АН пот ПМ омто Оє -- і- с с - 5 2 2 1761 950 409 857 1908 Сі ОВМЕО - яви Р Ргезетед іо Пе ІІВКАКУ о/ е ОМІТУЕВЗІТУ ОЕ ТОБОМТО бу Регег Кгамсрик - з ЛЯ із БЛАГОТВОРИТЕЛЬНОГ ОБЩЕСТВО ЗУДАНІЯ ОБЩЕПОЛЕЗНЬТЬ Й ДЕШЕВЬІСЬ АИИТЬ. Мабло Фородаєбвський. ЯК ОТ, ОКУ СОВИ Б С-ПЕТЕРБУРГЬ. Е Тип. Т-ва п. ф. ,Флектро-Тип. Н. Я. Стейковой", Знаменекая, 21. о 1908. УД7 Извлеченів изь устава ,Благотворительнаго Общества изда- нія общеполезньшть и дешевьхь книгь", утвержденнаго І9 ноября 1898 года. | 5 1. Общество имбеть цілью придти на помощь религіозно- онравственному развитію и акономическому благосостоянію мало- русскаго народа. Св зтой цьлью Общество издаеть одобреннья цензурою дешевья и доступнья по язьку и изложенію книги какь религіозно-нравственнаго содержанія, такь и по вебмь 0т- раслямт сельско-хозяйственнаго и вообще промьішленнаго знанія, а равно и литературно-художественнаго содержанія. 35 2. Общество состойить изь неограниченнаго числа членовь, коими могуть бьть совершеннолітнія лица обоего пола, за исклю- ченіемь учащпхся вь учебньжь заведеніяхь, состоящихь на двиствительной военной службв нижнихь чиновь и юнкеровь и лиць, ограниченньхь вь правахь по суду. 5 8. Членьк"Общества разд'івляются на почетньжхь, членовь-со- трудниковь и лійствительньхь, и утверждаютеся Общим'ь Собра- ніемь по избраній ихь Правленіемт. ка о 5 4: Вь почетнье члень могуть бьть избираємь Общим'ь Со- браніємьь лица, сдБлавшія значительньжя пожертвованія в» пользу Общества, или оказавшія ему инья существенньйя услуги. 8 5. Членьш-сотрудники оть членскихь взносовт освобождаются, а взамівнь того участвують вь дблахь Общества своими трудами. 5 6. Дьйствительньми членами Общества состоять лица, вно- сящія вь Ккассу Общества ежегодно не менфе трехь рублей. Раз- мЬрь единовременнаго взноса не можеть бить менбфе десяти годовьх»ь взносовь дЬйствительнаго члена. Приміьчаніє. Членскіе взнось, пожертвованія и руко- писи доставляются вь Спб., на имя Правленія Общества (адресь почтамту изв'Бстенть). Лабло Бородаєвський. Як розвести ка піску сосхобий дір. ост ФфУбназ С-ПЕТЕРБУРГЬ. Тип. Т-ва п. ф. ,Флектро-Тип. Н. Я. Стойковой", Знаменекая, 27. 1908. по мАкОм ло "номух ім Ж я зіву -маносьуб, хі ЗР Чі - : Як уки ї му госовий ії) у» ; Ліві, а иноді й праві береги наших українських річок охо кій дуже часто з ніску. Піски то підступають до самого берега річки, то відходять від його і розсти- лаються за прирічними лугами та лісками на. десятки і сотні десятин. Береги Дніпра, Ворекли, Десни, Псьола, Орелі та Донця складаються на 6--7 і більше верст у ширину з піску; вітер підхоплює цей пісок, несе його на поля, на луки, на села і хутори і засипа їх, а на пісчаному морю виростають високі ,кучугури"є, на жотрих росте дереза, шелюг та корячкуватий осокір. Велику шкоду робить пісок хазяїну, а мало хто тур- бується про те, щоб задержати його і не дати йому псувати хліборобну землю.і заносити села. Скілько та- жого нікчемного піску набереться на Україні, - сказати "трудно; але, пригадавши те, що Ворсклатече по Україніна протязі 230 верств і по її берегах багато нанесено сипучо- то піску, Псьол з його широкою пісчаною долиною тече на протязі 243 вер. Ореля протіка в Полтавщині та "Харьківщині 330 в. а Донець у одній Харьківщині пробіга 400 вер., можна положити за вірне, що тисячі ідесятки тисяч десятин прирічного піску не приносять людям нічого окрім збитків. Наприклад, у двох сіль- ских громад--Ямпольскої та Лиманської Изюмського . повіту числиться нездатного для хліборобства піску по - 4 Донцю не мало, не багато, а цілих 9478 дес. Що до У країни Слободської, то тікаючи від Ляхів та від своєї військової старшини, народ, захвачуючи під оселі нові ніким незаняті землі, селився поперед усього по річ- кам-- Ворсклі; Донцю та иншим, ії у влаєні. а по- пали піски, що лежали то цім оо Я поби- том багато пісків перейшло у власність українських громад. Не мало їх перейшло і від панів після екасу- вання кріпацтва, бо папи, віддаючи здебільшого селя- нам гірші землі, накидали їм і піски. В Харьківщині, Чернігівщині та Полтавщині у селян лічиться усього 835,000 дес. непридатної землі; більшість її екладаєть з піску. За останні 200 літ ніколи не жилось у нас селянам добре, а тепер, як намножилось народу, як ТЕТ ліпшити житя селянина-хлібороба не! так то просто. Треба йому і волі дати, і землі 7), і лісу ?) прибавити, і податі зменьшити, і грамоті підучити, ї як землю обробляти, щоб побільшали врожаї, і як ліс садити й ростити, щоб була з нього хата й віз та инше з Своєї деревини: Коли їдеш українським селом, то бачиш хатки, зроблені з хворосту, абож глини (саманні); вкриті '. БЕЄ ісртОодПо БИ |) Наділи у трьох лівобережних Українських губерніях такі: | ; -На ревизську: На наличну душу: В. Полтавській губ. на душу жо оч 002 влідоди бидовіків пана... 0 сою. 2 д. 1200 кв. с... 1. 1440 кв. с. -В Чернігівській . .....р 7 З Со 4, ФМ - Хириюмьовкій 2.1.1 5, ЗКУ О.О ПР ЕМРУ 2) Лісу у сельських громад 3-х губерній | лічиться "ФІ0.000/ дес,, ау панів 940.000 десят: двон воатнюоме утічон зм ет ша й вони соломою. Двори обнесені поламаними похилими тинами, а то й зовсім тину не має, повітки та загати низенькі, старенькі, обмазані полупаним кізяком з дірками на кришах. Звісно, ліє порубаний, лісу нема, а на тих місцях, де колись ріс ліє, шумлять весняною водою яри, абож біліють сипучі піски. Що до пісків тогїх можна зробити не тільки:не шкідливими, а ще й користними: Як же це зробити? Звикле,: на низьких заливних містах, коле річок росте дуб, бересток, ввя- зок, ясен, кленок, липа, осика, оєокір; чорноклен, жо- єтір, ліщина, рідко терен, а на самих низьких та мок- рих з в' водою" містах росте чиста висока та струнка вільха: Далі від річки на сухих вже "болотцях "між - купинами, де ще не глибоко можна знайти воду, росте лоза, а кругом береза; на ще вищих містах росте абож сосна, абож ріденька травиця, та на ,кучугурах"--де- реза, шелюг та корячкуватий осокір. У селах, де земля піскувата, не рідко можна "бачити гнучку та гінку високу тополю. З усіх перелічених дерев на піску скоріш усього можна розвести сосну, бо тільки вона одна росте гарно на піску, та ще можна де неї додати шелюг, котрий росте й на самих сипучих пісках. Ці - о 6станні піски перш усього засажують шелюгом абож еплош, абож розбивають ріски шелюгом на клітки 5--10 десятин у кожній, а як він підросте і буде:за- хищати клітки від вітру, і пісок не буде здуватися вітром, то тоді вже клітки засажують сосною. Сосну розвести. не дуже трудно, було б бажання. Сосна роз- . - множується, як звісно, одним. насінням, бо не дає парості . ві від коріня, ні від пеньків, скажем не так, як при- - мірно верба, кожна гіляка котрої, забита у землю, прий- мається і дає дерево, кожний пеньок котрої дає багато паростків. Сосну так розвести не можна. "Таким ро- бом перш усього розуміється треба соснового насіння-- абож купити його 1), абож, зібравши шишки гу бору, заготовити своє насіння; затим треба дізнатися, чи тар- ного, зхожого добули ми насіння і треба зхоронить його. тек, щоб воно не зтратило зхожесті. Потім треба на- сіння посіяти, а для цього знайти місто, пригоже під »питомник", на котрім будуть 1--2 роки рости ,живціє, обробити це місто і тоді вже посіяти на йому: насіння. За живцями у питомнику не минеться доглядати, (по- лоти їх та знищувати їх ворогів--робаків, вовчків та инше. Вростивши живці, їх висажують на піски, де будем розводити бір, щоб вони тут прийнялися. Піски оброблюють, орють, скородять і розмічують міста, на котрі садовлять живці; а иноді сипучі піски, за 2--3 роки до садки сосни, засажують, як і маних сі шелюгом: клітками або сплош. ні ахяо Весною, рідко у осени, живці вибірають з питомвика; везуть на піски, де і садовлять їх; літом за садкою ходять, полють її, а як бір підросте, то садку підрізають. Усі перелічені роботи ми будемо оглядати у такому порядку: 1) Як заготовити соснове насіння; 2) Як зало- жити сосновий питомник; 3) Як посадити і зберегти по- саджені соснові живці; 4) Як доглядати за бором. Ро аю. 7 1) Соснове насіння продається у ,казенних сімянних складах" по 50--80 к. за фунт. Про те, де і як можна купити насіння, можна довідатись у сусіднього казенного лісничого, На кінці цієї книжки перелічені лісничества полуденних губерній Россії, де можна ку- нити й насіння й вирощені живці і де можна побачити посадки соснового бору. їм (2 - 1. Як заготовити соснове насіння. з. Обірання насіння. Сосна цвіте весною у квітні татравні (Апріль, Май). Квітки у сосни бувають двох розрядів. На одних квітках (мал. 1.) розпложується тільки та жовта цвітень, що густими хмарами носиться весною над сосновим бором. Сидять ці квітки на кінцях гилячок зібрані на стебельках, мов свічечки, жовтими купками; 7, Мал. 1. р Квітка першого розряду з цвітенью. як узяться за такий стебельок руками, абож ударити по йому паличкою, то зразу ж з його полетить жовта цвітень, вітер рознесе її і як тільки вона попаде на соснові квітки другого розряду, то зразу ж у їх почина рости соснове насіння. Ці другі квітки (мал. 2)-- шишечки ростуть на тім же дереві, що й перші квітки, тільки вони поміщаються на кінцях гилячок парочками по дві у купі на загнутих до землі хвостиках ,цвітоножках". Шишечки з завязаним у їх насінням побільшуються і до осени робляться такі, як горошини і сіріють. Дозріває соснове насіння аж на другу осінь, шишки випускають його з себе, ще держучись на дереві, весною другого року. Таким побитом єоснове насіння дозріває "через 1!/» року після того, як завьяжеться. Сосна родить насіння не що року, а через 3--7 років, дивлячись по місцевости. На сос- нах, що ростуть поодиноко, шишок бува більш, ніж на с0с- нах по густих борах. Для того, щоб добути сосиовенасіння, зімою, або рано весною з здорових 50--60«літних восон о ятонОоо Мал. 2. ; 4РвеУ яв Квітка другого розряду з шишками (а, б); в--шишки овен, зривають спілі шишки--не червиві, не щуплі, не зелені, а повні, цілі і на цвіт сірі (мал. 8) 1). г.іненог: Сушка шишок д очистка зерна. Зірвані шишки сушать так. Роблять деревьяний ящик без дна такого розміру; щоб можна було помістити його у піч. Потім дно робиться полотняне і прироблюють його до ящика так, щоб воно не торкалось, як поставити ящик у піч, об чірінь печі 1) У день можна зібрати 3--4 четверика шишок. З кожного четверика 1/» фунта чистого насіння. У 1 фун. насіння лічиться 65.000 зерен; четверик шишок вісить 6--9 фунтів. Б 10 А на "Трохи вище цього дна роблять з палічок друге дно і на -його сиплють шишки. Піч натоплюють так саме жарко якодля хліба, дають їй трохи прохолонути і всовують у піч ящик. Незабаром шишки почнуть лущати--це сила щишка, Шишка тріскається. Стара розтрієкана шишка. ч МВ зу звони випускають насіння, котре пада на полотно. Насіння у шечі не треба довго держати, а слідує винявши ящик з лечі вибрати його, розтріскані шишки висипати геть, а -ящик досипати новими шишками. Треба дуже доглядати за тим, щоб не пересушити насіння, бо воно тогді не зійде на питомнику. Можна добути "в шишок насіння і так: розіслати у | гмалкай сояшний день коло білої жхатньої стінки рядно, а на його на- сипати шишок і потім ворушити їх граблями. Ційишки від сонця бу- дуть тріскатися, а насіння висипа- тись на рядно. Зерна, випадають, з зовано раці за - шишок з крильцями (мал. 4). Щоб. крильця. г - "щі крильця відламати, очистити зе- ?: п рль З гр рно, на насіння прискають трохи 9 -водою і а нумна В його або У мішку, абож просто перетирають руками. / г) Мал 4. ту ок Затим насіння розстилають на горищі, щоб про- хололо і одвівають потім від його крильця та сміття. Чим менш буде у нашому насінню білих та сірих Меровь тим краще насіння. лив і Нк дізнати, чи зійде зібране насіння. Гарно добуте пасіння, як його розрізати пополовині, не буде здаватись сухим, а як роздавити його на нігті, то. оно, зоставить па йому слід маєла і буде пахнути смудвою (живицею). Для того, щоб докладніще дізнатись, чи зхоже на- сіння, відлічують сто зерен і сіють їх у: - ящик, абож у горщик на пісок; зверху зерна притрусюють теж піском ілегенько, щоб не залити, поливають водою крізь густе сито. Пісок завжди треба держати мокрим. У теплім місті зерна починають зходити через.7--8 днів; кожен день треба лічити, скільки зійшло зерен, лічити треба доти, аж поки насіння перестане зходити; як що із 100 посіяних зерен зійде 50--60 зерен, то таке на- сіння можно сіяти на питомнику. | о Як держати насіння, щоб воно не зтратило заожеєті. Соснове насіння згодом тратить зхожість--Його не можно держати довше трьох років. Хоронять його у сухому, але не теплому і не холодному місті, скажем у коморі, привісивши у вузеньких мішках до стелі. Насіння юю, берегти від мишей, дуже ласих до нього. 2. Як заложити сосновий питомник. НИЙ Як обібрати місто тід питомник. Саме головне діло у цій справі -- це обібрати під шитомник гоже місто. Сосна, як і раніш ми казали, росте звичайно на піску. Рихолячи з пього треба найти пії питомник місто пі- зо бю те, лише не на сухому, білому неплодющому піску, ана більш - меньш. сірому цвітом, що бува на низь- ких містах не далечко від вільх, березняків, абож сільських тородів, тільки не на гноюватій землі, де ко- ріяці живців буде підьідати ,вовчок". Краще було б як "би під питомник знайти піскуватої чорноземлі, тільки - щоб під нею була не глина, а пісок; для того щоб це ді- ознати, на підходящому місті копають глибоку яму, і як - що наглибині 9---10 веритків буде така ж земля, як ізвер- ху, абож пісок, та небуде. жоретви і на дні ями не буде води, то така земля під питомник гожа. Звісно соснові живці можна розвести і на сухому білому піску і на - землі чорній глеюватій, алеж на такій землі зростити З - гарні живці дуже трудно і будуть вони не такі гарні, - сяк на піскуватій чорноземлі. Місто під питомник треба обірати, як можна ближче . о до тих пісків, де будемо розводити бір, щоб недалеко . було возити живці. Окрім того на Україні, особо ж на південому і зхідньому краю її (Старобільський, Изюм- ський повіти, Катернославщина та инші міста, що ле- жать ще ближче до моря) з весни та літом дують сухі, - палкі, південні та південно- західні вітри; ці вітри су- - шать землю, піднімають хмари сухого, гарячого піску і оголяють рослини. Щоб хоч трохи оберегти від шкодливих вітрів посіяне соснове насіння, а потім і живці, питомники треба закладати у защиті, на при- клад, на поляві серед лісу, абож під лісом, котрий будезахищати від вітру і зпеки з півдня та з схід-сонця. (о зЯкопідготовити грунт для питомника. Знайшовші: під питомник підхоже місто, у осени його очищаюті. звід бурьяну і перекопують лопатами на глибину 10--12 з З вершків: на таку глибину вироста корінь живців за два роки до висадки їх на піски. раса роблять так. рем, ТРАК зи ХхАТОЇМ ато ; З З евано - РеДРСНЬХ ; | Я. їм; ШО Дмопала. разок 13 с ! ТООСЦі 9г10 нідниж шнід І В і рве ЯЗ Но лКнЖотні дій НО ; Юі Х вууОЧЖІви ЛИРФОШ ! і аіпвКоОХхЕИ кн ,НнТВНе у І ї Р яРое і «бом 791/.2 | «тро Фа яЯВІрООГІСТ ВН ОЩ фани жені йяст З) боса Я їпожобв ух і 1 ; Ле Кі 9. ї ВЕРУреОВвЯєТ ОТО,НІ І ; ; і я) позаєд "фиЖжом Ілатіж | і ; 1 вно з ЧО ІНАОЇЮ ТЕМУ 18 моталяї | і "Умопано | (115 11 151 1 ту еннорр М вано! ДЕ А 8 5 НЕ г Г по отой Мал. 5. Питомник розобінайні на частини, по 9--3 саж. омициі: шки (мал. 5). На кожну таку частину від одного і другого краю питомника становлять по 2--8 копача з лопатами чи заступами, так що, поставивши одних копачів на перші частини з одного боку питомника, других ко- пачів (2--8) становлять на сусідню частину вже з дру- гого боку питомника; таким робом "розставляють ко- пачів, поки вони займуть увесь питомник. Кожна. купка копачів на своїй частині з краю питомника копає рів- чачок, або ж яму глибиною 12 верш., шириною 8 верш., складаючи викопану землю купкою за питомником перед рівчаком, тлибиною 6 верш., шириною 8 верш. (мал. 6), кидаючи землю на дно першого рівчачка, добре нежстня средан мілко посікаючи лопатами дернину, - товсте -каріння рослин. треба: рирертнетів и ати і відкидати геть, бо в його так вросте коріння живців, ощо потім буде РР як будемо копати зекрось ван садки. | БН «ТЕТУ Лі РОС ь! 7 ДЕ До (7 рестраях ге а За РІ у я и Й СД и м . З « Ж РЕ 1 іарнвючннвиваоИВИНЮ Мал. 6. «ОТО 2 (Переколих землі на литомнику. | у "рівчак, до половини закиданий землею з. перого ара другого грійника. б. Пе ий шар другого рівчака. в. Другий шар другого рівчака.. г. Ще не копана земля. Цей другий рівчак углибляють ще на 4-6 верш., ки- даючи землю таки у перший рівчак. Затим копачі. ря- дом з другим копають третій рівчак таким же самим робом, як і другий, і роблять так далі, аж поки не пе- рекопають увесь питомник. Шісля перекопки питомника оводвох боків його зостануться на кожній частині по од- ному не засипаному землею рівчаку; їх засипають зем- лею викинутою, як копали перший рівчак. Як що під питомник обібрано місто з близькою від верху водою; то питомник обкидають канавою 1--11/» арш. глибиною . до 1 ар. шириною, щоб відвести від питомника лишню . воду; гарно було б,як би воду з канави спустити куди небудь на бік. Як що вода стоїть під землею глибоко (півтора--два аршина), то канаву копати не слід,бо вона буде сушити землю на питомнику. Після перекопки питомник огорожують латами, щоб на нього не зайшла скотина (мал. 7). Рано весною, як тільки земля на пи- томнику трохи одійде, її знову перекопують на Глибину 4 верш. щоб гарно було сіяти на мьягкій землі. пр 7 й ; (і є рими ее 2 уровня рннечее З '! й, й 59 ' Що | й - ря РР ат ---і РОЖР - б п х і Ди ) 2 , КУ у ТА і 25 - п ко 2 і чор і Да о й сі срачаі Ен ІЙ з , ЗАМ й Мал. 7. Огорожа. Як сіяти соснове насіння. Перекопаний питомник роз- бивають вірьовкою (віжками) на півтора-аршинні грядки, кидаючи між грядками під дорожку по 12 верш. на кожну. Грядки над доріжками не піднімають, як скажем ро- биться під капусту, щоб вони літом не так пересихали. На зроблених грядках залізними граблями, як що Вони є, розбивають грудки, а за тим деревьяними граблями рівняють верх грядок, щоб на їх не було ямок та буг- рів, та. щоб земля була пухка. На добре оброблених грядках роблять сіяльними бруєками рівчаки, у котрі й сіють насіння; бруски роблять таких розмірів, як то визначено на мал: 8, і збивають їх дощечками а і б до купи так, мцоб між ними було 4 верш. Положивши поперек грядки сіяльні бруски (мал. 9), двоє хлопців або чоловіків становляться на дощечки ногами і, нада- вивши їх. можно служать удо за положені корова зн ву. моб ееи АСУ, ВВС ДОМИ рі звемо --еттт /ї РУ зе 1 зе Р п 1) Ро оттттттттІтстІтІТІшТЄТО» 00 Й п" З й а г Мал. 8. ЗВЕЕОНЬОО ПРОЙТИ Сіяльний брусок. нниннрю кору РИМ 1 грядки 4-вершкові палічки ви г. На місті і брусків воста- | ються дварівчачка по півтора верш. шириною і по три .- четверти або один вершок глибиною кожний; у ці рівчаки 5 1 - . і ав ГУ 23 т "З БР - - б зара со нак ТБ У «діб ян бу і і РИ і 2 гробосі В і зарано о й і , : і фо й Г вне Р З Ні У є і! ій ! 1 п о о з й Чі Мал. 9. ВОЗА МІГ - Сіяльні Зона на орду ЯУКОЛно) х дві. дівчини сіють соснове насіння по рощоту четнерть фунта (а ф.) чистого насіння на одну квадратну, абож дві сажені івтора-аршинної грядки (трохи не повний зчайний стакан), Щоб вірно висіяти насіння, сажнем од- омірюють вадовж грядки дві погонні сажені, а сіяльни- з ор цям відміряють кожній по 1/8 ф. насіння (по півстакана) і яковони зразу не вгадають і насіння зостанеться; то остачу досівають на»-ті міста, де: посіяно (мало, або де насіння нерівно лягло. Слідом за сіяльницями двое під- літків засипають посіяне насіння землею, нагортаючи її у рівчачок так, щоб насіння було засипане землею не ПІ мові парта ноу ни птоповаг Мал. 10 а. ее З аніі 2ЗД Коток. | й глибше, як на товщину соснового зерна. Потім, як що земля на грядках суха, прикочують котком (мал. 10). щоб насіння скоріш зійшло. Як що вода близько, то по- сів поливають, а зверху грядки покривають старою! со- ломою на 2--3 вершки завтовшки. Можна солому за- мінити осокою, лепехом, та чим иншим. Під соломою ї йн- шим земля не буде пересихати і вітер розносити насіння. Ех суне Солому дару заланіунній рлораснимо, би івікойу пе розніс її. і Як зоба за питомником. ун через три: сосна почне зходити. Як тільки примітять перші зходи, со- лому з грядок знімають і розкладають між грядками .заодів. Зходи берегти від горобців та инших пта- шок, котрі дуже. люблять соснове зерно (мал. 11). Літом ци ОТОВРО БАНІ но ни зі ШО питомнак" прополюють: треба пильно доглядати, щоб він. не заростав бурьяном, а після дощів, як земля за- . тужавіє від сонця, грядки прополюють сапками (мал. 12). Як що літо буде засушливе, то треба 6 було, як де не дорого буде коштувать, питомники поливати хоч раз у тиждень, ліпше рідше, за те добре. Поливають зви- чайно над вечір, щоб не попсувати живців, бо сонце обпалює мокрі живці. На квадратну, або на дві погон- них сажні трядки виливають "не мениг 3--4 відер води. Весною на (другий рік живці на грядках, де вони 9 - о густо поросли, проривають, викидують геть живці то- ненькі, не зелені на цвіт, недорослі, такі що нь не Зк но і другим мішають рости, ані діда Соснові зхбди. Вороги соснових живців. Живці на питомниках чаєто підьїдаються ,робаком' (мал. З а і 6) та, ВОВЧКОМ' (мал 14) тим, що часто плодиться на городах і їсть капусту. Підьі- дені живці сохнуть, а як витягти їх рукою, то корінці оо І зе у їх здаються підструженими мов би ножицями. Робаки зводяться так: беруть три ложки гасу (карасіну, фото- гену теж) і роблять з нього густе тісто, до його при- бавляють потроху води (цеберку), щоб тісто розійшлось. На тих грядках, де є робак, між стежками живців Мал. 13 а. 1--2. Хрущ двох розрядів: 1--майський. 3. Яйце хруща. 4. Робак, який випложується з яйця. 5. Робак перед тим, як з його вилітає весною хрущ. роблять гострою палкою дірки по 3 на стежку і нали- вають у дірки газову мішанину; робак від цього дохне, абож тікає глибше, ніж росте корінь живців. Що до вовчка, то укопують там, де його багато розплодилось налиті водою горщики, вовчки падають у воду і топ- со» за Я зм ляться, а то ще закопують у осени у ямки кінський кизяк, куди на зиму ховаються вовчки; весною кизяк викопують і палють разом з вовчками. Заливають ще нори вовчка звичайним дьогтем. ; Мал. 13 б. 2. Поньський хрущ жо Дорослі живці. На питомнику живці. ростуть один. або два роки, після чого їх розсаджують на піски. Де не бува великих засух--у Полтавщині, Чернігівщині то що, там висаджують і однолітки, а по инших краї- нах двохлітки, Як з довшим корінням. Гарні, годящі для садки живці будуть з довгими--десяти-дванацяти (10--12) верш. середніми корінцями, з рясними на їх боковими корінцями -- ,мочками", зеленими свіжими голочками і довгим, товетеньким стеблом. На однім місті не слід.сіяти більш одного, багато двох разів, бо абож живці будуть рости не гарно, абож треба буде здобрити землю, що трудно виконати не ше Я ученому чоловікові. На РР місті можна сіяти сосну знову "років. меревийо то о нттева "ОТ ЗВ Скільки треба затратити роботи та матеріялів на закладку питомника. Щоб зростити на ста квадр. саж. Мал. 14. Вовчок. абож на двохстах погонних саженях півтора-аршинних грядок сто, стодвадцять тисяч 2-х літніх живців, треба: 1) на перекопку землі у осени20--30 хлопцівабо дівчат; 2) на огорожу латами:7--8 чоловіків, 15-20 трех- сажньових лат та 20 стовбів: -8) на весняні роботи по посіву насіня 8--10 хлоп- ців та дівчат; 4) соснового насіння 25 фун: 5) соломи два вози; 6) на полку і поливку за два літа 18--20 дівчат. По цінах Изюмського повіту одна тисяча живців обхо- диться 35--40 коп. Казна продає по 50 коп. за тисячу скрізь. ї Уфа о АН ічомічОВОР умібнау 3. Як посадити і зберегти посаднен соснові живці. СУМОЮ ЗА хк) 3 бадка шелюга. . На більш» менш сипучих, пісках, зде сосну зразу садовити ніяк не можна, бо вона буде про- падати від сонця і спеки, де її буде заносити пісок, аю у той рік, як зро шитомник, посадовити, 10 я у кожній, і кожну клітку обеї - три зодіва полоси, так щоб від. однії де ре ДІ А; г через р роки тоді, як підр щати живці від сонця та вітр; , садовля: рано весною рубають шелюгові 2--3. лій і різки і тому так, щоб не обідрати кори, не одіцоїенн гільячок та пупьяшок, не обсушити різки і не заморозити їх. Мало 16 М57 жодото зви зе Посаджений (черенок. п пого хбїні1тоо На пісках орють плугом борозни глибиною 5--6 вер. на півтора-два аршини одна від другої; у борозну, товщим кінцем проти того, як іде плуг, кладуть різки, одна коло другої вздовж борозни, різки заорюють дру- гим плугом, що йде слідом. Добре було б, як би різки у борознах притоптати ногами або придавити котком, На високих пісчаних буграх та кучугурах різки ріжуть на ,черенки" (мал. 15) по 8 верш. кожний. Черенки са- ЕЕРА зн довлять чи під лопату, чи під меч так, як сосну, об чім буде річ пізніш. Поверх землі оставляють 1 верш. черенка морі або знє заиттьми -е одну деєа- виОТРАС б ; сова кі різок 1Ч»--9ія чоловіка; . 9) на розкладку різок 3--4 робітниці. 3) на те, щоб зробити борозни--пів дня з плугом; 4) різок на 1 дес. треба 3-8 сажені (кубичеські); Де садовити живці. Залишивши сипучі. піеки, про котрі тільки що балакали, ми звернем увагу й на піски ще не дуже розбиті. Лежать ці піски коло сел, абож коло хліборобних земель, озер, річок, та серед лісів. Перш усього треба-б було засадити сосною ті піски, які заносять оселі, луки, городи, озера та річки. Піски коло сел трудно заростають травою, бо тут день у день товчеться скотина, котра і розбива їх; але не кожна громада згодиться від разу засадити їх сосною--ніде - буде підпасувати скотину; від цього не минеться почи- нати садку сосни на пісках, що тягнуться вздовж хлі- бів, лугів, озер та річок. Простіш усього розвести ліс на полянах, що лежать серед лісів, бо тут у затишку у схованці від палких вітрів менш пропаде посаджених живців. Поки садка діло не дуже знакоме. то треба ви- бірати під садку піски низькі. сируваті, більш-менш порослі травою, тирсою, типцем, молочаєм то що, та ще піски на лісних полянах. Підготовка грунту до посадки живців. Під садку одмі- -рюють стільки землі, скільки у нас буде весною на пи- темнику однолітніх та двохлітніх живців, котрі треба виса- - о дити по розліку девьять тисяч шістьсот (9600) живців на одну. десятину. Одміряну землю у: осени, орють плугом, або букірем". на блибину 2--8 верш, гарно м и "| тпдоце доп» ет вн (6 у: -095, 1-ви яовідо(іх ою зитмеобоо 510 - івгБ одглакіт ТО трнОбод 9Жжуг ЗИ ші янибочобівх бої очоазу нідЗП зар лі? КУ 5 ОБОЯ с поереоновомо РО питоЗУЧя ПТЗрнот вєМадсїв. гіч воєтнооче вдевмоці г Розмітчик, (5 іптвауовидій 9дмо на заскороженій оранці розмітчиком розмічають побаг дочні (міста--ті міста, "на Які будем садовити живці. Розмітчики "вживають ручні, деревьяні (мал, 16), про- стої роботи. На кожний розмітчик становлять по два паг рубки і пускають їх «по дві пари--одну пару вздовж оранки, а другу поперек. Той парубок, котрий, йде пох руч в послідньою борозною, дивиться, щоб кінець його держака йшов нарівні з борозною; тоді борозни будуть рівні і міжними буде як раз. по 1"/з аршини. Таким робом земля розмічається на клітки так, що як посадити, на ті міста, де перехрещуються борозни, по живцю, то жи- вець од живця буде на півтора аршини, 'а на десятину їх буде 9600 штук (мал. 17). бадити на десятину мент живців не слід, бо довше прийдеться пелоти садку; лнолють, аж поки сосна своїм гіллям закриє землю. Зубці на розмітках можна "розмістити і чаєтіше, скажем на один 'яршин: один від другого, тоді на десятину буде єалдовиться двадцять одна тисяча шістьсот (21660) жи- вців (дивись не на кінці книжки). озкеоптзчаюнявнсьвироюоя вот І з мат. нн: « Ванйи | зніниді: тим часом як уозійчнійсі оранку на і пломніюну. копають живці так. Відряжені на копку живців хлопці та дівчата коло крайнього рядка живців на"грядці копають лопатами широку яму такої глибини, на яку виросли корінці живців; у цю яму тихесенько, піддержуючи руками, одвалюють лопатами, поставле- ними руба! (мал. 18), перший рядок живців; відвалені живці обережно витягають пучками з ями, трохи ви- трушують від землі і умочають корінцями у налиту у переріз воду, у котрій розмішана глина так густо, щоб вона бралась за корінці. Після цього пучок живців кла- дуть абож па ноєнлки; зроблені ящиком з відлогими лі 9 стінками, як що садка не далека, абож на віза, на кот- рому розістлана мокра солома. Живці кладуть рядами (шарами), притрушують корінь кожного ряда мокрим (сирим) піском, аж поки не накладуть повні носилки чи віз; багато класти на віз не треба, щоб живці не помнялись. Требадоглядати, щобчи навозі, чинаносилках Мал. 18. Копка живців. сонце не сушило коріння живців. Копати живці треба так, щоб корінці не рвались, бо як обірвати у сосни середній корінь, або обійморгати хоч трохи бокові ма- ленькі, коротенькі корінців, що звуться ,мочками", то як би ми гарно не посадили живця, він рости не буде, а всохне. Викопавши перший рядок, так само копають другий, третій і останні. Прикопка живців. Привезені на місто посадки живці прикопують на оранці у викопані рівчаки так, щоб ні вітер, ні сонце не обсушували корінців. Кожний рядок живців у рівчаку треба теж притрушувать сирим піс- ком. Перед тим як прикопувати живці, їх беруть з воза пучками і дуже бережно розбірають по одному, щоб не обірвати ,мочок"; живці маленькі, хилі, з обірваними 1 ой та обшморганими мочками, з жовтими голочками та обламаними пупьяшками (почками) на кінці стебелька викидають теть, а останні прикопують у рівчачки. як казано. (3 Підноска живців до садільниць. До садільниць живці підносяться на носилках. Треба доглядати, щоб живці на носилках не зоставались з голими корінцями, а були завжди притрушені сирим піском--це діло тих, що носять носилки; їх же діло дивитись за тим, щоб са- дільниці не брали у відра по багато живців, бо инакше живці у відрах будуть мнятись, плутатись корінцями і садільниця буде рвати корінці виймаючи їх по одному з відра для садки. Садільниця, набравши у вілро з во- дою живців, доглядає, щоб корінці їх були завжди у воді і щоб вони там не плутались; для цього відро пе- регорожується палічкою пополам і у одну половину «становляться живці. З відра для садки садільниця бере то одному живцю бережно, щоб не кобри мочок і не обірвати середнього коріня. і Садка. Садовити живці можна абож під лопату, чи заступ, абож під ,садільний меч д. Колесова". Садка під ло- пату йде так. На перехресті борозен, зроблених розміт- чиком, копач копає яму такої глибини, щоб вона була не мільче довжини соснового коріня і, як що можна по грун- ту землі, з рівною, прямою задньою стінкою. У викопану ямку садільниця становить живець, притуливши його до стінки і держучи двома пальцями однієї руки на пів-вер- шка або один вершок вище того міста, де починається ко- рінь (це місто зветься шийкою) (мал. 19), а другою рукою насовує у ямку землю. Засипавши ямку землею у щерть, жадільниця гарно обминає руками землю біля живця, а потім ще добре обтоптує ногами ї переходить до копача, рено тим часом зробив другу ямку; Щоб) садка. під бо цу ( (3: лопату йшла гарно, треба до- 1) глядати: 1) Щоб копачі робили | КН / 7 20 ямки узенькі (4--6- верш. зав- М М // 1. ширшки) з рівною стінкою і та- ч/7 Рнмигот кої глибини, щоб кінець сосно- уми вого коріня не доходив: до дна; ПТО зво Шийка, 2) Живецьу ямку треба опу- / і се" МУ Ж г окати так, щоб він був засипа- | | о ний землею до зелених голо- ЛІ чок, а як що пісок сухий, або НД - гвасажують бугри, то живці ДЖ іннідоилтреба, садить у землю до: поло- фа | вини зелених (голочок -- щоб / ПМ вітер здуваючи пісок не оголив | Ні коріня їі не засушив! живця; и Х 3) Як головне діло треба замі- Мал. 19. тита собі, щоб сосновий корінь ' не загнувся у ямці, бо сосна з загнутим коренем не буде рости 1 В обо заводне, якчне зараз, то через два-три роки після садки та і щоб оживці добре: притоптували. Посажені під лайнку живці, як викопали садку гарно, ростуть добре, тільки така садка трохи дорого коштує: на 1 дес. треба не менш, як 24 робочих днів. Дешевше -жкоштує садка під садільний меч'д. Колесова. (1 Садка під меч Колесова. Меч Колесова (мал. 90) екла- дається: 1) з залізної пластини а одинадцяти-дванадцяти вершків довжини, два вершки ширини і три восьмих займічнйнні (мал. 91; 9у до пластини трироблюється підніжка "б; 3) до неї ж прибивають залізний стержень в десять-дванадцать вершків довжини і 1 дюйм товщи- пниРохукінатає в Сни; 4Уу стержню! на верху є: дірка, пн щаани? у котру закладають 5) деревяний аієр ть | 55 кожом ПРЯНИХ г. Важити меч Колесова буде яко і уабфвр ові! Р, птій 11-12 фун. Сільский коваль зро- обоз фрого о 0 бить його за 1 карб. 10-15 коп. Що - Риіао с огії фо садки, То "вона робиться осі як: умови г В 77 ор Робітників розестявляють по- боро- . внам, зробленим розмітчиком, по - двоє: одного з мечем, а перед ним -садільниця з по у відрі з лою. сон що їх на землю у пе- рехресті борозни, а затим хитають меч від себе і до себе; кожний з їх вганяє свій меч у землю на всю дов- жину пластини а (мал, 20); зробивши | Мал. 20. | | це,меч виймаютьз землі, У зроблену і Садільний меч і Я она таким робом щілину кожна садільни ця опускає живець, держачи його рукою, як показано на малюнку 19. Нат-2 вершка від першої щілини робітник робить другу, придавлюючи пластиною а землю до живця, так щоб він дуже добре був стиснутий у першій щілині; ця друга щілина за- бивається так, як і перша, а третя забивається підбо- ром чобота. Щоб: живці були посаджені добре, треба. до- глядати: 1) щоб мечі забивались у землю ва усю 'дов- жину пластин і при тому рівно, а не косо до землі ЕНН 7; дя (мал. 22); 2) щоб живці у першій щілині дуже добре при- давлювались мечем; 3) щоб живець був закопаний у землю на пів-вершка або один вершок нижче (СТ отого міста, де починаються зелені (голочки; швлзд 4) щоб корінь у щілині не загнувся. | з нн реріфчнй Підсадка. На другий, а може іна третій рік стини меча З Весни треба буде огледіти нашу садку і як 4... щобагато посаджених живців пропало--всохло то що,-то треба на місто загинувших підсадити свіжі живці. Садку можна, лічити гарною, як на другу весну зостанеться три четверти живців цілими, а тільки одна четверть посаджених всохне. Ре р На посадку 1 десятини треба: 1) На оранку 2--21/2 конних днів; 2) На бороньбу--половина дня або один дель; 3) На розмітку--пів робочого дня; 4) На викопку живців--2--3 робочих дня; 5) На підвозку живців--одна підвода; 6) На підноску живців пів-робочого дня; і т) Садка під меч Колесова 19--16 робочих днів; З » Лопату--24 робочих днів; ПО ПЕЛЕТИ ьо По цінам а В іо бо ЗР одної десятини під лопату коштує Ї меч рота 13 З карб. 93. коп на гі зрійнеий йно йо. фіни. весною а. літом ном, особливо як будуть перепадати дощі. Бур пр щоб рости, беруть з землі воду, котрої мало зостається. для сосни і садка починає сохнуть; бурьян -- лютий ворог єадки і його треба знищити. Для того, щоб звести бурьян; садку полють. У перше літо садку полють сапачками три-чотири рази, на друге літо 2-3 рази, а на третє 1--2 рази. Чим довш та більці засуха--нема дощів, тим частійше треба полоти, бо окрім того що на салці буде менш бурьяну, у землі після полки буде краще'і довше держатись вода. Зво- рушена сапачками (на 1--2 вершка) земля зверху хоч і дуже пересохне, за те з-під низу вода не буде виходити на повітря. Щоб садка дешевше коштувала, можна єадо- овити сосну на бахчі; тоді полка нічого не буде кош- тувати, бо бахчу все одно треба полоти, На бахчищах не рідко буває дуже добра садка. Щоб виполоти одну десятину, треба поставити 10 дівчат на один день. Доволі на світі червяків, "котрі або їдять соснові голочки, абож підьїдають корінці, але більш усього диха робить отой такиж ,робак", що підьїда корінці і на питомнику. На малюнку 13 а під Х5 6 видно, як він обьїда корінці на сосні. З ворогами соснової садки воювати дуже трудно, а особливо чоловікові, що не вчився лісному ділу. На случай якої біди треба добитись до сусіднього ліс- ничого і розпитати його, що і як треба робити у кож- ному разі. До 8--10 літ окрім полки на садці нічого робити; треба тільки берегти її вид скотини та вогню, та не сліл збірати з піл сосон вілпавших з гілля голочок. еВ 4. Ян доглядати за бором. | роромри ГРАШОЯ СТЕОГ. На 8--10 році після садки бір починай дравіднй ня ристь, бо 8--10-літня садка, як що вона гарно викохапа, буває такою густою, що її треба підчиєтити; 15-літню садку можна вже проріджати, 30-літню прорубати, в. 60-літню й зовсім зрубати, але в кожному разі треба добре памьятати, що і підчисткою, і прорідкою, і про- рубкою можна збавити ліс, як зробити його рідким, бо сосна у рідкому бору ніколи не буде гінкою, струн- кою, а буде рости у гіляки, буде корячкувата; тілько. у густому бору сосна чиститься .від гіляк; вони без сонця сохнуть і відпадають, і сосна тягнеться у гору до неба, тільки на макушці зостаються не довгі гілячки: Не можна ніколи вирубати стільки сосон, щоб сонце сушило під бором землю: хай вона за буде чид тінью гіляк. ЕН ОМ ВН Підчистка. Підчистку реблайів так: рубають сосонки меншого зросту -ті, що сохнуть, та що мішають рости сусіднім кращим соснам. Порубати треба (стілько, щоб ті сосни, що зостануться, через 1--2 роки покрили своїми гіллями землю. Підчистку у гарному бору можна зро- бити ще раз через 4 роки. Шідчисєткою можна взяти з 1 десятини садки примірно 15 саж. за: та но се нів хамла. СТЬ о ДЕ Прорідка. 15-літню садку можна проріджати: арма сосонки криві--ті, що сохнуть, чим небудь знівечені та т що одстали у рості від більшости сосон (мал. 98). Прорідка дасть з 1 десятини примірно 6 саж. лат то-що. Прорубка. 30-літню садку прорубають -- вирубають сосни з сухими вершинами (макушками), зовсім сухі - .-г зару стримані АР чи пр т и о ура проь і "Як бачимо. з цього малюнка, у бору ростуть: 1) самі великі сосни (38 1) з широкою рясною макушкою; таких дерев у бору буває не багато; 2) більш усього у бору росте сосон М 2--це самі кращі дерева у бору; 3) сосон Ж 3 у бора буває доволі; їх вершини (макушки) трохи здавлені з боків; насоснах цих є сухе гілля; сосни 29 4 а и б зовсім слабі, нерідко з однобокою макушкою; 5) соєни Ж 5 зовсім пропащі. дерева. Р - Першою прорідкою вирубають сосни М 45 и 5, а другою-- вибірають з бору ї М8 4а; а як-що бір дуже густий, то можна зразу вирубати і М 4а. |. Прорубкою вирубають сосни М.Є аб і трохи 23, а як-що у нас бір густий, то вирубають і сосни М.65,4аїбі половину восон М 3. Ро су оди ам іьіцвавсд ами іа Бі а з с та понівечені, вершини котрих загинули між гіляками инших сосон. Прорубають бір кожний раз, як попа даються сухі, суховершинні та -понівечені сосни, з "а. 30 до 60 літ прорубкою можна взяти з кожної, есяті не менш 10 куб. саж. лісу. Що-б ми не "робили; ян шро- чистку, чи прорідку, чи прорубку,--ніколи е 5 а обрубувати на соснах сирих гіляк, та краще б ьо мати і сухих, бо від цього сосна загниває і псується. Рубка. 60-літню сосну можна вже рубати, абож сплош, абож вибірати з бору товстіші сосни, скажем від 6 верш- ків, товщиною поперек стволу. Зрубавши бір. сплоїл, ко- ріння корчують, а на оголеному місті садовлять знову соснові живці. Як що садка посаджена між фелююо, як казано, то шелюг рубіють: кожні 3 роди: "У 23 а рі Добре б було, як би, прочитавши оці книжку, 1 ви по- балакали 6 з сусідами, а затим, зібравши сход, постано- вили громадою--садити що-року на пісках скільки, деся- тин сосни: може б діти ваші, рубаючи бір, помьянули до- брим словом і вас. Громаді посадити 20--380 десятин сосни що-річно--пусте ліло, а багато б було з цього добра: окрім того, що з годом на селі буда б у кожного своя дере- вина, піски не заносили б села, хутори, поля та луки. У Изюмському повіті, у де-котрих тромад, є соснові бори, насаджені 40--50 літ тому назад, ще за часів воен- них поселеній. Діти поселян вже тепер рубають ці бори, жалкуючи, що мало їх насадили. Звісно, без лісу ніяк не можна жити та хазяїнувати, а щоб ліс. (був, треба його садити та ростити, а найбільш і скоріш на тих землях, котрі і так не дають ніякої зарирт доодивлня. на. пісках. До діла, братці! | п, і гай МОНРО «Йнтбут ції 35 | | | бдел |овут (от -обоє юбре |088є | 009 | ОО8'Р , 08 | |00С"4 є огет о ст ю9в1 юрсс |слос |ЮРгє (сав'є (06Є9 |08с9 (0984. | єс са|ЮнУТ о (селі Чоогє 102ис Ю885 (юоРє ОВТ 0919 0169 Цюя | «є З бовт осві юокс Поврас |ооеє (овв'є (0088 (00б'9 (0892 (0096 | "кб 7ови одге зіюдає обоє (0096 |оєєт |юоб'є |00є/. |ОРо'8 | |ЮОВОЇ 4 ас ссоє оме" (своє |оесв (Опт (єєбт го |Осе'в | (0486. |ОтЕ є "ел ЗЗ|сеєт о |088'є (осв сито |ющет (овес 10002 |ОРЄ'б" Г0Є9І |ЮООРРІ Ми зЧовеє |скє Чосєт о |0ре'р о |09/7є (01679 іюро'я юсстт |0є88т о8смї | "т "Кора - (0269 сібов'є «(94129 |0024 - |ОРО'8 - ОВ'ОТ -|ООРУНІ ПО8САТ 00912 | «г с . сесов'ч о (0в/ч (0002 10828 0666. |Осє ТІ. ЮООРІ. (999'8і іво'вє (00088 | "в кров 089 оосв юов'от |о96'ст осот Ц06стє |осв'єє (б0Рєє | "є и БР собом ожо'я Зоєєся |оббчні |О8е21 (000"1с |О00'86 |Овс'РЕ ЦООО'ЄР б ре| ЗО : р'о-к і кр і 5 те по кові | Зі б жан «с ; і «ато | Чиї -МІЦІ Пам ння нишів зико икеікі жи ми нупайм книзновії тон заонн. ичи зі змійньніо сиро слі озноб РО сничества: Азовське Александрійське Ананьївське Бендерське Бердянське Борисоглібське Броварське Бузулукське Велико-Ана- дольське Велико-Михай- | ловське Верхнедніпров- ське Володи міровське Графське Якої ійндноЗ - Катеринослав- ської Херсонської Херсонської Бессарабської Тавричеської Тамбовської Чернігівської Самарської Катеринослав- ської - Катеринослав- ської Катеринослав- ської Херсонської Вороніжської Григоріопольське Херсонської Елисаветградське Херсонької Задднське . -Вороніжської Катеринославське Катеринослав- (ської Льговське Курської Нерубаєево-Чу- Херсонської тянське х и Полтавське Полтавської Ракитинське Харьківської "Рацинське Херсонської Телермавівське- Тамбовської | Хріновське /- Вороніжської - Черкасське Київської --Чорнолісське-- - (Херсонської (Г. Бузулукь. Г. Александровекь. «Черезь Хереонь ве» г Полтава. 5 ке ЗД вон -Ст. Бутурлиновка. Г. Черкасськ. їисок КАЗЕННИХ (ЛІСНИЧЕСТВ, | й обчества, школи й церкви можуть » соснові живці й насіння і де можна, Й посадкі соснового бору. ж Р. Маріуполь. . Александрія.. Г. Ананьевь. Г. Бендери. Почт. отд. Шують-Д Ст. Терновка Грязе-Ц Ст. Броварії Курско-| Ст. Благодатная. Ст. Саксагань. міровку. Ст. Графекая Козло - Ж.д. Т. Тирасполь. Ст. Большая Вьська. Г. Задонек»ь. М. Никополь. - Льговь. м. Динерозінь. здоб бач У риц. ж. д.- Кіев. ж. | В. Влади- - ю-Ворон. 1 Ст. Мерефа. і Ї Г. Борисогліьбекь. жел. д. злі Зк як поті адреси лісничеств. д. РОВНО. Не - Вийшли з друку такі видання: о 1. Норьістни звирятка (кажанть, ижакь та крить), 0. Сте- і повика (вьдання друге, зь З малюнкамні) . .. .. ц. Зк. ЯМ 2. Про городькну, 0. овися (вьіщд. друге) . . . .щ.. ок. Ж 3. Молодьча боротьба, Ганнь Барвинока . . . . . . . й, ік. м 4 Орься, П. Кулиша (зь 4 малюнкамн) . ..., . .. ц. 2к. Ж 5. Вирна пара, Ганнь Барвинокь . . . . ....... ц. Зк. 16 6. Бтильньщтво (вьід.2-е,зт 23 мал.) Ф. Й. Немоловського. ц. 10 к. 3 7. Оповидання про Антона Головатого, М. Комаря пу» нанюнквми) ....:..: (45 ц. 5 (велен. 10 к.). ж 8. Оповидання про Тараса Шевченка, 0. Кониського (зь 3 портрет. и І! малюнк). ...... ц. 2 к. (вел. 5 к.). змо 9. Розмова про сельске хазяйство, нн, ІМ, Вьіноград, Е. Чикаленка (вд. 2-е, зь 13 мал.) . . кої б: ях 10. Розмова про сухотьх на рогатій худоби, С. Ваганова ц. Зк. 3 11. Вькговщьна, П. Кулиша (зь портр.). . . .ц.2к. (вел. 5 к.). м 12. Оповидання про Богдана Хмельньшщьнкого, М. Комаря (зь З портр. и 5 малюнк.).. . «щ. 8 к. (вел. 15 к.). М 13. Видь чого вмерла Мелася (про дифтерить), Г. Кова- п Я у РИ «А УА Й с АЛЕ аррАВь ц. Зк. ленка | 36 14. Оповидання про Йвана Нотляревсьного, Б. Гринченка . (зь 1 портр. и 2 малюнк)....... . ц. 3 к. (вел 5 к.). Ям 15. Розмова про сельске хазяйство, нн. ПІ, ОСіяни травьш, ХЕ. Чикаленка (вьдання друге, зь 7 малюнкамь). . .ц. 5к. 26 16. Добра порада, М. Загирни (про скаженьгну, ВБІД. друге) ц. 3 к. Ж 17. Оповидання про Евгена Гребинку, Б. Гринченка (зь о МЛОНЕ а РК МОР КАЛ ц. З к. (велен. 5 к.). Ей 1 м 18. Про пошести або льжхи хворобь, В. ЙИмшенецького ПИНОИНЕ рУе) о а З о ц. Зк. Ям 19. Розмова про сельске хазяйство, кн. ЇЇ, Худоба, Е. Чикаленка (вьд. 2-е, зь 20 очна Зно ЗРО ц. бк. Ж 20. Розмова про сельске хазяйство, нн, У, Садь, Е. Чи- М: калейка (зь 36 малюнкамь) ............ ц. І0к. 2 21. Хто робьіь, той и має (про Гарфильда). . . . . . ц. бк. чМме 22. Розмова про сельске хазяйство, нн, І, Чорньїй парь - та плодозминь, ЕК. Чикаленка (вьід. 3-е, вьправл. и шиннкосБа3амалюню), : 5:35. ,--. 25 . ц. Ак. 1-е изданіе одобр. Учен. Ком. М.3.иГ.И. и допущ. М. Н. Пр. вь библ. учит. семин., вь учит. библ. начальн. учил. и вь народн. читальни и библіотеки. Премиро- вано Харьк. Общ. Сел. Хоз. большою серебр. медалью. . Мудрьй учьтель соя зувннсі пре Сократа, з» 2 мал.), М аа ТО; з ц. 5к. Якь вькгадано машьюною йиздьть (вьщд. 2-е, зь поре- третомь Стефенсона), М. Загирни. . . . . . . ... . ц. Зк. - Якь дбаєш'ь, тань и мавешль (про господарство). о он РРО о ц. Зк. - Наймьічна, позма Т. Г. Шевченка (з 30 мал.) ц. 3 к. (вел. 10 к.) - Прьгодана хуторі, 0. Русова (метеорологія, з 18 мал.)ц. 5к. - У - Й 3 М 28. Бона искра, оповидання про Рафазля, Є. Русовой (звь 15 малюнкамн) ......... ц. 5 к. (велен. 10 к.) м 29. Катерьна, позма Т. Г. Шевченка (з 15 мал.)ц. о к. (вел. 10 к.) Х 30. Ходимо за Ньмь, 0. Кониського (з 9 мал.) ц.5 к. (вел. 10 к.| 7 31. Винокь (читанка), 0. Билоусенка (зь 120 мал.) ц. 35 к (вел. 60 к. м 32. Сильськи прьгодьі (про вьшась), Т. Рьільского , . .ц. Зк Хо 33. У дьтьінью головка больть--у матери серце (якь годувать та доглядатьт мальхь дитей), Г. Задірь, . .ц. 51 Х» 31. Пидь землею, опов. про шахть (вьід. 2-е, зь 8 мал.), МоФамрну чо во рзноваЮ ВЕН ел. 1 5. Хо 35. Оборонець покрьївдженьжь, опов. про Линкольна (зь портрет.), М. Загирни . - - - . «о. ач ж . ц.10н 7» 36. Мале та розумне, опов. про мурашокь (з 2 мал.), П.Е. ц. 81 совом (зь 10. мал.) «з .- « с-заканоюіа вки ц. бк Хо 38, Якьвидкрьто Новьй Свить, Д. Дорошенка (3ь 7 мал.)ц. би Ж 39. Товарьськи крамньщи, В. Доманьшщького . . . .Щ. Зі Хо 40. Нагромадській роботи (про П. Кулиша), Д. Дорошенка ц. Зі Хо 41. Первоучьштели славянськи, А. Ст-го | . . . . - - - ц. 51 М 49. Права що до вьіборив'-ь, кн. І, К. Квиткь у Зір 29 2 43. Права що до вьборивь, кп. П, К. Квитки ц. Ді М 44. Петрусивь сонь, М. Левицького . . . . . 4 4 4 з - ц. ЗІ 7 45. Втитки селянські по Полтавщині, В. Василенка . | ц. 5: Хо 46. Український букварь, С. Русової . . . - - фо Ж. 47. Початки науки про права конституційні, Її. . - . 8 м 48. Як люде живуть у Норвегії, С. Р. . . . . - - 6 2 49. Оповідання про Вука Нараджича А. Веретельника. . 5 2 50. Смерть за правду (про Ї. Гуса), В. "Доманицького .ц. 5 35 51. Про старі часи на Україні, М. Грушевського (з 40 мал.). ц. 20 Ж 59, Про народоправство кн. Ї., А. Снаренка. . . . - - ц. 6 Ж 53, Як розвести на пісну сосновий бір, І. Бородаєвського, (вь малюнками). збо но «зонди Ж 1 Ж 54. Про химію, Вас. Мазуренка, (зь малюнками)... - .ц. 15 Книжки, визначені зіркою Є, ухвалені ,Министерствомь Зе ледвлія и Государственньхь Имущеєствь", за-для нижчих хліб робських і садівницьких шкіл. , 3 ; ЧЛЕНИ ТОВАРИСТВА, ЩО ЗАПЛАТИЛИ ВНЕСОК ЗА | РІК, ДІСТАЮТЬ БЕЗ ПЛАТИ ВСІ ВИДРУКОВАНІ В ТІМ РО ВИДАННЯ ТОВАРИСТВА. б б 93 6 0 0 1 кі Главньие складь изданій Общества вь (Спб.--вев книжн. магаз. Н. Г. Мартьнова (Александринекая площадь | д. 5), и вь Кіевб -вь книжн. маг. ,Кіевской Стариньт" (Безі ковская, 14). Складь Правленія: Казанская, 39, у д-рі медицинь Б. С. Грибинюка. Сверхь того, изданія Общества можно получать вовебхь лучшихь книжньхь магазинахь лан зе З алі