ТРУДЫ ГЕОЛОГИЧЕСКАГО КОМИТЕТА. Новая серія. Выпускъ 162. мЕмошеи ш сошті бЕоьобіопе. Коиѵеііе вёгіе. Ыѵгаізоп 162. М. ЯНИШЕВСКіЛ Матеріші къ йзуіенш нижнекаиенноугольной фауны Ферганы. Съ 8 таблицами рисунковъ. М. УАМІ8НЕѴ8КУ. Маіегізіз [от ІЬе ЗШйу о! ІЬе Ьоіег СагЬопі^егопз Раипа оГ Регра. ' ^ \ѴііЬ 8 ріаіез. Л< - \ ПЕТРОГРАДЪ. 1918. -ь,| Ч л;- ж?/ □Іді1і2ес1 Ьу іИе Іпіегпеі АгсИіѵе іп 2018 ѵѵіШ Іипсііпд ^гот ВНІ-8ІІ-РЕ0иМК ИІір8://агсИіѵе.огд/сІеІаіІ8ЛгисІудеоІодісИе8І621ип8е ТРУДЫ ГЕОЛОГИЧЕСКАГО КОМИТЕТА, Новая серія. Выпускъ 162. / / МЕМ01ЕЕ8 00 СОШТЕ ОЕОЬОВЮПЕ. Nоиѵе11е зёгіе. Ыѵгаівоп 162. О' у М. ЯНИШЕВСКІИ. .с: -Л / / Матеріалы къ изученію нижнекаменкоугольной фауны Ферганы. Съ 8 таблицами рисунковъ. М. УАМІ8НЕѴ8КУ. Маіегіаіз Гог Ше ЗШйу о! Ше Ьоіег СагЬопіГегоиз Раопа оГ Рег^апа. \ѴіШ 8 ріаіез. ПЕТРОГРАДЪ. 1918. Напечатано по распоряженію Геологическаго Комитета (Журналъ Присутствія Геологическаго Комитета 14 февраля 1917 г.). ВовннАЯ Типографія (Дворцовая площадь, 10). ^ ь з”/' 7 'У)- 5. )/ , I Ір с:^ ОГЛАВЛЕНІЕ. Предисловіе . 5—6 Глава I. Условія мѣстонахожденія окаменѣлостей нижняго карбона Ферганы . 7 — 16 Глава II. Описаніе фауны . 17 — 111 Глава III. Общія заключенія о характерѣ фауны . 113 — 127 Еёзитё (Описаніе новыхъ видовъ) . 129 — 137 Объясненія къ таблицамъ . 139 — 145 Предлагаемая работа представляетъ результатъ обработки части обширной фауны, собранной въ теченіе ряда лѣтъ В. Н. В е б е р о м ъ и Д. РІ. М у ш к е т о в ы м ъ, а частью Д. В. Ыаливкинымъ въ нижне-каменноугольныхъ отложеніяхъ Фер¬ ганской области. 1’лавную массу ископаемыхъ составляютъ брахгоподы. Описаніе этой группы животныхъ и дается въ настояш,ей работѣ, которая представляетъ І-й выпускъ монографіп о ферганской фаунѣ. Результатъ обработки остальныхъ группъ ископаемыхъ ферганскаго нижняго карбона мной будетъ опубликованъ въ другой работѣ, которая явится вторымъ выпускомъ. Мотивомъ къ опубликованію даннаго выпуска является то, что группа брахіоііодъ представляетъ одну изъ болѣе важныхъ группъ ископаемыхъ, имѣющихъ большое стратиграфическое значеніе. А такъ какъ насущная потребность въ такихъ основахъ уже давно чувствуется, то появленіе работы, въ которой бы эти основы были затронуты съ возможной полнотой, можно считать вполнѣ своевременнымъ. Своевременность эта тѣмъ болѣе ощутима, что въ иностранной литературѣ (г.іавнымъ образомъ въ нѣмецкой) уже появился цѣлый рядъ работъ, посвященныхъ изученію нижняго карбона Тянь-шаня — мѣстности, нахо¬ дящейся въ ближайшемъ сосѣдствѣ съ Ферганой ^). Необходимо, однако, сказать, что (})ерганскій матеріалъ не представляетъ такой полноты, чтобы можно было считать задачу по выясненію стратиграфіи вполнѣ разрѣшенной. Это объясняется тѣмъ, что у меня не имѣется данныхъ для установленія исчерпывающимъ образомъ стратигра¬ фическихъ отношеній слоевъ, содержащихъ окаменѣлостп. Имѣющійся у меня мате¬ ріалъ собранъ изъ отдѣльныхъ выходовъ карбона, взаимная связь которыхъ остается невыясненной, благодаря крайне запутанной тектоникѣ этой мѣстности. Какъ бы то ни было, установленіе факта широкаго развитія внзейскихъ слоевъ въ Ферганѣ даетъ достаточно прочную основу для дальнѣйшихъ зак.тюченій объ отношеніи между собой различныхъ слоевъ карбона Ферганской области. Но кромѣ того является очень важнымъ то, что кромѣ внзейскихъ слоевъ тутъ имѣютъ раз¬ витіе какъ болѣе древніе слои о,ъ Ргойисіаз заЫаеѵіз Но \\. (китегозиз 8о\ѵ.), причис¬ ляемые въ Э. Европѣ къ низамъ впзейскаго яруса или верхамъ турнейскаго яруса, такъ и болѣе новые слои со Ызиісаіыз, надъ которыми [іасполагаются улге слои со 8рігъ[ег то82иепзІз. *) См. о г о е Ь е г, К г е п к е 1, К е у (I е 1, Ь е и с Ь а и др. (см. ниже списокъ литературы стр. 125). 6 М. ЯнИШЕВСКіЙ. Въ предлагаемомъ выпускѣ дается описаніе брахіоподъ съ указаніемъ на ихъ мѣстонахожденіе, а въ концѣ приводится общій списокъ всѣхъ описанныхъ формъ съ указаніемъ на распространеніе какъ въ предѣлахъ Ферганы, такъ и въ другихъ мѣстностяхъ. Подробный же анализъ фауны и сопоставленіе ея съ ниж не -каменноугольной фауной другихъ районовъ будетъ данъ послѣ обработки всей остальной фауны (главнымъ образомъ моллюсковъ и коралловъ). М. Янишевскій. г лава I. Условія мѣстоиахождізнія окямеііѣлостсй нижняго карбона Ферганы. Для того, чтобы не повторяться при указаніи мѣстонахожденій окаменѣлостей, найденныхъ В. Н. Веберомъ и Д. И. Му ш кетовымъ, мною дается общій пе¬ речень этихъ мѣстонахожденій съ указаніемъ цифръ, обозначающихъ эти послѣднія. При каждой же отдѣльно описываемой формѣ приводятся лишь цифры, обозначаю¬ щія мѣстонахожденія. СписоЕЪ мѣстонахожденій н.-камѳнноугольныхъ формъ, доставленныхъ В. Н. Веберомъ. Мѣстонахожденія, откуда добытъ значительный матеріалъ. 279. Водораздѣлъ между НІахимарданомъ и р. Ташъ-булакъ, къ \Ѵ отъ перваго (планш. XVI — 26). 321. Сѣверный склонъ котловины Охна, выше устья р. Иешкаутъ (планш. XVI— 26). 326. Лѣвый берегъ долины Охна, около впаденія въ ІІІахимарданъ, близъ с. Охна (планш. XVI — 26). 371. Лѣвый берегъ Анхора, лѣв. притокъ ПІахимардана, въ 6 вер. отъ устья ( = 2610) (планш. XVI — 26). 816. Р. Пумъ, нрав. прит. Испайрана, въ 6 в. отъ устья (планш. XVI— 27). 1092. Верховья котловины Охна въ 8 в. къ N отъ пер. Метингъ-бель (планш. XVII — 25). 2610. ( = 371). Р. Анхоръ. Осыіга изъ Анхорской горы; подъ этимъ Л: записаны тѣ же осыпи, что въ прежніе годы записано подъ М 371 (планш. XVI — 26). 2686. Р. Таркулъ, притокъ сѣвернаго Гомыша, въ 6 верстъ отъ устья (планш. XVII — 25). М. 6. = 1092. 8 ]\Т. Я н и ш к в с к і п. Мѣстонахожденія, откуда добытъ матеріалъ въ небольшомъ количествѣ. 293. Р. Ташъ-булакъ, къ \Ѵ отъ Шахимарданъ (планш, ХУІ — 2(5). 297. Р. Пешкаутъ (лѣв. притокъ БІахимардана), по правой его вершинѣ (планш. ХУІ — 26). 316с. Р. Пешкаутъ (лѣв. притокъ Шахимардана), выше мазара (планш. ХУІІ— 26). 343а. Гора на лѣв. бер. р. Кара-казыкъ, противъ устья' Дуоба (планш. XVII— 26). 3431). То же, что п 343а, только другой сл. (планш. ХУП — 26). 440. Лѣв. бер. ПспаГірана, въ 2\4 ниже устья Аустана (планш. ХУІ— 27). 446. Прав. б. Испайрана, около с. Караулъ (планш. ХУІ — 27). 447. Лѣв. б. Испайрана, въ 100 с. выше № 440 (планш. ХУІ — 27). 448. Лѣв. б. Испайрана, у устья лѣваго притока его — Ша.мбе (планш. XVI— 27). 611. Г. Катранъ-тау, вершина р. Кіянъ-куля (планш. ХУІ — 25). 809. Горы Архалыкъ. Лѣв. бер. р. Акъ-терекъ, притока Испайрана (=31=6) (планш. ХУІ — 26). 899. Г. Сандаль (сложена изъ (4, Ро ’’ Испайрана (планш. ХУІ — -27). 1060а. Прав. б. р. Шива.ш (Сохской), въ 2 в. отъ перева.іа на Шахи¬ марданъ (планш. ХУІІ— 25). 1060(1)). См. У? 1060(а). Подъ Ь обозначены образцы изъ другой осыпи (планш. ХУІІ — 25). 1063. Въ 2 в. на юго-западъ отъ перевала Шпвали (планш. ХУІІ — 25). 1066. Въ 4 в. на ЮѴ отъ пер. Шивали и на южномъ склонѣ, въ 1 верстѣ отъ перевала Пешкаутъ (на шивалинскомъ склонѣ) (планш. XVII— 25). 1070. Р. Пешкаутъ въ 5 в. отъ перевала (планш. ХУІІ —26 ). 1166. На западъ отъ сел. Дивайранъ на Сохѣ (планш. ХУІ — 24). 1184. Въ горахъ между р. Туль на Сохѣ и Лаканъ (планш. ХУІІ — 24). 1276а. Въ горахъ къ западу отъ Кара-булака (планш. ХУІІ — 24) (На картѣ пунктъ не показанъ; онъ находится между р.р. Сохъ и Исфара). 1285. Къ западу отъ се.л. Кара-булакъ въ горѣ Байтокъ (между р. р. Сохомъ и Исфарой) (на картѣ не показанъ) (планш. ХУІІ — 24). 1322. Р. Кехъ, въ в. къ востоку отъ с. Варухъ, Кокандск. у., въ 16 в. на О отъ перевала Бель-кую (планш. ХУІІ — 24). 1336. Р. Кара-булакъ (течетъ между р.р. Сохъ и Исфара) (планш. ХУІІ— 24). Маткріа.іы къ изученію нижнекамкішоугольноіі фауны Ферганы. 9 1337а. Р. Кара-булакъ. См. Л" 1336 (ііланні. ХѴП — 24). 1351. р. Газъ, лѣвый притокъ Соха, въ I в. на N0 отъ села Газъ (планні. XVII- 24^. 1363гІ,Ь,с. Прав. б. Соха, въ 50 с. выше моста у Кштута (планні. ХУІІ — 25). 1481. Р. Кшемышъ, въ 1^/^ в. ниже устья Нурлоу (ііланіп. ХУІІ — 24). 1484. Р. Кшемышъ, въ 2^1^ в. ниже устья Нурлоу (нланш. ХУІІ — 24). 1487. Р. Кшемышъ. въ 3 в. ниже устья Нурлоу (планш. ХУІІ — 24). 1490. Р. Кшемышъ, въ 4 в. ниже устья Нурлоу. Іг92а и 1). Р. Кшемышъ, въ 4^/^ в. нп;ке устья Нурлоу (нланш. XVII — 24). 1494. Р. Кшемышъ, въ 5 в. ниіке устья Нурлоу (нланш. ХУІІ — 24). 1496. Р. Кшемышъ, въ 6 в. ниже устья Нурлоу (нланш. ХѴ'ІІ — 24). 1497а. Бъ 100 с. ниже ЛІ: 1496, но Кінемышу (нланш. ХѴ4І — 24;. 1499. Р. Кшемышъ см. пред. ЛкУ (нланш. ХУІІ — 24). 1519Ь. Р. Кехъ, въ 6 в. отъ с. Барухъ (нланш. ХМІ — 24). 1526. Р. Кехъ, въ ІО в. отъ сел. Барухъ (нлашн. ХУІІ — 24). 1573Ь. На Сѣверномъ склонѣ г. Саііысатъ, въ 4 в. на N отъ нер. Бель-кую (мал.), (нланш. ХУІІ — 24). 1886. Р. Андыгенъ, въ 9 в. отъ Рабата (нлашн. XVII — 23). 1887. Р. Андыгенъ, у устья }). Агачке, у мазара (н.ланш. ХУІІ — 23). 1890. Берховья р. Андыгенъ, но лѣв. притоку ея — Ташъ-булаку, въ 1 іь отъ устья (нланш. ХУІІ — 23). 1905. Р. Каравшинъ, лѣв. вершина Нсфары, на лѣв. б. недалеко отъ устья Каравшина (планш. ХУІІ — 23). 1906. Каравшинъ, въ Н/^ г?, выше устья (нланш. ХУІІ — 23). 1913. Р. Каравшинъ у устья р. Чеканделю, въ 6 в. выше іціутого ноіиь рота на N (іі.танш. ХУІІ — 23). 1914. Р. Каравінпнъ, въ 8 іг выше крутого поворота на X (нланш. Х\’1І — 23). 1964. Около ключа Коіннмъ-куш, въ 5 верстахъ на Х\Ѵ (»тъ уроч. ІІІоды- мпръ (планш. Х\’І — 23). 1969. Уроч. ПІурабъ, на 80 отъ кони /Куравлева (нланш. ХУІІ — 23). 2013. Р. Ка])автіінъ, ниже уроч. Динаръ, на нрав. б. (нланш. ХУІІ — 23). 2043. Р. Каравшинъ, въ 6 в. нпм.е мазара ІІмамъ-ходжа (нланш. XVII — 23). 2153. На КУ отъ уроч. ІІІодымиръ — въ 4 верстахъ (штанш. XVI — 23). 2342. Р. Джанги-джерь въ Алайскомъ хребтѣ, на спускѣ въ Кчнкъ-алаю (планш. ХУІІ — 27). 2517. Р. Гомышъ, нрав, притокъ Ход;ка -алкана, въ 6 в. отъ устья (нланш. XVII— 25). 2(557. Р. Горатынъ, на 80 отъ Соха, около выхода изъ ущелья (Л!; 2657 около 2475) (нлашн. ХУІІ — 25). 2687. Вѣроятно, ниже но Таркулу (сборы II. Преображенскаго). 10 М. ЯнНШЕВСКІЙ. 2747. Известняки мел;ду Вуаднлемъ и Охна, на р. Шахпмарданѣ (сборъ И. П р е о б р а же н с к а г 0^ (планш. ХУІ — 26). О пунктахъ, въ которыхъ Р. Н. Веберомъ встрѣчена была сравнительно обильная фауна, а именно: 321, 326, 371 = 2610, 816, 1092 и 2686, сообщаются имъ слѣдующія подробности. 326, — Лѣвый берегъ р. III ахпмарданъ, ниже Лянгара и устья долины Охна, представляетъ собою высокую известняковую скалу, безъ види¬ мыхъ перерывовъ. Сѣверный край скалы содержитъ обильную герцин- скую фауну, особенно на 150 — 200 с. отъ начала; дальніе вглубь извест¬ няки переходятъ въ сѣрые и слоистые съ Т'іенгоіотагіа (Ісі рЫтіІокІез, при чемъ эта средне-девонская форма найдена въ 6 О О с. отъ начала герцпнскихъ (бѣлыхъ) известняковъ. Приблизительно въ 800 с. отъ нача.та терцина найдена фауна при чемъ ее можно собирать въ слояхъ приблизительно 100 -саженной мощности, но наибольшее обиліе фауны наблюдается на самомъ концѣ известняковъ. Вся толща известняковъ надаетъ круто на 8, и рѣзкаго перерыва между Во и С^ нѣтъ, особенно не различимы известняки Во и С. Съ обѣихъ сторонъ известняковъ наблюдаются нѣмые сланцы, при чемъ около .У 326 проходитъ большой сбросъ, отдѣляющій известняки отъ сланцевъ, можетъ быть, верхне-силурійсішхъ. Хорошая фауна собрана іціотивъ моста у сел. Чатъ, на лѣвомъ берегу, на правомъ же найти ея не удалось; очевидно, горизонтъ съ фауной отсѣченъ сбросомъ. 321. — Край известняковъ, изъ которыхъ собрана фауна предыдущаго номера 326; онъ обусловленъ спросомъ ЕКЕ прости|)анія и кое- гдѣ еще содержитъ фауну Сі. Этотъ номеръ находится нѣсколько западнѣе 326 номера. 371 = 2610. — На нѣмые сланцы лѣваго берега р. А н хоръ, принадлежащіе, вѣроятно, верхнему карбону, шапкой налегаютъ высокія скалы бѣлаго известняка горы Ишкаль-тагъ. На восточномъ краю известняковъ, въ нѣкоторомъ разстояніи отъ ихъ послѣднихъ выходовъ, выступаютъ листоватые сланцы, падающіе на подъ 40“ и находящіеся на продолженіи известняковъ п лишь гипсометрически ниищ. Известняки массивны; есть намеки на простираніе 315° — 320°, над. /. 90°. Бъ известнякахъ много мелкой брекчіи; громадное развитіе брекчіи на сѣверномъ склонѣ горы. Гора ГІінкаль представляетъ собой оттоііженецъ, корни котораго нахо¬ дятся на югѣ. Что здѣсь явленія крупнаго шаррьяжа, указываетъ рядъ другихъ болѣе ме.ткпхъ данныхъ; это показываетъ, что для выясненія, Матеріалы къ пзѵченікі нпншекамепноугольноіі фауны Ферганы. 1 1 стратиграфіи Анхорскій куполъ представляетъ безнадежное мѣсто, о чемъ нельзя не пожалѣть, т. к. въ .этомъ пунктѣ собрана обильная и разнообразная фауна. 816. — Такъ ліе, какъ Л2А2 8 16 п 8 1 4, обналгепіе, значащееся подъ этимъ номе¬ ромъ, находится близко отъіолгпаго края известняковъ, недалеко отъ с.іан- цевъ, не содерлпіідпхъ фауны; Л2 813 — 816 находятся въ той же полосѣ, что п .ІМ- 326, п приблизительно въ такихъ же условіяхъ. И здѣсь известняки имѣютъ па сѣверной сторонѣ герцппекуіо фауну, а посрединѣ — средне-девонскую. Известняки 816 плойчато смяты, много зеркалъ сброса. Крупные сбросы наискось разсѣкаютъ полосу извест¬ няковъ — С^. 1092. — Обнаженіе подъ этимъ номеромъ находится въ 18 в. на 88\Ѵ отъ .Д» 326, въ томъ же обрывѣ, но выходъ 1092 лежитъ, очевидно, около громадныхъ сбросовъ, нредставляющпхъ продолніеніе того сброса, который ограничиваетъ известняки 326 съ юга, такъ что для выяс¬ ненія стратиграфіи 1092 ничего дать не можетъ. Среди сланцевъ, примыкающихъ къ выходамъ 1092 съ юга, естъ известняки, относя¬ щіеся къ Вц. 2686. — Свѣдѣнія объ этомъ пунктѣ недостаточны, не смотря на большіе палеонтологическіе сборы. Поводимому, этотъ пунктъ лелштъ близко къ 109 2, можетъ быть, представляетъ то же, что и этотъ пунктъ ѣ Кромѣ приведенныхъ пунктовъ представляютъ интересъ слѣдующія мѣстонахо¬ жденія ископаемыхъ, доставленныхъ Б, Н. Веберомъ: 1336 — 1337а — е, 1351, 1363а, Ь, 1481, 1487, 1490, 1492, 1497а, 1910, 2099, 2657, 2342а и Ь, 1969 = 2177 (а — в). 1336 — 1337а — -е интересны тѣмъ, что тутъ наблюдается разрѣзъ породъ, въ которомъ пмѣются слои со 8рІгі[(Г упоздш-ѵзіз (1336), налегающіе на слои болѣе древняго возраста, такъ какъ въ слоѣ 1337е найденъ Рг. зіг'шіиз Різсіі. Л2.\« 1351 до 2657 — представляютъ слои темныхъ известняковъ, частью со Зрігі/'ег Ьізиісаіаз, частью съ Ргосі. Сот, зетігейсиіаігіз и др., по возрасту немного новѣе впзейскпхъ слоевъ. ^У2.^V2 2342 а и Ь представляютъ интересный пунктъ, гдѣ пмѣются слои впзейскіе (2342 1)) съ Рг. зігіаіиз Різсіі., залегающіе на болѣе древнихъ слояхъ (2342а1 съ Ргод,. Ьтпегозаз 8о\ѵ. [ = зиЫаеѵіз Коп.). 2177а — II (= 1696) представляетъ разрѣзъ породъ, въ которомъ пмѣются слои в. девона (2177а) со 8р. ЛтсЫасі и н. карбона (2177е) съ Рг. зігіаіиз. Такочу предположенію не иротиворѣчптъ составл. фауны. Ирнч. авт. 12 ^Г. /Т п п III к п с к I й. Списокъ мѣстонахожденій нижне-каменноугольныхъ формъ, найденныхъ Д. И. М у ш к е т о в ы м ъ. 42. Бъ 20 Б. къ западу отъ г. Оша. около сел. Аравана; южная окраина гряділ Чпль-устунъ. у сада Чорпагъ-дпвана. Верхніе горпзонты Чпль-устуна. 411. Бъ 14 в. къ югу отъ г. Оша. Верхніе п.твестняки, слагающіе ущелье р. Лкъ-буры. 413. Б>ъ 8 в. сѣвернѣе г. Оша. Южный край гряды Урта-таінъ — Камбыръ- ата, около большой Лндпжанской дороги. 314. Бъ 7 в. на сѣверо-западъ отъ г. Оша. Грядка пзвестняка, протяги¬ вающаяся между Урта-ташъ п хуторомъ Круглова. 418. Бъ 10 в. на западъ (пъ г. Оша. У южнаго подножія гребня Чпль- майрамъ (Кпръ-ташъ), въ 3 в. отъ его восточной оконечности, подъ перевальчпкомъ. 310. Бъ 20 в. западнѣе г. Оша; гряда Чпль-устунъ; на ея восточной части, въ верховыі долинки "Марамкуль, меѵкду отмѣтками карты 583,3 и 081,7. 320. То же, чтб п 310, но у отмѣтки 061,4. 322. То же, что и 310 н 420. но на нравомъ склонѣ Марамкуль, въ 2 в. отъ Лчп-булака N14. 425. Гл, 11 в. западнѣе г. Оша. Южноі' нодно;кье гряды Чпль-майрамъ, противъ околицы Инги-арыка. 338. Въ 45 в. на юго-востокъ отъ г, Оша. ІГзъ ущелья (Еапчпгай), на рѣкѣ Куршабъ, ниже Гульчп ві- 15 в. 360. Бъ О О в. восточнѣе г. Оша. Ущелье р. Таръ, выше устья Буйги. Изъ древняго обвала г. Чаканъ-ташъ (морены?). 500. Бъ 10 в. западнѣе г. Оша. Гребень Чпль-маіірама, у мазара надъ Тулейканомъ. 511. То же, чтб и 500, но въ 1 в. западнѣе но гребню, на южномъ отрогѣ его. 515. ТО/Кное подножье Чпль-майрама, восточнѣе Таріелга, въ ’Д ж западнѣе отмѣтки 404,5. 547. Бъ 100 в. на N1'. отъ г. Андижана. Водораздѣльный гребень между р.р. Кара-алма и Карамесъ. Вершина Бешъ-янгакъ (на р. Балыкты). 551. Андижанскій уѣздъ. Низовье р. Урумъ-башъ, въ 8 в. выше устья. Тонкій слой известняка среди сланцевъ. 553. Пр*/кевальскій уѣздъ. Западная окраина урочища Тогузъ - торау (р. Нарынъ), лѣв. берегъ р. Кугартъ; оконечность гряды Кокъ-тюбе у тропы. ^Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 1.1 580. Андижанскій уѣздъ. Арсланбобъ. Южное подножье г. Баубангь-пта, по р. Кизилъ-алма. Ннжння часть свиты. 592. Гребень Чпль-майрамъ, наверху у деревьевъ мазара, надъ селеньемъ Тулейканъ. 594, Гребень Чпль-майрамъ. Южный склонъ западной оконечности. Бъ выносахъ. 008. Бъ 6 в. .западнѣе крѣпости Гульча. Правый склонъ устья р. Карабулакъ. (521. На 8\Ѵ отъ Гульчп (Аланскій хребетъ). ІОнаіое подножье гребня Мурдаши, въ 5 в. западнѣе большой до])огп на Алай. 628. То же, чтб п 621. 6 29. То же, чтб п 628, но выше гпнсометрпчески іі ниже стратигра¬ фически. Средина гребня ]\Гурдашп. 687. Алайскій хребетъ, на 8Е отъ Оша. Бостонная часть гряды Улу-канъ. Верхняя часть ущелья Тюя-джайляу, впадающаго вт. р. .Іяглянъ. 717. Алайскій хребетъ. Па югъ отъ г. Оша. Ущелье р. Турука, нпже Бидана-бу.така. 719. Алайскій хребетъ. Ущелье ]). Турука между ІПютъ п Бпдана-булакъ ( Г ряда Алтынъ-казыкъ). 720. То же, чтб п 719, Изъ неречпсленныхъ мѣстонахожденій наиболѣе обильная фауна встрѣчена въ с.тѣдующихъ пунктахъ: 318, 592, 42, 311, 515. Д. Б. Нал ИВКИНЫМЪ доставленъ матеріалъ изъ пункта 69, который находится въ хребтѣ Ч и л ь - у с т у н ъ — въ урочищѣ С а с ы к ъ - у н г у р ъ, т. е. въ районѣ изслѣдованій Д. П. Мушкетова. Этотъ пунктъ интересенъ но нахолщенію въ немъ слоевъ съ Ггосіисіиз китегознв ( = зиЫаеѵІз), представляющихъ горизонты болѣе древніе, чѣмъ обычные стоп Ѵізб. Къ сожалѣнію, какъ сообщилъ мнѣ Нал и в кинъ, .ототъ выходъ является изолированнымъ и не связаннымъ со слоями, содерліащпми болѣе юную каменноугольную фауну. Только въ самыхъ общихъ чертахъ можно сказать, что известнякъ съ Ргойисіиз Іштсгозиз лежитъ блпліе къ болѣе древнимъ породамъ (девонскимъ), чѣмъ известняки съ /Л дідапіеиз и зігіаіиз, выступающіе въ сосѣднихъ областяхъ по простиранію. Резюмируя наблюденія Б. Н. Вебера, можно видѣть, что тѣ многочисленные выходы н.-каменноугольныхъ известняковъ, изъ которыхъ собранъ палеонтологическій матеріалъ, пріурочены области, расположенной къ югу отъ Новаго іМаргелана и раз¬ сѣкаемой съ юга на сѣверъ рѣками Испайранъ, ПТахпмарданъ и Сохъ и многочис¬ ленными мелкими рѣчками, находящимися въ ііромелгуткѣ меліду первыми. Картина взаимоотношеній породъ, с.іагающнхъ оту мѣстность, довольно подробно рисуется В. Н. В е б е р о м ъ въ его предварительномъ отчетѣ Э. Э См. в. в (' б е )1 ъ. Гоплогпческія иаслѣ.лованія т, Ф(>])гаиѣ іп. 190ІІ — іЧіОгоду. Ипв. Гоол. Ком., т. XXIX. 1910 г. 14 М. ЯППШЕВСКІЙ. Полосы епжне-каменноуголыіыхъ известняковъ, довольно причудливаго очертанія, въ общемъ тянутся въ іиііротномъ направленіи и сложнымъ образомъ перемежаются съ осадками другого возраста, главнымъ образомъ девонскими. Слои нпжне-каменпоугольныхъ известняковъ здѣсь принимаютъ участіе въ обра¬ зованіи сложно построенныхъ складокъ. Это молиіо видѣть, наир., по разрѣзамъ по р.р. Шахпмардану и ИспаГірану, изображеннымъ В. Н. Веберомъ па 1-й и 2-й фиг. таблицы ХЛП-ой указаннаго сочиненія. Каігь видно, и.-каменноугольные слои обра¬ зуютъ вмѣстѣ съ другими ііалеозойскидги породами рядт. складокъ, часто переверну¬ тыхъ, разбитыхъ кромѣ того сбросами. Въ виду болінюй сложности тектоники мѣстности во многихъ случаяхъ не воз¬ можно установить взаимныхъ отношеній между нижне-каменноугольными породами и породами другого возраста. Первыя часто вкраплены въ другія, и точное стратигра¬ фическое положеніе ихъ остается неяснымъ, не. смотря на большой палеонтологиче¬ скій интересъ, который онѣ представляютъ. Таковы, наир., н.-каменноугольные извест¬ няки, выступающіе по р. Лнхору, лѣвому притоку р. Шахпмардана (см. 2610 = 371). Здѣсь гео.чогпческая обстановка такова, что заставляетъ подозрѣвать тутъ на¬ личность шаррьяжа, въ результатѣ котораго известняки оказались оторванными отъ главной массы ихъ распространенія и перемѣщенными къ N — на площадь распро¬ страненія глинистыхъ сланцевъ, которымъ В. Н. Веберъ склоненъ приписывать верхне-каменноугольный возрастъ (см. выше). С.іожная тектоника мѣстности, въ большинствѣ случаевъ не даетъ возможности провести болѣе дробнаго дѣленія въ предѣлахъ самихъ н.-каменноугольныхъ извест¬ няковъ. Между прочимъ остаются неясными точныя взаимоотношенія слоевъ, содержа¬ щихъ Рг. ]ітп'іГ08іі8,и слоевъ съ Ргосі. 8Ігіаін8 въ пунктѣ 2342а и Ь (см. выше). Только на основаніи палеонтологическаго матеріала нужно думать, что первые слои (съ РгоЛ. }штьго8і(8) стратиграфически ниже вторыхъ. Это единственное мѣсто въ районѣ В. Н. Вебера, гдѣ найдены формы болѣе древнія, чѣмъ типическія впзейскія. Матеріала, который бы говорилъ о существованіи въ области изслѣдованій В. Н. Вебера болѣе древнихъ горизонтовъ нижняго карбона, а именно турнейскихъ слоевъ, не имѣется. Можно только думать, что къ этому ярусу относится часть глинистыхъ известковыхъ породъ, подстилающихъ визенскіе слои. Но несомнѣнно, что во многихъ мѣстахъ турнейскихъ слоевъ и не было, и визенскіе слои несогласно налегаютъ на болѣе древнія породы девонскаго возраста. Пункты, изъ которыхъ н.-каменноугольная фауна доставлена Д. И. Мушке¬ тов ы м ъ, находятся въ области, частью расположенной къ западу отъ г. Ошъ, частью къ О, частью, наконецъ, южнѣе — въ предѣла.хъ Алайскаго хребта. Первая область уже послужила предметомъ подробнаго описанія Д. II. Му шкетов а въ его работѣ — Ч иль-уст у нъ и Ч и л ь-м ай р а м ъ ^). Характеръ выходовъ нижне-каменноугольныхъ ^) См. Мушкетонъ. Чнлі, - уступъ п Чиль - чайрамъ. Труды Геологам. Комит., Нов. серія Бып. 100. 1916 г. Матеріалы къ изученію нпжнккаменноуголъной фауны Ферганы. 15 известняковъ и отношеніе ихъ къ девонскимъ породамъ въ значительной мѣрѣ освѣ¬ щены въ этой работѣ. Какъ можно видѣть, нижне-каменноугольные известняки обра¬ зуютъ тутъ какъ бы разорванную широкую дугу съ простираніемъ отъ къ К^Ѵ. Они вмѣстѣ съ девонскими осадками нрпннмаютъ участіе въ образованіи синклиналь¬ ныхъ и антиклинальныхъ складокъ, которыя позднѣе подверглись эрозіи и дали происхожденіе столовымъ горамъ, каковымп и являются возвышенности — Чиль-май- рамъ и Чиль-устунъ. Я не буду входить въ подробности относительно условій залеганія этихъ породъ и отсылаю читателя къ самой работѣ Д. II. М у пі к е т о в а, разносторонне затронув¬ шаго вопросъ о геологическомъ строеніи восточной Ф>ергаиы и въ частности посвя¬ тившаго много вниманія стратиграфическимъ отношеніямъ н.-камепноугольныхъ слоевъ къ девонскимъ, укажу только слѣдующее. Ыижне-каменноугольпыо известняки Д. И. М у ш ке т о вы м ъ не расчленяются, т. к. на основаніи предварптельны.хъ опредѣленій палеонтологическаго матеріала, данныхъ мной, ихъ можно отнести только къ впзей- скому ярусу. Отношеніе этихъ слоевъ къ девонскимъ слоямъ представляется въ та¬ комъ видѣ. Н.-каменноугольные известняки вообще за.іегаютъ согласно на девонскихъ, но при этомъ часто налегаютъ непосредственно на средній девонъ (папр. въ Чиль- устунѣ и Чиль- майрамѣ) пли даже на нпжпін отдѣлъ девона (наир, въ Чнль- май- рамѣ). Палеонтологически охактернзованпыми являются главнымъ образомъ п. кар¬ бонъ п средній и нижній девонъ (герцинъ), тогда какъ слои верхняго девона (слоистые известняки) относятся къ верхнему девону условно. Д. И. Мушкетовъ иодчеркиваетъ то положеніе, что нижній карбонъ связанъ съ девономъ безъ переры¬ вовъ. Къ сожалѣнію, несомнѣнныхъ данныхъ, указывающихъ на присутствіе среди н.-каменноугольной толщи слоевъ, лежащихъ нпже впзейскпхъ, т. е. относящихся къ турнейскому ярусу, имѣется мало, При сборахъ палеонтологическаго матеріала не отмѣчалось горизонтовъ, изъ которыхъ взяты н.-каменноугольныя окаменѣлости, что объясняется запутанностью стратиграфіи и спорадическимъ распредѣленіемъ окаме- нѣ.іостей среди известняковъ. Только въ одномъ случаѣ — въ хребтѣ ^Іиль-устунъ — обна¬ ружены слои съ Ргосіисіиз Іишегозиз { — знЫаеѵіз), и шшто Д. В. II ал ивки и ъ на¬ шелъ такіе слон въ урочищѣ Сасыкъ-унгуръ Это показываетъ, что возможность при¬ сутствія и въ другихъ частяхъ восточной части Ферганы болѣе древнихъ горизонтовъ н. карбона, чѣмъ горизонтъ Ѵізб, не исключена. Это тѣмъ болѣе возможно, что въ сосѣднемъ къ западу районѣ изслѣдованій В. И. Вебера такіе горизонты обнару¬ жены (см. выше стр. 9 и 11). Извѣстно, что въ 3. Европѣ слои съ Ггосі. Ьшпегознз { = зііЫааѵи) прпчисляются или къ самымъ низкимъ горизонтамъ яруса Ѵізб или даже къ турнейскому ярусу (см. оипс. Ргосі. Ъитстзиз). Не исключена возможность, что по крайней мѣрѣ часть палеонтологически нѣ¬ мыхъ сланцевъ, залегающихъ ниже визейскихъ слоевъ и условно отпосимыхъ Д. И. ') Эта интересная находка была сдѣлана И а л н и к и н ы м т. уже ііт. ноадпѣйшес время, когда работа Мушкетова нечаіаѵіась. Поэтому, конечно, фактъ этотъ не упомянутъ этимъ авторомъ. 16 М. ЯнишЕвокій. М у ш к ет о вы м ъ къ верхнему девону, прннадлежптъ къ турнейскому ярусу. Такимъ образомъ для того, чтобы говорить о непрерывной серіи морскихъ осадковъ (отъ терцина дон. карбона), какъ это дѣлаетъ М у шкет о в ъ (см. 51 стр.), нужны палеон¬ тологическія данныя. Резюмируя стратиграфическія данныя, приводимыя Мушкетовымъ и Вебе¬ ромъ, 'можно сказать одно, что пока нѣтъ несомнѣнныхъ данныхъ, свидѣтельствую¬ щихъ о наличности въ восточной Ферганѣ непрерывной серіи морскихъ отложеній отъ терцина до нижняго карбона включительно, какъ утверждаетъ Д. И. Мушкетовъ^), хотя такая вѣроятность вполнѣ возможна. Для этого необходиміл дальнѣйшія палеон¬ тологическія изысканія. Наоборотъ, фактъ несогласнаго налеганія нижняго карбона на девонъ, указываемый В. Н. Веберомъ, опредѣленно говоритъ о перерывѣ въ напластованіи мелсду этими системами, но крайней мѣрѣ для нѣкоторыхъ пунктовъ мѣстности, изслѣдованной послѣднимъ авторомъ. ') См. М )■ ііі к е т о 11 1,. Чиль-устуиъ и Члль-майрам і., стр. 51. Глава ІІ. Описаніе (()ауиы. ВКАСНІОРОІ>А. бігорііотѳпасѳа. Сем. 8і,гор1іотепі(іае. Родъ 1.ер1;«аепа В а 1 т а п 1828. На 11 \), давши очеркъ ра.звитія взглядовъ на роды Серіаспа Ваішап іі ВігорЬо- тепа В 1 а і в ѵ і 1 1 в и анализируя признаки формъ, послужившихъ для установленія отихъ родовъ, п})пшелъ къ заключенію, что типомъ Веріаеііа является Ьеріаепа гидоза В а 1 іп. = Ршіисіа гидоза И і 8 і іі ^ е г = СопскИез гкітЬокіаІіз \Ѵ і 1 с к е в 8. В. силуръ. Нъ :)тоыъ отиоиіеніи онъ разошелся съ Давидсономъ, который отнесъ (7оксЛ. гкотЪокІаІгз \Ѵі1ск. къ 81гор1іотева. ІТуяшо сказать, что послѣднее пониманіе рода Зігоріювіева признавалось послѣ Давидсона и другими авторами ^). Но тѣ аргу¬ менты, которые приводитъ На И относительно пониманія рода Веріаева, заставляютъ скорѣе соглашаться съ нимъ и принимать для даннаго рода объемъ, который дается этимъ авторомъ. 1. Ти'ріаепа гЫтгЬоѵІаІіз АѴіІск., ѵаг. аипіода 1Чіі11ір8. 1836. Ргосіисіа апаіоди Р Іі і 1 1 і р 8. Оеоіо^у оС Ѵогкзііігс, ѵоі. И, р. 215, р1. VII, йд. 10. 1857 — 1863. 8ігоркоіі:епа гІютЬпіЛаІін, ѵаг. апаіоііа Баѵііізоп. ВгііьЬ сагЬопіГсгоиз НгасІііороЗа, р. 11 У, р1. XXVII, 1ІЙ8. 1-6. 1910. Зіігоркотепа апаіода Я іі и ш с и с к і й. Пижпс-камеііиоуголыіиіі известнякъ около пос. Хабарнаго. Извѣст, Томск. Техн. Иііст. Томъ XVII, стр. 37, табл. II, ф. 12 іі таб. XX, ф. 5а, Ь, с. Какъ указываютъ и Давидсонъ и Холлъ, данный видъ проходитъ отъ си¬ лура до карбона. Силурійскія формы настолько сходны съ каменноугольными, что разграничивать ихъ можно только условно. ІГовидимому, каменноугольные пііедставп- *) II а 1 1. Раіяропі. оі Уогк, ѵоі. МП, ЬгасЬіоросІа, р. I, 2І5 — 252 и 276 — 280. 1392. “) См. паи]), '/.іііеі. Сггитігііі^е сіег Гаіаеопіоіо^іе, стр. 231. Труды Геол. Ком., Нов. сер., вып. 162. о 18 М. Я П и III Е в с к I й. тели обладаютъ болѣо рѣзко выраягеннымъ изгибомъ профиля раковины. Это заста¬ вляетъ разсматривать каменноугольную форму, слѣдуя Давидсону, какъ разновид¬ ность. Представители этой формы, вполнѣ сходные съ англійскими образцами, найдены въ разныхъ пунктахъ Ферганской области. П. Н. Веберомъ этотъ видъ найденъ въ пунктахъ 279 (1 экз.), 326 (1 экз.), 1(»92 (много), 2610 (много) и 2686 (много); Д. И. Му шкотовымъ найденъ въ пунктахъ 318 (много), 338 (сГ. 1 экз.), по одному неполному экземпляру въ пунктахъ: 360, 511, 515, 551 и 580. Образцы, доставленные В, П. Веберомъ изъ пункта 1092, частью предста¬ вляютъ сильно уродливыя формы, сходныя съ І^ері. (8і7'()рІі) апаіода, ѵаг. сіізіогіа 8о^ѵ. Д Слѣдуетъ отмѣтить, что этотъ видъ найденъ и въ нижнекаменноугольномъ извест¬ някѣ окр. нос. Хабарнаго, какъ ближайшемъ пунктѣ на пути къ Зап. Европѣ. 8с1іе1Ьѵіепе11а 1. Тііотаз. Подъ этимъ именемъ Томасъ “) выдѣляетъ тѣхъ представителей ОгІЬоІеІііііас, которые, при отсутствіи срединной септы, имѣютъ въ брюшной створкѣ 2 короткихъ расходящихся зубныхъ пластинки. Типомъ для этого рода онъ считаетъ оригиналъ Ф и л л и п с а На основаніи его изслѣдованій многіе представители, относившіеся послѣ Фи лл и пса къ указанному виду, должны быть выдѣлены, т. к. на дѣлѣ представляютъ формы, принадлежащія къ инымъ родамъ, кака, то ЗІгеріогЬуіісІіііз, ВогЬуа, Зсішсііегіеііа, ОіЧІіоІеІез и др. '2. ЗскеПшіепеНа сгепізігі'і Р 1і і 1 1 і р 8. 1836. ЗрігіІ’ега сгепізігіа Р 1і і 1 1 і р 8. беоіо^у оГ Уогкзіііге, ѵоі. И, р. 216, рі. IX, 6. 1910. НсНеШсіепеІІа сгепШгіа. Іѵог Т 1і о ш а 8. Тііе ВгіЦзІі сагЬоііій^гоиз Огііюіеііпае, р. 104. Представители этого ниншекаменноугольнаго вида, понимаемаго въ томъ узкомъ объемѣ, какой даетъ ему Томасъ, найдены В. П. Веберомъ въ пунктахъ: 321 (сѣ — 4 спинныхъ створки), 326 (4 брюшныхъ створки), 371 —2610 (сГ. — 3 неполн. брюшн. ств.), 440 (1 брюшн. створка), 816 (3 экз.), 1002 (много), 2686 (много); Д. П. Му шкотовымъ въ пункта.хъ: 311 (сС. — 1 неполн. брюшн ств.), 318 (сГ. — 2 брюшн. и 1 спин, ств.), 338 (1 брюшн. ств.), 628 (ѵаг. 1 брюшн. ств.), 687 (с1. — 1 отпечатокъ спинной ств.). Большинство экземпляровъ, представляющихъ брюшныя створки, ясно обнару¬ живаютъ 2 расходящихся зубныхъ пластинки, характерныхъ для рода 8с1іе11\ѵіепеІІа. Среди образцовъ, найденныхъ В. П. Веберомъ въ пунктѣ 1092, имѣются формы съ очень рѣзкой асимметріей въ развитіи раковины, что даетъ поводъ раз¬ сматривать такія формы, какъ особую разновидность. *) См. I) а т і с1 8 о п, іЬійет, ф. 7. ’) Іѵог Топіаз. ТЬе Вгііізіі сагЬопіІегоиз Огіііоіеііпае, р. 92. Матеріалы къ изученію ішжнекамеішоугольной фауны Ферганы. 19 Кігеріогіі УПСІИ18 К і іі Н. ЯігеріогЪцт-Ьпя (?) зоііііз РЬіИірз (?). 1830. Зрігі/'ега зепгііа Р 1і і 1 I і р з. Оооіоцу о{ ѴогкзЬіі’е, I. И, р. 216, р1. IX, Гі^. 5. 1838 — 1803. Зігеріогкупгкиа сгепізігіа, ѵаг. веліНа І)аѵі<І8оп (рагз). ВгіІізЬ сагІюпіГ. Ьгасіііоросіа, р. 124, рі. Х.\Х, Пр. 14. Этотъ ВИДЪ, принадлежащій, по мнѣнію Томаса ^), вѣроятно къ роду Зігеріо- г1іуііс1ш8, представленъ въ ферганскомъ матеріалѣ 8 сомнительными экземплярами, изъ которыхъ 1 плохо сохранившійся экземпляръ найденъ В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 871=2610, одна брюшная створка съ высокой агеа найдена Д. И. М у ш к ет о в ы м ъ въ пунктѣ 314 и 1 спинная створка найдена имъ же въ пунктѣ 580. Сем. Огіііісіао. Ксііі/оріюгіа К і 11 4. Ясѣіщуііогі'і гвзиріпаіа М а г I і п. Таб. I. ф. 4, 12; таб. І\', ф. 2а н 1і, таб. \'І, ф. 10а, Ь. 180!). Соп'куІгоШІіиз шютИса геаиртаЫз М а г 1 і п. РеІгіПсаІа Вегііуепзіа, ІаЬ. 49, Гі^. 17 еі 14. 1822. 2'егеЪгаІпІ і гезиріпаіа Я о с г Ь у. Ыіпсг. Сопсііоі., ѵоі. IV, р.25, ІаЪ. 325. 1801. Огііііз гезиріпаі і I) а ѵ і (1 з о п. БгіІізЬ сагЬппіГегопз РгасЫороба, р. 130, р1. ХХіХ, П^'з. 1 — 0; р1. XXX, П^з. 1—5. 1878. Огікіз гезиріпаіа Р о м а и о » с к і и. Матс]). .для геологіп Туркестана, стр. 134, таб. ХМІ, ф. 5, О, 8. 1910. ікііігоркогіа гезпріппіа Я п и іи е и с к і й. Лііліис-камепііоуюльный известнякъ около Хабарнаго, стр. 70, таб. \'1ІІ, ф. 22; 24; таб. IX, ф. 1, 2, 4 (см. сип.). 1913. Огікіз гезиріпаіа Кгепксі. Раипеп аиз б. ѴпІ.-КагЬоп (і. з. иікі бзіі. Т]ап-зс1шп, 8. 12, 27. Иредставигели этого обычнаго нижнекаыенноугольнаго вида, встрѣчающагося меікду прочимъ въ известнякахъ ІІІартымки и нос. Хабарнаго, найдены въ слѣдую¬ щихъ пунктахъ Ферганы; В. II. Веберомъ въ пунктахъ; 326 (мелкіе экземпляры, всего ближе стоящіе къ изображенным!. Давидсономъ на табл. XXX, ф. 1), 371 = 2610 (много, при чемъ попадаются нерѣдко деформированные образцы или вытянутые пли асимметрич¬ ные, см. т. I, ф. 4 и 12), 816 (крунн. и мелк. экз., см. т. IV, ф. 2 и т. VI, ф. 10), 1092 (много), 2134 (нѣск. экз). Д. И. М у ш к ето вы м ъ этотъ видъ найденъ въ пунктахъ; 42 (6 мелк. экз.), 311 (3 неб. экз.), 313 (1 экз.), 314 ( 14 неболыи. экз.), 318 (много, есть болыи. экз.), 319 (1 неб. экз.), 338, 51 1, 515 (сГ.), 580 (сГ.), 592, 608 (1 экз.), 628 (1 экз.). Романовскій указывает!, данную форму для известняка г. Казы-ку])тъ, въ Курминскомъ уѣздѣ, Ферг. обл. 2» *) Т 1і о т а 3. ТІІО ВгНізІі сагЬопіГогоиз ОгіЬоіоііпас, р. 107. 20 М. /I Н Н Ш Е в с к I й. 5. ВсЫзорІюгга тсзоІоЬп I а іі. Таб. 1, ф. 11. 1900. і'сЫгорНогіа тезоІоЪа Я н ц ш е в с к і п. Фауна камеппоуго.чьпаго известняка, выст. по р. ІІІартымкѣ, стр. 107, таб. 11, ф. І-аа, 151). Полная брюшная створка, найденная Д. Мушкетовымъ въ пунктѣ 592, и неполная брюшная створка, найденная В. Веберомъ въ пунктѣ 326, несомнѣнно принадлежатъ къ этому виду. Прпсутствіе ясно выраженнаго синуса у этой формы легко отличаетъ ее отъ сходнаго съ ней обычнаго вида ЯсЫгорІъогьп гезиріпаіа Магѣ Этотъ видъ встрѣчается также въ шартымскомъ известнякѣ. 6. ЯсМзорЫгІа Кеузегііпдіаші К он іи с к. 1843. ОгЫііз Кеузегііпді ьпа К о п і п с к. Ве^сгірііоп сіез апііп. Гоззіі (Іи Іегг. сагЬопіГ. (1е Іа Веі/^ічае, і). 230, р1. XIII, іщ. 12. 1801. ОгІЫз КеузчгЫпдіапа Б а ѵ і (1 з о п. Бгііізіі сагЬопіІ. Бгасіііороііа, р. 132, р1. ХХѴП1, Гі^. 11. 1910. іЗсМгорІюгіа Кеузегііпдѵта Яппшевскій. ІІижііе-камеииоуі'. известпякі. около Хабарпаго, стр. 71, таб. ѴШ, ф. 25. ІІмѣюіціеся въ моемъ распоряженіи нредставнте.іп этого вида вполнѣ подходятъ подъ характеристику, данную для него Конникомъ и Давидсономъ; един¬ ственную разницу можно видѣть въ томъ, что у нихъ синусъ брюшной (по Ко- нинку и Давидсону спинной) створки менѣе рѣзко выраженъ, чѣмъ у бельгій¬ скихъ и англійскихъ образцовъ. Нѣкоторые экземпляры деформированы вь зависи¬ мости отъ горообразовательныхъ процессовъ. Эта форма найдена В, Н. Веберомъ въ пунктѣ 31() (5 экз.). Въ Бельгіи эта форма указывается въ известнякахъ Ѵізё, въ Англіи въ камен- ноуг. известнякѣ 8ѳ111е въ Іоркширк. КЬіріДошеІІа Осіііеті 1890. 7. НЫрЫотеІІа Місіісііпі к’Й ѵ е і 1 1 е. Таб. I, ф. 3 и (). і835. Тег,ЬгаІиІа МісНеІіпі Ь’Ё ѵ е і 1 1 ё. ЛІёт. сіе Іа 8ос. §ёо1. (іе Ггапсе, ѵоі. И, р. 39, р1. 2, Лд. 2, 14—17. 1843. ОгіЫз Міскеігпі К о п і п с к. Бсзсгірііоіі (іез апііп. Гоз. іісз (Іи іегг. сагЪ. (Іе Іа Бе1|?ічие, р1. XIII, Гі^'. 8 — Ю. 1861. ОгіЫз Мк-Неііпі Баѵісізоп. Бі'ітізіі сагЬопіГегоиз Ьгас1ііоро(1а, р. 132, р1. XXX, 6 — ^12. 1900. ОгіЫз МісЫІіпі Я ІІ и 111 е в с к і й. Фауна іпарт. іізассііі., ст]). 105’(см. сип.). 1910. ЯЫріЛотеІІа Місііеігпі Я и и іи е в с к і й. Иижне-кам. извести, около Хабарпаго, стр. 73, таб. ѴИІ, ф. 19, 20, 23. Представители этого вида найдены В. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 326, 816 ("4 экз.), 1092 (1 экз.). Кромѣ того, въ пунктѣ 2610 имъ найденъ одинъ экземпляръ (см. таб. I, ф. 6), представляюіцій замѣчательное сходство съ тѣмъ, чтб Давидсонъ изображаетъ на таб. XXX, ф. 12 (іос. сі(.) и подъ сомнѣніемъ называетъ ОгіЫз, Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 21 Міскеііпі. При этомъ онъ сравниваетъ изображаемую имъ форму съ формой, изобра¬ женной Конинкомъ на таб. XIII, фиг. 8 (І- с.). Необходимо отмѣтить, что указы¬ ваемый мной экземпляръ отличается нѣкоторыми дефектами сохраненія, вырангаю- іцимися вь томъ, что поверхность створки покрыта массой мелкихъ углубленій, расположенныхъ въ шахматномъ порядкѣ. Д. И. Му ІИ кетовымъ данный видъ найденъ въ пунктахъ: 25 (сі. — 1 экз.), 4-2 (1 небольшой экз.), 422 (1 экз.) и 515. КсШъ видно изъ синонимики, этотъ видъ встрѣчается, между прочимъ, въ извест¬ някахъ но р. ІИартымкѣ и около нос. Хабарнаго. Сем. Рго(1ис1і(1;’.е. Группа ііродуктпдъ представляетъ м. б. наиболѣе сложную группу брахіоиодъ, для которой дать ясную картину генетическихъ отношеній въ настояіцее время является дѣломъ неосуи;ествимымъ. Не даромъ всѣ новѣйпііе изслѣдователи, которые пмѣ.іи дѣло съ этой группой, отказывались давать для нея исчерпывающую (всеобъемлю¬ щую) классификацію. Такъ, В. Н. Чернышевъ ’), имѣвшій дѣло съ обширной группой ііродуктидъ изъ верхнекаменноуголыіыхъ отложеній Урала и Тимана, при¬ шелъ къ выводу, что попытки классификаціи продуктпдъ Конннка, Баагепа и др., построенныя исключительно на внѣшнихъ скулыіту])ныхъ признакахъ раковины и при томъ исключительно на внѣшнихъ признакахъ брюшной створки, далеко не мо¬ гутъ считаться удовлетворительными. Но, отмѣчая важное значеніе для классификаціи этой группы брахіоиодъ отношеній брюшной створки къ спинной и необходимость при классификаціи принимать въ разсчетъ эти отношенія, онъ все же сознаетъ, что „классификація такого богатаго рода, какъ Ргоііисіиз, отличающагося особеннымъ раз¬ нообразіемъ видовыхъ представителей, только тогда будетъ болѣе прочной, когда при¬ близится къ естественной и когда будетъ установлена генетическая связь болѣе древ¬ нихъ представителей съ болѣе юными". „Но “, продолжаетъ онъ, „при настоящихъ на¬ шихъ знаніяхъ о характерѣ нродуктидъ въ отдѣльныя эпохи верхняго палеозоя задача эта неразрѣшима". Онъ присоединяется къ мнѣнію Шелъ вина, что въ настоящее время возмоікпа лишь мелкая группировка несомнѣнно родственныхъ формъ. Точно также Томасъ ^), предпринявшій капитальный трудъ по пересмотру англійскихъ каменноугольныхъ нродуктидъ, могъ остановиться лишь на томъ, что предложилъ расчленить родъ Ггойіісіііз на группы, которымъ онъ придаетъ значеніе родовъ, при чемъ оговаривается, что число этихъ группъ м. б. необходимо и увеличить. Такими группами являются: Группа Ргоііисіііз (ёеіюіуре — ЛпотИея ршііісінз і.); Ризіиіа (і^еііоіуре — Ртіиіа риФйот РІ1І] 1.); гр. Лѵопіа (^^еіюіуре — Рші. Упшіціапаз Ва ѵ і(І8.); гр. Оѵегіопіа (^епоі. — *) Ч с р н ы III с в 7,. Всрхие-камсниоуг. брахіоподы Уііала іі Тіімапа. Тр. Г. К. т. Х\'І. № 2, стр. 245. ’) Т 1і о т а 3. ИгіІізЬ сагЬопіГегопз Ргойіісіі. 22 М. Я Н и III Е в с к I й. Рг. [ітЪгіаіиз 8о\ѵ.); гр. Вихіопіа (^епоі. — АттьЫез зсоЬгісиІш Маг1;.)>' гр. РгоЬо8сі(іѳ11а (§61101. — Рг. ргоЬозсЫет Ѵегп.) п гр. Е11іегі(1§іііа (§еп. — Рг сотріегівт). Такое состояніе вещей объясняется тѣмъ, что еще не настало время для созданія естественной к.іассификаціи этой группы. ' Какъ указываетъ Томасъ, эта группа полііфилетична, н часто внѣшнее сходство формъ является результатомъ не родства, а результатомъ параллельнаго развитія (го¬ меоморфизма). М. б., нельзя считать это безспорнымъ, но во всякомъ случаѣ прихо¬ дится быть крайне осторожнымъ въ дѣлѣ сопоставленія между собою формъ изъ очень отдаленныхъ другъ отъ друга мѣстностей. Только при условіи доказанности, что срав¬ ниваемыя формы принадлежатъ одной зоологической провинціи, при наличности твердо установленной стратиграфической основы и при тщательныхъ сборахъ матеріала, слой за слоемъ, можно дѣлать попытки строить классификацію тон или другой группы ископаемыхъ. Въ настоящее же время .этого мы еще не имѣемъ, и потому всякая попытка установленія классификаціи неизбѣжно обречена на неудачу и даже вноситъ путаницу. Нельзя, между прочимъ, обойти молчаніемъ такую попытку, сдѣланную не¬ давно Г. Н. 'ѣредерпксомъ '). Не имѣя возможности подробно входить здѣсь въ раэборъ этой статьи, которая вызываетъ очень много серьезныхъ возра/кеній, я могу лишь замѣтить, что эта статья вноситъ лишь путаницу въ классификацію продуктидъ. Не говоря о томъ, что она построена какимъ-то образомъ на ростЁ раковины, необходимо отмѣтить, что въ ней соединяются въ отдѣльныя группы такіе виды, ко¬ торые не имѣютъ между собой ничего общаго. Въ данной работѣ я ограничиваюсь, подобно В. Н. Чернышеву, распредѣле¬ ніемъ продуктидъ по отдѣльнымъ группамъ видовъ, тѣсно связанныхъ другъ съ другомъ. При этомъ принимаю во вниманіе н тѣ данныя, которыя приводитъ Томасъ во введеніи къ своему труду объ англійскихъ продуктидахъ. Сем. Ргобисіібае является самымъ многочисленнымъ среди фауны, собранной В. Н. Веберомъ, Д. И. Мушкетов ымъ и Д. В. На л и в к и н ы м ъ. Оно импонируетъ не только по количеству отдѣльныхъ экземпляровъ, но и но количеству ра.эличныхъ видовъ этого рода. Самыми распространенными видами рода Ргобисіпз являются тутъ Рг. зігШиз Р і 8 с Ь., Рг. рідаиіегіз М а г 1. и близкіе къ нему виды. Родъ Ргойнсіш? 8о\ѵегІ)у. Можно различить среди ферганскихъ представителей рода Ргоіііісіііз слѣдующія группы: I. Группа Ргойисіиз дідапіепз Маг къ которой относятся: Ргой. дідап^епз М а г 1. Ргой. тахітиз М ’ С о у. ‘) Фредериксъ. Пялеоит. ламѣткіі: Къ познанію верхнекаменноуг. и артннсіспхъ Рсосінсіиз. Труды Гсол. Ком., П. С., в. 103. Матеріалы къ изученію нііжнекаменноугольной фауны Ферганы. 23 Ргосі. Іаііззітиз 8о\ѵ, Ргой. кетізркаегісиз 8 о \ѵ. II. Группа Ргосіисігіз зігіаіиз Р і 8 с Ь е г. Ргоіі. зігіаіиз Р і 8 с Ь. III. Группа Ргосіисіиз зетігеіісыіаіиз Магйп. Рго(і. зетігеіісиіаіиз М а г 1. РгоЛ. сопсішіиз 8 о АѴ е г Ь у. Рго(1. Магігпі 8 о аѵ.? Рші. іп/'іаіиз Мс СЬе8пеу. IV. Группа Ргосіисіиз созіаіиз 8оАѵегЬу. Ргосі. созіаіиз 8 о аѵ е г 1) у. V*. Группа Ргосіисіиз зиісаіиз ЗоАѵегЬу. Ргосі. зиісаіиз 8 о аѵ. VI. Группа Ргосіисіиз Іоидізріпиз 8 о аѵ. Ргосі. Іоидізріпиз 8 о аѵ. Ргосі. 8р? \’ІІ. Группа Ргосіисіиз кишегозиз 8 о аѵ е г Ь у. Ргосіисігіз китегозиз 8оаѵ. Ргосі. китегозиз 8оаѵ., ѵаг. Іаіа іі. ѵаг. VIII. Группа Ргосіисіиз ріапиз Іаіі. Ргосі. ріапиз Іап. IX. Группа Ргосіисіиз (сгдапепзіз I а іі. Ргосі. ^егдапепзіз Іап. X. Группа Ргосіисіиз (Іога (Г О г Ь. Рг'осі. коксізскагепзіз О г о е Ь е г. XI. Группа Ргосіисіиз іепиЫгіаіиз Ѵегіі. Ргосі. іепиізігіаіиз V е г іі. XII. Группа Ргосіисіиз ипсіаіиз Веіг. Ргосі. ипсіаіиз Веіг. XIII. Группа Ргосіисіиз гпагдагііасе.т РІііП. Ргосі. гпагдагііасеиз Р Ь і 1 1. Ргюсі. сі. рзеисіогпагдагііасеиз I а п. XIV. І’руппа Ргосіисіиз гпеЛиза К о іі. Ргосі. тесіиза Коп. XV. Группа Рі'осі. (Ризіиіа) сіедапз .ІГСоу. Ргосі. і Ризіиіа) еіедапз М’Соу. XVI. Группа Рг'осіисіііз (Ризіиіа) 'рипсіаіиз МагІ. Ргосі. (РизіиЫ) рипсіссіиз .Магі. Ргосі. (Ризіиіа) аГГ. ризіиіозиз Рііііі. XVII. Группа Ргосіисіиз (Ризіиіа) зріпиіозиз 8оаѵ. 24 ]\Т. Я П Н 111 Е с к I й. XVIII. Группа XIX. Группа XX. Группа XXI. Группа XXI Г. Группа РгоЛ. (Ризіиіа ) зріпиіозиз 8 о \ѵ. Ргосі. (Ризіиіа) асгйеаіиз М а г І. Ргоіі. (Ризіиіа'^.) сГ. гагіНіЪегсиІаіиз Іап. Ргосі. (Ризіиіа?) КагргпзЫапиз Іап. Рго(1. (Ризіиіа?) зетідІоЬозиз Іап. Ршіисіиз (Лѵопіа) Уоипдіаниз Ваѵ. Ргосі. (Лѵопіа?) ІѴеЬегі п. 8р. Ргосі. (Лѵопіа?) тиІіііиЬегсиІаіиз п. 8р. Ргосі. ( Лѵопіа? ) 8р.? Ргосіисіиз аііепиаіыз п. 8р. Ргосінсігіз сгаззотагдіпаііз п. 8р. Ргосі. сгаззотагдіпаііз п. 8р. Ргосіисіиз (Вихіопіа) зсаЬгісиІиз МагІ. Ргосі. (Вихіопіа) зсоЬгіснІиз МагІ. Ргосіисіиз (Оѵегіопга) (ітЪгіаІілз 8о\ѵ. Ргосі. (Оѵегіопіа) (ітЬгіаІиз 8одѵ. Ргосіисіиз (Магдіпі(ега) ВскагНтіепзіз Іап. Ргосі. (ЗГагдіпі(ега) НсІшгНтіепзіз Іап. I. Группа Ргосіисіиз дісдапіеиз а г I і п. 8. Ргосіисіиз дідапіеиз М а г І і п. Таб. I, ф. Іа 11 Ь, 9; таб. II, ф. 1, 7; таб. IV, ф. 1. 1809. ЛпотИез дідапіеиз ЛІ а г І і п. РеІгіГісаІа ВегЬуепзіа, р. О, р1. 15, 1. 1829. Ргосіисіиз дідапіеиз 8 о ѵ е г Ь у. Міпег. СопсЬоІ., тоі. IV, р. 19, [)1. 320. 1843. РгоЛисІиз дідапіеиз Копіпск (рагз) Мопо^г. Пи ?епге Ргоііпсіііз, р. 34, р1. I, 2*1, ѳ; р1. II, Іа, Ь, с (образцы изъ Калужской губ.); р1. III, Іі,!'. Іа (образецъ и.чъ нзиестн. Ѵізё), 1Ь и 1с (образецъ изъ Калужск. губ.). 1846. РгоЛисІиз дідапіеиз V е г и е и і 1. Раіёопі. (1е Іа Киззіе, і). 255, р1. XVI, Гі^. 12 и рі. XVII, (ід. 2. 1855. РгоЛисІиз дідапіеиз М'С о у. Вгііізіі раіаеог. Іоззііз, р. 463 (рагз, ехсіиз. Рг. Іаііззітиз). 1861. РгоЛисІиз дідапіеиз В а ѵ і (1 з о п. ВгіІізЬ сагЬопіГегоиз ВгасЬіорпсІа, р. 141, р1. XXXVII, П^з. 1—4; р1. XXXVIII, Пд. 1; р1. XXXIX, 1 — 5; р1. ХЬ, Гі^. 1—3. 1905. РгоЛисІиз дідапіеиз V а и § Ь а п. Оп іЬе раіаеопі. Зециепсе іп іііе Вгізіоі Лгеа. ^. .1., ѵоі. 61, р. 292. 1913. РгоЛисІиз дідапіеиз Кгепкеі. Гаипе аиз (1. ТІпІ. К. Т^аизсЬапз, 8. 40, ТаГ. 2, Гі^. 2, 3 (?). Предствители этого вида вполнѣ тожественны съ англійскими, бельгійскими п особенно русскими формами, пзображенпымп Конинкомъ н Вернейлемъ изъ Калужской губ. и др. мѣстностей. Такъ же, какъ и у всѣхъ этихъ формъ, у ферган¬ скихъ образцовъ наблюдаются грубыя неправильныя продольныя складки на брюш¬ ной створкѣ, являющіяся характерными для этого вида. Нѣкоторые изъ имѣющихся у меня экземпляровъ достигаютъ очень крупныхъ размѣровъ, до 230 ш. т. ширины (напр., экземпляръ, доставленный изъ пункта 816 В. Н. Веберомъ, см. таб. IV, ф. Этотъ впдъ понимался и Конинкомъ и Давидсономъ въ болѣе широкомъ смыслѣ, чѣмъ Мартиномъ, впервые его описавшимъ. Съ этимъ видомъ указанные ДГатеріллы къ ИЗУЧЕНІИ) иіГ/і,нЕКАМЕнноуіч)льной ФАУНЫ Фергаиы. 25 два автора соеднняли и Ргоіі. Ытщ)Ііаегісиз 8 о \ѵ., разсматривая послѣдній какъ раз¬ новидность 1\. дідапіеаз ЗІагі. Но, какъ показываютъ новѣйшія работы англійскихъ авторовъ Ѵаи^ііап, 8іЫу и др, а такяю изученіе нижне-каменноугольной фауны Урала и Туркестана, эти два вида имѣютъ право на самостоятельность, и такимъ образомъ является болѣе правильнымъ мнѣніе Вер ней ля, ІМакъ-Коя и Вуда, которые разсматривали ихъ какъ самостоятельные виды. Между прочимъ Давид¬ сонъ приводитъ указаніе на то, что Вудъ, имѣвшій возможность собрать нѣ¬ сколько сотъ экземпляровъ Ггосі кетізріьаегіст '\\\ з\[\\ въ ^Vа1■1“(1а1е въ Іоркшнрѣ, нико¬ гда не встрѣчалъ въ одномъ и томъ ж-е слоѣ ГгоЛ. дідапіеиз и 1’г. кетіз'ркаегіснз и замѣчалъ, что слип съ іѴ. кетЫрІшегіст лежатъ много ниже слоевъ съ Рг. діданіенз. Это вполнѣ подтверждается новѣйшими работами ио изученію фауны зонъ, на которыя но почину Ѵаіідііап расчленяется англійскій, а затѣмъ и бельгійскій каі)бонъ. Какъ показываютъ списки формъ, встрѣчающихся въ разныхъ зонахъ, Ргосі. Ііетізркаегісиз пріуроченъ слоямъ мс/кду ту[)нейскпмъ и визейскпліъ ярусами (горизонту 8), тогда какъ 1*го((. діданіенз Магѣ вмѣстѣ съ Рг. Іаііззітпз и іѴ. зігіаіиз подчинены визей- скому ярусу, Я могу замѣтить, что въ нпжне-каменноугольмыхъ отложеніяхъ >Д)ала, наир, на ПІартымкѣ или около Хабарнаго, типичныхъ представителей Ртоіі. діданіенз не имѣется Необходимо, однако, внести нѣкоторую поправку въ мои разсужденія относительно пониманія вида Ргог/. 8 о м’. Подъ такимъ названіемъ я разумѣлъ формы, стоящія близко къ Гг()(1. діданіенз, ио отличающіяся почти полнымъ отсутствіемъ про¬ дольныхъ складокъ. 'Геиерь же, соотвѣтственно новымъ англійскимъ работамъ, при¬ ходится ограничить объемъ этого вида. Но .этимъ работамъ Ргоіі. кетізркаегіснз является формой, пріуроченной болѣе низкимъ горизонтамъ ио сравненію съ Рго(1. дідапіеиз. Правильнѣе относить болѣе кі)уиные образцы, лишенные н])одольныхъ грубыхъ складокъ, къ Рг. тахітнз М’Соу, о чемт, см. ния.’е. Ргоіі. дідапіеиз Магѣ найденъ въ слѣдующихъ пунктахъ: І>. И. Веберомъ въ: 32(5 (много), 343 (М. — 1 .экз.). 440, 447, 81(5 (много, среди нихъ есть уродливые экземпляры, см. таб. I, ф. 9), 899 (1 ней. экз.), 1092 (нѣск. экз.), 116(5 (сГ. — 1 неб. обломокъ), 1337е (сГ. — 2 неб. обломка), 1484 (сѣ — 1 экз.), 1519Ь (сѣ — 1 -экз.), 1890 (сѢ--1 обломокъ), 1905 (4 обломка), 190(5 (1 экз.), 2013 (сѣ — 1 ЭК.З.), 2043 (сѣ), 268(5 (неболыи. ;)кз.), 2747; Д. II. Мушкетовымъ въ 313 (сѣ — 1 .экз.). 318 (сѣ 1 экз.), 322 (1 экз.), 338 (сѣ), 547. Образцы, найденные В. II. Веберомъ въ пунктѣ 81(5, часто отличаются у])0д- ствомъ, которое, очевидно, іціедставляетъ явленіе ирп/кпзнеииее. Кромѣ того, сі)еди *) I) а V і (1 8 о п. ИгіІі.-іЬ сагЬопіГ. ВгасЬіоросІа, р. 145. ’) См. V а и д Ь а п. Соггеіаііоп оГ Віпапііаи апЯ Аѵопіап. ^иа1•^. .Топгнаі, 1915. 9 См. Я н и ш е в с к і й. Фауна шартымск. навести. Тру.-іы Каа. О-ва Ест., т. XXXIV, в. 5, стр. 114. 1900.— Его же. Нпжнекамеіиіоуг. иввестнакг около Хаба2'иаго. 'І'р. Каз. О-ва Ест., т. ХХХИ', в. 5, стр. 4^ 26 М. Я Н П ІИ Е в с к I й. образцовъ изъ этого же пункта имѣются экземпляры съ сравнительно грубою ребри¬ стостью, какъ бы связывающіе этотъ видъ съ Ргоіі ЕіІеІЬигдепзк Р 1і і 1 1. (см. таб. II, ф. 7). Это лишній разъ подчеркиваетъ обіцность группы Рші. дідапіенз, къ которой относятся У кромѣ послѣдней формы, Рг. ЕІеІЬнгдепзіз Р 1і і 1 1., Рг. йГСо у, ІиНззтиз 8ом'. и Рг. Ііетізрііаегіснз 8о\ѵ. 9. Рго(ІасіііЗ тахтшз М’Соу. Таб. V, ф. 5 (V), 21. 1844. ЬеіЛаепа тахіта М’С о у. 8упоі)аІ8 оГ Іію сЬагасІеі'з оГ іЬе СагЬопіТ Ыгаекіопе Гокаііз оі Ігсіапб, р1. XIX, Гі§. 12. 1858—1863. РгоЛисШз дідаиіст Магі., 'ілѵ. тахітиа І)аѵі(І8 0п. Бгііібіі сагЬопіГегоив Вгасіііороііа. 1878. Рго'іисіѵз ді.даніели Гомановскііі (рагй). Матеріа.іы для геол. Ту])кестана, ст]). 143, таб. ХМИ, ф. 5. ІІХК). РгоЛисЬиа дідапісыв .Я іі и ііі е в с к і й (рагз). Фауна шартымскаго п.звестияка, ст]). 114 (і)аг8). 1910. Ргосігісіиз кетіырЫегісиы Я іі н ві е в с к і н (поп 8 о \ѵ.). Пижпс-камеипоуг. и.эвестііяіп> около Хабарнаіо, стр. 44, таб. III, ф. 16, 17; таб. V, ф. 7 и таб. VII, ф. 7, 8, 10. 1912. ІХойисІиз сі. тахітиз (М’С оу) Г. а г \ѵ о о (1. Оп ІІіе Іоѵег сагЬопіГегоиз зиссевзіои іп Іііе погНі-ѵрзі оГ Еп^іапб. ^иа^•1. Лоигпаі, ѵоі. 58, р. 570, р1. ІЛ, Іі§. 8. Изучая крупны.м, ііредставніелей Ргобисіиз изъ ура.іьскаго пияшяго карбона, принадлежащихъ къ группѣ Ргой. дідапіеиз^ я могъ замѣтить, что тамъ не имѣется типичныхъ представителей этого вида, отличающихся грубыми продольными складками, но имѣются формы, лишенныя послѣднихъ. Это дало мнѣ основаніе выдѣлять такія формы изъ состава формъ, принадлежащихъ къ Рг. дьдапіеаз. Для такихъ формъ я позволилъ себѣ предложить названіе введенное впервые С о вер б и. Но, какъ показываютъ новѣйшія работы англійскихъ авторовъ, описывающихъ фауну различныхъ зонъ англійскаго карбона, это не совсѣмъ правильно. РгоР Л- въ объемѣ, данномъ С о вер би, пріуроченъ болѣе низкимъ горизонтамъ нижняго кар¬ бона, чѣмъ Рші. дідапіеиз. Вмѣстѣ съ тѣмъ Ргой. кетізркаегісиз отличается рядомъ при¬ знаковъ, которые исключаютъ возмояшость отожествлять съ нимъ уральскія, а также и ферганскія формы, отличающіяся отъ Ргой. дідапіеиз лишь отсутствіемъ грубыхъ скла¬ докъ. Такъ, Ѵаи^ЬапД указываетъ, чтоУ Ѵ. отличается (пъ Ргой. дідап¬ іеиз меньшими размѣрами, тѣмъ, что ушки не выдаются за края раковины, большей правильностью и отчетливостью реберъ и увеличеніемъ ихъ числа путемъ ясной ин- теркаляціп — черезъ опредѣленные концентрическіе промежутки. Тотъ же авторъ ука¬ зываетъ, что типичный Ргой. Ііетізрішегісиз изобилуетъ только въ верхахъ 8,, и въ І)^, тогда какъ Ргой. дідапіеиз сравнительно рѣдокъ въ низахъ, піахітііш достигаетъ въ верхахъ 8^ и низахъ а въ 1)^, представленъ различными мутаціями. Бъ другой работѣ -) тотъ же авторъ указываетъ, что Ргой. кетіз'рішегісиз пріуро¬ ченъ слоямъ, .лежащимъ между турнейскимъ и впзейскимъ ярусами (именно горизонту 8) ') V а ц 6 Ь а п. Оп Оіе раіаеопі. 8ечиепсе ііі Іііе Бгіыіоі Лгеа. ^иа^^. Лоигпаі, ѵоі. 61, р. 291. V а и 5 І1 а п. Соггеіаііоп оі Віііапііап апб Аѵоиіап. ^иа^•<;. Доіігпаі, ѵоі. 71, 1915. Матеріалы къ изученію нііжпекаменноуголі.ной фауны Ферганы. 27 тогда какъ Рго(1. (ігцаиіет нмѣстѣ съ Рг. Іпііз.чііпнв и Рг. зігіаіт подчинены визейскому ярусу. Изъ этого ВИДІЮ, что Рго(1. 1ипнІзр}ы(егІснз встрѣчается, вообще говоря, въ болѣе древнихъ горизонтахъ. Съ другой стороны можно видѣть, что тѣ 5ке англій'^кіе авторы, суживая объемъ 7'т/. выдѣляютъ изъ него такіе виды, какъ шажгиін.ч М’С о у. Такъ поступаетъ, наир., (іаг\ѵоо(1 въ сочииеіііи, приведенномъ въ синонимикѣ. Онъ указы¬ ваетъ, что этотъ видъ отличается отъ Рго(І. діцшііет меньшими размѣрами, болѣе })ов- нымъ характеромъ ребристости и отсутствіемь грубыхъ продольныхъ складокъ. Такая характеристика вполнѣ примѣнима къ тѣмъ иродуктндамъ, которымъ я давалъ названіе Рго(і ІктІзрЬаегісиз. Иъ виду .этого я считаю необходимымъ отнести указанныя мною уральскія формы къ этому виду. Къ этому же виду должны быть отнесены и довольно многіе пре.’зставителп изъ ферганской области, которые, отличаясь сравнительно крупными размѣ])ами, отличаются отъ Рпні. (іідапівт главнымъ образомъ отсутствіемъ грубыхъ продольныхъ складокъ. Такія формы найдены В. II. Веберомъ въ пунктахъ: 371 (2010 — 1 экз.), 410, 812 (с1. — 1 экз.), 810 (много), 1000а (2 ненолн. экз.), ЮООЬ (сѢ— 1 неб. обл,), ЮОЗ (сГ.), 1002 (сі. — 2 обломка), 1270а (сГ.— 4 ненолн. экз.), 1 520 (сГ. — 4 илохи.хъ обломка), 2086 (сѣ); Д. II. Муиікетовымъ эта форма найдена въ пунктахъ: 318 (4 обломка), 322 (1 обломка), 325 (с1. — 1 обл.). 338 (гі. — 5 экз.) и 547 (сГ. - 1 неб. обломокъ). Романовскій, какъ нужно думать, указываетъ эту же форму въ горахъ Лр- карлы, на и])ав. б. р. Воролдая; онъ относитъ ее къ Рго(і. дідозгітз^ но, какъ самъ за¬ мѣчаетъ, его об])азцы лишены грубыхъ продольныхъ складокъ. 6а г М О 0(1 (І.с.) указываетъ, что Ргоіі. шахітнз въ нижнемъ карбонѣ с.-з. Англіи является характерной формой для нижней подзоны съ РіЬііііорІіуІІиіп. 1 0. Рго(Інсіаз Іайззшінз 8 о м' с г Ь у. Таб. I, ф. 2, ІО; таб. И, ф. 2, 13. 1823. Ргойисіпз Ііііззітнз Н о уг т Ъ у. Міпег. Сопсіюі., ѵоі. IV, р. 32, р1. 330. 1847. Рг ійисіиз Ьиіззітиз К о п і и с к. Мопо^'г. (Іи ^енге Ргогіисіиз, р. 42, р1. 11, Гі^. 2 и р1. 111, П^. 2а, Ь. 1857 1862. РгоЛисінз ІаНззітиз I) а ѵ і (1 8 о п. ІІгіІ. сагЬопіГ. Бгагіііоросіа, р. 115, р1. XXXV, Гі^:. 1—4. 1905. РгоЛасЬиз ЕЛеІЬигдепзіз П г о е Ь е г. ИсЬег (Ііе Раипеп (1. и.-сагЬ. Тгапзі^г. іі. г. Т|‘ап-зсЬап еіс., р. 230. ТаГ. ХХѴ11, Кі^. Іа — (1, 2а— Ь (Хеиез ДаЬгЬ. 1. М., П. п. 1*., Веііаде-Баікі ХХ\'1). 1910. РгоЛпсІиз Іаііззііпиз Я іі іі иі е и с к і й. Инжпе-камеиио) юлыіын извсч'тііліп. около Хаба])ііаго, ст]). 45, таб. 1\’, (|). 1 (см. сиііоіі.). 1913. Ргоііисіиз уідипіепз, ѵаг. ІаНззітиз К г е п к е 1. Гачпеп ачз іІ. ІІ.-КагЬоп (1. з. иіні бзіі. Т^ап-8с1іап, стр. 33. Этотъ видъ довольно часто встрѣчается въ нижне-каменноугольныхъ отложеніяхі. Ферганы. При этомъ различаются экземпляры съ болѣе грубой и болѣе тонкой реб¬ ристостью, ио всѣ они обладаютъ общимъ признакомъ — широкой, веретенообразной формой. 28 М. Я Н 11 111 Е в с к I й. Кромѣ того, рядомъ съ типичными образцами попадаются формы, которыя при внѣшнемъ сходствѣ съ первыми отличаются болѣе тонкой ребристостью и обнару¬ живаютъ слабую продольную складчатость, указывая тѣмъ самымъ на связь ихъ съ Рг. дідаиШін', такія формы отмѣчаются мною, какъ ѵаѵ. Имѣются ташке формы, какъ бы связываюіція этотъ видъ съ Рг. кетізрішегісиз. Наконецъ, имѣются и такія формы, которыя связываютъ Рго(1 Іаііззітаз 8 о \ѵ. съ Рг. ЕЛеІЬигдеизІз РІііП. Р>. И. Ребер омъ этотъ видъ обнарулюнъ въ слѣдующихъ пунктахъ: 279 (ѵаѵ.), 440, 011 (сГ. ѵаг.), 1002 (типичная форма и ѵаг.), ІОбОЬ (типичные образцы и ѵаг.) и 2080. Д. И. Му 111 кетовымъ данный видъ найденъ въ пунктахъ: 318 (много), 300 (сГ.), 551 (с1.) и 592. Въ общемъ, изученіе представителей Ргосінсінз дідапіекз, Рг. Ііетізрііаегкиз и Рг. Іаііззшшз показываетъ, что эти виды представляютъ })одственную группу и, будучи хорошо отличимы въ типичныхъ представителяхъ, не легко отличаются въ экзем¬ плярахъ, представляющихъ какъ бы переходныя формы мелщу этими видами. Необходимо также отмѣтить, что имѣющіеся въ моемъ распоряженіи экземпляры Рго(1. Іаііззшшз имѣютъ несомнѣнную связь съ той разновидностью Рг. дідаиіеиз, кото¬ рая называется Рг. Е(ІеІЬигдепзіз. Мелгду прочимъ, мои экземпляры замѣчательно по¬ хожи па представителей этой разновидности, пюбражаемыхъ и описываемыхъ Г рё¬ бер омъ Д изъ нпжне-каменноугольныхъ отложеній центральнаго Тянь-Шаня, въ окрестностяхъ Сартъ джалскаго ііе])евала. Даже является сомнѣніе, не представляет!, ли форма, описываемая этимъ авторомъ, Рго(1. Іаііззшшз, т. к. она отъ типичнаго Рг. ЕіШ- Ьагдепзіз отличается болѣе уширенной и болѣе короткой формой. По (таг\ѵоо(1 Рг. дідапіеиз, ѵ. ЕіМЬпгдвпзгз характерна для верхняго подот¬ дѣла ппл^няго ка])бона въ Уогеііаі-вегіе. 11. Ртіисіаз сГ. квшізрііавгжаз 8о\ѵегЬу. 1823. Ргойисіиз 1істіяр]іі(егіст 8 о е г Ь у. Міпег. Сопсіі., ѵоі. IV, р. 31, р1 328. 1905. ѴгоЛисІиа Непіізркасгісиз V а и ^ Ь а п. Он Ою раіаоопі;. 8е^иепсе іп Іііе Вгіаіоі агеа. (^нагі. .Тоигп., ѴОІ. (Я, р. 291, р1. XXV, Гі^. 5. Исключая тѣ формы, которыя на основаніи новѣйшей литературы должны быть отнесены къ Рг. тахітиз М’Соу (см. выше), необходимо отмѣтить, что к Ргоіі. Ііеті- зрііаегіснз въ томъ объемѣ, который ему первоначально былъ данъ Со вер би, а тепе])ь дается V а и ^ 1і а іі, изрѣдка попадается въ ферганскомъ нижнемъ карбонѣ. Такъ, нужно думать, что сюда относятся образцы ііродуктидъ, найденные И. И. Веберомъ въ пунктахъ: 1322 (2 неб. обломка), 1913 (с1.), 1 9 14 (4 экз., изъ которыхъ одинъ очень похожъ на, Рг. }і,етщ)}шегісиз ^ ож. {?), изображенный Давид¬ сономъ на таб. XI, ф. 4 ^). Въ общемъ, въ ферганскомъ матеріалѣ не имѣется образцовъ, которые могли бы быть отнесены къ этому виду безъ всякихъ колебаній. *) См. син. См. также К г е п к е 1 (1. г... 8. 33). “) II а V і (1 8 о п. БгііізЬ сагЬопіГ. Бгас]ііоро(]а. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 29 II. Группа Рго(ІисІи8 зігіаіт Р і з с 1і е г. 1 2. Ргоііисіин ьігіаіиы Р і 8 с 1і с г. Таб. I, ф. 8; таб. VI, ф. 8. 1830 — 1837. Муіііиз зЬгіаіиз ГізсЬег (1 е \Ѵ а 1 с1 Ь е і ш. Огусіо^г. (Іи р:оиѵРгпепі. бе Мозсои. р. 181, р1. 10, 4. 1845. Ргойисіиз зігіаіиз Ѵегпеиіі. Гаіёопі;. бе Іа Киззіе, р. 254, ])1. XVI, Іа^ 1Ь (см. силон.). 1847. РгоЛшІиз з(гІаІиз Коліпск. Моло^'г. бн §гепге Ргобисіпз, р. 30, р1. 1, Іід. Іа, Ь, с, б (см, синоп.). 18С1. РгоЛисІиз зігіаіиз I) а ѵ і б з о п. Вгііізіі сагЬопіІеголз ВгасЬіороба, р. 139, р1. XXXIV, Гі^з. 1—5. 1878. Ргойисіиз зігіаіиз Р о м а н о и с к і и. Матер, для геологіи Туркестана, стр. і4о, табл. XVIII, ф. Іа, Ь; ф. 4 (ѵаг.). 1ЭѴ8. Ргоііисі из зігіаіиз ОгоеЬег (рагз). ТІеЬег біе Р’аішоо без ІІпІегсагЬоп-Тгап.Зйге8зіопзтееге8 без гепігаіеп Туапзсііап еіс , ]>. 232, ТаГ. XXVI, Рі^. 6, 7а — с; ТаГ XXX, Рі^. 1. 1910. РгоЛисІиз зігіаіиз Я нише вс кій. ІІнжне-каменлоуголыіий известнякъ около Хабарпаго, ст]). 43, таб. IV, ф. 2 — 0. 1012. РгоЛисІиз зігіаіиз М а п з и у. Еіпбе йёо10|?ічие би Ііш-пап огіеШаІ, Раіёоніоіойіе, Мёт. би зегѵ. дёоі. бе РІпбосЛііпе, р. 88, р1. XVI, 8а — е. 1013. РгоЛисІиз зігіаіиз Кгепкеі. Рашіеп аиз бет ПнІег-КагЬоп б. з. ипб. бзі. Т^аи-8сЬап, р. 28, 34. Этотъ ПИДЪ имѣетъ самое широкое распространеніе среди нижняго карбона Ферганской области. Ріго характерныя особенности настолько рѣзки, что нѣтъ необ¬ ходимости на нихъ останавливаться. Какъ извѣстно, этотъ видъ является характер¬ нымъ для ншкияго карбона и въ этомъ отношеніи онъ оказываетъ неоцѣнимую услугу, давая возможность опредѣлять стратиграфическое положеніе каменноугольныхъ отложеній, встрѣченныхъ въ огромномъ числѣ пунктовъ Ферганской области. Необхо¬ димо только замѣтить, что рядомъ съ типичными экземплярами попадаются иногда уклоняющіеся, уродливаго вида. Таковъ, напримѣръ, одинъ экземпляръ, найденный Д. И. Мушкетовымъ въ пунктѣ 592 (см- таб. VI, ф. 8). Онъ неправильно изо¬ гнутъ и вздутъ въ области макушки, почему имѣетъ горбатый видъ. Онъ отмѣченъ мной, какъ ѵаг. Измѣнчивый внѣшній видъ этой формы Томасомъ ’) совершенно справедливо ставился въ связь съ колоніальнымъ образомъ жизни, какой вела эта форма, напоминая въ этомъ отношеніи устрицъ ^). Этотъ видъ въ районѣ В. II. Вебера встрѣченъ въ слѣдующихъ пунктахъ: 271, 279 (сі.), 310с, 321=2010 (много), 326 (много), 343Ь, 371 ( = 2610), 440 (много), 446, 448 (сГ), 810 (много), ЮООа (сГ.), 1063, 1006 (сі.), 1092, 1184, 1276а, 1285 (с1.), 1322, 1490 (много), 1520 (с1'.), 1880, 1887, 1914 (?), 19091 (?), 2013, 2177к (сГ.), 2342 (Ь), 2517, 2585, 2080, 2(587, 2747 (послѣдніе 2 пункта сбора II р е о б р а ж е н с к а г о). Въ районѣ Д. II. Мушкетона данный видъ встрѣченъ въ пунктахъ: 42,311 (с1.), 313, 314, 318, 320, 322, 325, 338 (сі.) 509, 515, 592, 594, 008 (сі.), 021, 028, 029, 087, 717. ‘) Т 1і о т а 8. Вгііізіі сагЬопіІегопз І’гобпсіі, р. 239. ’) Это ніюлііѣ подтверждается тѣмъ, что Рг. зігіаіиз часто встрѣчается массами, образуя какъ би банки. Такіе случаи маѣ самому приходилось наблицать на Урмѣ въ пижне-каменноугольнихъ отложеніяхъ. 30 ^Г. /Т н н 111 к в с к I й. Кромѣ того, Н а л п в к и н ы м ъ ототъ видъ констатированъ въ пунктѣ 59 — въ Чиль- устунѣ, ур. Сасыкъ-унгуръ. Г. Романовскій приводитъ эту форму изъ известняковъ долины Кортугая Семирѣченской области. Г рёберъ (см. син.) приводитъ эту форму изъ нижне-каменноугольныхъ из¬ вестняковъ центральнаго Тянь-шани. Необходимо, между прочимъ, остановиться на слѣдующемъ. Послѣдній авторъ вводитъ въ синонимику этого вида такія верхне - каменноугольныя формы, какъ 7-’т/. сотрге^та \Ѵ :і а ё-, \Ѵ а а §., Рг. а>ютаІіі.ч Т 8 с Ь. и Р)\ І8скте)/8І^ Т 8 с 1і. Мнѣ кажется, что въ этомъ кроется крупное недо^іазумѣніе, которое объясняется, м. б., недостаточнымъ знакомствомъ съ русской каменноугольной литературой. Только оно, мнѣ кажется, можетъ объяснить такую идентификацію и отрицаніе за /V. яІгІаЬп!^ РІ8СІ1. значенія руководяиі,ей формы для нижняго карбона. Приводимыя этимъ авто¬ ромъ сообраяшнія при идентификаціи настолько шатки, что легко опровергаются. Такъ, 1*го(1. інсктетіз Тзсіі. ’) авторомъ соединяется съ Рг. зігіаіиа только по¬ тому, что но ушкамъ, ребрамъ и колѣнчатому перегибу раковины похояіъ на изобра¬ женный авторомъ экземпляръ Рші. зІгШт (см. ТаІ. XXX, 1мі^. I), хотя тутъ же авторъ замѣчаетъ, что ширина раковины у Рг0(1. ьзсктепзіз больше, чѣмъ у Рг. зігіаіаз. Но если болѣе внимательно сравнить видъ ^Іерныніева съ типичными представи¬ телями Рг. зігіаіиз^ то можно увидѣть цѣлый рядь отличнтельны.лъ признаковъ, исклю¬ чающихъ отожествленіе этихъ формъ. Рші. зігіаіиь никогда не имѣетъ такого колѣн¬ чатаго перегиба створки въ лобной части, какой указывается Чернышевымъ для его вида. Можно сказать, что у Рпхі. зігіаіиз профиль по срединной плоскости брюш¬ ной створки представляетъ почти прямую линію; кромѣ того, очертаніе ушковъ, поло¬ женіе на нихъ иглъ у вида ^Гернышева иное, чѣмъ у вида Фишера. Но, по¬ мимо всего этого, дѣлаемое Г р ё б е р о м ъ сопоставленіе недопустимо со стратиграфи¬ ческой точки зрѣнія. Какъ указываетъ Чернышевъ, Рті. ъзсктетіз понадается въ самыхъ верхнихъ горизонтахъ верхняго карбона (въ доломитахъ — выше типичнаго швагериноваго горизонта), а, какъ извѣстно, нигдѣ въ Россіи въ верхнемъ карбонѣ нѣтъ представителей характернаго ни5кне-каменноугольнаго вида — Ргосі. зігіаіиз. Точно такъ же совершенно нельзя согласиться съ отожествленіемъ Рші. сот-ргеззнз \Ѵаа§. съ разсматриваемымъ видомъ. Какъ показываетъ изученіе многочисленныхъ представителей Рг. зігіаіиз, лмѣвшихся въ моемъ распоряженіи такіе отличительные признаки, отмѣчаемые Баагеномъ'), какъ горизонтально идущія ушки и концен¬ трическія ск.іадки, развивающіяся главнымъ образомъ на ушкахъ и бокахъ раковины Рг. зігіаіиз, имѣютъ полную силу и не позволяютъ сливать указанные виды. Что ка¬ сается идентификаціи съ Рг. зігіаіиз видовъ — Рші. туіііокіез \Ѵ а а і». и Рг. анотаіиз (К е у 8.). Тзсііегіі., то она ни на чемъ не основана, съ другой лю стороны — противъ нея гово- ') Си. Чернышевъ. Верхне-камешіоуг. брахіоііоды Урала и Тнмана, ст]). 3()9. “) С.Ч. \Ѵаадеп. Яа11.-Каиіо:е Гоззііз, р. 710 — 713. "Матеріалы къ изученію ниишекаменноу рольной фауны Ферганы. 31 рятъ не только рядъ отличительныхъ признаковъ, присущихъ .чтимъ видамъ, но и болѣе высокое батрологическое положеніе двухъ послѣднихъ видовъ сравнительно съ /V. зігіаіт. Такимъ образомъ можно считать, что Рті. зігіаіиз представляетъ одну изъ руко¬ водящихъ формъ нижняго карбона. Интересенъ фактъ географическаго распространенія этой формы. Какъ можно видѣть изъ литературныхъ данныхъ, она широко распространена въ нижнемъ кар¬ бонѣ Западной Европы, далѣе — въ нижнемъ карбонѣ Европейской Россіи, Урала откуда можетъ быть ирос.іѣжена на 8Е по направленію къ Ферганской области — въ область Тянь-ніаня и далѣе въ Индо-Кптаѣ, гдѣ она встрѣчена Мап&иу въ ниж¬ немъ карбонѣ об.іастп Іои-Кап, Тіеіі-8еіі Копапд и І.о-А-Тісіі и непосредственно на \Ѵ отъ Ровііі. Да.тыііе на Е — въ нижнемъ карбонѣ Америки — .этой формы уже не указы¬ вается. Такимъ образомъ, районъ ея распространенія ограниченъ предѣлами Еівразіи. III. Группа Ршіисіпз зетігеіісиіаінз Магіііі. 13. Рго(Ііісіі(8 зетігеіісиіоіиз Маг і іи. Таб. V, ф. 1, 2. 1801). Апотііеи ветггеіісиіаінз М а г I і іі. 1’еІгіГісіІа БегЬуепгііа, |). 7, іаЬ. 32, {ід. 1, 2 и ЬаЬ. 33, Пр:. 4. 1823. Рп Лчсіив апіі^иаіиз 8 о ѵѵ е г Ь у. АІіпег. СопсЬ., 1\’, ]>. 15, I. 317, і’ір. 1, 5, В. 1847. Ргойисіиз зетігеіісиіаіиз Копіпск (рагз). Монорг. (Ііі ^епге І’госіисіиз, ]). 83, ])І. \'1І1, Іа, Ь, с, б, е. Г; 1)1. IX, Іб, е. Г, к; |)1. X, Прі. Іа — й. 1868 — 1863. РгоЛисіиз зетігеіісиіаіиз ІІаѵійзоп (рагз). Бгіііаіі сагЬопіГ. БгасЬіоройа, р. 149, р1. ХЫ11, Пдз. 1 — .5; р!. ХЫѴ, Гі(?8. 1—4. ‘ 1873. РгоЛисіиз зетігсііеиіаіиз Г о м а и о вс іі і й. АІатсріалы д.ія геологіи Туркестана, в. I, стр. 144, таб. XIX, ф. 2а, Ь. 1900. Рг< йысіиз зетігеіісиіаіиз Я и и ві е в с к і п (рагк). Фат на каменноуг. илвестн. но р. ИІартимкѣ, стр. 116. 1910. Ргоііисіиз зетігеіісиіаіиз Я н и ш е в с к і н. ІІііжне-каменноуг. илвестнякъ около нос. Хабарнаго, стр. 48, таб. МІ, ф. 1 — 4. Какъ я указывалъ въ послѣдней работѣ, приведенной въ синонимикѣ, правиль¬ нѣе выдѣлять йодъ такимъ названіемъ формы сравнительно кііуиныхъ размѣровъ, сходныя съ типомъ, описаннымъ АІартпномъ, отдѣляя при этомъ такіе виды, какъ Ргоіі. ]\[агІінь ѵі Рг. сопстит 8о\ѵ., которые Ко и инкомъ и Давидсономъ были слиты съ Рг. зетігсііспіаі из и разсматривались лишь, какъ разновидности послѣдняго. Иначе говоря, является существенно важнымъ понимать этотъ видъ въ болѣе узкомъ объемѣ, указанномъ Мартиномъ. Это соотвѣтствовало бы тѣмъ стремленіямъ, которыя въ настоящее время проявляются въ Англіи и Бельгіи, а также въ другихъ странахъ въ дѣлѣ установленія и ирослѣжлванія зонъ въ каменноугольныхъ осад¬ кахъ, ІЮ почину Ѵаи§1іаіі, 8іЬ1у и др. Къ сожалѣнію, установленіе узкаго пони¬ манія такого общерасиространепнаго вида, какъ Рго(1. зетігеіісиіаіиз, сопряжено съ ‘) М а п 8 и у. (См. спи.). 32 М. Я н и III к в окі п. большими затрудненіями; ото зависитъ отъ того, что этому виду неизбѣжно придава¬ лось широкое пониманіе и потому ускользали мелкія отличительныя особенности. Въ то же время сейчасъ еще не имѣется полнаго пересмотра этого вида но англійскимъ образцамъ — работа Томаса начавшаго пересмотръ группы продуктидъ въ связи съ новѣйшими работами по расчлененію карбона на зоны по коралламъ и брахіо- подамъ, какъ-разъ не дошла до 2Ѵ. 8етігеІісиІаІи8. Какъ бы то ни было, но и теперь можно довольно хорошо отдѣлять формы, совпадающія съ типомъ вида Мартина; при этомъ я считаю, что Рг. зетігеікиіаіи^ Ма г I. = 2Ѵ. апіѵціаіиз 8 о іѵ. Въ этомъ отно¬ шеніи я вполнѣ присоединяюсь къ мнѣнію V а и 1і а іі ■'), который держится того взгляда, что РгоЛ. аніщтіш 8о\ѵ. (р1. СССХѴИ, Гі^. 1) тожественъ съ ІѴ. зетігеЫсиІаіизЖдіХ {. (р1. ХХХ1Т, 1 — 2)и правильнѣе названіе Рг. удер¬ живать, прибавляя его къ Рг. зетігейсніпіиз, чтобы отмѣтить нѣсколько отличную форму, изображенную Соверби на той же таб. СССХѴИ, ф. 5. Среди ферганскаго матеріала имѣется довольно много представителей этого вида, понимаемаго въ вышеуказанномъ узкомъ смыслѣ. В. Н. і>еберомъ этотъ видъ найденъ въ пунктахъ; 279 (1 экз.), 1092 (много) (нѣск. экз,), 1337а, 1351 (много), 1900 (нѣск. экз.), 1969І (I экз.), 2134 (нѣск. экз.), 2153 (сГ. 1 экз.) 2177а (?) (I .экз.), 2177Ь (?) (1 экз.), 2599 (сГ. 1 экз.), 2610 (нѣск. экз.), 2086 (много экз.). Д. И. Мушкетовымъ этотъ видъ найденъ въ пунктахъ: 42 (сі. 1 экз.), 318 (сі'. 1 экз.), 319 (сГ. I экз.), 322 (нѣск. экз.), 5 80 (сі. 1 экз.), 592 (сГ. 1 экз.), 687 (нѣск. экз.). Романовскій (см. синон.) указываетъ этотъ видъ въ карбонѣ Туркестана, изображая экземпляры, найденные но р. Картугаю, въ бассейнѣ р. Чарына въ ю.-в. части Семпрѣченской об.тастп. Пуягно замѣтить, что и онъ вполнѣ справедливо от¬ мѣчаетъ отличіе между Рг. зеппгеіісніаіиз и Рг. Магйні, находя невозможнымъ ихъ соединеніе въ одинъ видъ. 14. Рпнітіиз соміи.тз 8(і\ѵогІ»у. Таб. У, ф. За, Ь— 9, 12, 13, 14, ф. 8У 1823. РгоЛисІив согісіппиі 8 о \ѵ е г Ь у. Міііег. Сопсіюі., ѵоі. 14', р. 16, р1. 318, Гір. 1, 2, 3. 1906. РгоЛисіиз сопсіппиз .8іЬ1у. Он іЬе сагЬопіГегоиа Ытезіопе оГ Іііе Меініір Агеа. Оііагі. ,1., р. 372, р). XXXII, 0^8. За — 31). 1910. Ріосіисіиз Магііпі Я н и ііі е в с к і й (рагз). ІІижне-камснііоуг. извести, око.то Хабарнаго, ст]). 49, таб. III, ф. 14 и таб. У1І, ф. 5, 6, 9 п 11. Рядомъ съ типичными представителями Рг. збтігеіісиіаіпз въ ферганскомъ мате¬ ріалѣ есть болѣе мелкія формы, по внѣпінему виду скорѣе всего принадлежащія къ ’) Т Ь о т а 8. ВгіІізЬ сагЬопіГ. Ргойисіі. *) ѴаидЬап аіиі Б і х о п. Тііе сагЬопіІ. виссезаіоп іи Со^ег, р. 560, Л., ѵоі. 67. 1911^ Матеріалы къ изученію нпжнекаменноугольнон фауны Ферганы. 33 тому, чтб Конннкъ и Давидсонъ называютъ ѵаг. сопсіпниз 8 о и чтб я оши¬ бочно соединялъ съ Рг. ЗІагііні (см. синон.). Одни изъ нихъ отличаются болѣе тол¬ стыми ребрами у брюшной створки, другія, наоборотъ, имѣютъ болѣе тонкія ребра, при этомъ глубина синуса варіируетъ. Экземпляры съ болѣе толстыми ребрами, м. б., представляютъ разновидность, имѣющую признаки, приближающіе ее къ Рг. созіаіиз 8 о \ѵ. Между прочимъ, приходится отмѣтить, что такіе экземпляры очень похожи на Рг. /’ѵгпдіеиепзк \Ѵ е 1 1 е г ^), такъ что, м. б., эти формы можно было бы отожествлять, если бы этому не препятствовалъ болѣе древній возрастъ указанныхъ американскихъ отложеній. Какъ указываетъ С о в е р б и, Рг. сопсіштз имѣетъ тонкія ребра, макушка брюш¬ ной (по его — лѣвой) створки широка и очень сильно выдается; на створкѣ широкая борозда (синусъ); спинная (по его — правая) створка — плоская. Отъ Рг. Магііпі отличается гораздо ббльшей высотой, при чемъ створка глаже и повидимому тоньше. Формы, относимыя мной къ Рг. сотіинт, очень похожи на то, чтб 8 і Ы у изо¬ бражаетъ подъ названіемъ Рго(1. сонстпин піиі. изъ Мепііір Агеа (изъ зоны съ ВіЬиіюрІіуіІіті) (см. синон.). При этомъ онъ указываетъ, что рядомъ съ этими формами, характеризующими зону В,,, попадаются разновидности съ признаками, сближающими ихъ съ Рг. со8(аІа^. Съ этими разновидностями, повидимому, и можно сравнивать имѣю¬ щіеся у меня экземпляры съ болѣе толстыми ребрами. Можно также отмѣтить, что и Ѵаи^Ьап®), приводя схему развитія продуктидъ типа зетігеіісиіаіиз и зсаЬгісиІіів, указываетъ, что тинъ Рг. Шісінпт 8 о \ѵ. встрѣчается въ зонѣ Суаіііахопіа, которую онъ параллелизируетъ съ верхней частью зоны ВіЬипорЬуНиіи (В^. Такимъ образомъ, типичные Рг. по его указанію, пріуро¬ чены верхнимъ горизонтамъ визенскаго яруса. Въ болѣе ранней работѣ тотъ же авторъ^) отмѣчаетъ, что форма, похожая на Рг. зетігейсгііаіиз, ѵаг. сонсішшз, какъ она изображена Давидсономъ^), является обычной для Меікіір Агса и въ частности характерна для зоны С. По его мнѣнію, эта форма съ большой вѣроятностью м. б. прослѣжена назадъ къ болѣе древней Рг. гі. Магііпі и представляетъ, повидимому, дивергирующую линію эволюціи, характе¬ ризующуюся постепеннымъ усиленіемъ колѣнчатаго перегиба раковины и болѣе гру¬ бой скульптуры. Какъ можно видѣть изъ предыдущаго, представители Рг. сопсіпниз должны, характеризовать болѣе высокіе горизонты ферганскаго карбона. Этотъ видъ встрѣченъ В. Н. Веберомъ — въ пунктахъ: 326 (нѣск. экз.), 816 (нѣск. экз., между проч. есть уродливые экземпляры). 1092 (нѣск. экз.), 1351 (?) 1497а (много, мелкіе экземпляры), 2610(1 .экз.), 2657 (ѵаг.), 2686 (2 экз.); *) См. к о п і п с к, Мопокг. (іи д. Ргосіисіиз; I) а ѵ і (1 з о п, НгііізЬ гагЬопіГ. Вгас1ііоро(1а. •] \Ѵ е 1 I е г. КіпсіегЬоок Гаипаі 8іи(іі('8. V. ТЬе Гаііпа оГ іЬе Гегп ^Іеп Гогтаііоп, р. 299, р1. 12, О'ез. 14-17 Виіі. оі Оеоі. 8игѵ. оГ Атегіса, уоі. 20, 1910. ’) См. ѴаидЬап. Оп іЬе Іаипаі Зиссеззіоп іп Іііе СагЬопіГегоиз Коскз аі КіізЬ. Л., р. 306. 1906. *) V а п д Ь а п. Вгізіоі Агеа, ^. .1., р. 289. 1905. О Ііаѵісізоп. ВгіІізЬ сагЬ. ВгасЬіороіІа, рі. ХІЛІІ, 9, іо. Труды Гео.т. Ком., Нов. сер., выіі. 162. 3 34 М, Я Н и Ш Е в с к I й. Д. и. М у III ке т о в ы м ъ — въ пунктахъ: 304 (1 экз.), 310 (?) (1 экз.) 318 (3 экз.), 511 (ей — 1 экз.), 515 (?). Сюда же скорѣй всего относятся представители изъ группы йешігеіісиіаіия, про¬ исходящіе изъ пункта 1092 (Б. Н. Веберъ) и отличающіеся необыкновеннымъ уродствомъ, которое произошло, очевидно, еще при жизни ліивотнаго, см. рис. 13. Бъ пунктѣ 2657 — Б. Н. Веберомъ найдены образцы, среди которыхъ имѣется одинъ, спіьно расширяющійся въ лобной части, гдѣ имѣются сравнительно рѣдко разставленныя ребра; послѣднія, повпдимому, являются результатомъ дихотоміи и нарушаютъ правильное распредѣленіе реберъ. Бъ -мѣстахъ появленія этихъ реберъ, повпдимому, имѣются слѣды прикрѣпленія иглъ, но послѣднія не сохранились. Кромѣ того, подъ этимъ же названіемъ, но какъ ѵаг., я отличаю образцы, найденные въ пунктѣ 816 (см. таб. V ф. 9). Они отличаются тѣмъ, что выпуклость брюшной створки у нихъ мепѣе значительна, оіт не такъ высоки, а синусъ у нихъ выраженъ рѣзче. Такъ какъ такія формы найдены тамъ ліе, гдѣ встрѣчаются и несомнѣнные Рг. соисштіз, съ которыми онѣ нмѣють наибольшее сходство, я ихъ различаю лишь, какъ разновидность послѣдняго. Между прочимъ, одна брюшная створка изъ пункта 816 очень походка на Рг. ЪигѴтдіопвпзіз ’), но для полнаго отожествленія этихъ формъ нѣтъ данныхъ, тѣмъ болѣе, что по возрасту Рг, ЬчгЛпдІонепзіз является болѣе древней формой. Иовидимому, къ этому же виду относится небольшого экземпляръ, найденный В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 816 и представляющій м. б. карликовую форму. Бъ виду недостатка матеріала точно выяснить такую принадлежность не удалось. Этотъ экзем¬ пляръ изображенъ на табл. V*, ф. 8 и отнесенъ къ Рг. сонсіштз со знакомъ ?. 15. Ргойисіт Магі'ші 8о\ѵегЬу(?) табл. "ѴШ, ф. 17. Къ этому виду я съ нѣкоторымъ сомнѣніемъ отношу нѣсколько образцовъ, най¬ денныхъ В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 1092 и Д. И. Му шкотовымъ въ пунктѣ 325. Одинъ изъ образцовъ В. Н. Вебера, изображенный на таб, УІ1І, ф. 1 7, представляетъ большое сходство съ формой, изображенной е 1 1 е г ^) подъ названіемъ Рг. (егпдІепепзізЛ\. 6. эта американская (]орма является тожественной съ европейскимъ видомъ, но установленіе этого затрудняется отсутствіемъ необходимаго сравнительнаго матеріала. Недостаткомъ матеріала объясняется также и то, что отожествленіе ферганскихъ образцовъ съ англійскимъ видомъ проводится съ нѣкоторымъ сомнѣніемъ. *) Н а 1 1. беоі. Кер. ]о\ѵ'а, ѵоі. 1, рагі И, р. 598, р1. 12, 3. Его же Раіаеопі. оГ Кеѵ Уогк, тоі 1, р1. XVIII, Пів. 6-8. ») \У е 1 1 е г. ШпДогЬоок Еаипаі Зіікііев. ТЬе Раппа оГ іЬе Регп діеп Гогтаііоп. Виіі. оГ Іііе Оѳоі. 8игѵ. оГ Атегіса, ѵоі. 20. 1909. Матеріалы къ изученію нпжнекаменноугольной фауны Ферганы, 35 16. Гшінсіив шРаіиь Мс С1іо8пеу(?) Таб. V, ф, 11. 1867. Ргосіисіиз гп^'Шиз Мс С 1і е 8 п е у. Тгапзасі. оГ іЬс СЬіса^о Агайету оГ в-’іепсез, ѵоі. I, рагі 1, р. 27, р1. УІ, Гі^. 1. 1902. РгоЛисІиз хп/'іаіиз ^Іериышеіп.. Верхне-каменпоуголыі. брахіоііоды Урала и Тимана, стр. 261, таб. XXVIII, ф. 1—6. 1903. Рго(Іис(и8 іп/'І'іЫз (тгоеЬег. СагЬоп іш(1 СагЬопІ'оззіІіеп (Іеа пбгйі. ип(1 гепігаі. Т^ап-вс1^ап, 378, ТаГ. И, БЧ/т. 7а — С; ТаГ. 111, Рід. 5а — с. 1910. Рі'оііисіиз іп/'іиіив Я и и ш е іі с к і й. Нижие-камспноуг. известнякъ около Хабарнаю, стр. 50, таб. III, ф. 19 и таб. XX, ф. 2а. 2Ь. Съ нѣкоторымъ сомнѣніемъ я отношу къ этому виду, встрѣчающемуся главнымъ образомъ въ верхнемъ карбонѣ, одпнъ отпечатокъ сппнной створки среднихъ размѣ¬ ровъ и 1 .экз. (поменьше). Они доставлены В. Н. Веберомъ — первый изъ пункта 1092, а второй изъ 2686. Основаніемъ для отнесенія къ этому впду является то, что сппнпая створка у .этихъ образцовъ является совершенно плоской, какъ это и указывается Черн ы ш е в ы м ъ; кромѣ того, и общее очертаніе второго образца совпадаетъ съ таковымъ же раковины этого вида Сомнѣніе вызывается, помимо незначительности матеріала, тѣмъ, что скульптура у этихъ образцовъ — ребра и концентрическія складки въ висцеральной частп — тоньше, чѣмъ у уральскихъ и американскихъ формъ, а кромѣ того и раз¬ мѣры ихъ меньше. Возможность нахожденія .этого вида въ нижнемъ карбонѣ Ферганы подкрѣпляется находкой этого вида въ нижнемъ карбонѣ перевала Хонокай въ Тянынанѣ (см. Г р ё б е р ъ, спн.). IV. Группа Гшіисіт созіпіт 8 о \ѵ е г Ь у. і 7 . Рпкіисіт созіпіиз 8 о ѵѵ о г Ь у. Таб. I, ф. 7а, Ъ; таб. II, ф. 12? 1827. Рго<Іисіп созіаіа .8 о е г Ь у. Міпег. Сопсіі., р. 584, р1. 560, Пд. 1, 2. І847. Ргойисіиз созіиіие К о п і п с к. АІопо^га])Ьіе (Іи депге Ггосіисіиз, р. 92, р1. ѴШ, Іі^. За — г, р1. X, Ііе. 3 (а— ^); р1. XVIII, %. За, Ь. 1857 — 1862. Рго^исіиз созіаінз Цаѵііівоп. БгііізЬ сагЪопіГ. ВгасЬіорс (Іа, р. 152, р1. XXXII, 2—9. 1911. Ргойисіт созіаіиз Ѵаиё;Ьап (аші Віхоп). ТЬе сагЬопіІ. зиссеззіоп іп 6о\ѵег. ^аа^^. Зоіігпаі, ѴОІ. 67, р. 560. ІІІ)едставнтелп .этого вида встрѣчены: В. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 1092 (сГ. 1 экз.), 1573 (с1'. — 1 уродливый экзем[іляръ съ слабо развитымъ синусомъ), 2610 (ѵаг. — 4 неболын. экз.) и 2686 (5 экз., сходные съ экземплярами изъ пункта 1092); Д. И. ІЧ у ш к е т о в ы м ъ — въ пунктѣ 318 (6 экз.). Ѵаи^Ьап (см. син.) въ работѣ, касающейся каменноугольной фауны юго-западн. провинціи Англіи — (іо\ѵег, указываетъ на слѣдующіе признаки, отличающіе Рг. созіаінз. 3* 36 1\Т, я н и III к в о к 1 й. Форма широкая и уплощенная. Умбоналыіая п краевыя части видимы при разсма¬ триваніи раковины со стороны макушки — выпуклость ея неразвита. Грубыя боковыя ребра замѣтно уплощены. Наблюдается рѣзкое развитіе иглъ на складкахъ ушковъ. Имѣется глубокій, узкій, срединный синусъ. Ферганскіе образцы не даютъ какихъ-либо указаній относительно затрагиваемой Ѵап^Ьап стороны генетическихъ отношеній /Ѵ. со.чіаік.ч. Они лишь обнаруживаютъ на себѣ внѣшніе признаки, свойственные данному виду, но нѣсколько отличаются отъ тѣхъ образцовъ, которые имѣетъ въ виду V а и ^ 1і а іі, т. к. имѣютъ болѣе вздутую макушку брюшной створки и не обнаруживаютъ уплощенныхъ реберъ на бокахъ раковины. Возможно, что иапр. Рг. аЫаііін изъ пункта 1092 представляетъ лишь скульптурную разновидность ІѴ. сомгши/ьѵ, который какъ-разъ имѣется въ этомъ пунктѣ и обнаруживаетъ наклонность къ пріобрѣтенію болѣе толстыхъ реберъ (см. выше, стр. 33). V'’. Группа Рго(Іисіи8 зыігаіив 8 о \ѵ с г Ь у. 1 8. Рго(іисІіін апісаіия 8 о \ѵ с г Ь у. Таб. V, ф. в, 7. 1822. РгоЛисЛіів виІсаЫх 8оітегЬу. Міпег. СопсЬоІ., р1. .Я19, йр. .Я. 1361. РгосІисШз созЫіаз П а ѵ і Ф 8 о п (рагв). БгіІівЬ сагЬопіГегоиз ВгасЬіороФя, р. 152 (ехсі. йе-). 1911. РгоЛисЬиа знісаіиз V а и ^ Ь а п (апФ В і х о и). СагЬопій Зиссеаѳіоп іп Ооѵѵег. ^иа^^. Доигп., ѵоі. 67, р. 559, р1. ХЫ, й^з. Іа, Ь. Имѣющійся у меня Ргойіісіпз очень похожъ ня Рг. зиісаіиз у, описанный этимъ авторомъ изъ каменноуг. отлоікеній Дербнніейра и изображенный имъ на ука¬ занной въ синонимикѣ таблицѣ. Это заставляетъ меня отнести его къ .этому виду. Давидсонъ ввелъ .этотъ видъ въ синонимику Рг. созЬаЬиз 8о\ѵ. *), но, если сравнивать данные Соверби рисунки этихъ двухъ видовъ, то можно видѣть рѣзкую разницу между ними. Поэтому, правильнѣе раздѣлять эти виды. Это и дѣлаютъ современные англійскіе авторы. Такъ V а іі д 1і а п въ цитированномъ въ сино¬ нимикѣ сочиненіи указываетъ, что Рг. созШиз и Рг. знісаіиз представляютъ виды, развивавшіеся, повидпмому, парал.тельно, при чемъ онъ считаетъ вѣроят¬ нымъ, что первый произошелъ отъ формъ, сходныхъ съ Рг. апі'щиаіиз 8о\ѵегЬу, изображенныхъ этимъ авторомъ въ Міііег. Соіісіюіо^у на таб. СССХѴІІ, ф. 1, тогда какъ второй произошелъ отъ формъ, сходныхъ съ Рг. апіщиаіиз 8оіѵ., изображеннымъ на ф. 5 той же таблицы. Въ данномъ случаѣ я могу ограничиться только этой ссылкой. Необходимо замѣ¬ тить, что ферганскій образецъ отличается отъ экземпляра, изображеннаго Ѵаи^ѣаіі, присутствіемъ синуса на брюшной створкѣ, т.-е. блиіке стоитъ къ оригиналу Соверби, также снабженному синусомъ. Кромѣ того ребра у моего экземпляра немного тоньше, чѣмъ у образца Ѵац^Ьап. Имѣющійся у меня образецъ доставленъ Д. И. Му ш кетовымъ изъ пункта 318. ') ЗоѵегЬу. Міп, СопсЬ., р1. 560, йд. 1,2. ^Гатеріллы къ изученію нижнекаменііоугольной фауны Ферганы. 37 VI. Группа РтІисЛия Іоігді.'іріпиз 8 о \ѵ е г Ь у. ІУ. Ртінсіт Іопдінріниз 8о\ѵегЬу. Таб. II, ф. 5. 1314. РгоЛпсЬиз Іопдіаріпт 8о\ѵегЬу. МіпегаІ. СопсЬоІ., ѵоі. I, р. 154, 1.68, Гі^. 1. 1814. Ргосіисіиб Шетіпдіі 8о\ѵегЬу. ІЬібет, р. 154, і. 68, Іід. 2. 1821. РгоЛисіиз ІоЬаЫ.ч 8 о ѳ г Ь у.1Ьі(1ет, ІаЬ. 318, Лк8 2—6. 1847. Ргосіисіш ШетіпдЛ Копіпск. Мопо^г. б. Ргодпсіііа, р. 95, р1. X, Гі^. 2. 1861 Ргп(1исіи8 Іопді$ріпи.ч II а ѵ і (і з о п. ВгіІізЬ сагЬс.піІегоиз ВгасЫороба, р. 154, р1. XXXV, Іі^з. 5 — 17. 1900. Рго(ІисІи8 Іоѵдівріпиз Я н и ш е в с к і й. Фауна камснноуг. иавепн. по р. ІИартимкѣ, стр. 120 (с.м. сннон.) 1903. РгоЛисіиз Іопдізріпиз О г о е Ь е г. Вів Раипеп йег ппІегсагЬ.Тгапздгевзіоп Туап-зсЬап еіс., 8. 221, ТаГ XXV, Ь'і^. За — е, 4а — е, б. Представители этого вида, вполнѣ сходные какъ съ уральскими и среднерусскими, такъ и съ западно-европейскими образцами, найдены: Б. Н. Веберомъ — въ пун¬ ктахъ: 1351 (нѣск. экз.), 1487 Інѣск. экз.), 1492 Ь (много), 2153 (1 экз.), 2657 (3 экз.) и 2686 (2 .экз.); Д. И. М у іп кетовымъ — въ пунктахъ: 42 (2 экз.), 318 (4 экз.), 319 (сГ. — 1 экз.) и 547 (сі. — 1 экз.). Между прочимъ можно отмѣтить, что отнесенные къ этому виду ферганскіе образцы совершенно тожественны съ представителями этого вида, встрѣчаюыі,имися въ изобиліи въ нижнемъ каменноугольномъ известнякѣ центральной Россіи, наир, въ слояхъ около Подмоклаго по р. Окѣ; въ этомъ можно было убѣдиться при непосред¬ ственномъ сравненіи. Грёберъ указываетъ на сходство тяньшанскихъ образцовъ изъ пункта къ 80 отъ перева.та Сартъ-Джолъ съ среднерусскими образцами изъ Серпухова. Онъ отмѣчаетъ значительное разнообразіе бывшихъ у него образцовъ, по наружнымъ признакамъ относящихся или къ Рг. ІоЪаіиз или къ Рг. тнгісаіиз. Необхо¬ димо, однако, отмѣтить, что изображенные имъ образцы, м. б, не всѣ принадлежатъ къ Рг. Іопдізріпиз, а представляютъ мелкіе экземпляры Рг. сопсіппиз 8 о \ѵ. По крайней мѣрѣ часть образцовъ замѣчательно похожа на Рг. сопсіппиз, изобр. 8 і 1)1 у (см. выше, синон. Рг. сопсіппиз). Они отличаются, между прочимъ, тѣмъ, что спинная створка у нихъ плоская и по ней легко раскалываются раковины. Такой признакъ какъ-разъ и наблюдается у имѣющихся у меня представителей Рг. сопсіппиз. 20. Ршіисіиз зр. табл. А'ИІ, ф. 39. Отпечатокъ неболыпоп иолушаровидной спинной створки, снабженной сравни¬ тельно толстыми радіальными ребрами, пересѣкаемыми на значительной долѣ висце¬ ральной части рѣзкими концентрическими складками. Эта форма и по размѣрамъ и ІЮ скульптурѣ похожа па Рг. техісаппз (8 1і и ів а г сі?) \Ѵ1ііІе'), но отличается менѣе *) \Ѵ Ь і і е. Кер. ироп II. 8. Осодг. Зіігѵоуз. ЛѴезІ оГ ЮО-іЬ Мегіб., 1’а1аеоп1о1о^;у, 1877, р1. VIII, П^. 6. См. также Чернышевъ. Ьерхне-каменноуг. браііоподы Урала и '1’имаііа, стр. 264, таб. III, ф. 10. 38 М. Я Н и Ш Е в с к I й. толстыми ребрами и, повпдимому, болѣе рѣзко выраженными концентрическими склад¬ ками на висцеральной части раковины. Кромѣ того, не видно указываемыхъ Ѳ. Н. Черн ы ін е в ы м ъ морщинистыхъ знаковъ возрастанія на висцеральной части. Такъ какъ имѣется одинъ лишь отпечатокъ, нельзя описать эту форму болѣе подробно. Найдена эта форма Д. И. Му шкотовымъ въ пунктѣ 325. ѴИ. Груіша Гго(Іисіи8 Ііитегозиз 8о\ѵсі’Ьу. 21, 22. Ргосіисіиз Ііитегозиз 8о\ѵегІ)у { = РгосІ. зиЫаеѵіз Копіпск). Таб. III, ф. 1, 2, За п Ь, 4, 5а, Ь, с. 1822. Рі'ойисіт китѵтзиз 8 о е г Ь у. Міпег. Соіѵ Ьоіо^у, р1. 322. 1843. РгоЛтЬт зиЫпеѵіз Копіпск. Цезсгірііоп (іез апіш. Іоззііез сіи Іегг. сагЬопіС. сіе Веі^., р. 157. р1. 10, Іа— е. 1346. РгойисЬиз зиЫасѵіз Кеузегііпд. ГсІзсЬога-ЦапсІ, 3. 207, р1. \', 3, За. 1847. Ргойисіиз К о п і п с к. М* подгаріііе (іи §епге І’госіисіиз, р. 75, р1. VII, Іі^. Іа, Ь, с, (і, е, і. 1861. РгоИнсІиз зиЫ іесіз Ііаѵісізоп. Іігііізіі сагЬопіІесопз Вгасіііороііа, р. 177, р1. XXXI, Іі^^з. 1, 2; р1. XXXII, 1 (?), р1. Ы, Лд. 1, 2. 1861. РгоЛисІиз Лмтегозмз В а ѵ і сі з о п. ІЬісіет, р. 147, р1. ХХХЛ'І, Л^з. 1, 2. 1380. РгоЛисЬиз кчтегозиз Ваѵісізоп. 8ирр1ѳтеп(; Іо іЬе ВгіЛзЬ сагЬопіГегопз ВгасЬіоросІа, р. 306, р1. XXXVI, Лр. 2. 1880. РгоЛасІиз зиЫаеѵіз Г г е с Ь. І)іе ЗіеіпкоііІспГогтаЛоп, р. 309. 1830. РгоЛасіиз Нитеготз Е с с 1 е з. Оп зоте зресітепз зЬоигіп^ Ліе ісіепЛіу оГ Гг. ііитегозиз (8 о \ѵ.) ѵіЛі Рг,)(і. зиЫаеѵіз (Фе К о п.). Тгапз. ЫапсЬ. Леоі. 8ог., ѵоі. IX, № 3. Ыапсііезіег, р. 1—2, 1915. Рпхіигіиз зиЫаеѵіз V а и Ь а п. СоггеіаЛоп оГ ВіпапЛап апсі Атопіап. ^иа^1. -ІоигпаІ, ѵоі. ЕХХІ, р. 47, р]. VII, Л^. 8. Въ матеріалѣ, достав.тенномъ изъ Ферганской области г.тавнымъ образомъ Д. В. Нал ИВКИНЫМЪ и въ небольшомъ ко./іичествѣ В. Н. Веберомъ, имѣется довольно много представителей этого сравнительно рѣдкаго, по важнаго вида. Первоначально этотъ видъ былъ установленъ Соверби лишь по ядрамъ, образцы же со створками позже были описаны Конникомъ подъ названіемъ Рг. зиЫаеѵіз. Позже и Давидсонъ признавалъ за этими названіями значеніе самостоя¬ тельныхъ видовъ. Лишь въ 1880 ему удалось, на основаніи образцовъ, доставленныхъ ему Е с с 1 е 8 изъ Со1(1еп ѣоіѵ въ Стаффордпіейрѣ, доказать, что Рг. Ііитегозиз синонимъ Рг. зиЫаеѵіз, т. к. первый представляетъ ядро второго. Въ виду того, что названіе Ііитегозиз было введено Соверби гораздо раньше названія К он инка, оно въ силу пріоритета должно сохраниться, второе же названіе доллшо отпасть. Это необходимо подчеркнуть, т. к. названіе Ргоіі. зиЫасѵіз успѣло пріобрѣсть гораздо больпіее признаніе въ палеонтологической литературѣ, чѣмъ названіе Рг. Ііитегозиз. Какъ указываютъ Кон инкъ и Давидсонъ, этотъ видъ ('первоначально называвшійся Рг, «аШегізД отличается отъ сходнаго съ нимъ вида Рг. фсаИНз болѣе крупными размѣрами, болѣе вытянутой формой и болѣе правильно вздутой брюшной Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 39 створкой; кромѣ того, К о н и н к о м ъ отмѣчается, какъ отличительный признакъ у этого вида, меньшая правильность концентрическихъ складокъ на висцеральной части брюшной створки. Имѣющіеся у меня образцы вполнѣ подходятъ подъ характеристику этого вида и частью представляют I, типичныя формы; таковы экземпляры, доставленные И. Н. Ве¬ беромъ изъ пунктовъ 2342а и 2080 и нѣкоторые экземпляры, доставленные На л ИВКИНЫМЪ изъ ур. Сасыкъ - унгуръ. Но въ большинствѣ случаевъ образцы Наливки па не имѣютъ такой вытянутой формы, какъ это наблюдается у англій¬ скихъ и бельгійскихъ образцовъ. Нто обстоятельство заставляетъ разсматривать ихъ какъ особую разновидность, называемую мной ѵаг. Іаіа (22). Одинъ изъ наиболѣе крупныхъ экземпляровъ имѣетъ длину 70 пип., ширину около 80 шш.; другой — длину и ширину 60 шш., третій — длину 45 тпі., ширину — 40 шш. Какъ указываетъ Давидсонъ, у этого вида средняя борозда на брюшной створкѣ замѣняется гребнемъ. Это наблюдается на нѣкоторыхъ образцахъ изъ Ферганской области. Такая особенность, невидимому, находится въ связи съ неправильностью роста раковины, т. к. и концентрическія ск.іадки часто обнаружи¬ ваютъ неправильность въ своемъ располоніеніи, да и самая раковина отчасти пріоб¬ рѣтаетъ нѣкоторую несимметричность. Нужно впрочемъ замѣтить, что деформація раковинъ изъ Ферганской области отчасти представляетъ явленіе вторичное, въ зави¬ симости отъ горообразовательныхъ процессовъ. Клагодаря этому, внутреннія ядра этихъ формъ пріобрѣтаютъ иногда очень оригинальную форму; у нихъ отпечатки впадинъ для рукъ становятся очень рѣзко выраженными (см. фиг. 2). Въ этомъ отно¬ шеніи ядра становятся замѣчательно похожи на то, чтб Давидсонъ изображаетъ подъ названіемъ Рг. Імгпегозиз 8 о мч Это и понятно, т. к., какъ уже указано выше, Ргоіі. заЫаеѵіз есть синонимъ Рг. Іъитегозиз. ІІодтвержденіе этого обстоятельства, между про¬ чимъ, можно видѣть и на даваемыхъ мной рисункахъ, гдѣ рядомъ изображаются наполовину освобончденное отъ раковины ядро нормально развитой формы и ядро сильно деформированнаго экземпляра, у котораго ясно видны частичныя перемѣщенія участковъ ядра и отложенія кальцита по трещинамъ скольженія. Изображеніе ядра этого вида представляетъ тотъ интересъ, что до сихъ поръ устройство внутренней поверхности створокъ по образцамъ со створками у него не¬ достаточно было извѣстно. Ііыло лишь извѣстно, что створки у этого вида достигаютъ значительной толщины. М. б. это обстоятельство препятствовало знакомству съ вну¬ треннимъ строеніемъ створокъ, тѣмъ болѣе, что эта форма найдена была въ сравни¬ тельно небольшомъ числѣ экземпляровъ; можно думать, что палеонтологи, имѣвшіе съ ними дѣло, не хотѣли ихъ раскалывать, боясь ими жертвовать. А между тѣмъ воз¬ можность принадлежности Рг. зиЫаеѵіз къ іѴ. китегозиз могла усматриваться уже въ значительной толщинѣ створокъ Рг. зиЫаеѵіз, т. к. такія сильныя вдавленія для рукъ и рѣзко выраженные отпечатки мускульныхъ впечатлѣній могутъ наблюдаться только у формъ съ толстыми створками. 40 М. ЯНИШЕВСКІЙ, Какъ можно видѣть уже по рисунку, изображающему ядро брюшной створки, впадины для рукъ у этой формы значительны. Что касается мускульныхъ впечатлѣній, то впечатлѣнія днварикаторовъ, лежащія ближе къ замочному краю, имѣютъ форму треугольныхъ подушекъ, одной своей стороной направленныхъ къ лобному краю, противолежащимъ же ей угломъ прикасающихся къ замочному краю. Впечатлѣнія аддукторовъ узки, расположены въ срединѣ между впечатлѣніями днварикаторовъ. Остальная часть внутренней поверхности створки (ближе къ лобному краю) покрыта мелкими вытянутыми бугорками, оставляющими на ядрѣ ямки, какъ отъ булавочныхъ уколовъ. Спинная створка снабжена раздвоеннымъ замочнымъ отросткомъ, отъ которого по срединѣ внутренней поверхности створки идетъ септа. Впечатлѣнія аддукторовъ наблюдать не удалось. Створки, какъ указывалось выше, достигаютъ значительной толщины; но это наблюдается въ замочной части, а ближе къ лобному краю створки становятся очень тонкими и потому легко ломаются. М. б., этимъ объясняется то, что въ этой части створки часто имѣютъ неправильный видъ. Можно указать также, что въ послѣднее время Е с с 1 е § ') приводитъ случай, показывающій тожество Ргосі. зиЫавѵІв съ Рші. Китегозт. Д. В. Нал ИВКИНЫМЪ описанная форма (ѵаг. }аіа) была найдена въ большомъ количествѣ экземпляровъ въ хребтѣ Чиль-устунъ — въ урочиіцѣ Сасыкъ-унгуръ. В. Н. Веберъ доставилъ образцы этого вида (типичные экземпляры) изъ пун¬ ктовъ 2342а и 2680. Въ Евр. Россіи эта форма указывается Лисп ц ы н ы м ъ ^) въ н. карбонѣ До¬ нецкой области. Въ Западной Европѣ этотъ видъ указывается въ Бельгіи— въ известнякахъ Ѵізё, во Франціи — въ известнякахъ 61а§еоіі около Аѵезпсз (Кон инкъ); въ Англіи — въ каменноугольномъ известнякѣ СИНісгое въ Ланкшепрѣ (Давидсонъ). Ядра этой формы, описанные С о вер б и подъ даннымъ названіемъ, найдены въ магнезіальномъ известнякѣ Игее(1оіі въ Лейстершейрѣ. Ф р е X ъ указываетъ, что въ Силезіи эта форма характеризуетъ нижній горизонтъ нижняго карбона, составляющій зону съ Рг. зиЫаеѵіз. М. б., эта зона принадлежитъ уже къ турнейскому ярусу. Между прочимъ, этимъ авторомъ (см. сннон.) изображается прекрасный экземпляръ этого вида изъ N611(1014 около Зильберберга (Глацъ), находя¬ щійся въ Бреслаускомъ музеѣ. Тгап8. МапсЬеіІ. Оео!. 8ос., ѵоі. IX, № 3. Мапсііезіег, р. 1 — 2. “) Лисицынъ. Отчетъ о теолоі'. изслѣд. 1911 г. въ Донецкомъ и Подмоскопн. (Іасс. Пзв. Алексѣевек. Донск. Полит. Цист. 1912 г., т. 1, отд. II, таб. IV, ({і. 4. Матеріалы къ изученію нижнекаменноутольной фауны Ферганы. 41 Въ новѣйшихъ спискахъ формъ, встрѣчающихся въ разныхъ зонахъ англійскаго и бельгійскаго карбона, этоіъ видъ цитируется изъ горизонта, находящагося между турнейскиыъ и впзейскпмъ ярусами (горизонта 5), гдѣ онъ достигаетъ іпахітит развитія ^). МП. Группа РгоіЫсІи8 ріапиз I а іі і 8 с !і. 23. Ргосіисіиз ріапиз Іап. "Габ. А', ф. 4. ІУШ. Рго(1'ісіН8 ріапиз Я н іі иі е и с к і п. ІІпаіне-камепноуг. извести, около нос. Хабариаго, стр. ВО, таб. V, ф. 2а, Ь, с. Имѣется одинъ экземпляръ плоской брюшной створки, происходящій изъ пункта 1092 (доставленъ В. Н. Веберомъ). Его внѣшняя форма и скульптура вполнѣ сходны съ тѣмъ, чтб наблюдается на хабарнннскихъ экземплярахъ, но въ виду неполной сохранности замочнаго края нельзя ничего сказать о характерѣ иглъ, прикрѣпляв¬ шихся къ замочному краю. Видны лишь рѣдкіе бугорки на нравомъ ушкѣ. Это за¬ ставляетъ сомнѣваться въ полномъ тожествѣ даннаго экземпляра съ видомъ, установ¬ леннымъ мной для хабарнинскаго известняка. Данный рисунокъ вполнѣ даетъ представленіе объ указанномъ экземплярѣ. IX. Группа Ртіисіаз ('егсіапспзіз п. 8р. 24. Ргогіисінз [етдапепзіз п. 8р. Таб. III, ф. 10, 12, 13, 14, 15. Раковина среднихъ размѣровъ, полукруглаго очертанія. Брюшная створка слабо выпукла, съ сильно изгибающейся надъ замочнымъ краемъ макушкой; она имѣетъ слабо выраженный синусъ. Замочный край прямой, занпмаюіцій наибольшую ширину раковины. Наружная поверхность брюшной створки вблизи макушки покрыта частглми концентрпческпмп, немного изгибающимися, бороздками и рѣдко разсѣянными сравни¬ тельно крупными бугорками — мѣстами прикрѣпленія иглъ. Бугорки но направленію къ лобному краю становятся болѣе вытянутыми. Ближе къ лобному краю концентри¬ ческія бороздки исчезаютъ, но за то наблюдаются слабо выраженныя широкія не¬ правильныя радіальныя складки. Спинная створка слабо вогнута, слѣдуетъ очертаніямъ брюшной створки. По срединѣ ея поверхности отъ макушки къ лобному краю тянется легкій выступъ, соотвѣтствующій синусу брюшной створки. На внѣшней поверхности спинной створки наблюдаются такія же концентрическія частыя изгибающіяся бороздки, какъ и на ) См. V а и д Ь а п (спн.) п др. 42 ]\Г. Я Н П Ш Е в с к I й. брюшной створкѣ, а вмѣсто бугорковъ для прикрѣпленія иглъ тутъ имѣются соотвѣт- ствуюш,ія углубленія. Толш,пна створокъ незначительна. Особенность этой формы та, что при утратѣ створки скульптура на ядрахъ брюшной створки п отпечаткахъ сппнной какъ бы усиливается н становится рѣзче — особенно концентрическія бо¬ роздки. Такъ какъ не имѣется ни одного экземпляра, на которомъ молено было бы видѣть обѣ створки вмѣстѣ, нельзя отіредѣ-тенно сказать о разстояніи мел;ду створ¬ ками, но, судя по слабой выпуклости брюшной и вогнутости спинной створки, оно незначительно. Внутреннее строеніе створокъ осталось неизвѣстнымъ. Размѣры одного экземпляра; длина около 20 шт., ширина — 32 іпш. Оригинальность скульптуры этой формы рѣзко отличаетъ ее отъ всѣхъ извѣст¬ ныхъ продуктпдъ. Можно бы указать на нѣкоторое сходство этой формы съ Рг. іЛкаіШз 8 о \ѵ., но отличіе ея заключается въ слабой вздутости брюшной створки, а главное въ присутствіи на новерхностп створки, номпмо концентрическихъ бороздокъ, равномѣрно разсѣянныхъ бугорковъ, а вблпзп лобнаго края — широкихъ радіальныхъ складокъ. Представители этого новаго вида найдены В. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 371 ( = 2610 нѣск. экз.), 816 п 1092 (1 экз.); Д. II. М у пі кетовымъ въ пунктахъ 318 (много) и 360 (сГ. 1 ЭКЗ-). X. Группа Втіисіиз Сота б’О г Ь. 25. РгосІисЫз КоЫзсІіатетзіз ОгоеЬег. Таб. II, ф. За, Ь. 1308. РгоЛпсІиз Сога б’О г Ь., ѵаг. КокЛвсІікгепвіа 6 го е Ь е г. ІТеЬег Діе Раипеп Дез ипІегсагЬ. Тгапз^геззіопз- шеегев Д. гепі. Т^ап8сЬап, Діе іи Дег ІІт§;еЬ. Дез ЗагіДзсЬоІ-Раззез §е{. еіс. N6063 ДаЬгЬ. I. М., а.и.Р., Веі1а§е-ВапД XXVI, 8. 230, ТаІ. XXVIII, Рі§. 2—5 (1 ехсіііз.). Представители рода Ргойіісіиз, по внѣшнему виду похожіе на Ртосі. Сота, но отли- чаюш,іеся отъ него полого падающей къ замочному краю макушечной частью брюшной створки, приплюснутой и даже слегка углубленной средней частью той же створки и болѣе грубыми радіальными ребрами. Онп настолько близко стоятъ къ Ртосі. Сота ѵаг. КоМзсІштепзіз, описанному Грёберомъ изъ Тянь-шаня, что я считаю возмож¬ нымъ ихъ отол^ествлять съ этой формой. Необходимо, однако, замѣтить слѣдующее. Г рёберъ разсматриваетъ эту форму, лишь какъ разновидность Ртосі. Сота, основы¬ ваясь на томъ, что ребра брюшной створки увеличиваются въ числѣ путемъ пнтер- каляціи, при чемъ новыя ребра въ толщину увеличиваются лишь медленно; въ то же время они соединяются съ болѣе старыми ребрами поперечными перекладинами. Ребра спинной створки, наоборотъ, увеличиваются въ числѣ путемъ дихотоміи. Такъ какъ этотъ признакъ указаннымъ авторомъ наблюдался на многочисленныхъ образцахъ какъ изъ верхняго, такъ и нижняго карбона, онъ считаетъ его характернымъ. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 43 Кромѣ того, перпендикулярно идущія ушки, присутствіе на нихъ трубокъ и осо¬ бенно поперечная складчатость какъ на бокахъ, такъ и на средней части створки дѣлаютъ, по его мнѣнію, вѣроятной, принадлежность этой формы къ Рг. Сага. Но если сравнить эту форму съ образцами Рг. Сога, происходящими изъ Боливіи, и въ частности съ тѣми прекрасными рисунками, которые даны въ недавно вышедшей работѣ Козловскаго ^), то можно видѣть настолько существенныя различія, что правильнѣе было бы ихъ раздѣлять. Въ самомъ дѣлѣ, сравненіе показываетъ, что характеръ выпуклости брюшной створки у Рг. Сога иной — выпуклость тутъ значи¬ тельнѣе и правильнѣе, чѣмъ у сравниваемой формы; кромѣ того, и ребристость у нея тоньше и правильнѣе, чѣмъ у второй. Это заставляетъ отдѣлять тяньшанскую форму и разсматривать ее, какъ особый видъ, за которымъ я сохраняю названіе Рг. Кок- іізскагепзіз. М. б., только образецъ, изображенный Грёберомъ нар. 1 а, Ь, с, пред¬ ставляетъ особую форму, почему ее, м. б,, и слѣдуетъ отдѣлить отъ остальныхъ. Имѣющіеся у меня образцы по скульптурѣ и по другимъ признакамъ вполнѣ подходятъ къ тяньшанскпмъ образцамъ. Только плохая сохранность ушковъ не позво¬ ляетъ сказать точно, каковы они были, но весьма возможно, что они были именно такого характера, какъ указано Грёберомъ. Поэтому я считаю возможнымъ ото¬ жествлять ихъ съ образцами этого автора. Можно еще замѣтить, что, м. б., было бы правильнѣе причислять ихъ къ группѣ Рг. (ііуапіеиз, іш чтб намекаетъ и самъ Г рёберъ въ отношеніи образца, изображен¬ наго на ф. 3. Основаніемъ къ этому можетъ служить то, что на болѣе крупныхъ образцахъ въ лобной части появляются неправильныя продольныя складки, анало¬ гичныя таковымъ же у РгосІ. дідапіеиз, въ то же время ребра немного изгибаются, спинная створка сильно вогнута и висцеральное пространство узко. Нужно, однако, сказать, что въ другихъ отношеніяхъ есть и значительныя отличія; такъ, ушки болѣе плоски, а сама раковина вытянута въ длину. Имѣющіеся у меня образцы доставлены Б, Н. Веберомъ изъ пунктовъ 371 (?), 440 (15 экз.) и 1499 (1 экз.). XI. Группа Ргоііисікз іепигзігіаіиз Ѵсгп. 26. Ршіисіиз іспиізігШиз Ѵсгп. Таб. А', ф. 20а, Ь. 1845. Ргойисігіч іеппЫгіаЬиа ѴегпеиіІ. Раіёопіоіойіе сіе Іа Еиазіе, р. 260, р1. XVI, Пд. С. 1УОО. Ргойисінз іепиШгіаІиз Л и н ііі (' н с к і й. Фауна камсииоуг. навести., выступ, но ]). 1ІІа|)гимкѣ, стр. 12С, таб. 1, ([і. 3, 4 (см. сіінон.). 1У02. Ргоііисіич Ьепиіаігіаіиз М е р н и ііс с в ъ. ВерхЕіе-камеииоуг. брахіоподы Урала п Тимана, стр. 288, табл. ХХХА'І, ([». 4 — 0; Ь\‘, ф. 6. ') Когіоѵэкі. ВгасЬіоросІез сагЬопіІёгез сіе ВоИѵіе. .\піі. сіе раіеоні. Т. IX, ])]. VI, ІУ14. 44 М. ЯнИШЕВСКіЙ. 1908. Ргойіісіѵз Сот, ѵаг. іепиЫгіаЫз Ѵегп. вгоеЬег. ІІеѣег (ііе Гаипеп Доз ипіегсагЬоп. Тгапз^геззіопз- теегез Дез гепіг. Т^ап - зсЬап еіс., 8. 220, ТаГ. XXV, Кід. Іа, Ь. (Хеиев .ТаЬгЬ. і". М., (т. 11. Р., XXVI. Беі]а^е-БапД). 1910. Ргойиеіиз іепиізіггаіиз Я п п ш е и с и\й. Пижііо-камеиноуг. известняка, около нос. Хабарнаго, стр. 47, таб. Л'І, ф. 4, Оа, (іЬ, 9. Этотъ видъ, какъ показало изученіе каменноугольной фауны Урала, встрѣчается какъ въ нижнемъ, такъ и верхнемъ карбонѣ, и даже заходитъ въ пермо-карбонъ. Поэтому нѣтъ ничего удивительнаго въ томъ, что онъ найденъ и въ Ферганской об¬ ласти, гдѣ попадается въ нижнемъ карбонѣ. Найденные образцы этой формы ничѣмъ не отличаются отъ шартымскихъ образцовъ, по которымъ установленъ этотъ видъ; можно только указать, что размѣры ферганскихъ представителей немного больше. У нѣкоторыхъ изъ нихъ такъ же, какъ и у шартымскихъ и уральскихъ образцовъ, наблюдается килевидное сжатіе передней части раковины. Рідва ли можно согласиться съ тѣмъ взглядомъ, который высказываетъ Г рёберъ въ приведенномъ въ синонимикѣ сочнненіп; онъ разсматриваетъ этотъ видъ въ числѣ другихъ сходныхъ видовъ, какъ варіететъ Вг. Сот й’ОгЬ., находя, что въ нѣкото¬ рыхъ случаяхъ, гдѣ послѣдній отсутствуетъ, Рг. іепиШгіаІан встрѣчается, какъ его фаціальная разность. Для такого утвержденія, мнѣ думается, нѣтъ достаточныхъ основаній. Прежде всего необходимо отмѣтить, что ребристость Рг. Сот (ГО г Ь. и Рг. іепиЫгіаіиз Ѵегп. сильно отличается (на чтб уже указывалось различными авторами) и нѣтъ (|)ормъ, которыя бы связывали эти виды, обладая ребристостью промежуточнаго характера. Кромѣ того, есть и ді)угіе признаки, которые довольно опредѣленно отличаютъ ука¬ занные виды, наир., вогнутый характеръ спинной створки у Рг. іепиЫгіаіиз въ то время, какъ у Рг. Сога она почти плоская и т. д. Въ данномъ случаѣ я ограничи¬ ваюсь ссылкой па авторовъ, которые достаточно подробно выяснили различіе между указанными видами (Вер ней ль, Г)аагенъ, Япишевскій, Чернышевъ и др.), и считаю пз.іишнпмъ приводить всѣ доказательства въ пользу необходимости отдѣ¬ лять видъ Верней л я. Что касается мнѣнія Грёбера о томъ, что Рг.іттзігіаінз Ѵегп. представляетъ лішіь (|)аціальную разность Рг. Сога, то это мнѣніе опровергается уже тѣмъ, что РгоЛ. іепиізігіаіиз встрѣчается въ нижнемъ и верхнемъ карбонѣ, тогда какъ типичный Рго(1. Сога пріуроченъ верхнему отдѣлу. Между прочимъ, обраіцаетъ на себя вниманіе необыкновенное сходство нѣкото¬ рыхъ (|)ергаискпхъ представителей Рго(І. іепшзігШиз и въ томъ числѣ изображеннаго на таб. Л'* ф. 20 а, Ь, съ Рт/. Сога шііі., описаннымъ и изображеннымъ Ѵаіі^^ііап среди фауны Бристольскаго района ^). М. б., можно было бы тутъ говорить о тоже¬ ствѣ, если бы не отдѣляли этотъ районъ отъ Ферганы большія пространства. В. Н. Веберомъ этотъ видъ найденъ въ пунктахъ: 371 (изображенный экзем¬ пляръ), 1909 (с^) и 1977 (с“'?); Д. И. Мушкетовымъ — въ пунктѣ 313 (сГ.). ‘) V а 11 й 1і а п. Он Оіе раіаеопі. 8емиепсе іп Оіе Вгізіоі Агеа, .1., ѵоі. 61, р. 290, р1. XXV, 4 — 4 Ь. Матеріалы къ пзучевію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 45 ХІГ. Группа Гтоіінсіиз ишіаіив Веі'г. 27. Ршіисіт игкіаіиз Веі'гапсе. Таб. У, ф. 10 и таб. ф. 12. 1825. РгоЛтЬиз ипЛчіив В е Гг а псе. Бісі. без зс. паі., ѵоі. ХЫИ, 354. 1847. Ргойисіаз ипйаіиз Копіпск. АІоп. би ^епге Ргибисіиз, р. 53, р1. V, Гщ. За, Ь, с. 1858 — 1863. РгоЛисіия ітй'ііиз В а ѵ і б з о п. ІЗгісізЬ сагЬопіГ. БгасЫороба, р. 161, р1. XXXIV, Гі^з. 7— 12. (см. сип.) 1910. Ргосіисіиз ипйаЬиз Я н іі ш с в с к і й. Пнжие - камениоуг. известнякъ около нос. Хабарнаго, стр. 57, табл. ф. 12. Къ этому виду ііринадлсжптъ одна неполная брюшная створка, встрѣченная I). Н. Веберомъ въ пунктѣ 810. На поверхности этой створки рѣдко разсѣяны бугорки для прикрѣпленія нг.іъ, въ чемъ она вполнѣ сходна съ экземплярами, изо¬ браженными Давидсономъ. Сюда же относятся доставленныя Н. Н. Веберомъ двѣ неполныхъ брюшныхъ створки изъ пункта 1070 и 1 экземпляръ съ наростомъ на макушкѣ брюшной створки изъ пункта 2177. Д. И. ]\І у шкотовымъ эта форма найдена въ пунктѣ 42. 28. Рго(Іисіт сІ. тагдагііасенз РЬііІірз. Таб. ѴШ, ф. 38. 1836. РгойисЬ'і тагдагИасеа Р Ь і 1 1 і р з. (теоіо^у оГУогкзЬіге, ѵоі. И, р. 215, р1. ^ТII, Гід. 8. 1846. РгоЛисіив тагдагИасет К е ^ в а гі \ п Реіз Ьогаіапб. р. 210, р1. 4, Гі^. 7. 1847. Ргосіисіиз т'ігдагііасеиз Копіпск. Моподг. би ^епге Ггобисіиз, р. 45, р1. 1\', Гі^. 3. 1858—1863. РгоЛисІиз тигд ігііасеиз В а ѵ і б з о п. ВгіІізЬ сагЬопіГ. ВгасЬіороба, р. 159, р1. ХЫѴ, Гі^з. 5 — 8. 2 неполныхъ небольшихъ брюшныхъ створки, принад.тежаіцпхъ представителю этого вида, найдены Д. Іі. Му шкотовымъ въ пунктѣ 592. Онѣ несутъ на себѣ всѣ признаки, присущіе этому виду, и только неполнота сохраненія, благодаря ко¬ торой не видно рѣдкихъ концентрическихъ полосъ, заставляетъ поставить знакъ сІ. Отъ англійскихъ образцовъ указанныя створки отличаются лишь немного меньшпмп размѣрами. Болѣе полная створка имѣетъ длину =16 пш., ширину =22 ішп. Этотъ видъ указывается для нижняго карбона Англіи и Бельгіи. Въ послѣдней онъ при¬ водится изъ Ѵізё и Тоіи'пау. Кромѣ того Конинкъ приводитъ ее изъ Силезіи, а К о й 3 е р л и и г ъ изъ Печорскаго края. 29. Ргоііисіиз с1. рзсы<ІотаГ(}агіІасеиз Тап. 1900. Ргосіисіиз рзеисІотагдагНасеиз Я іі и ііі с п с к і и. Фауна каменноуг. нзііестняка, внстуіі. по ]>. ШартпмкФ на ВОСТОЧНОМ!, сіионі. Уііала, стр. 123, таб. И, ф. Іа, 1Ь. Къ .этому виду скорѣе всего принадлежитъ б])юпіная ство])ка, происходящая изъ пункта 2610 (В. И. Вебері.). Она не вполнѣ сохранилась, но на ней видно, что 46 М. ЯнИШЕВСКіЙ. створка тонка, что присуще этому виду; кромѣ того скульптура и общее очертаніе сходны съ тѣмъ, что наблюдается у этого вида. Сюда же относится, повпдимому, одна неполная брюшная створка, найденная Д. И. М у пі к е т о в ы м ъ въ пунктѣ 318. ХІУ. Группа РтоЛисіиз теЛиза К о іі і п с к. 3 0. РгоіІисЬиз теЛиза К о іі і п с к. 1843. РгоЛисіиз тейиза К о п і п с к. Веасгірііоп йез апіт. Гозз діі Іегг. сагЬ. йе Іа Веідідие, р. 166, р1. 7, Гі^. 5а, Ь, с еі р1. 13 Ьіз, За, Ь. 1847. Ргойисіиз тейиза К о п і п с к. МоподгарЬіе (іи ^епге Ггойигіиз, р. 70, р1. Гід. 5а, Ь, с, (і. 1910. Ргойисіиз тейиза Я н и ш е в с к і н. ІІижне-камеиноуг. извести, около Хабарнаго, стр. 65, таб. Ш, (ѣ 18. Въ нижне-каменноугольныхъ известнякахъ Ферганской области эта форма най¬ дена В. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 1092 (10 экз.), 2()10 (2 экз.), 2086 (2 экз.). Д. И. Му шкотовымъ въ пунктахъ: 42 п 318 по 1-му экземпляру. Отличительные признаки этого вида настолько рѣзки, что нѣтъ необходимости приводить ихъ. Можно только замѣтить, что эта форма, очевидно, пріурочена ниж¬ нему карбону, т. к. на основаніи изслѣдованій Ѳ. Н. Чернышева ') та форма, которая указыва.лась въ верхнемъ карбонѣ подъ названіемъ Рг. тейиза Вер не й- лемъ, а впослѣдствіи К е й з е р л и п г о м ъ и Меллеромъ была отнесена къ Рг, ?{узіІпгіз, на дѣлѣ представляетъ особую форму, называемую Чернышевымъ Рг. рзешіотейиза. ХѴ. Группа Ргойисіиз (Рнзіиіа) еіеуаиз ЙГСоу. 31. Ргойисіиз (Ризіиіа) еіедапз М’Соу. 1844. Таб. ѴШ, ({). 13 н 14. і844. Ргойисіиз сіеданз іМ’С о у. Зупорзіз о1 іЬе СЬагасІ. оГ іЬо сагЬоп Гоззііз оі Ігеіапй, р. 103, рі. XVIII, 13 1855. Ргойисіиз еіедапз М’С о у. ВгіІізЬ раіаеог. Іоззііз, р. 460, р1. Ш, (щ. 4, 4а — с. 1861. 1\ойисіиз рипсіаіиз, ѵаг.? еіедапз ІІ а ѵ і (1 з о п. ВгіІізЬ сагЬопіГ. ВгасЫоросІа, р. 173, р1. ХЫѴ, 15. 1900. Ргойисіиз еіедапз 8 с 1і е 1 1 ѵ і е п. Віе Раипа (Іег ТгойкоІеІзсЬісЬіеп и. з. \7., р. 52, ТаГ. VIII, Пд. 14—17. 1906. Ргойисіиз еіедапз К е і (1 е 1. Оеоі. ПпІегзисЬ. іт зйсіі. Туап-зсііап, Хеиез .ТаЬгЬ. В М. О. Р., Веііа^е В. XXII, 8. 369, ТаІ. XII, Іі^. 7, 8. 1914. Ризіиіа еіедапз Т Ь о т а з. ВгіІізЬ сагЬопіГегоііз ІТо(Іис1і, р. 292, р1. ХѴШ, В^. 1—4, Іехі-В^. 8. Имѣющіеся въ моемъ распоряженіи представители этого вида вполнѣ соотвѣт¬ ствуютъ діагнозу, данному для него М а к ъ - К о е м ъ, ПІ е л ь в и н о м ъ, К е й д е л е м ъ, а въ послѣднее время Томасомъ. Послѣдній авторъ подробно остановился на ха¬ рактерныхъ признакахъ, присущихъ англійскимъ образцамъ, наиболѣе близко стоя¬ щимъ къ оригиналу, по которому Макъ-Кой установилъ этотъ видъ. Этотъ оригиналъ. ^) Верхие-камсішоуголышя брахіоііоды Урала и Тимаііа, стр. 293, таб. XXXVI, (}). 5 и таб. III, ф. 3 — 9. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 47 по указанію Томаса, повпдимому, утерянъ. Критически разбирая признаки, формъ отне¬ сенныхъ къ .этому виду различными авторами, онъ находитъ, что многія изъ этихъ формъ отличаются отъ типичныхъ образцовъ. Такъ, то, что Давидсонъ называетъ Гг. сіе- дап8, менѣе вздутъ, чѣмъ пзобраікенный Макъ -Коемъ. Экземпляръ, изображенный Шельвиномъ изъ верхняго карбона Карнійскпхъ Альпъ, отличается болѣе широкими очертаніями, чѣмъ типичная форма. Но если считать, что эти отличія лишь отличія разновидностей, то .эти формы должны быть сохранены въ синонимикѣ .этого вида. Кейде ль указываетъ .эту форму въ верхнемъ карбонѣ долины Кукуртука южнаго Тяныпаня. Хотя Томасъ находитъ затруднительнымъ судить по рисунку о правильности опредѣленія Кейде л я, но, въ виду нахожденія этой формы въ нижнемъ карбонѣ Ферганской области, правильность опредѣленія Кейделя едва ли подлежитъ сомнѣнію. Можно такліе отмѣтить, что Мапзііу нашелъ эту форму въ верхнемъ карбонѣ Индокитая (КЬапипоп и Топкіп). Это еще болѣе подкрѣпляетъ пра¬ вильность опредѣленія Кейделя. Томасъ относитъ эту форму къ роду Рііяіпіа и отмѣчаетъ значительное отли¬ чіе ея отъ Гго(1. рипсШиз и Гг. (ітЬгіаііщ съ которыми ее сопоставляли нѣкоторые авторы. Такъ, К о н и н к ъ смотрѣлъ на нее, какъ на молодыхъ представителей Гг. рші- сШи8, а М а к ъ - К о й былъ склоненъ считать ее, какъ молодую особь Гг. (ітЪгіаЬиз. Но, какъ указываетъ Томасъ, отъ Гг. рипсіаіиз она отличается отсутствіемъ синуса на брюшной створкѣ, а отъ Гг. /гтЪгіаІиз отличается тѣмъ, что вытянутые бугорки (основанія иглъ) на концентрическихъ складкахъ расположены по 2 ряда, только ближе къ замочному краю число рядовъ бугорковъ сокращается до одного, между тѣмъ у Гг. (ітЪгіаІи?, число рядовъ бугорковъ по всей д.шнѣ калідой концентриче¬ ской складки сводится къ одному. Кромѣ того Томасъ приводитъ свидѣтельства другихъ авторовъ: Шельвина, Гее, Г ос г у и др. въ поіьзу необходимости разсма¬ тривать Гг. еіедапз, какъ самостоятельный видъ. В. Н. Веберъ наше.іъ этотъ видъ въ пунктахъ 279 (1 .экз.), 343Ь (3 неполн. экз.) и 1092 (много). Д. И. Мушкетовъ доставилъ его изъ пунктовъ 42, 318, 338 (1 экз.), 509 (5 экз.), 511 (сГ — 2). Какъ можно видѣть, и вертикальное и горизонтальное распространеніе этой формы значительны. Она извѣстна и въ нижнемъ и верхнемъ карбонѣ и въ то же время распространена отъ Западной Европы до Индокитая. ХУІ. Группа Гго<ІисІи8 (Гизііііа) рнпсіаіт МагГ В 2. ГгосІисЬаз (Гизіиіа) рипсШт Магііп. Таб. III, ф. 7 и 9. 1809. Ргойисіт ритіаіиіі Магііп. Реігіі. ОсгЬуепзіа, р. 8, р1. 37, Гід. В. 1878. Ргойисіш рапсЬаЬт Романовен! іі. Мате]), для геол. Туркестана, стр. 147, т. XX, ф. Іа, Ь. 1900. Ргойисіиз рппсіпіи.ч Я н и ш е в с к і й. Фауна камснноуголыіаю известняка, вистуй, но ]). ПІартнмкѣ, стр. 121 (см. син.). 48 М. Я Н и Ш Е в с к I й. 1845. РгоЛпсіаз рипсіаіиз V е г п е и і 1. Раіёопі. сіе Іа Киззіе, р. 27С, р1. 16, Іа, Ь. 1910. РгоЛчсіиз р тсіаічз Я н н ш с в с к і й. Нилсне-каменноуг. известнякъ око.то пос. Хабариаго, стр, (І1, таб. 10, ({). 16. 1914. Ризіиіа ргіпсіаіа Т Ь о т а 8. СагЬоиіГегоиз Ггосіисіі, р. 303, р1. ХМІ, 16—19, Іех1-Л^. 11 (см. сиц). Представители этого вида, встрѣчающіеся въ нижне-ка.менноугольныхъ извест¬ някахъ Ферганы, настолько хороню опредѣляются, что не требуютъ онпсанія. Чтобы судить о ферганскихъ представителяхъ, достаточно взглянуть на рисунокъ, данный на таблицѣ. Мелкія формы, сходныя по внѣшнему виду съ даннымъ видомъ и названныя ЛГакъ-Коемъ Рг. екг/анз, разсматривались Давидсономъ, какъ разновидность. Но въ послѣднее время вполнѣ справедливо эти формы считаютъ самостоятельнымъ видомъ. Особенно въ данномъ случаѣ приходится сослаться па Томаса (см. выше). Ргоііысіт рпшіаіиз относится Томасомъ къ новому роду Ризіиіа. Анализируя признаки, присущіе Рг. ртгсіаіин, Томасъ^) приходитъ къ заклю¬ ченію, что къ этому виду принадлежитъ экземпляръ, изображенный Мартиномъ на рис. 6 указ, въ синонимикѣ сочиненія. Рисунки яіе 7 и 8 той же таблицы сочи¬ ненія Мартина, по его мнѣнію, представляютъ, вѣроятно, изображенія новаго вида, называемаго этимъ авторомъ Ризіиіа зиЪе1е(щг>з. По мнѣнію Томаса") то, что Ѳ. РІ. Чернышевымъ относится къ Рг. рип- сіаіиз ’^), на дѣлѣ совершенно отлично отъ англійскаго вида и, повидимому, ближе стоитъ къ Ризіиіа ризіиіоза. Дѣйствительно, отличія формы, изображенной Черны¬ шевымъ, отъ типичныхъ представителей Рго(1. рипсіаіиз настолько значительны, что она едва ли можетъ оставаться въ синонимикѣ этого вида Мартина. Съ другой стороны Рг. рипсіаіиз., пропсходяшій съ р. Прыкша (Балдайск. возв. — изъ нижи, кар¬ бона), изображенный Вер ней л ем ъ (см. син.), по указанію Томаса вполнѣ схо¬ денъ съ типичной формой. Этотъ видъ найденъ В. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 326 (6 экз. — одинъ изъ нихъ изображенъ), 371 (2 .экз. — одинъ деформированъ), 816 (4 экз.), 1092 (4 неб. экз.), 2610 (крупный .экземіі.іяръ), 2686. Д. И. М у ш к е т о в ы м ъ онъ найденъ въ пунктахъ: 42 (4 экз., изъ которыхъ 2 среднихъ размѣровъ), 318 (5 экз.), 322 (сі. 1 .экз), 547, 628 (1 .экз.). Г. Романовскій указываетъ эту форму въ известнякахъ Каратау. По Томасу этотъ видъ изобилуетъ въ брахіоиодовыхъ слояхъ В,, Англіи, но, какъ указываютъ другіе англійскіе авторы: V а и § 1і а іі, 8 і Ы у и др., данный видъ по¬ падается и въ другихъ болѣе древнихъ (8^ 8^ и и болѣе новыхъ (іу горизонтахъ. *) Т Ь о т а 8, іЬісІет, р. 308. “) Т 1і о т а 8, іЬі(1ет, р. 310. “) Верхне-камениоуг. брахіоііоды Урала и Тимана, стр. 296, таб. ЬМІ, ф. 12. Матеріалы къ изученію нпжнекаменноугольнои фауны Ферганы. 49 33. Ргосіисіаз (Раяіиіа) аГГ. ітяіиіѵ^иа ГІііІІірз. 'І'аб. II, ф. 8. 1831). РгойисЬа рпвіиіош 1’ Ь і I 1 і ]! 8. Пеоіо^гу УогкаЫге, ѵоі. II, рі. \'ІІ, 15. 1У15. Ризігііа ршІпІ08(і Т Іі О іпа^. ВгіІіьЬ сагЬопіГегоиз Ггоііисіі, р. 201, р1. ХА'ІІ, І'і^а. 24—28; р1. Х\ ІІ1, Гі^. 1. Къ атому ипду очень близко стоятъ нредстамптоли иродуктидъ (брюшныя створки), наііденные В. II. Веберомъ въ числѣ (> экземпляровъ въ пунктѣ 2()8(5. Отличіе оі’ъ типичной ({)ормы заключается въ болѣе вытянутомъ въ длину очертаніи рако¬ вины, отсутствіи правильности и рѣ.зкостп концентрическихъ складокъ и въ болѣе рѣдко расположенныхъ тубоішулахъ (основаній трубчатыхъ иглъ), })ядамн усѣиваю- іцнхъ поверхность раковины. Эти отличія заставляютъ разсматривать ферганскую форму не какъ тожественную, но какъ близкую къ данному англійскому виду. Изображенный на таблицѣ экземпляръ, ііроисходяіцій изъ пункта 2680, немного деформированъ (при горооб))азовательных'і. процессахъ). ІІовидпмому, сюда же относится небольшая брюшная створка, найденная В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 1092. Томас’ь (см. сии.) считаетъ Гг. рияіпіония тиномл, ((йчкііурс,) устанавливаемаго имъ новаго рода Ріі8ІііІа. Онъ указываетъ, что оригиналъ этого вида ироисходптъ изъ каменноугольнаго известняка Волланда (Іоркшиііъ); кромѣ того, но его указанію, видъ .этотл, обильно встрѣчается въ карбонѣ (знЬгопс I),) Дербшнейра, а также не рѣдокі> въ другихъ мѣстахъ Англіи. Такъ называемый Гпиі. рияіиіѵзня д[)угихі> авторовь, по его указанію, происхо¬ дитъ изъ разныхъ горнзонговъ, но большинство, если не всѣ образцы ниже гори¬ зонта В, и можетъ быть 8, не представляютъ типичной Гтіиіа Въ далі.нѣйшемъ онъ подвергаетъ критической оцѣнкѣ правильность отнесенія цѣлаго ряда фор.мъ ])аз- личнымп авторами къ виду Филлипса и приходитъ къ заключенію, что болынші- ство отнесенныхъ сюда формъ на дѣлѣ не принадлежатъ къ этому виду. Въ данномъ случаѣ я ограничиваюсь ссылкой на этого автора. Могу только замѣтить, что при том ь узкомъ пониманіи объема этого вида, какой даеть Т о м а с ъ, едва ли можно оставить среди этого вида нѣкото|)ыя формы, описанныя въ послѣд¬ нее время, наир, форму, изображенную М а іі з в у ') и.зъ нродуктусоваго известняка Индокитая, т. к. скульптура у этой фсцімы рѣзко отличается оті. ску.лыітуііы типич¬ наго представителя даннаго вида Филлипса. ') М а II 8 и у. Ь'аііпе (1е8 саіс. А Ргоііпсіи.8 ііе І’іікіосіііпе, р. 23, рі. II, йй- ^ а— г1. (Мёт. йи 8егт. дёоі. (Іс І’ІікіосЬіпс, ѵоі. II, Гаас. IV, 1913). Тгуды Гкол. Ко.м., Нов. СЕР., выіі. 102. 4 50 М. Я н и 111 Е в о к ] й. XVII. Группа Ггоііискіз (Риьіійа) зріпиіозт 8о\ѵегЬу. 3 4. 1*го(ІисІа8 ( Ризіаіа) зріпиіоыіз 8 о \ѵ с г Ь у. 1Н14. Ргоііпсіиа (іріниІі)8и$ 8 о \ѵ о г Ь у- Міпег. Соіігііоі., ѵоі. 1, р. 155, рі. ЬХѴЩ, Гід. З. 1886. Р'ШІисіа уганиіо.ча Р 1і і 1 1 і р к. Оооіо^у оі' Уогкзіііі’с, ѵоі. И, р. 216, р1. ѴЛ, 14. 1861. РгосЫсіиз вріпиіозп.в Ваѵісіноп. БгіІізЬ соі’ЬошТ. Бгасіпоросіа, р. 175, р1. XXXIV, Гі^8. 18 — 21. 1910. Ргоііисіѵз угапиіокиз Л и и ііі с в с к і іі. Иижие-камеиноуг. известнякъ около Хабарііаго, стр. 54, табл. IV, ф. 10. 1914. Разікіа зріііиіош Т 1і о т а «. Тііо Бгіііьіі сагЬоиіГегоіік Ггоііисіі, р. 314, р1.Х'\'І1І, 7— 9; р1. XIX, 7,8. Въ послѣднее время Томасъ (см. спи.) подробно ра.зобралъ весь значительный матеріалъ, касающійся синонимики этого вида. Онъ подробно выяснилъ, что типъ, послужпвшій (’овербп для установленія даннаго вида, не имѣетъ продольной струйчатости, какъ можно было думать на основаніи даннаго Совербн рисунка; при этомъ онъ ссылаеіся на Макъ -Коя, который первый, путемъ личной переписки съ Совербн и Флемингомъ, установилъ, что орнгина.тъ вида Со- вербп не нмѣеті. продольной струйчатости (ііоі «ііісаіеіі Іоіщійиііііаііу^). Такимъ образомъ Ко и пн КЪ”) былъ неправъ, когда вводилъ .этотъ признакъ — существованіе продольной струйчатости — въ 'характеристику даннаго вида и, какъ указываетъ Томасъ, въ своей монографіи подъ названіемъ /Ѵ. зрышіозиз описалъ на дѣлѣ ]:'го(1. Коніт'кіапиз Ѵепі. ^). Между тѣмъ подъ названіемъ Рго(1. рарШаІііз тотъ же авторъ изобразилъ въ дѣйствительности /V. зріпиіозиз. Дальше Томасъ указываетъ, что оригиналъ вида Филли пса— Рг. утерянъ, но рисунокъ и описаніе, данные .этимъ авторомъ, не позволяютъ отдѣ¬ лять видъ Ф и л л п п с а отъ вида С о в е р б и. Въ этомъ отношеніи были правы Макъ-Кой и Давидсонъ, которые соединяли указанные 2 вида. Вылъ, очевидно, ненравъ и я, когда изъ хабарнннскаго известняка описывалъ подъ названіемъ Гг. дгапиіозиз форму, которая нрпнадлелштъ, какъ это теперь ясно, къ 1*г. зріпиіозиз. Этотъ видъ Томасъ относитъ къ новому своему роду Ризііііа, въ частности къ тѣмъ представителямъ послѣдняго, которые лишены колѣнчатаго перегиба и ясно выраженныхъ концентрическихъ украшеній, какъ Рг. ризіиіозиз или ІѴ. рипсІаЬиз ^). В. Н. Веберъ доставилъ .этотъ видъ изъ пунктовъ 1077 (сі.) и 2610; Д. И. Мушкетовъ — изъ пунктовъ 318 (5 экз.) и 320 (1 экз.). Томасъ указываетъ этотъ видъ въ нижнемъ карбонѣ во многихъ пунктахъ Англіи; оригиналъ же вида происходитъ изъ Ілііііііі^^оѵѵзііігс (Шотландія). *) М’С о у. ВгіІіаЬ раіаеог. Іоазіік, р. 473. О К о п і п с к. Мопо^г. йи еепге Ргобисіиз, р. 126. “) V е г п е и і 1. Раі. (іе Іа Еиязіе, р. 274. О К о 11 і п с к. Везсгірі. (Іез ап. Гозз. сіс., р. 201, р1. X, Гі^. 6. См, Т 1і о т а 3, іЬііІет, р. 259 Матеріалы къ изученію нпжнекамкнноугольной фауны Ферганы. 51 Мап8ііу\) среди н,-каменноугольноі1 фауны восточнаго Юннана нашелъ форму, которую онъ отнесъ къ Ргоііисіеііа зріпиіоза 8 о дѵ. Трудно судить по рисунку, насколько правильно такое опредѣленіе, хотя авторъ указываеп., что найденный имъ отпечатокъ спинной створки мало отличается отъ 8 о \ѵ. Онъ относитъ при отомъ данный видъ къ роду РпкІікйоПа, но въ пользу этого не приводитъ никакихъ дока¬ зательствъ. і\Гежду тѣмъ на основаніи изслѣдованій Томаса можно видѣть, что это едва ли правильно. 35. Рго(Іис(ия (РизЬіІа) псніеаіиз Маі іііп. Таб. I, ф. .б; іаб. II, ф. 11; таб. III, ф. 8; таб. '\'І, ф. 2.3, 24; таб. VIII, ф. 35 іі ЗВ. 1809. Апотііеи асиіеаіпз АІ а г I і п. РеігіГісаІа ВогЬуспзіа, р. 8, р1. XXXVII, У, 10. 1814. РгоЛчсІиз псаіеаіиз 8 о ѵ е г Ь у. АІінегаІ. СопсЬоІо^'у, ІаЬ. ЯХѴ1ІІ, 4. 1858—1863. Ргоііисіпз асиіеаіпз Ваѵібзоп (рагз). Вгііізіі гагЬоііЙегоиз ВгапІиоройа, р. 166, р1. XXXIII, 16, 17 (Я^. 18 — 20 ехсіпз.). 1910. РгоЛисІиз асиісаіиз Я іі іі пі с нс к і н. Иннсію-кам. и.іііести. около Хабариаіо, ст]). 52, таб. IV, ф. 12. 1913. РгоЛисІиз асиіеаіпз К г е п к е I. 1)іо Гаппоп апз <1. ІІ -КагЬ. (1. з. ііікі бзИ. Тіаіі-зсЬап, р. 20. 1914. РизЬиІі аеиіеаіа Т Ь о т а з. Тііе ВгіІізЬ саѵЬоіііІеі'опз Р)-0(1исІі, р. 320, рі. XIX, Я'рз. 9— 1 1. Г>ъ послѣднее время этотъ видъ 3’ ом асомъ (см. спн.) причисляется къ уста¬ навливаемому имъ роду Ризіиіа. Птотъ родъ, по указанію этоіо автора, заключаетъ формы съ оугоркамн, имілоіцимп тенл,енн,ію къ лобной части удлиняться до столкно¬ венія съ сосѣдними и какъ бы обііазовывать ребра. Въ .этомъ отношеніи онѣ но первому взгляду имѣютъ нѣкоторое отношеніе къ /V. Ѵотиііапнз 1)аѵ., у котораго бугорчатость типа асиіічііиз наблюдается лишь въ молодомъ возрастѣ, во взросломъ же состояніи /V. Уонпдіапиз имѣеті. ясно выраженныя ребра. Казалось бы, что здѣсь то, что свойственно взрослой формѣ древняго члена филетическаго ряда, новтоііяется въ молодомъ возрастѣ у болѣе новаго члена того же ряда (нѣчто въ родѣ біогене¬ тическаго закона Геккеля). Иа дѣлѣ, по мнѣнію Томаса, указанные 2 вида представляютъ 2 различныя вѣтви, происходя оті> различныхъ предковъ Это онь и подчеркиваетъ, относя эти виды къ различнымъ родамъ: 7Ѵ. асиіеаіпз — къ Ризіиіа, а /Ѵ. Уоищ/іаітз — къ Аѵоіііа. По его ііродставлеиію, родъ Ріізіиіа заключаетъ фоіімы съ анагенетическпмъ развитіемъ скульптуры, т.-е. у нихъ бугорчатость -признакъ болѣе позд¬ няго происхожденія, между тѣмъ какъ Аѵоіііа представляетъ группу съ катагенетическимъ развитіемъ скулыітуіи.і, т.-е. бугорчатость у нихъ — нііизнакъ болѣе древняго происхо¬ жденія. Имѣющіеся у меня образцг.і вполнѣ отвѣчаютъ тому пониманію этого вида, какое находимъ у 'Г о м а с а. Р). П. Г>еберъ обнаружилъ этотъ видъ въ пунктахъ: 27У, 32(), 371 (=2010), 816, 1092 (много), 2680 (3 :)кз.). ') Мапзну. Еіініе дё.іі. (Іи Іип-пап огіепіаі, Гаіёопі., )). 86, р1. XVII, Гі^. 3 (Мёіп, (Іп 8егу. кёоі. ііс І'ІікІооЬіпе, ѵоі. I, І’аз('.. И, 1912). 4* 52 М. Я П и Ш Е в с к 1 п. Д. и. Мушкетовъ доставилъ образцы этого вида изъ пунктовъ: 42, 318 (много), 319 (сС.), 509, 511, 515, 592, 028 (с(.). Этотъ видъ въ нижнемъ карбонѣ Эап. Европы, равно какъ и въ н. карбонѣ Урала, — обычная форма. Къ этому же виду, какъ особую разновидность, я отношу нѣсколько экземпля¬ ровъ Ргоиіісіііз, по скульптурѣ и по общей формѣ вполнѣ сходныхъ съ даннымъ видомъ, но отличающихся тѣмъ, что въ лобной части у нихъ имѣется небольшой выступъ — нѣчто въ родѣ зачаточной трубки, наблюдающейся у рода РгоЬозснІеІІа. Такіе образцы (3 экз.) доставлены Д. И. Муш кетовымъ изъ пункта 509. 3(4 Гго(Іпсіи8 (Ртіаіа) тГ. гагІіпЬе,гсіИаІи8 1 а іі. 1900. РгоЛисЬив гагИнЪегсиШпв Я н н іи е в с к і й. Фауна тарт. изв., стр. 131, т. II, ф. 13 и 14. 1910. РгоЛтіиз гигНиЪсгсиІаіиз Я іі и ііі е в с к і й. ІГ.-кам. изв. около Хабарнаго, стр. .54. Не вполнѣ сохранившаяся брюшная створка, доставленная Д. И. Мушкето- вымъ изъ пункта 592, имѣетъ наибольшее сходство съ даннымъ видомъ, который встрѣчается и въ шартымскомъ и хабарнинскомъ и.звестнякахі.. 'Гакимъ образомъ область распространенія этого вида довольно значительна. 37. Рго(ІиЫіі,8 (Ріініиіа?) КагрІпнЫапт 1 а іі. 'Габ. IV', ф. 8. 1900. РгоЛисіиз Кагрішкіапчз Л и и иі с в с, к і й. Фауна камснноуг. известняка, внет. нор. ІПартымкѣ, стр. 129, таб. I, ф. 1, 2. 1910. РгпйисЫз Кагріпзкіапиз Л н н иі е в с к і н. Инжно-каменноуг. н.звестнякъ около нос. Хабарнаго, стр. 5(>, т.аб. X, ф. 17, 18. Къ этому виду, встрѣченному мной въ нижне-каменноугольныхъ известнякахъ восточнаго склона Урала, принадлежатъ брюшныя и спинныя створки, найденныя В. Н. Веберомъ въ пунктахъ 1092 (6 экз.) и 2680 (2 .экз.). По своимъ размѣрамъ, очертаніямъ и скульптурѣ онѣ вполнѣ сходны съ шар- тымскими и хабарнпнекимп п})едставптелями этого вида. Судя но ферганскимъ образцамъ, внутренняя поверхность створокъ была покрыта мелкими углубленіями. 38. Рго(Інсін8 (Ртіиіа?) 8етідІоЬо8и8 Таи. 1910. Ргосіисіиз зетідІоЪозиз Я н и ш с в с к і й. ІІижис-камеіпіоуголышй известнякъ около Хаба])наго стр. 53, таб. \'І, ф. 7 а, в. Имѣющіеся въ моемъ распоряженіи образцы вполнѣ сходны съ тѣми, которые были описаны мной изъ хабарнинскаго известняка, и прибавить къ описанію этого вида я ничего не имѣю. Могу только замѣтить, что одинъ изъ имѣющихся экзем- МлткріАлы къ нзучкнію ннжиЕКЛМЕнноугольной ФАУНЫ Ферганы. 53 пляровъ, доставленный Б. И. Веберомъ изъ пункта 371 ( = 2610), отличается тѣмъ, что немного деформпрованъ; его брюшная створка обладаетъ неправильнымъ узкимъ углубленіемъ немігого сбоку лобііой части, что нарушаетъ симметрію створки, і^то углубленіе произошло, какъ нужно думать, еще при жизни. Этотъ экземпляръ п.зображенъ на таб. ТТ, ф. 10а, Ь. Б. И. Веберъ доставилъ представителей этого вида изъ пунктовъ 371 ( = 2610 — 7 экз.) и 2686 (2 экз.). Д. И. Му шкотовымъ этотъ видъ доставленъ изъ пунктовъ 313 (1 экз.) и 314 (2 экз.). ХѴ’ІИ. Группа 1*го(ІнсІнн (Аооніа ?) Уоипдіапт Баѵійзоп. 89. Ртінсінн (Аѵопіа ?) ІѴеЬвгі п. 8|». Таб. УПІ, ф. 20, 21, 22, 23. 1І('болілипхъ размѣровъ раковпна съ сильно выпуклой брюшной и сильно вогнутой спинной створками. Суженная макушка брюшной створки сильно нави¬ саетъ надъ прямымъ замочнымъ краемъ, на который приходится наибольшая ширина Ііаковпны. Средняя часть этой створки довольно круто падаетъ къ боковымъ краямъ. ІГо сторонамъ макушки имѣются иеболынія ушки. Поверхность брюшной ство})кіі покрыта характерной скульптурой въ видѣ сравнительно многочисленныхъ туберкулъ, которые оть макушки къ лобному к])аю постепенно вытягиваются и переходятъ въ ребра. Число ихъ на средней части на 5 тш. 4 — 5. Спинная створка сильно вогнута, слѣдуетъ очертаніямь брюшной и покрыга мелкими вдавленіями, соотвѣтствующими туберкуламъ брюшной створки. На внутренней поверхности створокъ наблюдается тонкая бугорчатость. Пространство между створками узкое. Размѣры одного болѣе полнаго .экземпляра: длпна=15 шт., шнрина=1Г) пип. Этотъ видъ занимаетъ какъ бы промежуточное положеніе между 7Ѵ. Ѵоип()іапия Оаѵ. ’) и Рг. Кагріпзіскіииз I а п. ") Отъ Рг. Уоиидіапт онъ отличается менѣе вытянутой формой и замочнымъ краемъ, представляющимъ наибольшую шп])ину. Отъ Рг. Кагрт- зккіпиз отличается болѣе выпуклой макушкой, болѣе вытянутой фо])Мой и болѣе много¬ численными туберкулами. Томасъ ^) считаетъ Рг. ІЪшіцшпи.з представителемъ новаго рода, называемаго имъ Аѵопіа, приче.мъ онъ считаетъ, что это п])и.мѣръ такой формы, у которой скульптура — появленіе сначала туберкулъ, а позже реберъ — есть резу.п.татъ катагенетпческаго развитія реберъ. Бозможно, что и описанный мной виді. представляетъ примѣръ такого же ката- генетическаго развитія скульптуры, но полной увѣренности у меня въ этомъ нѣтъ. *) I) а, V і (1 8 о п. ИгіІіяЬ сагЬ. БгасЬіор зсІг, р. 1(і7 іі 233; рі. ХХХ\'ІІ, Гі^. 22-23. ’) Я II II ш о II с к і н. Камсііііоуг. ііівестіі. па ]). Шартымісѣ, ст]). 129, таб. 1, ф. 1 и 2. “) Т Нота 8. Вгіі. сагі). Ргоіііісіі, р. 259. 54 М. Я Н и Ш Е в с к I й. Представители этого вида найдены: В. Н. Веберомъ въ пунктахъ 1092, 2610 и 2686; Д. II. М у ін к е т о в ы м ъ въ пунктахъ В 18 (много) и 509 (1 экз. на которомъ меѵкду прочимъ видна тонкая бугорчатость на ядрѣ брюшной створки). 40. Рго(ІнсІия (Лгюиш ?) тнІШпЬнгспІаІиіі іі. яр. Таб. VII I, ф. 2.5, 26, 27, 28, 29, .ЯО, 33 п 34. По внѣшнему виду данная форма, для которой я предлагаю названіе Рг. тиііі- інЬегсиІаіпя, очень похожа на І^го(1. \ѴеЬегі іпіііі. Онъ также представляетъ раковину небольшихъ размѣровъ, съ сп.тьно выпуклой брюшной и сильно вогнутой спинной створками. Суженная макушка брюшной створки сильно нависаетъ надъ прямымъ замочнымъ краемъ, нредставляюіцимъ наибольшую ширину раковины. Средняя часть равномѣрно выпукла, круто падаетъ къ боковымъ сторонамъ. Около концовъ замоч¬ наго края небольшія ушки. Поверхность створки покрыта многочисленными вытяну¬ тыми мелкими туберкулами, расположенными въ шахматномъ порядкѣ, а въ средней части раковины становящимися длиннѣе и частью сталкивающимися другъ съ другомъ, давая впечатлѣніе реберъ. На средней части, на протяженіи 5 шш., можно насчитать ихъ 5 — 6 въ поне])ечномъ направленіи. Спинная створка покрыта многочисленными мелкими вдавленіями, соотвѣтствующими туберкуламъ брюшной створки. Пространство между створками узкое. Внутренняя поверхность створокъ осталась неизвѣстной. Размѣры одного экземпляра: длнна=17 тш., ширина— 18 пип. Какъ уже указано, этотъ видъ очень похожъ на Рг. ІѴеЬегІ, но отличается отъ послѣдняго болѣе много¬ численными и болѣе мелкими туберку іамп, находящимися на поверхности створокъ. ( )нъ имѣетъ также сходство съ Рг. .чінітіозиз 8 о Рг. (ігапиіозпз Р Ій 1 1. ") и Рг. (Ііззі- тШз Коп. ^), но отъ перваго отличается болѣе выдающемся макушкой и вытянутыми туберкулами, а отъ 2-хъ послѣднихъ болѣе вытянутой формой, болѣе выдающейся макушкой и болѣе многочисленными вытянутыми туберкулами. Отъ Рг. Ьеіѵізіагшз Коп ‘‘), съ которымъ оинсаннын видъ имѣетъ сходство по скульптурѣ, онъ отличается болѣе выпуклой брюшной створкой и отсутствіемъ синуса. Найденъ описанный видъ В. Н. Веберомъ въ пунктахъ; 279 (спин, створка), 1092 (много) и 2686 (2 экз.); Д. П. ]\Г у шкето вы м ъ въ пунктѣ 318 (много). Кромѣ того къ .этому же виду, нужно думать, относятся мелкіе экземпляры Рикіпсіиз, найденные Д. П. Мушкетовымъ въ пунктѣ 318 (см. таб. VIII, 33 и 34); по крайней мѣрѣ скульптура пхъ тожественна со скульптурой описаннаго вида. Вѣроятно, это лишь молодые іжземпляры даннаго вида. *) 8 о \ѵ е г Ь у. Міпег. Сопсіі., ІаЬ, (І8, 5 п 6. См. также Т Ь о т а 8. Вгіі. сагЬ. Ргосіпгіі, р. 314, р1. Х4ІІІ, йдз. 7-9; р1. XIX, Іідз. 7, 8. Р Ь і 1 1 і р 8. Сгеоіоет 0^ УогкзЬіге, ѵоі. II, р. 216, р1. ѴП, 14. •'* *) К о п і п с к. Мопо^г. (1. Рго(1., р. 147, рі. ХМ, Гід. 5а, Ь, с. *) К о п і 11 с к, іЬііІеш, р. 150, р1. Х\‘, Гі§. 5а, Ь, с, (1, е. Матеріалы къ изученію нішнекаменііоугольной фауны Ферганы. 55 41. Рго(ІисІи8 (Аѵоиіа ?) зр. Таб. VIII, ф. 19. Очень мелкая форма, отличающаяся узкой вытянутой макушкой, загибающейся надъ замочнымъ краемъ. Но внѣшнему виду она похожа на ІѴ. асиісаінз М а г I., но отличается болѣе многочисленными очень мелкими бугорками, усѣивающими наружную поверхность створки. По скульптурѣ она больше напоминаетъ Рг. тиІШаЬегсііІайіз ш і Ііі (см. выше), но отличается болѣе мелкими размѣрами п бугорками, которые не вытягиваются по направленію къ лобному краю и не образуютъ ])еберъ; кромѣ того она относительно болѣе узка и вытянута въ длину. Ея длина = С пип., ширина = 4 тпі. Въ виду недостаточности матеріала ота (})орма не могла быть описана, какъ новый видъ. Д. II. Мушкетовымъ .іта форма въ числѣ окземиляровъ (бі)юшныя створки) найдена въ пунктѣ 318. 42. Рпкіпсіаз аНеітаксз п. зр. Таб. VIII, ф. 31 п 32. Небольшихъ размѣровъ раковина съ брюшной створкой, отличающаяся сильно оттянутой остроугольной выдающейся за замочный край макушкой, отъ которой кпереди идетъ выпуклая средняя часть. Эта часть окай.мляется съ боковъ и съ передней стороны уступомъ, представляющимъ утолщенный наружный край, который кнаружи падаетъ круто. Имѣются небольшія ушки. Наибольшая ширина приходится н і среднюю часть раковины. Поверхность раковины покрыта многочисленными очень мелкими туберкулами. На средней части на 6 піш. ихъ приходится не меньше 10. На внѣшней части раковині.і видна слабо развитая продольная складчатость. Спинная створка слабо вогнута, покрыта мелкими углубленіями, соотвѣтствующими туберкуламъ брюшной створки. Размѣры: 1 болѣе крупный образецъ имѣетъ длину =13 пип., ширину =12 пип. По скульптурѣ эта форма немного напоминаетъ Рші. шнІііІнЬсгснІсит (суі. кытс), но отличается менѣе выпуклой брюшной створкой, болѣе многочисленными туберкулами и присутствіемъ утолщенія на внѣшнемъ краѣ. По послѣднему признаку опа напо¬ минаетъ Ргогі. сга88отаг(ііпаІь8 т і1і і (см. ниже), но отличается болѣе вытянутой макушкой, болѣе многочисленными туберкулами. Этимъ же она отличается и отъ Рші Ц^гіцШі І)а V і(І8. '), который къ тому же еще является болѣе шпрокой формой и имѣетъ явст¬ венныя радіальныя [)еб))а на внѣшнемъ краѣ. По скульптурѣ оппсанная форма напоминаетъ также Рго<1. Везкауезіапиз К о іі. “), но отличается болѣе вытянутой макушкой и утолщеніемъ наружнаго края. *) и а V і (і 8 о п. Лги. сагЬ. БгасЬіор., р. 162, р1. XXXIII, Пд8. (>, 7. ") К о а і 11 с к. Моаойі’- <1а Ргойіісіиа, р. 131, рі. Х1\', Гі^. 4а, Ь, с, (I, е. 56 М. Я Н и ІЛ Е в с к I й. Этотъ видъ найденъ Б. Н. Веберомъ въ пунктѣ 371 (бГ.- — бріоіпн. створка безъ утолщеннаго наружнаго кі)ая) и Д. Й. М у ні кетовымъ въ пунктахъ; 311 (1 экз.), 318 (нѣсколько экз.), 322 (1 экз.) и 511 (1 экз. съ 2 створкамн). XIX. Группа Ртіисіт сгаззотап/таИ^ п. вр. 43. Ѵгоіічсіт сганзотагііішііія іі. зр. Таб. ф. 17, 18 11 1П. Пеболыпнхъ размѣровъ фоі)ма, отлпчаюіцаяся сильно выдающейся узкой макушкой, загибающейся надъ замочн(.імъ краемъ, который немного меньше наибольшей ширины раковины. ])рюшная створка распадается на 2 различныя части — слпваюні,уюся съ макушкой и сильно вздутую среднюю и наруікную часті., отдѣленную отъ первой перегибомъ и представляіоиі,ую въ сущности сильно утолщеннілй край. Сі)едняя часть покрыта мпогочпслемнымн мелкими туберкулами. Послѣдніе па средней части ві.інук- лости створки немного вытянуты, на боковыхъ же частяхъ около ушковь мельче н округлаго очертанія. Ушки съ закругленными внѣшними краями довольно рѣзко отдѣляются отъ остальной части раковины. Апикальный уголь макушки немного варіируетъ; онъ то уя;е, то шире. Спинная створка н характеръ внутренней поверхности брюшной створки остались неизвѣстными. Размѣры: 1-го (болѣе круіш. экз.) длина 10 тш., ширина О пип. 2-го экз. „ 7 пип., „ 0,5 пип. По характеру скульптуры средней части эта форма очень похожа на іѴ. таШ- ЬиЬсгснІаіт іп і ѣ і, но менѣе значительная выпуклость брюшной створки у нея и при¬ сутствіе краевого утолщенія довольно рѣзко отличаетъ ее отъ послѣдней. Не исклю¬ чена возможность того, что это — уродливая форма, возникшая только при извѣстныхъ условіяхъ роста, и что при нормальныхъ условіяхъ краевой» утолщенія м. б. не развивалось. Но это вопросъ, для рѣшенія котораго нѣтъ достаточныхъ данныхл.. Но внѣшнему виду эта форма немного напоминаетъ Шгорііаіозіа таг(]иніІіз Коп. или ІѴ. }Ѵгі<іІгііі В а ѵ. '), но отличается болѣе вздутой средней частью и болѣе мелкими, бугорками на ней и отсутствіемъ ребристости на краевомъ утолщеніи. Найдена эта форма Б. Н. Боберомъ въ числѣ 4 экз. въ пунктѣ 1092. Необходимо отмѣтить нѣкоторое сходство описаннаго вида съ РтоЪозсѵШІа аѵвііаиа, описанной Мапзііу изъ швагериноваго горизонта продуктусоваго известняка Индо¬ китая '). Отличія, однако, замѣчаются въ томъ, что на средней части раковины описаннаго мной вида туберкулы болѣе многочисленны, а въ лобной части нѣтъ возвышенія, соотвѣтствующаго раструбу иредставите.тей РгоЬозскІсІІа. ') См. выше, 1. с. *) М а 11 8 и у. Ганне сіи саіс. а, Ргосіисіпз сіе 1’ ІікЬсЬіпе, 1 вег., р. 47, р1. І\', П а, Ь. МлТКРІЛЛЫ къ ПЗУЧКНІЮ НИЖНККЛМКИНОУГОЛЬНОІІ ФАУНЫ «І'ЕІМ'ЛНЫ. 57 XX. Г|)уііпа Рго(Іі.ісІыя (Впхіопіа) шіЬгіспІт Магііп. 44. Рго((ііЫн8 (Внхіоиіа) ясаЬгігкІиз Магііп. 1809. Апотііея зеаЬгісчІия М .я г і і п. РрігіГ. ПегЬуепвіа, р. 8, р1. ХХХ\'1, йр:. 5. 1845. РгайчсЬчз зсаЬгісиІіів V е г іі е и і 1. Гаіёопі. (1е Іа Ииа^іе, р1. Х\'1, о оі рі. Х^'ІП, П8:..5. 1847. Ртіисіи зсаЬгіспІия К о п і и с к. Мопо??!’. (1іі §епге Ргосііісіиз, р1. XI, й^. 0. 1861. ГгоЛѵсЬиз зсаЬгісиІия Паѵісізоп. 1ігіііі5іі сагЬопИегоиз Вгасіііоройа, р. 169, р1. ХІЛ1, й^;з. 5 — 8. Къ зтому виду скорѣе всего принадлежитъ одинъ деформированный, не совсѣмъ пол¬ ный экземпляръ крупныхъ размѣровъ, найденный Б. И. Беберомъ въ пунктѣ 2С8(). Кромѣ того, сюда же относятся найденные Беберомъ же обломокъ брюшной створки изъ пункта 1092 и небольшая брюшная ство])ка, происходящая изъ пункта 1573Ь. Д. II. М у ш к е т о в ы м ъ брюшная створка этой формы доставлена изъ пункта 318. Бъ послѣднее время Томасъ ^), расчленяя родъ Ршіпгііія, который онъ счи¬ таетъ нолифнлетическнмъ, на новые роды, устанавливаетъ среди послѣднихъ родъ Впхіопіа. Для этого рода онъ выбираетъ типомъ, называемымъ имъ ^епоіурі', видъ Мартина — АпотПен ^саЬгкнІт. Онъ указываетъ, что этотъ типъ выражаетъ собой болѣе поздній анагенетическій періодъ, т. е. сначала, у болѣе раннихъ членовъ ({шлогенетпческаго ряда, существовали ребристость и бугорчатость, у болѣе позднихъ — только бугорчатость. Ото заставляетъ его отдѣлять типичныхъ представителей /Ѵог/. .чснЬгіспІіія отъ другихъ формъ, принадлежащихъ къ д])угимъ филогенетическимъ линіямъ. Къ сожалѣнію, болѣе подробно остановиться на этихъ сообрая:еніяхъ нс представляется возможнымъ, такь какъ детальное описаніе представителей рода Впхіопіа Томасомъ еіце не опубликовано. XXI. Группа Рго(ІнЫт (Оѵегіоніа) І'ітЬгтіин 8<пѵогЬу. 45. Рпхікфі.ч (Сѵагіота) /шЬгіаІк.н 8(і\Ѵ(Ч'Ьу. 'Габ. И, ф. 9. 1824. Ргосіисіа {ппЬѵіаІа 8 о \ѵ е г Ь у. Міаег. СопсЬоІ., ѵоі. V, р. 85, і)1. 459, йд. 1. 1847. Рго(ІисІия (гтЬгіаЬіз Копіпск (рага). Мопо^^г. (1іі репге Ргойпсііія, ]). 127, р1. XII, йі;г. 3-а, Ь, с 1^[1)і(1опі (міііоіі., ехсіп.^і. Ггосі. (азсшіиз Кііі.). 1858 — 186.3. РгпЛисЫз І'шЬгі'ііия і> а ѵ і іі в о п. ВгіІі^Ь сагЪопіГегоик ВгасЫор хіа, ]). 171, рІ. ХХХ111, йі?. 12, 13 (рІ. ХГЛІ', й;г. 15 ?). 1878. РгоЛисІиз І'ітЬгіаіиз 1’ о м а іі о и с к і іі. Матсі)іалы для геологіи Туркестана, н. I, ст]). 148, таб. XX, ф. 5-а, Ь (•?). 1910. РгпіЫсіпз І'ітЬгіаіиз И им т е и г к і іі. Иижие-качеииоуг. изііести. около Хабарнаго, ст]). 61, таб. 1\', ф. Н-а, Н-Ь и 9. 1914. Опегіопіа (іѵіЬгіаіа Т ]і о пі а а. Вгіііяіі сагЬопіІ. І’гойіісіі, р. 335, рІ. XX, йу;8. 12 — 17. ‘) Т Ь о т а 8. ВгіІізЬ сагЬ. Ргойис.іі, у). 259. 58 М. Я н и ш к в с к I й. Томасъ относитъ этотъ видъ къ новому устанавливаемому имъ роду Оѵегіопіа, основываясь на особенностяхъ устройства внутренней поверхностп спинной створки. Эта особенность заключается въ томъ, что брахіальные валики (ребра, ЬгасЬіаІ гісіёсз) идутъ къ срединной септѣ подъ / 45°, тогда какъ у другихъ продуктидъ они идутъ йодъ прямымъ угломъ къ септѣ, при чемъ двѣ вѣтви калгдой пары брахіаль¬ ныхъ валиковъ слегка сближаются другъ съ другомъ по срединѣ своей длины и каждая пара ихъ становится похожей на ложку съ широкой ручкой. Имѣющіеся въ моемъ распоряженіи нѣсколько экземпляровъ этого вида имѣютъ всѣ внѣшніе признаки, прнсуіціе послѣднему, но не даютъ возмолшостп наблюдать характеръ внутренняго устройства спинной створки. Б. Н. Веберъ обнаружилъ эту форму въ пунктахъ 326 (1 экз.), 3431) (1 экз.) и 1092 (5 экз.); Д. II. Мушкетовъ — въ пунктѣ 42 (1 экз.). Романовскій указываетъ эту форму въ известнякахъ горы Казы-курта и по р. Боргусты въ Кульджинскомъ округѣ. Экземпляръ изъ 2-го пункта вызываетъ нѣкоторое сомнѣніе относительно правильности опредѣленія, такъ какъ имѣетъ ясную радіальную скульптуру, каковой не наблюдается у представителей этого вида. Оригиналъ Совербп (ііовпдимому, потерянный) происходитъ изъ Дербишейра, а экземпляръ Давидсона изъ каменноуг. извести. ЗеВІе (Іоркпшра). Какъ указы¬ ваетъ Томасъ, этотъ видъ встрѣчается ві> разлнчшлхъ горизонтахъ англійскаго нижняго карбона. XXII. Группа Втінсіиз (МагфиІ[ега) зсішгігтіетія Іаіі. Бъ послѣднее время самостоятельность подрода Маг^іпіГега снова подвергнута со¬ мнѣнію. Бъ недавно вышедшемъ интересномъ трудѣ Коз ло века го ^), посвященномъ описанію верхне-каменноугольныхъ брахіоііодъ Боливіи, авторъ, подробно останавли¬ ваясь на внутреннемъ устройствѣ продуктидъ, критикуя взгляды Б а а г е н а, Д и н е р а, Чернышева, па рядѣ великолѣпно отпрепарированныхъ образцовъ устанавли¬ ваетъ, что единственный признакъ, отличающій Магніи іГега отъ Ргобисіиз — развитіе на внутренней поверхности спинной створки валика, отдѣляющаго висцеральную часть отъ ушковъ и лобнаго края, — не можетъ имѣть большого систематическаго значенія, такъ какъ имѣетъ гетерогенное ііропсхоліденіе и наблюдается не только у различ¬ ныхъ представителей Ргобпсіпз, но и у Ріобисіеііа, т. е. это признакъ, объединяющій представителей гетерогенной группы, и потому группа Маг^чийога, какъ основанная на такомъ признакѣ, не можетъ считаться естественной. Сохраненіе же такой группы ведетъ не къ выясненію, а къ затемненію филогенетическихъ отношеній продуктидъ. ) АппаЫз По раіёопіоіоегіе, і. IX, Іазс. 1, р. 13—22. 1914. Матеріалы къ изученію іінжнекаменноугольной фауны Ферганы. 59 46. Вго(/.іісігі8 (Магді)іі(ега) ясЫгИтіеіьт Іа и. Таб. и, ф. 4, 0-а, Ъ. 1900. Магді)іі(сга іЧскагіітіеші.ч ІІ и и іи е в с к і й. Фауна камеиноуг, известняка, вист, ио р. ІІІартымкѣ, ст|). 133, таб. II, ф. 16-а, Ь; 17 п 18. 1910. Магдіпі(ега Зскагігтіепш Л іі и ііі с в с к і й. ІІнжііс-каменноут. известнякъ око.]0 нос. Хабарааго, стр. 00, таб. VIII, ф. 11, 12, 14, 16. Ферганскіе представители этого вида, встрѣчающагося въ известнякахъ ио р. ІІІартымкѣ и около Хабарнаго, ничѣмъ не отличаются отъ послѣднихъ. Они найдены Б. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 816 (4 экз.; на одномъ изъ этихъ экземпляровъ хорошо видны слѣды иглъ на правомъ ушкѣ — около самаго замочнаго края); въ 1092 (много), 1969І (1 экз.), 2610 (1 экз.), 2686 (много). Д. II. Мушкетовымъ эта форма найдена въ пунктахъ: 311 (еі. — 2 экз.), 318 (1 экз.), 509, 511. ГгоЬоЕСІсІеІІа Осііісгі. 47. РгоІЮ8СІ<ІеІ1а сі. ргоЬозсШеа V е г п с іі і 1. Таб. МП, ф. 15 п 16. 1810. Ггойисіиз ргоЪозеісІеиз Ѵегпепіі. Виііеі. бе Іа Зосіёіё Оёоі. бе Ггапсе, ѵоі. XI, р. 259, р1. III, й^. 3. 1847. і^гойшіиз рѵоЪозсійеиз Копіпск. Мопорт. би {^епге Ргоби^Іиз, р. 62, р1. VI, й^. 4-а— і. 1861. РгоЛисіиз ргоЬозсісІеиз Паѵібзоп. ВгШзІі сагЬопіГ. ВгасЬіороба, р. 163, р1. ХХХШ, й^з. 1—4. Къ этому рѣдко встрѣчающемуся виду, повпдпмому, принадлежатъ 2 небольшихъ экземпляра, доставленныхъ Д. И. М у иі ке то вы м ъ — одинъ изъ пункта 592, другой изъ пункта 719. Данные рисунки даютъ представленіе объ этихъ образцахъ. На нихъ ясно видны характерные признаки этого вида, и отъ бельгійскихъ и англій¬ скихъ образцовъ они отличаются лишь меньшими размѣрами, а недостаточность ихъ сохраненія заставляетъ поставить знакъ сГ. Къ этому же виду скорѣе всего относится изуродованный экземпляръ, найден¬ ный Д. И. Мушкетовымъ въ пунктѣ ЗП, Трубчатое продолженіе лобной части у него сдавлено и смѣщено въ сторону. Такая деформація не позволяетъ судить о первоначальной формѣ этого экземпляра. Конин къ указываетъ этотъ видъ въ известнякахъ Ѵізб, гдѣ онъ очень рѣдокъ. Давидсонъ приводитъ его изъ известняковъ 8еБ1о въ Торкширѣ. Находка этой формы въ нижнемъ карбонѣ Фергані.і показываетъ, что распростра¬ неніе ея было значительно. Значеніе трубчатаіо иііодолженія створки оцѣнивается различно. К он и и къ считаетъ его приспособленіемъ для выхода мускульныхъ волоконъ для прикрѣпленія 60 М. Янпшквокін. къ подводнымъ предметамъ. Давидсонъ отвергаетъ такое толкованіе и, подобно Дор би нь и, видитъ въ трубкѣ приспособленіе для того, чтобы мантія животнаго, жившаго въ илу— на нѣкоторой глубинѣ,— имѣла возможность достигать поверхности морского дна. Но при отомъ, вопреки Дорбпныі, онъ видитъ въ отомъ трубчатомъ продолженіи створки образованіе, нормальное для данной формы, а не случайное, вызванное ненормальными условіями роста. 48. РгоЬоясиШЫ (?) у|). Таб. 111, ф. 11-а, Ь. Г)Лнзко къ предыдущей формѣ стоитъ небольшая форма, также съ трубчатымъ образованіемъ, найденная Іѣ Н. Неберомъ въ пунктѣ 10Й2. Она представлена небольшой брюшной створкой, разростаюіцейся къ лобной части и образующей тутъ трубку, но ниже трубки лобный край продолжается въ видѣ нормальнаго продолженія. Поверхность раковины покрыта въ висцеральной части неправильными концентриче¬ скими складками, на которыхъ видны рѣдко разсѣянные туберкулы. Но кромѣ того замѣтна слабая тонкая радіальная ребристость. Па трубкѣ и около нея но сторонамъ скульптуры не замѣтно. Только уже около самаго передняго края замѣтна опять тонкая радіальная ребристость. Створка производитъ впечатлѣніе значительнаго уродства, которое выразилось въ томъ, что въ нѣкоторый моментъ яшзнп животнаго правильный ростъ створки сильно нарушился, новидпмому, отъ какого-то препятствія, створка образова.іа расті)уб'ь, а затѣмъ ростъ продолжался, и за трубкой снова возстановился нормальный ростъ. Въ виду того, что имѣется лишь одинъ экземпляръ этой формы, трудно рѣшить, насколько постоянно указанное оригинальное устрой¬ ство раковины. 81горІіаІ08іа Кііі|і. 4'.). Шгоркаіоякі тагц'иийія К о іі і іі с к. Таб. ф. 15, 1(і. 1Н46. РгоЛисіик тагдіиаИн К о іі і п г. к. Мбіп. йе Іа 8ос. гоуаіе йегі мс. (Іе Тлё^е, ѵоі. IV, р. 23Н, рі. Ы, Іі^. 7-а — б. 1847. РгоЛисіт ткгдіііаііи К о п і п с к. ХІоподга])1ііе йи уепге Ггосіисіпь, р. 132, рІ. ХП’, й?;. 7-а, Ь, с, с1. ? 1861. Ргоііисіпз \ѴгідМІі I) а ѵ і й в о п. ВгШвЬ оагЬопіГ. БгасЫоройа, р. 162, рІ. ХХХ111, й/тз. 6, 7. Къ этому виду относятся многочисленные представители продуктпді., найденные В. Н. 1>еберомъ въ пунктахъ: 826, 816, 101)2, 2610 и 2686, а Д. И. Мушке¬ тоны мъ — въ пунктахъ: 42, 811 (8 .экз.), 814 (1 .экз.), 818 (много), 517, 545 (2 экз.) и 687 (2 экз.). Всѣ указываемыя Конинкомъ черты строенія, характерныя для этого вида, наблюдаются у ферганскихъ образцовъ. '1’акъ же, какъ и бельгійскіе представители, Матеріалы къ изученію ннжнекаменноугольной фауны Ферганы. 61 данные образцы отличаются нѣсколько асіыіметричнымъ видііиъ, при чемъ иногда :)та асимметрія выражена въ рѣзкой степени. ]]ъ нѣкоторыхъ случаяхъ наблюдается образованіе узкаго выступа въ лобной части — нѣчто въ родѣ зачаточнаго раструба, свойственнаго і»оду РгоЬовсііІеІІа. Необходимо отмѣтить, что ііаруяшая часть раковины, отдѣленная бороздой оті. средней части ея, на которую приходится висцеральное пространство, обладаеті. значительной толщиной. Она имѣетъ видъ жабо и покріята радіальными ребрами, тогда какъ на висцеральной части имѣются неправильныя концентрическія складки и вытянутые туберкулы для прикрѣпленія иглі.. Изученіе имѣющихся у меня образцовъ показываетъ, что какъ на брюшной, такъ въ меныней степени и на спинной створкѣ имѣются явственныя агса. Ото обстоятельство вмѣстѣ съ часто наблюдающейся асимметріей створокъ заставляетъ относить данную фпі*му къ роду Вігорііаіояіа. Правда, у этихъ образцовъ не видно яснаго слѣда прикрѣпленія макушки къ постороннимъ предметамъ, но .это, и, б., зависитъ отъ недостаточно хорошей сохранности. Весьма возможно, что къ этому же виду относится форма, описанная Д а в и д- СОНОМ5) подъ названіемъ Рг. ^V^^(|Ыи \\ представляющая, какъ можно думать, лишь болѣе молодую стадію развитія этой формы и въ то же время обладающую болыииміз утолщеніемъ наружнаго края. Ваагенъ^) описываетъ довольно много представителей рода 81Г(ф1іа1о8Іа изъ нродуктусоваго известняка Соляного кряжа. М, б., можно было бы искать иредкові. этихъ формъ среди ферганскихъ н. - каменноугольныхъ формъ, но необходимо замѣ¬ тить, что формъ, аналогичныхъ ферганскимъ, Ва а геномъ изъ Соляного кряжа не указывается. Кон инкъ .этотъ видъ указываетъ въ известнякѣ Ѵізё. Давидсонъ РгоіІ. \ѴгІ(іМіІ указываетъ и.зъ Согк въ Ирландіи. .60. Ніщ)к(іІ08І(і «р. Таб. ф. 1Н. Какл, нужно думать, кі. этому іюду н])инад.іея;нть нѣсколі.ко брюшны.м. и снин- ныхл. створокъ, въ общемъ сходны.хъ со Нігоріміоыа птгціііаіі.ч Коп., но отличающихся почти гладкой наружной поверхностью и покрытыхъ лишь хорошо .замѣтными слѣ¬ дами наростанія, среди которыхъ рѣдко разсѣяні.і мелкіе бугорки для прикрѣпленія иглъ. На одномъ экземплярѣ явственно видна агеа брюнпкпі створки. Нта форма нѣсколько наиоминаетл. форму, и.зображенную Холломъ") на табл. Х\’ІІ, ф. 3, 4-, 8 и 9 подъ названіемъ Нігорішіояіа сутЬиІа и происходящую нзі, 9 XV а а)? с и. ХаЙ-Кап}'!', Ко^.'5І1.ч, І’ічкіигіиіі-Ііііііазіоііе, [>• 610— (>б7. 9 11 а 1 1. Раіасопі. оГ ^е\ѵ-Уогк, ѵоі. Ѵ111. 62 М. ЯнИШЕВСКіЙ. Ксокіік-§гоіір юга ЬоііізѵіІІе Кентукки. Отличіе лишь въ томъ, что бугорки у фер¬ ганской формы менѣе явственно выражены. Найдена эта форма въ небольшомъ количествѣ В. Н. Веберомъ въ пунктахъ 1092 и 2686. 51. Шго})ка1оит (?) хр. Таб. ѴПІ, ф. 37. в. и. Вебе[)Омъ въ пунктѣ 1092 найдено .значительное количество формъ, въ общемъ похожихъ \иі 81го'рк. тагфшііія Коп., но отличающихся сильно асимметри¬ ческой формой, обнаруживающихъ слабую скульптуру и не имѣющихъ краевого утолщенія, свойственнаго виду К о н и н к а. Въ виду того, что на нихъ не удалось обнаружить явственныхъ признаковъ, присущихъ роду Зігорііаіозіа, приходится относить ихъ къ этому послѣднему со знакомъ (?). Теіі^пІіГега 8 с 1і с 1 1 \ѵ і е п. 52. Те^иІі(ега скакать Іап. Таб. ѴТ, ф. 17, 18 и 19. 1910. ТедпИі'ега С1іаЬ(і> )іеіі8І8 Я я и ііі с в с к і Гі. ІІижііс-камеішоуг. навести, око.то Хабарііаго, стр. Г)8, таб. УШ, ф. 1; ф. 2-а, Ь; ф. 3-а, Ь; ф. 4; ф. 5-а, Ь, с; ф. б; ф. 7-а, Ь; ф. 8 и 9. Къ характеристикѣ, данной мной для хабарнинскихъ п])едставптелей этого вида, я прибавить ничего не могу. Ферганскіе представители даннаго вида вполнѣ подхо¬ дятъ подъ эту характеристику. Они найдены В. Н. Веберомъ въ пунктахъ; 816 (3 экз.), 2610 (2 .экз.). Интересъ представляетъ то, что эта своеобразная форма существуетъ и ві. фер¬ ганскомъ нижнемъ карбонѣ и свидѣтельствуетъ вмѣстѣ съ другими своеобразными формами о тѣсной связи уральскаго карбона съ ферганскимъ. Вмѣстѣ съ тѣмъ уста¬ навливается фактъ существованія представителей этого рода въ нижнемъ карбонѣ Евразіи, тогда какъ до сихъ норъ представители этого рода указывались главнымъ образомъ для верхняго карбона. Сішпеіев К і « с 1і е г. 5Н. Скопсіез раргИонасеа Р 1і і 1 1 і р з. Таб. УІ, ф. 20 и 25. 183(). Зрігі/ега раріІіо)іасеа 1’ Ь і 1 1 і р 8. пео1о^^у оі УогкгЬіге, р. 221. р1.. II, 0. 1847. СНопе(е8 раріііошісеа К о п і п с к. Мопо|;'гар1ие (Іи {^епго СІіопеіез, р. 187, р1. XIX, йд. 2-а — сі. 1857—1863. Ѵііопсиа раргИоппсса 1) а ѵ і (1 з о іі. НгШзЬ сагЬопіІ. ВгасЫоросІа, р. 182, р1. ХЬУІ, 3 — б. 1910. СНопеІе8 сГ. рарИіопасса Я н и ш е в с к і й. Нііжне-каменноуг. известнякъ около Хжбарііаго, стр. 40, табл. III, ф. 11. Матеріалы къ изученію нижнекаменноуголыіон фауны Ферганы. 63 Представители этого вида найдены В. Н. Веберомъ въ пунктахъ 321 (1 экз,, рисунокъ 20 ), 320 (5 экз.), 440 (гі'. 7 экз ), 810 (Г) .экз., рис. 25), 1092 (1 .экз.), 2013. Д. И. 1\Г у ні к е т о в ы м ъ въ пунктахъ 318 (II экз.) и 322. Найденные экзедіпля{)ы вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію и изображенію п|)ед- ставителей этого вида, даннымъ Коп инкомъ и Давидсономъ. 5 4. Скопсіез Папігензіз Р 1і і 1 1 і р з. Тііб. VIII, ф. 24. 1841. СНопеіез Иагйгетів Р 1і і 1 1 і р 8. Еі^^игев апіі Ііезсгірііопз оГ Оіе Раіаеог. Еоззііз оі Согп\ѵа11 апі ДѴезІ Вотегвеі, р. 138, р1. ЬХ, й^. 104. ІШІ.СНопеЬез Г) а ѵ і сі 8 о п. ВгіІізЬ сагЬопіІегоиз ІігасЫоройа, р. 186, р1. ХЬД'ІІІ, й^з. 12 — 16, 17, 18 ап(1 25 ?. 1910. Скопеіез ІТапІгепзіз Я н п ііі е к с к і й. ІІижие-каменноуг. и.іксстнякъ около Хаба])ііаі’о, стр. 41, тап. III, ф. 4, .5. Какъ указываетъ Давидсонъ, этотъ видъ сильно варіи})уетъ по характеру своей ребристости. Этотъ авторъ разсматриваетъ цѣлый рядъ видовъ, установленныхъ Макъ -Коемъ и Конинкомъ, лишь какъ разновидности этого вида. Такое ши¬ рокое пониманіе вида, м. б., и не совсѣмъ правильно, но у меня пѣтъ достаточнаго матеріа.ла, чтобы внести въ данномъ случаѣ поправку. Могу лишь ограничиться за¬ мѣчаніемъ, что имѣюіціеся у меня экземпляры вполнѣ сходны съ тѣми образцами, которые Давидсонъ считаетъ типичными (см. ф. 12 таб. XI ѴП). Такіе экземпляры найдены В. П. Веберомъ въ пунктахъ 321 (О экз.), 810 (5 экз.) и 1092 (4 экз.); Д. И. ]\Г у ш к ет о в ы м ъ въ пунктѣ 318 (5 экз.). Рядомъ съ указанными выше образцами въ ферганскомъ матеріалѣ имѣются образцы, ближе подходяпце къ тому, что Макъ -Кой разсматривалъ, какъ (Яітіеіез зпісаіа. Такіе образцы достав.!іены Д. 11. 1\Г у ш к ет о в ы м ъ изъ пункта 318. 55. Скопеіез сГ. Лаітапіапа К опіи г, к. 1843. Скопеіез 1)аІтапіапа К о п і п с к. Г)езсг. (Іоз <апіт. Гозз. «Іи Іегг. сагЬ. сіе Іа Бе12І^пе, р. 210, р1. 13, й^. 3 II рі. 13-Ыз, й^. 2-а, Ь. 1847. Сіюпеіез В іітгтіапа К о п і п с к. Моподс. (Іи §^епге І’госІ. еі Скопеіез, р. 1УЗ, р1. XIX, Гі^. 3-а— (I. 1861. Скопеіез 1) іітапіапа Ц а ѵ і (1 з О п. ВгіІізЬ сагЬопіГ. ВгасЬіороіІа, р. 183, р1. ХВ\1, Гі^. 7. 1910. Сіюпеіез Лаітапіапа Я и и ііі е и с к і іі. Нижис-камсіиіоуг. илвсп іоікь около Хаб:1])паго, ст]). 41, таіб. 111, ф. 7. Къ этому виду принадлежитъ неполный эк.земпляръ, найденный В. И. Вебе¬ ромъ въ пунктѣ 810. Его очертанія и характеръ скульптуры вполнѣ отвѣчаютъ тому, что дается Кони н к о м ъ и Д а в п д с о н о м ъ. Этотъ видъ, по указанію Конипка, въ изобиліи вст])ѣчается въ известнякахъ Ѵізе, попадается онъ и въ нижнемъ карбонѣ Англіи. Въ Россіи онъ встрѣченъ мной на Уралѣ — около Хабарнаго. М. я Н Н 111 Е в с к I і1. 0 4- 5(). (Ліопе.іея Тмцисшапа К о іі і п г, к. 1847. Скопеіея Ту(дііез8Іаііа К о п і п г к. Моп. ііез депгез І’госі. еі СЬопеІез, р. 198, р1. XX, Пд. С-а— с. 1801. ('кипеіев Іьапігеѵзіз Р Ь і 1 1., ѵаг. Ьадиез.чіапа О а ѵ і (1 з о п. Вгііізіі гагЬ. ІЗгасЬіоросІа, р. 180, р1. ХРУП Гі^. 1!»-а, Ь. 1!>1п. Скопеіез Ьадпеззіапа Я іі и ііі е іі с к і й. ІГижие-камоииоуг. известііякі. около нос. Хабариаго, стр. 41, таб. 111, ф. 9-а, 9-Ь. Къ этому виду ііринад.іежатъ образцы Сіюпоіоя, найденные В. И. Веберомъ въ пунктѣ 371 (сГ. — 1 экз. — отпечатокъ спинной створки); Д. II. ]М у ііі кето вы м ъ въ пунктахъ: Г»29 (отпечатокъ спинной створки — 1 экз.) и 720 (брюшная створка— 1 экз.). 57. (Ямпеіен Ііііх'гсніаіа АГСоу? 1844. ^е^IІае7Iа ЬіЬегспЬіІа М’С о у. Зупорзіз оі (Ье сЬагімІ. оГ іЬе сагЬ. Іозз. оПгеІапіІ. р. 121, р1. 20, Ъ. 1847. Скопеіез ікЪегскІкіа К о п і п с к. Мопо^г. Он 2<‘пге СЬопоісз, р. 222, р1. XIX, Гі^?. 4-а — е. 1910. Скопеіез ІпЪегскІаіа Я н и иі е в с к і й. ІІііжне-каметіо\ і'. ісшсстиякі. около Хаба])ііаго, ст]). 42, таб. 111, ф. 10 п 12. Къ этому виду, ііовидпмому, относятся небольшіе экземпляры, найденные В. Н. Во- беромъ въ пунктахъ 321, 320, 810 н 2()8{) (?). 58. ('ІіохЛе^ Инсіііаіт К о п і п с к. 1843. ікопеісз Лксіиап і К о и і п с к. 1>езсгі]і1. ііез апігп. І'озз. Яи Іегг. сагі). (1е Іа Рсі^., р. 208. р1. 13, П&. 1-а, 1), с. 1844. Ьеріпепа стззізігіа ІМ’С о у. 8упорзіз оі іЬе сагЬопЦ. Гозз. оГ Ігеіаіні, р. 119, ІаЬ. XX, 10. 1847. Скопеіез Вііскіапа К о п і п с к. Мопо^г. (Іи §епп* СЬопеІез, р. 218, р1 XX, Іі^. 17-а — е. 18(>1. Скопеіез Ііпскіапа Паѵісізоп. НгіІізЬ сагЬопіГегопз 1ігасІііоро(1а, р. 184, р1. ХРМ1, Гі^з. 1 — 7, 28. 1910. (Ліопііез сгаззізі гг( Я и и ш е в с к і й. ІІилсііе-камеиііоуг. известнякъ око.іо Хабариаго, стр. 42, таб. 111, (|). 1, 2. Представители этого вида найдены Д. II. М у ііі к е т о в ы м ъ въ пунктахъ 318 (3 экз.), 592 (2 .экз.) и 029 (1 экз.). Но очертанію, размѣрамъ, характеру ребристости они вполнѣ подходятъ подъ характеристику этого вида, даваемую Конникомъ и Давидсономъ. Послѣдній относитъ сюда и (^Іюік сгашЛгІа ^ГСоу, съ чѣмъ нельзя не согласиться. Нужно думать, что правильнѣе сюда же относить и форму, найденную мной около Хабариаго. Репіатогасеа. Сем. Репіашегіііжч Саш агорѣ огіа К і іі д. 59. Сатагоркогіа гкотко'кіт ІМііІІіііз. Таб. VII, ({). 11 н ,3.6. 18.3(5. ІегсЬгаіііІа гкотЬііЛеа Р Ь і 1 1 і р з. (тсоіо^іу оГ ѴогкзЫге, рігі И, р. 221, р1. XII, Гі^.з. 18, 19, 20. 1900. Сатагоркогіа гкотЪокІеа Я н и ві с в с к і й. Фауна каменноуі . нзвестнякові. ]). ПІартымки, ст]). 1.69 (см. синонимику). 1910. Сатагоркогіа гкотЬоіЛеа Я н п іи е в с к і й. ІІижне-каменноуг. известнякъ около Хаііарнаю, стр. 74. ^Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной <і>ауны «і'ерганы. 65 Представители этого вида со всѣми характерными признаками, присущими ему^ найдены В. Н. Веберомі. въ пунктахъ: 1092, 21 17І, 21771; Д. II. Муткето^ вымъ въ пунктахъ: 311, 325 и 515 (с1.). 60. (ктіагоркогіа Ѵі-гшийІ Іапа 0 г іі п е \ѵ а 1 (1 1. Таб. ѴИ, ф. 19-іі, Ь. 1845. ТсгсЬгаЬчІа гкотЪоиІеа. 4'егппиі1 (поп Р 1і і 1 1 і р з). РяІёэіИ. сіе Іа Киквіе, р. 72, р1. IX, і;-). 18()0. Ііііупскопеііа Ѵегпечіікіпа И г іі іі е ѵ а 1 (1 1. Веііга^е гиг Кеппіп. йег йесііт. ОеЬ. еіс., р. 10(>. 1900. С'Л7пагорк)ГІа ѴепісіоШапа Я и и ш е и с і; і іі. Фауна ІИаріимсі;. іі;івестіі., стр. 108. Къ этому виду принадлежатъ многочис.іепні.іе образцы, найденные В. Н. Ве¬ беромъ въ пунктахъ 1092 и 2686. Необходимо только сказать, что шлифы, приготовлен гиле изъ нѣсколькихъ экзем¬ пляровъ, не дали возможности обнаружить характерное для этого вида внутреннее строеніе; но это зависитъ отъ перекристаллизаціи самихъ раковинъ и отъ выполненія внутренней полости ихъ крупнокристаллическимъ кальцитомъ. 6 1 . Саптгчрііогіа (? ) нетшиіа Р 1і і 1 1 і р .ч. ІНЗВ. ТегсЪгаіііІа зетіпніа Р Ь і 1 1 і р к. ййоіоду оГ УогкяЬіге, рагЛ II, р. 222, р1. XII, 21, 22, 23. 1858 — 1863. С' ПгагоркогІа дЬ)Ъ (Гіп<і І1 а ѵ і й в о п (поп Р 1і і I I і р з) (рагз). Втііідіі саг’ЬопЦ. Вгасіііоройа, р. 115, рі. XXIV, Гі^з. 13, 14, 15 и 16 (сасЬ ехсіиз.). 1887. Сатагоркогіа (?) зетіпніа Копіпск. Р’аипе йі саіс. сагЬоп. йе Іа Ве1@;ічис, Вгасіііоройез, р. 67, рІ. XVII, Пк. 42-49. Къ этому виду скорѣе всего принадлежатъ 2 экземпляра, доставленные В. II. Ве¬ беромъ: одинъ изъ пункта 371 ( = 2610), другой изъ пункта 1092. Недостатокъ матеріала не позволяетъ рѣшить вопросъ о родѣ, къ которому принадлежитъ этотъ видъ. Въ этомъ отношеніи у меня остается такое же сомнѣніе, какъ и у Конника, который также условно относитъ этотъ видъ къ Сапіагоріюгіа. 62. Сатащ)1гогш (?) І'етрапсѵяк п. чр. Таб. VII, ф. 2а. Ь; 3; 4а, Ь; 5а, Ь; (іа, Ь; 7а, Ь. Раковина незначительныхъ размѣровъ, овальнаго или круглаго очертанія. Но общему очі'ртанію похожа на Репіаіпегич. Брюшная створка немного болѣе выпукла, чѣмъ спинная. Средняя ея часть іцкідставляетъ выпуклость въ видѣ горба, который, идя отъ макушки, становится все болѣе и болѣе замѣтнымъ и, подходя къ лобному краю, образуетъ болѣе или менѣе рѣзкую извилину, направленную въ сторону брюш¬ ной створки. Макушка очень узкая, едва ві.ідается надъ замочнымъ краемъ. Средин¬ ная выпуклость заняга легкими, сравнительно широкими ііадіалыіымн складками въ Труды Гкол. Ком., Нои. скр., пыіі. 1 5 66 М. я Н II Ш Е в с к I ІІ. числѣ до 7. Боковыя части створки гладкія, Сііивная створка имѣетъ срединный синусъ, соотвѣтствующій выпуклости брюніной створкп; онъ такъ же, какъ и выпук¬ лость, занятъ радіальными складками. Внутреннее строеніе осталось не извѣстнымъ, т. к. раковина перекристаллизо- вана и ея полость занята кальцитомъ. Это обстоятельство, какъ и внѣшній видъ, не даютъ возможности окончательно рѣшить вопросъ о родовомъ опредѣленіи. Размѣры: длина одного изъ крунн. экз. = 11 тш., ширина 11,5 шш., толщ. 6 пип. Нѣкоторое сходство эта форма имѣетъ съ Сатагорк'ігіа раругасеа Кое те г ’). Отличія выражаются въ томъ, что радіальныя складки у ферганской формы выражены слабѣе и замѣтны лишь на среднихъ частяхъ створокъ; кромѣ того, число ихъ на среднихъ частяхъ створки у ферганскихъ образцовъ больше. Относительно родового опредѣ.іенія и Холь цапф ель высказілваітъ нѣкоторое сомнѣніе. Нѣкоторое сходство наблюдается и съ ЛНупгІіопсПа ТѴеіІопспзіз ко¬ торой также брюшная створка имѣетъ срединный выступъ, но отличается болѣе тол¬ стыми п менѣе замѣтными ребрами, которыя къ тому же покрываютъ всю поверх¬ ность створки. Найдена эта форма В. Н. Веберомъ ві. большомъ количествѣ экземиляіювъ въ пунктахъ 1092 и 268(5. Какъ разновидность этого же вида, можно разсматривать раковины, хотя и связанныя переходами съ типичными образцами, но отлпчаюицяся тѣмъ, что у нихъ срединная выпуклость брюшной створки и соотвѣтствующій ей синусъ спинной вы¬ ражены гораздо рѣзче, чѣмъ у типичныхъ образцовъ. Въ этомъ отношеніи эти образцы болѣе походятъ на Сатагоркогіа Віткеті Л о е т е г ^), но отличаются болѣе рѣзкимъ угловатымъ изгибомъ средней части лобнаго края и болѣе слабыми радіальными складками, находящимися только на средней части раковины. Найдены эти образцы такъ }ке, какъ и типичные, въ пунктахъ 1092 и 2686. Оопіорііогіа I а 11 і 8 с 1і о \ѵ 8 к у. 63. Оопіоркогіа сагіпакі Іап., ѵаг. Таб. VI, ф. 21а, 1і. 1910. Оопіориогіа сагіпкіа Я пи ііі е » с к і й. 1Іпжне-камеііН(іи'()лі.ииГі илисстиякі. около нос. Хабарнаго, стр. 82> табл. IX, ф. 9а, Ь, с. Въ каменноугольныхъ известнякахъ І’ергаіи.і попадаются представители .этого вида, отличающіеся однако тѣмъ, что складки на боковыхъ частяхъ раковины рѣзче и выше, чѣмъ у хабарнпнскихъ іжземпляровъ. Это частью, м. б., зависитъ отъ того, *) См. Н о 1 г а р Г е I. Віе СерЬаІор.-ГііЬг. СагЬ. Каіко топ ЕгсІЬасІі, 8. (>(>, ТаІ. ѴІ1, Рі^. 7. ’) В а V і (I 8 о 11. Арреікііх Іо Іію Ві-іііаЬ сагЬопіГ. БгасЫоросІа, 271, р1. ЬѴ, Іі^з. 1 — 3, •)НоІ2ар1е1, іЬісІеш, 8. 06, р1. VII, Рі^. 8, ^Матеріалы къ изученію нпжнеклменноугольноп фауны Ферганы. 67 что ферганскіе экземпляры нѣсколько сдавлены съ боковъ, но частью это составляетъ особенность, 'Присущую указаннымъ экземплярамъ. Найдены эти формы въ пунктѣ 2686 (Веберъ). Форма, близкая къ данному виду, встрѣчена В. Н. Веберомъ также въ пунктѣ 2610. ^^то небольшіе экземпляры съ рѣзкими складками. На спинной створкѣ видна срединная складка, соотвѣтствующая синусу б])юіпной, но и тотъ и ді»угой щшзнакъ менѣе рѣзко выра¬ жены, чѣмъ у (іопіорііогіа сагіпаіа. К])омѣ того, и контрастъ между срединной складкой и боковыми у данной фоіімы слабѣе. Это заставляетъ разсматривать ее, какъ ѵаг. Размѣры болѣе крупнаго экземпляра: длпна=19 тш., ширина =13,5 ими., толщина =10 пип. ()4. Оопіоркогіа топзігона Іаіі. Таб. \'І, ф. 14, 23. 1910. Ѳопіоркогіп топвігова II н и ш е в с к і й. Пииаіе-качетюуг. пзвсстііякт. около пос. Хабариаго, гтр. 81, табл. IX, фиг. 5, С, 7, 8. Довольно полная брюшная створка представителя этого вида найдена Д. II. М у ш- кетовымъ въ пунктѣ 318. І’азмѣры: длина =29 шш., ширина = 27 шпі. Къ этому же виду и])пнадлежитъ одинъ обломокъ брюшной створки, найденный въ иунктЬ 1092 (В. И. Веберъ). Неполнота сохраненія, однако, заставляетъ поставить знакъ ? Интересно отменить, что представители этого вида были обнаружены мной въ матеріалѣ, доставленномъ В. И. Чс])нышеву изъ „обнаженія на прав, берегу Чусовой, въ 200 саж. ниже Уткпнской пристани", какъ значится на этикеткѣ. Эти экземпляры, въ довольно значительномъ количествѣ, оказались среди уральскихъ коллекцій Ѳ. Н. Чернышева и остались неопредѣленными. Изъ указаннаго пункта вмѣстѣ съ ними доставлены 1>гасЬуі1іугЫ зіпноіа пі і 1і і (много) и ^^е]о8та зпссиіиз .М а г 1. (1 экз.). 6 .5. Ѳопіоркогіа апдиіаіа ѣ і п п ё. 'І’аб. VI, ф. 27; таб. VII, ((). 9, 10. 1707. Апотіа апдиІаЫ С. Ьіппаепз. Зузіста ХаС, Т. I, раѵя II, р. 1154. 1857—1862. ИкупсЫпеИа апднЬйа П а ѵ і (1 8 о п. ВгіІізЬ сагЬопіГ. Вгасіііоросіа, р. 107, р1. XIX, Пд. 11—16. 1887. ЯНупсІіопеІІа апдиіаіа К о іі і п с к. Каппе (1п саіс. сагЬ. (1е Іа Веі^ічпе, ВгасЫо|)., р. 57, і)І. ХІ'І, Пц. 39—60. 1910. Оопіоркогіа апдпіаіа Я іі и іп е п с к і й. ІІпжне-кам. іізиестнякъ около пос. Хабарнаго, стр. 83, таб. IX, ф. 11. Къ этому виду относятся многочисленные экземпляры, найденные В. И. Вебе¬ ромъ въ пунктахъ 2686 и 1092, и нѣсколько неполныхъ экземпляровъ, найден¬ ныхъ имъ же въ пунктѣ 2610, и, м. б., пеболыпіе .экземпляры, найденные имъ же 68 М. Я Н и Ш Е в с к I й. въ пунктѣ 279. у всѣхъ этихъ экземпляровъ явственно различаются характерныя для этого рода, какъ и вообще рощ (іопіоріюгіа, впадины на боковыхъ сторонахъ, видны срединныя сенты п частая тонкая радіальная ребристость на внѣшней по¬ верхности. Ребристость не у всѣхъ экземпляровъ сохранилась, такъ какъ поверхност¬ ный слой раковины немного стертъ. Данные экземпляры вполнѣ сходны съ тѣмп формами, которыя описаны и изображены Давидсономъ и К о н и н к о м ъ. Въ пунктѣ 1092 рядомъ съ экземплярами среднихъ размѣровъ попадаются небольшіе экземпляры, представляющіе, очевидно, мо.лодые экземпляры. Какъ указрлваетъ К о н и н к ь ’), Г е й н и ц ъ, по его мнѣнію, неправильно соеди¬ нилъ видъ Линнея съ Рліісіеіез (Зупітітеіазша) II а 11, такъ какъ у вида Линнея якобы нѣтъ тонкой радіальной скульптуры, какая наблюдается у вида Н а 1 1 , но это, очевидно, не вполнѣ справедливо — такая скульптура имѣется и у вида Линнея. Указанныя формы нельзя соединить по другой причинѣ — у нпхъ различное и внѣшнее и внутреннее строеніе. КЬупсКопеПасоа. Сем. ШіупсІіоііе11і(іае. Ри§гпах II а 1 1. 66. Рндпах асшпіпаіа Магііп. Таб. VI, ф. 22а, Ь. • 1309. АпотіШ (СопсІьуИоІШіт) асішіпаінз М а г I і п. ГеІгіГісаІа ПегЬуепзіа, ]). 13, р1. XXXII, Іі®. 5, 6. 1822. ТегеЪгаіиІа аситіпаЬа 8 о е г Ь у. Міпег. Сопгіюіо^у, ѵоі. IV, і). 23, рі. ГССХХІѴ, I. 1856 — 1863. Екі/псКопеІІп аситіпаЬа Ваѵібзоп. НгіІіяЬ сагЪоп. БгасЬ., р. 93, р1. XX, Іі§. 1—13; р1. XXI, 1 — 20. 1910. Ридпах (ІікупсНопеІІа) аситіпаЬа Я н и ііі е п с к і й. ІІпжие-камеііноуг. извести, около иос. Хабарнаго, стр. 78, таб. IX, 13, 11 (см. синон.). Представители этого вида найдены Д. И. Мушкетовымъ въ пунктахъ 42 (1 экз.) и 311- (2 ЭК.З.). Экземпляръ изъ пункта 42-го представляетъ интересъ въ томъ , отношеніи, что его узкій спнусъ брюшной створки сильно врѣзывается въ лобный край, какъ бы перетягивая раковину на 2 симметричныя половины. Это обусловливаетъ то, что при разсматриваніи раковины еп Гасе внизу видна значитель¬ ная узкая выемка. Указанный признакъ, повпдимому, отличаетъ данный экземпляръ, какъ особую разновидность. Этотъ видъ встрѣчается въ нижнемъ отдѣлѣ каменноугольной системы Зап. Европы, при чемъ, по К о н и н к у, главнымъ образомъ въ среднемъ ярусѣ бельгійскаго каменноугольнаго известняка, тогда какъ въ известнякахъ Ѵізб эготъ видъ очень рѣдокъ. На Уралѣ этотъ видъ встрѣчается въ известнякахъ р. Шартымки и около поселка Хабарнаго. к о п і п с к, 1. с., р. 5о. Матеріалы къ изученію нижнёкаменноугольной фауны Ферганы. 69 67. Рицнах сі". аслтштіа Магі., ѵаг. рІаіуІоЬа кіоѵѵегЬу. І8‘25. ТегеЪгаіііІа рІіІуІоЪа 8о\ѵегІ)у. Міпег. Сопсіюі., р. 155, рі. 49(), 5, 6. 1910. 1‘адпах асіітгпаіа ЛІ а 1 1., ѵ. рЛпіуІоЪа Я н іі іи е в с к і й. ІІилиіе-кам. навести, око.іо пос. Хабарнаго, стр. 48, таб. IX, 21 (см. синонимику). Къ атому виіу относптся 1 ненолні.ій экземпляръ, найденный Д. И. Мушке¬ тоны м ъ въ пунктѣ 31 1 . 68. Гііупах сѣ риупіів Магйп. Таб. ѴП, ф. Іа, Ь. 1809. СопсНуИоШкпв апотіІе$ (ридпыз) ЛІ а г I і п. РеІгіПсаІа ІІегЬуепаіа, р1. 22, 4, 5. 1825. ТеѵеЬгаЬпІа ріідпііз 8 о ѵ е г Ь у. Міпег. СопсЬоІ., ѵоі. V, р. 155, р1. 497, 1 — 8. 1858 — 1803. ІІНупскопеІІь ридпиз ГІаѵійзоп. ВгіІізЬ сагЬоп. Игасіііор , ]>. 97, рі. XXII, Гідз. 1 — 15. 1885. Екупскопеіі I ридпт К о п і п с к. Раіше (іи саіс. сагЬопіГ. йе Іа ВеIді^^Iе, ВгасЬіоросІа, р. 39, рі. XIII, П^. 1—19, 13—16. 1900. ЕкупскопеИа ридпиз Я н и ш е в с к і и. Фауна віарт. изв., стр. 161. 1910. Ридппх (ЕкупскопеИа) ридпиз Я и и ш е в с к і й. ІІижне-кам. изв. около Хабарнаго, стр. 76. Къ этому виду относятся многочисленные представители, найденные В. Н. Ве¬ беромъ въ пунктѣ 2686, и нѣсколько неполныхъ экземпляровъ, найденныхъ имъ же въ пунктахъ 326 (сѣ), 1070 (с1‘. — 1 экз.) и 1092. Отличительные признаки этой формы настолько рѣзки, что нѣтъ необходимости останавливаться на ихъ характеристикѣ подробно. Эта визейская, по указанію Конпнка, (})орма наГідена также на УДіалѣ — ^въ известнякахъ Шартымки и Ха¬ барнаго. Кііуіісііоііеііа Різсііег. 69. Лкупсііоиеііа ріеишіон Р 1і і 1 1 і р 8. Таб. т, (1). 12, 13. 1836. ТегеЪгаігіІа рісигойпп Г Ь і 1 1 і р з. (теоіо^у г>Г УогкзЬіге, рагі. И, р. 222, рі. XII, Гі^з. 25 — 30. 1858—1863. ЕкупскопеИа ріеигоііоп Ваѵісізоп. ВгіІізЬ сагЬопіГ. ВгасЬіоро(1а, р. 1о1, рі. ХХ11І, П^. 1—15. 1887. ЕкупскопеИа рІеигоЛоп Ко п і п ск. Раппе (Іи саіс. сагЬ. сіе Іа Веідісіие, ВгасЬіор., р. 51, рі. XV, Іід. 1 — 23. 1910. ЕкупскопеИа рІеигоЛоп Я и и иі е в с к і й. Ннжне-камеииоуг. изв. около нос. Хабарнаго, сті). 79, таб. X, ф. 15. Представители этого вида встрѣчены въ изобиліи въ нѣкоторыхъ пунктахъ Ферганы. Они вполнѣ отвѣчаютъ данному для этого вида діагнозу; въ б(хіыпннствѣ случаевъ отличаются лишь меньшими размѣрами но сравненію сь англійскими и бельгійскими формами. Наиболѣе крупный .экземпляръ имѣетъ: длину =13 шш., ширину =18 пші., толщину =8,5 юга. 70 М. Я Н и 111 Е в с к I й. Найдены: В. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 1092, 1696І (сі.), 2134,2610,2686; Д. II. Мушкстовымъ въ пунктахъ: 42, 511, 592 (сГ.). Въ Ван. Европѣ эта форма встрѣчается въ визейскпхъ слояхъ. Между прочимъ, обращаетъ на себя вниманіе большое сходство ферганскихъ экземпляровъ съ 1{купскор(>га ^лізіиіозп \Ѵ1ііІе’), встрѣчающейся въ Біпіищісп Іітезіопе штата ОЫо, но отсутствіе точечной структуры у первыхъ не даетъ возмоѵкности отожествлять указанныя формы. ТѳгѳЬгаІиІасеа. Сем. ТегеЬгаіііІіЯае. І)іе1а8іпа К і іі д. Изъ группъ Віеіазша, установленныхъ К о 11 и н к о м ъ^) для бельгійскаго карбона, среди ферганскаго карбона найдены слѣдующія группы: I. Группа Вкіазта зассійиз М а г I. Вігіазта шссісікз М а г I. Ліеіазта заесаіиз МаіЧ., ѵаѵ. (іІьЬнІт Коп. Ліеіазта уептыйа К о іі. ІТ. Группа Ліеіазта ѵезісиіате Коп. Ліеіазта ѵезісніаге К о іі. ТТ1. Группа Лкіазта казШат 8о\\\ Лк'.іазта казіаіит 8 о \ѵ. Лі Іазта копіеасеит К о іі. ТУ. Группа Ліеіазта регоѵаів К о іі. Ліеіазта регоѵаіе К о п. Ліеіазта аНепиакат М а г І. Ліеіазта ашіепит Коп. Ліеіазта зр. V. Группа Ліеіазта казіаеі’огте К о і'. Ліеіазта (изфугте V е г іі. VI. І’руппа Ліеіазта зеснгі/огте К о п.? Ліеіазта зр. VII. Группа Ліеіазта погтаіе Коп. ЛіАазта аІГ. погтаіе К о п. *) Н а 1 1. РаІаелИ. оГ Ло\ѵ Уогк, ѵоі. ѴШ, Игасіиоройа, р1. ЬУШ, 1 — 4. ') См. К о п і п с к. Раппе Он саіе. сагЬ. (1е 1ѳ Ье1§і^пе, БгаеЬіороДез, р, Ь. ]\ІАТЕРІАЛЫ КЪ ИЗУЧЕНІЮ НПЖНЕКАМЕННОУГОЛЬНОЙ ФАУНЫ ФеРГАНЫ. 71 7 0. Вкіішча тшііиз М а г I; і іі. Таб. VII, ф. 14, 17, 22, 27а, Ь, 33а, Ь. 1809. СопсІіі/ІіоШНиз (АпотіЬев) засеиіиз Магііп. Геігііісаіа 1)егЬуеп8Іа, р. 14, р1. X^^'I, Гід. 1—2. 1900. Віеіазта вассиіиз Л н и ш е в с к і и. Фауна шартымск. извести., стр. 1(55 (см. спи.). 1910. Оісіазти васспіт Я н іі ві е в с к і й. ІІішнс-кам. извести, около Хабарнаго, стр. 84, таб. X, ф. 5,9. Эта (|)орма встрѣчена въ различныхъ пунктахъ Ферганской области какі. В. Н. Веберомъ, такъ и Д. И. М у ні к е т о в і>і м ъ. Среди этого матеріала имѣются какъ типичные пріідставители этого вида, вполнѣ тожественные съ экзем¬ пляромъ, изображеннымъ Мартиномъ въ указанномъ въ синонимикѣ сочиненіи, такъ и (|)ормы, немного уклоняющіяся отъ типа. Эти уклоненія выражаются или въ томъ, что очертанія раковины становятся относительно болѣе широкими (на экзем¬ плярахъ изъ пункта 2686), или, наоборотъ, болѣе узкими (на экз. изъ пункта 1092) пли выемка въ лобной части раковины выражена слабѣе (экз. изъ пункта 2686 и 1092), но такъ какъ эти (|юрмы съ типичными - экземплярами тѣсно связаны пере¬ ходами, отдѣлить ихъ не представляется возможнымъ. Найдена эта (|)орма В. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 816, 1092 (много), 1797а (типичные экземпляры и видоизмѣненія), 2556 (сѣ), 2686; Д. И. Мушкетовымъ въ пунктахъ: 42 (2 экз.), 318, 509 (1 .экз.), 580 (сГ. — 2 экз.), 592 (1 экз.). На Уралѣ эта (})орма встрѣчается часто въ н.-кам. известнякахъ ПІартымкн и Хабарнаго. Нѣкоторые имѣющіеся у меня экземпляры при сходствѣ съ англійскими и бельгійскими образцами въ то же время имѣютъ сходство съ ІНеІазта інгцйіа Наіі'), встрѣчающейся въ 81.-ѣоиІ8 ^гоир Индіаны. Это указываетъ, что, поводимому, указан¬ ная американская (|юрма принадлежитъ къ этой же группѣ, если не представляетъ вида тожественнаго съ видомъ К о н и н к а. 71. Віеіазта зассиіиз Магйп, ѵаг. дІоЬиІиз К опіи с к. Таб. VII, ф. 32а, Ь. 1887. Оісіазта засспіпз М а г 1 і п, ѵаг. дІоЬнІнз К о п і п с к. Раипс (Іи саіе. сагЬ. бс Іа Веідісіие, БгасЬіоросІегі, р. 27, рі. ѴШ, 85—9(5. Эта разновидность, изображенная Кон инкомъ на указанной въ спнонпмкѣ таблицѣ, но не описанная, отличается вздутой ніа]ювпдной (^юрмой. З'акой признакъ настолько рѣзко выраженъ, что даетъ полное основаніе сохранить за ней значеніе разновидности. Въ матеріалѣ? доставленномъ В. Н. Веберомъ, имѣется одинъ *) См. Наіі. Раіаеопі. оі Кеѵѵ Уогк, ѵоі. VIII, ЦгасЫо])0(іа, рагі II, р1. 1.ХХХІ, Нд. 1—3. 72 М. Я Н и Ш Е в с к 1 й. экземпляръ Віеіазта, происходящій изъ пункта 1497а и не оставляющій сомнѣнія въ принадлежности къ данной разновидности. Размѣры: длина =10 шш., ширина = 9 шіп., толщина =7,5 шш.; апикальн. уголъ = 75®. Сюда же относятся скорѣе всего 2 небольшихъ неполныхъ образца Віеіазша, найденные: одинъ — В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 371, другой — Д. И. Мушке¬ те вы мъ въ пунктѣ 515. На болѣе полно сохранившемся образцѣ изъ послѣдняго пункта незамѣтно выемки въ лобной части раковины, что заставляетъ немного сомнѣватіся въ полномъ тожествѣ его съ данною формой. Точно также существуетъ сомнѣніе и на счетъ перваго .экземпляра, такъ какъ лобная часть у него отбита. Конин къ указываетъ эту форму для впзейскнхъ слоевъ. 72. Вкіаяит (іештаіа К он іи с- к. Таи. VII, ф. 18. 1887. Вкіазтч детіниіг К о п і п с к. Каппе Ии саіс. сагЬопіГ. (1е Іа ЕеІ^'ічие, ІІгасЬіоросІеа, р. 29, рі. М, П^. 1—17, 18. 1900. Піеіавта деттиіа Я н и ш е в с к і Гі. Фауна каменпоуг. извести, р. Шартымкн, ст]). 100. 1910. ІЛеІаата ( і. деттиіч Я н и иі е в с к і й. Нижие-камениоут. изв. около Хабарнаго, стр. 30, таб. X, ф. 2. Къ этому виду относится 1 экземпляръ, найденный Д. II. М у ш к о то в ы м ъ въ пунктѣ 42-мъ. Длина его = 21 шш., ширина =13,3 шш., толщина = 9,1 тт. Отношеніе этихъ величинъ почти такое, какъ приведенное Кон инкомъ (приблпз. 100 : 78 : 43, апик. уголъ около 80®; у вида Кон инк а соотвѣтствующее отношеніе: 100:80 : : 40, апикальный уголъ. 70®). Какъ отмѣчаетъ Кон инкъ, этотъ видъ встрѣчается рѣдко въ известнякахъ Ѵізб. II. Группа Віеіазта ѵезісиіаге К о п і п с к. 73. Віеіазта ѵезісиіаге К о п і п с к. Таб. ѴИ, ф. 16. 1857. ТегеЬгаІиІа ѵезіеиіагіз К о п і п с к. Ііеясгірі. Дез апіш. Іозз. Ди Іегг. сагЬопіГ. Де Іа Бе1@:ічие (зиррі.), р. 666, р1. Ь\Т, Гід. 10. 1858 — 1863. ТегеЬгаЬиІа ѵезісніаггз ІІаѵіДзоп. ВгіІізЬ сагЬопіГ. ВгасЬіор., р. 15, р1. 1, Гі§. 25,20, 23,31,33; рІ. И, Гі^'з 1 — 8. 1887. Ѵіеіазта ѵезісиіпге К о п і п с к. Каипе Ди саіс. сагЬопіГ. Де Іа Веі^., ВгасЬ., р. 30, ])1. ДТП, Гі^. 23 — 43. 1910. Віеіпзта ѵезісиіаге Я н и ш е в с к і й. Пижне-кам. ивв. около нос. Хабариаго, ст]). 84, таб. X, ф. О — 3, 10. Представители этого вида встрѣчены В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 1070 (3 экз.). Они вполнѣ соотвѣтствуютъ діагнозу, данному Конинкомъ. Одинъ ]\Гатеріалы къ изученію нпжнекаменноугольной фауны Ферганы. 73 экземпляръ имѣетъ длину — 12 гаш., шпр. — 11,5 тш., толщ. — 7,3 шт., апикальный уголъ = 78”. Этотъ видъ встрѣченъ также на Уралѣ — на р. Шартымкѣ и около и. Хабарнаго. Въ Вап. Европѣ онъ обыченъ въ нижнемъ карбонѣ. ПІ. Группа Віеіаз^па ЫзШит 8 о \ѵ с г Ь у. 7 4. Віеіазта ЫзШит 8 о \ѵ е г Ь у. Таб. УИ, ф. 25 и 26. 1824. ТегеЬгаіаІа кпаіаіа 8 о \ѵ е г Ь у. Міпег. СопсЬ., т Л. У, р. 66, ІаЬ. ССССХЬУІ, Гі^. 2 тебіа (Гі§. 2 сіехіі-а еі 3 ехсііій.). 1887. Віеіаша Ызіаіті К о п і п с к. ІГаипе Ли саіс. сагЬопіГ. (іе ,1а Веі^ілир, ВгасЬ., р. 9, р1. III, 1 — 26; р1. ІУ, 19 — 22: Іі^. 23—25 ѵаг. (см. син.) 190і). І)іеІазта Іывіпітп Я н іі ш е іі с к і й. Фауна шарт. и.зпестп., ст]). 167 (см. сии.). 1910. ^Іе1і87па казіаіат Я п и ш с в с к і й. ІІижне-каменгіоуг. извести, около Хабарнаго, ст|). 86. Къ этому виду, понимаемому въ томъ объемѣ, который даетъ ему Кониикъ, гіовидимому, принадлежитъ одна сравните іьно крупная спинная створка и три не- больишхъ экземпляра, найденные В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 1092. Размѣры спинной створки: длина =29 пип., ширина = 22,3 іппі. Сюда же, невидимому, принадлежат і. 2 })азлпчаіощпхся между собой экземпляра небольшихъ размѣровь, найденные В. II. Веберомъ въ пунктѣ 2686. ІІ.хъ общій видъ, характеръ выемки лобнаго края въ общемъ такіе же, какъ и у типичныхъ формъ, но ихъ незначительные размѣры, а также у одного болѣе рѣзко выраженные синусы па обѣихъ створкахъ, а у другого, наоборотъ, наличность лишь притупленнаго лобнаго края заставляетъ смотрѣть на нихъ, какъ на разновидность. Также прихо¬ дится смотрѣть, какъ на разновидность, на нѣкоторыя формы, найденныя Веберомъ въ пунктахъ; 1079, 2177(1 и 2567Ь. Кон инкъ указываетъ, что этотъ видъ встрѣчается въ среднемъ ярусѣ камен- ноуг. известняка 11) Вельгіи и можетъ служить для характеристики эіого известняка какъ Вельгіи, такъ и Ирландіи. 7 5. ІЯеІазта кипкжеит К о п і п с к. Таб. УИ, ф. 30. 1887. ІЛеІизта Ііогсіеасент К о п і п с к. Гаіше Ди саіс. сагЬопіІ. Де Іа Ііеізічие, БгасЬіор., р. 14, р1. А'ІІ, 2 И 29. 1910. Віеіизта Ііопісасеит Я н іі ііі е нс. к і й. ІІижііс-камеііііом-. изіісстн. около нос. Хабарнаго, стр. 85, таб. X, ф. 13 и XX, ф. 11а, 11Ь. Эта небольшая фоііма съ характерным!, вытянутымъ очертаніемъ и слабой выемкой въ лобной части встрѣчена В. И. Всбе|)омъ въ пунктахъ: 816 (3 экз.), 1092 (8 экз.) и 2610 (5 экз.); Д. И. ІМ у шкотовымъ въ пунктахъ: 311 (много), 325 (3 экз.), 511 (сГ. — 1 экз.). '74 "М. Я н и ш Е в с к I й. Одинъ изъ крупныхъ экземпляровъ изъ пункта 1092 имѣетъ длину = 9,5 шпъ, ширину = 7 тт., толні,пну=5 шіи. Анпкальн. уголъ = около 70®. Этотъ видъ извѣстенъ изъ нижняго карбона окрестностей Хабарнаго (Уралъ) и изъ известняковъ Ѵіве (Бельгія). ІУ, Груіша ІЯекінта регоѵаіе Коііііи'к. 7(). ІЛеІаьта регоѵаіе Копіпск. Таб. \’1І, ф. 20-а, Ь. 1887. ІЛеІазта региоаіе Копіпск. Ь’аипе йи саіс. сагЬ. ііе Іа ііе1§і^ие, БгасЬіор., р. 1(і, р1. \Т1, (і,^, 54—59. Къ этому виду я отношу образцы, происходя іціе изъ пунктовъ 2177 (1) и 2686, гдѣ они найдены В. И. Веберомъ въ бо тыномъ количествѣ экземпляровъ, отличаю¬ щихся притомъ различными размѣрами, ('редп нихъ есть экземпляры, вполнѣ тоже¬ ственные съ неображеннымн Ко пинкомъ, но есть и немного уклоняющіеся отъ послѣднихъ и, нужно думать, нр:м,ставляюідіе разновидности. Такими являются срав¬ нительно мелкіе экземпляры — болѣе плоскіе и съ очертаніями, немного болѣе ши¬ рокими. Но есть, наоборотъ, и болѣе узкія формы, немного уродливыя. Изъ типич¬ ныхъ образцовъ нѣкоторые экземпляры, очевидно, повреждены при горообразователь¬ ныхъ процессахъ. Наибольшій экземпляръ (немного деформированный) имѣетъ размѣры: длину = 27 пип., ширину =2 1,2 тш., толщину = около 13,5 гаіп., аник, уголъ =74®, т. -е. отношеніе этихъ величинъ 100:79:50 — , немного отличающееся отъ даннаго Ко¬ ни нкомъ (100:83:50, при аппк. углѣ = 74®), чтіі моѵкетъ быть щіиннсано и инди¬ видуальнымъ отклоненіямъ. Къ этому же виду скорѣе всего относятся сравнительно мелкіе экземпляры изъ пункта 1497а. Кон инкъ указываетъ эту форму въ небольшомъ числѣ ;)Кземнляровъ для Бельгіи въ известнякахъ Каіпёсііс около Намюра (ёіа'^о 1Г)* 7 7. ІЛеІатіа аііепшііат М а г I і іі. Таб. \Т1, ф. 15 и 31. 1800. СопсНі/ІіоІШыіз (Лпіппііез) аііепііпіпз ? М а г 1 і п. РеігіОсаіа ])егЬуеп8Іа, р. 14. 1887. ІЛеІазта аііепааітп Копіпск. Каппе (іи саіс. сагЬопіГ. ііе Іа ВеІеіЧ’іе, ВгасЬіороіез, р. 18, рі. \1И, Пр. 12—22. 1010. ІЛеІазта аЫеппаІит Я н п аі е в с к і й. Нііжне-каменноуг. навести, около нос. Хабарнаго, ст]). 85, таб. X, ф. 1. Этотъ видъ представлепъ въ ферганскомъ матеріалѣ экземплярами различной величинлл, начиная отъ мелкихъ и кончая экземплярами среднихъ размѣровъ. ^Гатеріалы къ изученію нпжні, каменноугольной фауны Ферганы. 75 ІЗта форма найдена Р>. II. Веберомъ въ пунктахъ: 371, 810, 1092, 21771, 2177І. Сюда ;ке скорѣе всего относятся 3 інмболыппхъ окземіілирв, найденнілхъ В. И. В>ебер<)мъ въ нункіѣ 2610, п нѣсколько экземплярові., найденныхъ Д. ІТ. М у 111 к е т о в ы м ъ въ пунктахъ: 25, 318, 580 и 029. ^Ітоть видъ является обі.ічні.ім'ь для ннѵкняго карбона Западной ѣ^вроиы. 7 8. Вк'Ьізта атаепит К о іі і іі с к. Таб. Мі, ф. -23. 18о7. ІЛеІактп ичіаепч.т К о п і п с к. Еаипе ііа саіс. сагЬопіГ. (1е Іа Ііеікіяпе, ІігасЬіар., р. 18, р1. А', Гір. 21— 31. 1Я10. Віеіаша пшасп іт И іі и т с и с к і и. Иіі;кио-кам(что\ і'. иаиегткниь окало Хаба])ііаго, стр. 86, таб. X, ф. 3. Къ атому виду относятся представители Іііоіазіпа, доставленные В. Н. Веберомъ И31. слѣдующихъ пунктовъ: 1487 (5 :)кз.), 1497а (4 неболыи. :)кз.^, 2557Ь (3 экз.) и 2010 (3 ыеболып. ;)кз.], а Д. 11. ]М у пі кетовымъ изъ пунктовъ 42 (1 окз.) и 580 (сГ. — 4 ;)кз.). Общія очертанія и характеръ лобнаго и боковыхі. краевъ вполнѣ совпадаютъ съ тѣмъ, что дается Ко пинкомъ д.ія бельгійскихъ образцов!.. Размѣры одного болѣе крупнаго экземпляра: длина = 19,3 ііш., ширина = 15 пии.. толщина =8 111111., аиик. уголъ = около 84*’ (т.-е. отношеніе этихъ размѣровъ прибли¬ зительно = 100 : 93 : 43). Сюда же принадлежатъ представители рода Віеіазиіа, найденные В. II. Вебе¬ ромъ въ пунктѣ 2177 1. Какъ указываетъ Конин къ, эта форма встрѣчена вь Бельгіи въ известнякахъ Ѵізе въ небольшомъ количествѣ экземпляровъ. 7 9. Лісіа.чта зр. 'Габ. \'1І, ф. 2'і-а, Ь. Нѣсколько экземпляровъ, найденныхі. В. И. Веберомъ въ пунктѣ 1092, ші внѣшнему виду ііохожл;хъ на І)ІеІ. (Меіымііі.)н. но отличающихся тѣмъ, что макушка брюшной створки у нихъ сильно вытянута и вздута, чкі придаетъ этой формѣ своеоб¬ разный видъ. Т. к. экземпляры немного обломаны, они не могли быть описаны, какъ самостоятельный видъ. Наибольшій экземпляръ имѣетъ длину = около 19 ітп., ширину =17,5 іиііі., тол¬ щину =10 111111., апикальный уголъ = 73**. Гііуіша І)1екіят(і, Ііаякі.с/Ьгиіе К опіи с к. 50. І)іеІтта ІіініІ'огшб \ с г іі с іі і 1. Таб. ’І’П, ф. 2!*. 184.5. ТегеЬгаіііІа V е г п с и і I. 1’аіёопі. (Іо Іа Ки^віо, )). 65, рі. І.Ч, Гі^. 8-а, Ь. 1887. ІУІеІаята І'азі/'огте К о п і п с к. Раппе іііі саіс. с.ігЬопіГ. (іе Іа І!(;1^і(іие, ІігасЬіор., р. 20, ііі. Гі^. 76 — 81. 1!»ІО. Вкіазіт с(. {пяіі'огт -. И іі и т (> п с к і іі. Фауна шартымск. паност., 168 (см. сииоіі.). 76 М. ЯнИШЕВСКіЙ. Этотъ видъ, отличающійся сильно вытянутой и узкой формой, былъ впервые описанъ Вер ней л ем ъ на основаніи шартымскаго экземпляра. При этомъ авторъ указывалъ, что этотъ видъ встрѣчается и въ Іоркшпрѣ (Англія) среди гладкихъ те- ребратулидъ, сопровождающихъ Віеіаята ІіазШіш или зассиіиз^). Впослѣдствіи тоі'і. же видъ былъ обнаруженъ Конин комъ въ визейскихъ слояхъ Бельгіи. Въ Ферганской области онъ найденъ В Н. Веберомъ въ трехъ пунктахъ: 371 (2 экз.), 1ѣ97а (1 экз.) и 2686Ь (1 экз.). Найденные экземпляры вполнѣ сходны съ тѣмъ, что дается Конпнкомъ; а отъ экземпляра, изобрангеннаго Вер¬ ней л ем ъ, отличаются лишь меныішмп размѣрами. Одинъ наиболѣе крупный экземпляръ (изъ пункта 2686) имѣетъ длину = около 15 111111., ширину = 9,5 111111., толщину =7 пш., аішкальн. уг. = около бО'*. Сюда же скорѣе всего принадлежатъ 2 экземпляра, найденные Д. И. Мушке¬ те вымъ въ пунктѣ 500. УГ. Группа Віеіазта зесигі/'огте Коп. 81. Вкіазта зр. (№ 1). Таб. VII, ф. 28-а, Ь. Форма — среднихъ размѣровъ, широко овальная и довольно плоская. Она отли¬ чается рѣжуідими лобнымъ п боковыми краями. Наиболыпая ширина приходится на средину раковины. Макушка брюшной створки узкая, не очень сильно выдается надъ замочнымъ краемъ. Брюшная и спинная створки снабжены неглубокими, но широкими спнусамп, начинающимися въ нижней половинѣ створокъ. Въ синусі. спинной створки вдоль лобнаго края замѣчается легкая срединная складка. Лобный край представляетъ замѣтную выемку. Размѣры: длина и ширина = 20 пш., толщина =9 ішіі. Эта форма похожа на Лкіазта атаспит Коп., но отличается болѣе рѣзкимъ синусомъ брюшной створки и срединной складкой въ синусѣ спинной створки. Эта форма также похожа немного па. Віеіатш 8есигі(отіт но отличается меньшими размѣрами, болѣе широкими очертаніями, болѣе плоской формой, присутствіемъ легкой складки въ синусѣ спинной створки. Своимъ плоскимъ и широкимъ видомъ она отличается и отъ Вкі. ѵезісиіаге и Віеі. зассиіиз. Найдена эта форма въ количествѣ 2 экземпляровъ — 1 крупнаго, другого не¬ большого— въ пунктѣ 268() (В. ГІ. Веберомъ). *) См. V е г п е и і ], іЬіДет, р. 66. ’) Копіпск. Каине (Іи саіс. сагЬ. (1е Іа Веі^., ВгасЬіор., р. 15, р1. V, 11 — 14. Матеріалы къ изученію нижнекаменноуголыіон фауны Ферганы. 77 ѴІГ. Группа Т)іс1анта погтаіе К опіи с. к. 8 ‘2. 1)1е1аата аГГ. ногтаіс Коп і иск. Таб. \'ІІ, ф. 21-а, Ь. 1887. 1)іеІазтіі погтиіе К о п і и с к. Гаипе (1іі саіс. сагЬопіГ. сіе Іа Ве1§і^ие, ВгасЬіороіІез, р. 21, рі. \1, 40—62. Близко къ этому виду стоятъ нѣсколіко экземпляровъ рода Віеіазта, отличаю- 1ЦИХСЯ вытянутой п вздутой формой съ хороню замѣтными знаками наростанія. По общему очертанію и по вздутости отличій нѣтъ, но отличія выражаются въ томъ, что у имѣющихся у меня формъ нѣтъ ясно выраженныхъ — притупленія въ лобной части раковины и широкаго синуса на брюшной створкѣ. Это заставляетъ поставить знакъ: аіІ. Многіе экземпляры деформированы горообразовательными процессами, что н])н- даетъ имъ варіирующую внѣшнюю форму. Наиболѣе крупный экземпляръ (немного сдавленный) имѣетъ размѣры: длину = 25,5 шпі., ширину = 1 () 111111,, толіцину = 1 3,2 гапі.; аник, уголъ = около 50°, что зави¬ ситъ отъ сдавленности. Другой .экземпляръ имѣетъ аник. уг. = 65°. Найдена эта форма В. И. Веберомъ въ пунктѣ 1092. М. б., сюда же отно¬ сится обломокъ изъ пункта 2610. Сюда же, повидпмому, должны быть огнесены образцы Вісілзпіа, доставленные Д. И. Мушкето вымъ изъ пункта 25. Эти образцы сильно деформированы, что затрудняетъ ихъ опредѣленіе. Кромѣ приведенныхъ формь, есть нѣсколько формъ, представленныхъ б. ч. еди¬ ничными экземплярами и при томл> неполнаго сохраненія, почему они и не могли быть опредѣлены. З’акіе экземпляры найдены В. И. Веберомъ въ пунктахъ — 279, 326, 1487, 2610 и 2686 и Д. И. Му шкотовымъ въ пунктѣ 509. Сем. 8і)ігіГегі(1ае. Это семейство уже не разъ щшвлекало вниманіе многихъ палеонтологовъ (М’Соу, 11аѵі(І8оіі, К опіи с к, \Ѵаа§еіі, Зсіірііі, 8 с 1і с 1 1 іѵ і е в Чернышевъ, Оігіу и др.;, и можно сказать, что каждый изслѣдователь, имѣя дѣло съ этой группой, вносилъ что-нибудь свое въ пониманіе объема и расчлененіе этого семейства. Одной изъ послѣднихъ работъ, затрагивающей систематическую сторону даннаго семейства, является работа О. II. Чеіінышева ’). Этотъ авторъ, на основаніи из- *) Иерхііекам. брахіоподіі Урала и Тіімана, стр. 109. 78 М, ЯнПШЕВСКіЙ. ученія ооширнаго уральскаго материна, пришелъ къ закіюченію о необходимости со¬ хранить среди сем. 8ріі'і1'егі(1ае слѣдующія 3 подсемейства: Зіісззііііае, ВеІНіугіпас и Магііпііоае. Онъ, такимъ образомь, но вполнѣ соглаша.іся съ Иаагеномъ, который, кромѣ отихъ 3 подсемействъ, выдѣлялъ еще иодсем. Иріісиіагііііае. Это объясняется тѣмъ, что объемъ семейства онъ ііонпмалъ иначе, т. к. рода. Ееіісіііагіа вмѣстѣ съ родомъ ЛіііЬосоеІіа онъ относилъ къ МагМпнпае, а родъ Магипнфяіз, который Ваагенъ относилъ къ Магіііііііпае, онъ причислилъ къ иодсем. БбІИіугіііас. Въ то же время онъ разошелся и со Скуп иномъ и Шельвпномъ, которые низводили роды Магііпіа. Магііпіорзіз, Кеіісніагіа и .АтЬососИа на степень нодродовъ 8рігіСрг, чічі давало возмож¬ ность различать лишь 2 подсемейства' 8ие88ііпае и ОеІІЬугіпае. Необходимо, однако, сказать, что тѣ изслѣдованія, которыя были предприняты Бекманомъ относительно гладкихъ сііпі)иферовъ, выдѣлявшихся подъ названіемъ >Чрігі^'ег дІаЬег Магі., показываютъ, что болѣе правыми оказі.іваются III ель винъ и Скупинъ, а въ послѣднее время и Гр (Эберъ, которые придавали болѣе широкое значеніе роду 8рігіГел'. Вёкманъ показалъ, что гладкіе сннри({)еі)ы могутъ получаться, какъ результатъ катагеиетическаго развпіія скулыггуріл среди разныхъ генетических !, рядовъ снпрнферовъ, и потому выдѣленіе Магііпіа и другихъ формъ въ особое под¬ семейство Магііііііпае не можетъ считаться правильнымъ. Очевидно, всѣ ({)орм!.і, причислявшіяся къ этому подсемейству, должны войти въ подсемейство ВеНІіугіпас. Среди 1)е И Іі у г і п а е (|}ерганскаго карбона различаются слѣдующія группы: I. Группа НрігЦ'сг 8ІгШт 8о\ѵ. іЧрігі/Ъ' аНетийт 8о\ѵ. П. Группа 8рігі[ег Іедніаіт ТгаиІ8СІі. ЗрігіІ'ег Вегдаіѵіиі іі. 8р. III. Группа Ярігі/‘ег ігідопаГів Магі. 8рІгіІ‘ег с1'. ігідоиііИз МэгІ. 1^рІгі,[ег })І8н]ѵ(іІт 8о\ѵ. 8рІгі('ег 8р. (Л“ 4)? ’ 8рІгІІ'ег гпсгаі>заиш Е і с Іі \ѵ. IV. Группа 8рігі[вг ігіапдаіагіз Магі. 8рІгіІ'ег ігіандиіагіз ]\ІагІ. У. Группа 8рігі[ег сгаззиз Коп. 8рігіІ'ег сгаззиз Коп. Ѵ’І. Группа 8рігі['ег (ІіірІкісоз(а РІііІІ. 8рігІІ'ег (ІарНсісозіа РЬіІІ. VII. Группа 5^. йііедгісозіа Р Ь і 1 1. VIII. Группа ЗрІпСег Пее(1и I) а ѵ і (1 8 о п. 8рІгі/‘ег сі. ІІееіГй I) а ѵ. ) в и с к іп а п. Н.ипаоотпогііііу Яі'ігіГ. ^ІаЬог. .Т., ѵоі. 04, р. 27. 1908. Матеріалы къ изученію нижнекл.менноугольиой фауны Ферганы. 7 У IX. Группа і^'рігі/'ег еи^ьцаіпя Іап. Ярігі/ег еіопчаіт Іап. X. Группа 8рІгІ/‘ег ігігшііаіія Рііііі. 8рІгі/‘ег ігІгасІіаГія ѵаг. яешкІЫЫ ІМііІІ. Кро.чѣ того, среди описанной фауны имѣются слѣдующія формы, стоящія обо¬ собленно отъ другп.хъ группъ; 8рігі/'ег зр. (Ло 1 ]. 8рігІ/'ег 8р. (Л“ 2]. 8рігі['ег 8р. (Л" 3). 8рІп('ег 8р. (.\). 8рІгі(ег 8р. Наконецъ, къ подсем. ])еИ1іугіпас относятся также сппрпфеііы съ ретпкуляріевой поверхностью ракоішнъ (тпна Кеіісдііагіа) п съ гладкой поверхностью (типа Магііпіа). Эти сппрпферы, какъ будетъ показано нпже, представляютъ лить извѣстную стадію катагенетпческаго развитія скульптуры и тѣсно связаны съ })епрпстымп спприферамп. Изъ другихъ родовъ къ поде. 1)оІ11іугіііа(! относятся представители рода Сутііпа, найденные въ ферганскомъ карбонѣ Д. П. М у іп к е то в ы м ъ. Ноде. Оеіиіугіпае. Нрігііег ВоѵѵстЬу. Іфуіпіа 8рІгі('сг яігіаіия Ьо\ѵстЬу. 8 ІГ 8рІгІІ'ег аіШшоіт 8 о \ѵ е г Ь у. Таб. \'І, (|). 3 и 5; таб. ф. 1. 1825. Нрігірег аЬкепшЬкя 8 о и' е г Ь у. Міаег. СопсЬоІо^у, ѵоі. V, р. 151, рі. 4!КЗ, Гі^з. 8, 4, 5. 1858 — 1803. іЧрігі['ег яігі'ііин М а г I., ѵа,ѵ. иНтішіиз Паѵісізоп. ИгіІізЬ с:ігЬопіГ. ИгасЬіороіІа, р. 10, р1. 11, ТІК8. 12, 13, 13-а; р1. Ш, Гі?. 3. 1887. Ярігіі'ег п,((еп)шІпз К о п і п с к. Гаипе Да саіе. сагЬопіГ. бе Іа Неі^ічпе, Игаскіор кі >8, р. 115, р1. Х\\‘, Ті^8. 14 — К). 1900. Ярігі/'ег зігіаіиз Я и н ш е и с к і й (поп 8 о ѵѵ е г Ь у). Фауна шаі)тымск. изііестіі., стр. ІЗб (см. сии.). 1900. Ярігі(^ег аЬЫпч(Фіз 3 с и )) і и. І)іо ЗрігіГегеп ІіеиІясЫапбз, 8. 118, ТаГ. X, Кід. іо-а, Ь. 1910 8рігі{‘ег зігіаЬнз И и и ш с и с к і й. Нилсис-камеииоуг изіісстиякъ около иос. Хабариаго, стр. 93, таб. XI, (1). 2, 10. 191.5. ЗрігіСег аііепнаіиз Я и и ш о іі с іс і й. Глинистые сланцы, ныстунаннціе около г. 'Томска, сі[). 42. 1910. ЯрігіІ'ег аііепнаіиз .1 е б о ,т е и ъ. Матеріалы для теологіи Донецкаго каменноуг. бассейна, ст]). 4, таб. 4‘11, ф. 1. Нъ нпжиекаменноугольныхъ известнякахъ <1>органы представители этого вида попадаются довольно часто. Имѣющіеся оттуда образцы вполнѣ отв'Ьчаютъ харак'те- ристикѣ, данной для этого вида Оовербп, а затФмъ Ко пинкомъ и Ску пи¬ номъ. Пъ послѣднее время на нооб.ходнмость различать эту фо|)му оті. 8р. яігіаіня^^ съ которымъ она соединяется, какъ разіківпдность, указано проф. Лебедевым’!,. 80 М. Я Н и Ш Е в с к 1 п. Послѣдній авторъ обраідаетъ вниманіе на существенныя отличія между указанными видами, замѣчаемыя даже и въ томъ случаѣ, когда размѣры сравниваемыхъ экземпляровъ почти одинаковы. Нужно, однако, замѣтить, что обычно подъ названіемъ Ярігі/'. яігіаіиз разумѣли и разумѣютъ какъ-разъ такія формы, которыя скорѣе, м. б., должны быть отнесены къ 8ріг//‘. аЫептіт. Такія формы можно видѣть даже въ учебникахъ. Нужно думать, что только при томъ пересмотрѣ фауны, который предпринятъ англійскими авторами въ связи съ расчлененіемъ карбона на зоны, будетъ віляснено болѣе отчет¬ ливо, какія формы принадлежатъ къ 8рігІ[. сШептінз и 8р. вігіаіиз. Пока же рѣзко разграничить 8рігіІ'. аііештінз п 8р.8Ьгіаіт практически невозможно. Это очевидно объясняется тѣмъ, что данные 2 вида Генетически близки другъ къ другу. В. Н. Веберъ наніелъ эту форму въ слѣдующихъ пунктахъ: 32Р) (сі. 2 экз.), 3431) (1 экз.), 810 (2 экз.), 1092 (много!, 2043 (1 экз.), 2218 (1 экз.), 20 10 (2 экз.), 2080 (много). Д. Н. Мушкетовъ нашелъ ее въ пунктахъ: 318 (много), 319 (1, с1.), 511 (3 экз.), 592 (1 экз.). Между прочимъ, среди ферганскихъ образцовъ имѣются такіе, которые похожи, наир., на экземпляры, изображенные подъ названіемъ .Ѵріг//' зігіаіпз Давидсономъ на таб. II, ф. 18а, Ь Д, т. е. также обладаютъ значительнымъ угловатымъ синусомъ брюшной створки и угловатымъ выступомъ спинной. Такіе образцы доставлены В. Н. Веберомъ изъ пунктовъ 1092 и 2081) и Д. II. М у ш кетовымъ изъ пункта 592. Эти образцы представляютъ но своимъ признакамъ какъ бы проме¬ жуточную форму между 8рігі/'. аиеттіііз и 8рігі1‘. зігіаЬиз ЙІ а г I. Кромѣ того, изъ пункта 1092 В. Н. Веберомъ доставлена спинная створка, которая при общемъ сходствѣ съ типичными образцами отличается присутствіемъ небольшого числа і)ѣзкпхъ складокъ на срединномъ возвышеніи. Новидимому, это особая разновидность и.ш примѣръ ненормальнаго развитія скульптуры на средней части. Она изображена на табл. VI, ф. 5. Какъ указываетъ Скуй инъ, этотъ видъ впервые цитируется въ верхнемъ девонѣ. Конпнкъ указываетъ его въ нижнемъ каі)бонѣ Бельгіи (\ѴаиІ5ог(,-еІ;а§е). Онъ извѣстенъ также въ Ирландіи. Въ Германіи этотъ видъ приводится изъ силезскаго карбона — изъ яруса съ Рго(1. цьдапіеиз (1Іаіі8(1оі4). Наконецъ, онъ цитируется таклю изъ карбона Америки. Въ Россіи онъ извѣстенъ въ нижнемъ карбонѣ Урала (Янишевскій), Донец¬ каго бассейна (Лебедевъ), Сибири (Янишевскій, Лебедевъ), въ Тяныпанѣ (Кренкель) Д. Возможно, что къ этому ЛЮ виду принадлежитъ и часть тѣхъ формъ, которыя описываются Романовскимъ изъ 'і'уркестанскаго края Д, наир., экземпляръ, изо- бралюнный на ф. 4 табл. XIII. ') См. БпЧізЬ сагЬопіС. БгасІііорпЛа. ’) К г е п к е 1. Гаипеп аиз (Іеіп ТІпІегкагЬоп Пев ь. ітіі о. Т1ап-8с1іап, 8. 12. ») Романовскій. Матеріалы для геол. Туркестапск. края, в. 1, стр. 118, таб. ХИІ, ф. За, Ь іі ф. 4; таб. XV, ф. 3, Матеріалы къ изученію нижнекаыенноугольной фауны Ферганы. 81 И. Группа 8[пгі[кг івциіаіиз Т г а и І § с Ь. 84. Зрігі^ег Вег^агѵіпі п. зр.? Таб. VII, ф. 30 и 31 (:'). 1915. Зрігі(ег згЫгісчз Яниіиевскій. Г.іинпстые с.іанци, выступ, около Томска, стр. 44, таб. IV, ф. 1, 2, 3, 4. Повиднмому, къ этому виду относится не вполнѣ сохранившаяся раковина съ черепитчатой скульптурой. Неполнота сохраненія не позволяетъ опредѣлить ее точнѣе. Найдена она В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 2610. Данный видъ установленъ мной для спирнфера, встрѣчающагося въ изобиліи въ глинистыхъ сланцахъ около г. Томска. Я нахожу необходимымъ замѣнить названіе зіЫгісиз новымъ названіемъ, т. к. это названіе уже использовано Ѳ. Н. Чернышевымъ для девонскаго спирифеііа, описаннаго имъ съ Алтая ’). Я предлагаю замѣнить прежнее названіе названіемъ Вег^аюіпі въ честь А. Н. Державина, который впервые обратилъ вниманіе на нахожденіе каменноугольныхъ осадковъ около г. Томска. Къ этому же виду, м. б., прпнадлелштъ неполная спинная створка, доставленная В. Н. Веберомъ изъ пункта 1092. Сомнѣніе и здѣсь вызыпается неполнотой со¬ храненія. III. Группа 8рігІ/ег Ігіропаііз Магіііі. 85. 8рігі/ег сГ. ігіропаііз Л1 а г (; і іі. 1Н09. СопскуНоШкиз (Лпотііез) іп'доішИа М а г I і п. ГеІгіГ. ІІегЬуспііа, ІаЬ. ХХХ\’І, Гі^,^ 1. 1857. НрігіІ^ега ігідопаііз ПаѵіПзоп. ВгіІізЬ сагЬопіІ'егопз ВгасІГюроПа, р. 29, р1. V, Пдз. 25 — 34; 35 — 37 ? 1900. 8рігі('сг Ігідопаііз 8 с и р і п. Віс Зрігіічгеп ВепізсЫапПз, 8. 109. ТаГ. IX, Гі^;. 7 ? 1916. Ярігі/'ег Ігідопаііз .Те бед сил,. Матер, .для геол. Донецк, басе., стр. 7, таб. Л'ІІІ, ф. 1, 2, 3, 4, 5, 6. Сюда ОТНОСИТСЯ одинъ экземіыя])ъ, найденный В. И. Веберомъ въ пунктѣ 2686. Онъ не вполнѣ сохранился, почему неясно видна скульптура брюшной створки. Но общій его видъ, характе]іъ ребристости и другіе признаки отвѣчаютъ характе¬ ристикѣ, данной для этого вида. Только ребра по сторонамъ срединнаго возвышенія на спинной створкѣ относительно немного уже, чѣмъ это показано на рисункѣ Мартина (XXXVI, ф. 1) и Давидсона Ітаб. Л*, ф. 25). Втотъ видъ обыченъ для н.-каменноугольныхъ отложеній Ван. Европы. *) Черныше іі ъ. Матеріалы къ изучепію алтайской демонской фауны. Извѣстія Геолог. Комит. 1892 г., т. XI, стр. 222. Труды Геол. Ком., Нов, сер., вын. 162. 6 82 М. Н и ИІ Е в с к I й. 8 (). ВрігІІег Ыниісаіт 8 о е г Ь у. Таб. УІ, ф. 1, 4, 15. 1825. 8рігі/ег Ьивнісаіт 8о\ѵсі’1)у. Міпег. Соасііоі., ІаЬ. 494, П^^з. 1, 2. 1836. 8рігі('ег Ызіііспіиз Г 1і і 1 1 і р з. Сеоі. оГ Уогкзіііго, II, р. 218, р1. IX, 14. 1857 — 1863. 8рігі/ега Ы-чнІс ііа 14 а ѵ і (1 з о іі. Вгііізіі сагЬопіСегоиз Бгасіііоросіа, р. 31, рі. V, 1; р1. VI, 1'ід. 1 — 19; р1. \'1І, Іі^. 4. 1900. 8рігі{‘ег Ызиісаіаз 8 с и р і п. І)іе 8рігіІ’сгеп ВеиУзсІіІапсІз, 8. 111, ТаГ. X, Кі§. 6 (см. сніі.). 1908. 8рігі/'ег Ызпісаіпз О г о е Ь е г. ІІеЪ т (ііе Каипеп іез ішІегсагЬ. Тгапз^;г. (1. гепіг. Т^ап-8с1іаіі еіс., р. 222, ТаГ. ХХ\Т, Рі^,^ 3-а— с. 1913. 8рігі/ег Ызиісаіаз К г е п к е 1. Раипеіі аиз (і. ТІпІегсагЬ. (Іез зйсіі. ипй бзіі. 'іу'ап-8с1іаіі, 8. 30. 1913. 8рігіі'ег Ызиісаіаз Мапзпу. Ранне (іи сагЬопіГёгіеп іпГёгіепг (Ііі Тгап-Хіпіі, р. 32, р1. А', Гі^:. 4 Мёт. (I. 8егѵ. р:ёо]. (1е 1’ Ііиіосіііпе, уоі. II, Іазс. V. 1913. 8рігі[ег Ызиісаіаз .Іебедевъ. АІатеріа.іи для геологіи Донецкаго каменноугольнаго бассейна, стр. 19^ т;іб. Л’, ф. 7 — 9. Представители итого вида довольно значительно распространены въ нижнемъ карбонѣ Ферганы. По своимъ внѣшнимъ признакамъ эти образцы вполнѣ подходятъ подъ характеристику, данную для этого вида. Необходимо отмѣтить, что характеръ ребристости варіируетъ — ребра то уже, то шире (см, рис.). Это зависитъ оть различной степени дѣленія реберъ. Пъ томъ случаѣ, когда дѣленіе реберъ болѣе часто, рако¬ вина пріобрѣтаетъ значительное сходство со 8ріг. (ІирЛсісовІа Р 1і і 1 1. На это обстоятель¬ ство еіде обращалъ вниманіе Скуп инъ (см. син.). Съ другой стороны, имѣются образцы, которые, обладая сравнительно длинными зубными пластинками, въ то же время имѣютъ сходство со то8^тп8'^8 Різсіт На такого рода случай указываетъ и Г р ё б е р ъ для спирнферовъ, встрѣчаюіцихся въ н. карбонѣ Тяньшаня. ‘ ) Такіе образцы этотъ авторъ склоненъ разсматривать, какъ предковъ 8рІг. то8(][иетІ8. Насколько это такъ, трудно сказать, не имѣя подъ руками необходимаго матеріала. Проф. Лебедевъ (см. син.) считаетъ сомнительной необходимость выдѣленія описанныхъ мной съ ІПартымкп “) спирнферовъ подъ названіемъ 8р. МбИегі, ука¬ зывая, что отмѣченныя мной отношенія длины и ширины раковины наблюдаются и у 8р. Ы8ііІсаіи8. Но, какъ я указывалъ въ своей работѣ, при сравненіи этихъ видовъ я имѣлъ въ виду типичные образцы вида С о вер б и. Можно было бы, пожалуй, разсматривать шартымскую форму, какъ разновидность 8р. Ы8нІсаіи8, но т. к. типпч- ныхъ образцовъ послѣдняго тамъ не встрѣчается, то я думаю, что болѣе правильно сохранять за 8ріг. МоеЛегі значеніе самостоятельнаго вида ') См. спн., стр. 222. ’) См. Ян н іп е в с к і й. Фауна каменноуг. извести., выст. по р. ІІІа])тымкѣ, стр. 142, тао. И, (}). 2а, Ь, 10 и 11. ®) Кстати, не могу не отмѣтить, что отнесеніе нроф. .1 е б с д с в ы м ъ кь 8р. Ѳптезі шартнмскихь образцовъ спирнферовъ, описанныхъ Г р ю н в а л ь д т о м ъ подъ названіемт, 8р. тоз^аеѵ.З'3 (Кіеіпіі) Г і з с Іі., а Мёллеромъ подъ названіемъ 8р. ргіисерз, на дѣ.тѣ же принадлежащихъ къ установленному мной виду 8р. МоИегі, ничѣмъ не подтверждено. Я могъ изучить эти образцы лично и думаю, что приведенныя мной дока¬ зательства принадлежности ихъ къ 8р. Мдііегі остаются въ полной силѣ. Можно было бы еще согласиться съ отне¬ сеніемъ ихъ къ 82). Ызиісаіиз, если смотрѣть на мой видъ, какъ на разновидность этого послѣдняго, но со 8р. вгітезі они имѣютъ мало общаго, Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 83 Между прочимъ могу отмѣтить, что образцы, найденные В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 2057, очень похожи на 8ріг. МоІІегі (рис. \'І, ф. 1 ). В. Н. [{еберъ нашелъ 8ріг. Ызііісаіаз въ слѣдующихъ пунктахъ; 326 (сомниг.), 816 (1 брюшн. ств. — см. фиг. 4). 1323, 1337а (много), 1351 (много), 1303а (3 неполн. брюшн. ств.), 13031) (2 неполн. брюшн. ств.), 13771) (много), 1490 (2 брюшн. ств.) 1910 (3 обломка), 1921Ь (1 брюш. ств.), 1977 (1 полная брюшная створка и 3 обломка см. таб. ѴІ, ф. 15), 2043 (4 обл.), 2099 (2 неполн. брюшн. ств.,) 2010 (нѣсколько обломковъ), 2057 (много), 2687 (1 неполн. брюшн. ств.). Д. И. Мушкетовъ доставилъ образцы этого вида изъ пунктовъ; 318 (с1. — 2 спинн. и 1 обл. брюшн. ств.), 319 (с1'. 1 обломокъ), 325 (У), 338 (с1'. — 1 ненолн. брюшн. ств.) — ѵагіеіаз, 509 (? обломокъ), 515 (1 брюшн. ств.). 547 (сГ. — неполн. 1 спинн., друг, брюиін. ств.), 580 (? — спин, ств.), 594, 021 (<'(. 2 обл. брюіпн. ств.), 087 (сі. — 1 неполн. крупная брюшн. ств.). Этотъ видъ широко распространенъ въ нижнемъ карбонѣ Вападной Европы іКонинкъ Давидсонъ, Окупи нъ). Онъ цитируется также въ нижнемъ карбонѣ Урала, Донеіщаго бассейна (Лебедевъ), Тянынаня (Г рёберъ, Кренкель), ІІндо- Китая (М а II 8 II у), Китая и О. Америки. Какъ отмѣчаетъ Кренкель, эта форма стра¬ тиграфически индифферентна, но нужно замѣтить, что она во всякомъ случаѣ пріурочена верхнимъ частямъ нижняго карбона. 87. 8рігі/ег 8р. (.У; 4). Таб. V, ф. 37. Брюшная створка довольно крупнаго сиирпфера, отличающагося очень широкими плоскими радіальными ребрами, покрывающими какъ сравнительно широкій и неглубокій синусъ, такъ и боковыя части раковины. Въ синусѣ имѣется 5 реберъ, по бокамъ около 0. Бока немного обломаны, почему нельзя судить объ очертаніи раковины. Агеа закрыта породой, а сама раковина немного раздавлена, почему нельзя судить объ очертаніи агеа. ТІІпрнна раковины около 70 іііін., длина = 52,5 пин. Т. к. неизвЬстно, какова была агеа, нельзя сравнивать эту форму съ ужо извѣстными видами. М. б., больше всего она имѣетъ сходство съ крупными нре.щтавителямн 8рІгІ{. Ызнісаіиз 8ом'., но у меня нѣтъ данныхъ для отожествленія указанной формы съ этимъ видомъ, тѣмъ болѣе, что найденные въ томъ же пунктѣ представители 8р. Ызнісаіт отличаются неболыннми размѣрами и немного иной скульптурой. Найдена эта форма В. И. Веберомъ въ пунктѣ 2010. 0^ 84 М. Я н и ш Ё в С к I й. 88. 8'рігі/ег тсга^тіиз Е і с Іі \ѵ а 1 <]. Таб. УНІ, ф. 5, 9. 1821). ВрігіСег іпсгаззаіиз Е і с Ь ѵѵ а 1 (1. Еооі. зрёсіаіе, I, р. 270, рі. IV, 12. 1845. Врігі[ег іпсгаззаіиз V е г п е и і 1. Раіёопі. (Іе Іа Киззіе, р. 100, р1. VI, Іі§. 3. 1900. ^рігіі'ег іпсгаззаіиз? Я н и ш е в с к і й. Фауна каменноуг. изв., выст. но р. Шартымкѣ, стр. 147, таб. И, ф. 7 и 8 (см. син.). Представители итого вида, описаннаго впервые по шартымскимъ обра.зцамъ, найдены и въ нижнемъ карбонѣ Ферганы. Они доставлены В. Н. Веберомъ изъ пунктовъ 1092 (7 экз.), 2610 (3 экз.) и 2686 (с1. 1 неполн. брюшн. ств.). Эти образцы замѣчательно похожи, между прочимъ, на тѣ шартымскіе образцы, которые изображены мной въ указанномъ въ синонимикѣ сочиненіи, отличаются лишь немного меньшими размѣрами. Какъ ул^е мной указано въ томъ же сочиненія, этотъ видъ Давидсономъ и Конинкомъ сливаются съ 8рігі/. ігі^опаііз М а г I., а позже этому слѣдовалъ и Скупннъ ^), Но, какъ замѣтилъ еще С. Никитинъ съ кото¬ рымъ я вполнѣ согласенъ, эти виды отличаются тѣмъ, что синусъ брюшной створки 8ріг. іпсгаззаіиз болѣе плоскій, не глубокій и не острый, соотвѣтствующій ему киль болѣе плоскій, а тупыя ребра болѣе тонкія. Эти признаки имѣютъ пол¬ ную силу и по отношенію къ ферганскимъ образцамъ. Нужно замѣтить, что этотъ видъ имѣетъ сходство и со Яр. Ызиісаіиз 8 о (см. выше), но отличается, помимо слабо выпуклыхъ реберъ, плоскаго синуса брюшной створки, меньшей выпуклостью и меньшей загнутостыо макушки послѣдней, чтб замѣтно, если смотрѣть на раковину въ профиль. Поэтому я считаю болѣе правильнымъ разсматривать Яр. іпсгаззаіиз, какъ самостоятельный видъ. Какъ мной указано, этотъ видъ встрѣчается въ гоніатптовыхъ слояхъ ПІартымки. IV. Группа Ярігііег ігіапдиіагіз Магѣ 89. ЯрігЦег ігіапдиіагіз Магііп. Таб. \Т, ф. 2, 0. 1809. СопсЬуІіоІііКиз (Лпотііез) ігіапдиіагіз Магііп. РеІгіГ. ВегЬуепзіа, р1. XXXVI, Гщ. 2. 1858 — 1863. Зірігі/^ега ігіапдиіагіз Ц а ѵ і с1 8 о п. БгіІізЬ сагЬоп. ВгасЬіоро(Іа, р. 27, р1. V, Іід. 16—21. 1910. ВрігіСег ігіапдиіагіз Я н и ш е в с к і й. Ппжне-камепноуг. известнякъ около Хабарнаго, стр. 90, табл. XI, ф. 11 — 14 (см. синон.). Представители этого вида встрѣчены В. Н. Веберомъ въ пунктахъ 1092 (2 экз.) и 2610, гдѣ, между прочимъ, попадаются экземпляры съ сильно выдающимся срединнымъ выступомъ, отходящимъ отъ лобнаго края и представляю- 8 с и р і п. Біе ЗрігіГегеп БеиІзсЫаікіз, 8. 108. “) С. II и к и т и и ъ. Каменвіоуг. отлож. Подмоскови. края. Тр. Геол. Ком. т. V, № 5, стр. 27, прим. Матеріалы къ изученію нижнекаменноуголыюй фауны Ферганы. 85 ідимъ продолженіе складкп, находящейся въ синусѣ брюшной створки (см. фиг. 2). Такая форма м. б. разсматриваема, как'і> разновидность. Д. И. Мушкетовъ доставилъ образцы этого вида изъ пунктовъ 311 (1 брюшн. створка) и 318 (нѣсколько экземпляровъ). Этотъ видъ встрѣчается въ Англіи (Дербиніейръ), Ирландіи, С’илезіи и въ Бельгіи (Ѵі8ё). На Уралѣ онъ встрѣченъ въ .хабарнинскомъ известнякѣ. Ѵ. Группа 8рігі/ег сгазвиз К о іі. 90. Нрігі/ег сгаззиз К о п і п с к. Тао. \11І, ф. 2, 3. 1843. іЗрігі^ег сгаззиз Копіпск. Везсгірііоп (іез апіт. Гозз. (іи іегг. сагЬопіГ. сіе Іа Ве12І^ие, р. 1()2, р1. Х\’ ЬІ8, П^. 5. 1857. і>рігі/‘ега сгизза Ваѵісізоп. ВгіОзЬ сагЬ. ВгасЬ., р- 25, р1. М, 20—22; р. 222, р1. \]І, ], 2, 3. 1887. іЧрігіІ'ег сгаззиз Копіпск. Раппе (Іи саіс. сагЬопіІ. (іе Іа Веі^ічие, ВгасЬіоросІез, р. 137, р1. XXIII, 3—9; р1. XXX, Гід. 22—25. 1910. іЧрігі/'ег сгаззиз Я и н т е п с к і Гі. ІІижне-каменноуг. изв. около Хабарнаго, гтр. 91. таб. XI, ф. Іа, Ь. 1913. Ярігі^ег сгаззиз К г е п к е 1. Раипеп аиз (1. ІІпІегкагЬ. (1. з. ипсі бзИ. Тіап-8с1іап, 8. 21. Къ этому виду принадлежатъ брюшныя створки, найденныя Б. И. Веберомъ въ пунктахъ 326 и 848, и 1 неполная спинная створка, найденная Д. ГТ. Мушке¬ те вы мъ въ пунктѣ 318. Эти створки по своему очертанію, узкой агеа и ребристости вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію, данному для этого вида Конин комъ. Въ частности, неполная спинная створка, найденная Д. И. Мушкетовымъ въ пунктѣ 318, замѣчательно похожа на рисунокъ, данный Давидсономъ на ф. 20 таб. УІ указаннаго въ синонимикѣ сочиненія. Какъ отмѣчаетъ Кренкель, этотъ видъ, повидимому, представляетъ руководящую форму для верхней части нижняго карбона, при чемъ въ примѣчаніи онъ приводитъ указаніе Тіонинка, что 8рІгі/. сгаззиз не встрѣчается совмѣстно съ 8р. Ызиісаіиз 8оаѵ. Это указаніе его оправдывается и для Тянь-шаня. Но въ Ферганской области эти виды встрѣчаются, невидимому, вмѣстѣ. По крайней мѣрѣ это имѣетъ мѣсто для пункта 318. 8рігі[ег сгаззиз Коп. цитируется для нижняго карбона Англіи, Ирландіи, Бельгіи, Урала, Тянь-шаня. ѴТ. Группа 8рігі(ег сіиріісісозіа Р 1і і 1 1. 9 1 . 8ріп(ег (Іиріісісозіа Р 1і і 1 1 і р 8. Таб. V, ф. 29; т,и>. \’І, (|). 7; таіі \Т11, ф. 4. 1830. 8рігі/'ега йиріісісозіа Г 1і і 1 1 і р з. Оеоіоё^у оГ ТогкзЬіге, ѵоі. II, ]). 218, р1. X, Гі^з. 1. 1868—03. 8рігі/'ега (Іиріісісозіа 11 а ѵ і й з оп (рагз). ВгіІізЬ сагЬопіСегоиз ВгасЫоросІа, ]). 24, ])1. III, Іі^з. 7 — 10; р1. І\', Гіь'. 3. 1900. Ярігі('ег (Іиріісісозіа 8 с и ]> і п. І)іе 8рігіГегеп ПеиІзсЫапсіз, 8. 112, ТаІ. X, Рід. 7. ’ 1900. 8рігі/‘ег (Іиріісісозіа Я и и іп е и с к і н. Фауна шартимск. іізиести., стр. 140. 1910. ЗрігіСег (Іиріісісозіа Я н и ш е в с к і й. ІІііжііе-камевіііоуголыіый извести, около Хабарнаго, стр. 94, таб. XI, ([). 8, 9, 15. 1910. Яріггі'ег йирГкісозІиз .Тс бе де въ. АІатеріали для геологіи Донег;каго каменноуг. бассейна, 8рігіГегі(1ае еіс.; стр. 3, таб. VI. ф. 3, 4, 5- 86 М. Я н и иі Е в с к I й. Представители этого вида отличаются закругленными ребрами, число которыхъ увеличивается путемъ дѣленія. Ферганскіе образцы вполнѣ подходятъ подъ діагнозъ этого вида, данный Давидсономъ, Конникомъ и Скупиномъ. П. И. Веберомъ они доставлены изъ пунктовъ; 371 ( = 2610, 2 экз.), 816 (много мелкихъ образцовъ), 1092 (3 экз.), 2177 к?, 2218 (1 экз. — брюшн. створки), 2686. Д. И. Т\Г у ш кетовымъ — изъ пунктовъ: 42 (нѣсколько экз.), 319 (бр. ств.), 360 (?) (2 плохихъ обломка), 621 (с1'. — 2 неііолн. экз.), 594 (2 экз.). Образецъ, доста¬ вленный В. Н. В е б е р о м ъ изъ пункта 3 7 1 = 26 1 0 и изображенный мной на таб. УІП, ф. 4, представляетъ большое сходство съ образцомъ, изображеннымъ Давидсономъ на ф. 7 таб. III указаннаго въ синонимикѣ сочиненія этого автора; только у ферган¬ скаго образца срединное возвышеніе спинной створки болѣе угловато. Съ другой стороны, имѣются образцы, доставленные В. Н. Веберомъ изъ пунктовъ 1992 и 268(5, которые, отличаясь сравнительно крупными размѣрами, представляютъ какъ бы переходъ къ вріпівг Ытісаінз. Таковъ образецъ, изображенный на таб. VI, ф. 7. На близкое отношеніе 8рігІ/. (Іиріісігозіа кі. 8рігі/. Ызнісаіиз указываетъ и С к у и и н ъ, отмѣчая, что, наир , среди силезскихъ экземпляровъ не всегда легко провести границу между указанными 2 видами. При этомъ онъ между прочимъ указываетъ, что Фрехъ разсматриваетъ /5р. Ызнісаіиз даже какь разновпдностъ 8р. (ІирИсісозіа. '.Зтотъ видъ дово іьно обыченъ въ нижнемъ карбонѣ какъ Россіи, такъ и Западной Европы. Онъ извѣстенъ на Уралѣ (Я н и ш е в ск і й), въ Донецкомъ бассейнѣ (Лебедевъ), Бельгіи (Ѵізе — Конин къ), Англіи (Давидсонъ), Германіи (С ку¬ пи нъ), Китаѣ (Фрехъ ’), Тянь-Шанѣ (Кренкель ^), Грёберъ®). Какъ ука¬ зываетъ Кренкель, этотъ видъ оі’раничивается нижнимъ карбономъ. Въ Ані'ліи онъ указывается изъ зоны съ ІІіЬппорІ'уІІипі {\)р. ѴТІ. Группа 8рігІІ'ег іпіецгісозіа РІііИ. 92. 8рігі[ег шіецгісозіа Р Іі і 1 1 і р з. Табл. Л’, ф. Ь, 7, 23, 24, 25, 27а, Ь, 38. 1НЗ(). 8рігі(ега іпіедгісовіа ГЬіІІірз. (івоіо^у о1 Уогкзіііге, ѵо). И, р. 21У, рі. X, 1857—1863. ЯрігіСега іпіедгісовіа І)аѵі(І8 0п. ВгіГізЬ сагЬ. ПгасЬіоросіа, р. 55, р1. IX, 13 — 19. 1900. іЧрігі/'ег гпІедгісо8(а 8 с и р і и. І)іе 8рігіГегеп ВеиІзсЫапсІз, 8. 107, ТаС. IX, Гі§. 4а— П (см. сииоп.). Къ этому виду относятся нѣсколько экземпляровъ сиириферовъ, найденныхъ Д. II. І\Т у шкетовымъ въ пунктѣ 314 (3 экз.) и В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 371 (небольшіе — одна спинная и одна брюшная створки). ‘) Ь’ г е с 1і. Хсиез ЛаЬгЬ. Гііг Міп. сіс., 1895. II, р. 52. ’) КгепкеІ. Гаипеп аиз (I. ПпІегкагЬ. іі. з. и. б. Т.іапзсііап. 1913, р. 35. ’) ОгбЬег. СагЬоп ипсі СагЬопГоззіИеп П. п. шкі гепіг. Т)ап-8с,Ьаіі, 1909, р. 367. (Эдѣсі, же приведена ссылка на ііахоясдеіііе 8р. Лиріісісозіп М е ]> т е н с о м ъ въ верхи, карбонѣ). ^Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 87 Они ближе всего и по размѣрамъ и но внѣшнему виду стоятъ къ такимъ болѣе мелкимъ представителямъ .этого вида, какъ, наир., изображенный Давидсономъ на фиг. 19 табл. IX указаннаго въ синонимикѣ сочиненія. іМожетъ быть, сюда же отно¬ сятся доставленные Д. 11. ]\Г у ш кето вы м ъ 1 экз. изъ пункта 313, 1 неполный •экземпляръ изъ пункта 594 и 1 также неполный изъ пункта 687. Кромѣ того, Аіелкіе .экземпляры этого вида были найдены И. Н. Вебе[)Омъвъ пунктахъ 343а (очень много), 816 (немного) въ 2686 (?) и Д. И. Му шкото¬ вымъ въ пунктѣ 628 и 42 (?). То обстоятельство, что небольшіе размѣры этихъ .экземпляровъ выдерживаются, заставляетъ разсматривать этихъ спприферовъ, какъ особую форму, которую можно назвать ай. іпіеагістіа. Между прочимъ, можно указать, что эти спприферы очень похожи на врт/. раисісовіаіа М’Соу ^), который Скуп инъ вводитъ въ синонимику разсматриваемаго вида; у моихъ образцовъ лишь макушка брюшной створки немного меньше изогнута. Какъ особая разновидность данной мелкой формы, мной разсматриваются мелкіе спприферы. найденные В. Н. Веберомъ въ томъ же пунктѣ 343а (рис. 27а, Ь, таб. V). Они отличаются отъ вышеуказанной формы тѣмъ, что ребра у нихъ немного уже и потому болѣе многочисленны, очертанія же ихъ раковинъ относительно болѣе широки. Необходимо отмѣтить, что на нѣкоторыхъ образцахъ изъ пункта 816 замѣтно раздѣленіе нѣкоторыхъ реберъ, ограничивающихъ синусъ брюшной створки вблизи наруяшаго края. Въ этомъ отношеніи такіе образцы занимаютъ какъ бы промежу¬ точное положеніе между 8рігІ/. шіе/ігісовіа и 8р. (ІирИсістіа. 8рігІ/ег іпіецгісоаіа извѣстенъ изъ нижняго карбона Урала (ІІІартымка), Цен¬ тральной Россіи, Силезіи, Бельгіи, Англіи, Астуріи, Испаніи. Въ Азіи — эта форма указывается Грёберомъ^) въ нижнемъ карбонѣ Тянь-шаня, при чемъ этотъ авторъ подвергаетъ сомнѣнію цѣнность этого вида, какъ руководящей форміл для нижняго карбона. Но это едва ли правильно, т. к. несомнѣнные представители этого вида, дѣйствительно, встрѣчаются только въ нижнемъ карбонѣ. ѴІП. Группа 8рігІ(‘вг ІіеелШ В а ѵ і (1 8 о іі. 9 3. 8рігіІег (',1'. ІіеесНі В а ѵ і (1 8 о іі. Тао. А'ИІ, ф. 8. 1857— 1В()2. ьЧріѵіІ'ега ІіееЛіі В .а ѵ і с1 8 о п. ЕгіІібЬ сагЬопіІ. ІЗгасЬіоросіа, р. 4.3, р1. \', Іідз. 40 — 47. (Зода относится брюшная ство|)ка псболыпого экземпляра, найденнаго В. Н. Ве¬ беромъ въ пунктѣ 2610 По внѣшнему очертанію, но хаі)актеру агоа ома нс отличается отъ англійскихъ обііазцовъ. Единственное отличіе въ томъ, что число 9 М ’ с о у. ВгіІізЬ Раі. Ь’оззііз, р. 420, р1. 3 1), 2(>. 9 О 1- о е Ь е г. СагЬоп ішіі СагЬопГо8з1Иеп (1, пбгіНісЬ. ішсі гепігаіеп Тіап-8с1іап, І90У, р. ЗОб. 88 М. ЯнИШБВСКІЙ. реберъ 18, между тѣмъ какъ по Давидсону низшій предѣлъ чпсла реберъ — 19. Это вмѣстѣ съ отсутствіемъ сппнноіі створки заставляетъ поставить знакъ сГ.. тѣмъ болѣе, что въ англійскомъ карбонѣ указываемый впдъ встрѣченъ лишь въ 3 экзем¬ плярахъ, т.-е. представляетъ рѣдкую форму. Можно было бы сопоставлять найденную створку со 8рігі/ег іпіецгісозіа Р Ь і 1 1., но болѣе вытянутыя въ длину очертанія ея протпворѣчатъ такому сопоставленію. IX. Группа 8рігІ/ег еіопцаіаз Іаійзсіі. 9 4. ЗртІ'ег віопдаіт 1 а п і 8 с 1і. Таб. V, ф. 2(і. 1910. іЧрігі(сг сіопдаіиа Л н и ііі е іі с к і и. Ііилпіе-камімтоуголыіый іілисстіпііп. око.іо нос. Хаба])наго, стр. 92, таб. XII, ф. 1, 3, 5а, Ь; 0. Эта форма найдена Д. И. М у пі кетовымъ въ пунктахъ 4-2 (1 экз.) п 717 (сі. — обломокъ). Экземпляръ, пропсходяіцій пзъ перваго пункта, имѣетъ полное сходство съ хабарнпнскпмъ экземпляромъ, изображеннымъ мной на таб. XII, ф. 3 приведеннаго въ синонимикѣ сочиненія. Необходимо замѣтить, что этотъ впдъ имѣетъ нѣкоторое сходство съ тѣми фор¬ мами, которыя изображены Скупином ь поуь названіемъ 8р. ртцгт ^), но отли¬ чается плоской срединной частью брюпіной створки. X. Группа 8рігі/вг Ігігшішііз Р1іі11іі)8. 95. 8ртІег ігігшііаііз, ѵаг. зехпкНаНз Р Іі і I I і р 8. Таб. V, ф. 22а, Ь. 183(і. !^ріѵіІ'ег (гігаЛіаІів Р Ь і 1 1 і р й. Пеоіо^у оГ Уогкзіііге, р. 219, р1. X, 7. 183(). іЗрігі^'ег ігівкісонпз Р Ь і 1 1 і р 8, іЬісІепі, Г. (і. 1858 — 1863. Нрігі/'ег ІгігайіпШ ВаѵіЛзоп. БгіІізЬ сагЬопіІегоиз ВгасЬіоросІа, р. 49, р1. IX, Лй’. 4—11. 1910. Ярігі^ег ігігпЛіаІів Я п и ш е в с к і п. ІІижне-камеппоуг. павестнякъ около нос. Хабарнаго, стр. 90, таб. ХИ, ф. 4а, Ь и 11а, Ь. Изъ пункта 81 С В. II. Веберомъ доставленъ одинъ экземпляръ спирпфера, который принадлежитъ къ этому виду. Длина его =10 іши., піирпна=10 иш. Нри сходствѣ съ англійскими об})азцамп онъ имѣетъ полное сходство съ такой же разно¬ видностью, найденной мной въ хабарппнскомъ известнякѣ и изображенной мной на таб. XII, ф. 1 1 приведеннаго въ синонимикѣ сочиненія. Единственное отличіе въ томъ, что макушка брюшной створки выдается меньше, чѣмъ у англійскихъ образцовъ. Повидимому, къ этому же виду относится одинъ небольшой экземпляръ, доста¬ вленный Д. И. Му ІИ кетовымъ изъ пункта 311. ‘) Віс ЗрігіГегеп ВеиІзсЫаікІз, ТаГ. IX, Кі^. 6 (а — (1). ]\Гаіеріалы къ изученію нижнекаменноугольиой фауны Ферганы. 89 96. 8рігі/ег 8{). (№ 1). Таб. у, ф. 29. Форма небольшихъ размѣровъ, представленная лишь снпннон створкой. Округ¬ лаго очертанія. Поверхность покрыта довольно многочисленными складками, распола¬ гающимися въ числѣ К) съ каждой стороны значительно возвышающагося надъ ними и болѣе широкаго срединнаго возвышенія. Послѣднее очень характерно, пред¬ ставляя складку съ крутыми боками и притупленной вершиной. Ширина =20 шт., длнна=16 нш. Эта форма похожа на 8рігі/. ігідопаііз Магѣ, но отличается отъ послѣдняго притупленной срединной складкой. Найдена въ пунктѣ 318 (Д. П. Мушкетовъ]. 97. 8рігг(ег зр. (№ 2). Таб. У, ф. 33. Небольшая, полукруглая брюшная створка, отличающаяся глубокимъ угловатымъ гладкимъ синусомъ, образующимъ глубокую вырѣзку въ лобной части. По сторонамъ синуса имѣются многочисленныя радіальныя закругленныя ребра въ числѣ не меньше 16 съ каждой стороны. іМакушка замѣтно выдается и немного загибается надъ за¬ мочнымъ краемъ, который меньше наибольшей ширины раковпны. Агеа не высока, тянется по всему замочному краю. Размѣры: ширина =20 тш., длина=15 шт. Эта створка найдена В. П. Веберомъ въ пунктѣ 1092. Т. к. имѣется лишь одна створка, я не считаю возможнымъ описывать эту форму, какъ самостоятельный видъ, который, вѣроятно, она представляетъ. 98. 8рігі[ег яр. (.М 3). Таб.і. У1ІІ, ф. 10. Форма небольшихъ размѣровъ, съ округлыми очертаніями. Замочный край меньше наибольшей ширины раковпны. Вріошная створка имѣетъ глубокій и широкій уг./ю- ватый синусъ, бока котораго заняты плоскими и широкими складками. Остальная по¬ верхность покрыта радіальными тонкими угловаті.імп складками, въ чпс.тѣ 10 съ каждой стороны синуса. Онѣ увеличиваются въ числѣ путемъ дихотоміи. Повер.х- ность раковины покрыта ясно выраяіенными многочисленными топкими концентриче¬ скими линіями. Спинная створка осталась неизвѣстной. Размѣры: ширина =24 шш., длина =14 тш. Эта створка В. Н. Веберомъ найдена въ пунктѣ 1092. Трулы Гёол. Ком, Нов. сор., выа. 162. 90 М. Я Н и III Е в с к I й. Ядро брюшной створки, повпдимому, той же формы найдено В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 2610. Эта форма очень похожа на Зрігііег аснінз М а г і. \), особенно на экземпляръ, изо¬ браженный Мартиномъ, но отличается, повпдимому, присутствіемъ концентрическихъ тонкихъ бороздъ. 99. Зрігііег 8р. (.4.). Т'аб. V", ф. 34. Въ пунктѣ 318 Д. И. Мушкето вымъ найдено ядро брюшной створки спн- рифера, который отличается, повпдимому, гладкой внѣшней поверхностью и очень глубокимъ угловатымъ синусомъ. Въ впду неполноты сохраненія, фо])ма не могла быть описана, какъ самостоятельный видъ, чего, вѣроятно, она заслуживала бы, такъ какъ она рѣзко отличается отъ извѣстныхъ видовъ. 100. 8рігі['ег 8р. Таб. VIII, ф. И. Небольшая острокрылая форма со слабо замѣтными радіальными ребрами и рѣзкой складкой на средней части брюшной створки; эта средняя часть, вмѣсто синуса, образуетъ даже нѣкоторое возвышеніе надъ боковыми частями створки. Не¬ полнота сохраненія не позволяетъ ее описать, какъ новый видъ. Но присутствію складки на средней части брюшной створки она похожа на Зрігі[ег ігіапдиіагіз Маг I., но отличается почти гладкой внѣшней поверхностью створки. Одна брюшная створка доставлена Д. Н. Мушкетовыыъ изъ пункта 318. Кеіісиіагіа М’Соу. 1844. Родъ Кеіісиіагіа, установленный Макъ-Коемъ для спириферовъ съ харак¬ терной концентрически - трубчатой скульптурой, привлекалъ къ себѣ вниманіе многихъ палеонтологовъ. Справку объ псторіи развитія взглядовъ на этотъ родъ недавно далъ Г. Н. Фредериксъ ®). Но одна сторона вопроса осталась не затронутой, а именно не было обращено вниманія на то, что нѣкоторые авторы считаютъ введеніе рода Ееіісаіагіа не соотвѣтствующимъ задачамъ правиль¬ ной классификаціи. Основаніемъ для этого служитъ имъ то, что есть случаи, которые указывают!, на существованіе ретнкуляріевой скульптуры у спириферовъ, принадле- ^) См. М а г I і п. РеІгіГісаІа ВегЬуепзіа, р1. 40, Гі^. 15, 16. 1809. Также В а ѵ і (1 в о п. ВгііівЬ саг- ЬопіГ. ВгасЫороЛа, р. 224, р1. ЫІ, Гі^. 6, 7. 9 М ’ С о у. Зупорзів, р. 143. •) Фредериксъ. Кеіісиіагіа М’С о у и 8^иати1а^іа 6 е т е 1 1 а г о. Геол. Вѣсти., стр. 290. 1915. См. его-же, Палеонтологическія замѣтки. Труды Геол. Ком., н. с., в. 156, стр. 32. 1916. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 91 жаіцпхъ къ различнымъ видамъ. Такъ, Скуппнъ указываетъ такіе случаи для 8рігі[. сопгенігіснз и Яр. ОегоЫеіпгапиз. Точно также Г рёберъ наблюдалъ такую скульптуру у Ярігі!'. 8рвсіо8Н8, 8р. озНоШнз, 8р. арегіигаіиз, 8р. Воетегі и др. Кромѣ того, имъ указаны подобные примѣры, которые онъ нагнелъ въ американской литературѣ. По мнѣнію Скупи на, введеніе нодрода Гіеііспіагіа нарушило цѣлость группы сиириферовъ и потому едва ли цѣлесообразно. Но хотя онъ и признавалъ шаткость признаковъ, псіюльзованнілхъ для выдѣленія Ксіісиіагіа, все же онъ считалъ возмож¬ нымъ сохранить названіе Кеіісиіагіа для формъ, у которыхъ, по его мнѣнію, въ рѣз¬ кой степени выражена тенденція къ редукціи зубныхъ пластинъ. Грёберъ “) въ данномъ случаѣ идетъ дальше. Присоединяясь къ мнѣнію С ку¬ пи на, что введеніе рода Кеіісиіагіа неправильно, такъ какъ нельзя объединять въ одинъ р;)дъ формы, которыя сходны по скульптурѣ, но могутъ имѣть различное про¬ исхожденіе, онъ находитъ, что введеніе особыхъ иодродовыхъ названій для формъ, лишенныхъ зубныхъ пластинокъ, разрываетъ группы, связанныя между собой фило¬ генетически. По его мнѣнію, формы съ зубными пластинками и безъ нихъ не яв¬ ляются діаметрально противоположными, но первыя, какъ болѣе древнія, преобра¬ зуются во вторыя. Бъ доказательство онъ приводитъ случаи, которые наблюдались Биттнеромъ у впзейскихъ образцовъ ІШІснІагіа Ііпеаіа, которые оказались съ совершенно редуцированными зубными пластинками. Далѣе онъ указываетъ, что широкія и плоскія Кеіісиіагіа нижняго кц)бош ( 8рігі/ . ітЬгісаІиз, геііспЫіиз (Лпеаіиз)^ тезоІоЬа ( „Маг1іиіа“) зігіщіпсеркаіокіез. еШрІіса, (ііаі/еггітнз, рІаЬег а и с I. = дІаЬег РЬіП., поп Магіііі), принадлежность которыхъ къ Кеіісиіагіа доказана Бёкманомъ, обладаютъ зубными пластинками, тогда какъ верхнекамеиноугольныя Кеіісиіагіа имѣютъ очень короткій замочный край, узкую и относительно болѣе вздутую форму (и не имѣютъ зубныхъ пластинъ]. Хотя онъ тутъ же замѣчаетъ, что Кеіісиіагіа безъ зубныхъ пластинъ появляются уже въ нижнемъ карбонѣ, но считаетъ возможнымъ приписать указанное различіе между Кеіісиіагіа съ зубными пластинками и безъ нихъ механическому значенію пластинъ. По его мнѣнію, зубныя пластинки имѣются тамъ, гдѣ есть опасность поломки раковины, и отсутствуютъ тамъ, гдѣ такой опас¬ ности нѣтъ. Такъ какъ, по его указанію, Кеіісиіагіа карбона имѣютъ тенденцію въ теченіе своего развитія принимать меньшую ширину и такъ какъ отсутствіе или присутствіе зубныхъ пластинъ является (ііо крайней мѣрѣ у спирифоровъ) фактомъ, сопровождающимъ сокращеніе ширины раковины, то онъ заключаетъ, что раздѣленіе „Кеіісиіагіа" на Кеіісиіагіа съ зубными пластинками и безъ нихъ („8^^1аIии1агіа“ въ смыслѣ О і г I у не можетъ сохраняться. То же самое авторъ высказываетъ и отно¬ сительно іііагііпіа и Магііпіорзіз. Н с и р і п. Оіе ^рігіГегРп ІІеиійсЫаікІз, 8. О (210). ’) Сг г о е Ь е г. Віе Цагіхиі ип(і СагІюпГоззіІіеп аиз (1. ^й(11. ііп(1 6ЫІ. Т]апзс1іап еіс., 8. 341. ’) Н і I 1 п е г. Веіігіі^е /иг Раіаиопі., іпзЬозотІ. (Іпг ІгіаЯ. ЛЫа^ег. /опігаіазіаі;. ПосІі^оЬіг^е. .ТаІігЬ, а. к. к. КеісЬзапзІ. 1898, В1. 48, 8. 703-701, ТаГ. 14, Л(т. 10—13. *) О і г I у. ОагЬопіГ. РогтаІ. аікі Раппаз оГ Соіогасіо, II. 8. (тіеоі. 8іігѵ., І’а])пг 10 (1903), р. 387. 92 М. Я Н и III Е в о к I й. Нужно, однако, замѣтить, что авторъ, ссылаясь на Бекмана, приписываетъ ему заключенія, которыхъ онъ не дѣлалъ. Онъ указываетъ, что Бекманъ считаетъ возможнымъ выводить Кеіісиіагіа изъ сішрпферовъ съ ребрами. Но, очевидно, здѣсь кроется недоразумѣніе. Ничего подоб¬ наго тамъ не имѣется. Бекманъ, напротивъ, указывая, что Кеіісиіагіа, какъ и 8рігіГсг, могутъ давать въ катагенетпческомъ развитіи скульптуры гладкія формы типа Магіііііа, под¬ черкиваетъ, что Кеіісиіагіа представляетъ группу, въ родовомъ отношеніи отличную отъ Зрігііег. Какъ бы то нн было, необходимо согласиться, что при томъ объясненіи, которое даетъ Г рёберъ появ.тенію ретику.іяріевой скульптуры у различныхъ спириферовъ, необходимо видѣть въ ней, можетъ быть, извѣстную стадію катагѳнетическаго развитія скульптуры, когда изъ ребристыхъ формъ создаются формы съ ретикуляріевой скульптурой. Но оправдывается ли это фактами? Можно ли проводить здѣсь пара.ллель между тѣмъ, что Бекманъ наб.іюдалъ у Магііпіа, и тѣмъ, что склоненъ видѣть Грёб еръ? Вопросъ, мнѣ кажется, не вполнѣ ясенъ. Но крайней мѣрѣ, Бекманъ, который какъ-разъ затрагивалъ вопросъ о катагенетпческомъ развитіи скульптуры снирифе- ровъ, указываетъ, что Кеіісиіагіа въ родовомъ отношеніи отличается отъ 8рігі1ег, и такой постановки вопроса, какую дѣлаетъ Г р ё б е р ъ, не дѣлаетъ. Онъ лишь въ розізсгіріііш къ своей статьѣ замѣчаетъ, что существованіе гомеоморфизма наблю¬ дается не только между Магііпіа и Кеіісиіагіа, по п среди самихъ Кеіісиіагіа суще¬ ствуетъ очень сложный гомеоморфизмъ, которілй можетъ быть понятъ только послѣ изученія внутренняго ихъ строенія. Чтобы не вносить путаницы въ генетическія отношенія спириферовъ, я считаю болѣе осторожнымъ употреблять названія Кеіі¬ сиіагіа, 8^иати1агіа, Магііпіа и Магііпіорзіз не какъ родовыя названія, но какъ термины, указывающіе на извѣстное состояніе скульптуры различныхъ спириферовъ, имѣющихъ и не имѣющихъ зубныхъ пластинъ. II ирп описаніи отдѣльныхъ представителей буду примѣнять названіе 8рігіІег, а только что указанныя названія буду ставить рядомъ, заключая ихъ въ скобки. 101, 8рігі/ег ( Згріатиіагіа ? ) Ііпеаіиз М а г I і п. Таб. VI, ф. 9. 1809. СопсНуИоІШтв (Апоппіез) Ііпепінз М а г 1 і п. РеІгіГісаІа БегЬуепвіа, р1. ХХХУІ, Гі^. 3. 1822. ТегеЪгаіиІа (?) ІіпеаЬа 8 о \ѵ е г Ь у. Міпег. СоіісЛі., ѵоі. IV, р. 39, р1. 334, П§8. 1, 2, 3. 1844. Яеіісиіагіа Ііпеаіа М’Соу. Вупораів, р. 14.3. 185.6. 8рігіі'ега {Магііпіа) Ііпеаіа М’Соу. ВгіІізЬ Раіаеог. Гоззііз, р. 429. 1858 — 63. 8рігі(ега Ііпеаіа В а ѵ і (1 з о п (рагз). Бгііізіі сагЬопіГ. Бгасіиоройа, р. 62, р1. XIII, Гі^з. 4 — 13. 1902. Ііеіісиіагіа Ііпеаіа Чернышева.. Бер.чпе-каменноуг. брахіоііоды Урала и Тимаііа, стр. 193, таб. XX, ф. 9—13. Изъ ферганской области имѣется довольно значительное число представителей гладкихъ спириферовъ съ коицентрпческоп скульптурой, характерной для Кеіісиіагіа. Это сравнительно небольшія формы, б. ч. не превышающія 25 пин. ширины и 21 шга. длины. Ихъ внѣшній видъ соверпіенпо совпадаетъ съ тѣмъ, что подъ этимъ назва¬ ніемъ понималось Мартиномъ, Сове р б и. Мак ъ-К оемъ и Давидсономъ и Матеріалы къ изученію нпжнекаменноугольной фауны Ферганы. 93 друг, у нихъ или почти совсѣмъ не видно синуса брюшной створки и срединнаго возвышенія спинной. Скульптура представлена частыми концентрическими полосами, занятыми слѣдами тонкихъ радіальныхъ двуствольныхъ трубокъ. Но, какъ показываетъ изу¬ ченіе этихъ образцовъ, у нихъ не имѣется зубныхъ пластинокъ, и потому, если слѣдовать Оігіу ^), нужно отнести ихъ къ Зііиатиіагіа, понимая подъ послѣдней формы съ ре- тйкуляріевой скульптурой, но безъ зубныхъ пластинъ. Нужно, однако, замѣтить, что хотя а к ъ-К о й н отнесъ Сопскуі. Ііпеаіыз М а г I. въ числѣ другихъ сііириферовъ къ роду Іісйсіііагіа, остается не извѣстнымъ, существовали ли зубныя пластинки у ори¬ гинала Мартина или нѣтъ. Это могло бы быть выяснено только путемъ изученія этого оригинала, но большой вопросъ, существуетъ ли онъ. Во всякомъ случаѣ изъ описанія Макъ-Коя Кеіісиіагіа '^) совершенно не видно, чтобы онъ наблюдалъ зубныя пластинки именно у вида М а р т и н а, — онъ лишь говоритъ, что въ трехъ видахъ изъ перечисленныхъ имъ: Зрігі/. ііпЬгісаіа, Ііпеаіа, тісгоуетта, геіісиіаіа, ііестзаіа еіс. онъ наблюдалъ зубныя пластинки, по въ которыхъ изъ этихъ видовъ, онъ не гово¬ ритъ. Только въ одномъ мѣстѣ того же сочиненія при описаніи НеЫсгй. зігіаіеііа (см. р. 144) онъ опредѣленно говоритъ о присутствіи у этого вида характерныхъ, по его мнѣнію, зубныхъ пластинъ рода Неііспіагіа. Въ частности при описаніи Веі. Ііпеаіа онъ также ничего не говоритъ о зубныхъ пластинкахъ (см. выше). Въ позднѣйшемъ его сочиненіи ^) хотя и имѣется указаніе на присутствіе зубныхъ пластинокъ, но изъ тексіа не совсѣмъ ясно, наблюдалъ ли онъ эти зубныя пластинки именно у оригинала, послужившаго Мартину для установленія вида ^р. Ііпеаіиз. Онъ говоритъ слѣдующее; „Ііііз зресіея, Ггот Іііе ресиііаг зіпісіиге оі Іііе зіігГасе, ап(1 іЬе 8Іі§1іІ йіѵег^еіісе оГ (1іе йеіііаі іапіеііае, \ѵі11і ІЬсіг 8Ігоп§ тезіаі зеріііт, іѵаз огі'зЧпаІІу сотЬіпей ів ту Зупорзіз (оГ СагЬ. Гозз.) \ѵі11і й'. ітіігісаіа, геііпііаіа, 8. тісгоуетта еіс. ііііо а Іііііе ^^гоіір саііей Ке1іси1агіа“. Между прочимъ, могу замѣтить, что Бисктав^), наир., типомъ рода Кеіісиіагіа М’Соу считаетъ І2е^гсп?агга М ’ С о у, а пе Лпотііез Ііпеаіа Магі. Но относи¬ тельно послѣдней формы въ рокізсгіріиві ^) говорптъ, что та форма, котоі)ую онъ разумѣлъ подъ названіемъ Яеі. Ііпеаіа, имѣла зубныя пластинки. Съ другой стороны На 11 и Сіагке''), а позже и О і г I у ’) считали типомъ рода Кеіісиіагіа 8р. ітЬгісаіа. Все это оставляетъ нѣкоторое сомнѣніе относительно дѣйствительнаго существо¬ ванія зубныхъ пластинъ у типа 8р. ііпеаіиз. Во всякомъ случаѣ несомнѣнно, что формы, описывавшіяся и изображавшіяся подъ назвапіемь Ііеііепі агіа ііпеаіа, какъ изъ англій- •) с і г I у, 1. с. (с.м. пред.) =) М’Соу. Яупорзів, р. 142. ') ПгіІійЬ р;і1аео2. Гоззііа, р. 430. *) Си. В а о к т а 11. Иотаеотогрііу „ЯрігіГ. ^ІаЬег', р. .41. -1 ІЬісІеіп, р. 33. “) Паіі ап(1 С 1 а г к с. Раіаеопі. оГ Nе^ѵ-V()^к, ѵоі. VIII, рагі И, р. 20. ’) Г! і г I у. СагЬопіГ. КогтпаНоп атиі к'аппа оГ Соіогасіо, р. 392. 94 М. Я н и ш Е в с к I й. скаго карбона, такъ и изъ другихъ областей, не имѣютъ зубныхъ пластинъ. На это мы имѣемъ указанія въ новѣйшей литературѣ; напр Бекманъ’) приводитъ указаніе нроф. 6а^^ѵоо(і, что имѣвшіяся у послѣдняго англійскія Веііс. Імеаіа не имѣютъ зубныхъ пластинокъ. Точно также Баагенъ говоритъ объ отсутствіи зубныхъ пластинъ у бельгійскихъ и индійскихъ образцовъ. Чернышевъ описываетъ изъ верхне-каменноугольныхъ отложеній Урала и Тнмана Ііеіісніагіа І'теаіа, у которой также нѣтъ зубныхъ пластинъ. Наконецъ, я могу указать, что на имѣющихся въ Геологическомъ Комитетѣ образ¬ цахъ Ііеііс. Нпеаіатъ Англіи (точно мѣстность не опредѣлена) я также не видалъ зубныхъ пластинъ. ]\Г. б. одно изъ двухъ — или оригиналъ Мартина имѣлъ зубныя пластинки и тогда правильнѣе относить его къ Кеіісіііагіа, а всѣ формы, описывавшіяся подъ названіемъ Веііс. ііиеаіа, но лишенныя зубныхъ пластинъ, отнести къ 8^иати1а^іа, но дать для нихъ иное видовое названіе ^), или же, вѣрнѣе, оригиналъ Мартина не имѣлъ зубныхъ пластинъ; въ такомъ случаѣ необходимо разсматривать его, какъ 8^1IатиIагіа въ смыслѣ Оігіу, но тогда многіе спирпфоры безъ зубныхъ пластинъ, описывавшіеся подъ названіемъ Веіісні. Ііиеаіа, должны остаться въ синонимикѣ этого вида. Вопросъ этотъ важенъ потому, что въ томъ или другомъ случаѣ получается раз¬ личное рѣшеніе вопроса о распространеніи этой формы въ пространствѣ и во времени. Къ сожалѣнію, этотъ вопросъ до изученія оригинала Мартина остается открытымъ. 8рігі/ег Ііпеаіиз Магі. найденъ В. Н. Веберомъ въ пунктахъ; 371 = 2610 (много), 440 (много), 816 (много), 1092 (много — одинъ изъ нихъ изображенъ на таб. 1У, ф. 5), 2686 (много), 21771 и 2177п (немного). Д. И, Му шкотовымъ этотъ видъ найденъ въ пунктахъ: 42 (много), 325 (3 .эк.з.), 313 (1 экз.), 314 (4 плох, экз,), 318 (6 экз.), 319 (2 экз.), 320 (1 экз.), 509 (4 .экз.), 511 (2 экз.), 515 (2 экз.), 580 (2 эк.з.), 592 (2 экз.), 629 (4 экз.), 687 (1 отпеч.). ‘) Висктап. НотаеотогрЬу оГ ЗрігіГ. дІаЬег, р. 33. ’) \Ѵ а а 2 е п. ЗаІІ-Еапде Гозаіів. РгойисОів-ІлтезІопе, ВгасЫор., р. 538. “) Чернышевъ. Веріне-кам. брахіоподы Урала и Тнмана, стр. 192. *) Фредериксъ (Кеіісиіагіа н 8^иап1^11а^іа, 1. с., стр. 294) относитъ верхне-каменноугольныхъ Веігсиі. Ііпеаіа различи, авторовъ къ В^иатаіагіа регріеха М с С Ь е а п. По этому поводу могу замѣтить, что Козлов¬ скій при описаніи боливійской фауны въ недавно вышедшемъ сочиненіи (Вез ЬгасЬіор. іи сагЬ. апрёг. (іе Во- Ііѵіе, р. 73) Ееіісиіагіа регріеха Мс С Ь е а п. разсматриваетъ, какъ разновидность Веіісиіагга Ііпеаіа, т. к. кон¬ статируетъ лишь незначительныя отличія между этими формами; по его указанію, первая отличается меньшими размѣрами, полнымъ отсутствіемъ синуса брюшной ствоіжи и болѣе нѣжной и рѣдкой скульптурой. Относительно внутренняго строенія авторъ указываетъ, что оно одинаково у этихъ формъ. Между прочимъ въ сноскѣ онъ со¬ глашается съ мнѣніемъ Ваагена и Чернышева, что Макъ-Кой неправильно приписалъ Веіісаіагш Іі¬ пеаіа наличность зубныхъ пластинокъ. Далѣе, указывая, что Ееіісиіагі і Ііпеаіа нижн. карбона (Віпапііеп) Англіи и Бельгіи (по крайней мѣрѣ) въ родовомъ отношеніи не отличаются отъ верхне-каменноугольныхъ Веііс. Ііпеаіа, онъ считаетъ безполезной замѣну названія І1е(іси1.ігіа названіемъ 8^иати1а^іа, какъ это дѣлаетъ Оігіу (см. выше). По послѣ изложеннаго мной въ текстѣ, мнѣ кажется, едва ли можно съ этимъ согласиться. Наоборотъ, здѣсь можно видѣть лишь лишнее доказательство въ пользу необходимости замѣны для вида Ипеаіиз названія Кеіісиіагіа названіемъ 8^иатпIа^іа, т. к. Кеіісиіагіа въ первоначальномъ пониманіи М а к ъ-К о я имѣютъ зубныя пластинки Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 95 102. 8рігі^ег (Веіісаіагіа) еЩрИсиз Р 1і і 1 1 і р 8. таб. IV, ф. 5; таб. VI, ф. 13-а, Ь. 1836. 8рігі/ега еІНрігса Р Ь і 1 1 і р з. Оеоіо^у оГ ѴогкзЬіге, рагі II, р. 319, р1. X, 16. 1855 — 1868. 8рігі(ега еИірІіса М’С о у. Вгііізіі Раіаеогоіс Роззііз, р. 427. 1858. 8рігі{ега Ігпеаіа ѵаг. В. еШрііса В а ѵ і (і з о п. Вгііізіі сагЬопіІегоиз ВгасЬіоро(1а, р. 63, р1. XIII, Іі^^з. 1 — 3; ІЬійет, р. 226. 1910. Веіісиіаг іа еііірііса Я н и ш е в с к і Гі. Пижне-камепноуг. известнякъ около Хабарнаго, стр. 104, таб. X, ф. 20-а, Ь. Представители этого вида попадаются въ видѣ отдѣльныхъ экземпляровъ въ нѣ¬ которыхъ пунктахъ Ферганы. В. Н. Веберомъ они доставлены изъ пунктовъ 279 (с1. — 2 плохихъ образца), 371 ( = 2610 — 3 экземпляра, изъ которыхъ одинъ изобра¬ женъ на таб. Л'І, ф. 13 а, Ь) и 1092 (2 экз.); Д. И. Мушкетовымъ образцы этого вида доставлены изъ пунктовъ 311 (2 экз.) и 318 (сѣ). Въ общемъ эти образцы немного меньше оригинала, изображеннаго впервые Филлипсомъ, но всѣ внѣшніе признаки совершенно соотвѣтствуютъ діагнозу этого вида. Давидсонъ въ первое время разсматривалъ эту форму, какъ разновидность 8р. Ііпепіиз, но позже (стр. 226 цит. соч.), невидимому, склонялся къ тому, чтобы разсматривать его, какъ самостоятельный видъ, т. к. по его же указанію общая по¬ перечная форма этого вида является признакомъ постояннымъ, иначе говоря, онъ го¬ товъ былъ присоединиться къ мнѣнію Филлипса и ]\Гакъ-Коя, считавшихъ этотъ видъ спирпферамп. Въ описаніи хабарнпнской фауны я слѣдовалъ первоначальному взгляду Да¬ видсона, но теперь считаю болѣе правильнымъ разсматривать .эту форму, какъ са¬ мостоятельный видъ, слѣдуя въ этомъ взглядѣ Макъ- Кою. Я могу отмѣтить, что на имѣющихся у меня образцахъ прекрасно видны зубныя пластины, и такнмъ образомъ этотъ видъ вполнѣ опредѣленно можетъ быть отнесенъ къ тѣмъ спирпферамъ, для которыхъ М’Соу предложилъ названіе Кеіісіііагіа. Необходимо замѣтить, что на присутствіе зубныхъ пластинъ у оригинала, послу¬ жившаго для установленія этого вида, указываетъ Бекманъ ^). Какъ указываетъ Давидсонъ, эта форма встрѣчается въ нижнемъ карбонѣ во многихъ мѣстахъ Англіи, Ирландіи. Па Уралѣ она встрѣчается въ хабарнинскомъ известнякѣ. 103. 8іті^ег (Веііеиіагіа) геіісиіаіт М’Соу. 1844. Веііеиіагіа геіісиіаіа М’Соу. Бупорзіз оГ сЬагасІсгз оГ іЬе сагЬопіГ. госкз оГ Ігріаікі, р. 143, р1. XIX, 15. Къ этому виду я отношу небольшую раковину, у которой прекрасно видны зубныя пластины. Въ то же время она имѣетъ поперечно-вытянутую форму и за- ‘) См. ПотаеотогрЬу ,8рі’-іГег д1аЬег“, ^иаг^. Доигп., т. 64, р. 31, ііриміл. 2. 96 М. ЯннШЕВСКІЙ. мѣтнЕлй спнусъ брюшной створдн, которому соотвѣтствуетъ возвышеніе спинной. Отъ оригинала Макъ-Коя она отличается лишь меньшими размѣрами. Длина ея= 10 шт., ширина =14 тш. Найдена эта раковина Д. И. Мушкетовымъ въ пунктѣ 325. 104. 8рігіІег (ИеіісіИагіа) зр. Ііъ томъ же пунктѣ (325) Д. И. Мушкетовъ нашелъ не вполнѣ сохрани¬ вшійся небольшой экземпляръ сппрпфера съ ретикуляріевой скульптурой и зубными пластинкамн. Онъ отличается отъ предыдущей формы болѣе вздутой раковиной, меньшей ши¬ риной и отсутствіемъ синуса у брюшной створки. 105. 8рігіІег сгаззііезіт іі. зр. Таб. ІУ, ф. 7 и 9. ? 1900. Иеіісиіагіа ар. Я н и ш е в с к і й. Фауна камепноуг. извести, на р. ИІартимкѣ, стр. 156, табл. 1, ф. 15. Форма, достигаюш,ая крупныхъ размѣровъ, эллиптическаго очертанія. Брюшная створка немного выпуклѣе спинной. Загнутая макушка выдается надъ замочнымъ краемъ, который занятъ небольпюй, немного вогнутой агеа и имѣетъ меньшую длину, чѣмъ напболыпая ширина раковины. Спинная створка также имѣетъ небольшую узкую агеа. Поверхность раковины покрыта очень тонкими концентрическими линіями, пе¬ ресѣкаемыми неясными многочпсленныии тонкими радіальными струйками, подобно тому, какъ это наблюдается у Ееііеиіагіа. Кромѣ того наблюдаются еще рѣдкія болѣе глубокія концентрическія бо})озды, особенно вблизи лобнаго края. На брюшной створкѣ замѣтенъ слабый синусъ. Раковпна часто принимаетъ уродливый видъ, праънльная симметричность ея нарушается. Створки достигаютъ значительной толщины. Внутренняя поверхность раковины несетъ рѣзко выраженные слѣды аддукторовъ и диварикаторовъ, при чемъ слѣды аддукторовъ сііннной створки раздѣлены замѣтной срединной септой. Поверхность внѣ мускульныхъ впечатлѣній покрыта бугорками и ямками, ясно отпечатывающимися на ядрахъ. Зубныхъ пластинокъ не наблюдалось. Наибольшій экземпляръ (неполный) имѣетъ ширину около 60 шга., длину около 40 тш. М. б., къ .этому виду принадлежатъ представите іи Кеіісіііагіа зр., описанные мной изъ шартымскаго известняка. Эта форма похожа на нѣкоторые экземпляры 8рігі[вг фаЬег Магі., изображенные Давидсономъ '), но отличается толстой створкой и тонкими концентрическими линіями. ) I) а V і (і 3 о п. НгіІізЬ сагЬопіС. ВгасЬіоросІа, р1. XI, (і§. 3,8. Матеріалы къ изученію нижнекаменноуголыіой фауны Ферганы. 97 Эта форма найдена В. 11. Веберомъ въ пунктахъ: 816 (1 экз.), 1497Ь, 1483, 2610, 1092 (мелкіе экз., много), 1153 (с1. — облом.), 2687, подъ сомнѣніемъ въ пунктѣ 1060 (крупн. экз.). Магіііііа М’Соу. Въ послѣднее время группа гладкихъ сннрнферовъ, которые Давидсономъ соединялись въ одну группу ВрігіГега ^ІаЬга МагИп, а въ послѣднее время относились, къ роду Макъ -Коя — Магіііііа, подверг.іась изслѣдованію со стороны англійскаго палеонтолога Бекмана ^); .этотъ ученый доказалъ, что такіе спириферы съ гладкой поверхностью на дѣлѣ представляютъ формы различнаго происхожденія. Ихъ гладкая поверхность явіяется результатомъ катагенетическаго развитія скульптуры, заключаю¬ щагося въ томъ, что первоначально ребристыя формы въ теченіе своего развитія постепенно утрачивали свою скульптуру п давали гладкія формы. Такимъ образомъ, группа Магііпіа — представляетъ по существу гетерогенную группу. Кромѣ того онъ указываетъ, что п среди тѣхъ сннрпферовъ, которые соеди¬ нялись въ группу Кеіісиіагіа, имѣются формы, находящіяся въ катагенетнческой стадіи развитія скульптуры, т. е. что п они могутъ постепенно утрачивать характерную скульптуру и становиться гладкими. Такимъ образомъ среди гладкихъ спнрпферовъ могутъ оказаться, помимо нроисніедшихъ отъ ребристыхъ формъ, формы, происшедшія изъ Ііеіісиіагіа, и очевидно, но его мнѣнію, что нѣкоторыя формы, отнесенныя къ Зрігі^ега цІаЬга^ — лишь Кеіісиіагіа съ б. илп м. гладкой поверхностью. Это онъ и доказываетъ на основаніи изученія отдѣльныхъ формъ. Между про¬ чимъ, онъ отличаетъ гладкихъ спприферовъ, нроисшедінпхъ пзъ Кеіісиіагіа, на осно¬ ваніи присутствія у нихъ зубныхъ пластинокъ — придерживаясь, очевидно, первона¬ чальнаго взгляда М а к ъ - К о я относительно внутренняго строенія этого рода. Изучая ра.эличныхъ ребристыхъ спириферовъ, а также Кеіісиіагіа, которыя могли дать происхожденіе гладкимъ снііриферамъ, Бекманъ приходитъ къ тому выводу, что если различныя ребристыя формы разсматриваются какъ различные впды, то гладкія формы, которыя пропзош іп пзъ нихъ, очевидно не могутъ соединяться подъ однимъ общимъ названіемъ 8р. §1аЬег. А гладкія формы, происшедшія отъ ретпку- ляріевыхъ предковъ, должны быть отдѣлены не только въ видовомъ, по п въ родовомъ отношеніи. Такимъ образомъ онъ считаетъ ненравплыіымъ примѣненіе названія Магііпіа, какъ родового названія, т. к. эта группа гетерогенна, указывающая па извѣстную сте¬ пень катагенетическаго развитія. Въ дальнѣйшемъ онъ дѣлаетъ попытку распредѣлить формы, названныя Зрігііег §1аЬег, по различнымъ родовымъ серіямъ, при чемъ анализируетъ нѣкоторыя родовыя названія, которыя были даны для сннрпферовъ. Изъ такихъ родовъ, какъ ВрігіГег *) в и с к т а п. НотаеотогрЬу; ,8рігіГег д1аЬег“, ^иа^Ч. .Тоигп.. ѵоі. 64, 1908, р. 27 — 33. Трѵды Гко.т. Ком., Поп. скг., пип. 162. 98 М. Я Н и Ш Е в с к I й. 8о\ѵегЬу, Кизеііа М’Соу, СІіогівШез Різсііег, Тгі§оііоІ;геіа Коепі^, ВгасІіуІЬугі» М’Соу, Магііпіа М’Соу и Ееіісніагіа М’Соу даютъ гладкія формы типа МаіЧіпіа — Визеііа, Вга- сЬуІЬугіз, Магііоіа и Кеіісиіагіа. Въ частности относительно Магііпіа М’Соу онъ указываетъ, что хотя Макъ-Кой, какъ типъ своего рода, беретъ Апопііісз ^І^Ьег Мартина, но то, что онъ изображаетъ, какъ Магііпіа (/ІаЬга '), представляетъ на дѣлѣ гладкую Веіісиіагіа. Онъ указываетъ что въ данномъ случаѣ можно говорить о двухъ типахъ для этого рода: о (беііозупіуре) Апотііез §]аЬег Маг I., различаемомъ по названію, и ЗрігіГег ^Іакг аисі., поп М а г I і п = ? 8р. Іаіиз Вго\ѵп, изображенномъ на рисункѣ. Онъ дѣлаетъ выборъ и останавливается на Апотііез ^ІаЬог, какъ на типѣ (Сепоіесіоіуре). При такомъ пониманіи рода Магііпіа среди послѣдняго оказываются раковины, которыя въ стадіяхъ ребристой и гладкой скульптуры отличаются отъ ВгасІіуІЬугіз болѣе широкой и плоской формой. Зубныхъ пластинъ не имѣется. Необходимо отмѣтить, что тѣ гладкія формы, которыя имѣютъ зубныя пластинки, отнесены В а а г е н о м ъ “)къ роду М а г I і п і о р 8 і 8. На существованіе такого рода и обратилъ вниманіе Бекмана Томасъ. По этому поводу Бекманъ уже въ ро8І- зсгіріит къ своей статьѣ говоритъ о томъ, что вѣроятно ретикуляріевыхъ предковъ такихъ гладкихъ формъ съ зубными пластинками нужно видѣть въ небольшихъ формахъ 8рігі/\ геіісаіаіаз англійскаго карбона. Въ заключеніи Бекманъ даетъ новыя обозначенія для 2-хъ таблицъ извѣстнаго сочиненія Давидсона — Бгііізіі сагЬ. Бгасіііоросіа, — именно таб. XI и XII, при чемъ вноситъ существенныя измѣненія въ наименованія изображенныхъ Давидсономъ формъ. Среди ферганскаго матеріала имѣются гладкіе снириферы, какъ съ зубными пластинками, такъ и безъ нихъ. Одни частью принадлежатъ къ Магііпіа (/ІаЬга, частью къ другимъ видамъ. Формы же съ зубными пластинками, очевидно, представляютъ МагІіпіор8І8, но, нужно думать, произошли отъ ребристыхъ формъ, т. к. на нихъ еще имѣются слѣды реберъ. Невидимому, не только среди формъ, относившихся къ М(ігііапіа ціаЬга, имѣются гетерогенныя формы, но и среди Магііпіорзіз наблюдается то же самое. Къ сожалѣнію, я могу ограничиться только такимъ замѣчаніемъ, т. к. у меня мало матеріала для болѣе подробнаго разсмотрѣнія этого вопроса. Въ дальнѣйшемъ я изъ осторожности ставлю названіе Магііпіа и Магііпіорзіз рядомъ съ названіемъ 8рігіІег, заключая эти названія въ скобки. Въ этомъ отношеніи я слѣдую Г р ё б е р у ^), который посвятилъ много Вниманія вопросу о гладкихъ и ретпкуляріевидныхъ спнриферахъ. Мнѣ кажется, это будетъ болѣе правильнымъ, т. к. не обособляются въ особые роды группы ') М'С о у, 8упор8І8, р. 128, 18. \Ѵ а а 8 е и. Яаіі-Кап^е Р'озйііз, Ггосі.-Ытезіоііе, р. 524. ’) ІЬісіет р. 32. О г о е Ь е г. Ріе СагЬоп ип(1 СагЬопГовз. еіс., р. 368. Матеріалы къ изученію нижнекаменпоугольной фауны Ферганы. 99 сішриферовъ, которые на дѣлѣ представляютъ гетерогенныя формы. Въ данномъ случаѣ я не совсѣмъ согласенъ съ О. Н. Чернышевымъ^), который, вопреки мнѣнію Скуп ина п Шельвпна, смотрѣвшихъ на Магіівіорзіз, какъ на подроды Врігіі'ег, придавалъ и Магііпіа и Магіііііорзіз значеніе родовъ, при чемъ для представи¬ телей Магііпіа считалъ необходимымъ сохранить подсем. Магйпііііае. Но послѣ изло¬ женнаго п, главнымъ образомъ, послѣ изслѣдованій Бёкмана искуственность такого подсемейства является очевидной, н потому послѣднее естественнымъ образомъ должно отпасть. 10(3. Зрігі^ег (МагНиіа) цІаЬег Магііп. Таб. І\’, ф. в; таб. \', ф. 35. 1809. Апоті(ез дІаЬег Магііп. ГеІгіС. ВегЬуепзІа, р1. ХЬѴІІІ, 9, 10. 1858—1863. !^рігі/'ега дІнЬга Оаѵібзоп. Вгііізіі сагЬопіГ. БгасЬіоросІа, р. 59, р1. XI, Пдз. 2, 7 и р1. XII, 3 (саеі. схсіаз. па осионаиіи инслѣдоііаиіЛ В и с к іп ап). Представители этого вида въ томъ объемѣ, который дается .этому виду Б ё к- маномъ, найдены В. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 321 (сі. — обломокъ спинной створки) и 343Ь (2 экз. — см. рпсункп); Д. И. Мушкетовымъ въ пунктахъ 325 (1 обломокъ спинной створки) и 547 (1 экз. сГ.). 107. Ярігііег (МаНтіорніы) зр. Таб. 11', ф. 10-а, Ь. Въ пунктѣ 2С80 В. Н. Веберомъ найдено много представителей спирифера съ гладкой поверхностью, отличающагося широкой, сравнительно плоской формой. Наблюдается хорошо выраженный синусъ брюшной створки, которому соотвѣтствуетъ срединный выступъ сппиной. Замочный край закругленный, агеа небольшая, зани¬ маетъ небольшую часть замочнаго края. У брюшной створки хорошо видны зубныя пластинки. Внѣшняя поверхность хотя и гладка, но на нѣкоторыхъ экземплярахъ видна слабо выраженная ребристость. Присутствіе у этой формы зубныхъ пластинокъ .заставляетъ сравнивать ее съ тѣми сішриферамп, которые В а а г е н о м ъ'*) и Чернышевымъ^) относятся къ Магііпіорзіз. Но среди двухъ видовъ, которые описываетъ Ваагенъ изъ Соляного кряжа — ЛІШІ. зиЬрвиІаронаНн п гп^іаіа, нѣтъ фоі)ііъ, сxо^і,ниxъ съ ферганскими. Отличіе послѣд¬ нихъ состоитъ не только въ общей формѣ раковины, но и въ характерѣ агеа. Какъ указываетъ Ваагенъ, индійскія формы отличаются почти полнымъ отсутствіемъ агеа у брюшной створки и присутствіемъ, хотя и узкой, агеа у спинной. Точно такъ же у ферганскихъ формъ, наоборотъ, агеа у брюшной створка хорошо развита, но есть ‘) 'Іернышеиъ. Всрхііекам. брах. Урала и Тимаііа, стр. 109. ■') ІѴаа^еп. 8аІІ-Капке Роз-чИа, Ггосіпсіпз-Ілтезіопе, р. 524. О. II. Ч е ]) н ы ш е II ъ. ІІерхие-камсииоуіолыіия б|)ахіоііоды У])ала и Тіімана, стр. 169. 100 М. ЯнИШЕВСКІЙ. узкая агеа п у спинной. Точно также нѣтъ сходныхъ формъ среди тѣхъ, которыя описываетъ Ѳ. Н. Чернышевъ изъ верхне-каменноугольныхъ отложеній Урала и Тимана. Присутствіе, хотя и слабыхъ, реберъ у ферганской формы показываетъ, что это гладкая форма, получившаяся какъ результатъ катагенетическаго развитія скульптуры какихъ-то ребристыхъ формъ. Изъ англійскихъ формъ можно было бы сопоставлять эту форму съ той, которая Давидсономъ изображена подъ названіемъ Зрігі/ега дІаЬга^ ѵаг. на таб. XII, ф. 3, но, какъ показываютъ изслѣдованія Б ё к м а н а, эта форма представляетъ Магііпіа дІаЬга, у которыхъ нѣтъ зубныхъ пластинъ. Можно было бы также сопоставить ее съ той формой, которая изображена Давидсономъ тамъ же на ф. 1 и которая Бекманомъ отнесена къ Ееіісиіаг'іа (?) Іаіа Вго\ѵп, но присутствіе ребристости у ферганской формы указываетъ, что она явилась результатомъ категентическаго измѣненія ребристой формы, а не Кеіісиіагіа, такъ что поэтому не можетъ отоже¬ ствляться съ ферганской, не говоря о томъ, что обилія очертанія сравниваемыхъ формъ различны. 108. Ярігііег ( Вгаскі/іНі/пз) (Іесога Р 1і і 1 1 і р 8. Таб. ѴТІ, ф. 44. 1836. ЗрігіІ'вга (Іесога Р 1і і 1 1 і р з. Оооіо^у УогкзЬіго, ѵоі. II, р. 219, р1. X, 9. 1857 — 1863. 8рігі(ега дІаЬга І)аѵі(1зоп (рагз). Вгііізіі сагЬ. БгасЪіоройа, р. 59, рі. XI, Іі^з. 11, 12 (саеі. ехсіиз.). 1908. Вгасііуікугіз зутшеіггса (Г 1і і И і р з) Впскіпап. Ііопіаеотогрііу „ЯрігіГег ^1аЬ('г“, .Т., ѵоі . 04, р. 31. (геѵіз. ехріап. оі" В а ѵ і (1 з о п, рІ. XI, 11, 12). Къ этому виду въ объемѣ, какой придается ему Бекманомъ въ работѣ, цити¬ рованной въ синонимикѣ, скорѣе всего принадлежатъ многочисленные представители гладкихъ спприферовъ, найденные Б. Н. Беберомъ въ пунктахъ 1092 и 2680, одна спинная створка, найденная имъ л;е въ пунктѣ 2610, и одинъ обломокъ брюш¬ ной створки, найденный въ пунктѣ 816. Нѣкоторые изъ этихъ экземпляровъ дости¬ гаютъ значительныхъ размѣровъ. Такъ, одинъ экземпляръ изъ пункта 2686 имѣетъ ОКОЛО 70 шга. ширины и около 53 пип. длины, т.-е. онъ больше, чѣмъ экземпляръ изображенный Давидсономъ (см. син.), но характеръ макушки и синуса брюш¬ ной створки всего больше сближаетъ его именно съ этой формой. На нѣкоторыхъ образцахъ замѣтна ребристость, указываемая Филлипсомъ. Образцы, изображенные Филлипсомъ и Давидсономъ, происходятъ изъ ВоПаікІ Іоркшира. 109. Врігі/ег (ВтсЬуШугіз) зр. Таб. ѴПІ, ф. 42. Гладкая форма среднихъ размѣровъ, отличающаяся тѣмъ, что почти лишена синуса брюшной створки. Бсего больше она напоминаетъ 8рігі(ег уІаЬег, изображен- Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 101 ный Давидсономъ’) на таб. XII, ф. 1 0 и относимый Бекманомъ съ сомнѣніемъ къ ВгаскуЫгугк оЫаІа 8о^ѵ., но отличается менѣе вздутой раковиной, почти полнымъ отсутствіемъ синуса брюшной створки и болѣе короткой агеа. На нѣкоторыхъ образцахъ пзъ пункта 446 видны слѣды ретикуляріевой скульп¬ туры, почему можно было бы думать, что это видоизмѣненная ретикулярія, но отсут¬ ствіе зубныхъ пластинокъ заставляетъ скорѣе сопоставлять ее со 1::^^11агаи1а^іа — въ смыслѣ 6 і г 1 у. Найдена эта форма В. Н. Веберомъ въ пунктахъ; 440 (много), 446 (много), 448 (2 экз.), 321 (сГ); Д. Н. Мушкетовымъ въ пунктѣ 318 (нѣсколько). 110. Ярігі/'ег ( ВгасиуШугін) тіпітт I а іі і 8 с 1і. 1910. Магііпіа уІаЪга М а г 1., ѵаг. тіпгта Я н и ш е и с к і й. ІІижне-камонноуг. известнякъ около нос. Хабарнаіо, стр. 106, таб. X, ф. 19. Эта форма разсматривалась мной, какъ ѵагіеіаз МагИпъа уІаЬга М а г 1. и отоже¬ ствлялась съ небольшимъ .экземпляромъ гладкаго спнрифера, изображеннымъ Давид¬ сономъ подъ названіемъ Зрігі^ета уІаЬга Магѣ (молод, экз.) на таб. XI, ф. 5. Но, какъ показали изслѣдованія Бекмана ^), изображенная Давидсономъ форма пред¬ ставляетъ Вгас1іу11іугІ8, которая, по мнѣнію этого ученаго, цовпдимому, представляетъ то же, что Давидсонъ изображаетъ въ томъ же сочиненіи на таб. XII, ф. 9. Принимая во вниманіе эти новыя данныя, я считаю, что хабарнинская форма представляетъ также Вгасііуіііугіз, но такъ какъ она выдерживаетъ свой отличитель¬ ный признакъ — небольшіе размѣры, я выдѣляю ее, какъ самостоятельный видъ подъ названіемъ тіпіша. Эта форма доставлена В. Н. Веберомъ изъ пунктовъ: 321 (гі. — 4 образца), 809 (? — нѣск. .экз.), 1060а (нѣсколько экз.), 1092 (очень много), 1497а (много), 1696 (2 экз.) и 2686 (много). Д. Н. ^І у шкетовъ доставилъ ее изъ пунктовъ: 42 314 (с, С.), 318 (4 экз.), 325 (?). 111. ЯрігІ(вг (ВгасЬуІІьугія) 8Інііаінн I а іі. Таб. ЛТ, ф. ІО-а, Ь. 1910. Магііпіа діаііга Маг I., ѵаг. зіпиаіа Я п и ш с в с к і й. Пнжио-камеиноуг. известнякъ около пос. Хабарііаго, стр. ІО(і, таб. Х\ТІ, ф. 17 и 18. Эта форма отожествлялась мной съ тѣми формами, которыя Давидсономъ изображены подъ названіемъ 8рігі/ег уІа})ег, ѵаг. на табл. XII, ф. 1 и 2 ■‘). Но В и с к ш а п ®) показалъ, что первая изъ изображенныхъ формъ представляетъ Веігси- *) в а V і 4 3 о п. Бгііізіі сагЬопіГ. ВгасЬіороДа “) Висктап. Ноіпаеотогрііу сЯрігіГег й1аЬег>, ^па^^. Донгп., ѵ. 64, 1908, р. 32. *) В и с к іп а п. ІІотаеотогрЬу, р. 31. *) В а V і (I 3 о п. ВгіІізЬ СагЬопіГегоиз ВгасЛііор., р. .69. ^) В 11 с к ІП а п. Ноіпаеотогрііу, р. 32. 102 М. Я Н и Ш Е в с к I й. Іагіа (?) Іаіа Вго\ѵп, а вторая — ВгасІьуПьугіз 8р. Такъ какъ у имѣющихся въ моемъ распоряженіи формъ не видно зубныхъ пластинъ, каковыя присущи роду Кейсиіагіа, я считаю возможнымъ сравнивать пхъ только со второй формой и, такъ какъ сходство между этими формами очень велико, я считаю, что и пмѣюпцяся у меня формы представляютъ ВгасЬуНіугі», и такпмъ образомъ исключаю ее изъ группы Магіівіа. Такъ какъ признакъ, отличающій ее — сильный изгибъ лобнаго края — выдерживается, то я считаю ее самостоятельнымъ видомъ, за которымъ и сохраняю названіе зіпиаіа. Поверхность раковины гладкая, видна лишь тонкая концентрическая струйчатость, а на нѣкоторыхъ экземплярахъ еще и слѣды радіальной струйчатости. Между прочимъ, часто наблюдаются случаи уродства раковинъ этой формы. Такой случай и пред¬ ставляетъ экземпляръ, изображенный на таб. VI, ф. 10а, Ь. Эта форма мной была описана раньше, какъ разновидность МатИпіа цІаЬга изъ хабарнинскаго известняка. Но какъ оказывается, она въ изобиліи встрѣчается въ нижнемъ карбонѣ нѣкото¬ рыхъ пунктовъ Ферганы. В. Н. Веберомъ она встрѣчена въ пунктахъ: 371 ( = 2610, много), 816 (много), 1092 (очень много), 2686 (много). Д. ІГ. Мушкетовъ нашелъ ее въ пунктахъ: 42, 311, 314 (сі.), 318. 112. ( ЛгасЬуікугіз) Вискшапі в. зр. Таб. VIII, ф. 41, 46. 1857 — 1863. ЗріпУега дІаЪга II а ѵ і (1 8 о п (поп М а г I і п) (рага). Вгііізіі сагЬопіІегоиз Вгасіііоройа, р. 59. р1. XII, й§8. 2 ап(І 8 (саеі. ехсіиз.). Вгаскі/Иіі/пз зр. В и с к т а п. Ііотаеотогрііу «ЗрігіГег ^ІаЬег», ОпагІ. Доигп., ѵоі . 64, р. 31 (геѵіз. ехріапаі:. оі Б а V і (1 8 о п, р1. XII, 2 апсі 8). Въ ферганскомъ матеріалѣ, доставленномъ В. Н. Веберомъ, имѣются гладкіе спи- риферы, которые имѣютъ большое сходство съ формами, изображенными Давидсономъ на указанной въ синонимикѣ таблицѣ и относимыми Бекманомъ къ Вгасѣу11іугІ8 зр. Они также имѣютъ синусъ брюшной створки, дающій значительный изгибъ лобнаго края. Въ виду того, что указанный признакъ, равно какъ и общія очертанія раковины выдержи¬ ваются, я находилъ бы возможнымъ дать этой формѣ видовое названіе въ честь Бек¬ мана, давшаго очень важныя указанія для распознаванія гладкихъ спирпферовъ. Указанная форма найдена В. Н. Веберомъ въ пунктахъ 1487, 2686. Кромѣ того, сюда, можетъ быть, какъ особая разновидность, относится брюшная створка съ значительнымъ синусомъ, но отличающаяся отъ остальныхъ представителей данной формы сильно изогнутой макушкой. Она найдена въ пунктѣ 816. 8рігі1'ег (АшЬосоеІіа) На 11. 1860. ИЗ. 8рігі(ег [Атіюсоеііа) ХІггг Кіетіпд. 1823. 8рігі/сга Ѵгіі Г 1 е т і п ВгіІізЬ Апітаіз, р. 376. 1858 — 1863. Зрігі/'ега Ѵгіі Б а ѵ і (і з о п. БгШзЬ сагЬопіГегопз Вгасіііороба, р. 58, р1. XII, 13, 14 и АррепДіх р. 267, р1. ЫѴ, 14. 1900. Ярігі/'ег Ѵгіі Янишевскій. Фауна шартымск. извести., стр. 151 (слі. син.). 1910. ВеЫспІагиі Ѵгіі Янишевскій. Нижне-каменііоуг. известнякъ около Хабарнаго, ст]». 105. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганіл. 103 Представители этого вида В. Н. Веберомъ найдены въ пунктѣ 2686 (много). Они ничѣмъ не отличаются отъ образцовъ, изображенныхъ Давидсономъ. На нихъ только не видно скульптуры, такъ какъ поверхностный слой не вполнѣ сохранился. Этотъ видъ встрѣчается также на Уралѣ въ нижнемъ карбонѣ (около Хабар- наго и на р. ИІартымкѣ). Цитируется также изъ верхняго карбона (Кротовъ, ПІтукенбергъ, Чернышевъ (аП.), въ ішнінемъ карбонѣ Европ. Россіи (Струве). Въ Зап. Европѣ этотъ видъ указывается въ нижнемъ карбонѣ Англіи и Бельгіи (Тоіігпау). Сугііиа І>аѵі(І8оіі. 1 1 4. Сугіша зеріоза Р Ііі 1 1 і р 8, ѵаг. Таб. IV, ф. 13-а, Ь. 1836. 8рігі(ега неріоза 1’ 1і і 1 1 і р а. веоіо^у оГ Уогкаііігс, ѵоі. II, р. 216, р1. XI, 7. 1858 — 63. Сугііпа зеріоза Ііаѵііізоп. Бгііізіі сагЬопіГегоііз Бгасіііоросіа, р. 68, р1. XIV, I — ІО ап(1 р1. XV, 1, 2; р. 227, р1. Ь, {щ. 19 и р1. Ы, 17. Къ этому, сравнительно рѣдкому виду относится небольшой обломокъ брюшной створки, позволяющій видѣть всѣ признаки, присущіе этому виду. Этотъ обломокъ найденъ В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 321. Но, кромѣ того, имѣется брюшная створка очень крупнаго экземпляра, найден¬ наго В. Н. Веберомъ въ томъ же пунктѣ 321. Ширина его = около 85 пип., длина = около 80 тт. Этотъ .экземпляръ всего больше похожъ на крупные образцы разсматриваемаго вида, изображенные Давидсономъ на табл. ХІУ. У этого экземпляра хорошо видны мощныя зубныя п.іастинкп и срединная септа. Необходимо, однако, отмѣтить, что онъ не позволяетъ видѣть узкаго синуса, указываемаго для этого вида Давид¬ сономъ, а кромѣ того агеа у него относительно болѣе высока и болѣе вогнута. Это заставляетъ разсматривать его, шѵіъ Оу гЫпа зеріоза Р Ііі 11., ѵаг. Какъ у того, такъ и у другого образца хорошо наблюдается точечная структура, присущая этому роду. Д а в и д с о н о м ъ цитируется въ каменноугольныхъ отлоікеніяхъ Англіи (Кумберленда, Дербишейра, Іоркшира) и Бельгіи (ѴІ8ё); и тамъ, п тутъ она попа¬ дается рѣдко. 115. Сугііпа 8р. Таб. ЩІ, ф. 34. Обломокъ брюшной створки раковины, по внутреннему строенію очень похожей на предыдуиі,ую, но отличающейся болѣе грубыми ребрами и ясно выраженнымъ синусомъ и высокой вогнутой агеа. Образецъ найденъ Д. И. Му шкотовымъ въ пунктѣ 318, 104 М. Я Н и Ш Е в с к I й. 116. Сугйпа 8р. Въ пунктѣ 318 Д. И. Мушкетовымъ найденъ обломокъ брюшной створки формы, принадлежащей къ роду СугОпа, какъ показываетъ ея внутреннее устройство. Неполнота сохранности, однако, не позволяетъ опредѣлить ее болѣе точно. 117. (’угігпа (?) вр. Таб. IV, ф. 4. Иовидпмому, къ этому роду относится обломокъ сравнительно крупной спинной створки, найденный Мушкетовымъ въ пунктѣ 318. Такъ какъ имѣется лишь одинъ обломокъ, трудно сказать что-нибудь опредѣленное относительно вида. Можетъ быть, это спинная створка Сугйпа зеріоза, такъ какъ по скульптурѣ она довольно похожа на послѣднюю. Какъ отмѣчаетъ X оллъ^), представители рода Гугііпа со складчатыми синусомъ н возвыпіеніемъ въ американскомъ карбонѣ отсутствуютъ, въ европейскомъ же кар¬ бонѣ, наоборотъ, представлены видами: Сугі. сагЬошігіа М’Соу, С. зеріоза Ѵ\\'\\\. и С. б/огва/а М’Со у. Присутствіе такихъ формъ въ ферганскомъ карбонѣ еще больше под¬ черкиваетъ общность фауны Ферганской области съ Западно-Европейской. 118. Сугйпа (‘О сагіюпагіа М’Соу (?) Таб. І\', ф. 3. 1855. Репіатега^ сагЪоппгінз М’Соу. ВгііізЬ раіаеогоіс Гоз8І1«, р. 442, р1. ЗВ, Гідн. 12—18. 1858. СугИпа (?) сагЬопагіа В а ѵ і с1 8 о и. Вгі1.І8Іі сагЬопіГ. Вгасіііоросіа, р. 71, р1. XV. йдз. 5 — 14. Съ нѣкоторымъ сомнѣніемъ я отношу къ этому виду брюшную створку спири- фера, найденную В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 326. Она обладаетъ сильно изогнутой макушкой и высокой агеа. Сомнѣніе вызывается тѣмъ, что нельзя было наблюдать внутренняго строенія этой формы. А между тѣмъ внутреннее строеніе формы, описанной впервые Макъ-Коемъ, таково, что заставило его отнести ее къ роду Репіашегиз. Давидсонъ оспариваетъ такое мнѣніе и склоненъ относить эту интересную форму къ Сугііпа, но при этомъ и у него остается сомнѣніе относительно родового опредѣленія. Размѣры: длина = 16 тт., ширина = 20 шш. Эта форма указывается М а к ъ - К о е м ъ въ нижнемъ карбонѣ Кендаля Уэст- морланда. *) II а 1 1. І’аІаѳоіК;. оі Уогк, ѵоі. III, р. 4(5. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 105 Подсемейство Йиеззііпао. Цодсем. Вііеззііпас представлено въ ферганскомъ карбонѣ только родомъ ЗріпГегіпа* 8рігіГегіпа (ГО г Ь і § п у. 119. Ярігг(егіпа сГ. осіорИсаіа 8о\ѵсгЬу. 1827. іЧрігі/'ега осіорИспіа 3 о ѵ е г Ь у. Міпег. Соіісііоі., ѵоі. VI, р. 120, р1. 562, Іі^. 2, 3. 1857 — 1863. Нрігі(егіпа сгШаІа 8 с Ь 1., ѵаг. осіорИсаіа В а ѵ і і 8 о п. Вгіііаіі сагЬопИ. Вгасіііороіііі, р. 38, р1. VII, П§8. 37 — 47. Представители этого вида найдены Д. И. ]\Т у іп к е т о в ы м ъ въ пунктѣ 318(2 экз.) и П. Н. Веберомъ въ пунктѣ 1092 (сГ. — 1 .экз.). Кромѣ того, В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 1092 и Д. П. М у пі кетовымъ въ пунктахъ 318 и 547 встрѣчены спнри- ферины съ правильными концентрическими бороздками, которыя очень похожи на 8рігі/егіпа осіорЫсаІа 8 о ѵѵ., ѵаг. сопсепігіса, установленную мной для пред¬ ставителей этого вида, попадающихся въ глинистыхъ сланцахъ около Томска ^). Можетъ быть, это и тожественныя (})ормы, но недостатокъ сохраненія не позволяетъ говорить о полномъ тожествѣ. Кромѣ того имѣются экземпляры, которые, при полномъ внѣшнемъ сходствѣ съ представителями 8рігіІегіпа осіоріісаіа, не позволяютъ видѣть точечную структуру. Это обстоятельство, повидимому, находится въ связи съ дефектомъ сохраненія. Такіе образцы найдены Д. И. Мушкетовымъ въ пунктахъ: 318 (много), 319 (1 экз.), 320 (1 экз.), 322 (2 неполн. экз.), 511 (3 экз.) и 515, а В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 2610. 120. 8рігг(егіпа ітсгііріа Р 1і і 1 1 і р 8. Таб. VIII, ф. 43. 1836. Зрггг/^егіпа іпзсиІрЬа Г Ь і 1 1 і р 8. (іеоіоду оі Ѵогк8Іііге, ѵоі. II, р. 216, р1. IX, Гі^. 2, 3. 1910. ВрігіСегіпа іпзсиіріа Янишевскій. Нижне-каменноуг. известнякъ око.то нос. Хабарнаго (см. сип.). Сюда относится одинъ, хотя и неполный экземпляръ, найденный В. Н. Вебе¬ ромъ въ пунктѣ 2610. Онъ ничѣмъ не отличается отъ англійскихъ, бельгійскихъ И.Ш уральскихъ образцовъ. Кромѣ того, повидимому, къ этому же виду іірпішдлежатъ: небольшой экземпляръ, найденный Д. И. Мушкетовымъ въ пунктѣ 311, и болѣе крупный экземпляръ, найденный имъ же въ пунктѣ 592. Наконецъ сюда же, повидимому, относится небольшой уродливый экземпляръ, найденный Д. И. Мушкетовымъ въ пунктѣ 311. См. Я н и ш е в с к і й. Г.тинистыс сланцы около г. Томска. Труды Геол. Ком., нов. сер., в. 107, стр. 46, 106 ЛГ. я Н и Ш Е в с к I й. 121. Ярігі/егіпа тініта 8 о \ѵ о г Ь у. Таб. VIII, ф. 49. 1822. 8рігі/'ег тіпітпз 8 о е г Ь у. Міпег. Сопсііоіо^у, р. 10.5, іаЬ. 377, 1. 1857. >ЧрігіСегта тіпіта I) а ѵ і (1 8 о п. Вгііійіі сагЬопіГ. Вгас1ііоі)о(іа, р. 40, р1. VII, 56 — 59. Къ этому виду я отношу 2 экземпляра (сішнн. створки), найденные Д. И. М у ш- кетовымъ; одинъ въ пунктѣ 311, другой въ 318. Отличіе ііхъ отъ англійскихъ формъ заключается въ меньшемъ числѣ складокъ на створкахъ (отъ 13 до 17), между тѣмъ какъ Давидсонъ указываетъ чпс.ло складокъ отъ 17 до 23. Точечная структура видна хорошо. Размѣры болѣе крупнаго экземпляра: ширина =16 шш., длина =15 пш. Кромѣ того, повидимому, къ этому же виду относятся 2 брюшныхъ створки, найденныхъ Д. И. Мушкетовымъ въ пунктѣ 515. Сомнѣніе вызываетъ видимое отсутствіе точечной структуры, но это, можетъ быть, зависитъ отъ дефекта сохраненія. 122. 8рігІ/епт а1'1“. асиіісозШа К опіи с. к. 1887. Ьрігі(егіпа асиіісозіаіа К о п і п с к. Раппе (Іи саіс. сагЪопіГ. <іе Іа Веі^ічпе, 6-е рагЬ, Іігасіііородеа р. 102, р1. 22, Іі^. 40—43. Имѣется одинъ неполный экземпляръ спинной створки спприферины, несущ,ей рѣзкія радіальныя складки, при чемъ срединная болѣе значительная складка является разсѣченной узкимъ продольнымъ углубленіемъ на 2 части. Изъ всѣхж имѣющихся представителей Врігііегіпа этотъ видъ имѣетъ наибольшее сходство съ ферганской формой. Отличіе лишь въ томъ, что складки у послѣдней немного грубѣе и ихъ меньше но каждую сторону срединной складки (а именно, явственно различимыхъ 4 складки), тогда какъ К о н и н к ъ для своего вида указываетъ ихъ отъ 5 до 7. Это заставляетъ разсматривать ферганскую форму, какъ ай. асиіісозіаіа. Она найдена Д. И. Мушкетов ы м ъ въ пунктѣ 3 1 8. К о н и н к ъ прнчпс.іяетъ къ своему виду и ту форму, которую Давидсонъ отличаетъ, какъ 8рігіІегша осіоріісаіа^ ѵаг. Ыріісаіа Д. НргтЦеппа аснНсозШа указывается въ известнякахъ Ѵізё (Бельгіи) и нижне-ка- менноуг. известнякахъ Англіи и Ирландіи. 123. 8рігІІегіпа зр. (№ 1). Таб. V, ф. Зб-а, Ь. Обломокъ брюшной створки съ очень высокой агеа. Сравнительно широкій синусъ и по 5 радіальныхъ угловатыхъ ск.ладокъ по сторонамъ — представляютъ характерную особенность .этой формы. Найденъ этотъ обломокъ въ пунктѣ 2686. ‘) Раѵібзоп. ВгШзЬ сагЬопіГ. ВгасЬіоросіа, р. 226, р1. ЫІ, 10 12, Матеріалы къ пзученпо нижнекаменпоугольной фауны Ферганы. 107 124. 8рігІ/егіиа вр. (Л!; 2). Таб. ф. 32. Об.томокъ спинной створки съ очень высокими остроугольными складками (одна значительная ио срединѣ и но 3 по бокамъ). Средняя складка сильно выдается надъ остальными. Форма отличается отъ другихъ сходныхъ видовъ своими рѣзкими склад¬ ками и сильно возвышающейся средней складкой. Хорошо видна точечная структура. Найдена эта форма В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 1092. Она похожа на Ярі- гІ[ег. Іатіпот М’Соу, но отличается болѣе выдающейся срединной складкой и болѣе рѣдкими складками по бокамъ. Она напоминаетъ также нѣкоторыхъ изъ спприферинъ, описанныхъ О. Н. Чер¬ нышевымъ*) изъ верхне-каменноугольныхъ отложеній Урала и Тимана, напр., Ярігі/ег. Іатіпоза, шиѣ ЯіегШатаІівпзгз. Но недостаточная сохранность не позволяетъ мнѣ говорить что-нибудь опредѣленное относительно тожества. 125. Ярігі^егіиа вр. (Л" В). Таб. ѴИІ. ф. М. Об.томокъ спинной крылатой створки съ острыми ушками. Средняя складка угловатая, широкая, сильно возвышается надъ боковыми складками, которыхъ имѣется по 5 съ каждой стороны. Точечная структура видна хорошо. Найдена ота форма В. И. Веберомъ въ пунктѣ 20 10. Она похожа на 8рі- гііегша .У: 2 изъ пункта 1092, но отличается болѣе рѣзкимъ по размѣі)амъ кон¬ трастомъ между средней складкой и боковыми. 120. Ярігіі'егіиа вр. (.У 4). Таб. ѴПІ, ф. ^5. Въ пунктѣ 318 Д. II. ]\Г у шкет о в ы м ъ найденъ обломокъ створки формы съ очень крупными складками, въ числѣ 2 по каждую сторону глубокаго угловатаго синуса. Ск.тадкп, ограничивающія синусъ, высоки и угловаты; 2 болѣе отдаленныя складки закруглены. Размѣры: ширина = 29 шт., длина = 10 шш. Сюда же, иовн- дпмому, принадлежитъ Зрігіі'егіііа, доставленная имъ же изъ пункта 029. Эта форма похожа на ^рігіІвгЬіа іпзсиіріа 1’ 1і і 1 1., но отличается тѣмъ, что боковыя складки болѣе закруглепы и менѣе выдаются надъ поверхностью створки. ) Ч е р II ы 111 е 11 ь. Перхис-ісам. брахіопиди Урала и Тіімапа, сті). 113, таб. ХІ\', ф. 1 — 3. І08 М. ЯнишЕвскій. 127, Ярігі(егіпа зр. Таб. УШ, ф. 50. Къ этому роду принадлежитъ спинная створка, найденная В. Н. Веберомъ въ пунктѣ 1092, и брюшная створка, найденная имъ же въ пунктѣ 2686. Послѣдняя форма обладаетъ значительной агеа, но не вполнѣ сохранилась. По своему внѣшнему виду она очень похожа на Ярігі/егіпа Іатіпоза М’С о у ^), которую въ настоящ,ее время V а и § 1і а п ") относитъ къ роду ^утіпдоіЬупз. Въ виду того, что у меня нѣтъ данныхъ, позволяюш,ихъ отнести эту форму къ 8угіп§оІЬугІ8, а съ другой стороны на ней наблюдаются признаки, присущіе роду Врігііегіпа, я оставляю ее подъ названіемъ 8рітІІегіпа 8р. Ѳ. Н. Чернышевъ указываетъ въ верхнекаменноуг. извести. Урала и Тимана форму, которая настолько близко стоитъ къ англійскимъ и бельгійскимъ формамъ, что онъ считаетъ первую лишь мутаціей этого вида. Необходимо замѣтить, что V а и ^]і а п (1. с.) указываетъ на большое внѣшнее сход- ство между собою спприферовъ, и. вѣющихъ пластинчатую концентрическую скульптуру Въ данномъ случаѣ, можетъ быть, также имѣется такое сходство. Свм. АіЬугі(1ао Р Ь і 1 1 і р 8. Поде. АІЬугіпае \Ѵаа§еп. Пониманіе объема этого подсемейства принимается въ томъ видѣ, въ какомъ оно дано Ваагеномъ^) и сообразно съ замѣчаніями Чернышева*]. У меня имѣются представители лишь рода А(1іугІ8. АіЬугш М’С оу. 128. Аікугіз (Асііпосопскиз) ріапознісаіа Р 1і і 1 1 і р 8. Таб. ІУ, ф. 12. 1836. Зрігг^ега ріапозиісаіа Р 1і і 1 1 і і) 8. беоіо^у оГ ТогкзЬіге, ѵоі. II, р. 220, р1. X, Іі§. 15. 1858. АЫіугіз ріапозиісаіа II а ѵ і (і з о п. Вгііізіі сагЬопіГ. ВгасЬіоросіа, р. 80, р1. ХУІ, й^з. 2 — 13, 15. 1887. АіНугіз ріапоаиісаіа К о п і п с к. Раппе йи саіе. сагЬопіГ. де Іа Ве15І^ие, Вгасіпор., р. 86, р1. XXI, %. 16—32. 1902. АіНугіз (АсЫпосопсІтз) ріапознісаіа Ч е р и н ііі е и ъ. Верхне-камениоуг. брахіоиод. Урала и Тимана, стр. 105, г. ХШ, ф. 7. *) См. Сугііа Іатіпоза М’С о у, Зупорзіз оГ Ігеіапсі, р. 137, р1. XXI, К^. 4. Также Ярігі/'ега Іатіпоза Ваѵііізоп, ВгіІізЬ сагЬопіГ. ВгасЬіор., р. 36, р1. УП, й^з. 17—22. Ярігі(егіпа Іатіпоза К о п і п с к. Раппе ііп саІе. сагЬ. де Іа Ве1ді^ие. ВгасЬіор., р. 103, р1. XXII, й^. 44 — 47. ’) V а и § Ь а п. Соггеіаі. оі Віпапііап апд Аѵопіап, Д., ѵ. 71, 1915, р. 4.3. IV а а ^ е п. ЗаН-Кап^е Роззііз. Ргод.-Ьііпезі. ВгасЬіорода, р. 450. ■') Ч е р н ы ш е в ъ. Верхне-кам. брахіоіі. Урала и Тимана, стр. 101. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 109 Остатки этой формы найдены Б. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 326, 816, 1060а, 1063 (с1.), 1092 (сГ.), 2610, 2686; Д. И. М у ін к е т о в ы м ъ въ пунктахъ: 318, 319 (с1. — 2 экз.), 511 (1 экз.), 592. Ни у одного экземпляра не сохранилось слѣдовъ пластинчатыхъ образованій на поверхности раковины. Но по своему очертанію и по характеру раковины най¬ денные экземпляры всего скорѣе подходятъ къ данному виду въ томъ объемѣ, который ему дается Конинкомъ. Ни на одномъ экземплярѣ не видно синуса брюшной створки или соотвѣтствующаго ему выступа спинной створки. Нѣкоторые экземпляры отличаются болѣе широкими раковинами и въ этомъ отношеніи походятъ на АЬкуггз ехрапза РЬіІІ., но такъ какъ они тѣсно связаны постепенными переходами съ болѣе узкими экземплярами, принадлежащими къ описываемому виду, отдѣлять ихъ нѣтъ основаній. Этотъ видъ обыченъ въ нижнемъ карбонѣ Зап. Европы (Англія, Бельгія); Ѳ. Н. Чернышевъ приводитъ его не только изъ верхняго карбона, но и изъ артинскихъ отложеній. 1’акимъ образомъ вертикальное распространеніе его очень значительно. 129. Лікугіз ( Асипосопскт) ехрапза Р 1і і 1 1 і р 8. Таб. УІ1І, ф. 40, 48. 1830. 8рігі/'ега ехрапза Р Ь і 1 1 і р з. (теоіо^у оГ УогкзЬіге, ѵоі. II, р. 220. р1. X, 18. 1857—1863. Аі/іугіз ехрапза Паѵіізоп. Вгііізіі сагЬопіСегоиз Бгасіііоросіа, р. 82, р1. XVI, Гі§з. 14, 16 — 18; р1. XVII, П§з. 1 — 5. Къ этому виду, какъ нужно думать, относятся сравнительно крупныя формы, отличающіяся отъ Аікугіз ріапозиісаіа относительно болѣе значительной шириной. Онѣ очень похожи на образцы, изображенные Давидсономъ. Рідинственное отличіе въ томъ, что онѣ не такъ сильно расширены въ боковыя стороны, а макушка брюшной створки иногда выдается сильнѣе. Найдены такія формы Д. И. Му шк етовымъ .въ пунктахъ: 318 (много), 325, (сГ. — 1 облом.), 592 (3 экз.); Б. Н. Беберомъ въ пунктахъ: 809 (сі. — 1 обл.); 816 (3 экз.) и 1092 (5 экз.). Повидимому, къ этому виду близко стоитъ крупный образецъ брюшной створки, найденный Д. И. Мушке то вы мъ въ пунктѣ 318. Отличія его, выражащіяся въ болѣе крупныхъ размѣрахъ и значительно выдающейся макушкѣ, не позволяютъ отожествить его сл. даннымъ видомъ. Недостатокъ же матеріала не позволяетъ описать его, какъ новый видъ. Размѣры одного экземпляра: длина = 43 тш., ширина = 53 ими. 130. Аікугіз (Яетіпиіа) атЫуіш 8о\ѵ. ? 1822. 8рігі{'ег атЫдішз 8 о с г Ь у. Міпег. СопсЬоІ., ѵоі. IV, р. 105, іііЬ. 376. 1868 — 1863. Аікугіз атЫуиа I) а ѵ і іі з о п. Пгііізіі сагЬоіііГ. ЦгасЫо|)г)с1а, р. 77, р1. XV, Гі^з. 16—22. 110 М, я Н и Ш Е в с к I й. ІІовидимому, къ этому виду относятся мелкіе экземпляры спириферидъ, найден¬ ные Б. Н. Веберомъ въ большомъ количествѣ въ пунктѣ 343а. Сомнѣніе вызывается ихъ незначительными размѣрами, слабой вздутостью рако¬ вины и невозможностью наблюдать внутреннее строеніе. Сем. Кеігіісіае 11 а 1 1 ап(1 С І а г к е. Кеіхіа К і іі 13 1. 11(4 гіа (Нн8Іе(Іі(і) гшІіоШ Р 1і і 1 1 і р 8. Таб. УІ, ф. 11, 12. 1831. ТегеЪгаіиІа гпсііаііз ІЧі і 1 1 і р к. Оеоіоду оГ Уогкяіііго, ѵоі. И, р. 223, і)1. XII, Яб». “іО, 41. 1858 — 1863. Яеігіа гайгпИз В а ѵ і і1 з о п. Ні’ііізіі сагЬопіІегітз Вгасіііорсхіа, р. 87, р1. XVII, Іі^з. 1!) — 21. Небольшая форма, но внѣшнему очертанію похожая на Яеігіа гасііаііч Р 1і і 1 1.. но отличающаяся отъ послѣдней болѣе грубыми п высокими складками. Послѣднихъ на брюшной створкѣ насчитывается по 0 съ каждой стороны срединной борозды и на спинной 1 1. Хорошо выражена точечная структура. Размѣры: длпна=11,5 пші., ширина '=11 іпга. Эта форма но своему виду очень похожа на нѣкоторые экземпляры вида Яеігіа га<ІіаІІ8 РІ1І11.. какъ ихъ изображаетъ Давидсонъ на табл. Ы, фиг. 0, но отъ формы, описанной Ф и л л и п со м ъ“), какъ уже сказано, она отличается болѣе грубыми складками. Это заставляетъ разсматривать ее, какъ форму близкую, но не тожественную съ видомъ Филлипса. Отъ Яеігіа ійоііігіх К о іі. эта форма отличается болѣе узкой формой, хотя по характеру складокъ похожа на послѣднюю. Родовое опредѣленіе не можетъ быть сдѣлано за ограниченностью матеріала * *). Эта форма найдена В. И. Веберомъ въ пунктахъ: 2610 (гі. — 2 неполн. экз.), 2686 (3 .экз.); Д. П. ]\Г у шкето вымъ въ пунктѣ 318. Сюда же относятся еще болѣе мелкіе экземпляры, найденные въ пунктѣ 1092 (Вебер ъ). ') в а V і (і 8 о п. Аррепіііх Іо Віе Вгііізіі сагЬопіІ. апсі рогт. Вгасіііор., і). 218. 9 См. В а V і с1 8 о п. Вгіі. сагЬ. ВгасЬіор., р1. ХУІІ, Іі^. 1Э. 9 См. К о п і п с к. Гашіе (іи саіс. сагЬопіІ. (іе Іа Ве18І^ие, ВгасЬіор., р. У2, р1. XXII, П^. 1 — 4. *) Какъ указываетъ II а 1 1 (РаІаеопС оГ Хе\ѵ-Уогк, ѵоі. VIII, рагі II, р. 122, 1834), Яеігіа гайіаііз Р Ь і 1 1. и Яеігіа иіоііігіх К о п., вѣроятно, относятся къ установленному имъ роду Іііізіесііа, типомъ для котораго имъ виб|)ана Иизі. Могтопі, встрѣчан)иі,аяся въ верхнемъ карбонѣ Миссури н Канзаса. Матеріалы къ изученію нпжнекаменноугольной фауны Ферганы. 111 132. ВеЫа (?) 8[). ІІовндимому, къ этому роду относится иеболыііая раковина, найденная Б. Н. Ве¬ беромъ въ пунктѣ 2686. По общему очертанію она похожа на ВеШа тиШсовШа Р 1і і 1 1., но отличается гораздо болѣе многочисленными и мелкими радіальными складками. Размѣры ея: длина = 4,5 пип., ширина = 4,8 шш., толщина = 2,2 пип. Эта форма немного похожа на ВеЬзіа тиііісоніаіа К о іі і п с к ^), но отличается болѣе мелкими размѣрами и относительно болѣе широкими очертаніями. Къ .этому виду ближе стоитъ другой (неполный) эк.земпляръ, найденный В. Н. Ве¬ беромъ въ томъ же пунктѣ 2686, но недостатокъ сохранности его не позволяетъ рѣшительно высказаться за принадлежность его къ этому виду. *) к о п і п с к. Гаипе (іц саіс. сагЬ. Це Іа 1^сIді^^10, В^асЬіоро^е8, р. 95, р. XXII, Іі^. 20—24. лі ■ '■ "П 153 мТё! ' ' ‘1 „л •' і^. Л' Й ■■» ■ >■ V ♦- •і** ■»-і6 ^ ' иі^44 « Т а “і "ІРЧИ . » ' ,іі . ■И ‘ I I > •. -1 і'И.'і. а V • і V ■ ■ -^ V • V V • ■ 51 .. И1< ПІ :І!У'Ѵ'А <. 'л*йц* :{;' : -п-^*»*.'- ; I /Ли Л 'і "■ !• т!1»ті,ѵ •>•' Ѵ'‘ ' Й', -Г. ,.' »г- '.\^ЙЛн !'■ . 1 • » > г'^/ •«•і’і::'.:.'і-*.»ЛІ-і-.;. « -О- • • ' 'ЛР . і!^».ѵ —'■м- .'Л І^-і'.ѵ .-л: ! '-■'/"■■(3 ■' і Ш-. <4 5 ш ^ * . •: - .1 ‘, .} ' 1І* . I і< с* <и > Іѵ Ѵ-'Ж. Ь- ) ■■«л .! . ЛІ 'І--. г -Ѵ -ч: » , ■_ Іл г •4 яйИГ - ^ м. '4КІ*!й *♦ ■ ''і *•(' «р-'ЛІ к#'< ^'іі ■< * V ' Ай I Іі.Щг^' ІШ Глава и I Общія заключенія о ха])актеі)ѣ (})ауііы. ' Даваемыя ниже таблицы показываютъ, какъ описанные виды брахіоподъ распре- дѣлаются по различнымъ пунктамъ распространенія нижняго карбона въ ^'ерган- ] ской области. Изъ многочисленныхъ пунктовъ, указанныхъ В. Н. Веберомъ, въ таблицахъ і взяты лишь тѣ, въ которыхъ найденная фауна представлена значительнымъ числомъ ■ формъ. Остальные пункты указаны лишь нрп описаніи тѣхъ или другихъ формъ. !І 'Гѣ же таблицы показываютъ, какіе изъ описан ві.іхъ видовъ встрѣчаются вь I нижнемъ карбонѣ на Уралѣ и Западной Европѣ. 'Гожественные виды отмѣчены знакомъ: X. Значительное число экземпляровъ I того и.ти другого вида отмѣчено знакомъ: X X. Виды близкіе, но не тожественные , съ описанными, отмѣчены знакомъ О. I I I Труды Геол. Ком., Нов. сер., вып. 162. 8 I I I 114 М. Я Н и 111 Е в СКІ й. Районъ нзслѣд. Р. и. в е б е ]) а Районъ (Зап. <1>ергаиа'). Чпль-устут,. ч Списокъ описанныхъ видовъ. 279 32(і 371= 2610 316 1092 2686 42 319 322 318 1. ЬерІаепагЬотЬоісІаІів ЛѴ і 1 с к., ѵаг. апаіо^а Р Ь і 1 1. X X XX — XX XX — — - ' XX 8г’Ье11\ѵіепе11а сгепізігіа РЬіІІірз . — X .'1. X X XX XX — — — с1. X 8ігер1огЬуііс1иі8 (?) ;?еиі1І8 Р 1і і 1 1 і р 8 (?) . — — X? — — — — — — — ЗсЬігорІюгіа гевиріпаіа М а г 1 . X X XX X XX X X — X XX 5. » тезоІоЬа I а п . — X — • — — — — — — — » Кеузегііп^іапа Коп . — — • — X — — — — — — КЬіріііотеІІа МісЬеІіпі Ь’ЕѵеіИё . X X X X X — X у — X X Ргосіисіиз еі^^шіеиз М а г <; і п . — XX — XX X X — — — X > тахітиз М’ С о у . — — X? X X X V — — X сГ. X 10. » Іаііззітиз 8 о ^7 . X — X X X X — — — XX » сГ. ЬетіерЬаегісиз 8 о ^ . — — — — — — — — — » зігіаіиз РізсЬег . X XX X XX X X — — X X » бетігѳіісиіаіиз Ы а г І . X — X — X X X X X X » іпПаІиз М с. С Ь ѳ 8 п? . — — — — X X — — — X , 15. » Магііпі 8 0 ^ . — — — — X у ~ — — — — » сопсіппиз 8 0 ^7 . — X — X X X — — — X » созіаіиз 8 о \7 . — — X? и ѵаг. — X X — — — X » зиісаіиз 3 о \ѵ . — — — X — — — — — — > Іоп^ізріпия 8 0 \7 . — — — — — X ? X X — X 20. Рг. зр . — — — — — — — — — ~ » Ьитегозив 8 о м'. [= зиЫаеѵіз Коп.]. . _ — — — — X у — — — — » Ьпгаеговпз 8 о \7. [= зиЫаеѵів К о п.], ѵаг. Іаіа п. ѵаг . . _ . _ _ ___ - » ріапиз I а п.? . — — — — X — — — — — * І’ег^апепзіз п. зр . — сГ. X X X X X — — — X 25. > Іепііівігіаіиз 7 е г п . — — X — — — — — — » КокйзсЬагепзіз 6 г о е Ь . — — • X ? 1 _ 1 — — — — — — » ішйаіиз В в Г г . — — X — — X — — — » с{. таг^агііасеиз РЬіИірз . . . . — — — — — ' — — — — — » с{. рзеиіогаагдагііасеиз I а п . — — X — — — — — X Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 115 шній Д. И. Мунікетова (Иосточпая Фергана). 9Я •ті о: ’Й ' й ) а м ъ. у рта-таш'ь. Акъ- бура. Алайскій хребетъ. Ц и 9 н иа Л X а и а л о 9 1 511 1 1 515 592 313 314 311 621 и 1 62.1 1 629 637 ^ В Л ^ 3 а> М й г: И X X X X X - — — — — — гі. X X — сЕ X X ? X ? X - — — — — X — — — — X ? — X Г X X X X X X X — — X X X 1 — — X — — — — — — X — — - — — — — — — — — ■ - X X X — X — сГ. X — — — — — X X X 1- — — — с Г. X — — — — — X X X' - — — — — — — — — — X — X - — — X — — — — — — X — X - — — — — — — — X X — '< — X X X X X X X X X X X - — — X — — — — сГ. X X X X X X 1- — — — — — — — — — X X X - сГ. X X — — — — — — — X X X - — — — — — — — — — X X X — — — — X — — — — — — — — — X X X - — — — X X — — — — — — — - — — — — — — — — X — — _ — — __ — — — сГ. X — — — — — — — — — X V — — - — — X — X V 1 — — — — — — — — — — X X X — — — X — — — — — — — X X !• — — — X — — — — — — X — — Примѣчанія. Н. П. в е б с ]) о м ъ найденъ въ 1322, 1913 н 1914. Д. В. Н а л и в к и п ы м ъ най¬ денъ въ пунктѣ 69. В. Н. В е б е р о м т> найдеісъ въ пунктахъ 440 и 1499. 116 М. я Н П Ш Е в с к I н. Районъ изсдѣд. Б. П. Вебера Районъ (Зап. Фергана). Чпль-устунъ. ч 279 326 371= 2610 316 1092 2636 42 319 322 318 30. Ргойисіиз тесіиза Коп . — — X — X X X _ X » (Ризііііа) еіе^апз М’ С о у . X — — — XX — X — — X > » рипсіаіиз М а г 1 і п . — X X X X X V X — сГ. X X » » аіТ. ризіиіозиз Р Ь і 1 1. . . — — — — ѵаг. X X — — — — > » зріпиіозиз 8 о . — — X — — — — — — X 36. » » асиіеаіиз М а г і . X X X XX — X X — XX » (Рпзіиіа?) гагііиЬегсиІаіпз I а п і з с Ь . » » Каг'ріпзкіапиз I а п і з с 1і. . . — — — — X — — — — — > » зеті^ІоЬозиз I а п 1 з с Ь. . . . — — X — — X — — — — » (Аѵопіа?) 'ѴѴ’еЬегі п. зр . — — X — X — — — — XX 40. » тпиіІпЪегспІаІиз п. з]). . . . X — — — XX X — — X XX » » зр . — — — — — — — — — X » аиепиаіпз п. зр . — сГ. X — — — — — X X » сгаззізгаагдіпаііз п. зр . — — — — X — — — — — » (Впхіопіа) зсаЬгісиІиз М а г 4 і п . — — — — сГ. X X ? — — — X 45. » (Оѵегіопіа) ЯтЬгіаіпэ 8 о ѵ . — X — — X — X сЛ X — — » (.Маг^іпіГега) згЬагІітіепзіз I а п і з с Ь. . — — X X XX XX X — X X РгоЬо8сі(1е11а сГ. ргоЬозсійеа V е г п. . — — — — — — — — — — > (?) зр . — — — — X — — — — — ЗігорЬаІозіа таг^іпаііз Коп . — X X X X X X — — XX 50. (?) зр . — — — — X — — — — — » зр . — — — — X X — — — — Те^иІіГега сІіаЬагпепзіз I а п і з с Ь . — — X X — — — — — — Сііопеіез раріИопасеа Р Ь і 1 1 . — X — X X — — — X X » Нагйгепзіз Р Ьі 1 1 . — — — X X — — — » X 55. » с?. Раітапіапа Коп . — — — X — — — — — — » Ра§;иеззіяпа Коп . — — X — — — — X — — » ІиЬегсиІаІа М’ С о у? . — X — X — X — — — — > ВисЬіапа К о п і п с к . — — — -• — — — — — X СітагорЬогіа гЬотЪоі(1еа РЬіІІ. . . — — — — X — — — — Матеріалы къ изученію нпжнекаменноугольной фауны Ферганы. I И ■ НІЙ Д. И. М у ш ке ■[ р а м ъ. т о в а (Воет і"ріа-і:шъ. очная Ак'ь- бура. Фергана). Алайскій хребетъ. Уралъ (Хабарпый и Шартымка). Бельгія. Великобританія. Примѣчанія. Г' 511 515 592 313 314 311 Ь21 и 628 629 687 1 1 < — X X X сГ. X — X — — — — — — X — X — — X — — — X — — X X X О о О 1 — — — — — - — — — — X . — X г X X X — — — сГ. X X — X X X — ■ — X — — — — — — X — — і — — — — — — — — — X X X — — — сГ. X X — — — — X ' — — _ _ — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — X X — _ сГ. X — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — X X — — — — — — — — — X X X X — — — — г?. X — — — X — — — — X — — X — — — — X X — — — — — — — — — — — — — X X — X X — — X — X — _ _ _ — — — — — — — — — — — — — — — — X — — — — — — — — — — — X X X — — — — — 1 — — — X X X — — — — — 1 — — — X X X ‘ ( — — — — — 1 - — — — X X X — — — — — — — — — X X X — — X — ' — — — X ? — X X X — — — 1 X — — — X X X 1 118 М. Я Н и Ш Е в с к I й, Районъ изслѣд. в. н. Вебе р а Районъ (Зап. Фергана). Чиль-устунъ. Ч 279 326 .371= 2610 816 1092 2686 42 .319 322 318 60. СаіпагорЬогіа Ѵегпеиіііапа 0 г й п . — _ _ _ X _ » (?) ветіпиіа Р Ь і 1 1 . — — — — X __ — — — _ » (?) ?вгдапѳп8І8 п. вр . — — — , -- XX XX — — — — ОопіорЬогіа гагіпаіа I а п., ѵаг. . . — — - — — X — — — - - - » топвігоза Іап . • — — — — X — — — — X 65. » апвгаіаіа Ь і п п. . . X ? — X — XX XX — — — — Риалах аситіпаіа М а г і. . . — — — — — — X — — — » » ѵаг. рІаІуІоЬа 8 о ѵ . — — — — — — — — — » (КЬупсЬопеІІа) с{. ридпив М а г і. — сГ. X — — X X — — _ КЬупсЬопѳПа ріеигойоп Р Ьі 1 1 і р а . — — X — X X X — — _ 70. Ліаіааша вассліиз М а г . .... — — — X XX X X — — X » » ѵаг. дІоЬиІиз Коп. . — — X — — — — — — — » ѵезісіііаге Коп.. — — — _ — — — — _ » сГ. Ьазіаіит 8 о \ѵ. . . . .... X X ѵаг. X II ѵаг. » ^іеттиіа Коп . — — — — — — X — — — 75. » аиепиаіиш М а г . — — X — X — — — — X > ГизіГогте V е г п . — X X — — X — — — — » Ьог(1еасеит Коп . — — X X X — — — — — » 8р . . . — — — — — X — — — — > атаѳтіт Коп . — — X — — — — — — — 80. » регоѵаіе Коп . — — — — — X — — — — » аГГ. погтаіѳ Коп . — — X ? — X — — — — — » 8р . — — X — — X — — — 8рігіГег аиепиаіиз 8 о \ѵ . — — — — XX XX — сі". X — XX 85. , » Вегуач’іпі п. вр.ггзіЬігіспз ш. (поп ТасЬ.) . — — X — X ? — — — — — » сГ. ігі^опаііз М а г 1. — — — — — X — — — — » Ьіаиісаіиз 8 о ^ѵ . . . — — — — X — — — — — . 8р. (№ 4) . . — — X — — — — — — — 90. > сгазвив Коп . — X — — — — — — — X » (Іііріісісоаіа Р 1і і 11 . — — X — X _ — сі X — — Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы I 1 У 1 19 піі Д. и. Мушкетона (Иосточная Фергана). >а Э Еі ^ а: -1 - «рам Уріа- ташъ. Акъ- бура. .А-іайскій хребетъ. л й \о Й ^ я ' н н о Примѣчанія. і' - ' 511 515 592 313 314 311 021 п 623 029 687 А «в ^ а, к С-І ч а п о < — — — — — — — — X — X X — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — X — — — — — — — — — — X — — X X X — — — — — X — — — X X X — — — — — сГ. X — — — X X X — — — — — — — X — X X X ‘ X 1 — X — — — — — — X X X - І - X X — — — — — — X X X — X X — X X X в. Н. Веберомъ найде)іа къ пунктѣ 1070. — — — — — X — — — X X X — X X — — — — — — — — ѵаг.Х — X X X X X — с(. X — — — X ? XX - — — X X — — — — — — — — — — — — — 1 X X — — — — — — — — — — — X — 1 - — — — — — — — — о о — Г - — — — - — — — — — — — X — — — — — — — — X X X , — — — — — — — — — — — — X X X . 1 - X — — — — — - — — X X — 1 1 сГ. X X X X Районъ из Районъ изслѣд. В. Н. Вебера (Зап. Фергана). Чиль-устунъ. 279 326 371=: 2610 316 1 1092 2696 42 319 322 Нрігііег іпіе^^гісовіа РЬіП . — X ? — X — — — — — — > сЛ Кеейіі В а ѵ і й в . — — X — — — — — — — > ѳіоп^аіиз I а п і в с Іі . — — — — — — X — — — 95. Ігігасііаііз, ѵаг. вехга(1іа1І8 Р 1і і 1 1 . — — — X — — — — — — > вр. (Л» 1) . — — — — — — — — — X > — — — — X — — — — — » вр. (>ё 3) . . — — — — X — — — — — > ер- (А) . — — — — — — — — — X 100. ер . — — — — — — — — X (8^иати1агіа?) Ипоаіиз М а г 1. . X XX XX XX XX XX X — X > (Кеііспіагіа) еіііріісив РЬіП . X X — X — — — — сГ. X > » гѳіісиіаіиз М’ С о у . — — — — — — — — — — 106. » сга.з8ІІѲ5Іиз п. вр . — — X X XX X — — — — » (Магііпіа) Магі . — — — — — — — X ? — — > (Магііпіорзіз) вр . — — — — — X — — — — > (ВгасЬуіЬугів) йвсога РЬіП . — — X ? X X X — — — — > » вр . X ? X — — — X — — — X 110. > » шіпітив I а п . _ — — — XX XX X — — X > » віпиаіиз I а п . — — X X X — — — — X > » Висктапі п. вр . — — аі'Ь X — X — — — — — » (АтЪосоеІіа) ІТгіі Пет . — — — — — XX — — — — Сугііпа 8ѳрІо.за РЬіП., ѵпг . — — - — — — — — — — 116. — — — — — — — — — X — — — — — — — — — X Сугі. (?) вр . . — — — — — — — — — X СугМпа (?) сагЬопагіа М’Соу? . — X — — — — — — — — Зрігііегіпа сГ. осіоріісаіа 8 о . — — X ? — сГ. X — — X X X 120. » іпзсиіріа РЬіП . — — — — — — — — — — > тіпіта 8 о ѵ . • . . . . — — X ? — — — — — — X I I * і і I I ов )■ Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 121 * [«Ій Д. И. Му Г' ш к е т о в а (Восточная Фергана). 9а Я а л ^ 5 1 1 р а м 1 Урта-ташь. Акъ- бура. А.чайскій хребетъ. л л хо а X я н а л и в* о Примѣчанія. 511 515 592 313 314 311 621 и 623 629 687 а и г» к 2 а п |- _ X оі. X X — аІГ. X — — X X X — X — — — — — — — — — X — — !. — — — — — X ? — — — X X X 1 - _ — — — — — — — — — 1 1. 1 — 1 1 т — — — — — — — — — — — — і — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — 1 X X X X X X X X X X X X і; 1 — — — — — X X X X сГ. X X X X X — — — ■ — — — — — — — — — X X X — — — — — — — — — — ( — — — — X — — — — X — X — — — — сіГ. X X — — — X — 1 _ _ _ — X V — X ' — — — — — — — — — — — X Ь. Н. Веберомъ найдена въ 821. - — — — — — — — — — X X ? — сГ. X — — — — — — X X X — — X — — X ? — — — X X X — — X — X — — — — — X I I 122 М, ЯНИШЕВСКІЙ, ЗрігіІ'егіпа аГі^. асіііісозіаіа Коп » зр. (№ 1) . » зр. (№ 2) . 125. » зр. (Л: 3) . ... » зр. (№ 4) . . » зр . Аіііугіз ріапозиісаіа Р Ь і 1 1. » ехрапза Р Ь і 1 1. ... 130. » атЪі^іаа 8 о ѵ. ? . . . Кеігіа аГГ. гасііаііз Р Ь і 1 1. . . » (?) ер . (Зап. Фергана). Чиль-устунъ. 279 326 371 = 2610 816 1092 2686 42 319 322 X Районъ ш X X X X X X X X X X X X X X X сГ. X Ч и 313 X X X X X Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы 123 . Мушкетова (Восточная Фергана). а X л ^ .5 *к Уріа-ташъ. Акъ- бура. Алайскій хребетъ. ГЗ св \о и Й я — ^ н -5 н я о Примѣчанія. Л 5 592 313 314 311 021 и 623 629 637 § в ^ X л н я Гі о _ — — — — — — — X — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — X — — — — X X — — — — ___ : X X — X — — — сГ X — — — X X — — — — — — — — — X X X — X — — — — — — — — — — — 124 М. ЯнИШЕВСКІЙ, Если откинуть сомнительные виды, то изъ общаго числа 182 формъ встрѣчено: Б. Н. Веберомъ въ пунктахъ: 279 — 11 видовъ, 326 — 21 видъ, 371 (= 2610) — — 45 видовъ, 816 — 31 видъ, 1092 — 62 вида и 2686 — 41 видъ. Д. И. Мушке¬ тов ы м ъ встрѣчено: ВЪ пунктахъ: ИИДОН4.: Чпль-устунъ Чиль-майрамъ Урта-ташъ Ак-бура Алайскій хре¬ бетъ 42 319 322 318 . , 325 . , 509 . , 511 . , 515 . , 592 . , 313 . . 314 . . 311 . . 621 и 628 629 . , 687 . . всего для Чиль-устуна 29 различныхъ видовъ Д. 55 14 12 12 15 23 7 10 16 10 6 7 всего для Чиль-майрама 7 О различныхъ видовъ. всего для Урта-ташъ 12 различныхъ видовъ. для Ак-бура. всего для Алайскаго хреб¬ та 17 различныхъ ви¬ довъ. Наиболѣе многочисленные списки видовъ имѣются въ районѣ Б. Н. Бебера для пунктовъ: 1092, 37 1 ( = 2610) и 2686; въ районѣ Д. II. Мушкетона для пункта 3 1 8. Изъ таблицъ видно, что наибольпіее число общихъ формі. нижній карбонъ Ферганской области имѣетъ съ нижнимъ каі)бономъ Урала, а именно 72 тожествен¬ ныхъ вида и 2 близкихъ вида, т.-ѳ. больше 50°/^[ЬЗ,3%}. Это, конечно, находится въ значительной степени въ связи съ общностью нижне¬ каменноугольной фауны Ферганы съ такой же фауной Урала. 'І’акая общность фауны подтверждается еще и тѣмъ, что тамъ и тутъ имѣются нѣкоторыя формы, которыя до сихъ поръ найдены только въ этихъ предѣлахъ. Таковы Тедиіі/ега скаЬагпензіз ші Ііі, Оопіоркогіа тонзігоза га і Ііі, Ооп. сагітіа тіііі и Магдіпі(ега зскаНітшізіз тіЬі, Какъ видно изъ таблицъ, и съ западно-европейскимъ нижнимъ карбономъ (Бельгіи и Великобританіи) нижній карбонъ Ферганы имѣетъ также много общихъ формъ, а именно съ карбономъ Бельгіи — 64 формы, или около 47,4%, и съ карбономъ Великобританіи — 67, или около 49,6%. Это также объясняется общностью фауны •) Общій итогъ числа видовъ для отдѣльныхъ областей изслѣдованія Д. И. Мушке т о в а— Чиль-устуна, Чиль-майрама, Урта-ташъ, Алайскаго хребта меньше общей суммы видовъ, встрѣчающихся въ пунктахъ каждой области, т. к. нѣкоторыв_виды являются общими для двухъ или нѣсколькихъ пунктовъ. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 125 нижняго карбона «І'ерганы съ фауной этихъ районовъ Зан. Европы. Общность же фаунъ Ферганы, Урала и Заи. Европы объясняется общностью морскихъ бассейновъ нн/княго карбона въ этихъ районахъ и ирипадлежпостью ихъ къ одной провинціи. Въ частности необходимо отмѣтить широкое распространеніе въ этихъ бассей¬ нахъ такой формы, какъ 1* *го(1. зігіаінз, — формы, которая, нужно думать, отмѣчаетъ своимъ присутствіемъ общность н. -каменноугольныхъ морскихъ бассейновъ Евразіи, указывая на нрпнадлеишость этихъ послѣднихъ къ одной провинціи, и въ то же время отличаетъ эту провинцію отъ нижне-каменноугольной провинціи С.- Америки, гдѣ, какъ извѣстно, нѣтъ представителей Рг. зігіаіиз. Среди описанной фауны имѣются слѣдующія 1 1 новыхъ формъ: РгоЛисЬиз кише- гозиз 8о\ѵ., ѵаг. Іаіп іі. ѵаг., Ргосі. /егцапетіз п. зр., Рго(1. (Аѵопіа?) }ѴеЬегі п. зр., Ргой. (Аѵопіа?) тиШіиЬегсгйаіиз п. зр., Ргой. аііепиоіиз п. зр., Ргоіі. сгаззотагдіпаЫз п. зр., Сатагоркогіа (ег()апепзіз іі. зр., (Аоніоркогіа сагіпаіаій^., ѵаг., Зрігі/ег сгаззі- ЬезЬиз п. зр., 8р. Висктапі п. зр. и СугЫпа зеріоза РѣіИ., ѵаг. Въ послѣднее время въ нѣмецкой литературѣ появился рядъ работъ, въ которыхъ приводятся результаты научныхъ экспедицій, предпринятыхъ проф. і\[ е р ц б а х е р о м ъ въ центральный и восточный Тянь-піань 1 907/ 1 909 гг., а также нѣкоторыхъ другихъ изслѣдователей въ этой л;е области. Таковы работы Г р ё б е р а ^), К е й деля ^), Л е у х с а “'), Кренкеля и др. Въ этихъ работахъ приводится характеристика пижне -каменно¬ угольной фауны Тянь-шаня вмѣстѣ со стратиграфическими данными для отлоікеній, содержащихъ эту фауну. Необходимо отмѣтить среди этихъ работъ работу Кренкеля, въ которой приводится цѣлый списокъ формъ изъ нижняго карбона і янь-шаня. Эти формы ЯВ.ІГЯЮТСЯ общими съ верхними горизонтами нижняго карбона Англіи, особенно съ зоной ВіЬіпіорІіуІІиш. Просматривая этотъ списокъ, можно впдѣть, что онъ заклю¬ чаетъ почти всѣ формы, найденныя и въ Ферганской области. Это показываетъ, что 9 М е г 2 Ь а с Ь ѳ г. Ѵогіаий^ег ИеѵісЬі: ііЪег еіпв іп йеп ДаЬгеп 1902 ип(1 1903 аиздеГйЬгІо ГогзсЬппд^- геіаѳ іп йеп гепігаіеп Тіап-зсЬап. Реіепп. Міи. Ег(1., Н. 149. 1904. М е г 2 Ь а с 1і е г. ГогзсЬппдагеізс іп Тіап-8еЬап, ЗігдзЬег. Лк. \Ѵіаа. МйпсЬеп, таіЬ.-рЬуа. К1., 34. 1904. Мег2ЬасЬег. ТЬе СепЬгаІ Тіап-8Ьап Моішіаіп. ЬопДоп. 1905. МеггЬасЬег. Ѵоп теіпег пеиеп 'Гіап-8с1іап-ЕхрейіІ;іоп. 1 07 ипД 1908. /. Сеэ. Ег(ік. БегИп. 1910. •) ОгоеЬег. ТІеЬег (ііе Раипеп Лез ппІегсагЬопізсЬеп Тгапзегеззіопзтеегез Лез 20п1га1еп Тіап-8сЬап, Ліе іп Лег ІІт^еЬип^ Лез 8аг4-Л8СІіо1 Раззез деГипЛеп ѵогЛеп зіпЛ. N. ЛЬ. Міп., БеіІ.-БЛ. 26, 1908. ОгоеЬег. СагЬоп ппЛ СагЬопГоззіІіеп Лез пбгЛИсЬсп ипЛ гепігаіеп 1іап-8сЬап. АЬЬ. Ак. ^ізз. МОп- сЬеп, таіЬ.-рЬуз. К1., 24, 1909. О г о е Ь е г. ѴогІйиГідег БегісЫ йЬег Ліе ІекІопізсЬеп ЕгдѳЬпіззеп сіпег ЕогзсЬипйзгеізе іт зйЛІісЬеп Тіап-8сЬап. 2еп1га1ЫаІІ Міп. 1910. ») КеіЛе1-ІІісЬаг2. Еіп РгоГіІ ЛигсЬ Леи пбгЛІісЬеп ТЬеіІ Лез 2еп1га1еп Тіап-8сЬап. АЬЬ. Ак. 'ѴѴт МІіпсЬеп, таіЬ.-рЬуз. К1., 23, 1901). КеіЛеІ. ОеоІо^ізсЬе ЦпІегзисЬипдеп іт зйЛІісЬеп Тіап-8сЬап пеЬзІ ВезсЬгеіЬип^ еіпег оЬегсагЬопі- зсЬеп ВгасЬіороЛепГаипа аиз Лет Кикигіикіаі. N. ЛЬ. Міп., ВеіІ.-БЛ. 22, 1906. КѳіЛеІ. Еіпі^е ВегісЬіі|^ип(»еп 2и теіпеп АгЬеіІеп (іЬег Леп Тіап-8сЬап. /епІгаІЫаІі Міп. 1907. <) ЪепсЬз. ОеоЬ.^ізсЬе ПіНегзпсЬипдеп іт СЬаІукІап, Тѳтигіукіаи, ВзипкагізсЬеп Аіаіаи (Тіап-8сЬап). АЬЬ. Ак. 'ІА'^ізз. МІіпсЬеп, таіЬ.-рЬуз. К1., 26, 1912. Б е и с Ь 8. ЕгцеЬпіззе пеиег ^еоЬі^^ізсЬег РогзсЬші^ іт Тіап-8сЬап. ОѳоІо^івсЬе КипЛзсЬап, 1\ В. 1913. •) Кгепкеі. Ь’аішеп аиѳ Лет ШіегкагЬоп Лез зОЛІісЬеп ипЛ бзіІісЬѳп Тіап-ЗсЬап. 126 М. Я Н и III Е в с к I й. ферганская вижнекаиенноуголыіая фауна тѣсно связана съ таковой же фауной Тянь-шаня и вмѣстѣ съ послѣдней относится къ той л^е провинціи, куда относятся многіе бассейны какъ Евр. Россіи, такъ и Заіі. Европы. Кренкель считаетъ возмож¬ нымъ различать въ нижнемъ карбонѣ Тянь-іііаня 2 яруса. Относительно нижняго яруса онъ указываетъ, что до сихъ поръ о немъ очень рѣдко упоминалось и для него требуется палеонтологическое основаніе. По его ука¬ занію, взятому у Леухса, сюда относятся указываемые Д. РІ. Мушкетовымъ тонкослоистые темные кринопдные известняки въ западномъ Тянь-шанѣ, согласно нале¬ гающіе на верхній девонъ. По опредѣленію Бронникова, эти известняки дости¬ гаютъ 3000 м. мощности. Сюда же, по мнѣнію того же автора, относятся упоминаемые Кейделемъ крем¬ нистые доломиты и доломитовые известняки, выступающіе въ юл;номъ Тянь-шанѣ у Сафарбая; эти известняки древнѣе известняковъ съ ВгоЛ. (іідтііеиз, выступающихъ около Уш-турфана. Нулѵно думать, что этн известняки частью, можетъ быть, парал¬ лельны слоямъ съ Ргосіисіиз кшпегозиз { = зиЫаеѵіз), обнаруженнымъ въ районахъ изслѣдованій Д. И. ]М у ш к е т о в а и Б. Н. Б е б е р а, частью же представляютъ еще болѣе древніе горизонты нижняго карбона. Но вопросъ этотъ пока остается открытымъ. Къ верхнему ярусу принадлежатъ фауны, описанныя до сихъ поръ изъ нижняго карбона Тянь-шаня, а именно изъ мѣстностей Сарт-джолъ, Хоно-хай, Баш-сугунъ, Юлдусъ, Уш-турфанъ, Ходжур-но-уссунъ, Боробог-уссунъ. Этотъ ярусъ въ Тянь-шанѣ характеризуется массовымъ нахожденіемъ Ргосі. дідапіеиз и его разновидностей Рго(і. ЕйеІЪигдепзіз Р 1і і 1 1., Рг. ІіетізрНаегісиз 8 о \ѵ., присутствіемъ нѣкоторыхъ коралловъ, особенно широко распространенныхъ въ верхнихъ горизонтахъ нижняго карбона, какъ то: коралловъ — ЬШюзігоііоѣ іггедиіаге РІііИ., Ядгіндорога гатоза боИГ, СуаіТго- рКуИит МигсЫзопі Е. и Н. Этотъ ярусъ, по мнѣнію Кренкеля, соотвѣтствуетъ зонѣ съ БіЬипорІіуІІит, уста¬ новленной Ѵаи^Ьап для самыхъ верхнихъ горизонтовъ нижняго карбона Англіи. Авторъ замѣчаетъ что не исключена возможность присутствія въ Тянь-шанѣ какъ болѣе древней зоны съ Зешіпиіа, такъ и болѣе новой зоны съ РозШопотуа БесЬегі, принадлежащей къ низамъ верхняго карбона. Болѣе дробное расч.іененіе яруса съ БіЬиворЬуИит для Тянь-шаня, по мнѣнію Кейде ля, не осуществимо, въ виду разрозненности отдѣльныхъ выходовъ нижняго карбона и невозможности сравнивать фауну изъ различныхъ мѣстностей, т. к. этому мѣшаютъ также и фаціальныя отличія. Только для южнаго Тянь-шаня Кренкель провизорно выдѣляетъ 2 подъяруса, и то по петрографическимъ основаніямъ, а именно: нижній подъярусъ, состоящій изъ пестрыхъ глинистыхъ сланцевъ и песчани¬ ковъ съ іірос.лоями известняка = ку румдукскіе слои, и верхній подъярусъ, состоящій изъ кремнистыхъ известняковъ, известняковъ и доломитовъ = сафарбайскіе слои. Сравненіе списковъ фауны различныхъ пунктовъ Ферганы съ тѣмъ, чтб дается Кренкелемъ, показываетъ, что въ громадномъ числѣ случаевъ эти списки свидѣ- Матеріалы къ изученію нпжнекаменноугольной фауны Ферганы. 127 тельствуютъ о принадлежности слоевъ, содержащихъ фауну, къ верхнему отдѣлу нижняго карбона (верхнему ярусу Кренкеля). Только въ ограниченномъ числѣ случаевъ имѣются болѣе древніе горизонты карбона; таковы слон пункта 2342а — но р. Джангн- джерь въ Аланскомъ хребтѣ на спускѣ къ Крпк-Алаю, — содержащіе Рг. зиЫаеѵів ( = Рг. іттегозиз 8 о \ѵ). п соотвѣтствующіе низамъ визеііскихъ слоевъ или верхамъ турнейскаго яруса Зап. Квроны. Таковы же слон, найденные ІТ а л п в кп н ы м ъ въ Чиль- устунѣ, — въ ур. Сасыкъ-унгуръ. Съ другой стороны, въ ферганскомъ карбонѣ несо¬ мнѣнно есть и белѣе новые горизонты нижняго карбона, содержащіе 8р. Ызиісаіиз 8о\ѵ., непосредственно подстилающіе слон со 8ріті[ет тоздиепзіз. Эти слои, какъ думаетъ Г р ё б ер ъ, соотвѣтствуютъ серпуховскому ярусу Подмосковнаго бассейна со 8рІ7І/. Юешіі ^). ') См. о г о е Ь е г ■. ІІеЬег (Ііе Гаипев (іся ішІегсагЬ. Тгапвртеззіопагаеегѳв еіс., р. 243. Мійѳгіак Іоі- іііе Вккіу оі' ііііѳ Ь()\ѵѳг СагЬоііііегоіш Ганна оГ Гег^ана. і^у У а п і 8 Ь е V 8 к у. Рагі /. Вгасіііоросіа. Ве8СгірІіоіі оГ пе\ѵ 8ресіе8. РгоФісІиз Ітпіегозиз 8о\ѵегЬу ( = Рго(1. згіЫаеѵіз К о іі і п с к ). Г1. III, Й5Г. 1, 2, За & ь, 4, 5а, Ь, <■. (Рог 8уП0ПуШ8 866 Кі188ІаП І6ХІ, р. 38). Атоп§8І іЬб шаібгіаі (1е1іѵегб(1 Ггот (ке Рбг^апа гб§іоп, сІііеПу Ьу Б. V. Каііѵкііі ап(1 іп а 8та11 пишЪбг Ьу V. АѴеЬбг, ІЬбГб аге тану гбргезеіііаііѵез о1' ІЬІ8 сошрагаіі- ѵсіу гагб, Ьиі ішрогііаііі 8ресіе8. Аз І8 8ІаЫ Ьу К о ІЙ ПС, к аші Баѵііізоіі, (Ьіз зресіез (Гоппегіу кпо\ѵп аз Рг. знЬ- Іаеѵіз) йііГегз 1'гош (Ьб аіііей зрбсібз, Рг. рИсаііІіз, іп Іаг^сг (Итепзіопз, тоге с1оп§а(ей іогт апб тоге ге§іі1аг1у 8\ѵо11еп ѵепігаі ѵаіѵе^ Ьезйез, Коп і пек піагкз, аз а (1І8ІіпсІіѵо сЬагасІег оГ іЬІ8 зресіез, 1е88 ге^икагИу іп ІЬе сопсепігіс і'оіііз оГ ІЬе ѵізсегаі рогіюіі оГ іЬѳ ѵепігаі ѵаіѵе. ТЬе зресітепз аі гау (ііврозаі іиПу а^гее Іо ІЬе сЬагасІегізІіс оГ ІЬіз зресіез аікі рагИу ргезепі Іурісаі І'огтз-зпсЬ аге ІЬе зресітепз Іакеп Ьу V. "К. \ѴеЬег Ггош ІЬе Іосаіііісз 234'г-а апй 2686, аікІ зотс зресітепз оЫаіпеіІ Ьу Каііѵкіп Ггот 8а8ук-ІІп§иг. Вііі іп тозі сазез Каііѵкіп’з зресітепз Ьаѵе поі зпеЬ ап е1оп§аІесІ Гогш, аз із оЬзегѵеіІ іп ІЬе Еп^ИзЬ аші Веіёіап зресітепз. ТЬіз сігсптзіапсе Іеасіз те Іо ге^тпі Іііеш аз а зресіаі ѵагіеіу патей Ьу те ѵаг. Іаіа. Опе оі Іііе 1аг},^е8І зресітепз теазпгез 70 шш. іп Іеп^ІЬ, аЬопІ 80 пип. іп ЬгсаіИЬ; апоІЬег— 60 пш. ЬоІЬ іп Іеп^ІЬ апй ЬгеайІЬ; ІЬе ІЬіпІ— 45 пип. іп 1еп§11і, 40 тт. іп Ьгеасіііі. Аз із зіаіей Ьу Ваѵійзоп, іп ІЬіз зресіез ІЬе ріасе оі ІЬе тейіап іпггодѵ оп ІЬе ѵепігаі ѵаіѵе із осспріей Ьу а сгізі. ТЬе зате із оЬзегѵей іп зоте зресітепз ігот ІЬе Рег- §апа ге^іоп. 8исЬ а респИагіІу, ргоЬаЫу, зіаікіз іп соппссііоп 4ѵі11і ігге^піагіііез іп ІЬе ^іоѵѵііі оі ІЬе зЬеІІ, зіпсе ІЬе сопсепігіс іоЫз аізо іге(|иеп11у тапііезі Ігге,!,иі1агі1іе8 іп ІЬеіг аггап- ёетепі, апй ІЬе зЬеІІ іізеіі ігедпепИу Ьссошез зошелѵЬаІ азупипеігісаі. 11 зЬопІй Ье поіей, Ьоѵѵеѵег, іЬаІ ІЬе йеіогтаііоп оі ІЬе зЬеІІ ігот ІЬе Рег§апа ге^іоп рагИу ргезепіз а зесопёагу Ті’уди Геол. Ком., Нов. сер., вин. ХС2. 130 М. у а п і 8 ІИ! V 8 к у. рііеііоіпрпоіі (Іие Іііс тоіііііаііі-Гогіііііій ргосе88С8. Ои ассоіті оі' 11іІ8 (Ье ішсіеі оС 11іе8е Гогпі8 8оте1;іше8 а88ііте а ѵсгу огі§іііа1 Гопп; Іііс ііпріЧ'88Іоп8 оГ Іііе Гіігго\Ѵ8 Гог Піс агшз Ьесоте ѵегу 8Ііагр1у ехрге88е(1 ііі Піет (ѵ. Гі^'. ’і). Іи ІІіІ8 ге8ре(‘І. Гііе писіеі Ьссоте ѵегу зітііаг Іо \ѵ1іаГ Ваѵі(І80іі Іккі герге8еііІС(1 ипёег Гііе паше оГ Рг. ктпегози^ 8оѵѵ. Т1іІ8 І8 (циГе іпГеІИ^іЫе, 8Ііісс, ав \ѵа8 іпепііопеіі аЬоѵе, Рпиі. хаЫаеіт І8 а зуііоііуіп Гог Рг. Ііішш'пзп.'і 8 о IV. А соггоЬогаГіон оГ І1іІ8 ГасГ піау аІ8о Ье Гоиші іи Іііе Гідиге8 аііііисесі Ьу те, іп іѵііісіі аге 8І101ѴП 1оі?е11ісг 11іе ішсіеиз оГ а ііопнаііу (Іеѵсіореіі Гоіт Ггеесі он а ІіаІГ Ггош ГІіе 8Ііе11 аіні ГЬе ішсіеиз оГ а сопзЫегаЫу (іеГогпимІ 8ресітсіі, іп іѵЬісІі Гііе рагГіаІ (ІізрІасеіпепГз оГ рог- ГІ0118 оГ Гііе ннсіепз аікі (І8ро8ІГ8 оГ саІсіГе іи Гііе ГІ88иге8 оГ 8Іі{1ііі^5 аге (1І8Гіііс11у ѵІ8іЫе. ТІіе рісГііге оГ Гііе ітс1еи8 оГ ГІіІ8 8ресіе8 рге8сііГ8 зресіаі іііГегевГ, зііісе Гііе зГгисГнге оГ Гііе іішег знгГасе оГ Гііе ѵаІѵе8 оЬ8егѵе(1 іп 8ресітеп8 ѵѵіГІі ѵаіѵез 1іа8 поГ ЬіПіегГо Ьееп 8иГГісіепі1у кіюдѵп іп ІГ. ІГ дѵа8 опіу кпо\ѵп ГЬаГ Гііе ѵа1ѵе8 аГГаіп соп8Іс1егаЫе 11ііскпе88 іп ГІ1І8 8ресіе8. Л8 І8 8ееп Ггош Гііе Гі^пге (ІерісГіп? Гііе ппс1еи8 оГ Гііе ѵепГгаІ ѵа1ѵе8, Гііе (1ерге88Іоп8 Гог Гііе агіп8 аге сопзісІегаЫе іп ГІіІ8 Гогш. Аз ге^агйз Гііе іппзсіііаг іпірге88Іоп8, Гііе іпірге88Іоп8 оГ Гііе (ІіѵагісаГогз Іуіп?^ пеагег Го Гііе Ііііійе-шаг^^іп Ііаѵе Гііе Гогш оГ Ггіапі,мі1аг си8Іііоп8 ѴѴІГІІ опе оГ Гііеіг 8іі1е8 іІігесГесІ Гоѵѵапі Гііе ГгопГаІ таг^іп, Ьеііі^ а(1)асепГ Го Гііе Ып^^е-таг^іп ѴѴІГІІ Гііе оррозіГе ап§1е. ТІіе ітрге88Іоп8 оГ Гііе аіісІпсГогз аге паггоѵѵ, аггап^еіі іп Гііе ші(1(і1(' ЬеГѵѵееп Гііе ішргѳззіопз оГ Гііе ёіѵагіеаГогз. ТІіе гегааіпіп" раіТ оГ Гііе іппег 8игГасе оГ Гііе ѵаіѵе (пеагег Го Гііе Ггопіаі п1аг§іп^ І8 соѵегеіі ѵѵіГІі шіііиГе еІоп^аГей ГпЬегс1С8 Іеаѵіп^; он Гііе пис1еп8 ріГ8 ге8спіЫіпіі,' Пюзе рпкіпсеіі Ьу ріпз. ТІіе (Іогзаі ѵаіѵе І8 ргоѵійеіі ѵѵіГІі а (ІпрІісаГесІ 1ііп§е-ргосе88, Ггош ѵѵІіісЬ Гііе 8ерГипі ГПП8 іп Гііе піі(1(іІе оГ Гііе іппег зпгГасе оГ Гііе ѵаіѵе. 1 (іі(1 поГ зпссееіі іп оЬзегѵіп" Гііе іт- рге88Іоп8 о1 ГЬе аіМіісГогз. А8 ѵѵа8 аігеаііу шепііопеіі, ГЬе ѵаіѵез аГГаіп еоп8І(1егаЫе ГЬіскпе88; ГЬІ8 І8, Ьоѵѵеѵег? оЬ8егѵс(1 іп ГЬе Ьіп^;е-рогГіоп, ѵѵЬегеаз пеагег Го ГЬе ГгопГіІ таг^іп ГЬе ѵаіѵез Ьссоше ѵегу ГЬіп апсі, ГЬегеГоге, Гга^ііе. ІГ І8, іпауЬс, (іис Го ГЬіз ГасГ ГЬаГ іп ГЬіз рагГ ГЬе ѵаІѵе8 Гге- ^иепі1у Ьеаг ап іі-ге^піаг азресі. ІГ тау аІ8о Ье іпепГіоііесІ ГЬаГ гссепПу Ее сіе 8 ') Ьа8 аіЫіісеіІ а сазе ргоѵіп§ ГЬе ііІспГіГу оГ Рг()(і. зпЫаеѵіз аікі Ргоіі. кшпегознз. I). ^аііѵкіп (ІізсоѵегеіІ ГЬе Гогш іІезсгіЬеіІ (ѵаг. (аіа) іп а ^геаГ ппшЬег оГ зре- сітепз 011 ГЬе гі(1§е СЬіІ-ІІвГпп -аГ ГЬе іосаІіГу 8а8ук ІІп^5иг. V. N. \\'еЬег оЬГаіпеіІ ГЬе зресііпепз оС ГЬіз 8[)есіо8 (ГурісаІ зрссітепз) Ггош ІосаІіГісз 2342 ап(1 2686. Еог Кп88Іа іп Кпгоре ГЬіз Гогш ѵѵаз шспГіопесІ Ьу ТіззіГгіп") іп (Ье Іоѵѵсг сагЬоп оГ ГЬе ВопеГг ге^іоп. Еог ^ѴсзГегп Епгоре ГЬіз зресіез ѵѵаз піепГіопеіІ іп І’>е1§:іппі — іп ГЬе ІіпісзГопез оГ Ѵізе, іп Егапсе — іп ГЬе ІіпіезГопез оГ (Ла^еоп псаг Лѵезпез (Коп і иск); іп Еп§1ап(1 — іп ГЬе саг- ‘) Тгапз. Маіісііезі. СеоІ. Зог., ѵэі. IX, Л? 3, Ліапсііе.зіег, р. 1 — 2. ’) Ь і 8 в і I а і п. Кер. оп іЬе (Іеоі. ехріог. іп 1911 іп Оіе Лопеіа аші ЯнЬ-Мовсоѵіап Баеь'іпз. БиП. оГ Оіс АІех. 1)011. Боіуіесіш. Іпзі., 1912, ѵ. I, р. И, ])1. IV', Г. -4. .иаІіР.гіаІ8 1’ог Піе 8іи(1у оГ (1іе [,о\ѵег СаѵЬопіІ'егопз Каппа оГ Рагиапа. 131 ЬопіГегои» Итеякте о1 СІіНіегое іп І.аіісазЬіге (Ва ѵ ісі 80 іі). Тііе піісіаі оі иіІ8 Іогш (ІевсгіЬегі Ьу 8(і\ѵегЬу иіі(1бг Ню і^іѵеп паше \ѵѳі’е Гоипсі іп ІЬе пія§пс8ІаІ Іішезіопе о1 Згесбпп іи Іеісе8(.ег8Іііге. Ргесіі зіаіез Іііаі іп 8і1е8Іа 11іІ8 І'огш сігіі'аоіегігез Йіе 1о\ѵег 1іогі/оп оІ Іііе 1о\ѵег сагЬоп сотрозііі»' а гопе \ѵіиі Рг. зпЫаеѵін. І’озніЫу, Ііііз гопе Ьеіоп^з аігеаёу Іо Піе Тоіігпаі зігаіа. Лшопі^зі оіііегз Пііз апПюг (ѵ. зупоііушіс] ѵергезепіз а Ьеапііі'пі зресішеп оІ' 1І1І8 зресіез І'гоіп ^еийогі' пеаг ЗіІЬегЬег^ (Оіаіг) ЬеІопдііі§ іо Піе Вгезіап Мизепт. Іп Піе шозі гесепі Іізіз оГ І’огшз епеоппіегей іп Піе іІііГегеііІ гопез оГ іЬе Рпіііізіі аікі Бпі^іап сагЬоп Пііз зресіез із (іиоіеіі П'от Піе Іюгігоп Іуіп^ Ьеііѵееіі Піе Топгпаі аікІ \ ізе Ьейз (Іюгігоп Ь), мііеге іі геасііез ііз шахітпш (Іеѵеіортеііі ’)• Ршіасіиз (егдапензьз п. зр. Р1. 111, 10, 12, 1.3, 14, 15. 81іе11 оі теіііпш (Іішепзіопз, оі зеіпі-сігспіаг очПіпез. ѴепігаІ ѵаіѵе 8Іі§1іПу сопѵех, \ѵіПі Ьеак Ьеіиііпё зігоп^Іу оѵег Піе Ріи^е-шаг^іп; іі із ргоѵіііеіі іѵіііі а ѵѵеакіу ехргеззесі зіпиз. ІІіп§е-таѵі?ііі зігаі^Ы, осепііуіп? §і-еаіезі ІіѵеаіІПі оі іііе зііеіі. Гііе ехіегіог зпгіаге оі іііс ѵепіѵаі ѵаіѵе соѵеші пеаг Піе Ьеак \ѵіі1і І1•е^иепі сопсепігіе, зЦоІііІу спгѵсіі іпггоіѵз апй зрагзеіу (ПзігіЬіііеіі сошрагаііѵеіу Іаг^е іпЬегсІез — Піе роіпіз оі аііасіішепі оІ Піе зріпез Тііе ІпЬегсІез Ьесоше топ‘ е1оп5,шіе(1 іо\ѵаг(1 іЬе ігопіаі піаг§іп. Кеагег іо іііе ігопіаі шаг^іп Піе сопсепігіе іпггоіѵз (Іізаііреаг, Ьпі іпзіеаіі Піеге агс оЬзегѵесІ ѵѵеакіу ехргеззеЛ Ьгоаіі ііте^піаг гаіііаі іоЫз. Тііе ёогзаі ѵаіѵе із м'еакіу сопсаѵс, ІоІ1о\ѵіп§- іііе оіііііпез оІ Піе ѵепігаІ ѵаіѵе. Іп Піе піісЫІе оі ііз зпіТасе, ігош іііе Ьеак іо іііе ігопіаі піаг^іп, іЬеге гішз а зІі^Ьі рго]есПоп сог- гезрошііпё іо іЬе зіішз оі іЬе ѵепігаІ ѵаіѵе. Он Піе опіег зпгіасе оі іЬе (Іогзаі ѵаіѵе аге оЬзегѵеіІ іге(|иепі сопсепігіе спгѵеіі Іпггоіѵз, зішііаг іо іЬозе оЬзегѵеіі оп іЬе ѵепігаІ ѵаіѵе, аікі. іпзіеаіі оі іЬе ІпЬегсІез іог іЬе аііасіішепі оі зріпез, іЬеге аге соггезроіиііп^ (1е]ігеззіоііз. Тііе ііііскпезз оі Піе ѵаіѵез із іпзікпіііеапі. ТЬіз іогш із респііаг іп іЬаі. іп Піе аЬзепсе оі Піе ѵаіѵе. Піе зсіПіііпге он іЬе шісіеі оі Піе ѵепігаІ ѵаіѵе аікі он Піе ішргеззіоп оі Піе (Іогзаі іі зеешз іо Ье 8ігоп^>ег аікі зЬагрег ехЬіЬіІеіІ — езресіаііу, Піе сопсепігіе Гпггоѵѵз. 8ІПСС іЬеге із ііоі опе зресішеп іп ѵѵЬісЬ ЬоіЬ ѵаіѵез сопііі Ье ехашіпеіі іо^еіЬег, іі із ішроззіЫе іо іисі^е іІеГіпііеІу аЬоііі іЬе іИзіапсс ЬеПѵееп іЬе ѵаіѵез, Ьпі .іікі^іп;^ Ігош іЬе зИ^Ьі сопѵехііу оі іЬе ѵепігаІ аікі сопсаѵііу оі іЬе ііогзаі ѵаіѵез, іі із іпзі§піГісаііі. ТЬе іппег зігпсіііге оі іЬе ѵаіѵез гетаіпз ппкііоѵѵп. Меазпгічііепіз оі опе зресішеп: Іеп'^іЬ аЬ. 20 шш., ЬгеаіІіЬ — .Ѵі шш. ТЬе огі«:іпа1ііу пі іЬе зспіріпге оі іЬіз Іогш (Іізііп^пізііез іі зЬагрІу ігош аіі іЬе Рім- (ІПСІІ1ІЗ кіюѵѵп. ТЬегс із а зІі§1іі гезешЬІапсе Ьеілѵееіі Пііз іогш аікі Рг. рУісаСіѴіз 8оѵѵ., Ьпі іЬе (ІііІегепсе із ргезепіеіі іп іЬе зІіігЫ сопѵехііу оі іііе ѵепігаІ ѵаіѵі', Ьпі шаііііу — іп Піе ргсзепс(і, Ьезіііез іЬе сопсепігіе Іпггоіѵз, оі ппііогшіу (ИзІгіЬпіеіІ ІпЬегсІез он Піе зпгіасе оі іЬе ѵаіѵе, аікі оІ Ьгоаіі гаіііаі іоЫз пеаг іЬе ігопіаі шаг^іп. 1 Яие: V а н ^ 1і и п (Яуп. ) аші оіііегя, р. Зй. О* 132 II. У а п і 8 1і е V 8 к у. ТЬе гергезепіаііѵев оі 11іІ8 Гопи \ѵеге Іоііікі Ьу V. N. \ѴеЬег аі ІЬе Іосаііііез; 371, 816 (8еѵ. 8р(‘С.) аіі(1 1092 ( = 2610) (1 8рес.); Ьу В. 1. М и 8 1і к е Іо ѵ . аі ІЬе Іосаііііез 318 (піану) аікі 360 (сі. 1 ярее.). РгосЫсіт {Аѵоніа^) ІѴеЬеН іі. 8р. Р1. VII, й^. 20, 21, 22, 23. 8Ье11 оС зтаіі 8І7.е \ѵііЬ ѵегу сопѵех ѵспігаі аікІ ѵегу еопсаѵе (Іогзаі ѵа1ѵе8. ^аггоѵѵей Ьеак оі ѵепігаі ѵаіѵе сопзісІеѵаЫу оѵсг1іаііёіп§ Іііе 8ІгаіёЫ Ьііі?е-таг§іп, ѵ'ЬігІі соіте8роп(І8 Іо ІЬе шахіпиіт ѵѵііІИі о1 ІЬе зЬеІІ. ТЬѳ шіс1(11е рогііоіі о1 І1іІ8 ѵаіѵе (Іесііііез гаІЬег аЬпірИу Іо ІЬе Іаіегаі таг§І!і8. Он ІЬе 8І(1е8 оі' іЬѳ Ьеак ІЬеге аге 8іпа11 аигіе1е8. ТЬе 8іігГасе о1 ІЬе ѵепігаі ѵаіѵе І8 соѵегеО іѵіІЬ а с1іагасІегІ8Ііс згиіріиге ііі ІЬе Іогга о1 сошрагаііѵеіу питегои8 ІііЬегс1е8 ;ѵЫсЬ Ьесопіе і^гагіііаііу 8ІгеІсЬе(1 Ііеоіпіііпё Ігош іЬе Ьеак Іо ІЬе Ігопіаі таг^іп, аікі ра88 ІІ1І0 гіЬ8. ІИ ІЬе тііЫІе рогііоп, аі а (іізіапсе оІ‘ 5 тш. іІ І8 ро88ІЫе Іо соііпі 4 — 5 оі іЬет І11 Ігап8ѵег8е (Іігесііоп. Вог8а1 ѵаіѵе сопзЫегаЫу сопсаѵе, І'о11о\ѵіп§ ІЬе ои11іпе8 оі ІЬе ѵепігаі, аікі соѵегеіі \ѵіІЬ тііиііе (1ерге88Іоп8 соггезроікііпё Іо ІЬе 1иЬегс1е8 оі ІЬе ѵепігаі ѵаіѵе. Он ІЬе іппег 8іиТасе оі ІЬе ѵа1ѵе8 І8 оЬзегѵеё а Гше ІііЬегсііІаІіоп. 8расе Ьеііѵееп ѵа1ѵе8 пагго\ѵ. Меа8іігеіпепІ8 оі оііе тоге сошріеіе зресіпіеп: 15 тш. іи 1еп§ІЬ, 15 пш. іи ЬгеабІЬ. ТЫз 8ресіе8 оссііріез ап аррагепііу іпіегшеіііаіе ро8ІІіоп ЬеІ\ѵееп Рг. Уоипціапш ЪіиуР) аікі Рг. Кагршзкіаит У ап.-). II (Ы1ег8 Ігош Рг. Уоішріаміз іп а 1е88 еіопёаіеіі Іогш аіиі іп ІЬе Ып§е-іпаг§іп рге8епІііі§ іЬе шахітипі ЬгеаіІІЬ. Ргот Рг. Кагріизкіапт іІ (Ііііегз іп а шоге сопѵех Ьеак, шоге еІоп^аІеО Іогш аікі шоге піішегоііз ІііЬегс1е8. ТЬо 11138®) ге§аг(І8 Рг. Уошгдіапнз аз ІЬе гергезепіаііѵе оі а пеіѵ пашеіі Ьу Ьіш Лішша, аікі Ьеііеѵез іІ Іо Ье ап іпзіапсе оі 8іісЬ а Іогш іп ѵѵЬісЬ ІЬе зеіііріиге— ІЬе арреа- гапсе ГіГ8І оі ІиЬегсІез, аікі Іаіег оі гіЬз — ІЬе ге8іі1І оі саІа^епеИс (Іеѵеіоршеііі оі гіЬ8. II І8 ро88іЫе ІЬаІ ІЬе 8ресіе8 (ІезсгіЬесІ Ьу те аізо рге8епІ8 ап іпзіапсе оі ІЬе заше са1а§епеІіс беѵеіоршепі оі зеіііріиге, ЬііІ I аш іюі ^11ІIе зііге аЬопІ іЬаІ. ТЬе гергезепіаііѵез оі ІЬіз зресіез ^ѵеге Іопші; Ьу V. N. АѴеЬег аІ Іосаііііез 1092, 2610 аікі 2686; Ьу В. I. МіізЬкеІоѵ аІ іосаііііез 318 (шапу) аікі 509 (1 зрес., іп ѵ'ЬісЬ шіішіе ІііЬегсііІаІіоп із ѵізіЫе он ІЬе писіепз оі іЬе ѵепігаі ѵаіѵе). Ргосіисіиз (Аѵопіа?) тиШіиЬвгсиЫіиз п. 8р. Г1. VIII, й?. 25, 20, 27, 28, 23, 30, 33 '& 34. ТЬе ехіегпаі азресі оі ІЬе §іѵеп Іогш іог \ѵЬісЬ I ргорозе ІЬе паше Рт. шиІШиЪетси- Іаіт сіозеіу гезешЫез ІЬаІ оі Ргосі. \ѴеЬегі т 'АА.М аізо ргезепіз а зЬеІІ оі зшаіі (іітеп- 8І0118 \ѵііЬ а ѵегу сопѵех ѵепігаі аікі ѵегу сопсаѵе сіогзаі ѵаіѵез. ТЬе пагго\ѵе(1 Ьеак оі ІЬе ѵепігаі ѵаіѵе оѵегЬап^з ІЬе зВаі^Ы Ьіп§е піаг§іп сопзЫегаЫу, ІЬе ІаІІег ргезепііп^ ІЬе шахі- пшш ЬгеаіІіЬ оі ІЬе зЬеІІ. ТЬе шкЫІе рогііоп із иііііогшіу сопѵех, (Іесііпіп^ аЬгирІІу Іоѵѵагіі Лаѵісізоп. БгКізІі сагЬ. БгасЫ )ро'1а, р. 167 & 233; р1. XXX^ II, й^. 22 — 23. V а п і зЬ е V а к у. СагЪопіГ. ІітезЮпез оп гіѵ. 81іаг1утка, р. 129, р1. 1, йк. 1 & 2. “) Т Кота 8. Ьгіі;. СагЬ. Рго(1исІі, р. 259. М;іІегіііІ8 Гог Піе ЗГіісіу оГ Іііе ІоѴег СагЬоіііГегоіі8 Клипа оГ Кег^аііа 133 ГІЮ Іаіегаі 8к1е8. Кеаг Іііе сікі оГ ІЬо 1ііпа:е-тагйіп аго 8ша11 аіігіс]е8. Тііе вигГасс оГ Іііе ѵаіѵе І8 (',оѵеге(1 \ѵі11і іиітегоиз сіоцоаіеіі тііііііе ІііЬегсІев аггаіі§е(1 іи сЬоскогЬоапІ опкм-, Ьосошіп^^ Іоп^ог іи Гііе пійкііс рогГіоіі оГ 11іо вііеіі аікі рагііу а(1]і)іпіпй еасіі оіііег, 11іи8 рго(1іісіп^ Ик^ ііпрге88Іоіі оГ гіЬ8. І11 Гііе піиЫІе ])ОіЧіоіі, аі а (іі8Іаіісо оГ 5 шіп. іі І8 ро88іЫе Го соііпГ 5 -6 оГ ГЬет іп Ггаіі8ѵог8е (ІігесГіоіі. Тііе (1ог8а1 ѵаіѵе І8 соѵегек ^ѵіГ11 пишегоиз тііиііе (1ерге88Іоіі8 соітевроіиіііі^ Го Гііе ГиЬегсІез оГ Гііе ѵеііГгаІ ѵаіѵе. Тііе (1І8Іаіісе ЬеГѵѵеем Гііе ѵаіѵез І8 па1■^о^ѵ. Тііе іпііег 8іігГасе оГ Гііе ѵаіѵез 1іа8 гетаіпеіі ипкпоѵѵіі. Меа8іігетеііГ8 оГ оііе 8ресітеп; 17 шіи. іп 1(чі??Г1і, 18 шга. іп ЬгеасІГІі. А8 1іа8 Ьееп іііепГіопесІ, Г1іІ8 зрі'сіез сіовеіу ге8етЫе8 Рг. ІѴвЬегі (ІіІГегіи»' Ггот Гііе ІаГГег іп шоге іііішегои8 аіиі шіііпГег ГиЬеіхІез он Гііе 8иіі'асе оГ Гііе ѵаіѵез. ІГ аІ80 ге8еіпЫе8 Рг. зріпаіоаия 8 о \ѵ. '), Рт. <ігатіІ08Пя К 1і і 1 1. ") аікІ Рг. (ІІ-яяІтИіз К о п. ^), (ИЙТегіи^ Ггот Гііе Гогтег іп а тоге ргоІііЬегапГ Ьеак аікі еІоіі^аГеіІ ГиЬегс1е8, аікі Ггот Гііе ІаГГег 2 — ііі а тоге еІоіі^аГеіІ Гогт, тоге ргоГііЬегаііГ Ьеак аікі тоге іштегоііз еІоп^аГесІ 1иЬегс1е8. Кгош Рт. Ьентіапия Коп/), аѵЬісЬ Гііе 8ііесіе8 (ІевсгіЬеіІ ге8етЫе8 ііі 8Сіі1рГііге, іГ (1іГГег8 іп а тоге соііѵех ѵепГгаІ ѵаіѵе аікі ііі Гііе а1)8еіісе оГ а 8Ііііі8. Тііе зресіез бе8сгіЬе(1 \ѵа8 Гопікі Ьу V. N. )ѴеЬег аГ 1оса1іГіе8; 279 ((1ог8а1 ѵаіѵе), 1 092 (тану) аші 2686 (2 8рее.), Ьу I). 1. МизЬкеГоѵ аГ Іос. 318 (тану). 1)е8І(1е8, ІГ І8 Го Ье зііррозесі ПіаГ Го Гііе 8ате 8ресіе8 Ье1оіі§ Гііе зтаіі 8ресітеп8 оГ РтоіІисЬт Гоіпкі Ьу В. 1. Міі8ІікеГоѵ аГ ІосаІіГу 318 (зее Р1. ѴП1, 33 & 34); аГ аііу гаГе, Піеіг зеііІрГііге І8 кІепГісаІ Го Гію зепІііГііге оГ Гііе зресіез (ІезсгіЬей. РгоЬаЫу, ГЬезе аге уоііп»- зресітепз оГ Гііе ^іѵеіі зресіез. ]* *го(ІнсІт аНетшіия п. зр. Г1. VIII, «КЗ. 31 & 32. 81іе11 оГ зтаіі зіге \ѵіГ1і ѵеііГгаІ ѵаіѵе (ІізГіпёііізЬеіІ Ьу Гііе соіізійегаЫу зГгеГсЬесІ асиГе- ап§1е(1 Ьеак, рго1ги(1ііі§ Ьеуоті Гііе 1іііі§е таг§іп, Ье^інійнё Ггот іѵЬісІі Гііе шііЫІе соііѵех рогГіоіі зГагГз Гог\ѵаг(1. ТЬіз рагГ із Ьоічіегеіі Ггот Гііе зісіез аікі Ггот Гііе аііГегіог рагГ Ьу а рго]ес1іоіі ргезеііГііі^ Гііе Пііскепѳіі ехГегіог шаг^іп \ѵ1ііс1і сІесИпез аЬгіірГІу оііГіѵагсІз. 8та11 аигісіез аге ргезепГ. Тііе шахіишт ЬгеасІГІі соггезрошіз Го Гііе піііІсИе роіТіоіі оГ Гііе зііеіі, Тііе зіігГасе оГ Гііе зііеіі із соѵегеіі іѵПЬ пііпіегоііз ѵегу тіііиГе ГиЬегсІез. Іп Гііе тіікііе рогГіоп Піеге аге іюГ Ге\ѵег ГЬаіі 10 оГ ГЬеш [іег 6 тш. Оп Гііе оііГег рагГ оГ Гііе зііеіі із ѵізіЫе а \ѵеак1у (Іеѵеіореіі ІопоіГікІіііаІ рІісаГіоіі, Тііе (Іогзаі ѵаіѵе із з1іі,^Ы1у соііѵех, соѵегей іѵіГІі шіипГе (Іеіігеззіоііз соггезроіі4іп§ Го ГЬе ГиЬегсІез оГ Гііе ѵеііГгаІ ѵаіѵе. МеазіігеіііепГз: 1 1аг§ег зресііпеіі теазіігез 13 шш. іп 1еп§Пі, 12 шш. іп ЬгеаіІГЬ. Іп зсиІрГиге Пііз Гогт зИ^ЬГІу О ЯоѵегЬу. Міпег. Сопсіі., ІаЬ. 68, 6 & О, аее аіао; Т 1і о га а в. ВгК. сагЬ. Ргосіисіі, ]). 314, рі. ХХ11І, й?з. 7—9; р1. XIX, й^а. 7, 8. ’) РЬіПірв. Оеоіо^у оі УогкаЬіге, ѵоі. И, р. 216, р1. VII, йі(. 14. “) Копіпск. Мопо^г. (1. Ргой., р. 147, р1. XVI, й§. 5 а, Ь, г. *) Копіпск, іЬііІега, )). І.'Ю, р1. XV, й;.'. 5 а, Ь, с, (1, о. 134 М. У а п і 8 1і е V 8 к у. ге8етЫе8 Рго(1. тиІЫЬиЬегсиІаІш (8ее аЬоѵе) (ІіЙегіп^, 1іо\ѵ’еѵеі‘, ііі а 1е88 сопѵех ѵеііігаі ѵаіѵе, іп тоге іііітегоіі8 ІііЬеге1е8 аіі(1 іи Іііе і>іЧ'8епсе оГ а іЬіскеиіп^ он іііс оиіег таг^іп. Іи іііѳ Іаііег сішгасіег іі ге8етЫе8 сгавяошаг(ПШІІ8 тіііі (все Ье]о\ѵ) (ІііТегііі^ опіу ііі а тоге е1оіі§аІе(І Ьеак апй тоге іиітсгоіі8 (ііЬегс1е8. 11 (1і1Тег8 ііі Іііе 8ате Іеаіигез Ггот ГгоЛ. ІѴгіфіі Ваѵі(1. ^), \ѵ1ие1і аІ80 рге8епІ8 а Іігоайег 1’огт аікі Ьеаг8 (1І8ІіпсІ 8Ііе11 гіЬз оп 11іе оиіег таг§ііі. Іп 8сіі1р1ііге 11іе Іогш (1е8егіЬе(1 ге8етЫе8 аІ80 Рго.'І. Оезкаі/езіаит Коп. •) (ИІТегіп^ іп а тоге сіоп^аіей Ьеак апй іп іЬе іЬіскепіп^^ о1' Іііе еліегпаі таг§іп. Т1іІ8 8|)ееіе8 ѵѵаз Іопші Ьу V. Б. \ѴеЬег аі Іосаіііу 317 (сГ.) — ѵепігаі ѵаіѵе \ѵі11іоиІ Ііііскепесі оиіег таг^іп — ап(1 Ьу В. 1. Мп8Ііке1оѵ аі 1оса1іііе8 311 (1 8рес.;, 318 (8еѵега1 8рес.), 322 (1 8рес.) апй 511 (1 8рее. \ѵіІЬ 2 ѵа1ѵе8). Рго(Іпсііі8 сгаззотагдіпаііз п. 8р. Р1. V, %. 17, 18 & 19. Рогш оі“ 8та11 8Іге (1І8ііпоиІ8Ье(1 Ьу 8Ігоп"1у рг(|]ес11п§' ііаггоіѵ Ьеак Ьешііп»' оѵег ІЬе Іііп^е-таг^іп іѵЬіеЬ І8 8Іі§іі11у 1е88 іЬап іЬе тахітпт ЬгеаіІіЬ о1' ІЬѳ 8Ііе11. ТЬе ѵепігаі ѵаіѵе І8 (Ііѵкіеіі іпіо 2 ёіПегепі рагіз — іЬе соітійегаЫу 8\ѵоІ1еп ткИІе рагі Іп8іп^ \ѵіі1і ІЬе Ьеак, апй іЬе оиіег рагі 8ерага1е(1 Ігот іЬе Іогшег Ьу а Ьеші аті рге8еп1іп§ іп геаіііу іЬе таг^іп соп8І(1егаЫу іЬіскепсіІ. ТЬе тіййіе ітгі І8 соѵегей \ѵіі1і пптегои8 тііиііе іиЬегс1е8. Тііе Іаііег аге 8Іі^^Ы1у еіоп^аіеіі іп іііе іпііЫІе {іагі оі іІіѳ ѵаіѵе, \ѵЬіІ8І іп іЬе Іаіегаі рагіз пеаг іЬе апгісіез іЬеу аге 8та11ег апй о1‘ сігспіаг ои11іпе8. ТЬе аигі('1е8 м'ііЬ гопікіей оиіег тага:іп8 аге іаігіу 8Ііагр1у 8ерага1е(1 Іі;от іЬе гетаіпіп^ рагі оі іЬе 8Ііе1І. ТЬе арісаі апо'іе оі ІЬе Ьеак ѵагіе8 8Іі§Ьі1у, Ьеіп§ пагго\ѵег, ог Ьгоаііег. ТЬе (1ог8а1 ѵаіѵе аіиі іЬе сЬагасіег оі іЬе іппег 8игіасе оі іЬе ѵепігаі ѵаіѵе Ьаѵе гетаіпеіі ішкпоѵѵп. Меа8игетепі8: 1-8і (1аг§ег 8рес.) К) пип. Іопі?, У пип. Ьгоаіі. 2 11(1 8рес. — 7 пип. 1оп§, 9,5 пип. Ьгоаіі. іп іЬе сЬагасісг оі іЬе 8спІ})іиге оі ІЬе іпііЫІе рагі 1ЬІ8 іогш сіозеіу гс8етЫе8 /V. тиі- ШыЬегсаЫіиз ш і Ь і, Ьо\ѵеѵег іЬе іѵеакег с-опѵехііу оі іі8 ѵепігаі ѵаіѵе апЬ іЬе ргеаепее оі а іпаг§іпа1 іЬіскепіп§ (1І8ііп§иі8Ье8 іі зЬагрІу ігош іЬе Іаііег. 11 І8 поі іпіро88іЫе іЬаі іЬі8 іогш ргс8епІ8 а топ8іго8Ііу огі§іпаіе(1 іп ссгіаіп (тікііііопз оІ і^гоѵѵІЬ, аші іЬаі ііі погшаі сошііііопз іЬе шаг^іиа! іЬіскепіп^ \ѵа8, шауЬе, поі (Іеѵеіореіі. Тіііз І8, Ьо^ѵеѵег, а (ціезііоп іог іЬе зоіііііоп оі \у1исЬ Аѵе Ьаѵе по (Іа іа. Іп ехіегпаі азресі іЬІ8 ісігіп зошелѵЬаі гезешЫез И^ігорішіозіа тагдіпаііз Коп. ог Рг. Ц^гідкіі Ваѵ. ®), (1ііІегіп§:, Ьо\ѵеѵег, іп іЬе тоге зѵѵоПеп шііЫІе рогііоп аші зтаііег іпЬегсІез 011 І1, ап(1 іп іЬе аЬзепсе оі гіЬ8 он іЬе шагоіпаі іЬіекепіп.у. ТЬІ8 іогш \ѵа8 іоііті Ьу V. N. ІѴеЬсг іп іЬе іиипЬег оі 4 зрес. аі Іосаіііу 1092. И І8 песеззагу іо поіе а сегіаіп гезешЫапсе Ьеі\ѵееп іЬе зресісз (ІезсгіЬей аікі РгоЬозсІ- (ІеІІа аѵеііапа (іезсгіЬеіІ Ьу Мапзпу ігош іЬе к)с}і}ѵадег'т(і ЬогІ7.оп оі і\\^ РтоЛисІиз Ііпіезіопе I) а V і і1 й о 11. Бгіі. сагЬ. Бгасіііор., р. 1(12, р1. XXXIII, й^з. (>, 7. ’) Копіпск. Мопо^г. (іи Ргосіисіиз, р. 131, р1. XIV, й^. 4 п, Ь, с, (1, о. ") Б а V і й 8 о п. БгіІізЬ гагЬопіГ. Бгас]іі(іро(1а, I. с. Маіегіаів Іог (Ье ^Іікіу оГ іЬ'е 1.о\ѵег СагЬопіСегоііз Раппа оГ Рег^апа. 135 оГ ІікІо-СЬіііа ТЬе (ІііТегепсе Ііез ііі (1іа1 ІЬс ІиЬегсІев агс тоге піітегоіт ііі ІЬе ті(1(і1е рагі оГ ІЬе йЬеІІ оі іііе зресіез (ІезсгіЬесІ Ьу ше, ап(1 іи Іііе аЬяепсе оГ а рго]есІ;іоп іп Іііе Ігопіаі рагі, согге8роп(ііп§ Іо 11іе ІиЬе іп Іііе гергезепіаііѵез <і1' РгоЬозскІеІІа. Сатагорімгіа (?) Іеуцанепні.з п. кр. Г1. ТП, й^. 2 а, Ь; 3; 4 а, Ь; 5 а, Ь; (і а, Ь; 7 а, Ь. ЗІіеІІ оГ іп8І§пійсапІ (1ітеп8іоп8, оГ оѵаі ог сігспіаг оп11іпе8. Іп §еиега1 ои1Ипе8 вішііаг Іо Реніатегиз. Ѵопігаі ѵаіѵе 80піе\ѵ1іаі шоге сопѵсх іЬап (1ог8а1. 118 тійіііе рогііоп рге8епІ8 а сопѵехііу іп 11іе зЬаре оі а Ьптр, АѴІііеЬ Ье§іппіп§ Ггот 11іе Ьеак Ьесотез тоге аші тоге (ІІ8ІІПСІ аші он арргоасЬіп^ Іііе Ігопіаі таг^іп іі і'огпіз а тоге иг 1е88 8Ііагр1у ехрге88е(1 8Іппо8ІІу (Іігесіеіі І04ѵаг(І8 Іііе ѵепігаі ѵаіѵе. Тііе Ьеак І8 ѵегу паггоіѵ, Ііагсііу ргоігпсііп^ аЬоѵе Іііе Ьіп^е-іпаг^іп. ТЬе тііИІе сопѵехііу І8 осспріесі Ьу 1і<^Ы, сотрагаііѵеіу Ьгоаіі гайіаі 1'о1(І8 іп Іііе ппшЬег оГ 7. ТЬе Іаіегаі раіТ8 оГ Іііе ѵаіѵе агс 8тоо11і. ТЬе йогза! ѵаіѵе І8 ргоѵіііеіі іѵіІЬ а теЬіап 8Іпи8 согге8роп(1іп§ Іо ІЬе сопѵехііу о1‘ ІЬе ѵепігаі ѵаіѵе; 8Іті1аіТу Іо іЬе сопѵехііу, І1 І8 осспріесі Ьу гаіііаі Го1(І8. ТЬе іпіегіог 8Іічіс1ііге Ьа8 гешаіпсіі ипкпо\ѵп, он ассоппі о1 ІЬе зЬеІІ Ьаѵіп^^ гссгу8Іа11іге(1 апй ІІ8 саѵііу Ьееп осспріей Ьу саіеііе. ТЬІ8 сігсііптіапсе, а8 ^ѵе11 а8 ІЬе ехіегпаі азресі, (Іо ПОІ а11о\ѵ оГ а йпаі 80Іи1іоп аз Іо ІЬе (Іейпііе §епегіс розіііоп оі ІЬе ^іѵеіі Іогт. Меазпгешепіз: 1еп§1Ь оі опе о1‘ ІЬе 1аг§е зрес. — 11 пип., ЬгеасІІЬ — 11,5 пш., ІЬіск- пе88 — 6 пип. ТЬІ8 Іогт гезетЫез 8оте\ѵЬа1 Саѵшгоркоуіа рарууасеа Кое ш е г ТЬе (ІіІТегепсе І8 ехргеззеіі іп ІЬаІ ІЬе гайіаі іоЫз аге \ѵеакег ехргеззеіі аші ѵізіЫе опіу іп ІЬе ті(1(11е рагіз о1 ІЬе зЬеІІ іп ІЬе Рег§апа Гоппе; ЬезЫез, ІЬаІ ІЬеіг пптЬег І8 ^геаіег іп ІЬе шійіііе раіТз оГ ІЬе ѵаіѵе іп ІЬе Реглана зресітепз. ИоІгарГеІ аІ8о ехргеззез 80піе (ІопЫ гекагйіп^ ІЬе ^епегіс (Іейпіііоп. 8опіе гезешЬІапсе Іо ВкупскопеІІа ІѴеіІоиепзк Ііаѵійз. І8 аізо оЬзегѵей. Іп ІЬе Іаііег ІЬе ѵепігаі ѵаіѵе І8 аізо ргоѵійей іѵіІЬ а піеіііап ргоіесііоп, іІіГГегіп^ іп ІЬіскег аші Іезз (ІІ8ІІПСІ гіЬз \ѵЬісЬ соѵег ІЬе ѵѵЬоІе зпгГасе оГ ІЬе ѵаіѵе. ТЬІ8 Гопп \ѵа8 Гоиші Ьу V. N. \ѴеЬсг іп а §і’еа1 шипЬег оГ зресітепз а1 Іосаііііез 1092 апй 2(і8(;. Аз а ѵагіеіу оГ ІЬе заше зресіез шау Ье ге^апіеіі зЬеІІз мііісЬ, аІІЬоп^Оі соппесіей Ьу Ігапзіііопз АѵіІЬ ІЬе Іурісаі зресітепз, (ІіГГег іп ІЬеіг шеіііап сопѵехііу оГ ІЬе ѵепігаі ѵаіѵе апй ІЬе соггезрошИпц зіішз оГ ІЬе йогзаі Ьеіп§ тпсЬ зЬагрег ехргеззесі ІЬап іп ІЬе Іурісаі зресітепз. Іп іЬіз гезресі іЬезе зресітепз аге сіозег аіііей іо Сатащ)коу іа І)іт]сегі Коешег"*) (ІіГГегіпё іп а зЬагрсг ап^піаг спгѵе оГ ІЬе шііЫІе рагі оГ ІЬе Ггопіаі гааг|;іп аші іп \ѵеакег га(1іа1 Гоійз ргезепі опіу іп іЬе пйййіе рагі оГ ІЬе зЬеІІ. ТЬезе зресітепз 4ѵеге Гоипй іп ІЬе заіпе Іосаііііез, аз ІЬе Іурісаі опез, — 1092 аші 268(7 *) М ап 811 у. Гаіше (іи саіг. а Ргойнсіиз (1с 1’Іп(Ь-СЬіпе, 1 зёг., р. 47, р1. IV, й?. 11 а, Ь. ’) 8ее; НоІгарГеІ. Віе СерЬаІор.-ГііЬг. СагЬ. Каікс ѵоп Ег(1Ьаг}і, 8. 6(і, ТаГ. VII, Кі;?. 7. ’) Ваѵі(І8()іі. Арреп(1іх іо іЬе Бгііізіі сагЬопіГ. ВгасЫоро(1а, 274, р1. ИѴ, йііз. 1—3, ‘) НоІгарГеІ, і1)і(1ст, Я, Ші, ТаГ. VII, 8, 136 М. у а II і 8 1і е V 8 к у. (іопіорішгш сагіпаіа У а п., ѵаг. Р1. VI, йр;. 21 а, Ь. ? 1910. Ѳопіоркогіа сагіпаіа У а п і 8 Іі е ѵ я к у. Ъо\ѵег сагЬопіІ’егоиз Ишезіопе пеаг іЬе ѵіП. оі КЬаЬагпоб, р. 82, р1. IX, і. 9 а, Ъ, с. ІІ1 Іііе сагЬоіиі'егоіі8 Ііте8І()пе8 Рсг^апа аге епсоиіііегеіі горге8еіііаиѵе8 о1 11іІ8 зресіез ёІ8ип^;иІ8Ііе(1, Ііоіѵеѵсг, Ьу ІІіе 1’оІ(І8 он Ніе Іаіегаі рагІ8 оі Іііе 8Ііе11 Ьеіп^ 8Ііагрсі’ аікі Ьі§Ьег ІЬап І11 Іііе КІіаЬапюё 8ресітеіі8. Т1іІ8 І8, тауЬе, раіИу (Іііе Іо Іііе Гасі Іііаі ІЬе Рег^апа 8ресііііеп8 аге 80іііеіѵ1іаі сошрге88е(і Іаіѳгаііу, Ьиі рагііу иіІ8 рі'е8еп(8 а ресііііагііу іпііегепі о ІЬе 8ресіпіеп8 шеііііопеіі. Т1іе8е Іопиз \ѵеге Гоипіі а1. іосаіііу 2686 (\ѴеЬеі’). А Іопи аіііеіі Іо Іііе ^іѵеп 8ребіе8 іѵа8 епсоипіегеіі Ьу V. N. ^VеЬе1• аІ80 аі Іосаіііу 2610. Тііезе аіт зшаіі 8ребітеп8 дѵіііі 8Ьагр1у ехрге88е(1 101(18. Он Іііе 6ог8а1 ѵаіѵе І8 ѵІ8іЫе а теіііап Іокі еогге8роп(ііп?? Іо ІЬе 8Іпи8 ОІ Іііе ѵепігаі, Ьиі ЬоІЬ с1іаі’ас1ег8 аге поі 8о 8Ііагр1у ехргс88е(1 аз ііі ОоніорЬотіа сагіпаіа Безіікз, ІЬе сопігазі Ьеііѵееп Іііе пкчИап 1о1(1 аікІ ІЬе Іаіегаі опез І8 ѵѵічікег іп ІЬе {^іѵеіі Іогт. ТЬІ8 і«:іѵе8 геазоп Іо ге^,^аг(1 іі аз а ѵагЬ'Іу. Меазіігетепіз оі ІЬе Іаг^ег зрі'сішеп; 10 піпі. іп Ісіі^ІЬ; I Н,5 ііті. іп Ьп'аіИЬ; 10 шш. іп ІЬіскпезз. Нрігі[ег сга>і.‘-;ііе>іін>і іі. зр. Р1. IV, й?. 7 & 9. 1900. Іісііспіагіа зр. УапізЬеѵзку. Каина оІ іЬе СагЬопіІ. Іітезі. он гіѵ. і^ііагіутка, р. 166, р1. I, (і д. І5. Рогт о1 еііірііе оиіііпез аііаіпіпй Іаг^е сіішепзіоііз. Ѵепігаі ѵаіѵе 8Іі§Ы1у шоге сопѵех ІЬап (Іогзаі. ТЬе Ьепі Ік'ак ргоІпкЬ'з аЬеѵе ІЬе Ьіп^е-таггіп ѵѵЬісЬ із осспііісЛ Ьу а зпіаіі, зІі^ЫІу сопеаѵе агеа аікі із зЬогІег ІЬап ІЬе іпахішііш ЬгеаіІІЬ оі ІЬе зЬеІІ. ТЬе (Іогзаі ѵаіѵе із аізо ргоѵі(1еі1 ѵѵііЬ а зтаіі, паггоіѵ аг((а. ТЬе зіиТасе оі Ию зЬеІІ із еоѵеге(1 \ѵі11і ѵегу Гию сопсепігіс Іііюз іпІегзесЫ Ьу іп- ІІІ8ІІПСІ пишегоиз Гию гайіаі зігеакз зішііагіу Іо іѵЬаІ із оЬ8егѵе(1 іп Ііеікиіагш. Везіііез, ІЬеге аге аізо оЬ8егѵ(‘СІ іи зсагсе піітЬег (Іеерег соікюпігіс 1пгго\ѵз, езрес.іаііу пеаг Іо ІЬе Ігопіаі шагі^іп. Он ІЬе ѵепігаі ѵаіѵе із ѵізіЫе а м'еак зіпііз. ІЬе зЬеІІ ІссіціеііИу аззиіиез ап аЬпогшаІ азресі, ііз зутіиеігу Ьеіп§ іпІеггпрЬчІ. ТЬе ѵаіѵсз аііаіп соп8І(1егаІ»1е ІЬіскпезз. ТЬе іппег зіігіасе оі Ию зЬеІІ Ьеагз зЬагрІу ехрге88С(і ішргеззіопз оі Ию аіЫіісІогз аікі (Ііѵагісаіогз, Ию ііпргеззіопз оі Ию а(1{1исІог8 оі Ию (Іогзаі ѵаіѵе Ьеііі§ (1іѵі(1с(1 Ьу а (Іізііпеі те(1іап зерііип. ТЬе зіиТасе Ьеуоікі Ию шизспіаг ішргеззіопз із соѵеге(1 \ѵіИі ІиЬегсІез аікІ рііз сіеагіу ітргііі1е(і оп Ию іиюіеі. N0 (Іепіаі ріаіѳз \ѵеге оЬвегѵеіІ. ТЬе Іаг^езі зресішеп (іпсошріеіе) пюазигез аЬоиІ 60 шш. іп Ьгеа(1Иі, аікі аЬоііІ 4 0 шш. іп ІепёіЬ. РоззіЫу, Ию гергезеіііаііѵез оі Ііеіісчіагіа зр. (ІезсгіЬеіІ Ьу шо Ігош Ию ЗЬагІуііі. Іішезіопе Ь(‘1оіі§ Іо ІЬіз зресіез. ТЬіз Іогт гезешЫез еегіаіп зресішепз оі ЯрігіІ'еу цІаЬег М а г I. гергезепіеіі Ьу I) а ѵ і (1 з о п ’) (ІіНегіп^, Ьоѵюѵег, іп а ІЬіск ѵаіѵе ап(1 йпе сопсепігіс Ипез. ‘) Иаѵііізоп. 1ІГІІІЗІ1 сагЬопіГ. Вга Ьіоросіа, Р1. XI йд. 8, 8. МаІегіаЬ і^ог іЬе 81іійу ІЬе ^о^ѵе1• СагЬопіГегои» Раппа о? Реглана. 137 ТЬі8 Гопи \ѵа8 1'оішй Ьу V. N. \ѴеЬег а(, ІосаІШез: 81(і (1 ярее.), 1497Ь, 148И, 2610, 1092 (тіпіііе зрес., шапу), 1153 1с, Г. — Гга?іп.), 26Н7, 1060 (1аг§е зрсс., Іосаійу іІоиЫІ'иІ). Ярігі[ег {Вгасііііікугіз) Висктапг іі. зр. Р1. МП, 41, 4в. 1857 — 1863. /^рігііега дІиЬга О а ѵ і (1 .ч о іі (поп М а г 1 і п) (рагч). Бгіп'чіі гагЬопіІ'егопз Бгасіііороба, р. 59, р1. XII, й§8. 2 ап(1 8 (пае!, ехсіич.). 19б8. — ВгасѣуІНугів ьр. В и о к т а п. НотаеотогрЬу «ЗрігіГег йІаЬег». ^иа^■^. .Іоигп., ѵоі. 64, р. 31 (геѵіз ехріапаі. оі Ваѵійзоп, р1. XII, 2 аікі 8). Ашоп§8і (1іе Рег^апа шаіегіаі (акоіі Ьу V. N. \ѴоІірг Іііеге аге зтооііі зрігіГегз сіозеіу гезетЫіп^ Іііе Гогшз гергезепіей Ьу 1>аѵі(І8 0іі іи іЬе ІаЫе теііІііопеО іп Іііе зуііопіііііс ап(1 геГеггеО Ьу В и г к іп а п Іо ВгасЬуиіугіх зр. Тііеу аге аізо ргоѵЫеО \ѵі(1і а зіпііз он 11іе ѵрпігаі ѵаіѵе ргоОпсіпд а сопзійегаЫе, сіігѵаіиге оі (Ье ІѴопІаІ шаг^ііі. 8іпср, ІЬе сЬагасЗег папірО, аз іѵеіі аз ІЬе оиіііпез оі ІЬе зЬеІІ, аге сопзіапі, I сопзіОег і( роззіЫс Іо §іѵе Ііііз ІОПІ1 а зресійс паше ііі Ьоіюпг оГ Впекшап, \ѵЬо і:(аѵе ѵегу ішрогіапі, іікіісаііопз ІѴіг Іііе (1І8ІіпкиІ8ІітепІ; оі ІЬе зшооІЬ зріі'іГегз. ТЬе Іогш пашеО іѵаз Гоиікі Ьу N. АѴеЬег аі Іосаііііез 1487, 2686. ВезіОез, Іо ІЬе 8аше зресіез шау Ье, роззіЫу, геіеггеіі, аз а зресіаі ѵагіеіу, а ѵріііѵаі ѵаіѵе \ѵіІЬ а соп- зЫегаЫе зіпііз, (ІіІ'Гегіп^ Іічші ІЬе гешаіііііі^^ гергезепіаііѵсз оі ІЬе ^іѵеп 1‘огш іи а зігоіікіу сигѵеО Ьеак. 11 ѵѵаз Іоііші аі Іосаіііу 816. Сугііпа зеріоьа Р 1і і 1 1 і р з, ѵаг. Р1. IV, ЙІ?. 13а, Ь. 1836. Ярігг/'ега веріова Ріііііі р з. (іеоіо^у оГ УогкзЬіге, ѵоі. II, р. 216, р1. XI, й^^. 17. 1858- 63. Сугііпа веріова Б а ѵ і й з о п. ВгіІізЬ сагЬопіІегопз Вгасіііороііа, р. 68, р1. XIV', й('з. 1 — 10 аікі р1. XV, й^г. 1, 2; р. 227, р1. В, йр. 19 & р1. ВІ, й;,'. 17. То 11іі'< сошрагаііѵеіу гаге зресіез із геі'еітріі а зшаіі Гга^шепі о1 ІЬе ѵепігаі ѵаіѵе ѵѵЬісЬ ехЬіЬіІз а11 ІЬе сЬагасІегз ресііііаг Іо Иііз зрегірз. ТЬіз Гга^шепі ѵѵаз 1оип(1 Ьу V. N. \ѴеЬег аі Іосаіііу 321. ВезіОез, ІЬеге із аізо а ѵепііаі ѵаіѵе о1 а ѵегу Іаг^е зресішеп Іопші Ьу V. N. \ѴеЬ()г аі ІЬе заше Іосаіііу 321. 11 із аЬоііІ 85 шш. Ьгоаіі, аііё аЬоііІ 80 шш. Іоіу^. ТЬіз зресіпіеіі гезсшЫез сіозезі Ии^ Іаг^е зресііпепз о1 ІЬе зресіез (Іізсиззечі гергезепІеО Ьу ВаѵіОзоп іп Р1 ХІѴ. Іп (Ьіз зресіпіеіі аге (ІізІіпсІІу ѵізіЫе ІЬе роѵѵегіиі йепіаі ріаіез аікі шеіИаіі зеіііиш. И із, Ьоѵѵеѵег, пссеззагу Іо іюіе ІЬаІ іі (Іоез поі ехЬіЬіІ іЬе паггоѵѵ ЗІПІІЗ (ІезсгіЬеіІ Ьу ВаѵіОзоіі іп ІЬіз зресіез, Ьезііісз, ііз агеа із геіаііѵеіу Іаііег аші шоге сопсаѵе. ТЬіз ІеаОз Іо ге^апі іі аз Сцгііпа веріона РЬіІІ., ѵаг. Іп ЬоІЬ зресішепз іЬе рипсііігсіі зІнісПіге ііесиііаг (о ІЬіз ^іеішз із (ІізІіпсІІу оЬзегѵііІ. СЬ/г/і/м із сііеіі Ьу Ваѵііізоп Іі'оіп ІЬе сагЬопіОччшз (Іерозі'з о1 Еп^іаші (СпшЬегІашІ, ПегЬузЫсе, ѴоікзЬіге) аші Всіігіііш (ѴІ8(!) — іп ЬоІЬ геучопз і( оссигз гагеіу. |ІІ'«і * Ж'тМыДУііТ ' "■Щ: •іЛ.-І'іл Щ^'ѵіШ . ^,•.г й' ; І*ѵГ . ."' ’,Т .'ШШШ (Ѵ„Ц і™Ж :'Ѵ^" ■ ^ ... , _л •«к» • ■ I •ѵ ■ Г > ^ # ■'Г' . « '•: і'іі*і\. *г. Ф.Г- ІШГ Матеріалы къ изученію ііижнекаменноуголі.ной фауны Ферганы. 139 ТііО.тііцл I. 1 -а н I). Рго/ІпЫіі8 дідппіет II а г (; і іі. Сбоку п со стороны брюшной створки. 816. В. II. Веберъ, стр. 24. 2. Рго(Ысіт Іаітітт 8о\ѵсі-Ьу. 1902. В. Н. Веберъ. Стр, 27. 3. ВЫрѵіотеІІ'і МісЫіпі І/'Іг ѵ е і 1 1 б. 326. В. И. Веберъ. Стр. 20. 4. ВсІьітрКогіа гезаріпгФі, Магі. (уродливая форма). 2610. В. II. Веберъ. Стр. 19. 5. РтЫсіт (Ртіиіа) асніеаіт Маг!, (брюшная створка). 2190. В. И. Веберъ. Стр. 51. 6. Вкіркіотеиа Місііеііні Коп. Особыя условія сохранности. 2610. В. Н. Веберъ. Стр. 20. 7-а и Ь. ВгоЛпсІин созіаіаз 8о\ѵегЬу. 2686. В. И. Веберъ. Стр. 35. 8. Вшіисіиз зігіпіиз РіясЬег. 816. В. Н. Веберъ. Стр. 29. 9. Вгосіисіт (/к/апіеиз Магіііі (уродливая форма). 816. В. Н. Веберъ. Стр. 24. 10. Вшіасіиз Шіззітт 8о\ѵеі’1)у. 318. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 27. 11. 8сЫгорІіогіа тезоІоЬа ІапІ8СІі. Спинная створка. 326. В. Н. Веберъ. Стр. 20. 12. Нсіішрѣта гезиріппіа Магі. (уродливая форма). 2610. В. Н. Веберъ. Стр. 19. ТаГктіпиі II. 1. Вгоііасіиз цкіапіеиз Магііп. Отпечатокъ спинной створки. 816. В. Н. Веберъ. Стр. 24. 2, Вгосіисіиз Іаііззітиз 8оіѵеі'Ьу. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 27. 3-а и Ь. Вгоіінгіт КоЫзсІгагепзіз Огоеііет. Брюшная створка. 440, В. II. Веберъ. Стр. 42. 4. ВшЫсіиз ( Маг/ііиі^ега) зсііагіітіепзіз Іаіі. 816. В. Н. Веберъ. Стр. 59. 5. Вшіисіиз Іопріізріпіиі 8о'\ѵ. 2657. В. II. Вебс^іъ. Стр. 37. 6-а и Ь. Вгоііисіиз ( Магдіпі/сга) зсііагіітіепзіз 1 а п і 8 с 1і. 1 092. В. И. В е б е р ъ. Стр. 59. 7. Вшіисіиз цірапіеиз Магі., мп. ЕііеІЬигдепзіз РІО 11. 816. В. И. Веберъ. Стр. 24. 8. Вшіисіиз (ВизЫа) аІГ. ризіиіозиз Р 10 1 1 і р 8. Б]иошная створка. 2686. В. Н. Вебе р ъ. Стр. 49. 9. Вшіисіиз (Оѵегіопіа) ІітЬгіаіиз 8о\ѵ. Брюшная створка. 3436. В. II. Веберъ. Стр. 57. 10-а и Ь. Вшіисіиз зетідІоЬозиз ІапІ8сЬ. 371 = 2610. В. Н. Веберъ. Стр. 52. 11. Вгоііисіиз (Визіиіа) псиіеаіиз Магі. 816. В. II. Веберъ, (’тр. 51. 1 2. Вгосіисіиз созіаіиз 8 о \ѵ. ? (уродливый .жземііляръ). 54. Д. В. И а л и в к и н ъ. Стр. 35. 13. Вгоііисіиз Іаііззітиз 8о\ѵсг1)у. 318. Д. И. 1М у шкет о въ. Стр. 27. Таблица 111. Вшіисіиз Іттегозизѣ о \ѵ. ( = зиЫаеѵІ8К о і\.),\!іѵ.1аіп \]. ѵаг. 59. Д. В. Налнвкннъ. Стр. 39. Уроч. Сасыкъ-унгуръ. Хреб. Чпль-уступъ. 140 М. /ІНИШЕВСКІН. 2. То же. Ядро брюшной створки. Оттуда же. 3. То же. Типъ. Брюшная створка: а — съ брюшной сто])оны, Ь — сбоку. 2686. І>. Н. Веберъ. 4. То ЛгО. Ѵаг. Іаіа п. ѵаг. 59. 14 Д. Наливкинъ. Сасыкъ-унгуръ. 5-а и Ь. То же. 'Гннъ. Оттуда же. Стр. 39. 6. То же. Ѵаг. Іаіа а. ѵаг. Створка частью отбита и видны отпечатки мускульныхъ впечатлѣній. Оттуда лю. (лр. 39. 7. РгоЛисІиз (Ріізііііа) рипсШнз Маі і. Брюшная створка. 2610. В. Н. Веберъ. Стр. 47. 8. РшЫсІиз (Ртіпіа) асиіеаіиз Магі. 1092.' В. Н. Веберъ. Стр. 51. 9. Рго(ІііСІііз(РизЫа)рнпсШиз М а г і. Отпечатокъ спинной створки. 326. В. Н. В е б е р ъ. Стр. 47. 10. РгоііасЛііз І'егдапепзіз іі. 8|). Отпечатокъ спинной створки. 326. В. Н. Веберъ. Стр. 41. 11 -а и 1). РгоЬозсЫеІІа (?) 8|і. Уродливая форма: а— съ боку, Ь — съ брюшной стороны. 1092. В. Н. Веберъ. (Тр. 60. 12. Рго(ІнсШз /егсіапепзіз п. 8]). Брюшная ство[»ка. 371 = 2610. В. И. Веберъ. Стр. 41. 13. Ргосіисіиз /ег/іопвпзіз іі. 8|). Брюшная створка. 1092. В. Н. Веберъ. 14. Ргоіітіиз (егданепзіз п. 8р. Отпечатокъ спинной створки съ частицами послѣдней. 318. Д. И. М у ІИ кет о в ъ. 15. Ргосіисіиз [егдапепзіз п. 8р. Отпечатоцъ спинной створки. 816. В. Н. Вебе])ъ. ТаО.тица IV'. 1. Ргосіисіиз дісдаиіеиз Лагі (немного уменьшена). ЫО. В. Н. Веберъ. Стр. 24. 2-а и Ь. І^сішоріюгіа гезиріпаіа Магі. а — съ брюшной, Ь — со спинной стороны. 816. В. Н. Вебер ъ. Стр. 1 9. 3. Сдгііуш (?) сагЬоногіа ІГОоу ? Брюшная створка. 326. В. 11. Веберъ. Стр. 104. 4. Сдгііпа (?) 8р. Спинная створка. 318. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 104. 5. !^рігі(ег (8с/иатиІогш ?) Ииеоіиз Маг(. Съ б])юшной стороны. 816. В. Н. Веберъ. Стр. 92. 6. НрІгі(ег дІаЬег ЗІагІ. Со стороны агеа. 343-1). В. Н. Веберъ. Стр. 99. 7. !^рігі('ег сгаззііезіиз п. 8р. Съ брюшной стороны. 1483. В. Ы. Веберъ. Стр. 96. 8. Ргосіисіиз Кагріпзісіапиз Іап. Брюшная створка. 1092. В. И. Веберъ. Стр. 52. 9. 8рігі/ег сгаззііезіиз п. 8р. Со спинной стороны. 1483. В. Н. Веберъ. Стр. 96. 10-а, Ь. 8рігІ[ег ( Магііпіорзіз) 8|). 2-686. В. И. Веберъ. Стр. 99. 11. 8сЫщ}Ы)ГІа гезиріпаіа М а г 1. Съ брюшной стороны. 326. В. Н. Веберъ. Стр. 19. 12. Аікдгіз ріапозиісаіа Рііііі. 2686. В. Н. Веберъ. Стр. 108. 13 а и Ь. Сдгііпа зеріоза РІііП., ѵаг. Брюшная створка: а — со стороны агеа, Ь — съ брюшной стороны. 321. В. И. Веберъ. Стр. 103. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 141 Таблица \\ 1 . Ргойисіш зетігеіісиіаіиз М а г іі іі. Отпечатокъ синнной створки. 1 092. В. Н. Веберъ, Стр. 31. 2. Ргосіисіиз зетігеіісиіаіиз Магйп. Брюшная створка. ІО!)2. В. Н. Веберъ. Стр. 31. 3. РгоЛисіиз сопсгппиз 8о\ѵсгЬу. Брюшная створка: а — съ брюшной стороны, Ь — сбоку. 2686. В. Н. Веберъ. Стр. 32. 4. Ргосіисіиз ріапиз Іапізсіі. 1092. В. Н. Веберъ. Огр. 41. 5. Ргойисіиз 8р. (Рг. шахітііз М’Соу ?) 371 ( = 2610). В. Н. Веберъ, ('тр. 26. 6. Ргосіисіиз зиісаіиз 8о\ѵегЬу. 81(5. В. Н. Веберъ. Стр. 36. 7. Ргосіисіиз зиісаіиз 8о\уеіЪу. 816. В. РІ. Веберъ. Стр. 36. 8. Ргосіисіиз сопсіппиз 8о\ѵ. ? 816. В. Н. Веберъ. Стр. 32. 9. Ргосіисіиз сопсіппиз 8оаѵ., ѵаг. 816. В. Н. Веберъ. Стр. 32. К). Ргосіисіиз ипсіаіиз Бе Гг. Отпечатокъ спинной створки. 2177-іі. В. Н. Веберъ (см. таб. Л’ІП, ф. 12). Стр. 45. 11. Ргосіисіиз іпііаіиз М’СЬезп. ? Отпечатокъ спинной створки. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 35. 12. Ргосіисіиз сопсіппиз 8о\ѵсгЬу, ѵаг. 2657. В. Н. Вебе{>ъ. Стр. 32. 13. Ргосіисіиз сопсіппиз 8оѵѵстЬу, уродливая форма, 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 32. 14. Ргосіисіиз сопсіутиз 8 о е г Ьу, съ спинной стороны. 2657. В. Н. Веберъ. Стр. 32. 15. Зігорішіозіа тагдіпаііз Коп. Брюшная створка 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 60. 16. ЗігорТгаІозіа тагдіпаііз Коп. Б])юшная створка: а — съ брюшной стороны, Ь — со спинной стороны - видна атса. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 60. 17. 18, 19 — Ргосіисіиз сгаззотагс^іпоИз п. 8р. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 56. 20-а и Ь. Ргосіисіиз іепиізігіаіиз Ѵсгп. Брюшная створка: а — съ боку, Ь — съ брюшной стороны. 371 ( = 2610). В. Н. Веберъ. Стр. 43. 2 1 . Ргосіисіиз упахітиз М’О о у. ( )тпечатокъ спинной створки. 81 6. В. Н. В е б о р ъ. Стр. 26. 22-а, 1>. 8рігі(ег ігітсііаііз, ѵаг. Р Ь і 1 1 і р 8: а — съ брюшной стороны, Ь — со спинной. 816. В. Н. Веберъ. Стр. 88. 23. 8рігі/ег ай. іпіеср-ісозіа РІйИ ірз. Спинная створка. 816. В. Н. Веберъ. Стр. 86. 24. 8рігі/'ег ай. іпіесігісозіа РІііП ір8. Спинная створка. 816. В. Н. Веберъ. Стр. 86. 25. 8рігі/ег аГГ. іпіесігісозіа Р Ііі 1 1 і р 8. Брюшная створка. 343-а. В. II. Веберъ. Стр. 86. 26. 8рігі[ег еіопсіаіиз 1 а п і 8 с Іі е ѵ 8 к у. Брюшная створка. 42. Д. И. М у пі к е т о в ъ. Стр. 88. 27-а, Ь. 8рігі/сг ай. іпісдгісозіа РНіІІ., ѵаг. Брюшная и спинная стороны. Стр. 86. 28. 8рігі/'сг 8р. (.^» 1). Спинная створка. 318. Д. И. Мушкетовъ. Ст}). 89. 29. 8рігі^ег сіиріісісозіа РЬИІірз. Брюшная створка. 2610. В. Н. Веберъ. Стр. 85. 30. 8рігі/іг Рег^аіѵіпі п. зр. Брюшная створка.. 2610. В. Н. Веберъ. Стр. 81. 31. 8рігіІ‘ег Лег^агѵіпі (?). Спинная створка. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 81. 32. 8рігі[ег 8р. (.Уг 2). Спинная створка. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 89. 33. 8рігіІег 8р. (^У; 2) Брюшная створка. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 89. 142 М. іі Н и ШЕ и СКІ й. 34. Яркфг 8|). (А). Ядро брюшной створки. 318. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 90. 35. МагНпіп фаЬга Магііп. Брюшная створка. 343-Ь. В. Н. Веберъ. Стр. 99. 36-а, Ь. Ярггфгша «і». (№ 1). Брюшная ствоіша: а— съ брюшной стороны, Ь—со сто- ронрл агса, 2086. В. И. 1>еберъ. (’тр. 106. 37. Щпгі(вг 8р. (Д'2 4). Брюшная створка. 2010. В. И. Веберъ. Стр. 107. 38. НрігіІ'ег Ыецгісозіа Р 1і і 1 1. Со спинной стороны. 3 1 4. Д. И. М у ш к е т о в ъ. Стр. 86. Таб.тііца \‘1. 1. .Чрігі/'ег ЬЫсаіив ^оѵ/е\-Ьу, ѵаг, ( = 4Шт Іап.). Брюшная створка. 2657. В. Н. Веберъ. Стр. 82. 2. 8рігІ[ег М а г I і 11, ѵаг. Брюшная створка. 2610. В. Н. Веберъ, ('тр. 84. 3. 8рігі(‘ег аііетшіт 8 о \ѵ е г Ь у. Брюшная створка (неполная). 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 79. 4. Яріуі^ег })І8и1саІт 8о\ѵегЬу. Брюшная створка. 81(5. Б. И. Веберъ, (/гр. 82. 5. Ярігфг (7^і'емшО<5 8одѵег1іу,ѵаг. Спинная створка. 1092. В. Н. Ве б с р ъ. (’тр. 79. 6. Ярігііег кіанрыіагіч М а г I і іі. Брюшная сгворка. 311. Д. И. Мушкетов ъ. (утр. 84. 7. Ярігііег (ІирНсіс()8І(ь Р1іі11ір8. Брюшная створка. 1092. В. Н. Веберъ. (Яр. 85. 8. ]^п>(1ис1и8 вігіаЯіь Різсііег. Брюшная створка сбоку. 092. Д. II. Мушкетовъ. (’тр. 29. 9. Ярігі/ег Ііпеаііі8 Магііп. Со спинной сгороны. 816. В. 1Т. Веоеръ. (утр. 92. 10-а, 1). ВгаскцИіцгк ніпичіа ІапІ8с1і. (уродливая форма); а — съ брюшной стороны, Ь — со спинной. 2610. В. Н. Вебера., (’гр. 101. 1 1. ЫтіеіНа (?) аІГ. пкИпИн Р 1і і 1 1 і ]» 8. Біиошпая створка. 268(5. В. ІІ. Вебер ъ. Стр. 1 1 0. 1 2. Ыт(еіІіа (?) аіГ. гаЛгаЛз Р 1і і I I і р 8. Спинная створка. 1 092. В. И. В е б е р ъ. Стр. 1 1 0. 13. 8рігі/вг сІІІрЛігыз і\ — со спинной стороны, Ь — со стороны лобнаго края. 371 = 2(510. В. И. Вебе])!.. Стр. 95. 1 4. (тоніоріюгіа ѵишзігоза I а іі і 8 с Іі. Брюшная сгворка. 3 1 8. Д. И. Мушкетов ъ. Стр. 67. 15. Яріг'фіг ЫзнІсаЫз 8о\ѵегЬу. Брюшная створка. 1977. В. И. Веберъ. Стр. 82. 16-а и Ь. Ясішоріюгіа гезиріпаіа Магііп. а — сь брюшной стороны, Ь — со спинной 816. В. Н. Веберъ. Стр. 19. 17. Тециіі/'ет сІіаЬагпепзіз Іапі8с1і. 2610. В. Н. Веберь. Ст[). (52. 18. Те(]и1іІега скаЬг/гнеизІз 1аііі8с1і. 816. В. Н. Веберъ. Стр. 62. 19. Тери^і/ега сІшЬагиензІз 1аііІ8е. 1і. 816. В. Н. Веберъ. Стр. (52. 20. Скопвіез рарШопасеа Р !і і 1 1 і р 8. Брюшная створка. 321. В. Н. Веберъ. Стр. 62 21. Оопіоркогіа сагішіа Іапізсіі., ѵаг. а — сбоку, Ь — съ замочнаго края. 2686. В. Н. Веберъ. Стр. 66. 22-а, 1). Рицпах пттіпаіа Магііп, ѵаг. а — съ замочнаго края, Ь — съ лобнаго края. 42. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 68. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. 143 23. Ризіиіа асиіеаіа Магііп. Сбоку. 810. В. Н. Боберъ. Стр. 51. 24. Гизіиіа аеиіеаіа Магйп. Съ брюшной стороны. 810. В. И. Веберъ. Стр. 51. 25. Скопеіез іхіріііопасжі РЬНИрз. Брюшная сгіюрка. 810. В. Н. Веберъ. Стр. 02. 20. Ггоііисіиз зетідіоіюзмз Іапізс, 1і. Брюшная ствоіжа со стороны замочнаго края. 371 = 2010. В. Н. В е б о ]) ъ. Стр. 5 2. 27. Оопіоркогіа шідніаіа Ілпііе. Сбоку. 2010. В. И. Г>еборъ. Стр. 0/. 28. Оопіоркогіа топзітоза Іапізсіі. Сбоку. Прав. б. р. Чусовой, въ 200 саж. выше Уткинской пристани (Кол. Ѳ. Н. Чернышева), (л'р. 07. Таблица \11. 1- а, Ь. Риднах ридппз Магііп. а — съ брюшной стороні.і, Ь — со спинной стороны 2080. В. Н. Веберъ. Стр. 00. 2- а, Ь. Сататоркогі'і (?) {вгдапепзіз и. ‘Л — со снннной стороны, Ь съ лоонаго края. 1092. В. И. Веберъ. Стр. 05. 3. Сатагоркогіа (?) п. 8р. Съ лобнаго края. 2080. В. Н. Веберъ. Стр. 05. 4- а, Ь, Сатагоркогіа '(?) /егдапепзіз п. яр. а — съ лобнаго края, Ь сбоку. 2080. В. II. Веберъ. Стр. 05. 5- а, Ь. Сатагоркогіа (?) І'егдапеияіз п. 8р. а — со снннной стороны, Ь — съ бі)юшной сто¬ роны. 2080. В. Н. Веберъ. Стр. 05. 0-а, Ь. Сатагоркогіа (?) (егдапепзіз в. 8р а — съ брюшной стороны, Ь — сбоку. 2080. В. Н. Веберъ. (4р. 05. 7-а, Ь. Сатагоркогіа (?) {ігдапепзіз іі. 8р. а — сбоку, Ь — со спинной стороны. 2080. В. II. Веберъ. Стр. 05. 9. Оопіоркогіа апдиіаіа I і іі п С Со стороны замочнаго края. 1 092. В. Н. В е б е р ъ. Стр. 67- 10. Оопіоркогіа апдійаіа \. \\\\\^ Съ 6\}тп\\ш С’П)\іони. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 07. 1 1 . Сатагоркогіа гкотЬокк а Р 1і і 1 1. Сь лобнаго к})ая. 3 1 1 . Д. ІІ. М ушке т о в ъ. Стр. 04. 1 2. Ркдпскопеііа ріеигоііоп Р 1і і 1 1 і ]) 8. Съ брюшной стороны. 1 092. В. Н. Веберъ. Стр. 09. 1 3. ЕкдпскопеЛа ріеишіоп Р 1і і 1 1 і р 8. Съ брюшной стороны. 20 1 0. В. Н. В е б е р ъ. Стр. 09. 14. Рівіазта зассиіиз Магііп, ѵат. Съ брюшной сіороны. 2080. В. Н. Веоеръ. Рису¬ нокъ немного увеличенъ. Стр. 71. 1 5. Віеіазта аііепипШт М а г I і п. Со спинной стороны. 325. Д. И. М у ш к е т о в ъ. Стр. 7 4. 10. Ріеіазта ѵезісиіаге Коп. Со спинной с ороны. 1070. В. Н. Веберъ. Стр. 72. 1 7. Віеіазта зассиіиз М а т I і п, ѵат. Съ брюінной стороны. 1 092. В. Н. Вебе р ъ. Стр. 7 1 . 1 8. ВІ'Лазта дсттиіа К о п і п с к. Съ брюшной стороны. 42. Д. II. Мушкет о в ъ. Стр. 72. 19- а, Ь. Сатагоркогіа ѴегпеиіѴьппа. (ігііпеѵѵ. а — сбоку, Ь — съ лобнаго края. 1092. В. И. Веберъ. Стр. 05. 20- а, 1). Віеіазта регоѵаів Копіпск. а — съ брюшной стороны, Ь— со спинной. 2080. В. И. Веберъ. (4р. 74. 144 М. Я Н и Ш Е в с к I й. 21 -а, Ь. Віеіазта аі погтаіе Копіпск. а— со спинной стороны, Ь — съ брюшной сто¬ роны. 1092. В. Веберъ. Стр. 77. 22. Віеіазта зассиіиз М а г й п (типъ). Съ брюшной стороны. 2686. В. Н. В е б е р ъ. Стр. 71. 23. Вкіозта птаепит Копіпск. Со спинной стороны. 42. Д. И. Мушкетов ъ. Стр. 7 5. 24-а, Ь. Вігіозта 8р. а — со спинной стороны, Ь — съ брюшной. 1 092. В. Н. В е б е р ъ. Стр. 7 5. 25. Вкіазта Ызіаішп 8о\ѵ., ѵаг. Со спинной стороны. 2686. В. Н. Веберъ. Стр. 73. 26. Віеіазта сС. НазШит 8о\ѵ. Со спинной стороны. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 73. 27- а, Ь. Вкіазта зассиіиз Магйп. а — ^съ брюшной стороны, Ь — со спинной. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 71. 28- а, Ь. Вкіазта зр. № 1. а — со спинной стороны, Ь — съ брюшной. 2686. В. Н. Веберъ. Стр. 76. 29. Вкіазта [изфгте Ѵегп. Съ брюшной стороны. 2686. В. Н. Веберъ. Стр. 75. 30. Вкіазта ЬогЛеасеит К о п і п с к. Съ брюшной стороны. 8 1 6. В. Н. Веберъ. Стр. 73- 31. Вкіазта аМепиаЫт Магйп. Со спинной стороны. 8 КС В. Н. Веберъ. Стр. 74. 32- а, Ь. Вкіазта зассиіиз Магі., ѵаг. г^ІоЬиІиз Коп. а — съ брюшной стороны, Ь — сбоку. 1497-а. В. Н. Веберъ, ('тр. 71. 33- а, Ь. Вкіазта зассиіиз Магйп. а — -съ брюшной стороны, Ь со спинной. 2686. В. Н. Веберъ. Стр. 71. 34. Сугііна 8р. Лѣвая сторона расколотой брюшной створки со стороны септы. Стр. 103. 35. Сатагоркогіа гкотЬокка 1Мі і 1 1 і р 8. Съ брюшной стороны. 325. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 64. Таблица VIII. 1. Ярігі^ег аііепиаіиз 8о^ѵ. 592. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 79. 2. Ярігі/сг сгаззиз Коп. 848. В. Н. Веберъ. Стр. 85. 3. ЗрігЦ'сг сгаззиз Коп. 326. В. Н. Веберъ. Стр. 85. 4. Ярігі/'ег (іиріісісозіа РІііП. ? 371. В. Н. Веберъ. Стр. 85. 5. Ярігі/'аг іпсгаззаіиз Еіс1і\ѵ. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 84. 6. Ярігі/'ег іпіеугісозіа Р Ііі 1 1., ѵаг. (съ брюшной стороны). 81 6. В. Н. Веберъ. Стр. 86- 7. 8рігі(ег Р 1і і 1 1., ѵаг. (съ спинной стороны). 816. В. Н. Веберъ. Стр. 86. 8. Ярігі{сг сГ. ДееАіі Ваѵ. 2610. В. Н. Веберъ. Стр. 87. 9. Ярігі(ег іпсгаззаіиз Еіс1і\ѵ. 1092. В. П. Веберъ. Стр. 84. 10. 8рігг{ег зр. (№ 3) 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 89. 11. 8ріп[ег 8р. 318. Д. П. Мушкетовъ Стр. 90. 12. РтоЛисіиз шкіаіиз Вей. 1277-І1. В. Н. Веберъ (см. таб. У, ф. Ю). Стр. 45. 1 3 1 ^^ІРгосІисіиз (Ршіиіа) еіедапз М’Соу. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 46. 15. РгоЬозсШёІІа сГ. ргоЪозсісіеа Ѵегп. 592. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 59. 16. Рго(іозсі(іеІІа ргоЪозсЫеа Ѵегп. 719. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 59. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Фёрганы. 145 1 7. Ргойисіиз МагНпъ 8 о = Рг. (егпдіепепзіз \Ѵ е 1 1 ѳ г ? 1 092, В. Н. В е б е р ъ, Стр. 34. 18. Зігоркаіозіа ар. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 01. 19. РгоЛисЫз ар. 318. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 55. РгоЛисіііз ІѴеЪегі п. ар. 1092, В. Н. Веберъ. Стр. 53. 22. РгоЛгісіиз ТѴеЬегі п. ар. 318. Д. РІ. Мушкетовъ. Стр. 53. 23. Ргойисіиз }ѴеЪегі п. ар. Отпечатокъ спинной створки. 318. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 53. 24. Сіюпеіез Напігепзіз РІііИ, 321. В. Н. Веберъ. Стр. 63. 25. Ртосіисіиз тиІШиЬегсііІаіиз п. ар. (сбоку). 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 54. 26. Ргосіисіиз тиІІііиЬвгсиІаіиз п. ар. (брюшная створка) 1 092. В. II. Веберъ. Стр. 54. 27. Ргосіисіиз тиІШиЬегсиІаіиз п. ар. (со стороны макушки). 318. Д. II. Му шкет о въ. Стр. 54. 28. РгоЛисіиз тиШіиЬегсиІаіиз п. ар. (со спинной стороны). 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 54. 29. Ргосіисіиз тиІШиЬегсиІаЬиз п. ар. (отпечатокъ спинной створки). 318, Д. И. Муш¬ кетовъ. Стр. 54. 30. Ргосіисіиз тиІІііиЬсгсиІаІиз іі. ар. (отпечатокъ спинной створки). 279. В. Н, Веберъ, Стр. 54. 31. Ргосіисіиз аііепиаіиз п. ар. 318. В. Н. Веберъ. Стр. 55. 32. Ргосіисіиз сі. аііеииаіиз п. ар. 371. В. II. Веберъ, Стр. 55. 33 1 Ргосіисіиз тиІІііиЬегсиІаЬиз п. ар. ? 25. Д. II. Мушкетовъ. 55. 35] ^^\РизІиІа асиіеаіа Магі., ѵаг, 509. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 51. 37. Зігоркаіозіа (?) ар. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 62. 38. Ргосіисіиз сі. тагдагііасеиз РІііП. 592. Д И. Мушкетовъ. Стр. 45. 39. Ргосіисіиз ар. 325. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 37. 40. Аікдгіз ехрапза РІііП. (брюшная створка). 318. Д. П. Мушкетовъ. Стр. 109. 41. Бгаскуікугіз Бисктапі в. ар. (брюшная створка). 816. В. Н. Веберъ. Стр. 102. 42. Бгаскуікугіз ар. 446. В. Н. Веберъ. Стр. 100. 43. Ярігі^'егіпа іпзсиіріа РІііИ. 2610. В. Н, Веберъ. Стр. 105. 44. Бгаскуікугіз сіесога РІііП. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 100. 45. Зрігі/'егіпа «М 4. 318. Д. И. Мушкетовъ, Стр. 107. 46. Бгаскуікугіз Бисктапі в. ар. (со спинной стороны). 1487. В. II. Веберъ. Стр. 102. 47. Ярігі/'егіпа № 3. 2610. В. Н. Веберъ. Стр. 107. 48. Аікугіз ехрапза РЬіП. 1092. В. Н. Веберъ. Стр. 109. 49. Ярігі/'егіпа тіпіта 8о^ѵ. 311. Д. И. Мушкетовъ. Стр. 106. 50. Ярігі/'егіпа ар. 2686. В. II. Веберъ. Стр. 108. і .1 М. Янишевскій. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. ТаоА. I. Труды Геолог. Ком. Новая серія, вып. 162. 15-ая Госуд. ТПП. Птг.. Звенигород., II. і.' .л; Іг- 1;,'Л И М. Янишевскій. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. Табл. 11 »**г*4аі*Г Труды І'еолог. Ком. Новая серія, вып. 162. 15-ая Госуд. тип. Птг., Звенигород., II. М. Янишевскій. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. Табя. ТТ1. Труды Геолог. Ком., Новая серія вып. 162. 1">ая Госѵд. гип,. ПтГд..Зи.(.‘ііиіодид....О^.. М. Янишевскій. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. Табл, и Труды Геолог. Ком., Нокая серія, иыіі. 162. 16-аа Гпсѵя— іил -Пхг _ ЗА^е^ум^/ш■. и. .. ‘■•,ѵ'. 7‘ ,Ч‘ '••, ■■ч\ѵ^ ,•• ■•■'' ‘ ■ ; ■':;Ж>чЩ^НИ| ., ,>^=; ,"сч,у>.:Л , ■', ' Ѵ*. й^’ГГ ■Г, гѵчі.ѵ- ■>ѵ:г ■■■•■ V; . , ■■.•'..■■1 . ^ • *•' і. , ■».• ;Л ' ‘ у\ - . * Л‘?*.Г, •у, •> ‘ ' ; • •'‘I ^■, '■■^ ; л.'--; ■ • ' Ѵ'уч ч.''',и„ ’._- ,Л ■ ■ ч., ,Ч •^,■".4. . ■' , "і. , :'•-; «і '.^ - / .■^'^ ѵ;д ^ 'Г , , ■-іЧ-і-;-; ■ :••"% ^5. " ‘ ■•ЧѴЧ'І^ >■.;''•■ \! ■■ '• '■' : >, ^ 3... А Ч іГ.' •' , .. .іП ^,. ... '-'А: ■ ;ч:Ч •• V-:':'- ' >.*^ ' Кул?а',,'>.'г.'’ '■■■,■'■; Д..' ■ . 'Л , . ,. „• '•- ■ ;-'[А к ... . .'У • -.... ■• ... / <>" ' А !г ^4 ,,■■ -•к" ; -л;* І-У * ■ >> Ч'' /чч''' ’■'■,■ (>і2і.’Лъ'Лл ’.. ,4 .... ;.-, '. ..д- .■ ■ѵ.Ч" ' ‘ '■ - ' Ч''^.г ѵ.кѵ і.« . .. :'- ■ ‘., ,. - , ' ■ .,■ - 1..?? ,ч .' Й-ѵ .'.д"; -.'/'Д '■ ѵДД "ч , ,_ ; -. Ч'Ѵ-' ’. ' ,; . •• .' 'і' . . ■ '■Г',5 і'Щ: к ^‘Д- ,ч:-: д ДД^^чД ’Г Дѵд- ’Чѵ-Л.' ' - ■-, ‘». •■'ч-' ?, • ...' .4 • ѵ' •*-■'•' ч •’Г ' -^ • - • '•. V' 'I • V ч ••■'; . ■ . -' ' '■. ' .'■ ' -і' \ ‘ Д '■•' . ,;.^ уг ''' , ч '■' ■ . -' ' ’і.д ”*';* ‘ ■ >'■ ' '■'ч. . .4^9 . 'Ч . ■■•I ■ ■■ •.,-4.-; Лѵ ч . ...г..:--; . ..ч^ ,-Т ' .. .чѵД'у 'Н Ч. ■ л ' ‘.-‘Л,. ДДД'ь.Д'Д'; . ■....< '• ■' •' ' Ч ■= ДІЧ' ѵД-і! \ ^^■ ^ ' - /• •' V -'ДѵѵД . "ч.’-ч Д< и-' . . . V Д'. • ■» .,1 .. Д '' -'Ч'^/Л. ' .-,Д> у'"' .. -..'VI' :■: ■4- \ Л.Ч • ' і ' > ■ . . Л • >■ • Ѵ- і ' ~ '"; г:»'- ... 'I. > ■"' '■(.. 'V 7<ч .> \і Д' Д' ::.: Дд'^- ч ч. '' ^ ч,- - ." ,' - 'У. V УЧ'. ;■ ■>■ у'Ѵ. ;• ■.V ' '■•-..г-'?' Л'і у к ■*): , и'-; ■■'■;?> * >, ^*- '> 4 г., г. Ч І .Г ^ './ ■•і I ,ч-. \ V ' .-.•Ѵ •г^ ■ - .чДе ,7;? '\ ' ■ <" Д'* Ѵ’*' ■•■ •>;7: ' ,•■ ''"ММШ- : •.■■'^'/ Ѵ'і •. 'Ѵ.А Ъ... .;•,/№ , ' -‘1^ '..Ч :гЬ V ‘Ѵ.^ - • г ' Ч" • . • " Т Д, Ч; ■ .•■"Д: ,' ддДуДдд^^і^'Дч ' V 'С \ ..'"Д ичЧ '■ Ч<- ■ '. ‘ ■■■•;'■ ' -Д-чч- ^ - ; .. > -' ■ > ' у - у ■ ^'. > ’• •*; V - іГ' •'■ .• - ДѵД' ^ . ' . •С • •'>^. •• . ч Ч:'« - / .-.■> ДІЭД ■■■ • • ■ •»>''•■, . . '• • • Ѵ: ѵ.ѵд . ■ '■к: “Дс'- . '/'■ ѵД Д 'V’ . ;. І т ^ ■д*- л /’г"- •: --і ' Л'-, ■ .Д'^Д *'. ■ ' . і: /‘і;’ • • 7,, -ч / ^ .г ' іѵ ' • / ■ д* ■' '; і ■Г I. ' . , 4. -Г' . Д'.Д;'^^;д^з щ .т ':чч-'".^ѵДч;дд ■ ,. ■ • .л. ' ,■>. ■ '..у' !, ' ■ 'У ’ ■' ■ Д ■ У' ьДѵ, ‘Ді;''' / • Ѵѵ " ;с.^:.5 ая'а Діу? ... .'Л-.. ..'і .."уі -. 4; .і ;?|:Д^^- '’4б'' Д|. ' • ; ., ''.ДДЖД ■ ■ -Д'. .-■.•>^ • 14 у - -.- . ■. ^, '■ Д Д . : ~ 'уД’Ѵ- 4 :Ч: ЛѴ Яниліевскій. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. Таб./. Т- І.Ѵая- Глс.«л_ тип.. Птс_ .Чивыш-пиа.» и - я ■4 ■ .1 ' ( ѵі ■ > • г ' .'1 Ч I '1 1 I М. Янишевскій. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. Табл. VI. 22Ь Іфуды І'солоі-. Ком. Новая серія, выіі. 162. ' • ' ■ ’Г*: г ■ , ' , ■ ■ * .' ,' • V ё >ійі ■•■Ч-,оЛ.'лѴ М. Янишевскій. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. Таб.і. ГП. !> с 2Ь 3 4а 5а 6Ь 7а 4Ь 5Ь V 7Ь 12 13 14 Труды Геолог. Ком., Новая серія, вып. 162. I 1 1 Глгѵя тип. ІІТГ- :Чя/»НѴГЛП.- М. Янишевскій. Матеріалы къ изученію нижнекаменноугольной фауны Ферганы. Табя. гт.