Skip to main content

Full text of "Izvi͡estii͡a. Mitteilungen"

See other formats 


'Ш  .  •.  ■  ѵ  :  4г'Л 

ИЗВѢСТІЯ 
КАВКАЗСКАГО  МУЗЕЯ. 


Томъ  VII,  вып.  1. 


>\ 

-ті'ій 


ШЖ1 


Вапсі  VII,  УеІ.  1. 


Міі  1  Капе. 


Тифлисъ— 1912— ТіГІіз. 

Типографія  Канцеляріи  Намѣстника  Его  Императорскаго  Величества 

на  Кавказѣ. 


| 


1  п  Н  а  ІГ 


Оглавленіе. 

Стр. 

Кокуевъ,  Н.  Р.— Новыя  пе¬ 
репончатокрылыя  найденныя  на 
Кавказѣ  А.  Б.  Шелковниковымъ  I 

Сатунинъ,  К.  А. -О  зоо- 
гѳографическихъ  округахъ  Кав¬ 
казскаго  края.  Съ  картою  ...  7 

7 

Бартеневъ,  А.  Ы-— О  кол¬ 
лекціи  стрекозъ  Кавказскаго 
Музея  . .  107 

Бируля,  А.  А.— -Матеріалы 
къ  познанію  скорпіофауны  Кав¬ 
казскаго  края.  Извлеченіе  .  .  128 


8еіте. 

Коктде ѵ,  N.  К. — Нушепо- 
ріюга  иоѵа  е  Саисазо,  соііесіа 
а  скип.  А.  В.  8снеькоѵшкоѵ  .  1 

Заідтіп,  К.  А.—ІІЪег  (ііе 
гоо^ео^гаркізскеп  Кгеізе  йез 
Каиказиз^еЪіеІіЗ.  МН  Каіѣе  .  .  56 

Вагізепеѵ,  А.М.— ІІЪег  еіпе 
КоІІеІПіоп  ѵоп  СМопаНеп  сіез 
Каиказізскеп  Мизеитз  ....  107 

Вігиіа,  А.  А.— Еіп  ВеНга^ 

2 иг  КешИпіз  <1ег  8согріопеіНаіі- 
па  сіег  Каиказизіапсіѳг  ....  117 


1 


НОВЫЯ  ПЕРЕПОНЧАТОКРЫЛЫЯ 

найденныя  на  Кавказѣ 
А.  Б.  Шелковниковымъ, 

Никиты  Кокуева. 

1.  Хуіопотиз  (з.  §1г.)  Йогтозиіиз  зрес.  поѵа. 

9-  Согроге  гиіо,  пі§то  е!  Йаѵо  ѵагіе§аіо,  іепиііег  аІЪісІо 
риЪезсепіе.  Апіеппіз  підгіз  аІЪо  аппиіайз,  Ьазіт  ѵегзиз  гиіезсеп- 
йЪиз,  зсаро  Йаѵо  доШо.  Ргопіе,  ѵегіісе,  тасиіа  оссіріЫі.  тезо- 
зіегпо,  тезопоіо,  теіаНюгасіз  агеіз  Ъіпіз  ЪазаІіЪиз  зирего  те.сРасрт 
е!  тасиіа  агеае  реііоіагі  пі§тіз.  Раіріз,  сіурео,  і’асіе,  даіз  огЬі- 
йздие  ігопіаІіЪиз  е!  ехіегпіз  Йаѵіз.  РгоЙюгасіз  ІаіегіЪиз .  іпіегпе, 
еі  зирегпе  (аиіе  аіаз)  Йаѵо  ѵійайз.  Мезоріеигіз  тасдіа  ігіащщіа- 
ге,  Ііпеа  Ггасіа  зиЪ  аіаз  Ііпеадие  зирга  сохаз  тесііаз  йаѵіз  огпа- 
йз.  Меіайюгасе  арісе  ийіпдие  Йауо  тасиіаіа  еі  сіепіе  Йаѵо  огпа- 
йз.  Меіайюгасе  арісе  иігіпсріе  Йаѵо  тасиіаіа  еі;  <3епіе  Йаѵо  огпа- 
іо.  8сиіе11о  Йаѵо  Ъазі  лгщго.  Расіе  тесИо  рипсіа  пі§та .  поіаіо. 
АЪйбтіпіз  йогзо  пі&го,  зе^тепііз  1—5  иігіпдие  арісет  ѵегзиз 
ріиз  тіпизѵе  гийз  еі  сіеіпзирег  арісе  Йаѵо  таг§1паііз,  зе^тпепйз 
1— 2  дие  •  иігіпдие  тасиіа  Йаѵа  ігт^иіагі  огпаііз.  Ѵепіге  гиіо 
иі&го  ѵагіе^аіо.  ТегеЪгае  ѵаіѵиііз  пі&гіз.  АНз  зиЪЪуаІіпіз,  з1і§та- 
іе  іезіасео,  Ъазі  аІЪо;  Ъе^иііз  еѣипіеіз.  РесІіЪиз  гийз,  §'епіси1із,  іі- 
Ъііз  Ъазі  сохізсріе  апіегіогіЪиз  (4)  Йаѵіз;  іетогіЪиз  Ъазі  рипсіа 
пі&та  поіаіо,  йЪііз  ап§и$йззіте  іизсо  аппиіаііз,  розйсіз  арісе  пі- 
§гіз;.  агйсиіо  иШто  іагзогит  ип^шсиНздие  піртіз. 

Расіе  тейіо  сопѵеха,  заі  іогіііег  рипсіаіа;  §епіз  іепиііег  ги- 
§иІ080-рипсіаЙ8,  зиЪзйіайз;  ігопіе  зиЪсопіегіе— ,  ѵегіісе  зрагзіт 
рипсіиіаііз,  Ъос  пійсііззіто.  Апіеппіз  апіе  арісет  іпсгаззайз  еі  сі- 
Іііз  егесйз  ргаесіійз.  Мезопоіо  сопіегіе,  ргопоіі  ІаіегіЪиз  тезоріеи- 
гіздие  іеге  зрагзіт  рипсіиіайз,  та^із  пііісііз.  ЗсиѣеІІо  рагит 
сопѵехо  сагіпа  аЪЪгеѵіаіа  ІопрішІіпаІі  іпзігисіо.  .Меіайюгасе  сіі- 

Изв.  Кавк.  Муз.  УІІ.  1. 


2 


зііпсЬе  агеоіаіо,  агеіз  Ъіпіз  ЬазаІіЬиз  иііісііз,  іепиііег  зрагзіпщие 
рипсіиіаііз.  АЪсІотіпе  зиЬорасо  иѣ  іп  X.  / еггидаіо  Окаѵ.  сопзігис- 
Іо  зесі  тіпиз  ГогііЬег  зсиіріигаіо  еі  Гизсіз  агсиаііз  зе&тепіі  2.  ті- 
1Ш8  сіізііпсііз;  ІѳгеЬга  аЪсІотіпе  рагит  Ъгеѵіога.  Ьоп^ііисіо  согрогіз 
10  тт.  (У  і^поіиз. 

Саисазиз  (Оеок-Іара;  сіізіг.  Аге§.  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі). 

1  9  найдена  въ  Арешскомъ  уѣздѣ  Елисаветнольской  губер¬ 
ніи  (Геок-тапа). 

2.  СгетазЬиз  зеКоепоЬіиз  Тномз.  ѵаг.  с-аиеазісив  пота. 

(Рогіе  зресіез  сІізИпсіа). 

9-  Сарііе,  ііюгасе.  аЪсІотіпе  аПзцие  иі  іп  Гогта  Іѵріса  соп- 
зігисііз  зесі  поіаиііз  издие  асі  тесііит  ехіепзіз,  согроге  іегги°іпео, 
іасіе  тезозіегподие  Ііаікі  ѵіііаііз,  тезопоіо  апіісе  ѵіііа  тесііа  Іаіа 
підга  огпаіо,  ііюгасе  сігса  зсиіеііит  еі  теіапоіі  Ъазі  пщта,  зси- 
іеііо  Іиіео,  апіеппіз  зиЪГизсіз  зиЪіиз  Ъазіп  ѵегзиз  ресІіЪизцие  іег- 
ги^іпеіз  ІіЪііз  розіісіз  арісе  рагит  іпіизсаііз,  шщиісиііз  пщтісапіі- 
Ъиз;  аѣсіотіпіз  реііоіо  Ъазі  пі^го,  зе^піепііз  2 — 3-дие  Ъазі  таси- 
1а  ігіап&чііагі  огпаііз,  зе^тепііз  зесщепііЬиз  ѵіх  іпГизсаііз.  Іюп^і- 
Іініо  согрогіз  7  тт. 

Саисазиз  (беок-іара). 

1  9  найдена  въ  Арешскомъ  уѣздѣ  Елисаветнольской  губ. 
(Геок-тапа). 

3.  Вгасоп  80І1ГПІСІІІІ  зрес.  поѵа. 

О.  КиГиз,  шіісоіог.  Апіеппіз  32-агІісііІаІіз  іизсіз,  Ъазіп  ѵег¬ 
зиз  гиіезсепііЪиз.  Раіріз  гийз.  Сарііе  ігапзѵегзо,  ропе  оеиіоз  Іаіе 
гоіипсіаіо,  зиЪпіІісІо,  рагііт  пщиіозо.  МезоИюгасе  пііісііззіто  Іаеѵі, 
поіаиііз  сіізііпсііз.  Меіопоіо  ги^иіозо,  Ъазі  тесііо  ітргеззо  еі  ігапз- 
ѵегзіт  ги^озо,  арісет  ѵегзиз  сагіпа  тесііа  ргаесіііо.  АЪсІотіпе  Іо- 
іо  Іепиііег  ги§и1озо,  зиЬорасо;  зе^тепіо  1.  Ъазі  ітргеззо,  реііоіо 
(рагіе  регрепсіісиіагі)  ги§и1озо  арісе  сагіпа  агсиаіа,  тесііо  зіпиа- 
1а,  іпзігисіо;  розіреііоіі  сатро  тесііо  сопѵехо,  арісе  гоіипсіаіо,  за! 
§тоззе  пщозо;  зиіига  2.  гесіа;  ІегеЬга  сіітісііо  согрогіз  аесріі1оп§а, 
ѵаіѵиііз  пі^гіз,  сгаззіз.  Аііз  рагит  іпіитаііз,  з1і§та1е  іисео,  сеііи- 
1а  гайіаіі  еіоп^аіа  арісе  аіае  а11іп§еп1е.  РебіЪиз  сопсоІогіЪиз,  іапіит 
ип&иісиііз  риіѵііііздие  пщгіз.  Ьоп^ііисіо  согрогіз  4  тт. — $  і^поіиз. 

Саисазиз.  (Сеок-іара). 

1  9  найдена  въ  Арешскомъ  у.  Елисаветнольской  губ.  (Геок- 
таиа).  Видъ  этотъ  посвящается  Р.  Г.  Шмидту. 


3 


4.  Вгаеоп  ѵі§11ах  зрес.  поѵа. 

9.  Согроге  раіріздие  гийз,  сарііе  іттасиіаіо.  Апіеппіз  Гиз- 
€ів  Ъазіп  ѵегвиз  гиГезсепііЪиз;  теіапоіо  е  Ъазі  изсріе  асі  тесііит 
оі  аМоттіз  зе§тепіо  1.,  тесііо  аріседие  ехсерііз,  пі^гіз;  зе§- 
тепіо  2.  Ъазі  тесііо  тасиііз  сІиаЪиз  пі^гіз,  рагит  сНздтсМз,  ог- 
паіо;  аііз  поітііііі  іпГизсаііз,  зіі§таіе  Іиѣео;  ресІіЪиз  гийз,  ипфіі- 
Ъиз  риіѵііііздие  пі^тіз. 

Сарііе  ігапзѵегзо  ропе  осиіоз  Іаіё  гоішиіаіо,  пііісіо.  Мезоіію- 
гасе  пііісііззіто,  Іаеѵі;  поіанііз  сіізііпсііз.  Меіапоіо  ги&иіозо,  орасо, 
еагіпа  тесііапа' тесііо  іпіеггиріа агтаіо.  АМотіпіз  зе&тепіо  1. 
иі  1п  В .  зсктШі  т.  сопзігисіа,  зесі  Ъа8і  та^із  ітргеззо,  еагіпа 
арісаіі  Ііаисі  зіпиаіа  ргаесіііо,  розіреііоіо  Ъазі  еі  иігіп^ие  сгепи- 
Іаіо;  зиіига  2.  тесііа  сіізііпсіе  зіпиаіа;  іегеЪга  сіітісііо  согрогіз 
аедшіоп^а.  ѵаіѵиііз  пі§тіз.  Аіагит  апіегіогипі  ееііиіа  гасііаіі  еіоп- 
§аіа,  аріеет  аіае  аіііп^епіе.  Ьоп^ііисіо  согрогіз  4  тт.  -  і§поіиз. 

С  а  и  с  а  з  и  з  «(беок-іара). 

1  9  взята  въ  Арешскомъ  у.  Елисаветпольской  губ.  (Геок-тапа). 

5.  КЪупсШит  (?)  еаисавіеит  зрес.  поѵа. 

9.  №ета.  Сарііе  зирга  с1урео^ие  Йаѵіз,  іапіит  Газсіа  агсиа- 
1а  іпіег  ап§и1оз  розіегіогез  осиіогит  еі  тейіиш  оссіріііз  розііа 
тасиіасріе  главна  гесіап&иіагі,  апіісе  етаг&іпаіа,  (зіетшаііео  іпсіи- 
йепіе)  піртіз;  татІіЪиІіз  гийз  аріее  .пі§’гіз;  іетрогіЬиз  Йаѵіз  г  и  іо 
поіаііз.  Ггопоіо  Газсіа  Йаѵа,  ехігіпзесиз  гиГа,  тесііо  іпіеггиріа,  -те- 
зопоіо  апіісе  иігіп^ие  Іипиіа  Йаѵа  огпаііз.  АМотіпіз  зе^тепіо 
2.  Газсіа  арісаіі  Йаѵа  зіпиаіа  еі  иігіі^ие  тасиіа  гиГа  ргаесіііа 
огпаіо,  зе^тепііз  3 — 5.  Йаѵіз,  Ьаві  ріиз  тіпизѵе  пі§тіз,  зе&- 
тепіо  иіііто  іоіо  пі§то;  зе&тепііз  ѵепігаІіЪиз  3—5.  аріее  иігіт- 
фіе  тасиіа  ігапзѵегза  Йаѵа  поіаііз.  РесІіЬиз  гийз,  сохіз,  ігосапіе- 
гіѣиз  іоііз  ГетогіЬі^ие  тахіта  ех  рагіе  розіісіз  аріее  ехсерііз 
пі^гіз.  Те§и1із  Гиіѵіз,  сіізсо  пі&то,  аііз  ГиІѵезсепііЪиз. 

В.  (?)  ѵепизіі  8ем.  зігисіига  еі  зсиіріига  согрогіз  тезопоіі- 
^ие  зиіигіз  рагарзісіаІіЬиз  ргоГипйіз  регзітіііз.  зесі  сІШ'егі:  согроге 
аііиз  соіогаіо  еі  тезоійогасіз  ерізіегпіз  Ііаисі  иігітсіие  сагіпаііз  1). 
Ъоп§іішіо  согрогіз  19 — 20  тт.  щпоіиз. 

О  1п  В.  (?)  ѵепизіит  8ем.  тевоііюгасіз  ерізсегпа  еагіпіз  (ІиаЪиа 
4І8ІІПСІІ8  іегтілаіа. 


4 


Наес  зресіез,  сит  іі.  (?)  ѵепизіит  8ем.  ѵегізітіПДег  §епи& 
ресиііаге  (Ткеіеіог  8ем.  іп  соП.)  сопзШиіД. 

Саисазиз.  Іп  зДерра  В02,  сІізДг.  Агез  ргоѵ.  ЕИзаѵеДроІ. 

2  9  взяты  въ  степи  Возъ  Арешскаго  уѣзда. 

6.  Осіупегиз  (ІлопоДиз)  Ііеггіеіііі  Втуза.  таг.  ігіеагіпаіиз  поѵ- 

СаріДе  ѢЬогасё^ие  иД  іп  О.  кегпеЫі  8аизз.  сопзДгисДіз  еі  зсиір- 
ДигаДіз,  зе(і  Ііпеа  Дгапзѵегза  зе§тепДі  тесііапі  ѵіх  йеІіпеаДа  еД  аМо- 
тіпіз,  зе&тепДо-  1.  тахіта  ех  рагДе  Гегги^тео,  сагіпіз  ѣгіЪиз  Іоп— 
§іДиШпа1іЬиз  аЪЪгеуіаДіз  агтаДо,  'арісе  Йаѵо. '  ГазсіаДо,  Ьазі  піруо. 

Саисазиз.  (Сеок-Дара).  • 

1  9  взята  въ  Арешскомъ  у.  (Геок-тапа). 

7.  (Мупегиз  (АпсуеДгосегиз)  зеІітпісіДі  арес.  поѵа. 

9-  №§ег.  МапсІіЬиІіз  арісе  іиіѵіз.  Ьазі  Йаѵі»;  сіурео  тахіта' 
ех  рагіе  ѵеі  До  До  Йаѵо;  тасиіа  согсІіГогті  репе  апДеппаз,  тасиііз 
репіДе  зіпиз  осиіогит  розіДіз  тасиНзсдие  Дгапзѵегзіз  Йаѵіз.  АпДеппіз 
пі^гіз  зсаро  йаѵо  пщго  Ііпеаіо.  РгопоДо  Газсіа  Іаіа,  иДппуе  аЬЬге- 
ѵіаДа,  йаѵа  огпаДо;  тезоДйогасіз  ерітегіз  йауо  тасиіаііз;  зсиіеііа 
ДоДо  пі§то  ѵеі  тесііо  Газсіа  Дгапзѵегза  Йаѵа,  огпаіо;  розДзсиДеІІо  іо- 
До — -1-,  зе§тепДо  тейіапо  иДгіпуие—Де§ді1ізуие  Йаѵіз,  Ьіз  те  (Но  тасиіа 
ГизсопоДаДіз.  Аііз  іпіитаДіз,  зДі^таДе  Гизсо.  АМотіпіз  зертепДіз  йог- 
заІіЬиз  1  —  5.  арісе  ІаДе  Йаѵо  ГазсіаДіз,  6.  Йаѵо-тасиІаДо,  Газ— 
сііз  зе^тепДогит  і — 2-сріе  иДгіпдие  сііІаДаДіз;  зе§теп1із  ѵепДгаІі- 
Ьи.з  арісе,  2.  ІаДе,  3— 5.  ап^изіе  йаѵо-ГазсіаДіз,  5.  еД  б.  тДегйипъ 
отпіпо  пі§тіз,  ѵеі  иІДіто  еДіат  Йаѵо  поДаДо.  РесІіЬиз  Ьазі  пі^гіз 
ГетогіЪиз  ріиз  тіпизѵе — ,  ДіЪііз  ДоДіз  Дагзізуие  Йаѵіз,  Іііз  тахіта 
ех  рагіе  іиіѵіз. 

СаріДе  ДЬогаседие  сгаззе  рипсДаДіз,  ЬгеѵіДег  раІМе  риЬезсеп- 
ДіЪиз.  Сіурео  арісет  ѵегзиз  ги^озо  рипсДаДо  еД  ітргеззо,  арісе  Дгип- 
саДо,  Ііаиб  етаг^іпаДо;  зсиДо  ГгопДаІі  Іаеѵі,  ДапДит  Ьазі  сгаззе- 
рипсДаДо,  тесПит  Ьазі  сапаіісиіа  ргоГишіа  іпзДгисДа,  арісе  сагіпа- 
До.  РгопоДо  ап^иііз  арісаІіЬиз  гоДипсІаДіз.  МезопоДо  Ьазі  рагарзісііз 
(ІізДіпсДіз  іпзДгисДо.  8сиДе11о  сгаззе  рипсДаДо.  РозДзсиДеІІо  зиЬаЪгир- 
Де  йесііѵо,  рипсДаДо,  зирга  Іаеѵі,  гоДипгІаДо,  тесііо  етаг^іпаДо.  Ме~ 
Даріеигіз  ІаеѵіЬиз,  піДійіз.  8е&тепДо  тейіапо  тесііо  іпсіізДіпсДе  Дгапз- 
ѵегзіт  зДгіаДо,  іпДегбит  розДзсиДеІІит  ѵегзиз  ги^озориіісДаДо,  ІаДе- 


5 


гіЬиз  Ъаисі  сгепиіаііз,  зиЪгоіипсІаііз.  Те^иИз  ІаеѵіЬиз.  АЪсІотіпіз 
зе§тпепіо  (Іогзаіі  1.  апіісе  ігипсаіо,  Ііпеа  еіеѵаіа  ігапзѵегза  сіі- 
зііпсіа  ргаесіііа;  розіреііоіі  Ъазі  ріиз  тіпизѵе  Іаеѵі,  (іеіпсіе  арісет 
ѵегзиз  сгаззе  рицсіаіо  зей  тащо  арісаіі  Іаеѵі  зиЪсопѵехо:  зе§- 
тепіо  (Іогзаіі  2.  зиЬорасо,  пат  іепиііег  ѵіх  сіізііпсіе  зсиіріигаіо 
■еі.  сгаззе  рипсіаіо,  птг&о  арісаіі  поппііііі  еіеѵаіо;  зе^тепіо  3.  сгаз¬ 
зе  рипсіаіо;  зе§'шеп1із  геікщіз  Іепиіоге  рипсіиіаііз;  5.  еі  иШто 
4епзе  Ъгеѵііещие  рііозіз;  зе&тепіо  2.  ѵепігаіі  з.иісит  Ъазаіет 
ргоіипсіит  ѵегзиз  заі  (ІесПѵо,  орасо  еі  иі  зе&тепіо  2.  (іогзаіі 
.зсиіріигаіо.  РесііЪиз  зоііііз,  ІаеѵіЪиз,  Ьгеѵіззіте  риЪезсепііЪиз,  сохіз- 
Ъаисі  рипсіиіаііз,  .  розіісіз  (Іепіісиіо  (Іізііпсіо  агтаііз. — Бопдііийо 
■согрогіз  6,5 —  7  тт.  (У.  і&поіиз. 

Саи  саз  и  з  (Ѳеок-іара). 

2  9  взяты  въ  А  ре шс комъ  у.  (Геок-тапа). 

Видъ  этотъ  посвящается  Р.  Г.  Шмидту. 

8.  Наіісізив  зсітеікоѵпікоѵі  зрес.  поѵа. 

9-  N і§^ег,  за!  сіепзе  аІЪісІо-ріІозиз.  Апіеппіз  зиЪіиз,  арісет 
^ѵегзиз,  ѣе^иііздие  ріиз  тіпизѵе  Гиіѵіз;  аЪсІотіпіз  8е§тепіі8  сіогза- 
ІіЪиз  ІітЪо  арісаіі  зиірііигеіз,  2 — 3-сріе  иігіпщие:  Ъазі  тасиіаііт 
піѵеоіотепіозіз;  аііз  зиЫіуаІіпіз,  8іі§'таіе  ііаѵо,  пегѵіз  Гиіѵіз,  раг- 
ііт  раііісііз. 

Сарііе  оѵаіі  зиЬорасо  ипа  сит  зсиіо  Ггопіаіі  сопГегііт  Іепиі¬ 
іег  рипсіиіаіо,  іпіег  апіеітаз  сагіпаіо,  сіурео  зрагзіт  еі  пі|Щ 
.•сгаззе  рипсіаіо,  і  Мезопоіо  зсиіеііодие  пііісііз,  зрагзіт  еі  сіізііпсіе 
рипсіаііз.  АІ езоріеигіз  орасіз  сіепзіззіте  рипсіиіаііз.  Мезозіегпо  та- 
..§’І8  пііісіо  азрегаіо  рипсіаіо.  $е§тпепіо  тесііапо  зирга  Іоп&ііисііпа- 
Іііег  пі§озо.  і)Озіісе  сіесііѵо,  Іаеѵі,  пііісіо,  сагіпа  Доп§іІщ1іпа1і  раг- 
Шо,  иігііщие  еі  зирга  (шесііо  ехсіизо)  сагіпа  іегтіпаіа;  теіарІеи- 
гіз  ІаіегіЬиздие  зертепіі  іпесііапі  іепиііег  сіепзіззітедие  зсиіріига- 
;ііз,  Іііз  сіеіпзирег  зрагзіт  рипсіаііз.  АЪсІотіпіз  зе^тепііз  сіогзаіі- 
Ъиз  (1.  (‘хсеріо)  Іепиііег  зесі  сіізііпсіе  еі  сіепзе  рипсіиіаііз,  зе§- 
тепіо  1.  Ьепзе  ,  тесііит  ѵіх  сіізііпсіе  еі  зрагзіт  рипсіиіаіо.  Ті- 
Ізіагшп  розіегіагит  саіса гіЬиз  раііісііз,  іпіегіоге  (ІепііЬиз  2  Іопдіз, 
юЪіизіз,  Іатіпаііз,  ігапзіисійіз  агтаіо  еі  апіе  арісет  аситіпаіит 
■сіепіісиіо  тіщіііззіто  типііо — Іоп§.  согр.  4,5— 5  шт.  $  і^поіиз. 

С  а  и  с  а  з  и  з  (О  еок-іара) . 

2  9  взяты  въ  Геок-тапѣ  въ  Арешскомъ  у.  А.  Б.  Шелковни- 
жовымъ;  ему  и  посвящается  этотъ  видъ. 


6 


9.  РІ80П  8118ріеах  зрес.  поѵа. 

Согроге,  раіріз,  апіеппіз  ресШшздие  пі^гіз,  ташііЬиІіз 
апіе  арісеш  гийз,  іе^тіііз  (Ъазі  пі^го  ехсеріо),  іегзіз  ех  рагіе,  саі- 
сагіЪиз,  зе^тепііз  ѵепігаіііэиз  таг^іпе  арісаіі  зедпгепіодие  иііі- 
то  Шо,  Гегги^іпеіз.  АН 8  Ііуаііпіз  арісе  заі  Іаіе  іпГизсаііз. 
Сарііе  сопГеИііп — ,  ііюгасе  заі  ртоззе  сгеЬгедие  рипсіаііз,  Мег- 
зіііііз  рипсіогшп  пііісііз,  зе§теп1о  тесііапо  ііет  рипсіаіо,  ІаіегіЪиз 
іапіиштосіо  тесііо —  т  е ѣ а р  1  е и  г і  8 д и е  ігапзѵегзе  ги§озіз* 
АМотіпіз  зертепіо  Ног8а1і  1.  зиЪ^гоззе,  сіізсо  Ііаисі  сопГегііпъ. 
рипсіаіо;  аЪсіотіпіз  (іог80  арісет  Уегзиз  8еп8іт  іепиіоге  рипс- 
Іиіаіа ;  ѵепіге  пііісіо  Ііаисі  бепзе  рйпсШо-  зе&тепііз  таг^іпе  арі¬ 
саіі  зиМергеззо  Геге  Іаеѵі.  Сіурео,  огЬіііз  ГгопіаІіЪиз  Іаіе  Гасіециё 
аигі сііаісео  іотепіозіз;  сарііе  еі  ііюгасе  8ііЫіі8  ГетогіЪиздие 
аІЬісІо— ,  ііюгасе  зирегпе  аМотіпіздие  зёртепіо  1.  сіогзаіі  Гиіѵез- 
сепіі  УІІІ08І8,  зедтепііз  сіогзаііѣиз  геіідиіз  Йаѵезсепіі  -  гпЪе8сеп1:і~ 
ѣиз,  1 — 5.  Газсіа  арісаіі  аигісііаісео-іотепіоза  огпаѣів,  тап- 
сііітііз  агеа  Ъазаіі,  гіЪііз  теіаіагзіздие  аІЬо-ргиіпозіз. 

Сіурео  іп  тесііо  ап^иіі  аситіпаіі  іпзіаг  ргосіисіо.  ОгЬіііз  іп- 
іегпіз  уегіісет  ѵегзіі8  попшЬіІ  еопуёг§;епііЪиз.  Оси1і8  іп  ѵегіісе 
іоп^ііисііпе  Йа^еІП  агіісиіі  1.  еі  2.  ріпз  диат  сіиріо  Мег  8е  сіі- 
зіапі.  Апіеппіз  иііга  тесііит  рагит  сіііаіаіпз,  агіісиіо  иШто  заі 
аііепиаіо,  Йа&еШ  агіісиіо  2. — 1.  ріиз  диапі  сіиріо  Іоп^іоге.  Мезо- 
поіо  тесііо  сіізііпсіе  ітргеззо.  8е§тепіі  тесііапі  агеа  сіогзаіі  сапа!- 
Іісиіа  1оп§іішііпа1і  ргоГипсіа,  пііісіа,  сгепиіаіа  ргаесіііа,  рагіе  ігип- 
саіа  сапаіісиіа  іепиі  тесііапа  іпзігисіа.  АМотіпіз  зедтепіо  сіогзаіі 
иШто  арісе  зиЪгоіипсІаіо,  зе^тепіо  иШто  ѵепігаіі  арісе  етагрі- 
паіо,  пігіпдие  сіепіісиіо  заі  аситіпаіо  агтаіо,  тесііо  сагіпа  іопрі- 
іисііпаіі,  арісе  сіепіісиіо  іпзіаг  ргосіисіа  типііа.  ТіЬіагит  розііса- 
гит  саісаге  Іоп&іиз  іоп&ііисііпе  ігіепііз  теіаіагзі  сіиріо  ІопдіогеІ — 
Ьоп^ііисіо  согрогіз  9  тт. 

8ресіез  а  Р.  аігі  8рш.  раіріз  Гизсіз,  о'сиііз  іп  ѵегіісіз  1оп§ііи- 
сііпе  ^ІаЪеШ  агіісиііз  1.  еі  2.  ріиз  диат  сіиріо  Мег  зе  сіізіапіі- 
Ъиз,  зе&тепіі  тесііапі  агеа  сіогзаіі  сапаіісиіа  ргоГипсіа  зесі  ап§из1ау 
сгепиіаіа  ргаесіііа,  іотепіо  саріііз  еі  аЪсіотіпіз  Газсііз  аигісііаісео. 
аііз  ііуаііпіз  арісе  іпіитаііз  еі  саІсагіЬиз  Гегги§іпеіз  сіізііпсіа. 

Саисазиз  (Бізігісіиз  Агез). 

1  $  найденъ  въ  Арешскомъ  у.  Елисаветпольской  губ. 


7 


О  ЗООГЕОГРАФИЧЕСКИХЪ  ОКРУГАХЪ 
КАВКАЗСКАГО  КРАЯ. 

К.  А.  Сатунина. 

(Предварительное  сообщеніе). 

Съ  картою. 


Отъ  автора. 

Я  рѣшилъ  опубликовать  это  мое  «предварительное  сообще¬ 
ніе»  потому,  что  не  предвижу  въ  близкомъ  будущемъ  возможности 
разработать  эту  тему  съ  желательной  полнотою.  Глубокій  инте¬ 
ресъ,  который  представляетъ  зоогеографія  Кавказскаго  края  и  пол¬ 
ное  отсутствіе  сочиненій  на  эту  тему  оправдываютъ  появленіе  это¬ 
го  труда. 

Замѣчу  еще,  что  я  говорю  здѣсь  о  краѣ,  изученію  котораго 
я  посвятилъ  почти  20  лѣтъ.  Въ  сомнительныхъ  случаяхъ  я  при¬ 
даю  большое  значеніе  тому  непосредственному  впечатлѣнію,  кото¬ 
рое  произвела  на  меня  та  или  другая  мѣстность,  впечатлѣнію, 
которое  трудно  передать  словами. 

Конечно  будущимъ  зоогеографамъ  Кавказскаго  края  остает¬ 
ся  широкое  поле  дѣятельности.  Много  деталей  будетъ  выяснено, 
будутъ  измѣнены  мелкія  подраздѣленія  и  границы  участковъ,  но  я 
глубоко  убѣжденъ  въ  томъ,  что  предлагаемыя  мною  крупныя  под¬ 
раздѣленія  останутся,  ибо  они  основаны  не  на  какомъ  нибудь 
искусственномъ  принципѣ,  а  на  естественномъ  дѣленіи  страны  и 
совершенно  совпадаютъ  съ  фитогеографическими  подраздѣленіями. 

Благодаря  любезности  помощника  директора  Кавказскаго 
Музея  Р.  Г.  Шмидта  я  получилъ  для  составленія  списка  харак¬ 
терныхъ  рептилій  много  указаній,  извлеченныхъ  изъ  неопублико- 


8 


ванныхъ  еще  списковъ  новыхъ  пріобрѣтеній  Музея.  Считаю  по¬ 
этому  своимъ  пріятнымъ  долгомъ  высказать  здѣсь  ему  мою  сердеч¬ 
ную  благодарность. 

Тифлисъ 

17  сентября  1911  г. 


Въ  настоящемъ  сообщеніи  я  говорю  о  Кавказскомъ  краѣ  въ 
его  административныхъ  границахъ.  Никто  никогда  не  сомнѣвался, 
что  весь  Кавказъ  лежитъ  въ  границахъ  палеарктической  области, 
но  при  дѣленіи  ея  на  подобласти  Кавказъ  всегда  являлся  кам¬ 
немъ  преткновенія  для  зоогеографовъ.  Каждый  авторъ  третиро¬ 
валъ  Кавказъ  по  своему  и  старался  втиснуть  его  въ  рамки  одно- 
то  изъ  принимаемыхъ  имъ  подраздѣленій  палеарктической  области. 
Главная  ошибка,  которую  при  этомъ  дѣлали,  состояла  въ  томъ, 
что  большую  часть  всего  Кавказскаго  края,  именно  Главный  хре¬ 
бетъ  и  все  Закавказье,  разсматривали  какъ  нѣчто  цѣлое,  совер¬ 
шенно  однородное.  Поэтому  и  мнѣнія  различныхъ  авторовъ  о  по¬ 
ложеніе  этой  страны  были  очень  различны.  Такъ,  Уоллэсъ  т)  от¬ 
несъ  его  къ  Средиземноморской  подобласти,  при  чемъ  гра¬ 
ницу  между  нею  и  Европейскою  подобластью  проводитъ  по 
самому  хребту,  а  узкую  полоску  вдоль  западнаго  берега  Каспій¬ 
скаго  моря  относитъ  уже  къ  Сибирской  подобласти.  Это  наи¬ 
болѣе  близкое  къ  истинѣ  дѣленіе.  Лидеккеръ  2)  о  положеніи  Кав¬ 
каза  говоритъ  очень  глухо.  На  картѣ  Ф.  и  В.  Склэтеровъ  *)  весь 
Кавказскій  край  вмѣстѣ  съ  Малой  Азіей  отнесенъ  къ  Евро¬ 
пейско-Азіатской  подобласти  этихъ  авторовъ,  что  уже  совер¬ 
шенно  невѣрно. 

Ближе  другихъ  подошелъ  къ  естественному  зоогеографиче¬ 
скому  дѣленію  Кавказскаго  края  Н.  А.  Сѣверцовъ  4,.  Главное  до¬ 
стоинство  дѣленія  Сѣверцова  по  отношенію  къ  Кавказскому  краю 
я  вижу  въ  томъ,  что  послѣдній  не  закрашенъ  на  его  картѣ  одной 

К  А.  К.  ЛѴаьъасе.  Біе  ^ео°тар1іІ8с1іе  ѴегЬгеіІііпо*  Лег  Тіііете  (1876). 

2)  К.  Бубеккек.  Біе  ^ео^тарЫвсІіе  ѴегЬгеіиіп§*  шні  ^еоіоо’івсѣе 
Епілѵіскеішіо-  Лег  Ваіі^еііііеге  (1897). 

3)  \Ѵ.  К.  Всеатек  шні  Рн.  Г  Всьатек.  Тіі е  Оео°тар1іу  оі*  Мат¬ 
та]  в  (1899). 

4)  Н.  А.  Сѣверцовъ.  О  зоологическихъ  областяхъ  внѣтроип че¬ 
ткихъ  частей  нашего  .материка.  Изв.  Ими.  Русск.  Географ.  Общ.  т.  ХШ, 
вып  8,  187?. 


краской,  а  входитъ  въ  состав  трехъ  изъ  установленныхъ  имъ 
округовъ:  Средиземноморскаго,  Западно-азіатскаго  и  Средне¬ 
азіатскаго.  Къ  первому  кромѣ  всего  сѣвернаго  побережья  Среди¬ 
земнаго  и  Чернаго  моря  у  него  отнесена  большая  часть  Сѣвернаго 
Кавказа,  весь  Кавказскій  хребетъ  и  часть  Западнаго  Закавказья. 
Ко  второму  -  все  остальное  Закавказье,  Сѣверная  Аравія  и  почти 
вся  Персія.  Къ  третьему — узкая  полоса  Предкавказья  вдоль  берега 
Каспійскаго  моря,  степи  юго-восточной  Европейской  Россіи  и  За¬ 
каспійская  область.  На  критикѣ  этого  подраздѣленія  Сѣверцова  по 
отношенію  къ  Кавказу  я  не  буду  останавливаться,  а  замѣчу  толь¬ 
ко,  что  ошибки  Сѣверцова  совершенно  понятны,  ибо  ни  самъ  онъ 
не  изслѣдовалъ  этого  края,  ни  достаточныхъ  свѣдѣній  о  'его  фау¬ 
нѣ  тогда  еще  не  имѣлось. 

Мензбиръ  5)  указалъ  округа,  на  которые  съ  орнитологической 
точки  зрѣнія  раздѣляется  Предкавказье,  но  совершенно  не  кос¬ 
нулся  самаго  Кавказа  по  очень  вѣсской,  только  что  указанной 
мною  причинѣ.  Вотъ  что  говоритъ  онъ  по  этому  поводу  (1.  с.  р.  І  07): 
«Невозможность  при  существованіи  современнаго  запаса  свѣ¬ 
дѣній  опредѣлите  фаунистическое  значеніе  Кавказа  и  его  округи 
доказывается  тѣмъ,  что  отказался  отъ  этой  попытки  и  г.  Богда¬ 
нов!;,  хотя  бѣгло,  но  все  же  лично  ознакомившійся  съ  этимъ  кра¬ 
емъ.  По  публикаціямъ  г.  Радде  пока  тоже  нельзя  вывести  ника¬ 
кихъ  заключеній  и  потому  я  на  картѣ  оставляю  на  мѣстѣ  Кав¬ 
каза  бѣлое  пятно  съ  знакомъ  вопроса,  а  въ  текстѣ  ничего,  не  го¬ 
ворю  о  зоологическихъ  округахъ  Кавказскаго  края,  къ  которому 
вѣроятно  принадлежитъ  и  южный  берегъ  Крыма». 

Мнѣ  остается  еще  добавить,  что  за  болѣе  чѣмъ  сорокалѣт¬ 
нее  свое  пребываніе  на  Кавказѣ  Г.  II.  Радде  ничего  ровно  не 
сдѣлалъ  для  выясненія  этого  вопроса  и  къ  тому  времени,  какъ 
я  приступилъ  къ  моимъ  изслѣдованіямъ  края,  вопросъ  этотъ  на¬ 
ходился  въ  томъ  самомъ  положеніи,  вч»  какомъ  его  видѣлъ  тіроф. 
М.  А.  Мензбигь  въ  то  время,  когда  писалъ  вышеприведенныя 
строки. 

Я  уже  замѣтилъ,  что  причина  такого  разнообразія  въ  воз¬ 
зрѣніяхъ  разныхъ  авторовъ  кроется  въ  томъ,  что  всѣ  они,  кромѣ 
Сѣверцова,  разсматривали  Кавказъ,  какъ  нѣчто  цѣлое,  тогда 
какъ  на  самомъ  дѣлѣ  на  территоріи  Кавказскаго  края  мы  можемъ 
различить  нѣсколько  совершенно  разнородныхъ  фаунъ. 

5)  М.  Мензбиръ.  Орнитологическая  Географія  Европейской  Рос¬ 
сіи.  Ч.  I.  (1882). 


10 


Хорошо  извѣстно,  что  какъ  въ  доисторическія,  такъ  и  въ 
историческія  времена  Кавказъ  служилъ  не  только  путемъ  для  пе¬ 
реселенія  народовъ,  но  и  убѣжищемъ  различнымъ  болѣе  слабымъ 
или  малочисленнымъ  племенамъ,  которыя  будучи  тѣснимы  болѣе 
сильными  и  многочисленными,  проникли  въ  недоступнѣйшія  дебри 
Кавказскаго  хребта,  гдѣ  и  отстояли  свою  самостоятельность  до 
нашего  времени. 

Но  еше  задолго  до  появленія  человѣка  Кавказскій  переше¬ 
екъ  служили,  путемъ,  по  которому  шелъ  обмѣнъ  животными  между 
Европою  и  Азіей.  Особенное  оживленное  движеніе  животныхъ,  то 
къ  сѣверу,  то  обратно  къ  югу  было  вызвано,  вѣроятно,  въ  концѣ 
третичной  эпохи  чередованіемъ  ледниковыхъ  и  межледниковыхъ 
періодовъ.  Гонимыя  холодомъ  животныя  двигались  къ  югу,  чтобы 
затѣмъ  снова  идти  на  сѣверъ  вслѣдъ  за  отступающими  ледника¬ 
ми.  Чрезвычайно  разнообразныя  климатическія  условія  Кавказ¬ 
скаго  края,  въ  предѣлахъ  которыхъ  мы  находимъ  и  пустынныя 
степи,  н  субтропическія  лѣса,  и  покрытыя  вѣчнымъ  снѣгомъ  вер¬ 
шины,  послужили  къ  тому,  что  здѣсь  могли  основаться  животныя 
разныхъ,  смѣнявшихся  одна  за  другою,  геологическихъ  эпохъ.  Жи¬ 
вотныя  холодныхъ  періодовъ  могли  найти  подходящія  для  нихъ 
условія  жизни  высоко  въ  горахъ,  животныя  теплыхъ  періодовъ - 
на  низменности.  Кромѣ  того  мы  знаемъ,  что  горы  Кавказскаго 
края  имѣютъ  далеко  не  одинаковый  возрастъ,  что  значительныя 
площади  низменностей  геологически  недавно  были  покрыты  водой. 
Отсюда  ясно,  что  фауны  различныхъ  мѣстностей  Кавказскаго 
края  не  одинаковаго  происхожденія  и  не  одинаковаго  возраста. 
Границы  зоогеографическихъ  провинцій,  на  которыя  можно  раз¬ 
дѣлить  Кавказскій  край,  прежде  всего  зависятъ  отъ  рельефа^ 
который  главнымъ  образомъ  и  обусловливаетъ  тотъ  или  иной  фи¬ 
зико-географическій  характеръ  мѣстности.  Ошибочно  было  бы  ду¬ 
мать,  что  отъ  рельефа  страны  цѣликомъ  зависитъ  и  распро¬ 
страненіе  въ  ней  животныхъ,  но  все  же  онъ  играетъ  при  этомъ 
несомнѣнно  первенствующую  роль.  Извѣстно,  что  менѣе,  чѣмъ 
суточный  переѣздъ  по  Военно-Грузинской  дорогѣ  переноситъ  пу¬ 
тешественника  въ  совершенно  иной  міръ,  съ  другой  флорой  и 
фауной.  Нѣсколько  часовъ  переѣзда  но  желѣзной,  дорогѣ  сквозь 
незначительный  Сурамскій  хребетъ  переносятъ  путника  изъ  выж¬ 
женныхъ  солнцемъ  степей  Восточнаго  Закавказья  въ  роскошные 
субтропическіе  лѣса  Колхиды.  Такихъ  примѣровъ  можно  было  бы 
привести  очень  много.  Еще  восемь  лѣтъ  тому  назадъ  я  набросалъ 


11 


границы  зоологическихъ  провинцій  Кавказа  6),  границы  болѣе  или: 
менѣе  совпадающія  съ  главными  горными  хребтами  страны.  На¬ 
сколько  естественно  были  намѣчены  мною  эти  провинціи,  лучше 
всего  видно  изъ  того  обстоятельства,  что  на  вышедшей  недавно7) 
фитогеографической  картѣ  Кавказа,  составленной  лучшимъ  знато¬ 
комъ  кавказской  флоры  Я.  С.  Медвѣдевымъ,  границы  принятыхъ 
имъ  «ботаническихъ  областей»,  почти  совершенно  совпадаютъ  съ 
намѣченными  мною  зоологическими. 

Поэтому  прежде  всего  я  долженъ  въ  самыхъ  общихъ  чер¬ 
тахъ  сказать  о  рельефѣ  страны. 

Горные  хребты  оказываютъ  двоякое  вліяніе  на  фауну.  Съ. 
одной  стороны,  будучи  непроходимыми  для  многихъ  видовъ  жи¬ 
вотныхъ,  они  служатъ  барьерами  ограничивающими  ихъ  расирог 
страненіе;  съ  другой  стороны  они  служатъ  также  преградою  для, 
теплыхъ  и  холодныхъ  воздушныхъ  теченій,  обусловливаютъ  то. 
или  иное  количество  осадковъ,  словомъ  въ  значительной  степени, 
обусловливаютъ  климатъ  страны,  въ  свою  очередь  обусловливающій 
составъ  ея  фауны. 

Прежде  всего  упомянемъ,  что  все  разсматриваемое  нами, 
пространство  раздѣляется  Кавказскимъ  хребтомъ  на  двѣ  части: 
Предкавказье  и  Закавказье. 

Этотъ  хребетъ,  тянущійся  на  протяженіи  около  1400  верстъ 
отъ  Таманскаго  до  Апшеронскаго  полуострова,  имѣющій  на  кра¬ 
яхъ  видъ  невысокой  холмистой  гряды,  въ  средней  своей  части 
представляетъ  исполинскую  стѣну,  возвышающуюся  въ  среднемъ 
до  12000  футовъ.  На  большой  части  своего  протяженія  онъ  по 
тѣмъ  или  инымъ  условіямъ  совершенно  не  проходимъ  для  боль¬ 
шинства  животныхъ  и  образуетъ  рѣзкую,  какъ  климатическую, 
такъ  и  фаунистическую  границу  между  обѣими  странами,  лежа¬ 
щими  къ  югу  и  къ  сѣверу  отъ  него. 

Предкавказье  плоской  Ставропольской  возвышенностью 
дѣлится  на  двѣ  части:  восточную,  пустынныя  прикаспійскія  сте¬ 
пи,  и  западную,  роскошныя  черноземныя  ириазовскія  степи. 

Центръ  Закавказья  занятъ  сложной  системой  Малаго  Кав¬ 
каза.  Западная  часть  Закавказья  съ  юга  ограничена  хребтомъ 
Агридагъ,  имѣющимъ  направленіе  съ  запада  на  востокъ,  гдѣ  онъ 
оканчивается  Араратомъ.  Восточная  часть  не  имѣетъ  съ  юга  есте- 

6)  „Загг.  Кавказск.  отд.  Импер.  Русскаго  Географическаго  ОбщА 
кн.  XXIV.  1903. 

7)  „Вѣсти.  Тифлисск.  Ботанич.  Сада“,  вып.  8.  1908. 


12 


•ственной  границы.  Два  меридіональныхъ  хребта — Сурамскій,  свя¬ 
зывающій  Большой  Кавказъ  съ  Малымъ,  п  Месхійскій,  связы¬ 
вающій  Малый  Кавказъ  съ  Агридагомъ — представляютъ  водораз¬ 
дѣлъ  между  рѣками  Чернаго  и  Каспійскаго  морей. 

Особнякомъ  стоитъ  Талышпнскій  хребетъ,  въ  самомъ  юго- 
восточномъ  углу  Закавказья,  отграничивающій  узкую  прибрежную 
полосу,  извѣстную  подъ  именемъ  Талыша.  Горы  эти  представля¬ 
ютъ  сѣверный  отрогъ  хребта  Эльбурсъ.  Такое  устройство  поверх¬ 
ности  обусловливаетъ  чрезвычайно  рѣзкое  различіе  между  клима¬ 
томъ  и  природою  различныхъ  мѣстностей  Закавказья,  въ  особен¬ 
ности  же  между  его  восточной  и  западной  половинами. 

Послѣ  этого  краткаго  общаго  обзора  орографіи  Кавказскаго 
края  перейдемъ  къ  характеристикѣ  его  отдѣльныхъ  зоогеографи- 
ческихъ  округовъ.  Замѣчу,  что  принимаемое  мною  въ  настоящее 
время  дѣленіе  въ  общемъ  еще  въ  значительной  степени  похоже 
на  принимаемое  Я.  С.  Медвѣдевымъ  для  его  фитогеографическихъ 
областей,  но  имѣетъ  и  нѣкоторыя  отличія  отъ  него. 

Когда  мы  сравниваемъ  фауны  двухъ  рядомъ  лежащихъ  мѣст¬ 
ностей  съ  различнымъ  характеромъ,  то  часто  весьма  трудно  бы¬ 
ваетъ  рѣшить  происходитъ  ли  различіе  ихъ  фаунъ  именно  отъ 
.этого  различія  ихъ  характера  (станцій)  или  отъ  того,  что  фауны 
ихъ  имѣютъ  различное  происхожденіе.  Иными  словами:  слѣдуетъ 
ли  ихъ  считать  за  двѣ  самостоятельныя  зоогеографическія  едини¬ 
цы  или  только  за  различныя  станцій  одной  и  той  же?  Удовлетво¬ 
рительно  этотъ  вопросъ  можетъ  быть  рѣшенъ  только  выясненіемъ 
происхожденія  интересующей  насъ  фауны.  Такой  именно  случай 
представляется  намъ  при  рѣшеніи  вопроса  о  количествѣ  округовъ 
на  которые  должно  быть  раздѣлено  Предкавказье.  Мы  уже  видѣ¬ 
ли,  что  степи  его  очень  хорошо  дѣлятся  на  восточныя  и  запад¬ 
ныя.  Но  слѣдуетъ  ли  считать  прилегающіе  къ  нимъ  лѣса  сѣвер¬ 
ныхъ  склоновъ  хребта  только  за  особыя  станціи  восточнаго  и  за¬ 
паднаго  Предкавказья  или  выдѣлить  ихъ  въ  особый  округъ  или 
даже  округа?  Къ  сожалѣнію  для  рѣшенія  этого  вопроса  у  насъ 
нѣтъ  почти  никакихъ  Данныхъ.  Въ  литературѣ  есть  кое  какія, 
=весьма  скудный  свѣдѣнія  о  фаунѣ  лѣсовъ  сѣверо-западнаго  Кав¬ 
каза,  но  лѣса  сѣверныхъ  склоновъ  его  восточной  половины  въ 
этомъ  отношеніи  представляютъ  совершенную  Тегга  іисоцпііа.  Мнѣ 
лично  довольно  подробно  удалось  изслѣдовать  Закавказье,  и  от¬ 
части  и  степи  Иредкавказьи,  но  ни  разу  не  пришлось  побывать  въ 
.лѣсномъ  поясѣ  сѣверныхъ  склоновъ  Главнаго  хребта.  Вслѣдствіе 


этого  я  предпочитаю  пока  разсматривать  самый  хребетъ  и  лѣсной  ; 
поясъ  его  сѣверныхъ  склоновъ  и  отчасти  иі  западной  оконечности ; 
Главнаго  хребта,  какъ  особый  округъ  или  округа,  не  касаясь  его 
генетическаго  отношенія  къ  прилежащимъ  степямъ. 

1.  Равнины  Западнаго  Предкавказья. 

Эта  равнина  представляетъ  черноземную  степь,  покрытую- 
пышной  травянистой  растительностью  *  На  югѣ  -  ея  границу  со-, 
ставляютъ  лѣсистыя  предгорья  Кавказскаго  -хребта,  на  западѣ  - 
море,  на  востокѣ— Ставропольская  возвышенность,  на  сѣверѣ  же 
ан а  сливается  со  степями  Новороссіи. 

Въ  настоящемъ  очеркѣ- изъ  чисто  практическихъ  соображеній 
я  постараюсь  охарактеризовать  принимаемые  мною  округа .  исклю-. 
чительно  ихъ  фаунами  позвоночныхъ  животныхъ,  преимуществен¬ 
но  млекопитающими.  Въ  предѣлахъ  описываемаго  округа  изъ  по¬ 
звоночныхъ  нельзя  указать  ни  одного,  которое  было  бы  свойствен-, 
но.  исключительно  ему,  кромѣ  развѣ  недавно  найденной,  здѣсь  ма¬ 
ленькой  лягушки-жерлянки  (ВотЫпа  ЬотЫпа  ГД  весьма  обыкно¬ 
венной  во  всей  средней  и  южной  Россіи,,  но  не  встрѣчающейся, 
нигдѣ  болѣе  на  Кавказѣ.  Изъ  міл  ерошит  а  ющ  ихъ  для  этихъ  сто- 
ней  характерны: 


Егіпасёиз  сІапиЫсиз  Матзсніе. 
8огех  агапеиз  Ь. 

Таіра  соеса  саисазіса  Ватой. 
Меіез  піеіез  Ь. 

Ѵогтеіа  загтаііса  Раьь. 

Риіогіиз  пгѵаІгз  сіігшікі  Ватіш. 
Ѵиірез  теіапоіиз  Раьь. 

Сііеііиз  тизісиз  ріапісоіа  Ватой. 
Місготуз  адгаггиз  Раьь. 


Міеготуз  тіпиіиз  Раьь. 

Сгісеіиз  ѵиідагіз  зіаѵгороіісиз  Ват. 
Мезосгісеіиз  підгісиіиз  №нкіно 
МЛсгоіиз  атрЫЫиз  Ь. 

Місгоіиз  агѵаііз  Раьь. 

8раІах  тіегорЫаІтиз  Ооыэ. 
ЕІІоЫиз  Ыіріпйз  Раьь. 

АШсіада  заііепз  Оме  о. 

Ьериз  еигораеиз  Раыа 


Я  останавливаюсь  болѣе  подробно  на  млекопитающихъ  по 
двумъ  причинамъ:  во-первыхъ  они,  какъ  животныя  болѣе  прйвя- 
занныя  къ  землѣ,  чѣмъ,  напримѣръ,  птицы,  очень  удобны  для  'ха,-' 
рактёристики  мѣстной  фауны;,  во-вторыхъ  они  составляли  предметъ 
моего  спеціальнаго  изученія  и  я  знакомъ  съ  ними  лучше,  чѣмъ  съ 
другими  классами  животныхъ.. 

Многія  изъ  перечисленныхъ  здѣсь  млекопитающихъ  встрѣ¬ 
чаются  и  въ  прикаспійскихъ  степяхъ,  но  перевязка,"  сусликъ,  хо¬ 
мяки  и  большой  тушканчикъ  повидимому  болѣе  привязаны  ‘къ . 
черноземной  степи  и  перевязка  не  встрѣчается  нигдѣ  въ  такомъ- 


большомъ  количествѣ,  какъ  здѣсь.  Кротъ — вовсе  не  встрѣчается  ни 
въ  глинистыхъ,  ни  въ  песчаныхъ  степяхъ. 

Изъ  птицъ  характерны  для  ландшафта  черноземной  степи 
большіе  степные  жаворонки  ( Меіапосоѵурка  саіапйга  Г.)  и  стре¬ 
пета  (Оііз  іеігах  Г.).  Болѣе  подробно  охарактеризовать  здѣшнюю 
авифауну  я  не  могу.  Это  сдѣлано  было  проф.  Мензбиромъ  для  его 
Кубанско-Терскаго  округа  (I.  с.  р.  197).  Имъ  данъ  списокъ  ха¬ 
рактерныхъ  видовъ  и,  если  я  не  пользуюсь  имъ,  то  только  потому, 
что  мой  округъ  не  совпадаетъ  здѣсь  съ  округомъ  проф.  Мензбира, 
а  представляетъ  только  западную  его  часть.  Кромѣ  того  я  беру 
теперь  однѣ  только  степи,  а  проф.  Мензбиръ  захватываетъ  неви¬ 
димому  и  лѣсистыя  предгорья.  Изъ  пресмыкающихся  характер¬ 
ны:  степная  гадюка  (Ѵірега  гепагсіг  Сншзт.)  и  зеленыя  ящерицы 
(Ьасегіа  адіііз  Блок.). 

Между  только  что  описаннымъ  округомъ  и  округомъ  пустын¬ 
ныхъ  прикаспійскихъ  степей  на  фитогеографической  картѣ  Мед¬ 
вѣдева  идетъ  широкая  полоса  вдоль  предгорій  восточной  части 
хребта  и  по  Ставропольской  возвышенности.  О  лѣсномъ  поясѣ 
этой  части  Кавказа,  какъ  я  говорилъ  уже,  свѣдѣній  зоологиче¬ 
скаго  характера  пока  еще  нѣтъ.  Что  лее  касается  степей,  то  фау¬ 
на  ихъ  представляетъ  переходъ  отъ  фауны  черноземной  степи  къ 
фаунѣ  пустынной,  прикаспійской  и  носитъ  смѣшанный  характеръ. 

2.  Округъ  пустынныхъ  прикаспійскихъ  степей  Предкавказья. 

Границы  этого  округа  съ  юга  и  запада  совершенно  совпа¬ 
даютъ  съ  границами  бывшаго  здѣсь  нослѣтретичнаго  моря,  на  сѣ¬ 
верѣ  лее  онъ  безъ  рѣзкой  границы  переходитъ  въ  другіе  округа 
прикаспійскихъ  степей. 

Общій  ландшафтъ  степей  этого  округа — гладкія  глинистыя 
полынныя  степи,  чередующіяся  съ  солончаками  и  песчаными  дю¬ 
нами.  Фауна  этой  мѣстности  чрезвычайно  богата  и  носитъ  ясно 
выраженный  Арало-каспійскій  характеръ.  Ея  главнѣйшіе  элемен¬ 
ты:  глинистая  ровная  степь  скудно  покрытая  полынью  и  песчаные 
барханы  (дюны) — повторяются  и  на  всей  Арало-каспійской  низ¬ 
менности.  Послѣдніе  имѣютъ  фауну  гораздо  болѣе  богатую,  чѣмъ 
плоская  степь,  такъ  какъ  представляютъ  болѣе  удобствъ  для  жиз¬ 
ни  животныхъ.  Здѣсь  мы  встрѣчаемъ  и  наиболѣе  типичныя  для 
этого  округа  формы,  особенно  оригинальныя,  приспособленныя 
для  жизни  въ  пескахъ.  Фауны  плоской  и  песчаной  («бархан- 


ной»)  степей  довольно  различны  между  собою  и  многимъ  формамъ 
одной  изъ  этихъ  станцій  соотвѣтствуютъ  другія  формы  въ  другой 
станціи.  Привожу  поэтому  списокъ  характерныхъ  млекопитаю¬ 
щихъ  параллельно  для  обѣихъ 

Плоская  степь. 

ЫетіеЫьіпт  аигііиз  Раъъ. 

Риіогщз  еѵегзтаппі  Ье88. 

Ѵиірез  теіапоіиз  Раьь. 

Ѵиірез  согзак  И 

СіШІиз  тизіеиз  ріапісоіа  Ваток. 

Місгоіиз  рагѵиз  Ват  с  к. 

ЕІІоЫиз  іаіріпиз  Раъъ. 

Враіах  тгсгорЫаІтиз  Оёьо. 

Аіасіада  заііепз  Омеъ. 

Аіасіада  еіаіег  кізЦагісаз  Ваток. 

Аіасіадиіиз  сісопііоп  Раъъ. 

Если  считать  для  даннаго 
ту.  въ  которой  оно  выводитъ  дѣтенышей,  то  для  большинства  ви¬ 
довъ  встрѣчающихся  въ  обѣихъ  станціяхъ  таковою  .будутъ  пески, 
ибо  они  представляютъ  несравненно  болѣе  убѣжища,  чѣмъ  глад¬ 
кая  голая  степь.  Конечно  заяцъ  и  сайга  легко  могутъ  забѣжать 
л  на  ровную  степь,  но  настоящее  убѣжище  они  находятъ  только 
въ  барханахъ. 

Другихъ  насѣкомоядныхъ,  кромѣ  ежей,  въ  этомъ  округѣ  нѣтъ, 
ибо  здѣсь  для  нихъ  черезчуръ  сухо.  Чрезвычайно  характерной 
біологической  чертою  для  всѣхъ  здѣшнихъ  животныхъ  является 
то  обстоятельство,  что  почти  всѣ  они  живутъ  въ  норахъ;  даже 
волкъ  для  вывода  молодыхъ  устраиваетъ  себѣ  здѣсь  подземное 
логово. 

Охарактеризовать  этотъ  округъ  орнитологически  гораздо  труд¬ 
нѣе.  Въ  немъ  встрѣчаются  уже  нѣкоторыя  характерныя  для  по¬ 
лосы  пустынь  формы. 

Плоская  степь  вообще  очень  бѣдна  птицами.  Правда  много т 
численные  грызуны  привлекаютъ  сюда  много  хищныхъ  птицъ: 
орловъ,  сарычей  и  т.  и.,  но  кромѣ  нихъ  здѣсь  встрѣтишь  только 
жаворонковъ,  изъ  которыхъ  особенно  характерны  жаворонокъ  ма¬ 
лый  ( Саіапсігеііа  Ьгасіьісіасідіа  Ілснт.)  и  большой  степной  (Ме- 


станцій. 

Барханная  степь. 
НетіесЫпиз  аигііиз  Раъъ. 
Егіпасеиз  сІапиЫсиз  Матзсше. 
Меіез  агепагтз  8атіж. 
Риіоггиз  еѵегзтаппі  Ье88. 
Ѵиірез  теіапоіиз  Раъъ. 

Ѵиірез  согзак  Б. 

ОегЬШиз  тегЫгапиз  Раъъ 
(хегЫИиз  сізсаисазісиз  8атіш. 
Сгісеіиіаз  рігаеиз  Раъъ. 

ІЯриз  подаі  8атіш. 

Зсігіоросіа  каіііспз  Іъъш. 

Ьериз  сазріиз  Енкехв. 

8аіда  іаіагіса  Ь. 


животнаго  характерной  станціей 


16 


Іацосдхурка еаІапАга),  да  каменку- плясунью  (Вахісоіа  гзаЬеШпа 
Кіірр.)  и  то  обыкновенно  лишь  около  овраговъ. 

Изъ  пресмыкающихся  мы  встрѣчаемъ  здѣсь:  степную  га¬ 
дюку  ( Ѵірега  гепагсіі  Снківт.),  виды  родовъ  Ьавеѵіа  и  Егвтіаз  іг 
круглоголовку  Ркгупосеркаіиз  кёігозсориз  Раьь. 

Барханная  степь  привлекаетъ  къ  себѣ  болѣе  видовъ  птицъ, 
особенно  такихъ,  которыя,  какъ  щурки  и  сизоворонки,  гнѣздятся  въ 
норахъ;  но  вообще  авифауна  довольно  бѣдна  и  здѣсь.  Изъ  пре¬ 
смыкающихся  мы  упомянемъ  мѣстную  расу  степного  удава  (Егух 
тгііагіз  подаіогит  Шк.),  Адата  запдиіпоіепіа  Раьь.,  ушастую 
круглоголовку  ( Ркгупосеркаіиз  тузіасеыз  Раьь.)  и  Ркгуѣ.  сагкііѵоі- 
ѵиігіз  Раьь.,  великолѣпно  приспособленныхъ  для  житья  въ  пескѣ.. 
Въ  этихъ  же  степяхъ  найденъ  еще  РеІоЬаіез  /изсиз  Байк. 

Изъ  птицъ  упомянемъ  еще  вообще  для  этого  округа,  пред¬ 
ставляющаго  восточную  часть  Кубанско-Терскаго  округа  Мензбира,. 
слѣдующихъ: 


Адигіа  огіспіаігз  Сав. 

Ад  нПа  теіапаеіиз  К. 

Виіео  і'егох  Ь. 

ЩегоЩіро  закег  (1м. 

Тіппгіпсиіиз  псіитаппі  Гьеізсн. 
Оігсиз  тасгигиз  Ѳмеь. 

ЕтЫгіга  теіапосеркаіа  8сор. 
ВіиЩез  теіапосеркаіиз  Біснт. 
МоіасШа  сіиккипепзіз  8ук. 

Ветіга  репсігіііпа  сазріа  РоеЬ2, 
Рапигиз  ЫагтІсиз  гиззісиз  Ввенм. 
Асгосерішіиз  аттсііпасеиз  Ь.  (—(иг- 
сіоісіез  Меу.!) 


Аедіаіііез  сапігапиз 
АпікѵороЫез  ѵігдо  Ь. 

РІіоух  ригригеа  К. 

Негосііаз  аІЬа  К. 

Оагяеііа  дагяеііа  К, 

Ріаіаіеа  Іеисогокіа  К. 

ІЫз  / аісгпеііиз  Б. 

Сігеііизіа  дгедагіа  Раьь. 
О-Іагеоіа  теіапоріеѵа  Кокбм. 
Весигѵіѵозіга  аѵосеііа  Ь. 
Нітапіориз  Ытапіориз  Б. 
Тоіапиз  саІЫгіз  Б. 

Тасіогпа  (а (Іота  Б. 


СеЩа  сеШ  Маем. 

8іпгпиз  саисазісиз  Бок. 
Разіог  гозеиз  Б. 

Мегорз  аріазіег  Б. 

Меѵорз  регзісиз  Им. 
ОесПспетиз  оесПспетиз  Б. 


Сазагса  са загса  Б. 

Егізтаіига  Іеисосерішіа  8сор, 
Реіесапиз  опосгоіаіиз  Б. 
Реіесапиз  сгізриз  Ввисн. 

Оііз  іагсіа  Б. 

Теігах  іеігах  Б.  п  др. 


Вдоль  берега  моря  тянется  узкая  полоса  съ  болотами  и  Ка¬ 
мышевыми  зарослями.  Она  значительно  разширяется  въ  устьяхъ 
рѣкъ,  особенно  въ  дельтѣ  Терека.  Эта  полоса  во  многихъ  своихъ 
чертахъ  представляетъ  продолженіе  таковой  же  полосы  Закавказья 
и,  строго  говоря,  уже  не  относится  къ  описываемому  округу.  Здѣсь 
мы  встрѣчаемъ  такихъ  звѣрей,  какъ  камышовый  котъ  (Саіоіупх 
скацз  Ошю.'),  шакалъ  (Ткоз  аигеиз  Б.)  и  кабанъ,  которые  совер- 


17 


шенно  чужды  степямъ  этого  округа.  Здѣсь  во  множествѣ  встрѣ¬ 
чаются  также  и  вышеперечисленныя  болотныя  и  водоплавающія 
птицы. 

3.  и  4.  Западный  и  восточный  округа  Кавказскаго  хребта. 

Принятіе  двухъ  округовъ  для  самаго  хребта  на  первый  взглядъ 
противорѣчитъ  фитогеографическому  дѣленію  Медвѣдева;  но  это 
противорѣчіе  лишь  кажущееся.  На  самомъ  дѣлѣ  общею  для  запад¬ 
ной  и  восточной  половинъ  на  картѣ  Медвѣдева  является  только 
альпійская  полоса,  а  уже  нижнеальпійская,  а  тѣмъ  болѣе  степная 
относятся  на  западѣ  къ  «Западному  Предкавказью»,  а  на  востокѣ 
— къ  «Восточному  Предкавказью».  Тѣ  различія,  которыя  мы  замѣ¬ 
чаемъ  въ  фаунѣ  обѣихъ  частей  хребта  могутъ  быть  и  позднѣйша¬ 
го  происхожденія.  Многія  характерныя  высокогорныя  птицы  рас¬ 
пространены  равномѣрно  по  всему  хребту.  Достойно  замѣчанія, 
что  граница  распространенія  туровъ  восточнаго  н  западнаго  Кав¬ 
каза  совпадаетъ  съ  указанною  Медвѣдевымъ  границею  его  запад¬ 
наго  и  восточнаго  Предкавказья. 

Недостатокъ  зоологическихъ  данныхъ  заставляетъ  меня  при¬ 
нять  во  вниманіе  фитогеографическое  дѣленіе  при  рѣшеніи  воз¬ 
никшаго  передо  мною  вопроса. 

Медвѣдевъ  различаетъ  въ  лѣсной  полосѣ  сѣверныхъ  склоновъ 
хребта  западную  и  восточную  части,  но  признаетъ  только  одну 
альпійскую  область. 

Проф.  Н.  Я.  Кузнецовъ  8)  принимаетъ  для  хребта  съ  сѣвер¬ 
ными  его  склонами  три  лѣсныхъ,  одну  ксерофитную  и  три  аль¬ 
пійскихъ  области. 

Зоологу  совершенно  невозможно  раздѣлить  въ  разныя  округа 
лѣсную  и  альпійскую  полосы,  такъ  какъ  связь  между  ихъ  фауна¬ 
ми  черезчуръ  очевидна.  Поэтому,  несмотря  на  то,  что  данныхъ  о 
фаунѣ  восточной  части  полосы  лѣсовъ  сѣвернаго  Кавказа  у  меня 
почти  нѣтъ,  опираясь  съ  одной  сторопы  на  фитогеографическія 
изслѣдованія,  съ  другой  —  на  глубокія  различія  въ  фаунахъ  восточ¬ 
ной  и  западной  части  альпійской  области,  я  принимаю  для  всего 
Кавказскаго  хребта  съ  его  лѣсистыми  сѣверными  склонами  два 
округа,  границы  которыхъ  опредѣляю  такимъ  образомъ: 

Западный  округъ  Кавказскаго  хребта  обнимаетъ  аль- 

8)  Н.  Я.  Кузнецовъ.  Принципы  дѣленія  Кавказа  на  ботанико-гео¬ 
графическія  провинціи.  Записки  Ими.  Академіи  Наукъ  (ѴШ),  т.  XXIV, 
№  1.  1909. 

Изв.  Кавк.  Муз.  VII. 


2. 


18 


пійскую  область  и  лѣсной  поясъ  сѣверныхъ  склоновъ  западной 
части  хребта  до  меридіана  Эльборуса  на  востокъ.  Вся  остальная 
часть  хребта  на  востокъ  отъ  этого  меридіана  входитъ  въ  составъ 
восточнаго  округа  Кавказскаго  хребта. 

Въ  центрѣ  Дагестана  лежитъ  обширная  безлѣсная  площадь 
покрытая  ксерофитною  растительностью.  Проф.  Н.  Я.  Кузнецовъ 
справедливо  выдѣляетъ  ее  въ  особую  провинцію,  которую  назы¬ 
ваетъ  «провинція  ксерофитовъ  внутренняго  Дагестана». 
Несомнѣнно,  что  съ  развитіемъ  нашихъ  зоологическихъ  знаній 
часть  эта  будетъ  выдѣлена  и  зоологами.  Но  теперь  я  могу  ука¬ 
зать  для  нее  только  одно  характерное  и  притомъ  эндемическое  жи¬ 
вотное—  Мезосгісеіиз  гаМеі  Ненкшсц  выдѣлять  же  ее  въ  особую 
единицу  на  основаніи  единственнаго  животнаго,  конечно,  не  могу. 

Почти  всѣ  сѣверные  склоны  Кавказскаго  хребта  покрыты 
лѣсами,  но  въ  наиболѣе  цѣльномъ  нетронутомъ  видѣ  сохранились 
они  на  сѣверо-западномъ  Кавказѣ,  гдѣ  склоны  горъ  и  ущелья  по¬ 
крыты  громадными,  трудно-проходимыми,  мѣстами  еще  дѣвствен¬ 
ными  лѣсами.  Въ  восточной  части  хребта  лѣсовъ  уже  мало  и  вся 
площадь  Дагестана  почти  совершенно  лишена  ихъ.  Какъ  было  уже 
сказано,  Я.  С.  Медвѣдевъ  считаетъ  сѣверные  склоны  и  самый 
хребетъ,  за  исключеніемъ  его  альпійской  полосы,  лишь  горными 
станціями  тѣхъ  же  фитогеографическихъ  «областей»  (въ  его  смыс¬ 
лѣ),  которыя  обнимаютъ  и  прилегающія  степи.  Я  упомянулъ  уже 
выше,  что,  не  отвергая  генетической  связи  фауны  перваго  моего 
округа  съ  фауною  хребта,  считаю  въ  тоже  время  за  болѣе  удоб¬ 
ное  разсматривать  послѣднюю,  какъ  два  особые  горные  округа. 
Несомнѣнно,  что  происхожденіе  фауны  самаго  хребта  чрезвычайно 
древне,  что  ясно  уже  изъ  богатства  хребта  эндемическими  вида¬ 
ми.  На  низменности  же  несомнѣнно  произошло  уже  смѣшеніе  вы¬ 
ходцевъ  этой  фауны  и  пришельцевъ  съ  сѣвера.  Что  же  касается 
моего  второго  округа,  «Степей  восточнаго  Предкавказья»,  то  даже 
и  при  современныхъ  несовершенныхъ  нашихъ  знаніяхъ  можно 
съ  увѣренностью  сказать,  что  фауна  его  не  имѣетъ  съ  фауною 
хребта  ничего  общаго  и  совершенно  другого  происхожденія. 

Перехожу  къ  характеристикѣ  принимаемыхъ  мною  двухъ 
округовъ  Кавказскаго  хребта. 

Лѣса  сѣверо-западнаго  Кавказа  обыкновенно  характеризуютъ 
обиліемъ  крупныхъ  звѣрей,  между  которыми  первое  мѣсто  зани¬ 
маетъ  зубръ.  Но  такую  характеристику  нельзя,  конечно,  признать 
научною,  ибо  причина  этого  обилія  кроется  не  въ  зоогеографиче- 


19 


скихъ  свойствахъ  этого  округа,  а  въ  дикости  и  недоступности  его- 
ущелій  и  горныхъ  лѣсовъ.  Крупныя  животныя,  какт>  олени,  козу¬ 
ли,  антилопы  и  т.  п.,  какъ  разъ  совершенно  непригодны  для  хат 
рактеристики  зоогеографическихъ  округовъ,  ибо  на  распростране¬ 
ніи  ихъ  со  страшною  силою  сказалось  разрушительное  вліяніе  че¬ 
ловѣка.  Нѣтъ  никакого  сомнѣнія,  что  было  время,  когда  благород¬ 
ный  олень  (Сегѵиз  еіаркиз  пгагаі  Ооіьву)  на  всемъ  протяженіи 
Кавказскаго  края  былъ  обыкновеннѣйшимъ  животнымъ,  тогда  какъ 
теперь  въ  большей  части  занимаемой  имъ  нѣкогда  области  онъ 
истребленъ  окончательно.  Поэтому  въ  мѣстахъ  болѣе  или  менѣе 
населенныхъ  для  зоогеографической  характеристики  нужно  поль¬ 
зоваться  преимущественно  животными  не  подвергающимися  спеці¬ 
альному  преслѣдованію  человѣка.  Таковыми  являются  изъ  млеко¬ 
питающихъ  насѣкомоядныя  и  грызуны.  Къ  сожалѣнію  фауна  лѣс¬ 
ной  полосы  изслѣдована  въ  этомъ  отношеніи  еще  очень  плохо  и 
характерныхъ  формъ  для  этой  полосы  очень  мало.  Привожу  спи¬ 
сокъ  млекопитающихъ,  которыя  могутъ  считаться  характерными 
для  этой  полосы. 


ВагЬазіеіІа  ЪагЪазіеІІа  8снкев. 
Таіра  соеса  саисазіса  8атіш. 
Лгзиз  агсіоз  тегЫіопаІіз  Мшб. 
Меіез  теіез  Ь. 

Мизіеіа  тсігіез  Ь. 

*Риіогіиз  Іиігеоіа  Ь 
*Риіогіиз  егтіпеиз  Ъ. 

Веорагсіиз  рагсіиз  ЬиШапиз  Ѵавеі 
Веііз  саіиз  ссьисазісиз  8атіш. 


*Вупх  Іупх  К. 

Ѣ Сазіог  ігЬег  Ь.  (нынѣ  истребленъ). 
*Миз  тіпціиз  Раьь. 

°Місгоіиз  сІгппгЫ  8атіш. 

8ісШа  сопсоіог  Вёсншее. 

*Вериз  тесііиз  зиЬзр.? 

Сегѵиз  еІарЪиз  тагаі  Оаіьву. 
*СегѵиІиз  саргеоіиз  саисазісиз  Бпш. 
Візоп  Ъопазиз  саисазісиз  8ат. 


Виды  отмѣченные  звѣздочкой  не  встрѣчаются  въ  другихъ 
округахъ  Кавказа,  а  отмѣченные  кружкомъ  эндемичны  для  этого 
округа. 

Повторяю,  что  я  привожу  не  полные  списки  животныхъ  дан¬ 
наго  округа,  а  лишь  наиболѣе  для  него  характерныхъ.  Поэтому  я 
лишь  изрѣдка  упоминаю  о  летучихъ  мышахъ,  имѣющихъ  весьма 
широкое  распространеніе  и  петому  мало  характерныхъ  для  при¬ 
нимаемыхъ  мною  небольшихъ  округовъ. 

Птицами  лѣсная  полоса  сѣверо-западнаго  Кавказа  не  богата, 
ибо  птицы  вообще  избѣгаютъ  дремучихъ  лѣсовъ.  Въ  нихъ  живутъ 
по  преимуществу  различные  дятлы,  поползни,  синицы,  гіѣночки, 
снѣгири  и  другія  лѣсныя  птицы.  Упомяну  изъ  наиболѣе  характер¬ 
ныхъ  птицъ  слѣдующихъ: 


Рігуііозсорнз  педіесінэ  Іогеші Мекев.  Веда  Саз  геуаіиз  Ь. 


віитиз  іаигісиз  Вит. 

саисазісиз  Ьоеехе. 

Егуікасиз  гиЬесиІиз  саисазісиз  Вит. 


Вепйгосориз  тауог  іепиігозігіз  Вит;. 
Веп&госоріез  тесііиз  саисазісиз 


ВіАКСНІ. 


Регьрагиз  аіег  тісішіоіѵзкіі  Боев.  Зупх  іогдиШа  Ь. 


Суапізіез  соегиіеиз  Ь. 

АедіПіаІиз  ігЪуі  саисазісиз  Ьоееке. 


Руггііиіа  руггкиіа  гоззікогѵі  Ве- 
ЕЛІОгШ.  и  др. 


8Ша  кгнрегі  Ръе. 

Пресмыкающимися  и  земноводными  лѣса  эти  порази¬ 
тельно  бѣдны.  Довольно  часто  встрѣчается  здѣсь  такъ  называемая 
с  степная»  гадюка  (Ѵірега  гепагсіі  Сне.)  и  Расегіа  ѵігісііз  Блик.,. 
Рас.  захіеоіа  ѵ,  дгасіііз  Мен.,  Рас.  саиеазіса  Мен.  и  Лапа  та - 
сгоспетіз  Вьо. 

Какъ  видно  изъ  вышесказаннаго,  фауна  лѣсовъ  сѣверо-запад¬ 
наго  Кавказа,  несмотря  на  ея  богатство,  представляетъ  мало  ори* 
гинальнаго  и  своеобразнаго.  Отсюда  извѣстенъ  только  одинъ  энде¬ 
мическій  видъ  млекопитающихъ,  изъ  птицъ  же  я  не  знаю  ни  од¬ 
ной,  распространеніе  которой,  хотя  бы  здѣсь  на  Кавказѣ,  ограни¬ 
чивалось  только  однимъ  этимъ  округомъ. 

Совсѣмъ  иную  картину  представляетъ  фауна  альпійской  по¬ 
лосы  хребта.  Я.  С.  Медвѣдевъ  замѣтилъ,  что  альпійскія  области 
разныхъ  частей  Кавказскаго  края  по  своей  флорѣ  рѣзко  отлича¬ 
ются  одна  отъ  другой,  тогда  какъ  остальныя  принятыя  имъ  фито¬ 
географическія  области  незамѣтно  переходятъ  одна  въ  другую.  Это* 
вполнѣ  понятно:  альпійскія  области  разныхъ  кавказскихъ  гор¬ 
ныхъ  цѣпей  въ  настоящее  время  совершенно  изолированы  другъ, 
отъ  друга  широкими  пространствами:  болѣе  низко  лежащихъ  мѣст¬ 
ностей,  совершенно  непроходимыхъ  для  альпійскихъ  растеній,  тог¬ 
да  какъ  такихъ  непреодолимыхъ  препятствій  для  распространенія: 
растеній  на  границахъ  другихъ  областей  нѣтъ.  Вѣроятно  суще¬ 
ствуетъ  такая  же  разница,  какъ  между  флорами,  и  между  фауна¬ 
ми  различныхъ  горныхъ  системъ  Кавказа,  но,  къ  сожалѣнію,  пока 
мы  имѣемъ  нѣкоторыя,  хотя  и  скудныя,  свѣдѣнія  только  о  фаунѣ^ 
Большого  Кавказа,  а  изъ  остальныхъ  альпійскихъ  мѣстностей  из¬ 
вѣстны  лишь  единичные,  разрозненные  факты.  Выше  я  говорилъ 
уже,  что  западная  граница  распространенія  восточнаго  вида  тура 
(Сарга  суііпсігісогпіз  Вьттн)  совпадаетъ  съ  границею  между  за¬ 
падною  и  восточною  фптогеографическими  областями  Предкавказья 
Медвѣдевя. 

Изъ  альпійскихъ  животныхъ,  характерныхъ  для  западнаго. 


21 


Кавказа,  я  могу  указать  только  три  вида  туровъ:  Сарга  сііппікі 
;8атіш.,  Сарга  зеіѵегігогсі  Мехяв.  и  Сарга  ссшсазіса  О  Сто. 

Что  касается  восточнаго  округа  хребта,  то  здѣсь,  наоборотъ, 
я  ничего  не  могу  сказать  о  лѣсномъ  поясѣ,  но  зато  могу  указать 
нѣсколько  чрезвычайно  характерныхъ  животныхъ  для  его  альпій¬ 
ской  полосы.  На  всемъ  этомъ  большомъ  пространствѣ  водится 
только  одинъ  видъ  тура-  Сарга  суііпсігісотіз  Вьттн.  Наибольшее 
значеніе  для  характеристики  фауны  хребта  имѣетъ  открытый  здѣсь 
мною  новый  родъ,  единственный  эндемическій  родъ  позвоночныхъ 
на  Кавказѣ,  такъ  называемая  Прометеева  мышь  (Рготеіксошуз 
зек  ар  озекпіко  іѵі  8атіш.),  найденная  пока  только  близъ  Крестоваго 
перевала.  Другой  интересный  высокогорный  грызунъ,  открытый 
сперва  на  горѣ  Тебулос-мта,  а  потомъ  найденный  и  въ  другихъ 
мѣстахъ  альпійской  полосы  этого  округа,  Місгоіыз  дгіеі  8ат.,  являет¬ 
ся  близкимъ  родственникомъ  альпійской  снѣговой  полевки  Місгоіиз 
міѵаііз  Мит.  Въ  субальпійскомъ  поясѣ  Дагестана  и  ниже  по  его 
обработаннымъ  полямъ,  не  ниже  однако  6000  футовъ,  водится  осо¬ 
бый,  эндемическій  для  данной  мѣстности,  хомякъ,  Мезоспсеіиз  гасі- 
сіеі  Хенкіхо,  упомянутый  уже  выше.  Спорадически  въ  субальпій¬ 
скихъ  лугахъ  встрѣчается  и  сѣрый  сусликъ  (Сііеііиз  тизіеиз  Ме¬ 
лете.).  Съ  одной  стороны  онъ  найденъ  по  склонамъ  Эльборуса  на 
высотѣ  около  8000’,  съ  другой  близъ  Темир-хан-шуры,  Суслики 
во  множествѣ  встрѣчающіеся  въ  степяхъ  всего  Сѣвернаго  Кавка¬ 
за,  какъ  показано  мною  9).  представляютъ  уже  особенную  равнин¬ 
ную  расу. 

Характерныя  птицы  довольно  равномѣрно,  повидимому,  рас¬ 
пространены  но  всему  хребту. 

Для  большей  наглядности,  привожу  слѣдующую  таблицу  рас¬ 
пространенія  наиболѣе  характерныхъ  высокогорныхъ  животныхъ10) 
хребта. 

Западный  округъ.  Восточный  округъ. 

Сгосиіига  гиззиіиз  Некм. 

Таіра  сосса  саисазіса  8ат. 

Риіогіиз  Ъоссатеіа  еаисазісиз  Ваек.-Наміьтох. 

Сііеііиз  тизіеиз  МЁХЁТЕІЁ8. 

Ми з  зуіѵаіісиз  агіапиз  Вьахе. 


5,).«Изв.  Кавк.  Музея»,  т.  IV,  стр.  82  (1908). 

10)  Въ  этомъ  спискѣ  приведены  животныя  встрѣченныя  не  ниже 
*60СКУ,  а  въ  большинствѣ  случаевъ  гораздо  выше. 


22 


Місгоіт  іеггЫгіз  ггфзсепз  8атіш.  Мезосгісеіиз  тсШеі  Хеншко. 

—  Місгоіиз  дисі  ВатСШ. 

Сарга  сііппгкг  8атіш.  Рготеікеотуз  зскарозскпікогсі  Ватт.. 

Сарга  зегѵегѣогѵі  Меияв.  Сарга  суііпсігісогпіз  Вьутн. 

Сарга  саисазіса  ОШьб.  — 

Сарга  аедадгиз  СгМЕЪ. 

Еирісарга  ігадпз  Г. 

’ 

Какъ  я  замѣтилъ  уже,  изъ  птицъ  нѣтъ  ни  одной,  которую 
можно  было  бы  считать  характерною  для  того  или  другого  округа.. 
Для  всего  же  хребта  можно  привести  слѣдующихъ: 


Руггкосоѵах  руггкосоѵах  Ъ. 
Руггкрсогах  дгасиіиз  Г. 
°СагросІасиз  гиЫсШиз  Раъь. 
МопЩггпдШа  аірісоіа  Раъь. 
ОгаедШшз  ризШиз  Раъъ. 
ЕтЪегіш  сіа  раг  Нант. 

Оіосогіз  рёпгсіііаіа  СгОБЬБ. 
Апікиз  зрІпоІеЫа  Ъ. 

Моіасіііа  Ъоагиіа  теІапоре  Раъъ. 
Тіскосігота  тигагіа  Ь. 

Еахісоіа  оепапіке  Ъ. 

ЕиіісШа  оскгигоз  Ѳмеь. 
°*КиисШа  егуПігодазіга  Огёъб. 
Мегиіа  іогдиаіа  огіепіаііз  Веевн. 


МопМёоІа  захаііііз  Ь. 

Асстіог  аіргпиз  (тМЕЬ. 

:  СкеІЫоп  игЫса  Ь. 

Сурзеіиз  ариз  Ь. 

Сурзеіиз  теІЪа  Ъ. 

СассаЫз  скикаг  Оеау. 
°ТсігаодаІІиз  саисазісиз  Раъъ. 
°Ьугигиз  тіосозіегѵісгі  ТАС2АИ. 
Адиііа  / ’иіѵа  Теми. 

Сураёіоз  ЪагЪ'аіиз  Г. 

Хеоркгоп  регспоріегиз  Ь. 

Ѵиііиг  топаскиз  Г. 

6г урз  (иіѵиз  Веі88. 


Виды  отмѣченные  кружкомъ  —  эндемичны  для  Кавказскаго- 
хребта. 

Этимъ  спискомъ  далеко  не  исчерпывается  перечень  всѣхъ- 
встрѣчающихся  на  Кавказскомъ  хребтѣ  птицъ,  но  все  же  онъ  до¬ 
статочно  полонъ,  чтобы  очертить  общую  зоологическую  физіономію 
этой  мѣстности.  Изъ  пресмыкающихся  я  не  знаю  не  только  энде¬ 
мическихъ  видовъ,  но  не  могу  даже  указать  и  характерныхъ  для 
хребта.  Изъ  амфибій  эндемическимъ  видомъ  является  РеШуіёз 
саисазісиз  Воиъехо.  Другой  видъ,  Яапа  сатегапоі  Вошжжъ,  кромѣ 
Главнаго  хребта  встрѣчается  и  на  всѣхъ  другихъ  горахъ  Закав¬ 
казья,  равно  какъ  и  въ  Малой  Азіи  и  Персіи. 

Я  остановился  на  фаунѣ  самаго  хребта,  особенно  его  аль¬ 
пійской  полосы,  нѣсколько  подробнѣе  ввиду  особаго  интереса  пред¬ 
ставляемаго  этою  фауной.  Фауны  разсмотрѣнныхъ  нами  выше  двухъ 
степныхъ  округовъ,  не  представляютъ  собою  чего  либо  самостоя¬ 
тельнаго,  а  являются  въ  основѣ  своей  лишь  продолженіемъ  фаунъ 
съ  одной  стороны  черноморскихъ  южно-русскихъ  степей,  съ  дру- 


23 


гой— степей  арало-каспійской  низменности.  Извѣстную  своеобраз¬ 
ность  придаетъ  этимъ  фаунамъ  только  присутствіе  немногихъ  мѣст¬ 
ныхъ  видовъ  и  эмигрантовъ  съ  Кавказа. 

Совсѣмъ  иной  характеръ  носитъ  фауна  Кавказскаго  хребта. 
Уже  самый  физическій  характеръ  его  исключаетъ  возможность 
предположенія,  что  фауна  его  имѣетъ  одинаковое  происхожденіе 
съ  фауною  прилежащей  равнины.  Обиліе  своеобразныхъ  эндемиче¬ 
скихъ  формъ  указываетъ  уже  на  глубокую  древность  этой  фауны. 

Давно  уже  замѣчено,  что  фауны  горъ  Европы  и,  отчасти, 
Азіи  имѣютъ  много  общихъ  чертъ,  и  была  предложена  гипотеза 
для  объясненія  этого  явленія.  По  этой  гипотезѣ  горная  фауна 
имѣетъ  очень  древнее  происхожденіе.  Во  время  ледниковаго  періо¬ 
да  горныя  животныя  были  отгѣснены  ледниками  на  равнины,  гдѣ 
онѣ  смѣшались  съ  откочевавшими  сюда  передъ  наступающими 
ледниками  арктическими  животными.  Послѣ  отступленія  ледниковъ 
горныя  животныя  снова  поднялись  на  свои  горы,  причемъ,  ко¬ 
нечно,  произошло  смѣшеніе  между  фаунами  отдѣльныхъ  горъ,  быв¬ 
шими  прежде,  можетъ  быть,  различными,  и  онѣ,  такъ  сказать,  бо¬ 
лѣе  или  менѣе  эгализировались  Такимъ  образомъ  серна,  горные 
козлы,  сурки  и  нѣкоторыя  птицы  оказались  общими  для  горъ  уда¬ 
ленныхъ  другъ  отъ  друга  на  значительное  разстояніе.  Что  же  ка¬ 
сается  арктическихъ  животныхъ,  то  вслѣдъ  за  отступающими  лед- 
дниками  часть  ихъ  возвратилась  на  свою  первоначальную  родину, 
другая  же  нашла  подходящія  для  своей  жизни  условія  въ  верх¬ 
немъ  поясѣ  горъ,  и  увеличила,  такимъ  образомъ,  собою  альпій¬ 
скую  фауну.  Такимъ  образомъ  бѣлая  куропатка  и  заяцъ-бѣлякъ 
съ  одной  стороны  живутъ  у  полярнаго  круга,  съ  другой— въ  аль¬ 
пійскомъ  поясѣ  Альпъ,  Пиренеевъ  и  другихъ  горъ  Европы. 

Посмотримъ  теперь  какіе  выводы  можно  сдѣлать  изъ  сравне¬ 
нія  горной  фауны  Кавказа  съ  таковыми  Европы  и  Азіи. 

Прежде  всего  мы  убѣждаемся  въ  томъ,  что  арктическая 
фауна  не  дошла  до  Кавказа,  такъ  какъ  никакихъ  ея  слѣдовъ 
въ  разсматриваемой  нами  его  горной  фаунѣ  нѣтъ.  На  Кавказѣ 
нѣтъ  ни  зайца-бѣляка,  ни  сурка,  ни  снѣжной  куропатки,  нѣтъ  и 
безпозвоночныхъ  арктическаго  происхожденія  п).  Особенно  замѣ¬ 
чательно,  что  сюда  не  проникъ  сурокъ  (байбакъ),  нѣкоторые  виды 
котораго  живутъ  въ  горахъ  Европы  и  Азіи,  а  другіе  — на  низмен¬ 
ныхъ  степяхъ. 

и)  Какъ  это  показало  изслѣдованіе  немногихъ  горныхъ  озеръ 
хребта. 


Изъ  млекопитающихъ  общи  для  Кавказа  и  горъ  Европы  толь¬ 
ко  серна  и  полевка  группы  Місгоіиз  піѵаііз :  Місгоіиз  дисі  8ат. 
Альпійскій  же  горный  козелъ  гораздо  ближе  къ  сибирскому,  жи¬ 
вущему  на  Алтаѣ  и  Тяныпапѣ,  чѣмъ  къ  одному  изъ  кавказскихъ. 
Сурковъ,  какъ  было  уже  сказано,  нѣтъ  вовсе. 

Серна  ( Еирісарга  ігадиз  Б.)  обитаетъ  на  всѣхъ  горахъ  сред¬ 
ней  и  южной  Европы  отъ  Пиренеевъ  до  Карпатъ,  въ  горахъ  Ма¬ 
лой  Азіи  (Тавръ)  и  сохранилась  еще  мѣстами  на  Маломъ  Кавказѣ 
(Делижанскія  горы,  въ  Аджаріи  еѣс.)-  Почти  тоже  можно  сказать  и 
о  снѣжныхъ  полевкахъ,  разныя  формы  которыхъ  живутъ  въ  Пире¬ 
неяхъ,  Альпахъ  и  даже  горахъ  Палестины  (Тристрамъ).  У  насъ 
кромѣ  Большого  Кавказа  одинъ  видъ  этой  группы  былъ  найденъ 
въ  Ольти искомъ  округѣ  Карсской  области. 

Изъ  горныхъ  птицъ  общихъ  видовъ  довольно  много.  Боль¬ 
шинство  ихъ,  какъ: 


Руггк осотах  руггкосогах  Ь. 

Р.  дгсСфЫз  Б. 

МбпігргіпдШа  аірісоіа  Расе. 
ЕіиЬегіга  с  га  К. 

Оіосогіз  репісШаіа,  Ооиьо. 
Апіішз  зріпоіеііа  Б. 

МоіасШа  Ъоагиіа  теіапоре  Расъ. 
Тіскснігота  тигагіа  К. 

Захісоіа  оепапіііе  К. 


Меги, Іа  іогдііаіа  огіепіаііз  8еев. 
Мопіісоіа  зашііііз  I, 

Лссепіог  аідіпцз  Имей. 

Сурзеіиз  теІЬа  Ь 
Асриііа  іиіѵа  Теми. 

Сгіцшёіт  ЪагЪаіиз  Б. 

Хеоркгоп  реѵспоріегаз  Б. 

Ѵиііиг  топаскт  Б. 

( і у)) з  і'иіщз  ІІВІЬЗ. 


широко  распространено  во  всѣхъ  горныхъ  странахъ  центральной 
и  южной  Европы  а  также  Малой  Азіи  и  частью  прилежащихъ  горъ 
Передней  Азіи.  Онѣ  представлены  тамъ  формами  или  вполнѣ  то¬ 
жественными  съ  кавказскими,  или  весьма  близкими  къ  нимъ. 

Весьма  валено  отмѣтить  тотъ  фактъ,  что  въ  тѣхъ  случаяхъ, 
когда  кавказская  форма  отлична  отъ  среднеевропейской,  то  тожде- 
ственна  съ  тою,  которая  обитаетъ  горы  странъ,  лелеащихъ  къ  югу 
отъ  Кавказа.  Такъ  напримѣръ  кавказская  форма  ЕтЬегіт  ела, 
отличенная  Наетект’омъ  подъ  именемъ  Е.  сіа  раг,  кромѣ  Кавказа 
живетъ  также  въ  Малой  Азіи.  Красивый  корольковый  выорокъ 
ОгаедШіиз  разШиз  Раьь.  чуждъ  Европѣ,  но  широко  распростра¬ 
ненъ  на  югъ  и  юго-востокъ  по  горамъ  Малой  Азіи,  Персіи,  Тур¬ 
кестана  и  Кашмира.  Азіи  лее  принадлежитъ  главнымъ  образомъ 
и  СассаЫз  екпкаг  Окау,  которая  въ  Европѣ  извѣстна  только  на 
Балканскомъ  полуостровѣ  и  прплеяеащихъ  островахъ,  а  въ  дру¬ 
гихъ  мѣстахъ  юленой  Европы  замѣнена  близкимъ  видомъ  Сасса¬ 
Ыз  захаііііз. 


25 


Вйхісоіа  аетпіке  Б.  характеренъ  для  ландшафта  кавказ¬ 
скихъ  безлѣсныхъ  горъ,  но  отнюдь  не  связанъ  въ  своемъ  распро¬ 
страненіи  съ  горами.  У  насъ  онъ  еще  многочисленнѣе  въ  предгорь¬ 
яхъ,  сѣвернѣе  онъ  весьма  обыкновененъ  и  на  низменности. 

Точно  также  не  могутъ  считаться  горными  птицами  СѢеШтг 
игЫса  Б.  и  Сурзеіиз  ариз  Б.  которые  приведены  здѣсь  мною  глав¬ 
нымъ  образомъ  для  отличія  описываемыхъ  округовъ  отъ  другихъ 
кавказскихъ. 

Переходя  къ  разсмотрѣнію  эндемическихъ  формъ,  нужно  преж¬ 
де  всего  отмѣтить,  что  кавказскій  тетеревъ  ( Руг  иг  из  тіосозіеіѵісгі 
Тас2.)  эндемиченъ  не  для  Кавказскаго  хребта,  а  для  всего  пере¬ 
шейка,  ибо  кромѣ  Главнаго  хребта  встрѣчается  и  на  горахъ  Ма¬ 
лаго  Кавказа.  Близко  родственныхъ  формъ  онъ  нигдѣ  не  имѣетъ. 

Ближайшіе  родственники  другихъ  эндемическихъ  формъ  Саг- 
росіасиз  гиЫсШиз  Рлт,ь.,  РиіісШа  стуіНгодазіга  бііью.  и  Теігаодаііиз 
саисазісиз  Рльь.,  всѣ  обитаютъ  въ  горахъ  центральной  Азіи,  гдѣ 
эти  роды  весьма  богаты  видами,  почему  и  можно  думать,  что  это 
ихъ  центръ  распространенія. 

Наконецъ  изъ  характерныхъ  для  хребта  амфибій  РеІосІуШ 
саисазісиз  Вогъехо.,  имѣетъ  единственнаго  родственника  Реіосіуіез 
рипсіаіиз  Баішк,  другой  видъ  того  же  рода,  только  во  Франціи  и 
на  Пиренейскомъ  полуостровѣ,  гдѣ  онъ  однако  принадлежитъ  низ¬ 
менности  и  не  поднимается  выше  1500'.  Другой  характерный  видъ 
Рапа  сатегапоі  Вошлехо.  распространенъ  и  въ  Малой  Азіи,  отку¬ 
да  и  описанъ. 

5.  Западное  Закавказье. 

Этотъ  округъ  обнимаетъ  Черноморское  побережье  Закавказья, 
долину  р.  Ріона  и  прилегающіе  къ  нимъ  южные  склоны  Главнаго 
хребта.  На  сѣверѣ  границу  этого  округа  составляютъ  отроги  Кав¬ 
казскаго  хребта  ограничивающіе  бассейнъ  р.  Туапсе,  па  востокѣ 
— хребетъ  Арсіанскій  и  на  югѣ  Понтійскій. 

Это— теплая,  влажная  страна  покрытая  роскошною  древесною 
растительностью.  Кажется,  что  растительность  развилась  здѣсь  да¬ 
же  въ  ущербъ  животному  міру.  Лѣса  здѣсь,  особенно  на.  низмен¬ 
ности — мертвы  и  безмолвны;  мѣстами  поражаетъ  полное  отсутствіе 
мелкихъ  пѣвчихъ  птицъ.  Въ  ландшафтѣ  растительности  обращаетъ 
на  себя  вниманіе  значительное  количество  вѣчнозеленыхъ  расте¬ 
ній.  Вмѣстѣ  съ  южнымъ  берегомъ  Крыма  это  побережье  зоогеогра- 


фически  можно  отнести  къ  той  же  подобласти,  къ  которой 
относятся  и  страны  по  берегамъ  Средиземнаго  моря. 

Фауна  этого  округа  вообще  бѣдна,  но  все  же  можетъ  быть 
характеризована  и  нѣсколькими  эндемичными  для  него  видами 
позвоночныхъ.  Фауна  млекопитающихъ  вообще  бѣдна  видами,  но 
по  склонамъ  Главнаго  Кавказскаго  хребта,  въ  горныхъ  лѣсахъ 
сѣверной  части  участка,  благодаря  малодоступности  этой  мѣстно¬ 
сти,  встрѣчается  еще  довольно  много  крупныхъ  животныхъ:  оленей, 
козуль,  кабановъ  и  медвѣдей.  Еще  сравнительно  очень  недавни 
здѣсь  встрѣчался  и  зубръ,  но  теперь  онъ  уже  не  встрѣчается  по 
эту  сторону  хребта. 

Вотъ  наиболѣе' характерныя  для  этого  округа  млекопитаю¬ 
щія: 


0 Ркіпоіорітз  і еггит-едиіпит  сои 
сЫсцз  8ат. 

° Еігіп .  еигуаіс  погсітаппі  8ат. 
Ріесоіиз  аиѵгіпз  Ь. 

Еріезісиз  зегоііпиз  8снкев. 
Муоііз  паііегегі  Кіінь. 

Муоііз  туоііз  Веснвт 
Міпіоріегиз  зскгеіЬегзі  Катт. 
°Егіпасеиз  ропіісиз  8атои. 

°Еѵіп.  ропіісиз  аЪаздісиз  Ватой. 
°8огсх  гасійеі  8атіж. 


М.  р Ыпа  Евхьев. 

Ьиіга  Іиіга  и. 

Ткоз  аигекз  Ъ. 

Ьеорагсіиз рагсіиз  іиіііапиз  Ѵаьеиск 
Ееііз  саіиз  саисазісиз  8атіш. 

Ьупх  зр.? 

■\Сазіог  ! іЪег  Ь. 

Муохііз  дііз  сазріиз  8атіш. 
Еіютуз  пііесіиіа  рісіиз  Вьаие. 
°Ерітуз  §р.?  12). 

Мнз  зуіѵаіісиз  агіапиз  Вььие. 


СгосМит  диМепзіаесііі  Раьь. 
Таіра  соеса  саисазіса  8атіш. 
Ѵѵзшз  агсіоз  зугіасиз  Немрк.  & 

Енкеив. 

Меіез  теіез  тіпог  8атіш. 

Мизіеіа  таѵіез  Г. 


Місготуз  адгагтЗг 
Ьсриз  зр.? 

8 из  зсгоі'а  Ь. 

Сегѵиз  еіарітз  тагсіі  Овіьвѵ. 
Ссгѵиіиз  саргсоіиз  Ь. 

■\Візоп  Ъопазиз  саисазісиз  8ат. 


Птицъ,  характерныхъ  только  для  этого  округа,  привести  го¬ 
раздо  труднѣе.  Какъ  уже  было  упомянуто,  орнитофауна  ето  харак¬ 
теризуется  скорѣе  отрицательными  чертами.  Здѣсь  нѣтъ  цѣлаго' 
ряда  птицъ  характерныхъ  для  восточнаго  Закавказья. 

Привожу  списокъ  наиболѣе  характерныхъ  для  этого  округа 
воробьиныхъ  птицъ  (Раззегіібгтев). 


Согѵиз  согах  Г. 

С.  сотіх  Г. 

Оаггиіиз  кгупіскіі  Каъеи. 

Огіоіиз  даІЪиІа  Ь. 

Скіогіз  скіогіз  Г. 

п)  Еще  не  описанная  крыса, 


Сагйиеііз  сагсіиеііз  Ъгеѵігозігіз  Еав. 
Руггкиіа  руггкиіа  гоззікоіѵі  Пекл. 
Еохіа  сигѵігозіга  саисазіса  Вит. 
Егіпдіііа  соеІеЪз  Ь. 

ЕтЪегіт  Іюгіиіапа  Ь. 

найденная  мною  на  мысѣ  Пицунда.. 


27 


ЕтЪегші  сга  раг  На  кт. 

Апіітз  ігіѵіаііз  Ь. 

Висіуіез  / Іаѵиз  Ь. 

В.  теіапосеркаіиз  Ілснт. 

Моіасіііа  теіапоре  Раъь. 

Моі.  йиккипепзіз  8укез. 

СегіЫа  / атіііагіз  саисазіса  Вит. 
8Ша  саисазіса  Веісн. 

8Ша  кгйрегі  Реі л. 

Раг  из  тауог  Ь. 

Суапізіез  соегиіеиз  соісійсиз  Вот. 
Регірагиз  тіскаіогѵзкгі  Вооб. 
АедШіаІиз  ігЪуі  саисазісиз  ѣок. 
Ведиіиз  гедиіиз  Ь. 

Вед.  ідпісаргііиз  Теми. 
Еппеосіопиз  соИиѵіо  коЪуІіпі  Вііт. 


Несіутеіа  зетііогдиаіа  Ном. 
РІіуІІозсориз  пііісіиз  Вьутн. 

РЬ.  педіесіиз  іогещі  Меиев. 
АсгосерІісіЛиз  раіизігіз  Ѵіеіеь. 
Асгосеркаіиз  раіизігіз  Веснзт: 
8уІѵіа  аігісаріііа  К 
8уІѵ.  соттипіз  ісіегорз  Мёхётв.  , 
Тигсіиз  ѵізсіѵопіз  Ь. 

Мегиіа  тегиіа  Ь. 

Мегиіа  іогдиаіа  огіепіаііз  8еевіъ 
ВиіісШа  тезоіеиса  Немрк.  & 
Енкекв. 

Ризсіпіа  тедагѣупсТгоз  Вкенм. 
Егііігасиз  гиЪесиІиз  саисазісиз  Ви1; 
Тгодіосіуіез  ігодіосіуіез  Ь. 


Изъ  другихъ  отрядовъ  слѣдуетъ  упомянуть  Вепсігосоріез  те- 
сііиз  соіскісиз  Вот.  и  Рказістиз  соІсЫсиз  Ь.  іурісиз . 

Фауна  пресмыкающихся  и  гадовъ  также  не  богата,  но  со¬ 
держитъ  весьма  характерныя  для  этой  мѣстности  формы.  Таковы 
Ѵірега  казпакоѵі  Шк.  и  Ви(о  соіекгса  Еісшѵ., — оба  вида  для: 
округа  эндемическіе. 

Наконецъ  весьма  характерно  для  здѣшней  фауны  безпозво¬ 
ночныхъ,  что  насѣкомыя  представлены  здѣсь  сравнительно  бѣдна, 
а  Мугіоросіа  и  моллюски  достигаютъ  весьма  сильнаго  развитія. 


6.  Лѣсной  округъ  восточнаго  Закавказья. 

Этотъ  округъ  обнимаетъ  южные  склоны  восточной  части  Кав¬ 
казскаго  хребта  и,  вѣроятно,  лѣсной  поясъ  его  юго-восточной  око¬ 
нечности,  захватываетъ  высокую  мѣстность  между  Тифлисомъ  и: 
Сурамскимъ  хребтомъ  и  гористую  мѣстность  къ  югу  отсюда  до 
Ахалкалакскаго  плоскогорья;  далѣе  идетъ  по  южному  склону  Мес- 
хійскаго  хребта  и  захватываетъ  Карчхальскій  и  Яланусчамскій 
хребты  и  заключающуюся  между  ними  горную  область  (Шавше- 
тію);  а  отсюда  широкою  полосою  идетъ  къ  юго-востоку  по  сѣвер¬ 
ной  и  восточной  части  Малаго  Кавказа.  Такимъ  образомъ  запад¬ 
ная  и  юго-западная  границы  этого  округа  идутъ  по  хребтамъ  Су- 
рамскому  и  Месхійскому  и  захватываетъ  Шавшетію,  ограниченную- 
съ  сѣвера  хребтомъ  Карчхальскимъ  (или  Шавшетскимъ),  съ  за¬ 
пада  р.  Чорохомъ  и  съ  юга  хребтомъ  Топіолъ  и  съ  востока  хреб¬ 
томъ  Арсіанскимъ  (или  Яланусчамскимъ).  Южная  граница,  если. 


28 


руководиться  не  только  весьма  скудными  и  неполными  зоогеогра- 
фіческими,  но  и  фитогеографическими  данными,  идетъ  отъ  хребта 
Умарскаго  къ  Мокрымъ  горамъ  приблизительно  по  линіи  проведен¬ 
ной  съ  сѣвернаго  берега  озера  Чалдыръ  къ  сѣверному  берегу  озера 
Гокча,  затѣмъ  по  хребтамъ  вдоль  сѣверо-восточнаго  берега  этого 
озера  и  хребтамъ  Гокчи некому  и  Карабагскому. 

Область  истоковъ  р.  Куры,  заключенная  между  хребтами  Яла- 
нусчамскимъ,  Улгарскимъ,  Чалгоурскимъ  и  Чалдырскимъ,  а  также 
Ахалкалакское  плоскогорье  отнесены  на  фитогеографической  кар¬ 
тѣ  Медвѣдева  къ  этой  же  его  «области».  Но  зоологически  совер¬ 
шенно  невозможно  отнести  фауну  изслѣдованныхъ  мною  мѣстно¬ 
стей  истоковъ  р.  Куры  къ  разсматриваемому  здѣсь  округу.  Я  ду¬ 
маю,  что  всего  удобнѣе  разсматривать  эту  мѣстность,  какъ  осо¬ 
бый  участокъ  слѣдующаго  округа  «Южное  Закавказье». 

Наиболѣе  характерная  для  разсматриваемаго  округа  станція 
— лиственный  лѣсъ,  который  когда  то  покрывалъ  все  это  простран¬ 
ство  сплошь,  но  мѣстами  уже  совершенно  исчезъ,  главнымъ  обра¬ 
зомъ  вслѣдствіе  истребленія  человѣкомъ.  Блестящимъ  подтверж¬ 
деніемъ  того  обстоятельства,  что  еще  сравнительно  недавно,  какія 
нибудь  2 — 3  тысячи  лѣтъ  тому  назадъ,  безлѣсныя  нынѣ  горы, 
окружающія  озеро  Гокча,  были  покрыты  высокимъ  лѣсомъ,  слу¬ 
жить  нахожденіе  въ  относящихся  къ  тому  времени  могильникахъ 
на  берегу  этого  озера  остатковъ  типичныхъ  лѣсныхъ  животныхъ, 
какъ,  наир.,  лѣсная  куница  и  др. 

Млекопитающія  этого  округа  слѣдующія: 

ВМтЛорЪиз  ЫррозЫегоз  Веснзт.  *8оге-г  тіпиіиз  Ь. 

Сгосиіпга  діікІетіаесШ  Расе. 

Таіра  с  о  аса  саисазіса  Ватин. 

Гг 8і  (8  агсіоз  т  егіеііопа  I  і 8  Мт  пени. 
Меіез  теіез  тіпог  Ватин. 

Меіез  цгагіиогит  Ватин. 

Мизіеісь  тагіез  Ь 
М.  пеТыіпді  Ватин. 

-{-Л/.  ЫЩгопз  8атіш. 

Риіоѵіиз  Ьоссатсіа  саисазісиз 

Ванн. -Нам. 

Ьиіга  Іпіга  Ь. 

Сапіз  Іи  риз  Ь. 

ЕгтЩеиз  ігапзсаисазісиз  Ватинін.  ТЪоз  аигеиз  Г. 

N  сот  у  з  і‘о(Іісп8  Раии.  Ѵиірез  аІрЪегакуі  Ватин. 

- 8огех  ага  и  сиз  В.  Ьеорапіиз  рагсіиз  іиШапиз  Ѵаиекс. 


ВЪ.  Г'гтт-едиіпит  Вснеев. 
ВаѵЪазіеИа  ЪагЪазіеІІа  8снкев. 
Ріесоіиз  аигііиз  Ь. 

. Еріезісиз  зсѵоііпиз  Вснкев. 
ѴсзрегііИо  тигіпиз  Б. 

Г.  Ьогсаііз  Кіи88. 

Жусіаіиз  посіиіа  Вснкев. 
°*Рірізіге/Іи&  саисазісиз  Ватин. 
Р.  рірізігеііиз  Вснкев. 

Муоііз  паііегегі  Кини. 

Ж.  туоііз  Веснзт. 

Л7.  тузіасіпнз  Гкі8И. 


29 


1 ?еІі§  ваіи-8  саисазісиз  Ватіш. 
°*ЕеІіз  сіаетоп  Ватіш. 

Ьупх  рагсМпа  огіепіаііз  Ватіж. 
°*8сіигиз  апотаіиз  СгЁьв. 
Муохиз  (дііз)  сазріиз  Ватин. 
ЕНоту з  пііесЫЫ  ріеіиз  Вьаке. 
Ерітуз  погѵедгсиз  Еехьев. 

Е.  гаііиз  Ь. 

Шиз  зуіѵаіісиз  агіапиз  В  и  АН  и. 
М.  тизсиіиз 


Мезосгісеіиз  ЪгапсШ  Кене. 
Сгісеіиіиз  рііаеиз  Раье. 
МІСГ0ІН8  іеггезігіз  вііЪзр.? 

И.  агуаігз  Раьь. 

М.  80СШІІ8  РаЬЬ. 

Ьериз  сугепзіз  Ватой. 

8 из  зего/а  Іи. 

Сегѵиз  еІарЬиз  тагаі  Основу. 
Сегѵиіиз  саргсоіш  Ь. 


Эндемическими  (°)  для  этого  округа  являются  Ееііз  сіаетоп  и 
Зсіигиз  апотаіиз,  оба  типичные  обитатели  горныхъ  лѣсовъ  и  одна 
летучая  мышь — Рірізігеііиз  саисазісиз. 

Зогех  тіпиіиз  и  нѣкоторыя  летучія  мыши  (*)  въ  другихъ 
округахъ  Кавказскаго  края  найдены  не  были. 

Цѣлый  рядъ  формъ  свойственъ  вообще  всему  восточному  За¬ 
кавказью  и  встрѣчаются  какъ  въ  его  лѣсномъ,  такъ  и  въ  степ¬ 
номъ  округахъ.  Таковы: 


Егіпасеиз  ігапзсаисазісиз  Ватин.  Ѵиірез  аірііегакіі  Ватин. 

СгосЫит  диЫепзіаесШ  Раьь.  Мезосгісеіиз  Ьгапсііі  Кешино. 
Мизіеіа  пеіігіпді  Ватин.  Ьериз  сугепзгз  Ватин. 

Другое  отличіе  моего  зоологическаго  округа  отъ  «Восточнаго 
Закавказья»  фитогеографической  карты  Медвѣдева  состоитъ  въ 
томъ,  что,  какъ  и  показываетъ  его  названіе,  обнимаетъ  только 
лѣсной  поясъ  горъ,  а  отнесенныя  къ  нему  на  упомянутой  картѣ 
степи,  какъ  наир,  степь  Ширакская,  зоологически  относятся  уже 
къ  моему  степному  округу  восточнаго  Закавказья. 

Охарактеризовать  орнитофауну  лѣсовъ  разсматриваемаго 
округа  въ  немногихъ  словахъ  нельзя,  ибо  она  характеризуется  не 
столько  присутствіемъ  какихъ  либо  особыхъ  формъ,  сколько  ком¬ 
бинаціей  формъ,  извѣстныхъ  и  изъ  другихъ  округовъ.  Поэтому  я 
привожу  здѣсь  списокъ  воробьиныхъ  птицъ,  обыкновенно  гнѣз¬ 
дящихся  въ  этихъ  лѣсахъ  19). 

Согѵиз  сотіх  Ь.  Зіигпт  саисазісиз  Ьок. 

Соіоеиз  топесіиіа  соііаѵіз  І)кші.  8іигпиз  заіипіпі  Вігтіть. 

Ріса  ріса  Ъ.  Огіоіи-з  даТЬиІа  Ь. 

Оаггиіиз  Тсгупіскіі  Каьеш  Соссоііігаизіез  с.  підгісапз  Вотшш<> 

13)  Здѣсь  перечислены  не  только  чисто  лѣсныя  птицы,  но  и  такія, 
которыя  гнѣздятся  по  опушкамъ  н  мелкимъ  кустарниковымъ  зарослямъ, 
во  многихъ  мѣстахъ  замѣнившимъ  прежніе  лѣса,  а  также  по  лѣснымъ 
ручьямъ  и  рѣчкамъ. 


30 


ОіІОГІЗ  сЫоГІЗ  В. 

Сагдмеііз  сагсІнсЛіх  Ьгеѵігозігіз 

Яаеибку. 

Скгузотіігіз  зріпиз  В. 

АсапіЫз  саппаЫпа  В. 

8егіпиз  зегіпиз  В. 

Руггкиіа  руггкиіа  гоззікощ  Беел. 
Сагройасиз  егуікгіпцз  гозеаіиз 

Нобсз. 

Хохіа  сигѵігозіга  саисазіса  Витсв. 
ЕгіпдШа  соеІеЬз.  В. 

Раззег  сіотезіісиз  В. 

Раззег  топіапиз  ігапзсаисазісиз 

Витив. 

ЕтЪегіт  сііѵіпеііа  егуікгодепуз 

Веенм. 

ЕтЪегіш  теіапосеркаіа  8сор. 
ЕтЪегіга  сіа  раг  Нает. 

Апікиз  ігіѵіаііз  В. 

МоіасШа  аІЪа  сіиккипепзіз  8уке8. 
МоіасШа  Ьоагиііа  теіапоре  Раьь. 
Сегікіа  / атіііагіз  саисазіса  Витив. 
8іііа  еигораеа  саисазіса  Веіон. 
8іііа  кгйрегі  РеЬ2. 

Еедиіиз  гедиіиз  В. 

Рагиз  тадог  В. 

Регіраѵиз  аіег  тіскаіогѵзкіі  Воаь. 
Суапізіез  соегиіеиз  деогдісиз  Вит. 
Аедіікаіиз  іѵЪуі  саисазісиз  Воееке. 
Еппеосіопиз  соііигіо  коЪуІіпі  Витав. 

Изъ  другихъ  птицъ  характ 


Хапіиз  ,зепаіог  пііоіісиз  Вок  ар. 
Ьапіиз  тіпог  В. 

Хапіиз  ехс'иЫіог  В. 

8уІѵіа  пізогіа  Веснзт. 

„  огрііеа  Темм. 

„  саисазіса  Оокечѵ  еі  Ваклк. 

„  Іюгіепзіз  Веснзт. 

„  аігісаріііа  В. 

„  сдттипіз  ісіегорз  Мёкёте. 

„  сиггиса  В. 

Ркуііозсориз  соЧуЫіа  Ѵіеьь. 
Ркуііозсориз  пііісіиз  Вытсн. 
Асгосеркаіиз  агипсііпасеиз  В. 
Асгосеркаіиз  раіизігіз  Веснвт. 
Хизсіпіа  тсдаѵкупскоз  сфчсапа 
Різсн.  еі  Веем. 
Хизсіпіа  Іизсіпіа  В.  14). 

Суапесиіа  зиесіса  раііиіодиіагіз 

Завивы. 

Егуікасиз  гиЬесгйиз  саисазісиз 

Витиви. 

Тигсіиз  тизісиз  В. 

Тигеіиз.  ѵізсіѵотиз  В, 

Мегиіа  тегиіа  В. 

Ассепіог  шойиіагіз  огіепіаИз  8навр. 
Сіпсіиз  сіпсіиз  саисазісиз  Мою. 
Тгодіосіуіез  ігодіосіуіез  В. 

8іркіа  рагѵа  ВЕСН8Т. 

Несіутеіа  зетііогдиаіа  Номеуее. 
Мизсісара  зігіаіа  Раьь. 

ерны  для  этихъ  лѣсовъ: 


°Хепс1госори8  тадог  іепиіѵозіѵіз  Еепсігосоріез  тесііиз  соІсЫсиз  Вит. 

Вит.  °ХуІосориз  тіпог  соІсЫсиз  Витивь. 
* Хепйгосориз  зугіасиз  ігапзсаи-  ,  °Оссіпиз  ѵігійіз  заипйегзі  ТАС2. 

сазісиз  Вит.  ІРказіапиз  соІсЫсиз  Іогеп.гі  Витив. 

Кружкомъ  (°)  отмѣчены  эндемическія  для  Кавказа  формы. 
Ни  одной  формы  эндемичной  только  для  даннаго  округа  я  указать 
не  могу,  но  для  всего  восточнаго  Закавказья  такового  будетъ 
Рк.  соісіъ .  Іогепяі  Вит. 

Рептиліями  палеартическіе  лѣса  вообще  очень  бѣдны.  Цар¬ 
ство  рептилій  здѣсь — степи. 

Изъ  рептилій  несомнѣнно  найдены  въ  лѣсахъ  описываема¬ 
го  округа: 


п)  Хизсіпіа  рЫІотеІа  аисіюпші. 


31 


ОрЫозаигиЗ  ариз  Раьь. 
*Апдиіз  і'гадіііз 
Ьасегіа  ѵігйііз  зігідаіа  Еіснлѵ. 
Ьасегіа  адіііз  ехідиа  Еіснѵ. 
Ьасегіа  сіегуидіпі  N  ік. 

Ьасегіа  ргаіісоіа  Еѵее8. 

*  Ьасегіа  захісоіа  Еѵеез. 
*ТгорісІопоіиз  паігіх  Е. 
ТгорЫопоіиз  іеззеііаіиз  Ьаііе. 
Ёатепіз  сІаЫі  Еітг. 


СоІпЪег  Ігоігепаскегі  Втеаггсн. 
СогопеІЫ  аизіѵіаса  Ьаіж. 
Ѵірега  аттосіуіез  Е. 

*Вапа  тасгоепетіз  Воиь. 

Вф  ѵігйііз  Еаіж 
Нуіа  агЪогеа  Ъ. 

°РеІо(Іуіез  саисазісиз  Воиье^. 
°8аІатапсіга  саисазіса  ЛѴаоа. 
Моіде  сгізіаіа  Ьаие. 

Моіде  ѵіііаіа  Сеау. 


Звѣздочками  отмѣчены  типично  лѣсные  виды,  другіе  же  съ 
лѣсомъ  вовсе  не  связаны,  а  многіе  изъ  нихъ  выбираютъ  для  сво¬ 
его  жительства  скалы,  обрывы,  поляны  и  другія  непокрытыя  гу¬ 
стою  растительностью  мѣста. 

Изъ  амфибій  слѣдуетъ  отмѣтить  характерный,  эндемическій 
для  этого  округа  видъ  Ваіатапйга  саисазіса  \Ѵаоа.  Другой  харак¬ 
терный  видъ  Реіойуіез  саисазісиз — общій  съ  Главнымъ  хребтомъ 
и  принадлежитъ  уже  къ  альпійской  области. 

Можетъ  быть  этотъ  округъ  можно  разсматривать,  какъ  лѣсную 
станцію  восточно-закавказской  провинціи,  но  по  принятому  мною 
въ  этой  статьѣ  плану  я  пока  не  вхожу  въ  разсмотрѣніе  взаимоотно¬ 
шенія  разсматриваемыхъ  здѣсь  зоогеографическихъ  округовъ,  по¬ 
чему  я  и  ограничусь  замѣчаніемъ,  что  смѣшеніе  до  извѣстной  сте¬ 
пени  фаунъ  лѣсного  и  степного  округовъ  восточнаго  Закавказья 
есть  во  всякомъ  случаѣ  уже  позднѣйшее  явленіе. 


Округъ  средняго  теченія  р.  Чороха. 


На  югѣ  западнаго  Закавказья  отчасти  по  теченію  р.  Чоро¬ 
ха  лежитъ  страна  ограниченная  съ  сѣвера  хребтомъ  Карчхаль- 
скимъ  и  его  отрогами,  съ  востока  и  юга — хребтами  ЯланусчахМ- 
скимъ  и  Соганлугскимъ.  Западная  граница  его  находится  уже  въ 
Турціи  и  пока  неизвѣстна.  Страна  эта  ботаниками  выдѣлена  въ 
особую  фитогеографическую  область — «область  средняго  Чороха». 
Зоологически  она  изслѣдована  еще  очень  мало,  но  то  что  извѣстно 
по  этому  предмету,  приводитъ  къ  убѣжденію,  что  и  зоологически 
страна  эта  представляетъ  нѣчто  особенное,  отличное  по  своей  фаунѣ 
отъ  сосѣднихъ  мѣстностей.  Однако  слѣдуетъ  отмѣтить,  что  хребетъ 
Топіолъ  раздѣляетъ  этотъ  маленькій  округъ  на  двѣ  части,  изъ  ко¬ 
торыхъ  южная  имѣетъ  въ  своей  фаунѣ  много  общаго  съ  округомъ 
южнаго  Закавказья  и  довольно  рѣзко  разнится  отъ  сѣверной,  обна- 


32 


руживающей  больше  сходства  съ  только  что  разсмотрѣннымъ  лѣс¬ 
нымъ  округомъ  восточнаго  Закавказья. 

Млекопитающія  южной  части  округа  извѣстны  главнымъ 
образомъ  по  моимъ  сборамъ  около  Ольты.  Присоединяя  сюда  слу¬ 
чайную  находку  одного  энтомолога,  получимъ  слѣдующій  списокъ, 
несомнѣнно  найденныхъ  здѣсь  млекопитающихъ. 

Егіпасет  ігапзейисазісиз  8а.тіш.  Сгісеіиіиз  рішеиз  Раьь. 

Сгосісіига  зр.?  Місгоіиз  Іеисигиз  СгЕКВЕ. 

аёгЪЩиз  регзісиз  ііьаке.  Враіах  пеіігіпді  8атіш. 

Шиз  зуІѵаЫскз  агіапиз  Веахе. 

Въ  сѣверной  части  нѣтъ  ни  слѣпца,  ни  песчанокъ,  но  до¬ 
вольно  обыкновенны  Егіпасеиз  ігапзсаисазісиз  8лт.  и  Зсіигиз  апо~ 
таіиз  Ошлх — типичные  представители  лѣсного  округа  восточнаго 
Закавказья — и  орнитофауна  совершенно  другая.  Насколько  я  могу 
судить  по  двумъ  моимъ  поѣздкамъ  черезъ  этотъ  край,  орнитофау¬ 
на  сѣверной  части  по  общему  впечатлѣнію  не  отличается  отъ  та¬ 
ковой  «Восточнаго  Закавказья»,  а  южная— «Южнаго». 

Характернѣйшія  рептиліи,  указанные  Дерюгинымъ  для  Чо~ 
рохскаго  края,  Сгцптосіасіуіиз  соісііісиз  Хік.  и  Еасегіа  сіегуыдіпі 
Хік.  найдены  пока  лишь  въ  сѣверной  части  округа. 

Такимъ  образомъ  если  строить  раздѣленіе  на  зоогеографиче¬ 
скіе  округа  главнымъ  образомъ  на  основаніи  распространеніи  по¬ 
звоночныхъ  животныхъ,  то  округъ  этотъ  не  имѣетъ  никакихъ  правъ 
на  самостоятельное  существованіе;  сѣверная  часть  его  должна- 
быть  отнесена  къ  иредъидущему  округу,  а  южная — къ  южному  За¬ 
кавказью.  Только  изслѣдованіе  безпозвоночныхъ  этой  страны,  по- 
видимому,  обнаруживаетъ  нѣкоторую  общность  фауны  обѣихъ  ея 
частей  и  отличіе  ея  отъ  фауны  странъ  окружающихъ.  Такъ  энде¬ 
мичный  для  Чорохскаго  края  родъ  и  видъ  скорпіона — Саісігаз 
погсітаппі  Вншьа  найденъ  и  въ  сѣверной  (Арданучъ;  и  въ  южной 
его  половинѣ  (Ольты). 

Какъ  бы  то  ни  было,  я  повторяю,  что  въ  настоящей  моей, 
статьѣ  я  привожу  дѣленіе  кавказскаго  края  на  зоогеографическіе 
округа  на  основаніи  распространенія  позвоночныхъ  животныхъ,  а 
потому  не  могу  считать  выдѣляемую  ботаниками  фитогеографиче¬ 
скую  «область  средняго  Чороха»  за  особый  зоогеографическій 
округъ,  а  отношу  сѣверную  его  часть  къ  «лѣсному  округу  восточ¬ 
наго  Закавказья»,  а  южную  къ  «южному  Закавказью». 


33 


7.  Округъ  истоковъ  р.  Куры. 

Этотъ  маленькій  округъ,  лежащій  между  хребтами:  Яланус- 
чамскимъ,  Улгарскимъ,  Чалгаурскимъ  и  Чалдырскимъ  и  охваты¬ 
вающій  также  Ахалкалакское  плоскогорье  является  переходнымъ 
между  лѣснымъ  округомъ  -восточнаго  Закавказья  и  южнымъ  За¬ 
кавказьемъ. 

По  общему  характеру  эта  мѣстность  представляетъ  по  боль¬ 
шей  части  довольно  высокое  (около  6500’)  плоскогорье,  богатое 
ручьями,  болотами  и  озерами.  По  склонамъ  невысокихъ  горъ,  про¬ 
рѣзывающихъ  плоскогорье  во  всѣхъ  направленіяхъ.,  мѣстами  встрѣ¬ 
чаются  сосновые  боры. 

Фауна  млекопитающихъ  подробнѣе  всего  изслѣдована  для 
Гёльской  котловины,  гдѣ  я  пробылъ  долѣе,  чѣмъ  въ  другихъ  пунк¬ 
тахъ.  Здѣсь  найдены  слѣдующія  млекопитающія: 

*Егіпасеиз  Ігапзсаисазісиз  8атіш*  Миз  зуіѵаіісиз  агістиз  Вьаяе. 
СгосМига  дііІсІепзЫШі  Раьь.  *Місгоіиз  іеггезігіз  агтепісиз  Тном. 

*8огех  агапеиз  Ь.  Місгоіиз  сігѵаііз  Раьь. 

*Ееотуз  Іеріосіасіуіиз  8ат.  8раІах  пеЪгіпді  8атіш. 

*Рыіогіиз  Ъоссатеісі  саисазісиз  Вак-  Еериз  эр.? 

кет-Наміьтсш>  *8из  зсгора  Ь. 

*17гзи8  агсіоз  тегЫіопаІіз  Мібб.  *СегѵиЫз  саргеоіиз  Ь. 

Ѵиірез  кигйгзісіпіса  8атіш. 

Виды,  отмѣченные  звѣздочками  (*), — встрѣчаются  и  въ  лѣс¬ 
номъ  округѣ  восточнаго  Закавказья;  другіе  же,  какъ  Ѵиірез  кигсіі- 
зіапіса  и  Зраіах — свойственны  и  южному  Закавказью.  Изъ  отри¬ 
цательныхъ  чертъ  этой  фауны  особенно  бросается  въ  глаза  от¬ 
сутствіе  здѣсь  какого  нибудь  представителя  родовъ  Мезосгісеіиз  и 
Ліасіада.  Изъ  птицъ  весьма  характерно  для  этой  водообильной 
мѣстности  присутствіе  громаднаго  количества  журавлей  (Ссгиз  сі- 
пегеа  Веснзт.)  и  бѣлыхъ  аистовъ  (Сісопіа  сісопіа  Ь.),  бекасовъ, 
утокъ  и  др.  болотныхъ  птицъ.  Только  здѣсь  гнѣздится  дупель  ( Ѳаі - 
Ііпадо  тадог  В.).  Изъ  другихъ  гнѣздящихся  здѣсь  птицъ  наибо¬ 
лѣе  характерны:  Зіигпиз  ригригазсепз  Пошлъ,  Ргаііпсоіа  гиЬеіга 
позкае  Тзснизі,  ТиЫиз  ѵізсіѵогиз  Ъ.,  Ссігросіасиз  егуікгіпиз  гозеаіиз 
Повоз.,  Всоіорах  гизіісоіа ,  НиЪага  тасдиеёпі  Ок.  и  др. 

Рептиліи  здѣсь  представлены  крайне  бѣдно. 

8.  Южное  Закавказье. 

На  фитогеографической  картѣ  границы  его  будутъ  таковы. 
На  западѣ  хребты:  Соганлугъ,  Чалгауръ  и  Чалдырскій;  на  сѣве- 
Изв.  Кавк.  Муз.  VII.  8. 


34 


рѣ — линія,  проведенная  отъ  озера  Чалдыръ  къ  сѣверо-западной 
оконечности  озера  Гокча,  затѣмъ  граница  эта  идетъ  по  его  сѣ¬ 
веро-восточному  берегу  и  по  хребтамъ  Ганджинскому  и  Карабах¬ 
скому.  Съ  юга  по  теченію  рѣки  Араксъ  тянется  узенькая  полоса 
степного  округа  восточнаго  Закавказья,  которая  къ  сѣверу  отъ 
Арарата  разширяется  и  образуетъ  небольшой  участокъ  съ  типич¬ 
ной  Арало-каспійской  фауною,  свойственной  восточно-закавказскимъ 
степямъ.  Я  открылъ  эту  интересную  фауну  впервые  въ  Аралых- 
скихъ  пескахъ,  почему  и  называю  этотъ  участокъ  Аралыхскимъ. 
Въ  этомъ  отношеніи  воззрѣнія  ботаниковъ  удивительно  сходятся 
съ  моими  и  ботаническія  и  зоологическія  границы  этого  участка 
совершенно  совпадаютъ. 

Не  могу  сказать  того-же  о  границахъ  разсматриваемаго 
окрзта.  Прежде  всего  я  долженъ  прибавить  къ  нему,  какъ  было 
уже  сказано  выше,  южную  часть  Чорохскаго  края.  Такимъ  обра¬ 
зомъ  сѣверная  граница  этого  округа  будетъ  идти  такимъ  обра¬ 
зомъ:  по  хребту  Топіолъ,  южной  границѣ  участка  истоковъ  р.  Ку¬ 
ры,  по  хребту  Чалдырскому  и  затѣмъ  по  южной  границѣ  лѣсного 
округа  восточнаго  Закавказья,  т.  е.  по  линіи  проведенной  съ  сѣ¬ 
верной  оконечности  озера  Чалдыръ  къ  сѣверной  оконечности  озе¬ 
ра  Гокча,  по  хребтамъ  вдоль  сѣверо-восточнаго  берега  этого  озера 
и  хребтамъ  Ганджинскому  и  Карабахскому. 

Что  касается  границъ  западной  и  южной,  то  ихъ  я  указать 
не  могу,  ибо  здѣсь  округъ  этотъ  выходитъ  изъ  русскихъ  предѣ¬ 
ловъ,  а  эта  часть  Малой  Азіи  еще  совершенно  неизслѣдована. 
Остается  слѣдовательно  по  необходимости  принять  политическую 
границу,  что  при  другихъ  обстоятельствахъ  конечно  недопустимо. 
Приблизительно  меридіаномъ,  проходящимъ  черезъ  Араратъ  округъ 
этотъ  дѣлится  на  двѣ  части:  западную  и  восточную.  Первая  изъ 
нихъ  занимаетъ  Карсское  нагорье  и  можетъ  быть  очень  хорошо 
характеризована  фаунистически.  Вторая  же  обнимаетъ  южные 
склоны  Малаго  Кавказа  и  на  большей  части  своего  протяженія 
еще  совершенно  неизслѣдована  фаунистически  и  я  причисляю  ее 
къ  разсматриваемому  округу  только  на  основаніи  свидѣтельства 
ботаниковъ,  съ  которыми  вполнѣ  согласуются  и  нѣкоторыя  отры¬ 
вочныя  фаунистическія  данныя,  имѣющіяся  объ  этой  странѣ.  На¬ 
сколько  это  правильно — покажутъ  будущія  изслѣдованія.  Въ  виду 
вышеизложеннаго  я  сперва  дамъ  характеристику  только  западной 
половины  округа,  т.  е.  Карсскаго  нагорья  съ  прилегающими  го¬ 
рами. 


35 


Общій  характеръ  мѣстности — высокое  плоскогорье  съ  рѣз¬ 
кимъ  континентальнымъ  климатомъ. 

Отсюда  мнѣ  извѣстны  слѣдующія  млекопитающія: 

МуоШ  туоііз  Веснзт.  Місгоіиз  агѵаііз  Раьь. 

Еріезісиз  зегоііпиз  8снкев  °Мезосгісеіиз  коепіді  8атіш. 

Ріесоіиз  аигііиз  Ь.  Сгісеіиіиз  рігаеиз  Раьь. 

Риіогіиз  Ъоссатеісі  саиссізісиз'ВА.пк-  Аіасіада  щііііатзі  Тном. 

Нам.  °8раІах  пеТігіпді  8атсшш. 

°ѴиІрез  кигйізіапіса  8атіш.  °0ѵіз  огіепіаііз  СгМеь. 

°СііеІІиз  зсктЫіі  8атіш.  Сарга  аедадгиз  СгМЕЬ. 

0 Місгоіиз  ісѵгезігіз  агтепісиз  Тном. 


Отмѣченные  кружкомъ  (°)  виды  эндемичны  для  этого  округа 
или  общи  съ  округомъ  верховьевъ  р.  Куры. 

О  птицахъ  этой  страны  извѣстно  чрезвычайно  мало,  такъ 
какъ  систематически  орнитологическія  наблюденія  никѣмъ  и  никогда 
здѣсь  не  производились.  Собственныя  мои  наблюденія  и  хотя  слу¬ 
чайныя,  но  все  же  единственные  сборы  отсюда  попали  не  въ  над¬ 
лежащія  руки  и  опредѣленія  ихъ  я  такъ  и  не  получилъ,  почему 
и  не  знаю,  напримѣръ,  навѣрное,  какая  форма  скворца  гнѣздится 
въ  этой  мѣстности. 

Слѣдующій  списокъ  воробьиныхъ  птицъ  составленъ  глав¬ 
нымъ  образомъ  на  основаніи  личныхъ  наблюденій  на  всемъ  про¬ 
странствѣ  описываемаго  округа  и,  конечно,  вовсе  не  можетъ  пре¬ 
тендовать  даже  на  относительную  полноту. 


Согѵиз  сотах  Ь. 

Согѵиз  согпіх  Ъ. 

Ріса  ріса  Ь. 

РутѵЫсогах  дгасиіиз  Ъ. 
Руггііосогах  руггскосогах  Ь. 
Ріигпиз  ригригазсепз  Сгошщ. 
Разіог  гозеиз  Ь. 

Огіоіиз  даІЬиІа  Ь. 

АсапіЫз  Ъеііа  Сав. 

Ркосіорескуз  запдиіпеа  Сгёіщ. 
СагроРасиз  егуікгіпиз  гозеаіиз 

НОБ&8. 

ЕгіпдШа  соеІеЪз  Ь. 

МопЩгіпдШа  аЦпсоІа  Рань. 
Реігопіа  реігопіа  ехідиа  Ыеььмук. 
Сагрозріга  Ьгасігусіасіуіа  Вокар. 
Раззег  сіотезіісиз  В. 


Примѣчанія: 

Въ  горахъ. 

На  многихъ  горахъ  округа, 
иногда  очень  низко. 


Спорадически  гнѣздится  въ 
безлѣсныхъ  мѣстахъ. 


Агридагъ. 

По  Плеске  (іп  Шѣ.)  въ  Эрив.  губ. 


—  36  - 


МШагіа  саіапсіга  В. 

ЕтЪегші  теіапосерішіа  8с о Р. 

„  Ігогіиіапа  В. 

„  сга  раг  Нает. 

„  зсігоепісіиз  ізсігизгі  Кеі8. 

&  АЪМА8У. 

„  Ішііопі  Въутн. 
Ссііапсігеііа  Ъгасігусіасіуіа  Веі8Ъ. 
ОаІегЫа  сгізіаісі  саисазіса  ТаС2. 
Аіаийа  агѵепзіз  аппепіса  Восб. 
Ьиіиіа  агЪогеа  В. 

Оіосогіз  репісШаіа  Ѳоиъб. 

АпВггіз  ігіѵіаііз  В. 

„  зріпоіеііа  Ысікізіопі  8лушн. 
ВисШез  / Іаѵиз  Ъ. 

„  теіапосерішіиз  Ілснт. 

Моіасіііа  Ъоагиіа  теіапоре  Раъъ. 

„  аІЬа  сіикіьипепзіз  8уке8. 
8Ша  зугіаса  рагѵа  Витиеь. 

Раг  из  тауог  Ъ. 

Регірагиз  аіег  рЪаеопоіиз  Въаее. 

Еппеосіоппиз  соііигіо  коЪуІіпі 

Вшитъ. 

Вапіиз  тіпог  СгМЕЪ. 

Ргаііпсоіа  гиЪеіга  позіше  Т8СНИ8І. 
8ахгсоІа  ізаЪеШпа  Кіірр. 

Захісоіа  оепапііге  Ь, 

„  тогіо  Енееев. 

„  (гпзсЫ  Нейсъ. 

Ігапіа  диііигаііз  СгИее. 

ВиіісШа  ріюепісигиз  Ь. 

Тигсіиз  ѵгзсіѵогиз  Ъ. 

Мегиіа  тегиіа  В. 

„  іогдиаіа  В. 

Мопіісоіа  захаШіз  В. 

„  суапиз  В. 

Ассепіог  аіргпиз  СгМЕЪ. 

„  осиіагіз  Каббе. 

Сіпсіиз  сіпсіиз  саисазісиз  Мабае. 
Ніггспсіо  гизііса  В. 


Озеро  Гокча. 
По  Де-Фшпіппи 


Сарыкамышъ. 
Всюду  выше  7000’. 


Единственный  здѣшній  скалистый 
поползень. 

Карабахъ. 

Въ  хвойныхъ  лѣсахъ  западной 
половины  округа  можетъ  быть  во¬ 
дится  и  другая  форма. 


Луга  Карсскаго  нагорья. 


Агрпдагъ,  Араратъ. 
Араратъ. 

Хвойные  боры. 

Агрпдагъ. 


Агрпдагъ. 

Березовая  роща  на  Маломъ  Ара¬ 
ратѣ. 


Конечно  списокъ  этотъ  чрезвычайно  неполонъ.  Я  не  вклю¬ 
чилъ  въ  него  многихъ  обыкновенныхъ  птицъ,  такъ  какъ  цѣль  моя — 
очертить  общую  физіономію  фауны  этой  мѣстности,  а  не  состав- 


37 


лять  ея  орнитологическій  каталогъ.  Изъ  другихъ  особенностей 
здѣшней  орнитологической  фауны  упомяну  о  слѣдующихъ. 

Сурзеіиз  аЩтз  Наешу. — не  рѣдокъ.  Изъ  куриныхъ  совер¬ 
шенно  отсутствуютъ  фазанъ  и  турачъ;  Ьугыгиз  тіосозіегѵісзі  Тлсг 
встрѣчается  въ  хребтѣ  Чалгауръ  и  нѣкоторыхъ  другихъ;  родъ 
Теігаодаііпз  представленъ  видомъ  Т.  сазріиз  Омеь.  (Карабахъ,  Ара¬ 
ратъ,  Агридагъ).  Регсііх  ретйіх  сапезсепз  Вггтіжь.  и  СассаЫз  ска - 
1мг  Оеау.  встрѣчаются  въ  большомъ  количествѣ.  Вмѣсто  Оііз  іаг- 
сіа  Е.  и  Оііз  іеігах  Ь.  здѣсь  встрѣчается  НиЪага  тасдиеепі  6е. 
Наконецъ  упомяну  еще  о  характерномъ  для  нагорной  степи  Ріего- 
сіез  агепагіиз  Раьь  15). 

Карсское  плоскогорье  очень  бѣдно  рептиліями.  Значительно 
богаче  лишь  его  южные  склоны  и  восточная  часть  округа. 

Привожу  списокъ  несомнѣнно  найденныхъ  во  всемъ  округѣ 
рептилій. 


Адата  саисазіса  Еіснлѵ. 
Ьасегіа  ѵігЫіз  зігідаіа  Еіснлѵ. 
Васегіа  рагѵа  Воьь. 

Оркіорз  еіедапз  Мёиёте. 
Егетіаз  ѵеіох  Раьь. 

ТурШорз  ѵегтісиіагіз  Мекк. 
ТгорЫопоІиз  паігіх  регза  Раьь. 

„  іеззеіаіиз  Ьаье. 

Яатепіз  гаѵегдіегі  МЁы. 

„  йаЫі  Еітг. 

СоІиЪег  заиготаіез  Раьь. 

„  кокепаскеѵі  8теаігсн. 
Сопііа  соііагіз  МЁія. 

Соеіореіііз  топзреззиіапа  Некм. 
0  Ѵірега  гасЫеі  Воеттоее. 


Примѣчанія. 

Только  восточная  часть. 

Ю.-В.  Гокча, 

Кульпы. 

Тоже. 

Эривань. 

Казикопорань. 

Тамъ  же, 

Ольты. 

Тоже. 

Казикопорань. 

Восточная  часть. 

Открытъ  въ  Казикопоранн.  Это 
единственный  эндемичный  видъ. 


Изъ  амфибій  найдены: 


Рапа  езсиіепіа  гЫіЪипсІа  Раьь.  Рапа  тасгоспетгз  Вошь 
„  сатегапоі  Воььекѳек  Ви^о  ѵігЫіз  Ьаіш. 

Какъ  было  уже  упомянуто,  въ  эту  своеобразную,  по  преиму¬ 
ществу  горную  фауну,  узкою,  расширяющеюся  на  концѣ,  лентою 
вклинивается  имѣющая  совершенно  иной  характеръ  фауна  сте- 

15)  Весною  и  лѣтомъ  1911  года  южное  Закавказье  изслѣдовалось 
въ  орнитологическомъ  отношеніи  мною  и  студентомъ  Московск.  унив. 
гр.  Бобринскимъ. 


38 


лей  восточнаго  Закавказья.  Поэтому  въ  вышеприведенныхъ  спис¬ 
кахъ  я  тщательно  избѣгалъ  приводить  животныхъ  свойственныхъ 
только  низменности. 

Совершенно  отдѣльно  стоитъ  фауна  Алагеза,  на  которомъ 
между  прочимъ  водится  еще  серна  (Вирісарга  ігадгіз  Ь.).  Горный 
баранъ  (Оѵіз  огіепіаііз  Смеь.)  водится  на  Агридагѣ,  Араратѣ  и 
Даралагезскомъ  хребтѣ. 

Восточная  часть  этого  округа  рѣзко  отличается  отъ  западной 
уже  своимъ  ландшафтомъ.  Она  занимаетъ  склоны  и  ущелья  запад¬ 
ной  и  южной  части  сложной  системы  горъ  Малаго  Кавказа.  Запад¬ 
ные  склоны  безлѣсны,  часто  имѣютъ  пустынный  характеръ  и  носятъ 
слѣды  недавней  вулканической  дѣятельности.  Южные  склоны,  осо¬ 
бенно  прорѣзывающія  ихъ  глубокія  ущелья  покрыты  лиственнымъ 
лѣсомъ,  за  послѣднее  время  сильно  истребленнымъ,  но  мѣстами 
еще  сохранившимся.  Повсюду  многочисленные  слѣды  указываютъ 
на  то,  что  сравнительно  недавно  вся  эта  страна  была  до  высоты 
6 — 70СКУ  покрыта  сплошными  лиственными  лѣсами,  въ  которыхъ 
преобладающею  породою  является  дубъ.  Истребленіе  лѣса  быстро 
идетъ  впередъ,  а  съ  нимъ  происходитъ  и  измѣненіе  фауны.  На 
моихъ  глазахъ  изъ  многихъ  мѣстъ  этой  страны  совершенно  из¬ 
чезъ  благородный  олень,  бывшій  во  время  моей  первой  поѣздки 
здѣсь  (1892  г.)  очень  многочисленнымъ. 

Систематическаго  изслѣдованія  здѣшней  фауны  не  произво¬ 
дилось,  но  я  и  экспедиціи  Кавказскаго  Музея  пересѣкли  эту  стра¬ 
ну  въ  нѣсколькихъ  направленіяхъ  и  собрали  кое  какія  свѣдѣнія 
о  ея  фаунѣ. 

Изъ  млекопитающихъ  для  нея  характерны: 


Міпіоріегиз  зскѵеіЪегзі  раІІЫиз 

ТНОМА8 

Еріезісиз  зегоііпиз  8снкев. 

ІІгзиз  агсіоз  тегиііопаііз  Мібб. 
Муохиз  дііз  сазрісиз  8атіш. 
Мезосгісеіиз  Ъгапсііі  ИЕНКше. 


Сгісеіиіиз  рЬаеиз  Раьъ. 
Аіасіада  гѵііііатзі  Тном. 

Оѵіз  огіепіаііз  СгМЕЬ. 

Сарга  аедадгиз  СгМЕЬ. 
Сегѵиіиз  саргеоіиз  Ь. 

Сегѵиз  еіарігиз  тагаі  О&іьву. 


Изъ  птицъ  для  лѣсовъ  этого  участка  характерны: 


Оаггиіиз  кгупіскіі  Каь. 
ЕгіпдШа  соеІеЬз  Ь. 

Вегірагиз  рігаеопоіиз  Вьацц. 
Виіісіііа  тезоіеиса  Немрк.  & 

Енкехв. 

Зіііа  саезіа  саисазіса  Всшѵ. 


Ркуііозсориз  пііЫиз  Вьутн. 

„  педіесіиз  Іогепгі  Мецев. 
Зсорз  зсорз  Ъ. 

ВепИгосоріез  тесііиз  соісігісиз  Вот. 
Оесіпиз  ѵігісііз  Ь. 


39 


По  этимъ  немногимъ  даннымъ  восточный  участокъ  разсма¬ 
триваемаго  округа  представляется  мнѣ  переходнымъ  къ  лѣсному 
округу  восточнаго  Закавказья. 

Относительно  безпозвоночныхъ  всего  этого  округа  я  замѣчу, 
что  здѣсь  необычайно  пышнаго  развитія  достигаетъ  классъ  насѣ¬ 
комыхъ,  который  здѣсь  очень  богатъ  крупными  роскошно  окрашен¬ 
ными  формами.  Только  въ  предѣлахъ  этого  округа  найдены  мною 
представители  оригинальнаго  семейства  N етаркогісіае  (Кеигоріе- 
га  депиіпа ). 

9.  Степной  округъ  восточнаго  Закавказья. 

Начинаясь  на  сѣверѣ  около  Дербента,  приблизительно  на  42° 
с.  ш.,  округъ  этотъ  тянется  въ  видѣ  узкой  береговой  полосы  по 
берегу  Каспійскаго  моря,  захватываетъ  низкую  юго-восточную 
оконечность  Кавказскаго  хребта,  Апшеронскій  полуостровъ  и  всѣ 
степи  восточнаго  Закавказья,  т.  е.  собственно  долины,  въ  широ¬ 
комъ  смыслѣ,  рѣкъ  Куры  и  Аракса,  первой  до  Тифлиса,  второй 
до  тѣснины,  которою  Араксъ  прорывается  черезъ  Карабахскія  го¬ 
ры.  Едва  замѣтной  узкой  полосою  разсматриваемый  округъ  вмѣстѣ 
съ  Араксомъ  проходитъ  эту  тѣснину,  начиная  отъ  Джульфы 
расширяется  и  образуетъ  къ  сѣверу  отъ  Арарата  значительное 
поле  между  Араратомъ,  Кулыіинскими  возвышенностями  и  отро¬ 
гами  Алагеза  и  Акмакганскаго  хребта.  Границами  главной  части 
этого  округа,  т.  е.  степей  долинъ  Куры  и  Аракса  служатъ  отроги 
Главнаго  Кавказскаго  хребта,  хребетъ  Кахетинскій,  Тріалетскія  и 
Сомхетскія  горы  и  отроги  идущихъ  но  сѣверо-восточному  берегу 
Гокчи  Карабахскихъ  горъ.  Наконецъ  на  юго-востокѣ  границу  его 
составляютъ  горы  и  сырыя  низменности  Талыша. 

Низменныя  степи  этого  округа  геологически  недавно  были 
покрыты  моремъ  и  обязаны  своимъ  происхожденіемъ  съ  одной 
стороны  отступленію  моря  въ  послѣледниковый  періодъ,  съ  дру¬ 
гой— обильнымъ  выносомъ  рѣкъ,  преимущественно  Куры  и  Арак¬ 
са.  Поэтому  фауна  этихъ  степей,  что  касается  чисто  степного  ихъ 
элемента,  является  самою  молодою  среди  фаунъ  Закавказья.  Въ 
восточной  своей  части  округъ  этотъ  на  громадномъ  протяженіи 
представляетъ  мѣстность  типичнаго  Арало-Каспійскаго  характера: 
гладкія,  скудно  покрытыя  полынью,  мѣстами  солонцеватыя  степи. 
По  мѣрѣ  движенія  къ  западу  и  къ  окружающимъ  горамъ,  расти¬ 
тельность  становится  богаче,  такъ  какъ  плодородный  слой,  нане- 


40 


сенный  рѣками,  становится  толще.  Лѣсная  растительность  встрѣ¬ 
чается  только  по  долинамъ  рѣкъ. 

Какъ  видно  уже  изъ  описанія  границъ  степного  округа  вос¬ 
точнаго  Закавказья,  онъ  состоитъ  изъ  нѣсколькихъ  ясно  отдѣлен¬ 
ныхъ  другъ  отъ  друга  участковъ.  Такъ  какъ  каждый  изъ  этихъ 
участковъ  обнаруживаетъ  фаунистическія  особенности,  то  необхо¬ 
димо  сказать  о  нихъ  нѣсколько  подробнѣе  и  остановиться  на  осо¬ 
бенностяхъ  фауны  каждаго. 

Участки,  на  которые  естественно  дѣлится  описываемый 
округъ,  слѣдующіе: 

a)  Куро-Араксинскій  участокъ,  обнимаетъ  долины  Куры 
и  Аракса  и  представляетъ  главную  часть  округа,  во  много  разъ 
превосходя  по  площади  всѣ  другіе  участки,  взятые  вмѣстѣ.  Бъ 
немъ  описываемая  фауна  достигла  высшаго  своего  развитія,  по¬ 
чему  съ  него  я  и  начну  разсмотрѣніе  фауны  этого  округа. 

b)  Кубинскій  участокъ.  Это  тотъ  маленькій  участокъ,  ко¬ 
торый  тянется  по  берегу  моря  отъ  Дербента  до  Ашнерона.  Наз¬ 
ванъ  мною  такъ,  потому  что  наибольшаго  развитія  достигаетъ  онъ 
въ  Кубинскомъ  уѣздѣ. 

c)  Тѣснина  Аракса.  По  своимъ  размѣрамъ  едва  заслужи¬ 
ваетъ  названія  особаго  участка,  но  представляетъ  нѣкоторыя  свое¬ 
образныя  черты,  почему  и  долженъ  быть  выдѣленъ. 

сі)  Аралыхскій  участокъ.  Это  самый  западный  участокъ 
округа,  называемый  мною  такъ  по  имени  Аралыхскихъ  песковъ, 
гдѣ  въ  1900  году  мною  была  открыта  весьма  своеобразная  фауна, 
Арало-каспійскаго  характера. 

Какъ  было  уже  сказано,  я  начинаю  разсмотрѣніе  фауны 
округа,  съ  Куро-Араксинскихъ  степей. 

Въ  этихъ  степяхъ  найдены  слѣдующія  млекопитающія, 
(эндемическіе  виды,  какъ  всегда,  отмѣчены  кружкомъ,  а  отмѣчен¬ 
ные  звѣздочкой  встрѣчаются  только  въ  этомъ  округѣ): 

РМпоІорІьиз  ЫррозЫегоз  Веснзт.  °*НетіесМпиз  саііідопі  Ьгасігуоігз 
Шь.  /"еггит-едитит  8снкев.  8атіш. 

с*ВагЪа8ІеІІаЪагЪа8ІеІІа  ссізрісаѣ ат.  СгосиЫга  дііМепзіаейіі  Раьь. 
Еріезісиз  зегоііпиз  8снкев.  Расігуига  еігизса  8аѵі. 

Еусіаіиз  посіиісі  8снкев.  Меіез  теіез  тіпог  8атіш. 

Рірізігеііиз  рірізігеііиз  8снкев.  °МгізіеІа  пекгіпді  8атіш. 

Муоііз  сіезегіогит  Бовз.  Ѵогтеіа  загтаігса  Раьъ. 

„  тузіасіпиз  Беізь.  Риіогіиз  Ъоссатеісі  саисазісиз 

Егіпасеиз  ігапзсаисазісиз  8атіш,  Вакк.-Наміътом. 


41 


Ьиіта  Іиіга  В. 

Сапіз  Іириз  В. 

ТЫ 8  аигеиз  В. 

°ѴиІре8  аіркегакуі  Ваток. 
Нуаепа  ѵиідагіз  Пе8М. 

Саіоіупх  скаиз  Сгёьб. 

*(хегЫ11из  киггіапае  йевб. 

„  саисазісиз  В  о  ею. 

Миз  зуіѵаіісиз  агіапиз  Вьаке. 
°*Миз  тизсиіиз  іаіагісиз  Ваток. 


0*Мезосгісеіиз  ЬгапсИі  Кенвіко. 
Сгісеіиіиз  ркаеиз  Раьь 
Місгоіиз  іеггезіггз  регзісиз  Тном. 

„  зосісіііз  Раьь. 

°*АІасіада  гѵііііатзі  зсктЫіі  Ват. 
°*  Аіасіада  еіаіег  саисазісиз  Кен  к. 
°*Ьериз  сугепзіз  Ват. 

8из  зсгоі'а  В. 

ОагеШ  зиЬдиііигоза  Сгёьб. 


Въ  садахъ  къ  нимъ  присоединяются  еще: 


Муохиз  дііз  сазрісиз  Ваток. 


Еііотуз  пііесіиіа  рісіиз  Вьаке. 


Птицы  степей  и  мелкихъ  порослей  кустарниковъ: 


Соіоеиз  топесіиіа  соііагіз  Бвомм. 16) 
8іиѵпиз  саисазісиз  Вовек2.  1(і) 

*8і.  заіипгпі  Вотов. 16) 

Разіог  гозеиз  В. 

Раззег  сіотезігсиз  В. 

*  Раззег  кізрапіоіепзіз  ігапзсазрісиз 

Т8СН08І 

„  топіапиз  ігапзсаисазісиз 

Вотов. 

МШагіа  саіапсіга  В. 

ЕтЪсгіт  теіапосеркаіа  Всор. 

„  Іюгіиіапа  В. 
Меіапосоѵурка  Ытасиіаіа  Мёкёте. 
СаІапФгеИа  Ъѵаскуйасіуіа  Веі8Ь. 
Рзсисіаіаисіиіа  різроіеііа  Раьь. 
Оаіегісіа  сгізіаіа  саисазіса  ТаС2. 
Аіаисіа  агѵспзіз  В. 

Апікиз  сатрезігіз  В. 

ВисШсз  / Іаѵиз  В. 

„  теіапосеркаіиз  Ілснт. 
Моіасіііа  аІЬа  сіиккипепзіз  Вукез. 
Еппсосіопиз  соііигіо  коЬуІіпі 

Вотовь. 


*Еапіиз  зепаіог  пііоіісиз  Вокар. 

„  тіпог  Омеь. 

*АёсІоп  і'атгііагіз  МЁкЁтв. 

*8уІѵіа  соттипіз  ісіегорз  МЁкЁтв. 

*8уІѵіа  сиггиса  В. 

„  тузіасеа  МЁкЁтв. 

Асѵосеркаіиз  агипсііпасеиз  В. 

„  раіизігіз  Весн8Т. 

*Мипа  раііиіа  Немрв.  еі  Енвекв. 

Ргаііпсоіа  кетргіскг  Енвекв. 

„  гиЬеЬга  позкае  Т8СН08і. 

8ахгсоІа  оепапіке  В 

„  ізаЪеІІіпа  Корр. 

*8ахісоІа  сіезегіі  Темм. 

*8ахісоІа  теіапоіеиса  СгОЬБ 

*8ахісоІа  аигііа  Теми. 

„  тог  іо  Енвекв. 

„  / іпзскі  Нвкаь. 

*8ахісоІа  ѵШаіа  Немрв.  &  Енвекв. 

РиіісШа  ркоепісигиз  В. 

Еігипсіо  гизііса  В. 

Соіуіе  гіраНа  В 


Въ  небольшихъ  лѣсахъ  по  р.  Курѣ  встрѣчаются  и  гнѣздят¬ 
ся  слѣдующія  воробьиныя  птицы: 


16)  Галки  и  скворцы  часто  гнѣздятся  въ  совершенно  безлѣсныхъ 
мѣстностяхъ,  въ  норахъ  вырытыхъ  въ  глинистыхъ  обрывахъ. 


42 


Согѵиз  сатіх  В.  Вуіѵіа  пізогіа  Веснзт. 

„  ігидхіедиз  В.  „  Ъогіепзіз  Веснзт. 

Соіоеиз  топссіиіа  соііагіз  Бкимм  „  аІгісарШа  В. 

Ріса  ріссі  В.  *Ыипа  раШсІа  Немрв.  еі  Енкеив. 

Сгаггиіиз  кгупісЫі  КаъешС2.  ВиЫсШа  ркоепісигиз  В. 

Віигпиз  саисазісиз  Еокеия.  Визсіпіа  тедагігупскоз  сф'ісапа 

„  заіипіпі  Витинъ.  Еізсн.  еі;  Вк. 

Огіоіиз  даІЪиІа  В.  ЕгШіасиз  гиЪ.есиЫз  саисазісиз 

Сагйиеііз  сагсіиеігз  Ъѵеѵігозігіз  2ак.  Витик. 

8Ша  саезіа  саисазіса  Веісн.  Лссепіог  тосіиіагіз  огіепіаііз 

Рагиз  тадог  В.  8навре 

АедШіаІоз  ігЪуі  саисазісиз  ВовЕиг.  Тгодіоііуіез  ігодіосіуіез  В. 

Яетіга  репсіиііпа  сазріа  Роеъ2.  Вірігіа  рагѵсі  Веснзт. 

Вапіиз  тіпог  СгМЕЪ.  Мизсісара  зігіаіа  Раъъ. 

Многочисленныя  мелкія  болота  и  разливы  съ  Камышевыми 
зарослями  даютъ  пріютъ  множеству  болотныхъ  и  водоплавающихъ 
птицъ.  Упомяну  о  слѣдующихъ  наиболѣе  характерныхъ  изъ  нихъ: 


Егізтаіига  Іеисосерішіа  8сор. 
Ркоепісоріегиз  гозеиз  Раъъ. 
Ріаіаіеа  Іеисогойіа  В. 

ІЫз  і аісіпеііиз  В. 

Воіаигиз  зіеііагіз  В. 

Агсіеііа  тіпиіа  В. 


Еусіісогах  пусіісогах  В. 
Агсіеоіа  гаііоісіез  8сор. 
ВиЪиІсиз  іЫз  В. 
Еегойіаз  аІЬа  В. 
ОаггеИа  даггеііа  В. 
Роух  риг  риг  еа  В. 


Кромѣ  перечисленныхъ  птицъ  для  описываемаго  округа  ха¬ 
рактерны  также: 

ВепИгосоріез  тейіиз  соіскісиз  Вит 
Оесіпиз  ѵігісііз  заипЩгзі  Тас2. 

Мегорз  аріазіег  В. 

„  регзісиз  Раъъ. 

Согасіаз  даггиіа  саисазісиз  Вит. 

Я  перечислилъ  всѣхъ  птицъ  болѣе  или  менѣе  характерныхъ 
для  описываемаго  округа.  Фауна  его  извѣстна  сравнительно  го¬ 
раздо  пучше,  чѣмъ,  напримѣръ,  фауна  округа  южнаго  Закавказья. 
Такихъ  формъ,  которыя  были  найдены  на  Кавказѣ  только  въ  од¬ 
номъ  этомъ  округѣ,  мало  (они  отмѣнены  звѣздочкой).  Изъ  нихъ 
самою  замѣчательною  можно  считать  турача  (Аііадеп  огіепіаііз 
саисазісиз)  сохранившагося  въ  настоящее  время  только  въ  опи¬ 
сываемомъ  Куро-Аракси искомъ  участкѣ  стенного  округа  восточна¬ 
го  Закавказья. 

Но,  если  разсматривать  все  восточное  Закавказье  и  его  лѣс¬ 
ной  и  степной  округа,  какъ  одну  зоогеографическую  провинцію, 


Оесііспетиз  оесііспетиз  В 
Оііз  іеігсіх  В. 

*АІіадеп  огіепіаііз  саисазісиз  Вит. 
Рказіапиз  соісііісиз  Іогепзі  Вит. 


43 


то  число  видовъ,  встрѣчающихся  только  въ  нёй  будетъ  гораздо 
больше. 

По  богатству  видовъ  рептилій  этотъ  округъ  превосходитъ  всѣ 
остальные.  Здѣсь  найдены  слѣдующіе  виды  рептилій  и  амфибій: 


*С1еттуз  сазріса  СгМЕЬ. 

Ётуз  огЪісиІагіз  Б. 

Тезіисіо  іЪега  Раъь. 
*ОутпосІасіуІи8  сазріиз  Еісшѵ. 

*  А  дата  гшіегаіа  Оыѵ. 

„  саисазіса  Еіснлѵ. 
Ріігупосеркаіиз  кеііозсориз  Раъь. 
ОрЫозаигиз  ариз  Раъь. 

Еасегіа  ѵігісНз  зігідаіа  Еіснлѵ. 

„  захісоіа  сІеЩрріі  Сам. 
ОркЛорз  еіедапз  Мёкётк. 

Егетіаз  ѵеіох  Раъь. 

„  агдиіа  Раъь. 

*Еитесез  зсігпеісіегі  Б  алію. 
ТурМорз  ѵегтісиіагіз  Ме ее . 
Егух  дасиіиз  Ъ. 

ТгорМопоіиз  паігіх  Ь. 


Тгорісіопоіиз  паігіх  регза  Раъь. 

„  іеззеіаіиз  Баіік. 

Яатепіз  детопепзіз  сазріиз  ілѵак. 

„  сіаМі  Еіт 2. 

СоІиЪег  Шопе  Раъь. 

„  заиготаіез  Раъь. 

Сопііа  соііагіз  Мёиётк. 

Сопііа  тосіезіа  Мактш. 
*ТагЪоркіз  іЪегиз  Еісшѵ. 
Соеіореіііз  пгопзреззиіапа  Некм. 

*  Ѵірега  ІеЬеііпа  Ь. 

*РзешІоеега8Іез  регзісиз  Бим.  еі; 

Бівв. 

Яапа  езсиіепіа  гісІіЪипсІа  Раъь. 
РеТбЬаісз  (\ изсиз  Байк. 

Ви(о  ѵігЫіз  Байк. 

Нуіа  агЪогеа  Б. 


Звѣздочкой  обозначены  виды  свойственные  преимуще¬ 
ственно  этому  району. 

Разсмотрѣнный  участокъ  является,  такъ  сказать,  централь¬ 
нымъ  и  первенствующимъ  по  значенію  участкомъ  этого  округа. 
Изъ  трехъ  остальныхъ  участковъ  наибольшій  интересъ  пред¬ 
ставляетъ  конечно  Аралыхскій,  отдѣленіе  котораго  отъ  Куро- 
Араксинскаго  произошло  настолько  давно,  что  въ  нихъ  успѣли 
уже  обособиться  различныя  географическія  расы. 

Изъ  млекопитающихъ  я  нашелъ  здѣсь: 


*РірІ8ІгеІІиз  кгікМі  ^ттек. 
Еріезісиз  зегоііпиз  8снкев 
Муоііз  туоііз  Веснвт 
Риіогіиз  Ъоссатеіа  саисазісиз 

Вакк.-Нам. 

*Нетісс1ііпиз  саііідопі  8атіш. 


Егіпасеиз  ігапз  саисазісиз  8атШ. 
* СгосШига  атаіускепзіз  8ат. 

О егЫІІиз  регзісиз  Вьаке. 
Сгісеіиіиз  рТгаеиз  Раъь. 

*АІасіада  еіаіег  агаіусііепзіз  8ат. 
Нуаепа  ѵиідагіз  Бевм. 


По  словамъ  Нордманна  17)  въ  его  время  на  Эриванской  рав¬ 
нинѣ  водились  еще  джейраны  (О азеііа  згфдиііигоза  Ѳёьб,).  Теперь 
нѣтъ  и  слѣда  ихъ. 


17)  „8е  ігоиѵе  йапз  Іа  ріаіпе  цні  зёраге  РАгагаГ  без  шопіа^нез 
<ГАсѣаІ2Ік“.  Коебмакщ  Еашіе  РопНциѳ,  р.  6 Б  (1840). 


44 


Орнитологическая  фауна  этого  участка  бывшая  до  сего  вре¬ 
мени  совершенно  неизвѣстною,  бѣгло  изслѣдована  мною  въ  этомъ 
году  и,  какъ  и  слѣдовало  ожидать  на  основаніи  изученія  фауны 
млекопитающихъ,  оказалось  также  носящею  ясно  выраженный  Ара- 


ло-каспій скі й  характеръ . 

Вотъ  списокъ  наиболѣе 
птицъ: 

Согѵиз  сотіх  Ь. 

Ріса  ріса,  Ь. 

8іигпи§  ригригазсепз  ѲоуьБ. 

81.  саисазісиз  Ьок. 

Разіог  гозеиз  Ь. 

Огіоіиз  даІЪиІа  Ь. 

СаЫиеІіз  сапіиеііз  Ъгеѵігозігіз  йае 
Раззег  сіотезіісйз  Ь. 

КтЬ’егіш  теіапосерішіа  8сор. 
ОаІегЫа  сгізіаіа  саисазіса  Тас2. 
СаІапЛгеІІа  Ъгасігусідсіуіа  Ееі8Ь. 
ВисШез  / Іаѵиз  Ь. 

Висі.  теіапосерішіиз  Ілснт. 
Моіасіііа  аІЪа  (ІиШипепзіз  8ук. 
Ветіга  репсіиііпа  сазріа  Роеь2. 
Вапіиз  тіпог  Ом. 

*Вапі/из  зепаіог  пііоіісиз  Вокар. 
Еппеосіопиз  соВигіо  ІсоЪуІгпі  Вит. 


характерныхъ  для  этого  участка 


Мизсісара  зігіаіа  Раьь. 
Асгосерігаіиз  агткМпасеиз  Ь. 
*НуроЫіз  раііісіа  Немрк.  еі  Ене. 
*8уІѵіа  тузіасеа  МЁи. 

Ргаііпсоіа  гиЪеіга  позкае  Тбсніші. 
Нігипсіо  гизііеа  Ь. 

Ветігосориз  тадог  іепиігозігіз 

Витик. 

Аііьепе  посіиа  саисазіса  2ае.  еі: 

Рост. 

Мегорз  регзісиз  Ом.  (віс!) 

Согасіаз  даггиіа  саисазісиз  Вит. 
Ріегосіез  агепагіиз  Раьь. 

Оіагеоіа  ргаііпсоіа  Р,. 

НиЪага  тасдиеепі  Оеау. 
Тіппипсиіиз  паитаппі  Ешзсн. 
Мііѵиз  когзсТшп  пфѵспігіз  Витішь. 
Магтагопеііа  апдизіігозігіз  Меж. 


Фазановъ  и  турачей  здѣсь  нѣтъ,  но  послѣдніе  могли  быть 
здѣсь  истреблены  и  исчезнуть  подобно  джейранамъ. 

Изъ  рептилій  наиболѣе  характеренъ  для  Аралыхскпхъ 
песковъ  и  сосѣдней  пустынной  степи  Ркгупосеркаіиз  кеііозсориз 
Раьь.,  который  образуетъ  здѣсь  особую  мѣстную  форму,  описанную 
Де-Филип  ли  подъ  именемъ  Ркгупосеркаіиз  регзісиз. 

Изъ  другихъ  рептилій  слѣдуетъ  упомянуть  Еитесез  зскпеШе- 
гі  достигающую  въ  пескахъ  громадныхъ  размѣровъ. 

Участокъ,  занимающій  тѣснину  Аракса,  въ  настоящее  вре¬ 
мя  представляетъ  лишь  слѣдъ  того  пути,  но  которому  прошла  съ 
востока  на  западъ  та  фауна,  которая  населяетъ  нынѣ  аралыхскій 
участокъ.  Несомнѣнно  въ  то  время  дорога  эта  была  несравненно 
шире  и  мѣстность  имѣла  степной  характеръ.  Теперь  же  это  узкая 
щель,  прорытая  Араксомъ,  такъ  что  и  говорить  о  развитіи  здѣсь 
какой  нибудь  степной  фауны  совершенно  невозможно.  Если  я,  не 
смотря  на  это,  все. же  считаю  нужнымъ  выдѣлить  ущелье  Аракса 


въ  Особый  участокъ  и  говорить  объ  его  фаунѣ  особо,  то  это  по¬ 
тому,  что  здѣсь  найденъ  цѣлый  рядъ  интересныхъ  формъ,  не  най¬ 
денныхъ  на  Кавказѣ  нигдѣ  болѣе.  Вопросомъ  является:  куда  от¬ 
нести  эту  оригинальную  фауну?  Есть  ли  это  особый  участокъ 
округа  южнаго  Закавказья  или  степного  округа  восточнаго  Закав¬ 
казья?  Къ  сожалѣнію  фаунистически  это  ущелье  Аракса  извѣстно 
очень  мало  и  я  опять  таки,  какъ  и  во  многихъ  другихъ  случаяхъ, 
долженъ  опираться  только  на  свои  собственныя,  къ  сожалѣнію 
весьма  кратковременныя  здѣсь,  изслѣдованія. 

На  основаніи  того,  что  элементы  разсматриваемой  фауны 
имѣютъ,  по  моему,  болѣе  ? сродства  съ  фауной  восточнаго  Закав¬ 
казья;  что  фауна  эта  сосредоточена  на  самомъ  днѣ  долины;  и,  на¬ 
конецъ,  на  основаніи  того,  что  здѣсь  нѣкогда  проходилъ  путь  свя¬ 
зующій  Аралыхскую  фауну  съ  фауною  Куро-аракской,  на  основа¬ 
ніи  всего  этого  я  считаю  болѣе  удобнымъ  разсматривать  эту  фау¬ 
ну,  какъ  особый  участокъ  описываемаго  степного  округа  восточна¬ 
го  Закавказья. 

Изъ  млекопитающихъ  я  нашелъ  здѣсь: 


Шгіпоіорігиз  Іііррозісіегоз  ВЕСН8Т.  Т1і08  аигеиз  В. 

*ЕЫпоІоркгі8  еигуаіе  ВьА8.  Уиірез  аІрЪегакуі  8ат. 

*ВМпоІор1ыь8  Ыазіі  РЕТЕВ8.  Мизіеіа  пеігггпді  8ат. 

*Міпіоріегиз  зсІггеіЬегзі  раІІЫиз  Еиіга  Ійіга  Іі. 

Тном.  Меіез  теіез  тіпог  8атіш. 

Егіпасеиз  ігапзсаисазісиз  8атіш.  Лгзиз  сігсіоз  тегЫіопаІіз  Мібб.? 
СгосЫига  дйІсІепзіасШ  Раъъ.  Еііотуз  пііесіиіа  ргсіиз  Въ  акр. 

Ееорагсіиз рагйиз  іміішпиз  Ѵаьекс.  Сгісеіиіиз  рігаеиз  Рать. 

Нуаепа  ѵиідагіз  Ве8М.  Ьериз  сугепзіз  8атіш. 

Сапіз  Іириз  В.  8из  зсгоі'а  В. 

Наблюденій  надъ  птицами  у  меня  такъ  мало,  что  орнитоло¬ 
гическую  характеристику  ущелья  я  долженъ  пропустить. 

Изъ  рептилій  я  собралъ  здѣсь  слѣдующихъ: 


Адата  гисіегаіа  Оыѵ. 

Адата  саисазіса  Еісшѵ. 
Еаеегіа  ѵггісііз  зігідаіа  Еісшѵ. 
ОрЫорз  еіедапз-  Мііжётк. 
Егетіаз  ѵеіох  Раъь. 


*МаЪиіа  зеріетіаепіаіа  Веіі88. 
*АЫер1гаги8  ЫѵШаіиз  Мёкётк. 
Еитесез  зсігпеісіегі  Влет. 

Егух  дасиіиз  В. 

°*Сопііа  заіипіпг  Кік. 


Кубинскій  участокъ.  Подобно  тому,  какъ  только  что  раз¬ 
смотрѣнный  участокъ  является  связующимъ  звѣномъ  между  запад¬ 
нымъ  и  восточнымъ  участками  Закавказья,  и  Кубинскій  участокъ 


Связываетъ  прикаспійскія  пустыни  Закавказья  съ  таковыми  же 
Предкавказья.  Эта  дорога,  по  которой  вдоль  берега  Каспійскаго 
моря  шло  переселеніе  животныхъ  съ  сѣвера  на  югъ,  не  сдѣлалась 
однако  уже  за  послѣднее  время  и  тѣ  измѣненія,  которыя  произо¬ 
шли  въ  этой  мѣстности  за  послѣднее  время,  главнымъ  образомъ 
своимъ  происхожденіемъ  обязаны  дѣятельности  человѣка.  Тѣмъ  не 
менѣе  возможность  переселенія  не  устранена  и  въ  настоящее  время, 
хотя  многочисленные  оросительные  каналы,  сады  и  т.  и.  дѣлатотт>  эту 
мѣстность  совершенно  неудобною  для  чисто  степныхъ  животныхъ. 
Вѣроятно  было,  однако,  время,  когда  на  значительномъ  простран¬ 
ствѣ  дорога  эта  была  прервана  для  степныхъ  животныхъ  развив¬ 
шимися  здѣсь  по  теченію  многочисленныхъ  рѣчекъ  лѣсами.  Теперь 
они  уже  сильно  разрѣжены. 

Въ  сѣверной  своей  половинѣ  этотъ  участокъ  представляетъ 
хорошо  обработанную,  богато  орошенную  страну;  въ  южной  вплоть 
до  Апшеронскаго  полуострова,  — мертвыя  полынныя  степи. 

Изъ  млекопитающихъ  я  нашелъ  здѣсь: 

МЫпЫорІіиз  ЫрровШгоз'  Веснзт.  СаЬоІупх  скат  Ѳііьб. 

„  1‘сггит-едиіпит  8снкев.  Ткоз  аигеиз  Ь. 

Рірізігеііиз  рірізігеііиз  8снкев.  Місгоіиз  зосіаііз  Раьь. 

Муоііз  туоііз  Веснзт.  Аіасіада  гѵііііатзі  зсктіМі  8ат. 

СгосЫиг'а  дпШепзіаШі  Раьь.  8из  зсго/а  В. 

Риіогіиз  Ъоссатеіа  ссшсазісиз 

Вакк.-Нам. 

Какъ  видно  изъ  этого  короткаго  Списка,  здѣшняя  фауна  со¬ 
стоитъ  изъ  тѣхь  же  видовъ,  которые  встрѣчаются  и  въ  Закавказ¬ 
скомъ  участкѣ,  но  гораздо  ея  бѣднѣе.  Тоже  можно  сказать  и  объ 
орнитологической  и  герпетологической  фаунахъ  этого  участка. 

10,  Лѣсной  округъ  Талыша. 

Подъ  именемъ  Талыша  извѣстна  страна,  лежащая  вдоль  за¬ 
паднаго  берега  Каспійскаго  моря,  между  моремъ  и  Талышинскимъ 
хребтом'ь,  отрогомъ  Эльбурса.  Сѣверная  граница  этого  округа  ле¬ 
житъ  приблизительно  на  37°  с.  ш.  около  Кизил-агачскаго  зали¬ 
ва,  а  южная  въ  Персіи,  за  предѣлами  Россіи.  Талышинокій  хре¬ 
бетъ,  задерживая  приносимую  съ  моря  влагу,  обусловливаетъ  гро¬ 
мадное  количество  осадковчэ  въ  этой  странѣ,  вслѣдствіе  чего  вся 
она  отъ  моря  и  до  б  или  7000’  покрыта  роскошною  растительно¬ 
стью,  имѣющей  на  низменности  субтропическій  характеръ. 


47 


Теперь  лѣса  шо  многихъ  мѣстахъ  сильно  разрѣжены  куль¬ 
турою.  Фауну  Талыша  охарактеризовать  очень  легко,  такъ  какъ  она 
носитъ  на  себѣ  рѣзкій  отпечатокъ  южнаго  происхожденія. 

Въ  Талышннскихъ  лѣсахъ  найдены  слѣдующіе  виды  млеко¬ 
питающихъ. 


Шьіпоіоркиз  кіррозЫегоз  Веонзт. 
РірШгеІІиз  рірізігеііиз  8снеев. 
Егіпасеиз  іттсаисазісиз  8ат. 
Сгосісіига  дМсІепзіаесМі  Раіі. 
ІРаскуига  еігтеа  8 А VI. 

Тсііра  соеса  саисазіса  8ат. 

ІІгзиз  агсіоз  щёгЫіошІіз  Мшб. 
Меіез  пгеіев  шіпог  8ат. 

Риіогінз  Ъоссатеіа  саисазісиз 

Ваее.-Нам. 

Ьиіга  Іиіга  Ь. 

Сапіз  Іириз  Ь. 

ІТкоз  аигеиз  Ъ. 


!*ТідгІ8  зеріепігіопаііз  8а т. 
ІЕеорагсІиз  рапіиз  іиШапиз  Ѵаеехс. 
!СаіоІупх  скаиз 

Ьупх  рагсііпа  огіепіаііз  8атіш. 
Муохиз  дТіз  ссізрісиз  8атіш. 
Еііотуз  пііесіиіа  рісіиз  Вьахе. 

Ми 8  зуіѵаіісиз  агіапиз  Вьахе. 
°*Місгоіиз  зсііеікоѵпікоѵі  8ат. 
РНузігіх  Шгзиіігозігіз  Веахбт. 
Сегѵиз  еЫркт  тагаі  Оаіьвѵ 
Сегѵиіиз  саргеоіиз  Ь. 

8из  зегоі'а  В. 


Въ  своемъ  мѣстѣ  (см.  «Изв.  Кавк.  Музея»,  т.  II,  стр.  213 
и  слѣд.)  я  сдѣлалъ  подробный  анализъ  Талыш инокой  фауны,  по¬ 
чему  п  ограничиваюсь  здѣсь  замѣчаніемъ,  что  виды  отмѣченные, 
звѣздочкой  (*)  на  Кавказѣ  найдены  только  въ  предѣлахъ  этого 
округа,  а  отмѣченные  знакомъ  (!)  имѣютъ  несомнѣнно  индійское 
происхожденіе  и  очень  близки  и  къ  нынѣ  живущимъ  тамъ  видамъ. 
Вполнѣ  эндемичнымъ  для  этого  округа  видомъ  млекопитающихъ 
является  только  Місгоіиз  зсііеікоѵпікоѵі  Затих . 

Изъ  отряда  Раззегез  здѣсь  найдены  слѣдующія  лѣсныя  птицы. 

Считаю  не  лишнимъ  замѣтить,  что  списокъ  этотъ  я  соста¬ 
вилъ  на  основаніи  собственныхъ  изслѣдованій  и  сборовъ  покой¬ 
наго  А.  М.  Кобылина,  опредѣленныхъ  С.  А.  Бутурлинымъ.  Прав¬ 
да  еще  въ  1886  г.  Г.  И.  Радде  издалъ  сочиненіе,  спеціально  по¬ 
священное  фаунѣ  Талыша18).  Но  къ  сожалѣнію  та  часть  его  тру¬ 
да,  которая  была  написана  самимъ  Радде  и  касалась  млекопитаю¬ 
щихъ  и  птицъ  и  въ  свое  время  была  неудовлетворительна,  а  те¬ 
перь  значительно  устарѣла. 

Я  привожу  въ  этомъ  спискѣ  только  типичныхъ  лѣсныхъ 
птицъ,  такъ  какъ  птицы  мелкихъ  кустиковъ  и  другихъ  открытыхъ 
мѣстъ  тѣ  же,  что  и  въ  предъи душемъ  округѣ,  а  моя  цѣль  теперь 
охарактеризовать  типичную  стаціЕо  Талышинскаго  округа — лѣсъ. 


18)  Каове.  Біе  Раина  ипсі  Ріога  йез  ЗіійлѵеаШсІіеп  Саярі-ве- 
Ъіеіей.  1886. 


і 


/ 


48 


Согѵиз  согпгх  Ь.  Примѣчанія: 

С.  / гидііедж  Ь.  Гнѣздится  иногда  въ  лѣсу,  недале- 

Соіоеиз  топесіиіа  соііагіз  Нвішм.  .ко  отъ  опушки 

Ріса  ріса  Ь. 


*ОаггиІиз  даггиіиз  Іъугсапиз  Вьаке.  / 
*0-агги1из  даггиіиз  сазріиз  8еев.  [ 
Зіигпиз  саисазісиз  Ьов. 


Не  могу  судить  о  степени  само¬ 
стоятельности  этихъ  формъ.  Онѣ 
имѣютъ  различное  вертикальное 
распространеніе. 


Огіоіиз  даІЬиІа  Ь. 

*СагсІиеІіз  саЫиеІіз  Іоийопі  2авшш.  Шипа  раІІЫа  Немрв.  ей  Енвенв. 


ЕгіпдШа  соеІеЪз  Ь. 

Ьиіиіа  агЬогеа  Ь. 

Апіігиз  ігіѵіаііз  Ъ. 

*СегіЫа  іаіузскепзіз  Вбтіівіі 
*8Ша  еигораеа  гиЫдгпозаЪкЛИШ. 
*Рагиз  тадог  кагеііпі  2авббн. 
Регірагиз  аіег  рігаеопоіиз  Вбане. 
*Суапізіез  соегиіеиз  заіипіпі  2ав 
*РоесіІе  §р.? 

АедШгаІоз  Іеріыопоіиз  (тВитн. 
8уІѵга  пізогіа  Веснят. 

„  аігісаріііа  Ь. 

Рігуііозсориз  соІІуЫіа  Уіеіьъ. 
Рігуііозсориз  ігізііз  Вбутн. 
*НуроІаіз  ісіегіпа  Уіеіъе. 


ВиіісШа  рігоепісиѵиз  Ь. 

,,  тезоіеиса  Немрв.  ей  Енв. 
Ьизсіпіа  тедагігупсігоз  а/'гісапа 

Еізсн.  ей  Ееісн 

ЕѵШъасыз  гиЬесиІиз  саисазісиз  Вит. 
Тигсіиз  тгсзісиз  Ь. 

Мегиіа  тегиіа  Ь. 

РгипеХІа  тосіиіагіз  огіспіаііз 

8навр. 

*ТгодІосІуіез  ігодіосіуіез  Іъугсапиз 

2ав.  ей  Ьонв. 

Сіпсіиз  сіпсіиз  саисазісиз  Мао. 
8ір1гіа  рагѵа  Веснзт. 

Несіупгеіа  зетііогдиаіа  Номеуев 
Мизсісара  зігіаіа  Раьь. 


Кромѣ  лѣсной  для  Талышинской  низменности  весьма  харак¬ 
терна  фауна  болотныхъ  и  особенно  Камышевыхъ  зарослей  по  бе¬ 
регамъ  такъ  называемыхъ  «морцовъ»: 

Здѣсь  мы  встрѣчаемъ  на  лугахъ  различныхъ  плисокъ  ( Висіі - 
іез )  и  куличковъ,  а  въ  заросляхъ: 


Ріетіт  репИиІіпа  сазріа  Роебе.  Асгосерііаіиз  раіизігіз  Веснзт. 
Рапигиз  Ыагтісиз  гиззісиз  Вкенм.  „  зсѣоепоЪаепиз  Ъ. 

Асгосерішіиз  агипсітасеиз  Г.  '* Сеіііа  сеіііі  Маем. 

„  зігерегиз  Уіеіеь.  *ЕизсіпіоІа  теіапородоп  Темм. 

Звѣздочкой  (*)  отмѣчены  встрѣчающіеся  только  въ  этомъ  окру¬ 
гѣ  виды,  причемъ  большинство  ихъ  эндемичны  для  Талыша. 

Кромѣ  нихъ  здѣсь  встрѣчаются  еще  слѣдующія  характерныя 
для  этой  мѣстности  птицы. 

*Всп<1госори8  тадог роеізаті  Всею.  * Наісуоп  зтугпепзіз  К. 

*ХуІосориз  тіпог  диасігі/'азсіаіиз  *Р1шзіапиз  соІсЫсиз  іаіузсігепзіз 

Каббе  Ьовене. 

Аісесіо  ізрЫа  раііазі  Кснв. 


49 


Можно  было  бы  привести  изъ  разныхъ  отрядовъ  и  еще  ха¬ 
рактерныя  для  Талыша  формы,  но  и  приведенныхъ  совершенно 
достаточно,  чтобы  показать  оригинальность  этой  фауны  и  сильное 
отличіе  здѣшней  лѣсной  фауны  отъ  столь  близкой  къ  ней  лѣсной 
фауны  восточнаго  Закавказья. 

Привожу  списокъ  рептилій  и  амфибій,  между  которыми 
есть  тоже  оригинальныя  формы,  свойственныя  только  этой  странѣ: 


Сіетшуз  сазріса  Омеъ. 

Етуз  огЫсиІагіз  Ь. 

Тезіисіо  іЪега  Раъъ. 

Еасегіа  захісоіа  сіе/гіірріі  Сам. 
Еасегіа  ѵігЫгз  зігідаіа  Еіснлѵ. 
ОрЫозаигиз  ариз  Раъъ. 

Апдиіз  / гадіііз  Ь. 

ІурМорз  ѵегпгісиіагіз  Мене. 
Сопііа  тосіезіа  Мает. 

СоІиЪег  Іопдіззітиз  Ъаие. 


СоІиЪег  сііопе  Раъь. 

Яатепіз  сІаМі  Еітг. 

ТгорЫопоіиз  паігіх  Ь. 

„  іеззеіаіиз  Ьаие. 

* Апсізігосіоп  Ігаіуз  Раъь. 

Яапа  езсиіепіа  гЫіЪипсІа  Раъь. 

„  адіігз  Тномаб. 

Ви{о  ѵігЫгз  Ьаіш. 

Нуіа  агЪогеа  Ъ. 

Моіде  сгізіаіиз  кагеііпі  8теаъ'Сн. 


Этотъ  списокъ  составленъ  гл.  обр.  по  статьѣ  Беттгера,  по¬ 
мѣщенной  въ  вышеуказанной  книгѣ,  изданной  йодъ  редакціею 
Радде;  она  написана  по  матеріаламъ  собраннымъ  Ледеромъ. 


11.  Округъ  Талышинской  нагорной  степи. 


Лѣса  покрывающіе  восточные  склоны  Талышинскаго  хребта, 
оканчиваются  очень  не  высоко,  иногда  на  высотѣ  всего  5000’ 
или  60001.  Верхняя  же  его  часть  занята  нагорною  степью,  пере¬ 
ходящею  по  безлѣснымъ  западнымъ  склонамъ  непосредственно 
въ  степи  покрывающія  западную  оконечность  Иранскаго  плоско¬ 
горья.  Такимъ  образомъ,  принимая  во  вниманіе  орографическій 
характеръ  этого  округа,  мы  должны  думать,  что  имѣемъ  здѣсь  дѣ¬ 
ло  только  съ  входящимъ  въ  русскіе  предѣлы  небольшимъ  краюш- 
комъ  зоогеографическаго  округа  западнаго  Ирана. 

Многими  своими  чертами  фауна  разсматриваемаго  округа 
напоминаетъ  фауну  округа  «Южное  Закавказье»,  что  при  взглядѣ 
на  карту,  также  совершенно  понятно.  Однако  она  имѣетъ  и  свои 
особенности. 

Изъ  млекопитающихъ  здѣсь  найдены: 


СгосЫига  дйЫепзіаесШ  Раъъ.  Меіез  теіез  тіпог  8атіш. 
ІІгзиз  агсіоз  тегЫіопаІіз  Мібб.  Мизіеіа  пекгіпді  8атіш. 
Изв.  Кавк.  Муз.  УК. 


4. 


Ѵогтеіа  загтаііса  Рльь.  Сгісеіиіиз  рЪаеиз  Раьь. 

Риіоггиз  Ъосссітеіа  саисазіса  Баке  -  Мезосгісеіиз  Ъгапсііі  №нв. 

Нам.  *Місгоіиз  тузіасгпиз  Бе-Еіь. 

Сапгз  Іириз  Б.  *Місгоійз  диепіііегі  Баке,  еЪ  Аьзт. 

Ѵиірез  8р.?  *Е11оЫиз  Іиіезсепз  Тномаз. 

Нуаепа  ѵиідаггз  Ве8М.  *АІасіада  гѵііііатзі  Тномаз. 

Ьеорагсіиз рагсіиз  іиШапиз^Ч аьемс.  Ьериз  зр.? 

6г егЫІІиз  регзісиз  Вьаие. 


Наиболѣе  характерными  для  этого  округа  является  два  пред¬ 
послѣдніе  вида,  которые  оба  описаны  изъ  окрестностей  Вана,  что 
вполнѣ  подтверждаетъ  высказанное  мною  предположеніе  о  принад¬ 
лежности  фауны  нагорной  степи  Талыша  къ  фаунѣ  западной  ча¬ 
сти  Иранскаго  плоскогорья. 

Орнитологическая  фауна  этого  округа  пред  став  ляетъ 
смѣсь  степныхъ  и  горныхъ  формъ,  къ  которымъ  присоединяются 
еще  на  границахъ  лѣсной  растительности  и  нѣкоторыя  лѣсныя. 

Къ  сожалѣнію  Радде,  который  изъ  всего  Кавказа  за  слиш¬ 
комъ  40  лѣтъ  своего  пребыванія  здѣсь  изслѣдовалъ  подробно  одинъ 
только  Талышъ,  и  для  него  не  далъ  подробнаго  списка  птицъ  и 
для  составленія  такового  я  долженъ  прибѣгать  къ  своимъ  собствен¬ 
нымъ  кратковременнымъ  здѣсь  наблюденіямъ  и  изученію  сборовъ 
позднѣйшихъ  коллекторовъ. 

Воробьиныя  птицы  нагорной  степи  Талыша: 


Согѵиз  согах  Б. 

„  согпгх  Б. 

Ргса  ріса  Б. 

Руггкосогах  дѵасиіиз  Б. 

АсапіЫз  саппаЫпа  Ъеііа  Немрк. 

еЪ  Енеекв. 

ОгаедііУьиз  ризіііиз  Раьь. 
*Егуііігозріга  гкосіоріега  Ілснт. 
Сагройасиз  егуікгіпиз  гозеаіиз 

Ноюаз. 

МопЩггпдШа  аірісоіа  Раьь. 
Реігопіа реігопіа  ехідиа  Неььмауе. 
Раззег  сіотезіісиз  Б. 

„  топіапиз  ігапзсаисазісиз 
Вытіть. 

Міііагіа  саіапсіга  саисазіса  Витіть. 
ЕтЬегіга  сіа  раг  Наетеет. 

„  теіапосеркаіа  8сор. 


ЕтЪегіга  Іюгіиіапа  Б. 

Меіапосо  гурка  Ытасиіаіа  Мёы. 
Оіосогіз  репісіііаіа  Ооілл). 

АпіЬиз  зріпоіеііа  Б. 

„  сатрезігіз  Б. 

Вийііез  теіапосерііаіиз  Ілснт 
МоіасШа  Ъоагиіа  теіапоре  Раьь. 

„  аІЬа  сіикТіипепзіз  8уке8. 
Тіскосігота  тшагіа  Б. 

8Ша  зугіаса  рагѵа  Вотие. 
Еппеосіопиз  соііигіо  коЪуІіпі  Вит. 
Вахісоіа  оепапШе  Ъ. 

„  ІгпзсЫ  НЕиев. 

Виіісіііа  осіггигоз  Омеь. 

Мегиіа  іогдиаіа  огіепіаііз  8еев. 
Мопіісоіа  захаійіз  Б. 

Ассепіог  аіріпиз  Омеь. 
Зрегтоіедиз  осиіагіз  Кавбе. 


Изъ  другихъ  птицъ  слѣдуетъ  упомянуть  Теігаодаііиз  сазргиз 

Омеь. 


51 


Слѣдующій  списокъ  рептилій  составленъ  по  вышеупомянутой 
статьѣ  проф.  Беттгера  и  дополненъ  по  новѣйшимъ  изслѣдованіемъ. 


Адата  гысіегаіа  ОъіУ. 

„  саисазіса  Еісшу. 

Екгупосеркаіиз  регзісиз  Ве-Еіь. 
Апдиіз  / гадіііз  Ь. 

Ьасегіа  ѵігіШз  зігідаіа  Еіснчѵ\ 

„  ргаіісоіа  Еѵеезм. 

„  захгсоіа  сІеЩірргі  Сам. 

*Ьасегіа  Ъгагкііі  Ве-Еіь. 
Оркіорз  еіедапз  Мёіч. 

Егетгаз  ѵеіох  регзісиз  Вьаке 


Егетіаз  агдиіа  Раьь. 
АЫеркагиз  Ыѵіііаіиз  Мёкёт. 
Еитесез  зскпеЫегі  Ваіш. 

Егух  'іасиіиз  Ь. 

*СопІіа  зскеікоѵпікоѵі  №ік. 
ТгорЫопоіиз  іеззеШиз  Ьаііе. 
Яатепіз  сіакііг  Еітг. 

Согопеііа  аизігіаса  Ьаіж. 
Соеіореіііз  топзреззиіапа  Неем. 
* Апсізігосіоп  каіуз  Раьь. 


Фауна  безпозвоночныхъ  обоихъ  округовъ  Талы  та  такъ  бо¬ 
гата  представителями  всѣхъ  своихъ  классовъ,  что  я  не  могу  ука¬ 
зать,  который  изъ  нихъ  достигаетъ  здѣсь  большого  развитія.  Давно 
уже  обратилъ  на  себя  вниманіе  фактъ  нахожденія  здѣсь  жука 
Еагапйга  сазріса  МЁх.,  ближайшіе  родственники  котораго  живутъ 
въ  тропической  части  Южной  Америки. 


Чтобы  установить  взаимоотношеніе  кратко  очерченныхъ  здѣсь 
округовъ  и  участковъ  Кавказскаго  края  и  ихъ  отношеніе  къ  со¬ 
сѣднимъ  странамъ,  слѣдовало  бы  выяснить  прежде  всего  исторію 
происхожденія  ихъ  фаунъ.  Но  при  современномъ  положеніи  на¬ 
шихъ  знаній  сдѣлать  это  съ  достаточной  полнотой  и  ясностью  со¬ 
вершенно  не  возможно:  палеонтологическія  данныя  по  большей 
части  отсутствуютъ  совершенно;  прилежащія  къ  Кавказскому  пе¬ 
решейку  страны  къ  сѣверу— изслѣдованы  еще  очень  слабо,  а  къ 
югу— не  изслѣдованы  вовсе.  На  основаніи  изученія  нѣкоторыхъ 
представителей  Кавказской  фауны  и  ихъ  общаго  современнаго 
распространенія  я  уже  высказалъ  нѣкоторыя  соображенія  о  про¬ 
исхожденіи  фауны  разныхъ  округовъ  Кавказа  19).  Позднѣе  я  за¬ 
нялся  детальнымъ  выясненіемъ  географическаго  распространенія 
кавказскихъ  позвоночныхъ.  Полученные  мною  результаты  пока 
только  подтверждаютъ  вѣрность  высказанныхъ  мною  ранѣе  взгля¬ 
довъ.  Такъ  какъ  эта  работа  еще  далеко  не  окончена,  а  повторять 
напечатанное  уже  раньше  я  считаю  излишнимъ,  то  и  не  буду 

19)  „О  млекопитающихъ  степей  сѣверо-восточнаго  Кавказа“.  „Изв. 
Кав к.  Музея,  т.  І.“  „Млекопитающія  Талыша  и  Мугани“.  „Изв.  Кавк. 
Муз.  т.  II. “ 

„Нѣкоторыя  соображенія  о  происхожденіи  фауны  Кавказскаго 
края“.  „Записк.  Кавк.  Отд.  Имп.  Русск.  географии.  Общ.  т.  ХХ‘\ 


52 


здѣсь  болѣе  говорить  по  этому  вопросу,  а  укажу  только  къ  какимъ 
установленнымъ  другими  зоогеографами  болѣе  крупнымъ  зоогеогра¬ 
фическимъ  единицамъ  относятся  принимаемые  мною  округа.  Что  ка¬ 
сается  «Степей  Предкавказья»  то  здѣсь  дѣло  обстоитъ  очень  про¬ 
сто,  ибо  эти  округа  не  представляютъ  чего  нибудь  самостоятель¬ 
наго,  а  являются  продолженіемъ  степей  южной  Россіи  и  огибающихъ 
Каспійское  море — Арало-каспійскихъ.  Слѣдовательно,  по  термино¬ 
логіи  проф.  М.  А.  Мензбира,  первый  относится  къ  его  Черномор¬ 
ской  провинціи,  подобласти  полосы  степей,  а  второй  къ  Арало-кас¬ 
пійской  провинціи,  полосы  пустынь  или  по  Сѣверцову — къ  Средне¬ 
азіатской  провинціи  полосы  пустынь. 

Оба  округа  Кавказскаго  хребта,  обнимающіе  его 
альпійскую  полосу  и  лѣсную  полосу  сѣверныхъ  склоновъ, 
и  «лѣсной  округъ  восточнаго  Закавказья»  я  предлагаю 
объединить  въ  самостоятельную  «Кавказскую  провинцію». 

Ея  фауна  можетъ  быть  справедливо  названа  кавказской  въ 
узкомъ  смыслѣ  этого  слова.  Ядро  этой  фауны  со  многими  древ¬ 
ними  и  эндемическими  формами  принадлежитъ  высокому  поясу  са¬ 
мого  хребта.  Лѣсистые  же  склоны  съ  обѣихъ  сторонъ  содержатъ 
въ  своей  фаунѣ  уже  не  мало  пришельцевъ,  на  сѣверномъ  склонѣ — 
съ  сѣвера,  въ  Закавказья— съ  юга. 

Я  нисколько  не  сомнѣваюсь  въ  самостоятельности  этой  новой 
провинціи  и  въ  необходимости  ея  выдѣленія.  Но  неразрѣшеннымъ 
для  меня  въ  настоящее  время  является  вопросъ  о  томъ:  къ  како¬ 
му  изъ  крупныхъ  подраздѣленій  палеарктической  области  отнести 
эту  новую  провинцію? 

Но  Сѣверцову  (1.  с.)  южные  склоны  Кавказскаго  хребта  и 
все  Закавказье  относятся  къ  его  полосѣ  пустынь,  съ  чѣмъ  ужъ  ни 
какъ  не  возможно  согласиться.  Уоллесъ  20)  весь  хребетъ  и  Закав¬ 
казье  отнесъ  къ  Средиземноморской  подобласти,  Ф.  и  В.  Склетеръ 
весь  Кавказскій  край  отнесли  къ  «Европейско-азіатской»  под¬ 
области. 

Я  не  берусь  судить  о  томъ,  насколько  вообще  выдерживаетъ 
критику  установленіе  этой  обширнѣйшей  подобласти,  но  ничего  не 
могу  возразить  и  противъ  отнесенія  къ  ней  моей  «Кавказской  про¬ 
винціи».  Замѣчу  только,  что  эта  подобласть  вышла  у  г.г.  Склетеръ 
столь  обширной,  что  отношеніе  къ  ней  той  или  другой  страны  въ 
сущности  еще  нисколько  не  опредѣляетъ  дѣла. 

20)  А.  К.  ЛѴаеьасе.  Віе  ^ео§тарйІ8с1іе  УегЪгеіІпгщ  бег  ТЫеге 
сіеіЯзсІі  ѵоп  А.  В.  Меуен).  1876.  ѵоі.  I,  р.  216. 


53 


Округъ  «Западное  Закавказье»  представляетъ  реликта» 
фауны  и  флоры  бывшихъ  на  берегу  третичнаго  моря.  Для  флоры 
этой  страны  извѣстно  не  мало  такихъ  несомнѣнныхъ  реликтовъ. 
Труднѣе  показать  это  на  фаунѣ,  которая  по  общему  впечатлѣнію 
очень  древняя.  Обращу  вниманіе  на  то,  что  здѣсь  болѣе  древнія 
низшія  формы  АгОггоросІа  (какъ  напр.  Мугіоросіа )  развиты  зна¬ 
чительно  сильнѣе,  чѣмъ  высшія  (какъ  Іпзесіа ).  По  современной 
его  фаунѣ,  и  не  касаясь  вовсе  ея  исторіи,  этотъ  округъ  принад¬ 
лежитъ  къ  средиземноморской  провинціи  Сѣверцова. 

Однако  фаунистическія  и  флористическія  отличія  его  отъ  за¬ 
падной  части  средиземноморской  провинціи  такъ  велики,  а  связь 
такъ  слаба,  что  правильнѣе  будетъ  выдѣлить  его  въ  особую  «Вос- 
точно-понтійскую  провинцію». 

Округъ  «Южное  Закавказье»,  какъ  и  степи  Предкавказья 
не  представляетъ  чего  либо  цѣлаго,  а  является  только  сѣверной 
частью  Мало-азійскаго  нагорья,  входящей  въ  наши  предѣлы. 

Тоже  можно  сказать  и  о  «Нагорной  степи  Талыша».  Оба 
эти  округа  относятся  безъ  всякаго  сомнѣнія  къ  западно-азіатской 
провинціи  полосы  пустынь  Сѣверцова. 

Округъ  «Истоковъ  р.  Куры»  является  переходнымъ  ме¬ 
жду  лѣснымъ  округомъ  восточнаго  Закавказья  и  южнымъ  Закав¬ 
казьемъ.  Переходный  же  характеръ  между  этими  двумя  округами 
съ  другой  стороны  обнаруживаетъ  и  восточный  участокъ  послѣд¬ 
няго  округа. 

«Степной  округъ  восточнаго  Закавказья»  всецѣло  от¬ 
носится  къ  Арало-каспійской  провинціи.  Генетически  онъ  связанъ 
въ  соотвѣтствующимъ  округомъ  Предкавказья,  но  старше  его.  Я 
высказалъ  мысль,  что  волна  Арало-каспійскихъ  переселенцевъ, 
двигавшаяся  но  берегу  Каспійскаго  моря,  заняла  эти  степи  въ 
одинъ  изъ  межледниковыхъ  періодовъ. 

Чрезвычайно  трудно  рѣшить,  куда  отнести  маленькій  округъ, 
образованный  покрытой  субтропической  растительностью,  «Талы- 
шинскую  низменность». 

Блэнфордъ  21)  установилъ  для  южнаго  побережья  Каспійска¬ 
го  моря  «Каспійскую  провинцію»  (Сазріап  ргоѵіпсе) 22),  которая 
кромѣ  Талыша  обнимаетъ  еще  Гилянъ  и  Мазандеранъ  и  часть 
Астрабадской  провинціи.  Фауна  этой  провинціи  рѣзко  отлична  отъ 
фауны  остальной  Персіи.  Возможно,  что  это  тоже  реликтъ  побе- 


21)  Вьахеоко,  ЛѴ.  Т.  Еазіегп  Регзіа,  ѵоі.  II  (1876). 

22)  Провинціи  Біэнфорда  соотвѣтствуютъ  моимъ  округамъ. 


54 


режья  третичнаго  моря.  О  происхожденіи  ея  фауны  см.  мое  сочи¬ 
неніе  «Талышъ  и  Мугань». 

Было  бы  величайшею  натяжкой  отнести  эту  провинцію  съ 
ея  субтропическими  лѣсами  и  животными  индійскаго  происхожде¬ 
нія  къ  одной  изъ  прилежащихъ  подобластей.  Общность  «Запад¬ 
ному  Закавказью»  и  Талышу  нѣкоторыхъ  реликтовыхъ  формъ 
растеній  подала  было  мнѣ  мысль  соединить  эти  два  округа  въ 
одну  общую  подобласть;  однако  глубокое  различіе  современныхъ 
флоръ  и  фаунъ  заставило  меня  отказаться  отъ  этой  мысли. 

Эти  два  маленькіе  уголка  Кавказскаго  края  со  своими  свое¬ 
образными  фаунами  являются  какъ  бы  вкрапленными  среди  при¬ 
легающихъ  большихъ  подобластей  и  мнѣ  не  остается  ничего  дру¬ 
гого,  какъ  установить  для  нихъ,  несмотря  на  ихъ  малую  величи¬ 
ну,  особыя  провинціи,  а  для  Талыша  далее  особую  «ЮжнокаспіГі- 
скую  подобласть»,  въ  которую  кромѣ  Талыша,  Гиляна,  Мазенде- 
рана  и  части  Астрабадской  провинціи  вѣроятно  войдетъ  и  часть 
сѣвернаго  Хорасана.  Что  же  касается  до  округа  «Западное  Закав¬ 
казье»,  то,  предлагая  для  него  особую  «Восточно-понтійскую  про* 
винцію»,  я  временно  оставляю  эту  провинцію  въ  «подобласти  по¬ 
бережья»  Сѣверцова,  хотя  и  долженъ  сознаться,  что  дѣлаю  это  сч> 
большой  натяжкою.  Предпринятая  мною  въ  настоящее  время  де¬ 
тальная  обработка  позвоночныхъ  этого  округа  несомнѣнно  подви¬ 
нетъ  рѣшеніе  этого  вопроса. 

Такимъ  образомъ  установленные  мною  округа  Кавказскаго 
края  группируются  слѣдующимъ  образомъ. 


Палеарктическая  область. 

I.  Подобласть  полосы  степей. 

Черноморская  провинція. 

1.  Округъ  степей  западнаго  Предкавказья. 

II.  Подобласть  Кавказская. 

Кавказская  провинція. 

3.  Западный  округъ  Кавказскаго  хребта. 

4.  Восточный  округъ  Кавказскаго  хребта. 

6.  Лѣсной  округъ  восточнаго  Закавказья. 


55 


III.  Подобласть  побережья. 

Восточно-понтійская  провинція. 

5.  Округъ  «Западное  Закавказье». 

IV.  Подобласть  полосы  пустынь. 

Арало-каспійская  провинція. 

2.  Округъ  пустынныхъ  степей  восточнаго 

Предкавказья. 

9.  Округъ  степей  восточнаго  Закавказья. 

Западно-азіатская  провинція. 

8.  Округъ  «Южное  Закавказье». 

7.  Округъ  истоковъ  р.  Куры,  переходный  къ 

предыдущему  округу 

11.  Округъ  Талышинской  нагорной  степи. 

V.  Подобласть  Южнокаспійская  ? 

Каспійская  провинція. 

10.  Округъ  Талышъ. 


56 


ІІВЕВ  ОШ  ШШШРНМИ  КИЕВЕ  0Е8 
ШКА808ШШТ8. 

ѴогІаиГі^е  Міііеііип^ 

ѵоп 

К.  А.  8аѣипіп. 

(МП  1  КагІе). 

12Г  С  Г  322-  ОГІ 

Тсіі  епізсЫіеззе  шісіі  сііезе  теіпе  «ѵогіаий^е  МіМѳі1и炙  безз- 
ІіаІЪ  2іі  риЫісіегеп,  лѵеіі  ісЬ.  пісМ  біе  МО&ПсЬкеН  зеке  (ііезез 
ТЬета  іп  пасЬзІег  2икипН  тП  ѵбіпзсііепзчуегіег  Ѵо1І8ШпсІі§кеі1;  т 
ЪеагЪеПеп.  Баз  Ііе%е1іепбе  ІпГегеззе  ап  (іег  2оо&ео§тарЬіе  (іез  Каи- 
казиз  ипб  сіаз  ѵоіізіапбі^е  ГеЫеп  ѵоп  \Уегкеп  ііЬег  (ііезе  МаГегіе 
гесШегГі^еп  баз  Егзскеіпеп  біезег  кіеіпеп  АгЪеік 

ІсЬ.  шбсМе  Ыег  Ъетегкеп,  базз  ісіі  ѵоп  еіпет  Ьапбе  зрге- 
сііе,  беззеп  ЕгГогзсЬші^  ісіі  ГазГ  20  баЬге  ^ешбтеі  ІіаЪе.  Іп  ъш\- 
ГеПіайеп  Еаііеп  ѵегІеіЬе  ісіі  еіпе  ^гбззеге  ВебеиШп^  бет  иптП- 
ІеІЪагеп  Еіпбгиск,  утіскеп  біезе  обег  ]'епе  ЬапбзсІіаН  аиГ  тісЬ 
тасМе;  еіп  Еіпбгиск,  ѵ^еіскег  1ійи%  зсЬтѵег  тН  ДУогГеп  шебег- 
&е§еЪеп  тѵегбеп  капп. 

8е1ЪзіѵегзШпб1іс1і  ЫеіЪІ  беп  кйпШ°еп  2оео§тар1іеп  без  Каи- 
казиз  еіп  тѵеііез  Геіб  Гиг  іііге  Таіі^кеіі.  Ѵіеіе  ЕіпгеІЬеіГеп  ез 
аиГгиЬеІІеп,  біе  кіеіпегеп  ІМегаЪГеіІип&еп  ипб  біе  Огеигеп  бег 
Кгеізе  тѵегбеп  еіпще  Ѵегапбегип^еп  егГаІігеп,  іебосЬ.  Ьіп  ісіі  ІіеГ 
баѵоп  иЬеггеи^Г,  базз  теіпе  §гоззеп  Ьіпіеп  бег  ЕіпГеіІип^  іп  Кгеі¬ 
зе,  ѵѵеісііе  ісЬ  ѵогзсЫа^е,  ЪезГеЬеп  ЪІеіЪеп  тѵегбеп,  бепп  зіе  зіпб 
тсЬГ  ЪазіегГ  аиГ  іг^епб  еіпет  кипзШсЬеп  Ргіпгір,  зопбегп  аиГ  бег 
паШгІіскеп  §ео§гарЬізс1іеп  ЕіпГеі1ип§  без  Ьапбез  ипб  Гаііеп  тИ 
беп  рЬуІо§ео°тарЫзсЬеп  ЕіпГеіІип^еп  гизаттеп. 


57 


Банк  (Іег  ЬіеЪеп8\ѵиг(іі^кеік  К.  Н.  8снмібтз  егіііеіѣ  ісіі  Ъеі 
сіег  2іі8аттеп8іе11ип§-  сіег  Бізіеп  ѵоп  сІіагакІегізіізсЬеп  Керііііеп 
ѵіеіе  Ап§аЬеп  аиз  (Зеп  посіі  пісЫ  риЫісіегіеп  пеиеп  Еіпсфп&еп  сіез 
Каиказізсііеп  Мизеитз.  Ісіі  зргеске  іііт  Іііегтіі  теіпеп  Ііеггііск- 
зіеп  Бапк  аиз. 

Тійіз,  йѳп  17.  IX.  1911 

Іп  ѵогііе^епсіег  АгЪеіѣ  зргеске  ісіі  ѵот  Каиказиз^еЪіеІ  іп 
зеіпеп  айтіпізігаііѵеп  Огепгеп.  Кеіп  Мепзсіі  Ьаі  іетаіз  (іагап  §е- 
гттіеіі;,  (іазз  §апг  Каиказіеп  іппегііаіѣ  сіез  раіаеагкіізскеп  ОеЪіеіз 
1іе§1,  аѣег  Ъеі  сіег  Еіпіеііип^  сіез  іеігіегеп  іп  ІМег^еЪіеІе  таг 
Каиказіеп  зіеіз  еіп  8іеіп  сіез  Апзіоззез  Ійг  (Ие  2оо§ео&гар1іеп.  Бег 
НаиріГеЫег,  таіскег  сІаЪеі  Ъе^ап^еп  тагсіе,  Ьезіапсі  сіагіп,  (іазз 
тап  йеп  ^гбззегеп  Теіі  Каиказіепз,  пйтіісіі  (іаз  Наирі§еЪіг§е  шні 
^апг  Тгапзкаиказіеп,  аіз  еітаз  Огапгев,  ѵоііщ  ЕіпІіеіШсЬез  апзаЬ. 
Баііег  аисіі  тагеп  сііе  Меіпип^еп  ѵегзсіііесіепег  Аиіогеп  ііЪег  (Не 
Ба§е  (Иезез  ОеЪіеіз  зеЬг  уегзсіііесіеп.  8о,  2.  В.,  заіі  ез  \Ѵаіласе  *) 
аіз  шесШеггапез  Б  п  Іе  г  §  еЪіе  I  ап,  таЪеі  ег  <ііе  Оггепге  гш- 
зсііеп  (ііезет  шні  (іет  еигораеізсііеп  Бпіег^еЫеі  1ап§з  (іег 
АУаззегзскеМе  сіез  Наирікаіптз  іиіігі;  еіпеп  зсіітаіеп  8ігеііеп  1ап§з 
<1ет  \ѴезіиГег  сіез  КазрізсЬеп  Меегз  ЪегіеМ  ег  зсіюп  гит  зіЪі- 
гізсііеп  БТпіег§еЪіеЕ  Біезе  Еіпіеііип^  зіеііі  (іег  ѴѴаІігЬеіІ;  посЬ 
ат  пйсіізіеп.  Буюеккее  2)  зргісііі  пиг  шкіеиШсІі  йЪег  <ііе  8іе11ип& 
Каиказіепз.  АиГ  сіег  КаПе  Б.  ипсі  Рн.  8сьатее  3)  ізі  §апг  Каи¬ 
казіеп  гизаттеп  тіі  Кіеіпазіеп  ІіегеіпЪего^еп  іп  (іаз  еигорй- 
ізсіі-азіаіізсііе  Ппѣег^еЪіеѣ  (ііезег  Аиіогеп,  таз  зсіюп  §апг 
ипгісЫі^  ізі  Каііег  аіз  сііе  апсіегп  ізі  еіпег  паійгіісііеп  200§ео§га- 
рЫзскеп  Еіпіеііипд  Каиказіепз  N.  А.  8еѵеетзоѵ  4)  §екоттеп.  Аіз 
Наиріѵогги^  (іег  8еуегізоузс1іеп  Еіпіеіішщ  Каиказіепз  зеке  ісЬ 
ез  ап,  (Іазз  аиГ  зеіпег  Кагіе  Каиказіеп  пісііі  тіі  еіпег  Еагѣе 
Ъегеісітеі  ізі,  зопсіегп  іп  3  уоп  іііт  аиі§ез1еШеп  Кгеізеп  аиГ^еМ: 

!)  А.  К.  ЛѴаььасе  Біе  ^ео^гарЬізсІ  е  ѴегЪгеіІип^  сіег  Тіііеге  (1876). 

2)  К.  Бубеккев.  Біе  ^со^гарііібсііе  Ѵеіѣі  еіішііг  ипсі  ^еоІо^ізсЪе 
Епрѵѵіскеіші^  йег  8аио-сі1ііеге  (1897). 

3)  \Ѵ.  Б.  Всеатее  ипсі  Рн.  Б.  Всьатев.  Тііе  Сео^гарЬу  оі  Мат- 
шаІ8  (1899). 

4)  N.  А.  Веуевтзоѵ.  ІІсЪсг  сііе  гсоіо^ізсіісп  СеЪіеіе  сіег  аіі88сг- 
еигораізсііеп  Бапсіег  ипвегсз  Копііпепіз.  „І2У.  Кпвз.  Оео§т.  ОЪ.  Б  XIII, 
3.  1877  (пі88.). 


58 


<1ет  тейііетгапеп,  (іеш  туезіазіаіісііеп  ипй  йет  т I Ы е  1  - 
азі  аѣі&сіі  е  п. 

2иш  егзіеп  гесйпеі  ег,  аиззѳг  сіет  ^апгеп  пОгйІісіівп  Шег- 
зігеііеп  йез  МШеІтеегз  иші  (іез  Ропіиз,  поск  (іаз  §апге  Каиказі- 
сію  Наирі&еЪіг^е  иікі  еіпеп  Теіі  ѵот  тѵезШсІіеп  Тгапзкаиказіеп. 
2ит  гчуеііеп:  сіаз  §апге  йЪгі^е  Тгапзкаиказіеп,  КогйагаЫеп  иікі 
Газѣ  §ап2  Регзіеп.  2ит  йгіііеп:  еіпеп  зсіітаіеп  Зігеііеп  Сізкаика- 
зіепз  ійп^з  (іет  ІЛег  сіез  Казрізскеп  Меегз,  (ііе  Віерреп  (іез  8исі- 
озіепз  у  от  Еигораеізсііеп  Киззіапй  ипсі  Тгапзказріепз.  АиГ  еіпе 
Кгііік  сііезег  Еіпіеііип^  Зеуектзоу’з  іп  Ъезопйегет  НіпЫіск  аиГ  сіеп 
Каиказиз  лѵііі  ісіі  тісЬ  Мег  пісЬі  еіпіаззеп  ипсі  Ьетегке  пиг  Ыег, 
сіазз  зеіпе  Реіііег  §аіі2  ѵегзіапйіісЬ.  ѵгагеи,  сіепп  ууесі  г  Ііаі  ег 
зеіЬзі  сііез  беіііеі  егГогзсііі,  посіі  &аѣ  ез  сіатаіз  §епЦ§епй  Маіегіаі 
йЬег  сіеззеп  Раипа. 

*  МЕК2ВІЕЕ  5)  §аЬ  пиг  сііе  Кгеізе  ап,  іп  лѵеісііе  іп  огпШюіо^і- 
зсііег  Ніпзісііі  Сізкаиказіеп  зісіі  еіпіеііеп  ійззі,  Ьегіііігіе  сіеп  Каи¬ 
казиз  зеіѣзі  аѣег  пісііі  аиз  сіепзеіѣеп  зсіпѵегѵѵіе^епйѳп  Огііпйеп, 
сііе  ісіі  еЪеп  ап^е^еѣеп  ііаѣе.  Ег  за^і  Гоі^епйез  йѣег  сііезе  Рга§е 
(1.  с.  р.  167)  «Біе  ПптО^Іісіікеіі,  Ьеіт  §е§еп\ѵйгіі§  ііеггзсііепсіеп 
Мап^еІ  ап  Маіегіаі,  сііе  Гаипізіізсііе  Вейеиіип§  Каиказіепз  ги  Ъе- 
зііттеп,  лѵігсі  зсіюп  йайигсЬ  Ъеийезеп,  сіазз  аиск  М.  Во&бакоу  ѵоп 
сііезет  V егзиске  аѣзіапй,  лѵеісііег,  іѵепп  аисіі  Йііс1і%,  регзбпіісіі 
сііезез  ОеЪіеі  кеппеп  ^еіегпі  Ііаі.  Аисіі  аиз  О.  Каббез  РиЫікаііо- 
пеп  Іаззеп  зісіі  посіі  к  еіпе  Зсіііиззе  гіеііеп  ипсі  сіаііег  іаззе  ісіі  Каи- 
казіеп  аіз  іѵеіззеп  Ріеск  аиГ  сіег  Кагіе,  іт  Техі  аЪег  зсііѵуеі^е  ісіі 
йЪег  сііе  200§ео§тарііізсііеп  Кгеізе  Каиказіепз,  іѵоги  \ѵаіігзсііеіпіісіі 
аисіі  сіаз  ВййиГег  сіег  Кгут  ^екОП>. 

\Ѵепп§1еісіі  пип  Каббе  зсіюп  іп  зеіпет  егзіеп  \Ѵегк  йѣег  Каи- 
казіеп:  «Кеізеп  іп  сіеп  3  ЬйтщзйосЬШегп  еіс.  ТіЙіз  1865»  §апг  йеиі- 
іісіі  аиззргісііі,  сіазз  «сііе  Рогзсііищ*  ез  іт  Каиказиз  пісііі  тіі  еіпет 
Тапйе  ги  іип  ііаі»  ипсі  «йег  §гоззе  Цпіегзсіііей»  йег  беѣіеіе  «паіиг- 
^етйзз  аисіі  еіпе  §гоззе  Ѵ'егзсіііейепііеіі  йег  §езатіеп  ог^апізсііеп 
8сй0рГип&  Ьейіп^і» — зо  ііаі  ег  йеппосй  іп  йеп  40  йаіігеп  зеіпез  АиГ- 
епіііаііз  іт  Каиказиз  йіезе  Рга^е  пиг  зеііг  туепі§  ^еШгсІегі  ипй  аіз  ісіі 
теіпе  Рогзсіішщеп  іп  йіезет  Бапйе  аиГпакт,  зо  тиззіе  ісіі  еіпзейп, 
йазз  йіезе  Ап^еіе^епііеіі  зісіі  посіі  іп  йетзеіЬеп  2изіапйе  Ъейпйеі, 
ше  зіе  Мек2Віек  егзсйіеп,  аіз  ег  йіе  оЪепап^еГіііігіеп  2еііеп  зсЬгіеЪ. 

Ісіі  Ъетегкіе  зсіюп,  йазз  йіе  ІІгзасііе  йіезег  Ѵ'егзсіііейепііеіі; 

5)  М.  Метшее.  ОтШюіо^ізсііе  Оео^гарЫе  йез  Еигораеізсііеп 
Киззіапйз.  Теіі  I.  1882  (тзз.). 


59 


сіег  Ап8с1іашт§еп  (іагіп  Ие&Ц  базз  аііе,  ааззег  Зеѵектзоѵ,  Каика- 
зіеп  аіз  еіѵтз  Оапгез  Ъеігаскіеіеп,  чуйіігепсі  іп  \Ѵ аіігііеіѣ  шг  аиГ 
бет  ТеггіИогіит  (ііезез  ^гоззеп  Оекіеіз  текгеге  §апг  ѵегзскіебеп- 
агѣі^е  Еаипеп  ипіегзскеібеп  кбппеп. 

Ез  ізі  Ъекаппі,  сіазз  іп  ргаекізіогізскег  зошбіі,  ше  іп  кізію- 
гізскег  2еіі  Каиказіеп  пісМ  пиг  аіз  \Уе&  біепіе  Шг  сііе  \Уапбе- 
гип^еп  сіег  Ѵбікег,  зопсіегп  аисіі  аіз  ХиНисМзогі  Шг  ѵегзсЫесіепе 
зсішаскеге  ипсі  кіеіпеге  Віатіпе,  чѵеіске,  Ъесігііекк  ипсі  ѵегігіекеп 
уоп  беп  зШгкегеп  ипсі  ѵоікгеіскегеп,  іп  сііе  ипги&ап^ИскзШп  Бапб- 
зсііаііеп  сіез  Каиказиз  еіпбгап&еп,  то  зіе  іііге  ЗеІЪзШпёі^кеіі  Ъіз 
аи!  сііе  Се^ептуагі  Ъетокгі  какеп.  АЪег  1ап§е  Ъіз  гит  Егзсііеіпеп 
сіез  Мепзскеп  біепіе  сіег  Каиказізске  ІзЙтшз  аіз  ^ге&,  аиГ  сіет 
зісіі  бег  Аизіаизск  ѵоп  Тіегеп  гшзскеп  Еигора  ипб  Азіеп  ѵо1І2о§. 
Еіпе  Ъезопбегз  ІеЪкаіШ  ѴѴапбегип^  ѵоп  Тіегеп,  Ъа14  паск  Когбеп, 
Ъаіб  гигиск  паск  Зйбеп  шігбе  токгзскеіпііск  паск  бег  ТегБаггей 
бигск  беп  \Уескзе1  уоп  Ѳіасіаі-ипб  Іпіег^іасіаігеііеп  кегѵог@:еги- 
іеп.  Ѵегігіекеп  бигск  біе  Каііе  го^еп  біе  Тіеге  паск  Зіібеп,  иш 
пасккег  шебег  паск  Когбеп  ѵоггибгіп^еп,  топи  зіск  біе  Оіеізскег 
гигйскго^еп.  Біе  аиззегогбепШск  ѵегзскіебепагіі^еп  кіітаіізскеп 
Вебіпдип^еп  Каиказіепз,  іп  беззеп  Огепгеп  шг  \Ѵиз1еп  ипб  Зіер- 
реп,  апбегегзеііз  зикігорізске  \Уа1бег  ипб  тй  еш&ет  Зскпее  Ъе- 
бескіе  ОірГеІ  апігейеп,  Ъешгкіеп,  базз  кіег  Тіеге  кеітізск  тог- 
беп  ѵоп  ѵегзскіебепеп,  зіск  еіпапбег  аЪШзепбеп  §ео1о§ізскеп  Еро- 
скеп.  Тіеге  бег  каЙеп  Регіобеп  коппіеп  коек  іп  беп  Вег^еп  Шг 
зіск  разшібе  Вебіп&ип^еп  йпбеп,  Тіеге  бег  тогтеп  Регіобе  іп  беп 
тогтеп  Шебегип^еп.  Аиззегбет  шззеп  шг  поск,  базз  біе  ОеЪіг- 
&е  Каиказіепз  бигскаиз  піекі  ^ІеіскаЙгщ  зіпб  ипб  базз  Ъебеиіеп- 
бе  Зкескеп  бег  Шебегип&еп  ѵог  §ео1о§ізск  піеій  Іап&ег  2ей  ѵот 
Мееге  Ъебескі  тогеп.  Ніегаиз  акег  &ек!  кіаг  кегѵог,  базз  біе  Еаи- 
пеп  бег  ѵегзскіебепеп  БапбзскаБеп  Каиказіепз  піскЪ 
еіпкеііМскег  НегкипіЧ  ипб  піекі  §1еіска1ігі§  зіпб.  Біе 
Огепгеп  бег  гоо^еодгаркізскеп  Ргоѵіпгеп  ипб  Кгеізе,  іп  тоіеке 
тап  Каиказіеп  еіпгеііеп  капп,  кап^еп  ѵог  аііет  ѵот  Кеііеі  без 
Бапбез  аЪ,  \ѵе1скез  еіпеп  Ъезіітпйеп  ркузіко-^ео&гаркізскеп  Ска- 
гакіег  бег  БапбзскаЙ  Ъебіп^Б  2тог  луаге  ез  іаізск  апгипектеп, 
базз  пип  біе  ѴегЪгейип^  бег  Тіеге  §апг  ипб  §аг  ѵот  КеІіеГ  аЪ- 
кап^і,  ^ебоск  зріеЙ  ез  гѵуеіГеІІоз  еіпе  Шкгепбѳ  Коііе  бакеі.  Ѵіеіе 
каѣеп  ,]а  біе  ЕгГакгип^  ^етасій,  базз  топі^ег  аіз  еіпе  Та&езГакіТ 
аиГ  бег  Огигіпізскеп  Неегеззігаззе  беп  Кеізепбеп  іп  еіпе  §апг 
апбеге  \УеЙ,  іпй  апбегег  Гаипа  ипб  Еіога,  ѵегзеШ. 


во 


Еіпе  Вешніе  Еізепііаішіаіігі;  сііігсіі  сіеп  ипѣесіеиіепсіеп  Вигат- 
Кйскеп  ѵегзеШ  сіеп  Кеізепсіеп  тВ  еіпет  ВсЫа^е  аиз  сіеп  ѵоп 
сіег  Воппе  аиз^есібггіеп  Віерреп  (іе8  бзШсІіеп  Тгапзкаиказіепз  іп 
(ііе  йррі^еп  зиѣігорізсііеп  ѴШсІег  ѵоп  Коіскіз.  Воіскег  Веізріеіе 
1іе88еп  8іс1і  8еЬг  ѵіеіе  апіиіігеп.  Всіюп  ѵог  8  ЙаЬгеп  епІутіТ  ісіі 
ип^еіаііг  (ііе  Огепгеп  бег  гооіо^ізсііеп  Ргоѵіпгеп  Каиказіепз  6),  тѵеі- 
сііе  текг  осіег  ѵтпі^ег  тіѣ  (іеп  шсіііі^зіеп  Сгеѣіг^еп  сіез  Ьапсіез 
гизаттепіаііеп.  Л^гіе  паіпг^етазз  (ііезе  Ргоѵіпгеп  ѵоп  тіг  епіжог- 
Геп  іѵагеп,  ^екі  ат  Ъезіеп  а  из  бет  ІІтзіапбе  Ііегѵог,  (іазз  аиі  <іег 
]йп§зі 7)  риЫісіегіеп  ркуіо^ео^гаркізсііеп  Кагіе  Каиказіепз,  ѵѵеІсЬе 
ѵоп  еіпет  сіег  Ъезіеп  Кеппег  бег  КаиказізсЬеп  Ріога  3.  8.  Мепѵе- 
беу  епіѵтгіеп  ізк  (ііе  Огепгеп  (Іег  ѵоп  ікт  ап^епотшепеп  «Ъоіа- 
пізсііеп  ѲеЪіеІе»  іазі  ѵОІ1і§  тіі  теіпеп  гооіо^ізскеп  гизаттепіаііеп. 
Бакег  тизз  ісіі  ѵог  аііет  іп  §апг  аіі^етеіпеп  2й^еп  ѵот  КеііеГ 
без  Ітпбез  зргесііеп. 

ОеЪіг^згіі^е  йѣеп  еіпе  глѵеііасііе  \Ѵігкип$  аиГ  (ііе  Раипа  аиз. 
ЕіпегзеВз  (ііепеп  зіе,  (іа  зіе  ійг  ѵіеіе  Тіегагіеп  ипііЪегзсІігеВЪаг 
зіп(і,  аіз  Ніпсіегпіззе  ипсі  АѴаІІе,  лѵеісііе  бегеп  ѴегЬгеВип^  Ъе^геп- 
геп;  апбгегзеВз  зіп<і  зіе  Вагтіегеп  ійг  ѵіеіе  траппе  иші  каВе  ЬиВ- 
зігОтип^еп  ипсі  Ъебіп^еп  зо  (ііе  ШебегзсЫа&е,  (1.  к.  ЪееіпЙиззеп  іп 
Ъебеиіепбег  ЛѴеізе  сіаз  КНта  сіез  Ьапбез,  іѵеісііез  зеіпегзеііз  аисіі 
біе  Раипа  Ъебіп§4  иші  Ьееіпйиззі. 

2иа11егегзі  егіппегп  лѵіг  багап,  базз  сіаз  &апге  ѵоп  ипз  Ъе- 
ігасІВеіе  Ьйпбег^еЪіеі  бигсіі  баз  Каиказізсііе  Наирі^еЪіг^е  іп  гчѵеі 
Теііе  реіеіВ  шгб:  Сізкаикаиказіеп  ипб  Тгапзкаиказіеп. 

Біезег  тйсІВі^е  Ѳеѣіг^зги^,  бег  зісіі  іазі  1400  Кт.  ѵоп  (Зег 
Наіѣіпзеі  Татап  Ъіз  гиг  НаІЬіпзеІ  Арзегоп  егзігескі,  егзскеііВ  аиГ 
зеіпеп  Ъеібеп  йиззегзіеп  Ріапкеп  аіз  піебгі^е  Нй^еігеіііе,  еіѣеМ 
зісіі  аѣег  іп  зеіпет  тіШегеп  Теіі  аіз  §і&апІізс1іе  Маиег  тВ  еіпег 
(іигсІізсІітШІісІіеп  НОІіе  ѵоп  3600  Меіег.  Аиі  (Іет  дгбззіеп  Теіі 
зеіпег  Егзігескип^;  ізі  ег  аиз  ѵегзскіебепеп  Игзаскеп  ^апгііск  ип- 
йЪегзскгеВЪаг  іііг  сііе  МекггаЫ  аііег  Тіеге  ипсі  Ъіібеі  еіпе  зсііагіе 
КНта-ипб  Раипа^гепге  г\ѵізс1іеп  сіеп  Ъеібеп  Ьйпбегп,  лѵеісііе  пасіі 
Вйбеп  ипсі  Когбеп  ѵоп  іііт  Ііепеп. 

Сізкаиказіеп  лѵігсі  бигсіі  біе  Йасііе  Віаѵгороізсііе  ЕгкеЪип^ 
іп  2\ѵеі  Теііе  ^еіеіВ:  іп  беп  бзііісііеп  Теіі  тВ  беп  ЛУйзЗепзЗерреп 
сіег  агаіоказрізсііеп  Рогтаііоп  ипб  беп  іѵезШсІіеп  тВ  сіеп  ііррі^еп 
Всіпѵаггегбезіерреп  ат  Агоѵ’зсііеп  Меег. 

«)  2ар.  Каѵк  Оіб.  I.  К  Осо§г.  ОЪ.  XX ІѴ.  1903.  (г из 8.). 

7)  МопВеиг  6.  багб.  Воіап.  Тійіз,  8.  1908. 


61 


Біе  МіВе  ѵоп  Тгапзкаиказіеп  ізі  ѵот  уегшскеВеп  Зузіет 
кез  Кіеіпеп  Каиказиз  еіп^епоттеп.  Бег  тѵезШске  Теіі  Тгапзкаика- 
зіепз  ізі  іт  Зйкеп  кигск  (іеп  Вег§ги&  А§гі-ка§к  ке^гепгі,  лѵеісііег 
ѵоп  ’ѴУезі  пасіі  Озі  уегІаиВ,  ѵт  ег  іт  Агагаі  егиіеѣ.  Бег  ОзШске 
Теіі  каі  іт  Зйкеп  кеіпе  паШгНске  Бгепге.  2ѵті  тегікіопаіе  Ое- 
кіг^зги^е:  сіег  Зигат’зске,  ѵтіскег  каз  Наирі^екіг^е  тВ  кет  Кіеі¬ 
пеп  Каиказиз  ипк  кег  Мез’сІіізсЬе,  кег  ІеШегеп  тВ  кет  А§гі- 
ка§к  уегЪіпкеВ  ЪВкеп  кіе  \Ѵаззегзскеіке  гшзскеп  кеп  Ийззеп  кез 
Ропіиз  ипк  Казрі. 

Гйг  зісіі  аііеіп  зіеМ  каз  ТаІуЗег  Бекіг^е  іт  йиззегзіеп  Зйк- 
озіѵѵіпкеі  Тгапзкаиказіепз  ка,  лѵеіскез  еіпеп  зсктаіеп  ШегзігеіГеп 
ипіег  кет  Катеп  Таіуй  ке^гепгі.  Біезе  Вег^е  зіеііеп  кіе  пбгкііскзіе 
Акгтсеі&ип^  кез  Аікигз-Зузіетз  каг. 

Баз  зо  ^екеппгеісітеіе  КеІіеГ  кез  §апгеп  бекіеіз  кекіп§1  еі- 
пе  аиззегогкепШске  УегзсІііекепІіеВ  кез  КПтаз  ипк  кег  Каіиг  кег 
ѵегзскіекепеп  ЬапкзскаВеп  Тгапзкаиказіепз,  кезопкегз  гшзскеп 
зеіпеп  озШскеп  ипк  ѵтзШскеп  НйІВеп.  Касіі  кіезег  киггеп  аіі&е- 
теіпеп  БкегзісМ  кег  Ого^гаркіе  Каиказіеп’з  ѵтііеп  ууіг  гиг  Скагак- 
іегізіік  кег  еіпгеіпеп  гоо§ео§гаркізскеп  Кгеізе  йкег^екеп.  Іск  шіі 
Мегги  кетегкеп,  каз  кіе  уоп  тіг  §е§’ешѵйгіі&  ап^епоттепе  Еіпіеі- 
1ип&  іт  а11§:етеіпеп  поск  іп  кекеиіепкет  Мааззе  кецепщеп  «Г.  8. 
Мебѵебеѵ’з  Гйг  зеіпе  ркуіо&ео&гаркізскеп  «Оекіеіе»  йкпііск  ізі,  аЬег 
еіпі&е  ІМегзскіеке  уоп  ІеШегеп  аиБѵеізі. 

\Уепп  шг  кіе  Гаипеп  г\ѵеіег  кепасккагіег  БапкзскаВеп  тВ 
уегзекіекепет  Скагакіег  ѵег§1еіскеп,  зо  ізі  ез  каий§  гесІВ  зсктсег 
ги  епізскеікеп,  ок  кег  БпГегзскіек  іп  кеп  Гаипеп  ѵоп  кіезег  Ѵег- 
зскіекепкеВ  кез  Скага.кіегз  (Зіаііо,  Гасіез)  кегикгі,  окег  акег  какег, 
казз  кіе  ЬеігеіГепкеп  Гаипеп  еіпеп  ѵегзскіекепеп  Бгвргип§  какеп. 
МВ  апкегп  ЛѴогіеп:  тизз  тап  зіе  аіз  гчѵеі  зеікзіапкі^е  гоо§ео- 
^гаркізске  ЕіпкеВеп  апзекеп,  окег  акег  пиг  аіз  ѵегзскіекепе  Га¬ 
сіез  еіпег  ипк  кегзеікеп  Еіпкеіі?  ВеГгіекщепк  аиГ  кіезе  Гга^е 
капп  тап  пиг  капп  апітѵогіеп,  ѵтпп  тап  кеп  Бгзргип§'  кег  ипз 
іпіегеззіегепкеп  Гаипа  аиГкеІВ.  Еіп  кегагіі^ег  Гаіі  1іе§1,  2.  В.,  ѵог. 
лѵепп  шг  ипз  Гга^еп,  іп  шеѵіеі  Кгеізе  Сізкаиказіеп  ги  іеііеп  ізі. 
ѴУіг  закеп  зскоп,  казз  кіе  Зіерреп  кіезез  Бекіеіз  зіск  &иі  еВВеіІеп 
Іаззеп  іп  ОзШске  ипк  тѵезШске.  Акег,  тизз  тап  кіе  апзіоззепкеп 
^Уаікег  кез  Когкаккапдз  уот  Наирі&екіг&е  пиг  аіз  кезопкеге  Га¬ 
сіез  кез  ОзШскеп  ипк  тѵезШскеп  Сізкаиказіепз  апзекеп  окег  тизз 
тап  зіе  аіз  кезопкегеп  Кгеіз,  ѵіеІІеісІВ  зо^аг  Кгеізе,  акзопкегп? 
Ьеікег  кезВгеп  шг  гиг  БОзип§  кіезег  Гга^е  Газ!  §аг  кеіп  МаГе- 


62 


гіаі.  Іп  (іег  Іліегаіиг  §іѣі  е8  еіпі^е,  гесііі  бигііі^е  Ап^аЬеп  йЪег 
біе  ^Уаібіаипа  6е8  погбжззШсЬеп  Каиказіепз,  іебосіі  зіпсі  (ііе  \Уаі- 
бег  (іег  КогбаЫіап&е  сіез  ОзШсііеп  Каиказиз  еіпе  ѵОІІі&е  «іегга 
іпсо^пііа».  РегзОпІісІі  ІіаЪе  ісіі  гіетіісіі  §епаи  Тгапзкаиказіеп  ег- 
Зогзскеп  кбппеп,  ипсі  Реі1\ѵеізе  (ііе  8іерреп  Сівкаиказіепз,  аЪег  ісЬ 
Ъіп  кеіптаі  іп  сіеп  ІеШЬіп  ^епаппіеп  \Уа1бегп  ^етѵезеп.  ІпЗбЗ^е- 
беззеп  гіеііе  ісіі  ев  ѵог  баз  Наирі&еЪіг^е  зеЗЪзІ:  тіі  (Зет  \Уа1б&ііг- 
іеі  зеіпез  КогбаЫшщз,  зотѵіе  іеіііѵеізе  зеіпез  \Ѵевіепбез,  аІ8  Ъезоп- 
(іегеп  Кгеіз  осіег  Зэезопбеге  Кгеізе  апгизеііеп,  тѵоѣеі  ісіі  біе  §епе- 
іізсііеп  Вегіеііип^еп  ги  йен  ап&гепгепбеп  8іерреп  пісМ  ЪегиЬгеп 
ш11.  Ніегтіі  §еііе  ісіі  аиі  (ііе  еіпгеіпеп  Кгеізе  йЪег. 


I.  Оіе  ЗсИѵѵаггегсіезіерреп  сіез  ѵѵезііісМеп  Сізкаиказіепз. 

Біе  §гоззеп  ЕЪепеп  (ііезез  Кгеізез  дѵегбеп  ѵоп  8с1пѵаггегбе- 
зіерреп  еіп^епоттеп,  теісііе  ѵоп  еіпег  иррі^еп  КгаиіегЙога  Ъе- 
бескі  8іп6.  Касіі  8йбеп  Ъіібеп  зеіпе  бгепге  (ііе  лѵаЫі^еп  ѴогЪег- 
§е  сіез  Наирі^еЪіг^з,  іт  \Ѵе8іеп  (Заз  Меег,  іт  Озіеп  бег  8іаѵго- 
роЗег  НОІіепгііскеп,  пасіі  Когбеп  Зііп  §е1іі  (Зіезег  Кгеіз  ііЪег  іп  (ііе 
8іерреп  8й(ігіі88Іап(І8. 

Іп  ѵогііе^епбег  АгЬеіі  Ъетііііе  ісіі  тісіі  (ііе  ѵоп  тіг  аиі^е- 
зіеШеп  Кгеізе,  аиз  геіп  ргакіізсііеп  Бгйпбеп,  аиззсЫіеззІісІі  (іигсіі 
іЬге  Еаипеп  ѵоп  \ѴігЪе1ііегеп  ги  кеппгеісітеп,  ипіег  іііпеп  шебег 
Ъезопбегз  (іигсіі  (Зіе  8аи§еііеге.  Іп  (Зеп  Огепгеп  (Ііезез  Кгеізез 
капп  тап  ипіег  (іеп  \УігЬе1ііегеп  аиГ  кеіп  еіпгі&ез,  пиг  Гиг  сііезеп 
Кгеіз  сЗіагакіегізіізсІіез,  Зііп^еізеп,  аиззег  аІІепГаІІз  бег  ѵог  киг- 
2ет  іііег  деГипбепеп  Кеиегкгоіе  (ВотЫпа  ЪотЫпа  Б.),  лѵеісііе  іп 
^апг  іМійеІ-ипб  ЗйбгиззЗапб  зеііг  §е\ѵОІт1іс1і  ізі,  аЪег  іп  Каика- 
зіеп  зісіі  пиг  Іііег  ѵогіЫеі. 

Ѵоп  8аи^еііегеп  зіпб  іиг  іііезе  8іерреп  сііагаісіегізіізсіі: 


Егіпасеиз  сІапиЫсиз  Матзсніе. 
8огех  агапеиз  Ь. 

Іаіра  соеса  саисазіса  8атіш. 
Меіез  теіез  Ь. 

Ѵогтеіа  загтаііса  Раьь. 

Риіогіиз  пгѵаііз  сііппікі  8атіш. 
Ѵиірез  теіапоіиз  Раьь. 

Сгіеііиз  тизісиз  ріапгсоіа  8атіш. 
Місгошуз  адгагіиз  Раьь. 


Місготуз  тіпиіиз  Раьь. 

Сгісеіиз  ѵиідаггз  зіаѵгороіісиз  8а т. 
Мезосгісеіиз  підгісиіиз  Кенкшо. 
Місгоіиз  атркіЫиз  Ь. 

Мгсгоіиз  агѵаііз  Раьь. 

8раІах  тісгоркікаітиз  ООьб. 
ЕІІоЪіиз  іаіріпиз  Раьь. 

Аіасіада  заііепз  Омеь. 

Еериз  еигораеиз  Раьь. 


ісіі  Ьаііе  тісіі  теііг  ап  біе  8аи^еііеге  аиз  2\ѵеі  бгипбеп: 
егзіепз  зіпб  зіе,  лѵеіі  теііг  ап  беп  Вобеп  §еЪипбеп,  Ъедиетег  гиг 


63 


Скагакіегі8іегип§  еіпег  Іокаіеп  Раипа  аіз  г.  В.  (ііе  ѴОдеІ;  гчѵеііеп- 
ЬаЪе  іск  шісіі  ікпеп  зрегіеіі  ^ечѵЫтеГ  ипб  кетше  віе  сіакег  кезз 
зет,  аіз  (ііе  йЬгі&еп  Кіаззеп  (іег  ТіепѵеН. 

Ѵіеіе  (іег  Ыег  аи%егй1і11еті  Тіеге  коттеп  аиск  іп  сіеіі  казрі- 
зскеп  8іерреп  уог,  іебоск  зіпсі  (іег  Ті^егіШз,  (ііе  2іезеІтаиз,  Нат- 
зіег  ипсі  ^гоззег  РГегбезргіп&ег  окепЪаг  теііг  (іег  8с1шаггегбе-8іер- 
ре  ги&еіап  ипб  піг&епбз  котті  (іег  Ті&егіШз  іп  80  ^гоззег  Меп^е 
уог,  лѵіе  Ыег.  Бег  МаиІшігГ  котші  ^е(1ег  аиГ  Ъеііт-поск  аиГ  8апб- 
зіерреп  уог. 

Уоп  Уб^еіп  8ІП(1  іііг  баз  ЬапбзскаГізЬіІб  (іег  8скутггегбе- 
8іерре  скагакіегізіізск:  Меіапосогурка  саіапсіга  Ь.  ипсі  Оііз  іе- 
ігах  Б.  бепаиег  ѵегта§  ісіі  біезе  АѵіГаипа  пісііі  т  скагакіегі- 
зіегеп.  Баз  каі  зскоп  ѵог  тіг  РгоГ.  Метшее  Гиг  зеіпеп  Кикап- 
Тегек-Кгеіз  (1.  с.  р.  197)  ^еіап.  Ег  ііаі  еіп  У еггеіскпіз  (іег  сііа- 
гакіегізіізсііеп  Агіеп  &е§еЪеп  ип(і  туепп  ісіі  ез  пісЫ  Ъепиіге,  зо 
ізі  ез  пиг  беззѵт^еп,  лѵеіі  шеіп  Кгеіз  іп  сііезет  Раііе  пісЫ  тіі  (іет 
Кгеізе  Мек2віеез  гизаштепГаШ  иікі  пиг  (іеззеп  жевМіске  ШІГіе 
Ъіібеі.  Аиззегбет  пеііте  ісіі  ]еЫ  пиг  сііе  8іерреп  ѵог,  Мемхвіее 
аЪег  §геШ  аиск  аиГ  (ііе  тѵа]бі§еп  УогЪег^е  ііЪег. 

Ѵоп  КерШіеп  зіпб  скагакегізіізсіі:  Ѵірега  гепагйі  Снеізт. 
ип(і  Ьасегіа  адіііз  Батіе. 

Ятсізсііеп  (ііезет  еЬеп  ЪезскгіеЪепеп  Кгеізе  ипсі  бепуеш§еп 
(іег  ІУйзіепзІерреп  сіез  бзШскеп  Сізкаиказіепз  Ъеііпбеі;  зісіі  аиГ  (іег 
ркуіо^ео&гаркізскеп  Кагіе  Мебѵебеуз  еіп  Ъгеііег  ЗГгеіГеп  Ійп^з 
беп  УогЪег^еп  без  бзШскеп  Наирі&еЪіг^з  ипб  аиГ  бег  8іаѵгоро- 
іег  ЕгкеЪип§;.  ЁЪег  беп  \Уа1б§йгіе1  біезез  Теііз  без  Каиказиз 
ехізііегеп,  тѵіе  ісіі  зсііоп  за^іе,  кеіпе  гооіо&ізскеп  БаГеп.  \Уаз  біе 
8іерреп  апЬе!ап§1,  зо  геіді  ікге  Раипа  ЁЬег^йп&е  ѵоп  бег)епі§еп 
бег  8сЫѵаг2егбе- 8іерре  гиг  ЛѴ гізкепвкерр е  ат  Казрі  ипб  жеізі  еі- 
пеп  ^етізсЫеп  Сііагакіег  аиГ. 

II.  АгаІокаврізсЬе  \Л/ йзіепзіерреп  сіез  озіІісЬеп  Сізкаиказіепз. 

Біе  бгепгеп  біезез  Кгеізез  іт  8ибеп  ипб  ЧУезіеп  Гаііеп  ѵоіі- 
8ійпбі§  йѣегеіп  тіі  беп  Сгепгеп  без  ^етѵезепеп  розИегИагеп  Мее- 
гез,  іт  Когбеп  §еЫ  бег  Кгеіз  оіте  зсІіагГе  Огепгеп  йЪег  іп  апбе- 
ге  Кгеізе  бег  Казрізскеп  Зіерреп. 

Іт  АІІ^етеіпеп  геі^і  баз  БапбзскаіГзЪіІб  біезез  Кгеізез  ба¬ 
ске  Бектзіерреп  тіі  ІѴегтиПі  кетаскзеп,  жеіске  тіі  ЗаігаизЫй- 
кип^еп  ипб  8апббйпеп  акжескзеіп.  Біе  Раипа  біезег  ОгШсккеіі 


64 


ізі  аиззегогбепШск  геісЬ.  игкі  еіпеп  аиз^езргосііепеп  агаіо- 
казрізскеп  Скагакіег.  Іііге  курізсЬзкеп  ^окпзііге:  біе  Йаске  ЬеЬт- 
зіерре  тіѣ  зрйгіісііег  \ѴегтиЙіѵе§еШіоп  ипб  8апббйпеп  (Вагска- 
пе)  шебегіюіеп  зісіі  аиі  бег  §апгеп  агаіоказрізскеп  Шебегшщ. 
Біе  Раипа  бег  Заікісіітеп  ззѣ  Ъешеііет  геісЬег  аіз  біе  бег  Йаскеп 
81ерре,  лѵеіі  зіе  Йг  баз  ТіегІеЪеп  §ипз1;і§еге  Вебіп§ип§еп  багЪіе- 
Хеі.  Ніег  кгейеп  чѵіг  сііе  аііегіурізсіізіеп  Рогтеп  сііезез  Кгеізез, 
тѵеісііе  бигсіі  іМе  Апраззип^  ап  баз  ЬеЪеп  іт  8апбе  Ъезопбегз 
огі^теіі  зіпсі.  Біе  Раипеп  сіег  Беіітзіерре  ипб  бег  8апббйпеп  зіпб 
гіетіісіі  ѵегзсМебеп  ѵопеіпапсіег  иікі  ѵіеіеп  Рогтеп  бег  еіпеп  Ра- 
сіез  еМзргескеп  аМіИсЬе  Рогтеп  бег  апбегеп.  Ваііег  §еЬе  ісЬ.  баз 
Ѵеггеісііпіз  бег  Іурізскеп  8аи&еііеге  ^еігеппі  йг  Ъеібе  Расіез: 


Ріасііе  Візеррѳ: 
НетіесМпиз  аигііиз  Раьь. 

Риіогіиз  еѵегзтаппі  Безз. 

Ѵиірез  теіапоіиз  Раьь. 

„  согзак  I/. 

Сііеііиз  тизісиз  ріапісоіа  8атшя. 

Місгоіиз  рагѵиз  8атіш. 

ЕІІоЫиз  іаіріпиз  Раьь. 

8раІах  тісгорМаІтиз  6і)ьо. 
Аіасіада  заііепз  СгМЕЬ. 

„  еіаіег  кігідагісиз  8 АТ пк. 
Аіасіадиіиз  асопііоп  Раьь. 


8апббйпеп: 

НетіесМпиз  аигііиз  Раьь. 
Егіпасеиз  йапиЫсиз  Матзсніе. 
Меіез  агепагіиз  8атик. 
Риіогіиз  еѵегзтаппі  Бе  88. 
Ѵиірез  теіапоіиз  Раьь. 

„  согзак  Б. 

ОегЫИиз  тегЫіапиз  Раьь. 

„  сізсаисазісиз  8атик. 
Сгісеіиіиз  рііаеиз  Раьь. 

ІЯриз  подаі  8атшь 
8сігіоросіа  Тгаііісиз  Іььт. 

Ьсриз  сазріиз  Енкекв. 

8агда  іаіагіса  Б. 


\Ѵепп  тап  йг  еіп  ^е^еЪепез  Тіег  аіз  сііагакіегізіізске  Ра¬ 
сіез  б^епі&е  апзіеМ,  іп  лѵеІсЬег  ез  зеіпе  бип^еп  аиігіеМ,  зо  ег- 
Ьаііеп  шг  Йг  біе  МеЬггаМ  бег  іп  Ъеібеп  Расіез  ѵогкоттепбеп 
Агіеп  біе  8апббііпеп,  бепп  зіе  Ъіеіеп  ипѵег^ІеісМіск  Ъеззеге  2и- 
ЙисМзогіе,  аіз  біе  §1аМе,  каМе  8іерре.  ^Шгіісіі  кбппеп  Назе  ипб 
8аі&а  ІеісМ  зісЬ  іп  біе  ойепе  8іерре  Мпаиз  геМеп,  аЬег  іііге  еі- 
§епШсЬе  2иЙисМ  йпбеп  зіе  боек  пиг  іп  беп  Вйпеп. 

Аиззег  беп  1§е1п  ез  кеіпе  апбегеп  ІпзекіепГгеззег  текг 
іп  біезет  Кгеізе,  бепп  ез  ізі  йг  зіе  Мег  ги  ігоскеп.  Аіз  Ъезоп- 
бегз  сііагакіегізѣізсііеп  Ъіоіо^ізскеп  2и&  бег  Мег  ІеЪепбеп  Тіеге 
капп  тап  беп  Бтзіапб  аийаззеп,  базз  зіе  іазі  аііе  іп  БОскегп, 
Ваиеп  ипб  Ѳап&еп  іеѣеп;  зо^аг  бег  ЛѴоІГ  §гаМ  зісіі  Мег  гит  ѴШ- 
Геп  ипб  АиГгіекеп  зеіпег  бип§еп  еіпеп  ипіегігбізскеп  Ваи. 


65 


Біезеп  Кгеіз  огпШюІо&ізсІі  т  кеппгеісііпеп  ізѣ  зсЬоп  лѵеіі 
зсіпѵегег.  Іп  іііт  коттеп  зсЬоп  еіпі^е  Рогтеп  уог,  уѵеісііе  Гиг  сііе 
АѴйзіепгопе  сІіагакГегізѣізсІі  зіікі. 


Біе  Йасііе  81ерре  ізі  ап  Уб^еіп  йЪегІіаирі  гесііі  агт.  Ргеі- 
Псіі  Іоскеп  сііе  гаііігеісііеп  ^§ег  уіеіе  КаиЪуО^еІ  Ііег,  Ъезопйегз 
Асііег  иікі  Виззагйе,  аЬег  аиззег  іітеп  капп  тап  Іііег  пиг  Бег- 
сііепагіеп  апІгеПеп;  Ъезопйегз  Саіапйгеііа  Ъгаскусіасіуіа  Бюнт.  иші 
Меіапосогурка  саіапсіга  Б.,  аиззегсіегп  посіі  вахісоіа  гзаЬеШпа 
Віірр.,  аисіі  (ііезе  &ечуМт1іс1і  пиг  Ъеі  йеп  ѴѴаззеггіззеп.  Уоп  Кер- 
Шіеп  йпйеп  шг  Іііег:  Ѵірега  гепагсіі  Сншзт.,  уегзсіііесіепе  Еа~ 
сегіеп  ипсі  Егетіаз,  зоше  Ркгупосеркаіиз  кеііозсориз  Раьь. 

Біе  ЗапсШпеп  епуеізеп  еіпе  ^гОззеге  Апгіекип^зкгаГі  аиГ 
теііг  Уо&еіагіеп,  Ъезопйегз  аиГ  зоісііе,  ууеісііе,  ше  ВіепепГгеззег 
ипсі  Мапйеікгаііеп,  іп  БОсЬегп  пізіеп;  аЪег  аисіі  Іііег  ізі  йеппосЬ 
(ііе  АуіГаипа  агт  ап  Агіеп.  Уоп  У(3§е1п  шіі  іск  посіі  гизат- 
теп  Гііг  (Зеп  ^апгеп  Кгеіз,  уѵеісііег  йеп  ОзШсЬеп  Теіі  йез  КиЪап- 
Тегек-Кгеізез  Мекзвіеез  еіппітшГ,  Гоі^епйе  пеппеп: 


Адгіііа  огіепіаііз  Сав. 

„  теіапаеіиз  Ь. 

Виіео  іегох  Б. 

Ніегоі'аісо  закег  Ѳм. 

Тіппипсиіиз  паитаппі  Рьеізсн. 
Сггсиз  тасгигт  Ѳмеь. 

ЕтЪегіга  теіапосерксііа  8сор. 
ВисШез  теіапосеркаіиз  Ьіснт. 
Моіасіііа  сіиккипепзгз  8ук. 

Ветіга  репсіиігпа  ссізріа  Роеье 
Рапигиз  Ыагтісиз  гиззісиз  Веенм. 
Асгосеркаіиз  агигкііпасеиз  Ь.  ( ~іиг - 
сіоісіез  Меу.!) 

СеШа  сеШ  Маем. 

8іитиз  саисазісиз  Бое. 

Разіог  гозеиз  Б. 

Мегорз  аріазіег  Б. 

„  регзісиз  Ѳм. 

ОесИспетиз  оесііспетиз  Б. 


АедіссШез  сапігапиз 
АпікгороМез  ѵігдо  Б. 

Ркоух  ригригеа  Б. 

Негосігаз  аІЬа  Б. 

Оаггеііа  даггеііа  Б. 

Ріаіаіеа  Іеисогосіш  Б. 

ІЫз  /'аісіпеііиз  Б. 

Скеііизга  дгедагш  Раьъ. 
Оіагеоіа  теіапоріеѵа  Коебм. 
Весигѵігозіга  аѵосеііа  Б. 
Нітапіориз  Ытапіориз  Б. 
Тоіапиз  саІЫгіз  Б 
Тайогпа  іасіогпа  Б. 

Сазагса  сазагса  Б. 

ЕНзтаіига  Іеисосеркаіа  8сор. 
Реіесапиз  опосгоіаіиз  Б. 

„  сгізриз  Веисн. 

Оііз  іагсіа  Б. 

Теігах  іеігах  Б. 


Уоп  КерШіеп  сіег  8ашМйпеп  шОсІіГе  ісіі  посіі  епѵаііпеп  (ііе 
Іокаіе  Бпіегагі  сіег  ТигкезГапізсІіеп  АгБ  Егух  тіііагіз  подаіогит 
Шк.,  сіапп  Адата  запдиіпоіепіа  Раьь.,  Ркгупосеркаіиз  тузіасеиз 
Раьъ.  ипсі  Ркг.  саисііѵоіѵиіиз  Раіх.;  аііе  сііезе  зіпй  Гйг  баз  БеЬеп  іт 
8апсІе  ргас1іІі§  ап^ераззБ  Іп  сііезеп  8Герреп  іѵигйе  аисЬ  РеІоЪаісз 
/ изсиз  Бапе.  §еГипсіеп. 

Изв.  Кавк.  Муа.  VII, 


5. 


66 


Ь&п^з  бет  казрізскеп  Шег  Іііп  гіекі  зісЬ  еіп  зсіітаіег  Вігеі- 
Геп  тіѣ  ЗіітрГеп  ип(і  КОІігісІіі.  Біезег  8ігеіГеп  уегЪгеіѣегѣ  зісіі  ап 
(іеп  Еіиззтйпбип^еп,  Ъезопбегз  іт  Тегек-Беііа,  Ъебеиіепб.  Ег  ізі 
іп  ѵіеіег  НіпзісМ  тшг  еіпе  Еогізеігищ*  еіпез  йЬпІісІіеп  ВѣгеіРепз  іп 
Тгапзкаиказіеп  ипб  §е1і0гі,  зѣгеп^  ^епопппеп,  пісііі  теііг  гит  Ъе- 
зсІігіеЪепеп  Кгеізе.  Ніег  ігеЕеп  шг  зоісііе  Тіеге  ап  ше:  Саіоіупх 
скаиз  Сгііьб.,  Ткоз  аигеиз ,  Виз  зсго/а  Б.,  тѵеісііе  беп  8іерреп  біе- 
зез  Кгеізез  §апг  Ггетб  &е§епйЪег  зѣеііѳп.  АпсЬ.  коттеп  Ыег  таз- 
зепкаГі  уог  аііе  іт  оЪеп§епаппіеп  Уеггеісітіз  аи%е2йЫіеп  8итрГ- 
ипб  \УаззегѵО§е1. 


III.  ипб  IV.  \Л/езШсЬег  ипб  озіІісЬег  Кгеіз  без  КаиказізсНеп  Наирі- 

деЬігдз. 

Біе  АиГзѣеІІип^  2\гаег  Кгеізе  Гиг  (іаз  Наирі§еЪіг§е  зсііеіпі 
аиГ  беп  егзіеп  ВПск  бег  ркуіо§ео§гар1іізс1іеп  Еіпіеі1ип§  Мебуе- 
беѵ’з  2и  шбегзргесііеп;  іебосіі  ізі  біезег  \Ѵібегзргис1і  пиг  еіп 
зсііеіпѣагег.  Іп  ЛѴ ігкі ісіік еіѣ  ізі  аиГ  (іег  Кагіе  Мебуебеѵ’з  ^етеіп- 
зат  Гиг  біе  угезШсЬе  ипб  Озііісііе  НаІГіе  (Тез  Наирі§еЪіг§ез  пиг 
сііе  аіріпе  2опе,  зскоп  біе  зиЪаІріпе  2опе,  ипб.  итзотеііг  біе  8іер- 
репгопе,  ^екОгеп  іт  \Ѵезіеп  бет  «ЛѴезіІісІіеп  Сізкаиказіеп»,  іт 
Озіеп  аѣег  бет  «Озііісііеп  Сізкаиказіеп»  Мевѵебеу’з.  бепе  Бпіег- 
зсіііебе,  ууеісііе  шг  іп  беп  Еаипеп  Ъеібег  БЖіеп  без  Наирі&еЪіг^з 
Ъетегкеп,  кОппеп  аиск  зраіегег  НегкипГі  зеіп.  Ѵіеіе  скагакіегі- 
зМзсІіе  Іюсііаіріпе  ѴО&еІ  зіпб  §1еіс1ітаззі§  Ійп&з  бет  §апгеп  Секіг- 
де  уегіеііі.  Ез  ізі  Ьетегкепзуегі,  базз  біе  УегЪгеіІипдз^гепге  бег 
Тиге  без  \Уезі-ипб  Озікаиказиз  шіі  бег  ѵоп  Мебѵебеу  &е&еЬепеп 
Сггепге  зеіпез  «АУезШскеп»  ипб  «Озііісііеп  Сізкаиказіеп»  гизат- 
тепГаІІі. 

Бег  Мап&еі  ап  гооіо^ізскеп  Апдакеп  гшп§і  тісіі  біѳ  ркуіо- 
§ео&гаркізске  Еіпіеііип^  Ьеі  бег  Ь0зип§-  бег  ѵог  тіг  Ііе^епбеп  Ега- 
§е  ги  Ъегискзіскіі&еп. 

Мебѵебеу  ипіегзскеібеі  іт  ЛѴ аІб^еЪіе!  бег  КогбаЫі&п^е  без 
Наирі&екіг^з  еіпеп  тѵезііісііеп  ипб  Озіііеііеп  Теіі,  егкеппі  ]ебоск 
пиг  еіпе  аіріпе  2опе  беззеІЬеп  ап. 

РгоГ.  N.  I.  КпгыЕтзоу  8)  іеііі  баз  Наирі§еЪіг§е  тіі  зеіпет 


ь)  N.  I.  КцгкЕТЗОѴ,  Ргіпсіріеп  Ъеі  бег  Еіпіеііип^  Каиказіепз  іп 
ркуіо^ео&гаркізске  Ргоѵіпгеп.  Мёт.  бе  Г  Ас.  8с.  81.  РЪ^.  (VIII) 
I,  XXIV,  №  1.  1909  (гц88,). 


6-1 


Когбаккапд  іп  3  ^УаІбдеківГе,  1  хегорЫІе  Кедіоп  шіб  3  аІріпсз 
СгеЪіеѣе  еіп. 

Бет  2оо1одеп  І8ѣ  ез  дан 2  иптбдііск  біе  ’ѴѴаІбгопе  шіб  (іаз 
аіріпѳ  ОеЪіеѣ  іи  ѵегзсіііесіепе  Кгеізе  т  Іеііеп,  (Іа  біе  ѴегЬіпбипд 
гшзскеп  ііігеп  Раипеп  ги  ойепкипбід  ізі.  Беззигедеп  егкешіе  ісіі 
Гиг  (Іаз  Каиказізсііе  НаирГдекігде  тіГ  зеіпет  ѵаМідеп  Могбаккапд 
пиг  2^еі  Кгеізе  ап,  ипдеасМеІ  беззеп,  сіазз  ісіі  йѣег  біе  ОзШске 
\Ѵа1сІ20пе  Сізкаиказіепз  Газѣ  даг  кеіпе  АпдаЬеп  кезііге.  Ісіі  зШіге 
тісіі  (ІаЪеі  еіпегзеііз  аиГ  рііуѣодеодгарііізсііе  Рогзскипдеп,  апбгег- 
зеііз  аиГ  (ііе  ГіеГдекепбеп  Шііегзскіебе  гшзскеп  беп  Раипеп  сіег 
лѵезШскеп  иікі  ОзШсЬеп  НйШеп  <іег  аіріпеп  Кедіоп.  Біе  бгепгеп 
сіег  Ъеібеп  Кгеізе  кезіітте  ісіі  Гоідепбегтааззеп:  бег  лѵезГ- 
Іізсііе  Кгеіз  без  Каиказізсііеп  НаирІдеЪігдз  итГаззГ  біе 
аіріпе  Кедіоп  ипб  біе  У^аібгопе  без  Когбаккапдз  без  птзШскеп 
Каиказиз  Ъіз  гит  Мегібіап  без  Еікогиз  іт  Озіеп. 

Бег  дапге  йкгіде  Теіі  без  Каиказізсііеп  НаирІдекігдз  ОзШск 
уоп  біезет  Мегібіап  тіі  бег  УГаІбгопе  іт  Когбеп  баѵоп  декОгГ 
гит  ОзШскеп  Кгеіз  без  Каиказізсііеп  НаирідеЪігдз. 

Іт  2еп1гит  БадкезГапз  ЪейпбеІ  зісіі  еіпе  дгоззе  утібіозе 
Рійске  тіГ  хегоркііег  УедеГаГіоп.  РгоГ.  N.  I.  Кіихетзоу  ІгеппІ  зіе 
гіскГід  аЬ  аіз  Ъезопбеге  Ргоѵіпг,  біе  ег  «Ргоѵіпг  бег  ХегорЬуГеп 
без  іппегеп  БадкезІапз»  пеппі. 

Цпг\ѵеіГе11іаГГ  ізі,  базз  тіі  бег  Епішскіипд  ипзгег  гооіодізсііеп 
Кеппіпіззе  біезег  Теіі  аисіі  ѵоп  беп  2оо1одеп  аЬдеГгеппІ  туегбеп 
луігб.  ^еЫ  акег  капп  іск  Гйг  біезез  бекіеі  пиг  еіп  сііагакіегі- 
зіізскез  ипб  поск  баги  епбетізсііез  Тіег  пеппеп —Мсзосгісеіш  гасі- 
Аеі  Кенешо.  Аііеіп  ісіі  капп  ез,  пиг  аиГ  Бгипб  біезез  еіпеп  Тіегз, 
паШгНск  пісііі  аіз  Ьезопбегеп  Кгеіз  аЫгеппеп. 

Раз!  біе  дезаттіеп  КогбаЪкапде  без  Каиказізсііеп  НаирГде- 
Ьігдз  зіпб  тіі  ЛѴаІбегп  ЪебескІ,  акег  іт  аПегипкегйкгГезГет  2и- 
зіапбе  какеп  зіе  зісіі  ЪізіеГгГ  пиг  іт  Когбтѵезіеп  егкаКеп,  тѵо  біе 
Вегдкапде  ипб  8ск1искГеп  тіі  гіезідеп,  зскчуеггидйпдііскеп,  Геіі- 
іуеізе  ]ипдГгаи1іс1іеп  Іілуаібегп  Ъебескі  зіпб.  Іт  Озіеп  без  ОеЬігдз 
зіпб  пиг  поск  птпіде  'ѴѴаІбег  паскдеЫіеЪеп  ипб  Газ!  біе  дапге 
Рійске'  БадкезГапз  ізГ  жаібіоз.  У^іе  зскоп  дезадГ,  зіекГ  I.  8.  Ме- 
пѵепеу  біе  КогбаЫіапде  ипб  баз  Ѳекігде,  тіГ  Аизпакте  бег  аірі¬ 
пеп  Кедіоп,  пиг  аіз  ОекігдзГасіез  бегзеікеп  ркуіодеодгаркізскеп 
«ОекіеГе»  (іп  зеіпет  8іппе)  ап,  туеіске  аиск  біе  апдгепгепбеп 
8Герреп  итГаззеп.  Іск  етѵакпГе  зскоп  Ггіікег,  ба§з  іск,  окпе  беп 
депеГізскеп  2изаттепкапд  теіпез  егзГеп  Кгеізез  тіі  бег  Раппа 


68 


без  НаирІ&еѣіг&з  аЪгшуеізеп,  ^ІеіскгеШ^  ез  Гйг  раззепбег  Гапб,  1еІ2~ 
Іеге  іп  гтѵеі  Ъезопбегеп  топіапеп  Кгеізеп  ипГеггиЪгіп^еп.  ЦпгтѵеіГеШай 
ізѣ  біе  НегкипГі  бег  Гаипа  без  Наирі§еЪіг§з  зеІЪзІ  зеііг  аіі,  туаз 
зскоп  кіаг  аиз  бет  Кеісіііит  без  Наирі&еЪіг&з  ап  епбетізсііеп  Аг- 
Іеп  Ііегѵог^еііі;.  АиГ  бег  Шебегип§  аѣег  ізі  зсіюп  оЕепЪаг  еіпе  Уег- 
тізсііип^  бег  АЪк0тт1іп§е  біезег  Гаипа  тіГ  беп  Яи^етуапбегіеп 
аиз  бет  Когбеп  уог  зісіі  §е§;ап§еп.  \Уаз  пип  теіпеп  гтѵеііеп  Кгеіз 
бег  «\УйзІепзіерреп  без  ОзШсІіеп  Сізкаиказіеп»  апЪеГгіШ,  зо  капп 
тап,  зеІЪзѣ  Ъеі  ипзегет  Ііеиіі&ет  ипѵоІЫапбі&ет  \Ѵіззеп,  тіГ  6е- 
тѵі88Ііеік  Ъеііаиріеп,  базз  біезе  Гаипа  тіі  бег  без  Наир^еЪіг^з 
пісМз  §етеіп  ІіаГ  ипб  §апг  апбегег  НегкипГГ  ізк 

Ісіі  тѵііі  пип  гиг  Скагакіегізіік  бег  уоп  тіг  ап^епоттепеп 
гтѵеі  Кгеізе  без  Каиказізсііеп  НаирІ&еЪіг&з  иЬег^екеп. 

Біе  ^Уаібег  без  погбдуезШскеп  Каиказиз  туегбеп  ^етѵбітіісіі 
скагакіегізіегі;  бигск  біе  КеісІіІіаШ^кеіІ  ^гоззег  Тіегагіеп,  ипіег 
бепеп  біе  егзіе  Зѣеііе  бег  АУізепІ  еіппіттк  АПеіп  еіпе  бегагіі^е 
Кеппгеісітип^  капп  тап  паШгІісІі  каит  аіз  туіззепзсІіаШіск  ап- 
зекеп,  бепп  біе  Бгзасііе  біезег  Меп^е  ізѣ  пісііѣ  іп  беп  гоо&ео^га- 
рЫзскеп  Еі^епзсІіаГіеп  біезез  Кгеізез  ги  зисЬеп,  зопбегп  іп  бег 
ЛѴіІбІіеіѣ  ипб  ХІпги^йп^ІісЬкеіІ;  зеіпег  8с1і1ис1беп  ипб  Вег§У7й1бег. 
Біе  ^гоззеп  Тіеге,  ше  Нігзсііе,  Кеке,  АпШореп  и.  з.  ту.  зіпб  патіісіі 
§;ап2  ипіаи^НсІі  гиг  Кеппгеіскпип^  гоо^ео&гарЫзскег  Кгеізе,  бепп 
аиГ  ііігег  УегЪгеііип^  ІіаГ  зісіі  тіГ  ГигсПЪагег  8Шгке  бег  гегзГОгеп- 
бе  Еіпйизз  без  Мепзсііеп  ойепЪагк  ПпгтѵеіГеІІіаГѢ  ІіаГ  ез  еіпе  2еіГ 
де&еЪеп,  туо  бег  ЕбеІЬігзсІі  (Сегѵиз  еіаркиз  тагаі  Оеиьву)  аиГ  бет 
&ап2еп  тѵеііеп  ОеЪіеіе  Каиказіепз  еіпз  бег  аІІег^етѵОІіпНсІізГеп  Тіе¬ 
ге  таг,  .тѵакгепб  ег  ]еЫ  іт  ^гйззіеп  Теііе  зеіпез  еіпзііпаіз  уоп 
іііт  еіп^епоттепеп  ТеігіГогіитз  епб§йШ§  ѵегШ&І  ізк  Беззтѵе^еп 
еѣеп  тизз  тап  іп  теііг  обег  тіпбег  ЪеѵОІкегіеп  Ѳе^епбеп  Гйг 
еіпе  2оо§ео§гар1іізс1іе  СкагакГегізГік  каирГзйсЬНск  Тіеге  Ъепиігеп, 
туеісііе  ѵот  Мепзсііеп  гіісііі;  Ъезопбегз  уегГо1§Г  туегбеп.  Аіз  зоісііе 
зеііеп  туіг  Ьезопбегз  Іпзесііѵога  ипб  Еосіепііа  ап.  Беібег  ізѣ  біе 
Ѵ^аІбГаипа  іп  біезег  Ніпзісііѣ  посіі  зекг  ип§епй§епб  егГогзскГ  ипб 
сііагакгегізіізсііе  Гог  теп  Гйг  біезе  2опе  §іЪГ  ез  посіі  туепі^.  Ісіі 
деѣе  Ыег  еіпе  Бізіе  бег  8аи§еТіеге,  таісііе  Гйг  біезе  2опе  аіз 
сІіагакѣегізѣізсЬ  §е1Іеп  коппеп. 

ВагЬазіеІІа  ЪагЪазШІа  8снкев.  Мизіеіа  тагіез  Ь. 

Таіра  соеса  саисазіса  8атіш.  *Риіогіиз  Іиігеоіа  Ъ. 

ІІгзиз  агсіоз  тегЫіопаІіз  Мібб.  *Риіоггиз  егтіпеиз  Ь. 

Меіез  теіез  Ь.  Ьеорагсіиз  рагсіиз  іиіііапиз  Уаьемс. 


Р'еііз  саіиз  саисазісиз  8атіш. 
*Рупх  Іупх  Ь. 

Г Сазіог  рЪег  В. 

*Миз  шіпиіиз  Раьь. 

°Місгоіиз  йіппікі  8атіш. 


8ісізіа  сопсоіог  ВёсныеЕ. 

*Рериз  тесііиз  8иЬзр.? 

Сегѵиз  еіаркиз  тагаі  Оаіьвт. 
*СегѵиІиз  саргеоіиз  саисазісиз  Бпш. 
Візоп  Ъопазиз  саисазісиз  8ат. 


Біе  шіі  Зіегаскеп  ѵегзеііепеп  Агіеп  котшеп  іп  апсіегеп  Кгеі- 
зеп  Каиказіепз  пісМ  уог,  сііе  тіГ  еіпет  кіеіпеп  Кгеіз  Ъегеісіте- 
Іеп  зіікі  епсіетізсіі  Гиг  (Иезеп  Кгеіз. 

Ісіі  лѵіесіегііоіе.  сіазз  ісіі  пісііГ  ѵоііе  Бізіеп  (іег  Тіеге  (іез  &е- 
^еЪепеп  Кгеізез  апГііІіге,  зоікГегп  ішг  зоісііе  (іег  аііегсііагакгегі- 
зіізсіізіеп.  Баііег  гаЫе  ісіі  аисіі  пиг  зеііеп  сііе  Еіесіегтаизе  аиГ, 
сѵеісііе  еіп  зеііг  §гоззез  ѴегЪгеііип§з§еЪіеГ  ІіаЪеп  ип(і  сіеззііаіъ  Гйг 
теіпе  кіеіпеп  Кгеізе  ѵгепі$  кеппгеісітепсі  зіпсі. 

Ап  Ѵб§е1п  ізГ  (ііе  Ѵ^аЫгопе  (Іез  погсІтѵезШсІіеп  Каиказиз  пісііі 
геісіі,  ууеіі  с1іе  Ѵб§е1  иЪегкаирГ  (іипкіе  НосІпѵаЫег  теЫеп.  Іп 
ікпеп  ІеЪеп  уегзсІііе(іепе  ВресМе,  КІеіЪег,  Меізеп,  Сітреі  ип(і  ап- 
(іеге  ^УаЫѵО^еІ.  Ісіі  Гйііге  Іііег  ѵоп  сіеп  сііагакіегізіізсііеп  У0§е1п 
Гоі&епсіе  ап: 


Ркуііозсориз  педіесіиз  Іогепгі  8Ша  кгйрегі  Рп2. 

Меиев.  Всдиіиз  гедиіиз  Ь. 

8іигпиз  іаигісиз  Вит.  Вспйгосориз  тадог  іепиігозігіз  Вит. 

8і.  саисазісиз  Бовеие.  Репсігосоріез  тесііиз  саисазісиз 

Егуікасиз  гиЪесиІиз  саисазісиз  Вит.  Віаксні 

Регірагиз  аіег  тіскаіогѵзіш  Воав.  «Л/ пх  іогдиіііа  Б. 

Суапізіез  соегиіеиз  Ъ  Руггкиіа  руггкиіа  гоззікогѵі  Бе- 

Аедіікаіиз  ігЪуі  саисазісиз  Боеек2.  к«шаш. 


Ап  КерШіеп  ипсі  АтрІііЬіеп  зіпсі  (Иезе  АѴ'аИег  аиГГа11еп(1 
агт,  гіетіісіі  ІіаиГщ  коттГ  Ыег  уог  Ѵірега  гепагйі  Сне.,  зосіапп 
Расегіа  ѵігісііз  Бане.,  Рас.  захісоіа  у.  дгйсгііз  Мен.,  Рас.  саисазі- 
са  Мйн.  ипсі  Вапа  тасгоспешіз  Вш. 

"ѴКіе  аизйет  оЪеп^епаппГеп  егзісІіШсЬ  ізѣ,  геі^Г  (Ііе  Еаипа 
(Іег  \ѴаМег  (Іез  погсІтѵезШсІіеп  Каиказиз,  ип^еасМе!  ііігез  Кеісіі- 
Гитз,  туепі^  огідіпеііе  ипсі  еі^епагіі^е  2й&е.  Ѵоп  Мег  ізі  пиг  еі- 
пе  епсіетізсііе  Ваи^еГіегагГ  Ъекаппі,  ѵоп  ѴО^еІп  аѣег  кеппе  ісіі 
кеіпе  АгІ,  сіегеп  Ѵегѣгеііип^  пиг  аиГ  (Іеп  Гга^іісііеп  Кгеіз  Ъе- 
зскгапкГ  ізБ 

Еіп  §ап2  ■  апйегез  ВіМ  геі§1  (Ііе  аіріпе  Каста  (Іез  Наир1§е* 
Ыг§з.  К  8.  Мебѵебеу  Ъетегкіе,  (Іазз  (Ііе  аіріпеп  Се^епсіеп  сІег 
ѵегзс1ііе(1епеп  Теііе  Каиказіепз  іп  ііігеп  Кіогеп  зісіі  .  зсЬагГ  ѵоп- 
еіпапсіег  ипіегзсііеісіеп,  туакгепсі  сііе  ііЪгі^еп  ѵоп  іііт  аиГ&езіеШеп 


70 


ркуіо§ео§гаркі8скеп  «ѲекіеГе»  ишпегккаг  іпеіпаікіег  иЬег^екеп. 
Біез  ізѣ  §ап2  уегзГйпйІіск:  сііе  аіріпеп  ОекіеГе  йег  уегзскіейепеп 
Каиказізскеп  Вег&кеМеп  зіпй  §е&ешѵйг1л&  уоп  еіпапйег  ѵОІ1і&  ізо- 
Негі  (іигсіі  Ъгеііе  Рійскеп  піейгі&ег  §е1е§епег  бге^епйеп,  утіске 
Гііг  Аірепрйапгеп  ^йпгііск  ипйЪегзскгеіШаг  зіпсі,  чѵакгепй  йегатіі^е 
Ніпйегпіззе  кеі  йег  Уегкгеі1ліп§  (іег  РЙапгеп  апйегег  Бекіеіе  піскі 
ехізііегеп.  \Уакгзскеіп1іск  кезіекі  еіп  екепзоіскег  БпГегзскіей,  ше 
гшзскеп  йеп  Ріогеп,  аиск  гшзскеп  йеп  Раипеп  йег  уегзскіейепеп 
Ѳекіг^ззузГете  Каиказіепз,  Іеійег  акег  кезіігеп  шг  екеп  пиг  йЪег 
(ііе  аіріпе  Раипа  йез  Каиказізсііеп  Наирі^екіг^з,  туепп  аисіі  зрйг- 
іісііе,  Ап^акеп;  аиз  йеп  икгі^еп  аіріпеп  бе^епйеп  зіпсі  пиг  еіпгеіпе 
ѵегзігеиіе  Баіеп  кекаппк  Океп  за§іе  іск  зскоп,  йазз  йіе  угезШск- 
зіе  ѴегЪгеііип§з§геп2е  йез  озікаиказізскеп  Тигз  (Сарга  суііпсігісогпіз 
Вьутн)  гизаттепГйШ  тіі  йег  Ѳгепге  гшзскеп  йеп  тѵезШскеп  ппй 
ОзШскеп  рку1о§ео§таркізскеп  «бекіеіеп»  Сізкаиказіепз  уоп  Ме- 

БѴЕБЕУ. 

Уоп  аіріпеп  Тіегеп,  йіе  Шг  йеп  туезШскеп  Кгеіз  скагакіегі- 
зіізск  зіпй,  капп  іск  пиг  3  Тиг-Агіеп  пеппеп:  Сарга  сііппікі  Затих., 
Сарга  зеьѵегізогѵі  Мех2В.  ипй  Сарга  саисазіса  Оёьб. 

АУаз  пип  йеп  ОзШскеп  Кгеіз  апке1ап§1,  зо  капп  іск  кіег, 
§ап2  іт  бе^епіеіі,  піскіз  іікег  йіе  \Уа1йгопе  за^еп,  акег  йаШг  еі- 
пі§е  аиззегогйепШск  скагакіегізіізске  Тіеге  Шг  зеіпе  аіріпе  Ке^іоп 
пеппеп.  АиГ  йет  §апгеп  §гоззеп  ѲеЪіеіе  ІеЫ  пиг  еіпе  Тиг-Агі 
— Сарга  суііпсігісогпіз  Вьутн.  Біе  §г0ззіе  Вейеиіип^  Шг  йіе  Кепп- 
геіскпип^  йег  Раипа  йез  НаирГ§екіг§з  каі  йіе  ѵоп  тіг  епійескіе 
пене  ОаВип^,  йіе  еіпгі&е  епйетізске  ііпіег  йеп  ’ѴРігкеШегеп  Каи¬ 
казіепз.  Ез  ізі  Йіез  Рготеікеотуз  зскарозскпікогюі  8ат.,  утіске 
кізіеігі  пиг  ат  Разз  КгезГоѵу  §еГипйеп  туогйеп  ізі.  Еіпе  апйеге 
іпГегеззапГе,  коскаіріпе  Ка^еііегагі,  угеіске  гиегзі  ат  Текиіоз-тіа 
епійескі  шігйе,  йапп  акег  аиск  ап  апйегеп  Огіеп  йег  аіріпеп  2о- 
пе  йіезез  Кгеізез  §еШпйеп  шзгйеп  ізі — Місгоіиз  дисі  8ат. — ,  ізі  еіп 
пакет  Ѵепуапйіег  йег  Аірепзскпеетаиз,  Місгоіиз  піѵаііз  Мит.  Іп 
йег  зикаіріпеп  2опе  Ба^кезіапз  ипй  поск  піейгі^ег  аиГ  кеагкеііе- 
іеп  Реійегп,  акег  піскі  ипіегкаік  1800  Меіегп  НОке,  Іекі  еіп  ке- 
зопйегег,  Шг  йіезе  Ое^епй  епйетізскег  Натзіег — МезосгісеЬиз  гасі- 
сіеі  Кенкіхо— утіскеп  іск  зскоп  Гг  іікег  паппіе. 

Врогайізск  котті  аиск  аиГ  йеп  зикаіріпеп  ѴРіезеп  Сіісііиз 
тизісиз  Мех.  ѵог.  Еіпегзеііз  ізі  ег  ап  йеп  Аккап^еп  йез  Еікогиз 
іп  ип§еГакг  2400  МеГегп  НОке  ^еГипйеп  іѵогйеп,  апйгегзеііз  кеі 
Тетіг-скап-зига  іт  Ба^кезГап.  Біедепі^еп  2іезе1таизе,  ^ѵеіске  іп 


71 


Меп&еп  (Зіе  ЗГерреп  уоп  §апг  Сізкаиказіеп  ЪеѵоМіеп,  ^екбгеп,  лѵіе 
ісіі  Лаз  геі&Гв  9),  еіпег  ТзезопЛегеп  ШвЛегшщзгаззе  ап. 

СкагакГегізНзсІіе  Ѵ0§е1  зіпсі  оЕепЪаг  гіетІісЬ  ^Іеісіітйззіё 
Іап^з  (іет  ^апгеп  НаирГ§еМг§е  ѵеПеіІВ 

Бег  дгбззегеп  ХІЪегзісІіШсІікеіГ  же^еп  Гйкге  ісіі  Мег  ГоІ^епЛе  Ѵег- 
ЪгеіГип^зГаЪеІІе  <іѳг  кеппгеісІтепЛзГеп  ЗЛи&еМеге  10)  Лез  Наирі^е- 
Ыг§8  ап: 

ЛѴеяШсІіег  Кгѳів.  Озііісііег  Кгеіз. 

СгосМига  гиззиіиз  Некм. 

Таіра  соеса  саисазіса  8ат. 

Риіогіиз  Ъоссатеіа  саисазісиз  Баек. -Нам. 

Сііеііиз  тизісиз  Мёнётвіёб. 

Муз  зуіѵаіісиз  а  Нау  из  Вьаке. 

Кеоту з  зскеікоѵпікоѵі  8ат.  Мезосгісеіиз  гаМеі  Кенкиш. 

Місгоіиз  іеггезігіз  ги/'езсепз  8ат.  Місгоіиз  дисі  8атіш. 

—  Рготеікеотуз  ъскарозсКпікот  8ат. 

Сар  г  а  йіппікі  8атіш.  С  ар  г  а  суііпсігісогпіз  Вьутн. 

Сар  га  зёщегізожі  Мее  2  в.  — • 

Сар  г  а  саисазіса  Сгёыэ.  Сарга  аедадхиз  Омеь. 

Кирісарга  ігадиз  В. 

УМе  ісіі  зсіюп  ЪетегкГе,  капп  тап  ипіег  Леп  Ѵо^еіп  пісМ 
еіпе  АгГ  аіз  сІіагакГегізИзсІі  Гиг  Ліезеп  оЛег  іепеп  Кгеіз  апзекеп. 

Гйг  Лаз  §апге  Наирі§еТзіг§е  капп  тап  Го1§епЛе  Ѵо&еіагіеп 
апГиІігеп: 

Руггкосогах  руггкосогах  В. 

Руггкосогах  дгасиіиз  В 
°Сагроёасиз  гиЫсШиз  Раьь. 

МопН/гіпдіІІа  аірісоіа  Раьь. 

ОгаедШтз  ризШиз  Раьь. 

ЕтЪегшь  сіа  раг  Накт. 

Оіосогіз  репісШаіа  СгОііьп. 

Апікиз  зріпоіеііа  Ь. 

МоіасШа  Ъоагиіа  теіапоре  Раьь. 

Тіскойгота  тигагіа  В. 

Рахісоіа  оепапіке  В. 

РиігсШа  оскгигоз  Ѳмеь. 

°*ВиіісіІІа  егуШгодазіга  Сгёьв. 

Мегиіа  іогдиаіа  огіепіаігз  8еев. 

Біе  тіі  еіпет  Кгеіз  ЪегеісІтеГеп  зіпЛ  епЛетізск  Гйг  Лаз  Каи- 
казізсЬе  Наирі§еЪіг§е. 

9)  „МіНеіВ  Л.-  Кавказ.  Миз.“  ВЛ.  ІУ?  р^.  82  (1908). 

10)  Іп  Ліезет  Ѵеггеісітіззѳ  зіпЛ  пиг  Тіеге  ^епаппі,  лѵеіске  шсМ 
ипіег  1800  Мѳіег  ШЬе  ІеЪеп,  іп  Лед  теізіеп  Гаііеп  ѵіеі  ЬоЬег. 


Мопіісоіа  захаШіз  В. 

Ассепіог  аіріпиз  СгМЕЬ. 

СкеІЫоп  игЪіса  В. 

Сурзеіиз  ариз  В. 

Сурзеіиз  теІЬа  В. 

СассаЫз  скикаг  О  вау. 
°ТеігаодаІІиз  саисазісиз  Раьь. 
°Ьугигиз  тІосозіегѵісП  Тасяае. 
Адиііа  / иіѵа  Теми. 

Сураёіоз  ЪагЪаіиз  В. 

Кеоркгоп  регспоріегиз  В. 

Ѵиііиг  топасігиз  В. 

Сгурз  і'иіѵиз  Веібб. 


72 


Біезе  Бізіе  &іѣі  пісііі  іи  егзскбрГепбег  Л\геізе  еіп  Уеггеісііпіз 
аііег  іт  Каиказізсііеп  Наирі&еЪіг^е  ІеЪепіеп  Ѵб§е1,  ізі  аѣег  Іііп- 
геіс-ііеікі  уоіізійпіі^,  ит  сііе  аІІ^етеіпе  гооіо&ізсііе  Рііузіо&потіе 
(Ііезез  ОеЪіеіз  ги  кеппгеісЬпеп. 

Ѵоп  Керііііеп  кеппе  ісіі  пісііі  пиг  кеіпе  епіетізсііе.  Агі, 
зоікіегп  капп  йѣегііаирі  кеіпе  сііагакѣегізкізсііеп  Агіеп  Гиг  іаз 
НаирЦеЪіг&е  пеппеп.  Уоп  АтрІііЬіеп  зскеіпі  Реіосіуіез  саисазі- 
зісгіз  Воштыи.,  Іііег  епіетізсіі  2и  зеііі.  Еіпе  апсіеге  Агі,  Лапа  са- 
тегапоі  Есть.  котті  аиззег  іт  Наирі^еѣіг^е  аисЬ  посіі  іп  аііеп 
апсіегп  СеЪіг^еп  Тгапзкаиказіепз  уог,  еЪепзо  іп  Кіеіпазіеп  ипі 
Регзіеп.  Ісіі  ІіаЪе  тісЬ  Ъеі  сіег  Раипа  (іез  НаирЦеМг^з  ипі  Ъе- 
зоп(іег8  зеіпег  аіріпеп  Ке^іоп  зо  Іап&е  аиГ^еІіаІіеп,  тѵеіі  (іегеп  Раи- 
па  еіп  Ъезопіегез  Іпіегеззе  Ъіеіеі.  Біе  Раипеп  сіег  шеі  Ггйііег  уоп 
ипз  ЪеігасЬіеіеп  Кгеізе  геі&еп  пісІіГз  зеГЬзШпіі^ез,  зопіегп  зіпі 
іп  ііігеп  Бгипііа&еп  пиг  Рогізеігип&еп  іег  Раипеп,  еіпегзеііз  сіег 
ропіізсііеп  зйігиззізсііеп  Віерреп,  апіегзеііз  сіег  Віерреп  сіег  агаіо- 
казрізсЬеп  Шеіегип^.  Еіпе  &е\пззе  Еі^епііеіі  уегіеііір  сііезеп  Раи¬ 
пеп  пиг  сііе  Ашуезепііеіі  лѵепідег  Іокаіег  Рогтеп  ипсі  Етщгапіеп 
Каиказіепз. 

Еіпеп  §ап2  апсіегеп  Сііагакіег  аЪег  ууеізк  сііе  Раипа  (іез  Каи¬ 
казізсііеп  Наирі&еЪіг^з  аиГ.  Всіюп  зеіпе  рііузікаіізсііе  Каіиг  зсіііі- 
еззі  сііе  \Уа1ігзс1іеіп1іс1ікеіі  еіпег  Аппаіипе  аиз,  (іазз  зеіпе  Раипа 
^Іеісііеп  Бгзргип^з  тіі  іегіепі&еп  (іег  ап^гепгепіеп  Шеіегип^  зеі. 
Веіпе  уіеіеп  еі§епаг1і§еп  еп(іетізс1іеп  Рогтеп  іеиіеп  зсЬоп  аиГ 
еіпе  §тоззе  Аііегійтіісіікеіі  (ііезег  Раипа  Ып. 

Всіюп  1ап§зі  Ііаііе  тап  Ъетегкі,  іазз  сііе  Раипеп  (іег  ОеЪіг^е 
Еигораз,  ипі  іеіВѵеізе  Азіепз,  уіеіе  ^етеіпзате  2іі&е  аиВѵеізеп. 
2иг  Егк1агип§  (ііезег  Егзсііеіпипд  тігіе  еіпе  Нуроіііезе  уог^е- 
зсіііа^еп,  чѵопасіі  іег  ОеЫг&зГаипа  еіп  зеііг  Ьоііез  Аііег  ги&ешезеп 
шгі.  \Уа1ігепі  іег  Еізгеіі  лѵигіеп  ііе  ОеЪіг&зііеге,  паск  ііезег  Ну¬ 
роіііезе,  іигсіі  ііе  Віеізсііег  іп  ііе  ЕЬепеп  ^еігіеЬеп,  \ѵо  зіе  зісіі 
тіі  іеп  еЪепГаІІз  Іііегііег  уог  іеп  апігіп^епіеп  Оіеізсііегп  ^ейисіі- 
іеіеп  агкіізсііеп  Тіегеп  ѵегтізсіііеп.  Касіі  Кйскги^  іег  Ѳіеізсііег 
зііе^еп  ііе  ОеЪіг^зііеге  шеіег  іп  іііге  Вег^е  етрог,  угоЪеі  паіііг- 
Іісіі  еіпе  Уегтізсііип"  гшзсііеп  іеп  Раипеп  іег  еіпгеіпеп  ЕеЪіг&е 
уог  з ісіі  §іп&  ипі  зіе,  зогиза^еп,  зісіі  е^аіізіегіеп.  АиГ  ііезе  \Уеізс 
зіпі  ііе  Оетзе,  ііе  ВіеіпЪбске,  Мигтеіііеге  ипі  еіпі^е  Уб^еІ  §е- 
теіпзат  §еуюгіеп  Гйг  ОеЪіг^е,  тгеіеііе  Ьеіеиіепіе  ЕпіГегпип&еп 
ігеппеп.  ^Уаз  ііе  агкіізсііеп  Тіеге  апЪеігііГі,  зо  кеіігіе  еіп  Теіі 
уоп  іЬпеп  Ыпіег  іеп  аЪгйскепіеп  Оіеізсііегп  Ііег  іп  Шге  игзргип^ 


73 


Іісііе  Неітаі;  гигііск,  еіп  апіегег  аЪег  іапі  Піг  зіск  гиза^епіе 
ѴегкаВпіззе  іт  оЪегеп  СгеЪіг^з^игѣеІ  ипсі  ѵег§г0ззег1;е  іаіигск  сііе 
аіріпе  Еаипа.  АиГ  (ііезе  ѴЕеізе  аізо  ІеЬеп  Вскпеекикп  ипсі  Всітее- 
Ііаазе  еіпегзеНз  ипЪег  (іет  Роіагкгеіз,  апігегзеИз  іп  (іеп  аіріпеп 
Ке^іопеп  <1ег  Аіреп,  Ругепаеп  ипі  ап(1егег  Вег^е  Еигораз. 

Векеп  ѵгіг  пип  ги,  тѵеІсЬе  ВсЫиззГоІ^египреп  шг  аиз  іет 
Ѵег^іеіск  іег  ОеЪіг&зіаипа  сіез  КаиказізсЬеп  НаирІ^еЪігрз  тіі  зоі- 
скеп  Еигораз  ипсі  Азіепз  гіекеп  кбппеп.  2и  аііегегзѣ  йЬеггеи&еп 
шг  и  и  з  іаѵоп,  іазз  ііе  агкіізске  Еаипа  піскі;  Ьіз  гит  Каиказиз 
ѵогреігип^еп  ізѣ,  іа  лѵіг  іп  іег  ѵоп  ипз  кіег  ЪеггасМеІеп  аіріпеп 
Еаипа  кеіпегіеі  Вригеп  уоп  ікг  Ъетегкеп.  АиГ  (Везет  ОеЪіг&е  ІеЪк 
чѵеіег  іег  Вскпееііаазе,  посіі  іаз  МигтеШег,  поск  іаз  Вскпеекикп, 
еЪепзоугепі§  ЛЛгігЪе11озе  агШзскег  НегкипВ  И).  Везопіегз  Ъетег- 
кепзлѵеіі  ізі,  іазз  Ыегкег  пісМ  іаз  МигтеШег  ^екоттеп  ізѣ,  уоп 
угеіскет  еіпіре  Аг1;еп  іп  іеп  Вег^еп  Еигораз  ипі  Азіепз,  апіеге 
аЪег  іп  іеп  Шеіегип^ззіерреп  ІеЪеп. 

Уоп  Ваи^еііегеп  зіпі  ^етеіпзат  Гііг  іаз  Каиказізске  Наирі;- 
&еЪіг&е  ипі  ііе  ОеЪіг^е  Еигораз  пиг  ііе  Оетзе  ипі  (Не  Аіреп- 
таиз  аиз  іег  Огирре  Місгоіиз  піѵаііз:  Місгоіиз  дисі  Ват.  Бег 
АІрепзІеіпЪоск  іеіоск  зѣеііѣ  уіеі  пйкег  іет  зіЬігізскеп,  ѵтіскег  АНаі 
ипі  Тіапзскап  ЪеууоВпк,  аіз  еіпет  іег  каиказізскеп  ВіеіпЪОске. 
МигтеШеге,  те  зскоп  §еза§(;,  Міеп  §апг1іск. 

Біе  Оетзе  (Вирісарга  ігадиз  Ь.)  Ъеш)кпІ  аііе  ОеЪіг^е  Мік- 
кеі -ипі  Вйіеигораз  уоп  іеп  Ругепаеп  Ъіз  ги  іеп  КаграНіеп,  Гегпег 
(іеп  Таигиз  Кіеіпазіепз  ипі  Ііаѣ  зіск  поск  ап  еіпі&еп  ВМІеп  іез 
Кіеіпеп  Каиказиз  егкаНеп  (Аі2агіеп,  Вег^е  уоп  БеШап  и.  з.  тѵ.) 
Еазі;  іаззеіке  капп  тап  ѵоп  іеп  Маизеп  іег  Огирре  Місгоіиз  пі¬ 
ѵаііз  за§еп,  іегеп  ѵегзскіеіепе  Аг1;еп  ипі  Еогтеп  іп  іеп  Ругепйеп, 
Аіреп  ипі  зеІЪзк  іеп  Вег^еп  РаІазВпаз  (Теізтеам)  ІеЪеп.  Іп  ипзе- 
гет  Вапіе  ѵтгіе,  аиззег  іт  Наирі^еЪіг^е,  еіпе  АгІ  ііезег  Огир¬ 
ре  іт  Кгеізе  ОНу  іез  Ооиѵегпетепіз  Кагз  §еГипіеп. 

Ѵоп  аіріпеп  Уб^еіп  зіпі  гіетііск  ѵіе-1  Агіеп  ^етеіпзат.  Біе 
теізіеп  ѵоп  ікпеп,  те  г.  В.: 


Руггкосогах  руггЬосогах  Ь. 
Р.  дгасиіиз  Ь. 

МопЩгіпдіІІа  аірісоіа  Раьь 
ЕтЪегіга  сга  Ь. 

Оіосогіз  репісіііаіа  Оошт. 


Апіігиз  зріпоіеііа  Ь. 

МоіасШа  Ъоагиіа  теіапоре  Раьь. 
ТісЫйгота  тигагіа  Ь. 

8ахісоІа  оепапііге  Ь. 

Мегиіа  іогдиаіа  огіепіаііз  Веев. 


И)  УНе  ііез  ііе  Егіогзскип^  еіпідег  Носк^еЪіг^ззеед  іез  Каи¬ 
казиз  ^егеіді  как 


74 


Мопіісоіа  захаііііз  Ь. 
Ассепіог  аіріпиз  СгМЕЬ. 
Сурзеіиз  теІЬа  Ь. 
Адиііа  І'иіѵа  Теми 


( хураёіиз  ЪагЪаіиз  Б. 
Ееоркгоп  регспоріегиз  Ь. 
Ѵиііиг  топаскиз  Ь. 

Сіурз  іиіѵиз  Вкі88. 


8іп(і  іп  аііеп  ОеЪігреп  Сепігаі-ипсі  ВМеигораз,  екепзо  Кіеіпазіепз 
ип(1  іеіітѵеізе  сіег  апргепгепсіеп  ОеЪігре  Ѵопіегазіепз  лѵеіѣ  ѵегЪгеі- 
ѣеѣ.  Віе  зіпсі  (іогі  гергйзепііегі  (іигсіі  Рогтеп,  лѵеісііе  епБуекег  рапг 
ісіепіізсіі  зіікі  тіі  (Іеп  каиказізскеп  о  (іег  іЬпеп  зекг  паке  зіекеп. 

Векг  Ъетегкепзѵегі;  ізѣ  аиск  кіе  Таізаске,  (іазз  іп  сіеп  Раі- 
Іеп,  \ѵо  (ііе  каиказізске  Рогт  уегзскіесіеп  ізі  ѵоп  сіег  тіііеі- 
еигорйізскеп,  зіе  ісіепіізск  ізі  тіі  сіегіепіреп,  утіске  (Не  іш  8й- 
сіеп  ѵот  Каиказиз  Ііерепдеп  бекігре  кеіѵокпі.  Во,  2.  В.,  ІеЪѢ  (ііе 
каиказізске  Рогт  ЕтЪегіт  еіа  раг  Наптект  аиззег  іп  Капказіеп 
аиск  іп  Кіеіпазіеп.  Бег  зскбпе  ОгаедіОгиз  ргізШиз  Раіь.  ізі  Еиго- 
ра  ігетсі,  аѣег  лѵеіѣ  ѵегѣгеііеі  іт  ВМеп  ипсі  ВМ'озіеп  сіег  бекігре 
Кіеіпазіеііз,  Регзіепз,  Тигкезіапз  ипсі  Казсктігз.  Іп  Азіеп  Іекі 
аиск  каиріз&скііск  СассаЫз  скикаг  Сгкау,  утіскез  іп  Еигора  пи  г 
аиГ  (іег  Ваікапкаікіпзеі  ипсі  сіеп  апргепгепсіеп  Іпзеіп  ѵогкотті, 
іп  сіеп  апсіегеп  Бапсіегп  Віісіеигораз  ізі  ез  (іигск  (ііе  пакуетапсВе 
Агі  СассаЫз  захаііііз  егзеігі. 

Захісоіа  оепапіке  В.  ізі  скагакіегізіізск  Ійг  (Зіе  ІапізскаГі 
у'аИІозег  каиказізскег  Вегре,  аѣег  іп  зеіпег  Уегкгеііипр  раг  піскі 
ап  Вегре  рекишіеп.  Ніег  Ьеі  ипз  ізі  ег  іп  (іеп  Уогкегреп  лѵеіі 
гакігеіскег,  пОпШскег  ізі  ег  зораг  іп  сіег  Шекегипр  зекг  р'ечѵокп- 
Пск.  ЕЬепзо  капп  тап  аиск  СкеЫоп  игЪіса  Ь.  иші  Сурзеіиз  ариз 
Б.  аіз  ѲекігрзѵОреі  апзекеп,  уге1ске  кеікеп  іск  кіег  каирівйскііск 
гиг  Бпіегзскеісіипр  сіег  кеігаскіеіеп  Кгеізе  уоп  (іеп  апсіегеп  каи- 
казізскеп  апреійкгі  каке. 

2иг  Везргескипр  (іег  епкетізскеп  Рогтеп  йкегрекепсі  шизз 
іск  уог  аііет  кетегкеп,  (іазз  Еугигиз  тІосозіегѵісЫ  Тас2.  піскі  Риг 
(іаз  Каиказізске  Наирірекігре  епкетізск  ізі,  зопкегп  Гиг  (іеп  рап- 
геп  Ізіктиз,  сіепп  ег  котті  аиск  іт  Кіеіпеп  Каиказиз  ѵог.  Каііе 
уепѵапсііе  Агіеп  каі  ег  пігрешіз. 

Віе  пйскзіеп  Уепуапсііеп  (іег  апсіегеп  епсіетізскеп  Рогтеп 
Сагройасиз  гаЫсіІІиз  Раіх.,  Еиіісіііа  егуікгодазіга  Ѳшл).  ип<1  Те- 
ігаодаііиз  саисазісиз  Раьь.  іекеп  аііе  іп  (іеп  Вегреп  Сепігаіазіепз, 
лѵо  кіезе  баііипреп  геіск  ап  Агіеп  зіпсі.  Бакег  капп  тап  аиск 
аппектеп,  (іазз  сіогі  (іаз  Сепігит  ікгег  Уегкгеііипр  ізі. 

Епсіііск  рікі  ез  уоп  (іет  Іиг  іаз  Наирірекігре  скагакіегі- 
зіізскеп  АтркіЬіит  Реіосіуіез  саисазісиз  Вооьеш.  пиг  еіпеп  Уег- 


75 


іѵатИсг, — Рсіосіуісз  рипсіаіиз  Баіліш—  Пегзсікеп  6-аБип§,  лѵеісііег 
іп  Ргапкгеіск  ипН  аиі  Нег  Ругеп&ізскеп  Наікіпзеі  іекк  АПеіп  (іогѣ 
§ек0гІ  ег  Нег  ШеПегип^  ап  шкі  зѣві^Ь  пісМ  йЬег  400  Меіег 
кіпаиі. 

Папа  сатегапоі  Воиьеш.  епНПск  івѣ  аисіі  іп  Кіеіпазіеп  ѵег- 
Ъгеі4еѣ,  ѵоп  чу0  ег  ЪезскгіеЬеп  тгогНеп  ізѣ. 

V.  Кгеіз  с!е$  ѵѵезШсІіеп  Тгапзкаиказіеп. 

Біезег  Кгеіз  итГаззІ  (Заз  Ропіізске  ІТГег  Тгапзкаиказіепз,  Наз 
Таі  (Іез  Шоп  ип(і  Ніе  (Іагап  апзскІіеззепПеп  8йНаЪкйп§е  (іез  Каи- 
казізсііеп  НаирІ^екіг^з.  Іт  КогНеп  ЬіІПеп  Ніе  бгепге  (Ііезез  Кгеі- 
зез  (Не  АизІйиГег  Нез  Каиказізскеп  Наирі&еѣіг^з,  чѵеіске  Наз  Ваз- 
зіп  (Іез  Р1.  Тиарзе  шп§еЪеп,  іт  Озѣеп  Паз  Агзіап-ѲеЪіг^е  ипН  іт 
8іі(іеп  Наз  РопПзске  СгеЪіг^е. 

Біезез  тѵаппе  ипН  Геискіе  БапП  ізѣ  тП  еіпег  йррі^еп  'ѴРаІП- 
уе^еШіоп  ЪеНескБ  Ез  зскеіпі  зо,  аіз  оЪ  зіск  сііе  Ѵе^еШіоп  Іііег 
зо^аг  аиі  Козіеп  Нез  Тіегіеѣепз  епІшскеН  как  Біе  'ѴѴ’йІНег  зіпН 
Іііег,  ЪезопНегз  іп  Пег  ШеНёгип^,  іо!  ипН  зШІ;  зѣеііептуеізе  ізѣ 
тап  йЪеггазек!  Нигск  (Іеп  акзоЫеп  Мап§е1  ап  кіеіпеп  8іп§ѵ0- 
§е1п.  Іп  Нет  ѵе&еЫіѵеп  БапНзскаЕзЪіІПе  шгН  Ніе  АийпегкзаткеН 
ЪезопНегз  аиГ  Ніе  ЪеНетепНе  Апгакі  ѵоп  іттег§гипеп  Оетѵаскзеп 
^еіепкк  2изаттеп  тіѣ  Нет  8йНиГег  Нег  Кгут  кбппіе  тап  Ніезе 
ШегІапНзскаЕ  гит  зеікеп  БпІег^еЬіеІ  Ьегіекеп,  ги  \ѵе1- 
скет  аиск  Ніе  БапНег  ат  Шег  Нез  МШеІтеегз  §екОгеп. 

Біе  Раипа  Ніезе з  Кгеізез  ізѣ  ііЪегІіаирІ  агт,  капп  акег  іт- 
тегкіп  Нигек  еіпі&е  епНетізске  Агіеп  уоп  АУігЬеШегеп  скагакіе- 
гізіегѣ  тсегПеп.  Біе  Раипа  ап  8аи§еІіегеп  ізѣ  іт  §апгеп  агіепагт, 
акег  ап  Неп  АЪкйп^еп  Нез  Наирі^екіг§з,  іп  Неп  Вег§туй1Пегп  Нез 
пОгНПскеп  Теііз  ипзегез  Кгеізез,  коттеп  поск,  Напк  Нег  Бпги- 
§йп&1ісккеН  Ніезег  Ое^епН,  гіетііск  уіеі  §гоззе  8йи§ег  уог:  Ніг- 
зске,  Кеке,  'ШІПзскчѵеіпе  ииН  Багет  Коек  уог  киггет  кат  кіег 
Нег  \ѴізепІ  уог,  ]еЫ  акег  пиг  аиГдепег  8еіѣе  Нез  6еЪіг§з. 

Ніег  §еке  іек  Ніе  кеппгеіскпепНзІеп  8аи§еІіеге  Ніезез 
Кгеізез: 

0РЫпо1ор1ш8  {'еггит-едиіпит  соі-  Муоііз  паШгегі  КШь. 

сЫсиз  8ат.  Муоііз  туоііз  Веснзт. 

°КЫп.  еигуаіе  погсітаппі  8ат.  Міпіоріегиз  зсЬгеіЬегзі  Катт. 
Ріесоіиз  аигііиз  Б.  °Егіпасеиз  ропіісиз  8атіш. 

Еріезісиз  зегоііпиз  Зснкев.  °Егіп.  ропіісиз  аЪаздісиз  8атіш. 


и 


*8огех  гаМеі  8атик. 

СгосЫига  дйМепзіаесМі  Раьь. 
Таіра  соеса  саисазіса  8атіш. 

ТІгзиз  агсіоз  зугісісиз  Немрк.  & 

Енвеив. 

Меіез  гпеіез  шіпог  8атіш. 

Мизіеіа  гпагіез  Ъ. 

М.  /‘оіпа  Екхьев. 

Іміга  Іиіга  Ь. 

Тк  оз  аигеиз  Ь. 

Ьеорагсіиз рагсіиз  іиіііапиз  Уаьекс. 
Ееііз  саіиз  саисазісиз  8атіш. 


Ьупх  8р.? 

Сазіог  $Ъег  Ь. 

Муохиз  дііз  сазріиз  8атик. 
Еііошуз  пііеЛиІа  рісіиз  Вьаке. 
°Ерітуз  8р.?  12). 

Ми з  зуіѵаіісиз  агіапиз  Вьаке. 
Місготуз  адгагіиз.  Ь. 

Вериз  зр.? 

8из  зсго/'а  Ь. 

Сегѵиз  еіарішз  тагаі  Осньву. 
Сегѵиіиз  саргеоіиз  Ь. 

■\Візоп  Ъопазиз  саисазісиз  8ат. 


С1іагакѣегіз1}і8с1іе  ѴО&еІ  Гиг  сііезеп  Кгеіз  апгцТйЬгеп,  ізі 
зсЬоп  ѵіеі  зсіпѵегег.  ЛѴіе  зсЬоп  егигйіті;  шпі  сііе  ОгпШюГаипа  теііг 
(Іигсіі  іііге  пе§аПѵеп  2й§е  §екепп2еіс1тек  Ніег  ГеЫеп  еіпе  §апге 
КеіЬе  ѵоп  Уо&еіп,  ^ѵеісііе  Гиг  сіаз  ОзШсІіе  Тгапзкаиказіеп  сііагак- 
ГегізГізсІі  8ІіісІ. 

ІсЬ  $еЪѳ  Ыег  еіпе  Ьізіе  (іег  ат  теізГеп  скагакГегізПзсІіеп 
Раззегі/огтез: 


Согѵиз  со  г  ах  Ь. 

С.  согпгх  Ь. 

Оаггиіиз  кгупгскіі  Ьаьек. 

Огіоіиз  даІЪиІа  Ь. 

Скіогіз  сМогіз  Ь. 

Сагйиеііз  сагсіиеііз  Ъгеѵігозігіз  2ак. 
Руггкиіа  руггкиіа  гоззікогѵі  Беіы. 
Вохіа  сигѵігозіга  саисазіса  Вьт. 
ЕгіпдШа  соеІеЪз  Ь. 

ЕтЪегіт  когіиіапа  Ь. 

ЕтЪегіга  сіа  раг  Нант. 

Апікиз  ігіѵіаііз  Ъ. 

Вийуіез  / Іаѵиз  Ь. 

В.  теіапосеркаіиз  Ілснт. 

МоіасШа  теіапоре  Раьь. 

Моі.  сіиккипепзіз  8укез. 

СегіЫа  1 атіііагіз  саисазіса  Вит. 
8Ша  саисазіса  Кеісн. 

>8.  кгйрегі  Реь2. 

Раг  из  тауог  к. 

Уоп  апсіегеп  Уб^еіп  зіпсі  і 
Вьт.  ипсі  Рказіапиз  соІсЫсиз  Ь. 


Суапізіез  соегиіеиз  соІсЫсиз  Вит. 
Регірагиз  тіскаіогѵзкіі  Восю. 
АедШшІиз  ггЪуі  саисазісиз  Ьок. 
Кедиіиз  гедиіиз  Ь. 

В.  ідпісаріііиз  Теми. 

Еппеосіопиз  соііигіо  коЪуІіпі  Вит. 
Несіутеіа  зетііогдиаіа  Ном, 
Ркуііозсориз  пііМиз  Вьутн. 

Рк.  педіесіиз  Іогепгі  Мех2В. 
Асгосеркаіиз  зігерегиз  Уіеіьь. 

А.  раіизігіз  Веснзт. 

8уІѵіа  аігісаріііа  Ъ. 

соттипіз  гсіегорз  Мёкётк. 
Тигсіиз  ѵізсіѵогиз  Ь. 

Мегиіа  тегиіа  Ь. 

М.  іогдиаіа  огіепіаііз  8еевн. 
ВиіісШа  тезоіеиса  Немрк.  &  Енк. 
Визсіпіа  тедагкупскоз  Вкенм. 
ЕгШшсиз  гиЪесиІиз  саисазісиз  Вит. 
Тгодіосіуіез  ігодіойуіез  Ь. 

осіі  Еепсігосоріез  тейіиз  соіскісиз 
іурісиз  2и  епѵйііпеп. 


12)  Еіпе  посЬ  пісЬГ  Ъезсіігіеѣепѳ  КаГіе,  \ѵе!сЬе  ісіі  Ъеі  РіГзипсіа 


Гапсі. 


Біе  КерШіеп  ипй  АтрІііЪіеп  зіпй  аисЬ.  пісЬі  геісЬ  ѵегігеіеп, 
\ѵеізеп  аѣег  зейг  сііагакіегізіізсііе  Гогтеп  Гиг  сііезе  Ѳе^епй  аиГ. 
Бегагіі&е  зігкі:  Ѵірега  катакоѵі  Шк.  ипсі  Ви(о  соІсЫса  Еістш.; 
Ъеійез  еікіешізсііе  Агіеп  .йіезез  Кгеізез. 

ЕпсШсЬ  ізѣ  ез  посіі  зеііг  кеппгеісішепй  Гйг  йіе  іііезі&е  Еаипа 
уоп  ЕѵегіеЪгаіеп,  йазз  сііе  Іпзекіеп  ѵегІіаІГпізтаззі^  зсііѵѵасіі  ѵег- 
ігеіеп  зіікі,  Мугіоройеп  ипсі  МоПизкеп  аѣег  гесііі  геісіі. 

VI.  Кгеіз  сіег  \ѴаІ(І2опе  сіез  бзіІісНеп  Тгапзкаиказіеп. 

Біезег  Кгеіз  итГаззі:  сіеп  8ййаЫіап§;  іт  Озіеп  йез  Каиказізсйеп 
Наирі&еЪіг&з  ипсі  уѵаіігзсііеіпіісіі  сііе  \Ѵа1йгопе  зеіпег  зййОзііісііеп 
АизіаиГег,  сііе  1юс1)§'е1е§епе  ЬапсізсІіаГк  гѵизсііеп  ТіЙіз  ипсі  йеш 
8игат-ѲеЪіг§е  ипсі  сіаз  беѣіг&е  іт  8йсіеп  сіаѵоп  Ыз  гит  ТаГеіІапсі 
уоп  Аскаікаіакі;  сіапп  §еЫ;  сііе  Сгепге  ат  8ййаЫіап§  сіез  Мез’сЫ- 
зсііеп  СгеЬіг^з  епііап^  ипсі  итГаззі  сііе  беЫг^е  Кагб’сііаі  ипсі  Йа- 
іапиз-сат  зотуіе  сіаз  сіаглѵізсііеп  Пе^епйе  СеЪіг^зІапй  (8аѵ§еііеп); 
уоп  ТіЙіз  гіеііі  зіе  іт  Ъгеііеп  8ігеіГеп  паск  8ййозі  іап§з  йет  пОгй- 
Исііеп  ипсі  ОзШсЬеп  Теіі  сіез  Кіеіпеп  Каиказиз,  АиГ  сііезе  \Ѵеізе 
гіеііеп  сііе  \Ѵезі-ипй  8ий\ѵезі§тепгеп  сііезез  Кгеізез  іап§з  йет  Ме- 
з’сііізсііеп-  ипсі  8игат-6еЬіг§е  ипсі  зсііііеззеп  8аѵйеііеп  еіп,  уѵеі- 
сЬез  іт  Когйеп  уот  Кагс‘с1іа1-6еЪіг§е,  іт  \Ѵезіеп  уот  Согосіі- 
Ріиззе,  іт  Зіісіеп  уот  Тор^оі-беЬіг^е  ипсі  іт  Озіеп  ѵот  Агзіап- 
СеЬіг^е  Ъе^гепгі  тѵігсі.  Біе  8йй§гепге  §еііі,  утепп  лѵіг  ипз  пісііі 
пиг  йигсіі  сііе  зрагіісііеп  гоо§ео§гарііізс1іеп,  зопйегп  аисіі  йигсіі 
сііе  р1іуГо§ео§гар1іізс1іеп  Еогзсішп^еп  Іеііеп  Іаззеп,  уот  8іісіеп(іе 
йег  Мокгу]а-6огу  ип^еГаііг  іап^з  еіпег  Біпіе  ѵот  КогйиГег  йез 
8еез  Саійуг  гит  КогйиГег  йез  бокса-Зеез,  йапп  іапрз  йет  Ое- 
Ъігде  ат  КогйозіиГег  йіезез  8еез  ипй  йеп  ѲеЪіг^еп  йез  пбгйіісііеп 
Кагаѣа^іі. 

Баз  СгеЬіек  йег  Кига-БиеІІЙиззе,  лѵеісііез  гшзсііеп  йеп  Се- 
Ъіг^згй^еп:  Йаіапиз-сат  (Агзіап),  ТП§аг,  Саі^аиг  ипй  Саійуг  еіп^е- 
зсіііоззеп  ізѣ,  ипй  йапп  йаз  ТаГеІІапй  ѵоп  Асііаікаіакі  зіпй  аиГ  йег 
рІіуГо^ео^гарЫзсІіеп  Кагіе  Мебѵебеѵз  іп  йіезез  «ѲеЪіеі»  йез  Аи- 
іогз  Ііегеіп§его§еп  тѵогйеп. 

Іп  гооіо^ізсііег  Ніпзісііі  ізі  ез  аЪег  иптО^іісіі  йіе  Раипа  йез 
уоп  тіг  ипіегзисіііеп  СеЪіеіз  йег  Биеіійііззе  йег  Кига  іп  йет 
еЪеп  уогііе^епйеп  Кгеізе  тіі  ипіеггиѣгіп^еп.  Іей  йепке,  йазз  ез 
ат  Ьедиетзіеп  ізі  йіезе  БапйзсііаГі;  аіз  Ьезопйегеп  Кгеіз,  йет  Гоі- 
§епйеп  Кгеізе  «8йй1ісііез  Тгапзкаиказіеп»  зеЬг  пакезіеііепй,  ги  Ъе- 


—  78  — 

ігасіііеп.  1)іе  сііагакіегізѣізсіізііе  Еасіез  сіез  ги  ЪеігасЬіепгіеп  Кгеіз¬ 
ез  ізі  (Іег  ЬаиЪ^аЫ,  тѵеісііег  еіпзі  (іаз  §апге  ОеЪіеѣ  еіпІіеіШсІі 
Ъесіескѣе;  ]еЫ  аЬег  ап  уіеіеп  Віеііеп  §апг  ѵегзсіпѵипсіеп  із-ѣ,  каирі- 
заскііск  сіигсіі  (ііе  Уегпіскіипд  сіигсіі  <іеп  Мепзскеп.  Аіз  §1апгепс1е 
ВезШ1;ідип§  сіег  Векаиріип^,  сіазз  посіі  уог  геіаііѵ  киггег  2е Н, 
ип^еіакг  уог  2 — 3000  аакгеп,  (ііе  іеШ  \уаЫ1озеп  Вег§е  ит  (іеп 
0гокса-8ее  Ііегит  тіѣ  НосктуаИегп  кесіескі  у^агеп.  сііепі  (ііе  Аиіііп- 
<іип&  іп  Ѳгаѣегп  (іег  Ъеігеііепсіеп  Ероске  ѵоп  Кпоскепгезіеп  іуріз- 
сііег  НосІшаЫЪешгітег,  ше  2.  В.  (іез  Есіеітагсіегз  и.  а.  Коек 
ііеиіе  зіпсі  уіеіе  Воіапікег  (іег  Меіпипд,  сіазз  ]епе  6-е§епсі  ѵоп  іекег 
чуаШоз  §етѵезеп  ізк 

Уоп  8аи§еііегеп  (ііезез  Кгеізез  пеппе  ісіі  Гоі§епсіе: 


ЯЫпоІорЬиз  ЫррозЫегоз  Веснзт. 
ВЪ.  Теггит-едиіпит  Вснеев. 
ВагЪазіеІІа  ЪагЪазіеІІа  Вснеев. 
Ріесоіиз  аигііиз  Ь. 

Еріезісиз  зегоііпиз  Вснеев. 
Ѵезрегігііо  тигіпиз  Ь. 

V.  Ъогеаііз  Шьзз. 

Еусіаіиз  посіиіа  Вснеев. 

°*  Рірізігеііиз  саисазісиз  Ватин. 

Р.  рірізігеііиз  Вснеев. 

Муоііз  паііегегі  Кинь. 

М.  туоііз  Веснзт. 

М.  тузіасіпиз  Ьеізь. 

Егіпасеиз  ігапзсаисазісиз  8атіш. 
А Теотуз  іосііепз  Раьь. 

8огех  агапеиз  Ь. 

*8огех  тіпиіиз  Ь. 

СгосМига  дгіЫепзіаесІіі  Раьь. 
Таіра  соеса  саисазіса  Ватин. 
Лгзиз  агсіоз  тегісііопаііз  Мібиеен. 
Меіез  теіез  тгпог  Ватин. 

■\МеІез  игагіиогит  Ватин. 

Мизіеіа  тагіез  Ъ. 

М.  пеіггіпді  Ватин. 

\М.  Іаіі/'гопз  Ватин. 


Риіогіиз  Ъоссатеіа  саисазісиз  В.-Н. 
Еиіга  Іиіга  Ь. 

Сапгз  Іириз  Ъ. 

ТЪоз  аигеиз  Ь. 

Ѵиірез  аірііегакуі  Ватин. 

Ееорагсіиз  рагсіиз  іиіііапиз  Ѵаьенс. 
Ееііз  саіиз  саисазісиз  Ватіш. 
°*ЕеІіз  сіаетоп  Ватин. 

Ьупх  рагйіпа  огіепіаііз  Ватин. 
0*8сіигиз  апотаіиз  Сгиьи. 

Муохиз  (дііз)  сазріиз  Ватин. 
Еііотуз  пііесіиіа  рісіиз  Вьане. 
Ерітуз  погѵедісиз  Еехьев. 

Е.  гаііиз  Ь. 

Миз  зуіѵаіісиз  агіапиз  Вьане. 

М.  тизсиіиз  Ь. 

Мезосгісеіиз  ЪгапсШ  Кене. 
Сгісеіиіиз  рЪаеиз  Раьь. 

Місгоіиз  іеггезігіз  зиЪзр.? 

М.  'агѵаііз  Раьь. 

М.  зосіаііз  Раьь. 

Ьериз  сугепзіз  Ватин. 

8из  зсго/"а  Ь. 

Сегѵиз  еІарЪиз  тагаі  Осіьву. 
Сегѵиіиз  саргеоіиз  Ь. 


Епсіетізсііе  Агіеп  (°)  (ііезез  Кгеізез  зіпсі:  Ееііз  сіаетоп  иші 
Всіигиз  апотаіиз ,  ѣеісіез  іурізске  ВешЖпег  (іег  Вег^ѵаМег  ипсі 
еіпе  Еіесіегшаиз,  Рірізігеііиз  саисазісиз.  Міѣ  8іегпсііеп  (*)  ѵегзеііепе 
Агіеп,  те  8огех  тіпиіиз  ипсі  еіпі^е  Еіесіегтаизе,  зіпсі  іп  апсіегеп 
Кгеізеп  Каиказіепз  піскі  ^еіипкеп  ш)Г(іеп. 


79 


Еіпе  Веіііе  ѵоп  Рогтеп  ізі  ііЪегііаирі  (іет  &апгеп  бзШскеп 
Тгапзкаиказіеп  еі&епШтІісіі  шЫ  тап  йпсіеѣ  сізезе  Агіеп  зотуоЫ  іп 
сіеззеп  АУаШдеЫеЫ,  те  .аисіі  іп  сіеззеп  8іерреп.  Воісііе  зіікі  ъ.  В.: 

Егіпасеиз  ігапзсаисазісиз  8атіш.  Ѵиірез  аІрЬегакіі  8атіш. 

СгосЫига  диМепзіаесШ  Рльь.  Мезосгісеіиз  Ъгапсііі  ^НЕши. 
Мизіеіа  пекгіпді  8атіш.  Еериз  сугепзіз  8атіш. 

Еіп  ашіегег  Бпіегзсіііесі  теіпез  гооІо^ізсЬеп  Кгеізез  ѵот 
«ОзШсЬеп  Тгапзкаиказіеп»  аиГ  Мебѵебеуз  Кагіе  ЪезіеМ  сіагіп, 
(Іазз  ег— ше  зсііоп  зеіп  ^те  за§1 — пиг  (ііе  ^аЫгопе  бег  Вег^е 
птпГаззк  \Уйкгеп(1  аиГ  (іег  ^епаппіеп  Кагіе  (ііе  сЫгі  ііегеіп^его^е- 
пеп  Віерреп,  те  ъ.  В.  (ііе  8ігак-8іерре,  іп  гооіо^ізсііег  НіпзісЫ 
зсііоп  2И  гпеіпет  8іеррепкгеіз  без  ОзШскеп  Тгапзкаиказіеп  ^еііогеп. 

Біе  ОгпНЬоГаипа  (іег  Ыег  Ъезргоскепеп  АУйМег  ійззі  зісіі 
пісЬѢ  іп  чгаіідеп  ѴУогіеп  кеппгеісітеп,  (іепп  зіе  лѵігсі  пісЫ  зо  зеЫ* 
(іпгсіі  (іаз  Ѵогкоштеп  іг^епсі  туеіскег  Ъезопсіегег  Рогтеп  сііагак- 
іегізіегі,  аіз  (іигсіі  (ііе  КотЪіпаііоп  шіі  Агіеп,  (ііе  аиз  апсіегеп 
Кгеізеп  іэекаппі  зіп<і.  Баііег  §еЪе  ісЬ  Ыег  аисіі  пиг  еіп  Ѵеггеісііпіз 
(іег  Раззегфгтез,  туеісііе  §етуОІіп1іс1і  іп  сііезеп  АѴаЫегп  пізіеп  13). 


Согѵиз  сотіх  Ь. 

Соіоеиз  топесіиіа  соііагіз  Беіш. 
Ріса  ріса  Ь. 

Оаггиіиз  кгупіскіі  Каьеы. 

Зіигпиз  саисазісиз  Ьое. 

„  заіипіпі  Віітітъ. 

Огіоіиз  даІЪиІа  Б. 

Соссоікгаизіез  с.  підгісапз  Веіт. 
СЫоггз  сЫогіз  Ь. 

Сагсіиеііз  сагсіиеііз  Ъгеѵігозігіз  2 ак. 
СЪгузотіігіз  зріпиз  Б. 

АсапіЫз  саппаЫпа  Б. 

Вегіпиз  зегіпиз  Ь. 

Руггігиіа  руггігиіа  гоззікоѵі  Бее*!. 
Сагросіасиз  егуіЬгіпиз  гозеаіиз 

Ноюѳз. 

Ьохіа  сигѵігозіга  саисазіса  Вшит. 
Еггпдіііа  соеІеЪз  Б. 

Раззег  сіотезіісиз  Б. 

Раззег  топісьпиз  ігапзсаисазісиз 

Витие. 


ЕтЪегіга  сіігіпёЫа  егуііггодепуз 

Вкенм. 

„  теіапосерігаіа  8сор. 

„  сіа  раг  Нает. 

Апіішз  ігіѵіаііз  Ь. 

АІоіасШа  аІЪа  йикігипепзіз  8укез. 

„  Ъоагиіа  теіапоре  Раее. 

СегІЫа  і'атіііагіз  саисазіса  Віітіт. 
8Ша  еигореа  саисазіса  Кеісн. 

„  кгирегі  Реь2. 

Еедиіиз  гедиіиз  Б. 

Раг  из  тадог  Б. 

Регірагиз  аіег  тісііаіогѵзкіі  Воет. 
Суапізіез  соегиіеиз  деогдісиз  Вит. 
Аедііігаіиз  ігЪуі  саисазісиз  Боеек2. 
Еппеосіопиз  соііигіо  коЪуІіпі  Витие. 
Ьапіиз  зепаіог  пііоіісиз  Воиар. 

„  тіпог  Ь. 

Ьапіиз  ехсиЪііог  Б. 

8уІѵіа  пізогіа  Веснзт. 

„  огркеа  Темы. 


13)  Ніег  зіікі  пісЫ  пиг  геіпе  ЛУаМѵб^еІ  аиі^егаЬВ,  зопсіегп  аиск 
зоісііе,  лѵеіске  аш  ЛѴаЫзаите,  аи^  БісЫип^еп  ип(1  іт  ѲеЫізсіі  пізіеп, 
лѵеісііез  ап  ѵіѳіеп  Зіеііеп  (ііѳ  ігйііегеп  \ѴаИег  егзеігі  Ваѣ;  еЪепзо  аисіі 
воісііе,  йіе  ап  Рійззеп  шпі  Васкеп  іщ  ЧУаЩе  шзіеп. 


80 


Зуіѵіа  саисазіса  Осшеѵ  еі  Вашк. 
„  когіепзіз  Веснзт 
„  аігісаріііа  Ь. 

„  соттипіз  ісіегорз  МТшЁтв. 
„  сиггиса  Ь. 

Ркуііозсориз  соІІуЫіа  Ѵіеьь. 

„  пііісіиз  Вытсн. 
Асгосеркаіиз  агипсііпасеиз  Ъ. 

„  раіизігіз  Веснзт. 
Визсіпіа  тедагкупскоз  а/'гісапа 
Еізсн.  еі  Веем. 
Визсіпіа  Іизсіпіа  Ь.  14 ). 


Суапесиіа  зиесіса раііісіодиіагіз  2ае. 
Егуіііасиз  гиЪесиІиз  саисазісиз 

Витинь. 

Тигсіиз  тизісиз  Ь. 

„  ѵізсіѵогиз  Ь. 

Мегиіа  тегиіа  В. 

Ассепіог  тосіиіагіз  огіепіаііз  Внавр. 
Сіпсіиз  сіпсіиз  саисазісиз  Маб. 
Тгодіосіуіез  ігодіойуіез  Ь. 

8іркіа  рагѵа  Веснзт. 

Несіутеіа  зетііогдиаіа  Номеуев. 
Мизсісара  зігіаіа  Рабб. 


МВ  еіпет  Кгеіз  (°)  8Іп<і  (ііе  Гиг  Каиказіеп  епсіетізсііеп  Аг- 
іеп  декеппгеісітеі.  Гиг  сіеп  Ыег  Ъезргосііепеп  Кгеіз  аііеіп  капп 
ісіі  кеіпе  еіпгі^е  еікіетізсііе  Агі  пеппеп,  аЪег  Гиг  сіаз  §апге  Озі- 
Іісііе  Тгапзкаиказіеп  ізі  ез  Рказіапиз  соіскісиз  іогепгі  Вот. 

Ап  Керііііеп  зіпсі  (ііе  раіаеагкіізсііеп  АѴйИег  ііЪегІіаирі  зеЪг 
агш.  Баз  КеісЪ  сіег  Керііііеп  зіші  Ыег  сііе  Віерреп.  Іп  (іег  Ъе¬ 
зргосііепеп  ЛѴаІсЫопе  коштеп  ап  Керііііеп  ипсі  АтрЪіЪіеп  Гоі- 
§еп(іе  Агіеп  ѵог: 


Оркізаигиъ  ариз  Рабб 
*Апдиіз  і'гадіігз  Ь. 

Васегіа  ѵігШіз  зігідаіа  Еіснлѵ. 
„  адіііз  ехідиа  Еісн. 

„  (Іег)идіпі  Шк. 

„  ргаіісоіа  Еѵевз. 

„  захісоіа  Еѵевз. 
*ТгорЫопоіиз  іеззеііаіиз  Ьабв. 

„  іеззеііаіиз  Ъабв 

Яатепіз  сіакіі  Еітг. 


СоІиЪег  кокепаскегі  Втеабсн. 
Согопеііа  аизігіаса  Ьаіж. 
Ѵірега  аттойуіез  Ь. 

*Вапа  тасгоспетгз  Вобб. 

Ви^'о  ѵігЫіз  Ъабе. 

Нуіа  агЪогеа  Ъ. 

°РеІосІуіе8  саисазісиз  Воббен. 
°8аІатапсіга  саисазіса  ТѴаса. 
Моіде  сгізіаіа  Ъабв. 

Моіде  ѵіііаіа  Сгеау. 


Міі  ВіегпсЪеп  (*)  зіпсі  сііезтаі  іурізсЪе  \ѴаісІагІеп  ѵегзеііеп, 
(ііе  апсіегеп  зіші  сіигсііаиз  пісЪі  ап  сіеп  ЛѴ аі<і  ^еѣипсіеп,  зопсіегп 
ѵіеіе  ѵоп  іЪпеп  тѵйіііеп  т  іЪгеш  ѴЫЫіогі  Ееізеп,  АЬ1ійп§е,  \Ѵ а1<1- 
шезеп  ипсі  апсіеге  пісЪі  сіісііі  ЪетасЪзепе  Огіе. 

Ѵоп  АтрЫЬіеп  ізі  Ыег  аиГ  (ііе  сЪагакіегізіізсЪе,  Гйг  сііезеп 
Кгеіз  епсіетізсііе  Агі  Заіатапсіга  саисазіса  \Ѵаоа  Ыпгичѵеізеп. 
Еіпе  апсіеге  еі&епіитіісііе  Агі  —  Реіосіуіез  саисазісиз  Воот. — котті 
аисіі  аиГ  (іет  Наир1§еЬіг§е  ѵог;  сіогі  теізіепз  іт  аіріпеп  беЪіеі. 
Ѵіеііеісііі  кбппіе  шап  (ііезеп  Кгеіз  аисіі  аіз  ДѴаЫГасіез  (іег  озі- 
ігапзкаиказізсііеп  Ргоѵіпг  аиіГаззеп,  іесіосіі  ^еііе  ісіі,  гпеіпет  Ыег 


14)  Визсіпіа  ркііотеіа  аисіогиш. 


81 


ЪеоЪасІВеІеп  Пап  пасіі,  піскі  аизіикгііскег  еіп  аиі  (Ие  ЛѴ^есІізеІ- 
Ъе2іекип§еп  (Іег  Ыег  Ьезргосііепеп  гооо'ео^гаркізскеп  Кгеізе.  Ісіі 
Ъезскгапке  шісіі  сіаііег  ааГ  (Ие  Вешегкип§',  сіазз  Піе  іп  ^еѵѵіззеш 
ВгаИе  еіп&еігеіепе  Уегпіізсішпд  Пег  Раипеп  ѵоп  \Уа1Н-  ипП  Зіерреп- 
кгеіз  Пез  ОзШскеп  Тгапзкаиказіеп  іп  іеНет  Раііе  еіпе  зраіеге 
Егзс1іеіішп§'  ізі. 

Кгеіз  Пез  шШІегеп  Согосіі  (?). 

Іт  ЗиНеп  ѴѴезІ-Тгапзкаиказіепз,  ІеіЬѵеізе  Іап&з  (іепі  Согоск- 
Пиззе,  1іе§1  еіпе  ЬапНзскаВ,  лѵеісііе  іт  КогПеп  ѵот  (геЪіг§32и§ 
Кагс’скаі  ипП  зеіпеп  Аизіаиіегп,  іт  Озіеп  ип(і  ЗііПеп  ѵоп  Пеп  Се- 
Ъіг§еп  Паіапиз-саіп  (Агзіап)  иті  Зо^апіи^  Ье^гепгі  шгН.  Біе  ^езі- 
§гепге  ЪеііпПеІ  зісіі  зскоп  іп  Пег  Тіігкеі  ипсі  ізі  ѵогіаийр-  ипЬекаппк 
Біезе  Се&епП  ізі  ѵоп  (іеп  Воіапікегп  аіз  кезопНегез  ркѵію^ео^га- 
рііізсііез  ОеЪіеі  акдезопПеіТ  лѵогНеп:  «Оекіеі  сіез  тіиіегеп  Согосіі». 
2оо1о&ізск  І8І  зіе  посіі  зеііг  \ѵепі&  егГогзсІП,  акег  сіаз  утпі§е,  ’ѵѵаз 
лѵіг  (іагиЬег  уу'іззеп,  ѵегіеікі  еіпет  Піе  СТЪеггеи^ип^,  сіазз  аиск  іп 
гооіо^ізскег  Ніпзіскі  (Зіезе  бе^епк  екѵаз  ВезопНегез,  іп  ііігег  Рап¬ 
па  уоп  сіеп  ЪепаскЪагІеп  ЬапПзскаЙеп  ѵегзскіеПепез  ИагзІеШ.  Пе- 
сіосіі  ішізз  тап  Ыег  НагаиІ  кіптѵеізеп,  сіазз  Пег  Оекіг^зги^  Тор-.іоі 
сііезеп  кіеіпеп  Кгеіз  іп  2\ѵеі  Теііе  іеШ,  уоп  сіепеп  Пег  зиНІіске  іп 
зеіпег  Раипа  ѵіеі  §етеіпзате  2 и§е  тП  Пет  Кгеізе  Пез  зйПІіскеп 
Тгапзкаиказіеп  ЪезіШ  ипП  зісіі  гіетііск  зекагГ  ѵот  пОгсІІісІіеп 
шИегзсІіеіПеІ,  лѵеіскег  зеіпегзеііз  теііг  АкпІісккеВ  тВ  Пет  екеп 
Ьеігаскіеіеп  У^аІПкгеізе  Пез  ОзШскеп  Тгапзкаиказіеп  как 

Віе  Зйи^еііеге  Пез  ЗйНіеіІз  Піезег  Се^епП  зіпП  каирізйскііск 
сіигск  теіпе  Заттіип&еп  ѣеі  ОИу  Ъекаппк  ДУеші  шг  поск  сііе 
гиГйШ^еп  РипПе  еіпез  апПегеп  Заттіегз  кіпгигіекеп,  зо  егкаііеп 
шг  ГоІ^епИе  Ьізіе  Пег  шшѵеііеІкаВ;  кіег  деіипПепеп  Заи^еііеге: 

Егіпасеиз  ігстзсаисазісиз  8ат.  Сгісеіиіиз  ріьаеиз  Раьь. 

СгосШиѵа  зр.?  Місгоіиз  Іеисигиз  (тЕКВЕ. 

С іегЬИІиз  регзісиз  Вьанг.  8раІах  пеЬгіпуі  8ат. 

Миз  зуіѵаігсиз  агіапиз  Вьаее. 

Іт  пОгИІіскеп  Теііе  §ІМ  ез  кеіпеп  Зраіах  ипсі  кеіпеп  СгегЫІ- 
Іиз,  акег  2ІетІіск  к&ий§  зіпП  Егіпасеиз  ігстзсаисазісиз  Зат.  ипП 
Зеіигиз  апотаіиз  Оёьб.  — Іурізске  Ѵегігеіег  Пег  \Ѵа1Н1аипа  Пез  ѵо- 
гі^еп  Кгеізез — аиск  ізі  Піе  ОгпВкоГаипа  еіпе  §’апг  апПеге.  Зоѵіеі 
іск  паск  теіпеп  2\ѵеі  Кеізеп  Пигск  Піезез  СгеЪіеІ  Ьеигіеііеп  капп, 
ипІегзскеіНеІ  зіск  Піе  Огпіікоіаипа  Пез  пбгПІіскеп  Теііз  піскі  ѵоп 
Изв.  Кавк.  Муз.  VII. 


6. 


82 


ёефпщеп  (іег  \ѴаЫег  сіез  Озіііскеп  Тгапзкаиказіеп,  ёіеіепі^е  (іез 
зМІіскеп  Теііз  піскі  ѵоп  сіег  (Іез  зМІіскеп  Тгапзкаиказіеп. 

Біе  сііагакѣегізкізсііеп  Керііііеп,  ѵтіеке  Бевлгпш  Ги г  (Газ  Со- 
госЬ-ОеЫек  апдеГііЬгі  как  Оутпойаеіуіиз  соІсЫсиз  Кік.  ипсі  Ім- 
сегіа  сіегдидіпі  Кік.,  зігкі  Гйгз  егзіе  пиг  іт  пОпПіскеп  Теііе  (іег 
Ъезргоскепеп  Ьагкізсііай  §еГипёеп  ттёеп. 

АиГ  (ііезе  Л\геізе  каі  сііезег  Кгеіз,  чѵепп  тѵіг  ипзге  Еіпіеііип^ 
іп  200§ео§тарЫзс1іе  Кгеізе  каирізасЫіск  аиГ  <1іе  Ѵегіеііип^  (іег 
Ѵегіеѣгаіеп  ѣазіегеп,  кеіпегіеі  Кескі  аиГ  еіпе  зеіЪзШпсІі^е  Ехізіепг. 
8еіп  пОгсІІіскег  Теіі  шизз  капп  гит  ѵогі&еп  Кгеіз  §егес!теі  чѵеіѵ 
кеп  ипсі  зеіп  зйсіііскег  гит  зМІіскеп  Тгапзкаиказіеп.  Киг  еіпе 
^епаие  ІТпіегзискип&  (іег  Еѵегіекгаіеп  (ііезег  Бе&епсі  капп  аи&еп- 
зскеіпііск  еіпі^е  Оетеіпзаткеіі  сіег  Еаипеп  Ъеісіег  Теііе  егиіегеп, 
зоѵйе  аиск  сіеп  Бпіегзскіесі  ѵоп  сіеп  Раипеп  (іег  ит§еЪеп(іеп  Бапсі- 
зскаГіеп.  8о,  г.  В.,  ізі  (іег  Гйг  сіаз  Согоск-Бекіеі  епёетізске  8ког- 
ріоп  (Баііип§’  лѵіе  Агі)  Саісказ  поЫтаппі  Вш.  зотѵоЫ  іт  пбгсШ- 
сііеп  Теііе  (Агёапис).  чѵіе  аисіі  іт  зиёііскеп  (Егйк  ѣеі  Оііу)  §е- 
Гишіеп  ѵтгёеп,  АУіе  ез  аисіі  зеі,  ісіі  лѵіейегіюіе,  сіазз  ісЦ  іп  ѵогііе- 
^епсіёг  Агкеіі  теіпе  гоо^ео^гарЫзске  Еіпіеііип^  Каиказіепз  аиГ 
кеп  Ѵегіеѣгаіеп  ипё  ікгег  ѴегЬгеііип^  аиГЬаие  ипсі  ёакег  капп 
ісіі  піскі  (іаз  ѵоп  сіеп  Воіапікегп  аѣ^езопсіегіе  р1іуіо§ео§гаркізске 
«Оеѣіеі  ёез  тіШегеп  Согоск>  аіз  ѣезопёегеп  гоо&ео^гаркізскеп 
Кгеіз  апегкеппеп,  зопёегп  ѵегеіпе  сіеззеп  пбгсШскеп  Теіі  тіі  теі- 
пет  Кгеізе  VI.  зеіпеп  зМІіскеп  аЬег  тіі  теіпет  Кгеізе  VIII. 

VII.  Кгеіз  сіег  Кига-риеІІіІііззе. 

Біезег  кіеіпе  Кгеіз,  лѵеісііег  ѵоп  ГоІ^еМёп  беѣіг^еп  ѣеДпгі 
\пгсі:  Іаіапиз-сат,  Ш&аг,  Саі&аиг  ипсі  СаИуг  иМ  аисіі  ёаз  Та- 
Геііапё  ѵоп  Асііаікаіакі  итГаззі,  ізі  еіп  Ёѣег&ап&з^ііесі  гшзскеп 
ёет  ѴѴаМкгеіз  ёез  бзіііскеп  Тгапзкаиказіеп  ипсі  сіеш  зМІіскеп 
Тгапзкаиказіеп. 

8еіпет  аіі^етеіпеп  Скагакіег  паск  ізі  ёіезез  Оекіеі  еіп  гіет- 
Пск  кокез  ТаГеІІапё  (1500—2000  Меі.),  геіск  ап  \Ѵіезеп,  8итпр- 
Геп,  Вйскеп  иМ  8ееп.  Ап  ёеп  Аккап^еп  ёег  геіаііѵ  піскі  ко.кеп 
Вег§е,  чѵеіске  (Газ  Ріаіеаи  іп  текгегеп  Кіскішщеп  ёигскгіекеп, 
коттеп  зіеііетѵеізе  КіеГегтѵаІсІег  ѵог. 

Біе  8йи&еііегГаипа  ізі  ат  ^епаиезіеп  іт  ѲОІ-ТаІкеззеІ  ипіег- 
зискі  тѵогёеп,  лѵо  іск  1йп§ег  аіз  ап  аМегеп  Огіеп  ѵепѵеіііе.  Ніег 
тігсіеп  Шлепке  8йи&еііеге  §еГипс1еп: 


83 


*Кгіпасеиз  ігапзеаисазісиз  8атшп  Миз  зуіѵаіісѵз  агіапиз  Вьаме. 
СгосЫига  дйЩепзШсШ  Раьь.  *Місгоіиз  іеггезігіз  агтепісиз  Тном. 

*8огех  агапёиз  Ь.  Місгоіиз  агѵаііз  Раьь. 

*ЛГеотуз  Іеріо&асіуіиз  8ат.  8раІах  пекгіпді  8атіш. 

*Риіогіиз  Ъоссатеіа  саисазісиз  В.-Н.  Ьериз  §р.? 

*Лгзиз  агсіоз  тсгШіопаІіз  Миш.  *8из  зсгоі'а  Ь. 

Ѵиірез  кигс/лзіапіса  8атіш.  *СегѵиІиз  саргеоіиз  В. 

МВ  8іегпс1іеп  (*)  ѵегзекепе  АгВеп  коттеп  аисіі  іт  \Ѵа1В- 
кгеізе  Вез  ОзШсІіеп  Тгапзкаиказіеп  ѵог,  апВеге.  те  2.  В.  Ѵиірез 
кигсіізіапіса  ипсі  Зраіах ,  ІеЪеп  аиск  іт  зйВПскеп  Тгапзкаиказіеп. 
Ѵоп  пе^аііѵеп  2й§еп  сііезег  Тайпа  зіпВ  сііе  аиіЫІепВзІеп:  сіаз 
ТеЫоп  у оп  Ѵегігеіегп  Вег  Бепега  Мезосгісеіиз  ипсі  Аіасіада. 

Ѵоп  Ѵо^еіп  ізк  іп  сііезег  іѵаззеітеісііеп  ЬапВзсйаВ  ЪезопВегз 
сііагакіегізіізсіі  Віе  ип^еііеііге  АпгаЫ  ѵоп  Кгапіскеп  (Сггиз  сіпе- 
геа)  ипсі  ЗШгсІіеп  (Сісопіа  сісопіа  Ъ.),  тѵеііег  ѵоп  Веказзіпеп, 
Епіеп  иікі  апсіегеп  \Ѵаз8егѵб§'е1п.  №иг  Іііег  іп  Каиказіеп  пізіеі 
СаШпадо  шадог  Ь.  Ѵоп  ашіегп  Шзіѵб^еіп  зіпсі  сйагакіегізіізсіі: 
Біиѵпиз  ригригазсепз  бошт.,  Ргаііпсоіа  гиЪеІга  позкае  Тзсішзі, 
Тигсіиз  Ызсіѵоѵиз  Ь.,  Сагросіасиз  егуікгіпиз  гозеаіиз  Нобпз.,  Зсоіо- 
рах  гизіісоіа,  НиЪага  тсщиеепі  6 в,  и.  а. 

ВерШіеп  ипсі  АтрІііЪіеп  зіпсі  Іііег  зекг  зсішасй  ѵегігеіеп. 

VIII.  ЗіісІІісЬез  Тгапзкаиказіеп. 

АиГ  Мебѵебеѵз  ркѵіо^ео^тарііізсііег  Кагіе  зіпВ  (Ііе  бгепгеп 
(ііезез  Кгеізез  Роі^епсіе.  Іт  ѴѴезІеп:  сііе  Беѣіг&зги^е  8о§ап1и§,  Саі- 
§аиг  ипсі  СаІВуг;  іт  №огВеп:  еіпе  Ілпіе  ѵот  Са1Вуг-8ее  Ъіз  гит 
^огВѵтзішпкеІ  (іез  0гокса-8еез,  сіапп  1ап§з  Вет  Катт  зеіпез  погВ- 
ОзШсІіеп  Шег^еЬіг^з  ипВ  сіеп  БеЫг&еп  ѲапВ2а  ипВ  Кагаѣа^іі.  Іт 
8іісІеп  гіеІВ  зісіі  Іап^'з  сіет  Тіиззе  Агахез  еіп  зсіітаіег  8ігеіІеп 
ѵот  Зіеррепкгеізе  Вез  бзііісііеп ,  Тгапзкаиказіеп  Іііп,  іѵеіскег  зісіі 
пбгВИсІі  ѵот  Агагаі  ѵегЬгеВегІ  ипсі  еіпеп  пісІВ  зекг  §гоззеп 
Вегігк  тВ  іурізсйег  агаіо-казрізскег  Тіога  ипВ  Тайпа  ЪіІВеІ, 
іѵеісйе  Веп  озВгапзкаиказізсйеп  8іерреп  еі&епШтІісй  ізк  Ба  ісіі 
сііезе  нВегеззапІе  Тайпа  гиегзі  іп  сіеп  8апсіеп  ѵоп  Агаіусіі  ат  Ага- 
гаі  епІВескі  йайе,  зо  пеппе  ісіі  (ііезеп  Вегігк  (Іеп  Агаіускзсііеп. 
Іп  сііезег  Вегіейип^  Вескеп  зісіі  сііе  Апзсйаиип&еп  Вег  Воіапікег 
іѵипВегйаг  §иІ  тВ  теіпеп  ипВ  сііе  гооіо&ізсйеп  ипВ  Ъоіапізсйеп 
Бгепгеп  Гаііеп  ѵоІізШпВі^  гизаттеп. 

ТеіВег  капп  ісіі  пісІВ  ВаззеІЪе  за§еп  ѵоп  сіеп  Бгепгеп  Вез 


84 


еЪеп  Ъе1іап(іеІ4еіі  Кгеізез.  Уог  аііеш  тизз  ісй,  зсЬогі  ІѴііІіег 
реза^І,  сіеп  зіі(і1іс1іеп  Теіі  сіез  тііііегеп  Согосіі  Іііег  йіпгигіеііеп. 
Ѵоп  (1ог4  ѵеііаиП  сИе  Ѳгеп2е,  пт  зіе  аизГйІігІісІшг  кІаггизГеІІеп, 
Іаіщз  сіет  ОеЬіг^е  Торжок  (Іег  8йсІ§геп2е  сіез  Кгеізез  (іег  Кига- 
<Зие11Йиззе,  сіет  Оа1сІугреЪіг§е  ипсі  сіапп  Іапдз  сіег  ВМртепге  сіез 
ЛѴ аісікгеізез  сіез  ОзШсІіеп  Тгапзкаиказіеп  (Ьіпіе  Сакіуг — КЛѴ.  бок¬ 
са),  (ІагаиГ  Іап^з  (іеп  океп^епаппіеп  бекіг^зги^еп. 

Біе  ВйсВуезІ-ипсІ  8ис1§тепгеп  капп  ісіі  піскі  ап&еііеп.  (Іа  зіе 
Іііег  йЬег  <1іе  Кеісіізртепхе  кегйкег  пасіі  Кіеіпазіеп  гіеііеп  оші  (ііе- 
зег  Теіі  Кіеіпазіепз  посіі  °ап2  ипегГогзсІіі  ізі.  БаЬег  тііззеп  туіг 
поІ§есІгип§;еп  сііе  Кеісііз^гепге  аіз  Ѳгепгііпіе  апзеііеп,  тѵаз  ипіег 
апсіегеп  Бтзіапсіеп  паГйгІісІі  ипгиіаззіе;  ізі.  Біезег  §;апге  ^соззе 
Кгеіз  Іаззі  зісіі  тіііеіз  еіпез  йигсіі  сіеп  Агагаі  §е20&епеп  Мегі- 
сііапз  іп  ип^еГаІіг  2  §1еіске  Теііе  Іеііеп:  еіпеп  тѵезШсІіеп  ипсі  Озѣ— 
іісііеп.  Бег  егзіе  ѵоп  іітеп  итГазз!  сіаз  Ріаіеаи  ѵоп  Кагз  иші  капп 
рапг  §чі1  Гаипізіізск  итзсІтеЪеп  дѵегсіеп. 

Бег  2\ѵеіІе,  ОзШсІіе,  Теіі  епіііаіі  сііе  ВМаЪЬап&е  сіез  Кіеіпеп 
Каиказиз  ипсі  ізі  аиГ  сіет  §т0ззегеп  Теііе  зеіпез  Тегтііогіитз  Гаи- 
пізіізсіі  посіі  гескі  ипегГогзсІіІ;  ісіі  гаЫе  Йт  іесіоск  2ит  Ъезрго- 
сііепеп  Кгеізе  аиГ  Ѳгипсі  йег  ѴегзісЬегии^еп  йег  Воіапікег,  тіі 
(іепеп  гесіік  §иі  аисіі  еіпі§е  гиГаП  і«е  Гаипізіізсііе  Баіеп,  (Не  чѵіг 
ѵоп  Іііег  Ъезіігеп,  ііѣегеіпзііттеп.  ЛѴ іеуѵеік  (ііезез  гіск1і§'  ізі,  тсег- 
сіеп  кйпГіі§е  Рккегзискип^еп  2еі§еп.  АиГ  Ѳгипй  аііез  еЪеп  §еза§- 
Іеп  ^еЪе  ісіі  гиегзі  пиг  еіпе  Сііагакіегізіік  (Іез  ^уезШскеп  Теііз 
(Ііезез  Кгеізез;  сі.  1і.  пізо  йез  Ріаіеаи  уоп  Кагз  шіі  ап§геп2епйеп 
Вег§еп. 

Бег  а11§етеіпе  Сііагакіег  сііезег  ЬапсІзсІіаГі  ізі  сіег  еіпез  1ю- 
Ііеп  ТаГеІІапйз  шіі  аиз^ерга&іеш  копііпепіаіет  КПта.  Ѵоп  Іііег 
зіші  тіг  Гоі^епйе  8аи^е1іеге  Ьекаппі: 

Муоігз  туоігз  Веснзт.  Місгоіпз  агѵаііз  Раьь. 

Еріезісиз  зегоііпиз  Вснкев.  ° Мезосгісеіиз  коепіді  Ватіш. 

Ріесоімз  аигііиз  Ь.  Сгісеіиіиз  рііаеиз  Раьь. 

Раіогіиз  Ьоссатеіа  саиссізісиз  В-Н.  Аіасіада  ипШатзі  Тном. 

°ѴиІрез  кигсіізіапіса  Ватіш.  °8раІа%  пеіігіпді  8атіш. 

сСИеІІиз  зсЬжЫіі  Ватіш.  °Оѵіз  огіепіаііз  СгМЕЬ. 

°Місгоігіз  іеггезігіз  агтвпісиз  Тном .Сарга  аедадгиз  СгМЕЬ. 

Біе  тіі  (°)  Ъегеіскпеіеп  Агіеп  зіпсі  ешіетізсіі  Гиг  сііезеп 
Кгеіз  осіег  ^ешеіпзат  тіі  (Іет  Кгеіз  сіег  Кига-С^иеПЙиззе. 

Ѵоп  сіеп  ѴО^еІп  (Ііезез  Бапсіез  ізі  аиззегогйепііісіі  угепір'  Ье- 


85 


каппѣ,  (іа  зувѣетаѣівске  огпШюІо&ізске  Рогзс1ши§еп  піегааів  ѵоп 
]етапк  ап^евѣеЗІѢ  тсогкеп  віпк.  АѴеппдІеіск  теіпе  ВеоЪаскѣип§;ел 
ипк  8атт1ип§еп  ішг  гиВШі^е  тѵагеп,  во  віші  кеппоск  кіеве  еіпгі- 
&еп  Гипке  іп  ипгіскѣі^е  Н  ап  сіе  §е]ап§ѣ  ипсі  іііге  ВевИттип^еп 
каке  ісіі  Ъівіеѣгѣ  поск  токѣ  егкаііеп,  во  сіавз  ісіі,  2.  В.,  пісЬІ  §е- 
паи  тсеівв,  лѵеісііе  Зіигпиз- Агѣ  іп  кіевег  Сге&епк  півѣеѣ. 

Воі^епкев  Ѵеггеіскпіз  ѵоп  Раззегфгшез  івѣ  каиріваскііск  ап  Г 
теіпеп  регвОпІіскеп  ВеоЪасМипдёп  іт  беватідекіеѣ  сіез  Ъезрго- 
скепеп  Кгеівев  Ъе&щпкеѣ  ипсі  капп  паШгІісІі  пісііѣ  аиГ  во^аг  ге- 
Іаѣіѵе  УоІІвШікі&кеіѣ  Апвргисіі  таскеп. 


Согѵиз  согах  к. 

Согѵиз  согпгх  к. 

Ріса  ріса  к. 

Руггкосогах  дгасиіиз  к. 

„  руггкосогах  к. 
8іигпиз  ригригазсепз  Ѳсшьб. 
Разіог  гозеиз  к. 

Огіоіиз  даІЪиіа  к. 

АсапіЫз  Ъеіісі  Сав. 

Ккодорескуз  запдиіпеа  СгОьб. 
Сагросіасиз  егуікгіпиз  гозеаіиз 

Нстов. 

ВгіпдШа  соеІеЪз  к. 

Мопіі/'гіпдіііа  аірісоіа  Рабб. 
Реігопіа  реігопіа  ехідиа  Неббмуе. 
Сагрозріга  Ъгаскусіасіуіа  Всшар. 
Раззег  (Іотезіісиз  к. 

Міііагіа  саіапйга  к. 

ЕтЪегіхй  теіапосеркаіа  8сор. 

„  когіиіапа  к. 

„  сіа  раг  Нет. 

„  зскоепісіиз  ізскизіі  Веів. 

еѣ  Абмаву. 

„  киііопі  Вбутн. 

Саіапсігеііа  Ъгаскусіасіуіа  Веівб. 
СгсіІегЫа  сгізіаіа  ссшсазіса  Тас2. 
Аіаисіа  агѵепзіз  агтепіса  Вооб 
Ьиіиіа  агЬогеа  к. 

Оіосогіз  репісШсііа  Воббб. 

Апікиз  ігіѵіаііз  к. 

„  зріпоіеііа  Ыакізіопі  8шкн. 
Вийііез  (Іаѵиз  к. 

„  теіапосерксііиз  кіснт. 
Моіасіііа  Ьоагиіа  теіапоре  Рабъ. 


Ветегкип^еп. 

Іп  кеп  Вег&еп. 

Ап!  ѵіеіеп  Вег^еп  кез  Кгеізез, 
2и\ѵеі1еп  8ѳкг  піекгі^. 


N18161}  зрогакізск  іа  \ѵа1к1озеп  Ое 
^епкеп. 

А^гі-ка^к. 

^'аск  Рбевке  (іп  Шк)  іт  (хопѵ. 
Егіѵап. 


Оокса-8ее. 
Nаск  бе-Ріыррі. 


8агукатуз. 
ТТЬегаП  ііЬег  2100  ш. 


86 


МоіасШа  аІЬа  сіиккипепзіз  8укез. 

8Ша  зуггаса  рссгѵа  Вбтбеб.  Еіпгі&ѳ  кіег  ІеЪепбе  8Ша- Агк 

Рагиз  тауог  Ь.  КагаЪа^к. 

Регірагиз  аіег  ркаеопоіиз  Вьаяе.  іп  бел  НабеВѵаІбегп  бег  ЛѴезк 
Еппеосіоппиз  соііигіо  коЪуІіпі  ІіаН'Ге  без  Кгеізез  капп  апсіі  еіпе 

Вбтбкб.  ап  беге  АгГ  ІеЪ.еп. 

Ьапіиз  тіпог  Ѳмеь. 

*  Ргаііпсоіа  гиЪеіга  позкае  Тзснбзі.  ЛѴіезеп  без  Кагз  РІаГеап. 
8ахгсоІа  ізаЪеШпа  Кбрр. 

„  оепапіке  Ь. 

„  тогіо  Енкеі^в. 

„  ііпзсЫ  НеткЗгЬ. 

Ігапга  диііигаігз  СгБЕК. 

ЯиігсШа  рЬоепісигиз  Ь. 

ТиЫиз  ѵізсіѵогиз  Ь. 

Мегиіа  шегиіа  Ь. 

„  Іогдиаіа  Ь. 

Мопіісоіа  захаігііз  Ь. 

„  суапиз  Ь. 

Ассепіог  аіріпиз  Омеь. 

„  осиіагіз  Ваббе. 

Сіпсіиз  сіпсіиз  еацсазісиз  Мабак. 

Иігипйо  гизііса  В. 

^аШгІісІі  І8і  біезез  ѴеггеісЬпіз  ипѵо1І8Гапбі§.  ІсЬ  ІіаЪе  ѵіеіе 
^е^ОкпНскеп  ѴО^еі  багіп  піеіВ  аиГ^епоштеп,  лѵеіі  ез  ]а  теіпе 
АЪзісІіѣ  ізі  еіп  аіі^етеіпез  Вііб  бег  Еаипа  біезег  Се§епб  т  &е- 
ѣеп,  ипб  пісііѣ  еіпеп  огпШю1о§ізс1іеп  Каіаіо^  Гйг  зіе  7л\  ііеГегп. 

Ѵоп  аибегеп  ВезопбегЬеіГеп  бег  ѣезргосііепеп  ОгпШюГаіта 
Ъетегке  ісіі  Гоі^епбез. 

Сурзеіиз  а^іпіз  Накшу.  ізк  пісЫ;  зеВеп.  Ѵоп  Нйітегатіеп 
ГеЫеп  ѵоПзШкіі^  Еазап  ипб  Егапкоііп;  Ьугигиз  тіосозіешсеі  Тлсг. 
котпВ  іт  6еЪіг§е  Саі^аиг  ипб  еіпі^еп  аибегеп  ѵог;  баз  §еп.  Те- 
ігаодаііиз  ізі  ѵегітеіеп  бигск  Теіг.  сазріиз  Омеь.  (КагаЪа^ІГ,  Ага- 
гаГ,  А§гі-бар1і).  Регсііх  регсііх  сапезсепз  Вішть.  ипб  СасеаЫз  сіги- 
каг  Ѳеау  коттеп  іп  §тоззеп  Меп§еп  ѵог.  АпзіаВ  Оііз  іагсіа  Ь. 
ипб  Оііз  іеігах  В.  іеЫ  Іііег  НиЬага  тасуиеепі  Ѳк.  Епбііск  епѵаііпе 
ісіі  поск  баз  Гйг  біе  Носіізіерре  сІіагакГегізГізсііе  Ріегосіез  агепсі- 
гіиз  Раьь.  15) 

Баз  РІаГеаи  ѵоп  Кагз  ізГ  зеііг  аггп  ап  ВерШіеп.  ВебеиГепб 
геісііег  багап  зіпб  пиг  біе  8іібаЪ1іап§е  ипб  бег  ОзВеіІ  без  Кгеі- 

15)  Іга  ЕгйіВіп^  ипб  8отшег  1911  егГогзсЬГеп  баз  зіібіісііе  Тгапз- 
каиказіеп  огпВко1о§ізсЬ  бег  8іибепі;  бег  Мозкаиег  ІІпіѵегзіГаГ  СтгаГ 
ВоЪгіпзкі  ипб  іск. 


АгагаГ,  А§ті-ба§1п 
Агагак 

КіеГегплѵаІбег. 

А§ті-ба§ѣ. 

Аогі-ба§бі. 

Вігкеплѵаіб  аш  К1.  Агагак 


87 


зез.  Іск  Гіікге  Іііег  сііе  гшзіГеІІоз  іш  §апгеп  Кгеізе  ^еіипбепе 
ВерШіеп  ап: 


Адата  саисазіса  Еісігѵѵ. 

Ьасегіа  ѵггісігз  зігідаіа  Еіснлу. 

„  рагѵа  В  ешь. 

ОрЫорз  еіедапз  ІМёкётк. 
Егетіаз  ѵеіох  Раьь. 

ТурШорз  ѵегтісиіагіз  Мене. 
ТгорМопоіиз  паігіх  регза  Раьь. 

„  іеззеіаіиз  Баііе. 
Яатепіз  гаѵегдіегі  МЁк. 

„  йаЫі  Еітг. 

СоІиЪег  заиготаіез  Раьь. 

„  кокепаскегі  8ткаікш. 
Сопііа  соііагіз  Жш. 

Соеіореіііз  топзреззиіапа  Невм. 
°Ѵірега  гасЫеі  Воеттоев. 


Вешегкип^еп. 

N111*  іт  бзШскеп  Теіі. 

8.  О.  Оокса-8ее. 

Киір. 

ЕЪеіНаПз. 

Егіѵап. 

Кагікорогап. 

ЕЪепШІв. 

ОНу. 

ЕЪепМІз. 

Кагікорогап. 

ОзШскег  ТеВ. 

Епібескі  іп  Кагікорогап.  Біе8  іві 
сііе  еіпгі^е  епбѳтізске  Агк 


У он  АтркіЪіеп  ІеЬеп  кіег: 

Яапа  езсиіепіа  гісІіЬипйа  Раьь.  Яапа  тасгоспетіз  Всшь. 
„  сатегапоі  ВоььЕкаЕЕ.  Виі'о  ѵігЫіз  Баіж. 


\У'іё  8с1іоп  ег^аЬпѣ,  кеШ  зісіі  Іііпеіп  іп  біезе  еі§епагН§е,  §то'з- 
зіепіеііз  СгеЪігдзГаипа  іп  зсіішаіеіп,  гшп  Епсіе  Ып  у^гЪгеііегіет  8ігсі- 
іеп,  еіпс  §ап2  апбегзаібі^е  ВіеррепГаипа  без  бзШскеп  Тгапзкаи- 
казіеп.  Бакег  каѣе  іск  аиск  іп  беп  ѵогкег&екепбеп  Ьізіеп  ез  зог§- 
1аШ§  ѵегтіебеп  Тіеге  аикшііікгеп,  сііе  пиг  бег  Шебегип^  еі§*еп- 
Іитііск  зіпб. 

6ап2  ^еігеппі  зѣеііѣ  біе  Еаипа  без  Вег^з  А1а§0г  ба,  аиГ  ѵсі- 
сііеш  ипіег  апбегет  посіі  біе  Бетзе  ( Вирісарга  ігадиз  Ь.)  ІеЫ. 
Оѵіз  огіепіаііз  Омеь.  ке\ѵокпі  беп  А^гі-ба&к,  Агагаі  ипб  беп  Баг- 
а|а|б2-в  екіг^згир'. 

Біе  ОзШске  НаШе  ппзегез  Кгеізез  ипіегзскеібеі  зісіі  ѵоп  бег 
\уезШс1іеп  зсііоп  бигсЬ  іііг  ЪапбзсІіаНзЪіІб.  8іе  итГаззі  біе  Нап^е 
ипб  8сЫисЫеп  іт  АУезіеп  ипб  8йбеп  без  котрНсіегіеп  .8узіетз 
без  Кіеіпеп  Каиказиз.  Біе  \УезЙіап§*е  зіпб  лѵаібіоз,  дѵеізеп  1ійи% 
\Уйзіепскагакіег  аиГ  ипб  геі&еп  поск  біе  8ригеп  еіпег  ипіапрзі 
§е\уезепеп  ѵиікапізскеп  ТаН§кеік  Біе  8іібкап&е,  Ъезопбегз  біе  зіе 
бигскзскпеібепбеп  ііеГеп  Зскіискіеп  зіпб  тіі  Еаиівѵаіб  Ъебескі, 
бег  іп  ІеШег  2еіі  зѴагк  ѵегпіскіеі  ізі,  зісіі  акег  зіеПетѵеізе  поск 


88 


егкаііеп  как  ІІЬегаІІ  Ъеѵѵеізёп  гакігеіске  Зригеп,  казз  посіі  ѵог 
геіаііѵ  киггег  2еіі  сііезез  §’апге  Вапсі  Ьіз  гиг  НОке-ѵоп  1820 — 2100 
т.  тіі  ^езсЫоззепеп  ЬаиЪѵѵШегп  ЪеЛескІ  таг,  іп  таіскеп  <ііе 
Еісііе  ѵогкеггзскіе.  Віе  ѴегШ§ип§  <1ез  АѴакіез  деііі  тіі  Кіезеп- 
зекгіМеп  ѵогтагіз  шкі  сіатіі  уегѣшкіеіі  апсіегі  зіск  сііе  Еаипа. 
Ѵог  теіпегі  Аи^еп,  тбскіе  ісіі  за§еп,  ѵегзсктапсі  ап  ѵіеіеп  8іе1- 
(Іеп  сііезез  ѲеЪіеіз  ^йпгііск  сіег  Есіеікігзск,  лѵеісііег  гиг  2еі1  теі- 
пег  егзіеп  Кеізе  Іііегііег  (1892)  посіі  зеііг  гаЫгеісІі  таг. 

Еіпе  зузТеіпаІізске  Егіогзскищ*  сіег  1ііезі§еп  Еаипа  ізі  пісМ 
ѵог&епоттеп  дѵогсіеп,  аЬег  сііе  Ехресііііопеп  сіез  Каиказізскеп  Ми- 
зеитз  ипсі  теіпе  Кеізеп  ка-Ъеп  сііезез  Вапсі  іп  те-іігегеп  Кіскіип- 
р:еп  сІигсІізсІтШеп  ппсі  сіасіигск  еіпі^ез  гооіо^ізске  Маіегіаі  гиг 
Кеппіпіз  сіеззеп  Еаипа  Ъеі§еіга§еп. 

Ѵоп  8аи§еііегеп  зіпсі  скагакіегізіізск: 


Мгпгоріегиз  зсІггеіЪегзі  раііісіиз 

ТНОМАБ. 

Еріезісиз  зегоігпиз  8снеев. 
і/гзиз  сігсіоз  тегЫіопсйіз  Мюв. 
Муохиз  дііз  сазрісиз  8атіш. 
Мезосгісеіиз  ЪгапсШ  Кенешѳ. 


Сгісеіиіиз  рііаеиз  Раьъ. 
Аіасіада  гѵііііатзі  Тном. 

Оѵіз  огіепіаііз  Омег.. 

Сарга  аедадгиз  (тМЕЬ. 
Сегѵиіиз  саргеоіиз  Ъ. 

Сегѵиз  еіарігиз  тагаі  Оеиьву. 


Ѵоп  Ѵб^еіп  зіпсі  скагакіегізіізск  Гиг  (Не  ЛѴаІсІег  сііезез  Вегігкз: 


Оаѵгиіиз  кгупіскіі  Кап. 

Еггпдіііа  соеІеЬз  Ъ 
Регірагиз  рЪаешоіиз  Вьахе. 
ЯиіісіІІа  тезоіегіса  Немре.  & 

Енеекв. 

8Ша  саезіа  саисазіса  Ксндѵ. 


Ркуііозсориз  пііЫиз  Вьутн. 

„  педіесіиз  Іогепгі  Мекйв. 
Зсорз  зсорз  В. 

Ветігосоріез  тесііиз  соіскісиз  Вцт. 
(іесіпиз  ѵігісііз  К 


Віезеп  дѵепі^еп  Ап&аЪеп  паск  зскеіпі  тіг  сііе  озШске  НаІГіе 
ипзегез  Кгеізез  еіпеп  ІТеЪег&ап§  гит  \Ѵ аісікгеіз  сіез  ОзШскеп 
Тгапзкаиказіеп  ги  Ъіісіеп. 

Іп  Вегид  аиГ  сііе  ЕѵегІеЪгаіеп  сіез  ^апгеп  Кгеізез  дѵііі  іск 
Ъешегкеп,  сіазз  кіег  сііе  ІпзекТешѵеІі  еіпе  ііррі§е  ЕпВаНипк  геірі. 
8іе  ізі  кіег  геіск  ап  §тоззеп  ипсі  ргаскіід  ^еійгѣіеп  Еоппеп.  Киг 
іп  сіеп  Оггепгеп  сііезез  Кгеізез  зіпсі  уоп  тіг  Ѵегігеіег  сіег  огі^і- 
пеііеп  Еатіііе  сіег  Еіетарііогкіае  (ІѴ еигоріега  детина )  §’еГипсіеп 


дѵогсіеп. 


IX.  Кгеіз  сіег  $1ерреп  сіез  бзІІісЬеп  Тгапзкаиказіеп. 

Ап^еГапдеп  іт  Когсіеп  Ъеі  ВегЬепІ;  (ип^еГйкг  аиГ  сіет  42° 
п.  Вг.)  гіекі  зіск  сііезег  Кгеіз  аіз  зсктаіег  ШегзігеіГеп  Іап^з  сіет 


89 


Казрі,  итГаззі  (іапп  сііе  піекегеп  зикОзіііскеп  АизіаиГег  (іез  Наирі- 
§еЪіг§з  ипк  (ііе  Арйегоп-НаІЬіпзеІ ;  (іапп  аЪег  егѵтііегі  ег  зіск  шкі 
егзігескі  зісіі  іікег  аііе  Віерреп  (іез  Озіііскеп  Тгапзкаиказіеп,  (1. 
к.  еі^епіііск  (ііе  Таіег  іп  ѵеііет  Віппе  (іег  ЕШззе  К  ига  иші  Ага¬ 
хез.  Ат  егзіегеп  епііап^  Ъіз  Тійіз,  ат  гѵтііеп  Ьіз  ги  кег  Еп§- 
зскіискі,  іп  тѵеіскег  (іег  Агахез  каз  Кагака§к-Ѳекіг§е  кигск- 
кгіскі. 

Аіз  каит  Ъетегкізагег  зсктаіег  Вігеііеп  §екі  (ііезег  Кгеіз 
гизаттеп  тіі  (іет  Агахез  аиіѴагіз  кигск  (ііезе  ВсЫискі,  ѵегкгеі- 
іегі  зісіі  уоп  ШиіГа  ап^еіап&еп  шкі  Ъіікёі  іт  Когкеп  у  от  Ага- 
гаі  еіпе  ^гбззеге  Еіаске  гшзскеп  (іет  Агагаі,  (іеп  ГОкеп  уоп 
Киір  ип(і  (іеп  Аизіаиіегп  (іез  Аіа^Ог  ип(і  Актап^ап.  Сггепгеп  (іез 
Наирііеііз  кіезез  Кгеізез,  к.  1і.  (іег  Кига-Агахез-Віерреп  зіпк:  (ііе 
Аизіаиіег  (іез  Наирі^екіг&з,  (іаз  Каскеіізске  СеЪіг&е,  каз  Тгіаіеі- 
ОеЪіг&е,  (ііе  Вотскеіізскеп  Вег§;е  ип(1  (ііе  Аизіаиіег  (іез  КагаЪа&к- 
ОеЪіг^ез  іт  Когкозіеп  сіез  Оокса-Веез,  (іапп  (ііе  Аизіаиіег  (іез  Озі- 
Ііскеп  Кагака^к-бекіг^з  ипк,  епкііск,  іт  Вйкозіеп  (ііе  Вег^е  ипк 
Іеискіеп  Шекегип^еп  уоп  ТаІуЗ. 

Віе  ат  ііеізіеп  §еіер:епеп  Віерреп  кіезез  Кгеізез  ѵтгеп  ѵог 
^еоіо&ізск  киггег  2еіі  ѵот  Мееге  Ъе^ескѣ  ипк  ѵегкапкеп  іііге  Ехі- 
зіепг  еіпегзеііз  еіпет  Кйскги^  кез  Меегз  іп  розі§1асіа1ег  2еіі, 
апкгегзеііз  кеп  ипр:екеигеп  Еіиззаііиѵіопеп,  шіске  Ъезопкегз  кіе 
Кига  ипк  (іег  Агахез  кегипіегігапзрогііегі  какеп.  БаіГег  аізо  аиск 
тизз  кіе  Еаипа  кіезег  Віерреп,  шпі^зіепз  лѵаз  ікге  геіпеп  Віерреп- 
еіетепіе  апке1ап§і,  кіе  аііегішщзіе  ипіег  кеп  йкгі^еп  Еаипеп 
Тгапзкаиказіепз  зеіп.  Іп  зеіпет  Озіііскеп  Теііе  геі^’і  кіезег  Кгеіз 
аиі  $гоззе  Епііегпип^еп  кіп  еіпе  Ьапкзскаіі  уоп  іурізскет  агаіоказ- 
різскет  Скагакіег;  патііск  §1аііе,  зрагііск  тіі  \ѴегтиІк  Ъекескіе, 
зкеііепууеізе  заігі^е  Віерреп.  1е  текг  тап  зіск  паск  \Ѵезіеп  ипк 
катіі  пакег  кегап  ап  кіе  ит§екепкеп  Вег^е  кеуге§і,  кезіо  геіскег 
шгк  кіе  Уе^ѳіаііоп,  ууеіі  кіе  ѵоп  кеп  Еійззеп  ап&езскіерріе  Ггискі- 
Ъаге  океге  Егкзскіскі  кезіо  кіскег  шгк. 

ЛѴаікѵе&еіаііоп  котті  пиг  іп  ^гбззіег  Каке  кег  Еіиззе  ѵог. 

УПе  зскоп  аиз  кег  Везскгеікип§  кег  Вгепгеп  кез  Віерреп- 
кгеізез  кегѵог^екі,  кезіекі  ег  аиз  текгегеп,  зскагі  ак§езопкегіеп 
Вегігкеп.  Ба  пип  іекег  кіезег  Вегігке  Гаипізіізске  Везопкегкеііеп 
аиВѵеізі,  зо  ізі  ез  пбіі§  віе  ^епаиег  ги  Ъеігаскіеп  ипк  Ъеі  кеп 
Еі^епіитіісккеііеп  еціез  іекеп  зіекеп  ги  Ыеікеп. 

Еоі^епкез  зіпк  кіе  Вегігке,  іп  ѵтіске  зіск  паіиг^етазз  кег 
Ъекапкеііе  Кгеіз  еіпіеііеп  іаззі. 


90 


a)  Кига-Агахез-Вегігк.  БтГаззі  (ііе  РіиззШІег  (Іег  Кига 
иікі  сіез  Агахез  иші  ЪіШеѣ  сііе  ^гОзіе  Рійсііе  (іез  Кгеізез,  хѵ^оЪеі  ег 
теІігГасІі  аііе  ашіегеп  Вегігке  гизаттеп^епоттеп  йЪегігіШ.  Іп 
іЪт  Ііак  (Ііе  сЪагакіегізіізсІіе  Раипа  іііге  ІіОсІізіе  ЕпБѵіск1ип&  ег- 
геісМ,  \ѵезз^е§еп  ісіі  аисіі  тВ  (ііезет  Вегігк  Ъеі  сіег  Везргесііип^ 
сіез  Кгеізез  Ъе^іппе. 

b)  КиЪа-Вегігк.  Баз  ізѣ  іепег  кіеіпе,  зсктаіе  Вегігк,  тѵеі- 
сЪег  зісіі  ат  МеегезиГег  уоп  БегЪепі  Ьіз  Арйегоп  ЪіпгіеІВ.  Ег 
хѵіг(і  уоп  тіг  зо  ^епаппі,  лѵеіі  ег  зеіпе  ^гОззіе  Епішскіипд  іт 
Кгеізе  Киѣа  еггеісІВ. 

c)  Вегігк  (Іег  Агахез-8с1і1ис1іі.  8еіпеп  §егіп§еп  АЪтез- 
зип^еп  паск  ѵегсііепі  ег  каиіп  (Ііе  АЪзопсіегип^  аіз  ЪезопсІёгеп  Ве¬ 
гігк,  геі^і  аЪег  еіпі^е  еі^епагіі^е  2 іі§е,  туезз\ѵе§еп  аисіі  ег  аЪ§е- 
ігеппі  утгсіеп  тизз. 

(1)  АгаІусЪ-Вегігк.  Біез  ізѣ  (іег  аііег^евкіісіізіе  Теіі  (Іез 
Кгеізез  пОгсШсЪ  ѵот  Агагаі.  Ісіі  Ъепеппе  іііп  зо  пасіі  сіеп  8ап- 
сіеп  Ъеі  АгаІусЪ. 

\Ѵіе  зсЪоп  §еза§і  Ъе^іппе  ісіі  тВ  (іеп  Кига-Агахез-Зіерреп. 
а.  Кига-Агахез-Вегігк. 

Іп  сііезеп  8іерреп  зіп(1  Ъі^еѣгѣ  Гоі&епсіе  8йи§’еііеге  §еГип- 
(Іеп  ѵоічіеп  (епёешізсЪе  Агіеп,  лѵіе  іттег,  тВ  Кгеіз  (о)  Ъегеісіі- 
пеѣ,  тВ  8іегпс1іеп  (*)  ѵегзеЪепе  коттеп  пиг  іп  (Ііезет  Вегігке, 
гезр.  Кгеізе  уог): 


ВЪіпоІорЪиз  Ъіррозгаегоз  Веснзт.  Сапіз  Іириз  Ь. 

ВЪ.  іеггит-едиіпит  8снеев.  ТЪоз  аигеиз  Ь. 

*°Ва?'ЪазіеІІа  ЪагЪазіеІІа  сазрісаЗАТр  Ѵиірез  аІрЪегакуі  8атіш. 


Еріезісиз  зегоііпиз  8снеев. 
Еусіаіиз  посіиіа  8снеев. 
Рірізігеііиз  рірізігеііиз  8снкев. 
Муоііз  йезегіогит  Бовз. 

„  тузіасіпиз  Ьеізь. 
Егіпасеиз  ігапзсаисазісиз  8атіш. 
*°НетіесЪіпиз  саііідопі  ЪгасЪуоііз 

8АТІШ. 

СгосЫига  диЫепзІаейіі  Раьь. 
РасЪуига  еігизса  8аѵі. 

Меіез  теіез  тіпог  8атіш. 

°МизШа  пеЪгіпді  8атіш. 

Ѵогтеіа  загтаііса  Раьъ. 

Риіогіиз  Ъоссатеіа  ссшсазісиз  В.-Н. 
Риіга  Іиіга  Ь. 


Нуаепа  ѵиідагіз  Безм. 

Саіоіупх  сЪаиз  Оііьб. 

*(хегЫІіиз  Ъиггіапае  ^еб. 

„  ссшсазісиз  Вобб. 

Миз  зуіѵаіісиз  агіапиз  Вбаие. 
°*Миз  тизсиіиз  іаіагісиз  8атіш. 

°* Мезосгісеіиз  ЪгапсШ  Кенешѳ. 
Сгісеіиіиз  рЪаеиз  Рабб. 

Місгоіиз  іеггезігіз  регзісиз  Тном. 

„  зосіаііз  Рабб. 

°*  Аіасіада  гѵШгатзг  зсЪтісІіі  8ат. 

Аіасіада  еіаіег  ссшсазісиз  Кене. 
°*Ьериз  сугепзіз  8атіш. 

Виз  зсгоі’а  Ъ. 

Сгагеііа  зиЪдиііигоза  СіОбб. 


Іп  вйгіеп  шкі  СтаІегіе^аШегп  коішпеп  Ыпги: 


Муохиз  дііз  сазрісиз  8атіш. 


Еііошуз  пііесіиіа  рісіиз  Вьаяе. 


Уоп  УО^еІп  коттеп  іп  (іеп  Віерреп  шкі  іт  беѣпзсіі  уог: 


Соіоеиз  топесіиіа  соііагіз  Ввпм. 16 ). 
8іигпиз  саисазісиз  Ьоеек2.  1б). 

*  „  заіипіпі  Вптіт.  16) 

Разіог  гозеиз  Ь. 

Раззег  сіотезіісиз  Ь. 

*  „  Мзрапіоіепъіз  ігапзсазрісиз 

Т8СШ78І. 

„  топіапиз  ігапзсаисазісиз 
ВіІТІІЕ. 

Міііагіа  саіапсіга  Ь. 

ЕтЪегіга  теІапосерЬаІа  8сор. 

„  Ігогіиіапа  Е. 
Меіапосогуріга  Ытасиіаіа  Мёкёте. 
Саіапйгеііа  Ъгаскуйасіуіа  Ьеьзь. 
Рзеийаіаисіиіа  різроіеііа  Раьь. 
СаІегЫа  сгізіаісі  саиссізіса  ТаС2. 
Аіаисіа  агѵепзіз  Ъ. 

АпПгиз  сатрезігіз  Ъ. 

Висіііез  / Іаѵиз  Ь. 

„  теіапоеерііаіиз  Ьюнт. 
МоіасШа  аІЪа  сіиккипепзіз  8уке8. 
Еппеосіопиз  соііигіо  коЪуІіпі  Вит. 


*Вапіиз  зепаіог  пііоігсиз  Вокар. 

„  тіпог  СгМЕЬ. 

*АёсІоп  іатіііагіз  Мёкёте. 

*8уІѵга  соттипіз  ісіегорз  Мёмёте. 
*8уІѵіа  сиггиса  Ь. 

„  тузіасеа  Мёкёте. 
АсгосерЬаІиз  агипсііпасеиз  Ъ 

„  раіизігіз  Весн8Т. 

*Ыипа  раІІЫа  Немре.  еі  Енеемв. 
Ргаігпсоіа  ТгетргісЫ  Енвекв. 

„  гиЪеіга  позкае  Т80НП81. 
Захісоіа  оепапіііе  Ь. 

„  ізаЬеІІіпа  Вёрр. 

*  „  сіезегіг  Темм. 

*  „  теіапоіеиса  Оёьб. 

„  аигііа  Теми. 

„  тогіо  Енвеев. 

„  ігпзскі  Некоь. 

*  „  ѵіііаіа  Немре.  &  Енвекв. 

ВиіісШа  ріюепісигиз  Ь. 

Нігипсіо  гизііса  Ь. 

Соіуіе  гірагіа  Ъ. 


Іп  (Іеп  кіеіпеп  ПГег’УйЫегп  ап  <1ег  Кига  пізіеп  шкі  1е- 
Ъеп  (оі^епйе  Раззегі/огтез: 


Согѵиз  согпгх  Е. 

„  /'г  ид  Нед  из  Ь. 

Соіоеиз  топесіиіа  еоііагіз  Ветшм. 
Ріса  ріса  Ь. 

Саггиіиз  кгупіскіі  Каьешсе. 
Віитиз  саисазісиз  ЬоЕЕК2. 

„  заіипіпі  Вьтіть. 

Огіоіиз  даІЪиІа  Ь. 

Сагсіиеігз  сагсіиеііз  Ъгеѵігозігіз  2ае 
8Ша  саезіа  саисазіса  Векш. 

Рагиз  тадог  Ь. 

АедіПгаІоз  ігЪуі  саисазісиз  ЕоеМ2. 
Ветіга  репсіиііпа  сазрга  Роеь2. 
Ьапіиз  тіпог  СгМЕЬ. 


8уІѵіа  пізогіа  Весн8Т. 

„  когіепзіз  Веснзт. 

„  аігісаріііа  Ь. 

*Ыипа  раІІЫа  Немре.  еі  ЕнкЕNВ. 
ВиіісШа  ркоепісигиз  Ь. 

Еизсіпіа  тедагЬупскоз  а{гісапа 
Еізсн.  еѣ  Ве. 

ЕгііТгасиз  гиЪесиІиз  саисазісиз 

Вптіт. 

Ассепіог  тойиіаггз  огіепіаііз 

8наере. 

Тгодіосіуіез  Ігодіосіуіез  Ь. 

8ірТгіа  рагѵа  Веснет. 

Мизсісара  зігіаіа  Раьь. 


16)  ВоЫеп  шкі  8іааго  пізіеп  Ьаи%  іп  §апг  лѵаШозеп  Ѳе^епсіѳп, 
іп  Ъбсііегп,  (ііѳ  ап  8іеі1\ѵапсіеп  іп  сіеп  ЬеЬт  Ііегеіп  ^е§таЪеп  зіпсі. 


92 


Біе  ѵіеіеп  кіеіпеп  8йтрГе  ипсі  сіаз  ЩюгзсМгеттип^з^еМеГ 
тіі  8еіпеп  ВоІігзйтрГеп  Ъіеіеп  \УоМюгіе  Гйг  ѵіеіе  8итрГ-шкі  \Ѵаз- 
зегѵб&еі.  Ісіі  егягйітѳ  Іііег  (ііе  аІІегсЬагакіегізіізсіізіеп: 


Егізтаіига  Іеисосерііаіа  8сор. 
Рііоепісоріегиз  гозеиз  Раьь. 
Ріаіаіеа  Іеисогосііа  Ь. 

ІЫз  і'аісіпеііиз  Ь. 

Воіаигиз  зіеііагіз  Ь. 

Агйеііа  тіпиіа  Ъ. 


Еусіісогах  пусіісогах  Ь. 
Агйеоіа  гаІІоЫез  8сор. 
ВиЬиІсиз  ІЫз  Ь. 
Негосігаз  аІЪа  Ь. 
Ваггеііа  даггеііа  Ь. 
Роух  ригригеа  В. 


різск: 


Аиззег  сіеп  §епаппіеп  Ѵо^еіп  зіікі  поск  Гиг  сііезеп  Вегігк  іу- 


Вепсігосоріез  тесііиз  соІсЫсиз  Вьт.  Оесііспетиз  оесііспетиз  В. 

Сг есіпиз  ѵігЫіз  заипйегзі  ТаС2.  Оііз  іеігах  В. 

Мегорз  аріазіег  В.  *Аііадеп  огіепіаііз  саисазісиз  Вьт. 

„  регзісиз  Раьь.  РІгазіапиз  соІсЫсиз  Іогепгі  Вот. 

Согасіаз  даггиіа  саисазісиз  Вит. 


Ісіі  ІіаЪе  аііе  УО&еі  аи%е2аЫі,  (ііе  Гйг  сііезеп  Вегігк  ипсі 
'ѵѵеііег  Гиг  сіеп  Кгеіз  сЬагакіегізіізсіі  зіпсі.  8'еіпе  Еаипа  ізі  уег- 
Ьаііпізтаззі^  ѵіеі  Ъеззег  Ъекаппі  аіз,  гит  Веізріеі,  (Ііе  (іез  Кгеі- 
зез  (іез  зМіісііеп  Тгапзкаиказіеп.  8о1сііег  Рог  теп,  туеіске  іп  Каи- 
казіеп  пиг  іп  сііезет  еіпет  Кгеізе  §еГипсІеп  туегкеп,  §ІМ  ез  пісМ 
ѵіеіе  (зіе  зіпсі  тіі  еіпет  8іегпс1іеп  *  ѵегзекеп).  Уоп  (ііезеп  ізі  (ііе 
Ъетегкепзтуегіезіе  Агі  (іег  Егапкоііп  (Аііадеп  огіепіаігз  саисазісиз 
Вот.),  уМскег  зісЬ  §е§еп^йгіі§  пиг  іт  Ъезсіігіеѣепеп  Кига-Агахез- 
Вегігк  (іез  озМгапзкаиказізскеп  8іеррепкгеізез  егкаііеп  Ьаі. 

\Уепп  тг  аЬег  сіаз  §апге  ОзШсЪе  Тгапзкаиказіеп,  зоууоііі 
зеіпеп  \ѴаИкгеіз,  те  аисіі  зеіпеп  8іеррепкгеіз,  аіз  еіпе  гоо^ео- 
^гарЫзсІіе  Ргоуіпг  аийаззеп,  зо  лѵіг(і  (ііе  Ъ аЫ  (іег  Агіеп,  туекке 
пиг  іііг  ещепШтИсЬ.  ізі,  Ъесіеиіепсі  §гбззег  зеіп. 

Бигсіі  зеіпеп  ВеісМит  ап  КерШіеп  йЬегігШ  (ііезег  Кгеіз 
аііе  апсіегеп.  Ісіі  §еЪе  Мег  гиегзі  еіп  Уеггеісітіз  аііег  іт  Ъе- 
зскгіеЪепеп  Вегігк  §еГипс1епеп  Верііііеп  ипсі  АтріііЪіеп: 


*С1еттуз  сазріса  СгМЕЬ. 

Втуз  огЫсиІагіз  Ь. 

Тезіисіо  іЪега  Раьь. 
*ОутпосІасіуІи8  сазріиз  Еюшу. 

*  Адата  гисіегаіа  Оыу. 

„  саисазіса  Еісшѵ. 
РЪгупосерІгаІиз  Ііеііозсориз  Раьь. 
ОрЫозаигиз  ариз  Раьь. 

Ьасегіа  ѵігЫіз  зігідаіа  Еіснлу. 


Вассгіа  захісоіа  сіеігіірріі  Сам. 
ОрЫорз  еіедапз  Мёкётк. 
Егетіаз  ѵеіох  Раьь. 

„  сігдиіа  Раьь. 

*Еитесез  зсЬпеЫегі  Батіс. 
ТурМорз  ѵегтісиіагіз  Меев. 
Егух  эасиіиз  В. 

ТгорЫопоіиз  паігіх  В. 

„  паігіх  регза  Раьь. 


93 


Ігорісіопоіиз  іеззеііаіиз  Ьаіж. 


Яатепіз  детопепзіз  сазргиз 
„  сіаЫг  Еіт 2. 

СоІиЪег  (Попе  Раьь. 

„  заиготаіез  Раьь. 
Сопігсі  соііагіз  Мёиёте. 

„  тосіезіа  Маетш. 
*ТагЪорЫз  гЬегиз  Еісшу. 


Соеіореіііз  топзреззиіапа  Неем. 
Мае.  *Ѵірегсі  ІеЪеігпсі  Ь. 

ьРзеийосегазіез  регзгсиз  Бим.  ей 

Віве. 

Вапа  езсиіепіа  гЫіЪипсІа  Раьь. 
РеІоЪсііез  (изсиз  Ьаіік. 

Виі'о  ѵігЫіз  Ьаіш. 

Нуіа  агЪогеа  Ь. 


Мій  Віегпскеп  (*)  зіпй  сИфш^еп  Агйеп  уегзекеп,  (Не  каирк 
заскііск  йіезет  Вегігк  еі^епШтІісЬ  віпсі. 


Ъ.  Кика-Вегігк. 


ЛУіе  (іег  Вегігк  сіег  Агахез-Вскіискй  еіп  Вігкіе^ііесі  Ъіійей 
гшзсііеп  (іет  Агаіуск-Вегігке  шкі  йет  Кига-Агахез-Вегігке,  зо 
уегЪіпйей  аиск  йег  КиЪа-Вегігк  йіе  Казрізсііеп  Вйерреп  йег  Кига- 
Агахез-№ейегип§  тИ  аітііскеп  Вйерреп  Сі'зкаиказіепз.  Біез  ізй 
йег  \Уе&,  аиГ  лѵеіскет  Ійп&з  йет  Шег  йез  Казрі  йіе  \Уапйегші- 
§еп  йег  Тіеге  уоп  Когй  паск  8йй  зісіі  ѵоііго^еп.  Біеіепі&еп  Ѵег- 
йпйегшщеп,  ууеісііе  іп  йег  ІеШеп  2еВ  Мег  уог  зісіі  §е§ап§еп  зіпй, 
уегйапкеп  іііге  ЕпШекип§  каирізйскііск  йег  тепзскііскеп  Таѣі^кеіѣ. 
Пп^еасМеѣ  йеззеп  ізй  йіе  МО&ПсккеП  еіпег  ЁЬегзіейІип^  ѵоп  Тіе- 
геп  аисіі  ^е^еп’Уйгіі^  піскй  аиз^езскіоззеп,  чѵепп&іеіск  йіе  уіеіеп 
Веіѵаззегип^з^гііЪеп,  бйгйеп  и.  з.  те-.  йіезе  Ѳе§епй  Гиг  геіие  81ер- 
репйіеге  гескй  ипкециет  детаскй  какеп.  АУакгзскетНск  акег  кай 
ез  аиск  еіпе  2еій  &е§екеп,  іп  тѵеіскег  йіезег  \Уе§  аиГ  Ъейеийепйе 
ЕпйГегпшщеп  Гиг  Вйеррепйіеге  &апг  ипикегзскгеійкаг  лѵаг,  йапк  йеп 
йіскйеп,  1ап§з  йеп  гакігеіскеп  Васкеп  ипй  Еійззеп  чѵаскзепйеп 
\Ѵй1йегп.  йеМ  зіпй  йіезе  ѴѴаІйег  зйагк  ^еНскйек 

Іп  зеіпег  пОгйІіскеп  НаШе  ізк  йіезег  Вегігк  еіп  §ий  ЪеагЪеі- 
йеіез,  геіск  Ъетѵаззегйез  Ьапй;  іп  зеіпег  зіійііскеп  Ьіз  гиг  Арзегоп- 
Наікіпзеі  зекеп  шг  пиг  Ойе  ХУегашШерреп. 

Уоп  8аи^ейіегеп  Іапй  іск  кіег: 

ВЫпоІорІгиз  Ыррозісіегоз  Веснзт.  Саіоіупх  скаиз  Ѳёьб. 

„  { еггит-едиіпит  8снеев.  Ткоз  аигеиз  Ь. 

Рірізігеііиз  ргргзігеііиз  8снеев.  Місгоіиз  зосіаііз  Раьь. 

Муоііз  туоііз  Веснзт.  Аіасіада  гѵііііатзі  зсктЫіг  8ат. 

СгосМига  диМепзіасІіі  Раьь.  Виз  зсго^а 

Риіогіиз  Ъоссатеіа  саисазгсиз  В.-Н. 

\Уіе  аиз  йіезег  киггеп  Ьізіе  кегуог^екй,  Ъезйекй  йіе  йогфе 
Еаипа  аиз  йепзеікеп  Агіеп,  уеіске  тап  іш  Кига-Агахез-Вегігке 


94 


йпйеГ,  Ъіоз  ізѣ  зіе  ѵіеі  йгтег.  БаззеіЪе  капп  тап  аисіі  ѵоп  сіег 
огпШюІо^ізскеп  ип(1  Ііегрекоіо^ізсііеп  Раппа  (ііезез  Вегігкз  за§еп. 

с.  Вегігк  (іег  Агахез-8сЫис1іГ. 

Біезег  Вегігк  геі§і  Ъеиігиіа^е  пиг  (Ие  8риг  сіез  \Ѵе§з,  аиі 
лѵеісііет  еіпзітаіз  уоп  Озіеп  паск  ЛѴ езѣеп  (Пеіепі^е  Раипа  еіптѵап- 
сіегіе,  (Ііе  пип  (іеп  Агаіусіі-Вегігк  Ъетѵоіті;.  8е1іг  ууаіігзсііеіпіісіі 
чѵаг  (іатаіз  (Ііезег  \Уе&  уіеі  Ъгеіѣег  ип(і  (ііе  Ѳе^еші  Ъаііе  теМ 
ЗіеррепсЪагакіег.  ЗеЫ  ізі  зіе  ап  шекгегеп  8іе11еп  пиг  еіпе  еп&е 
8сЫисМ,  тѵеісііе  ѵот  Агахез  сМгсМэгосЪеп  ізі  ипсі  ѵоп  сіег  Епі- 
шскіип^  іг&епсі  еіпег  8іеррепГаипа  іаззі  зісЬ.  пісііѣ  риі  гесіеп.  \Ѵепп 
ісіі  ип^еасМеі  (Іеззеп  ез  Гйг  поіі§:  ііаііе  (ііе  Агахез-8сЫисМ  аіз 
Ъезопсіегеп  Веяігк  аЪгизопсіегп  ипсі  Шге  Раипа  Ъезопсіегз  т  Ъе- 
зргесііеп,  зо  іие  ісіі  ез  зсііоп  аиз  (іет  Огипсіе,  ѵгеіі  іііег  еіпе  КеіЪе 
ѵоп  іпіегеззапіеп  Агіеп  ^еГипсіеп  лѵогсіеп  ізі,  чѵеІсЬе  тап  піг^епсіз 
теііг  іт  Каиказиз  ііпсіеи  Ба  егзсііеіпі  пип  (ііе  Рга§е  ЪегесМі^, 
чѵо  тап  (ііезе  огі^іпеііе  Раипа  ипіегЪгіп^еп  зоіі?  Ізі  (Иез  ѵіеііеісМ 
еіп  Ьезоп(іегег  Вегігк  епітѵейег  сіез  зіісіігапзкаиказізсііеп  Кгеізез, 
осіег  <іез  озБгапзкаиказізсІіеп  8іеррепкгеізез? 

БеМег  ізі  Гаипізіізсіі  (ііе  8сЫисМ  сіез  Агахез  посіі  зеііг  ѵ^е- 
пі§  Ъекаппі  иші  ісіі  тизз,  те  аисіі  апсіегзтѵо,  тісіі  пиг  аиГ  т еі¬ 
пе  еі^епеп,  іеісіег  кигг  (іаиегпсіеп,  Бпіегзисііип^еп  зійігеп. 

Аиз  <іет  Огипсіе,  ѵѵеіі  (ііе  Еіетепіе  (іег  Ъеігасіііеіеп  Раипа, 
теіпег  АпзісМ  пасіі,  теііг  ѴегѵтпсіізсІіаГГ  тіі  (іег  Раипа  (іез  Озі- 
іісііеп  Тгапзкаиказіепз  аиБѵеізеп;  ѵгеіі  (ііезе  Раипа  ^егасіе  аиі 
(іет  Таі^гиікіе  (ііезег  8с1і1ис1іѣ  копгепігіегі  ізі  ип(1  тѵеіі,  епсИісіі, 
Іііег  еіпзі  (іег  \Ѵе&  ^ечѵезеп  зеіп  тизз,  аиГ  ѵ^еісііет  (іатаіз  (Не 
Агаіусііег  Раипа  тіі  сіег^епі^еп  (іег  Кига-Агахез-№ес1егип§  гизат- 
тепЫп§-— аиГ  Огипсі  аііез  (ііезез  ііаііе  ісіі  ез  Гііг  сіаз  Ъезіе  (ііезе 
Раипа  аіз  Ъезопсіегеп  Вегігк  сіез  іііег  ЪеЪапЪеВеп  §гоззеп  озМгапз- 
каиказізсііеп  8іеррепкгеізез  апяизеііеп. 

Ѵоп  8аи§еііегеп  Гап(1  ісіі  Мег: 

Вкіпоіоркиз  кіррозМегоз  Веснзт.  Нуаепа  ѵиідагіз  Безм. 

*ВкіпоІоркиз  еигуаіе  Вьаз.  Сапіз  Іириз  Ь. 

*ВкіпоІоркиз  Ыазіі  Ретекз.  Ткоз  аигеиз  Ь. 

*Міпіоріегиз  зскгегЪегзі  раІІШиз  Ѵиірез  аіркегакуі  8ат. 

Тном.  Мизіеіа  пекгіпді  8ат. 

Егіпасеиз  Ігапзсаисазісиз  8атіш.  Ьиіга  Іиіга  Ь. 

СгосЫига  дйЫепзіЫіі  Раьь.  Меіез  теіез  тгпог  8атіШ. 

Ьеорагсіиз  рагсіиз  іиЫісіпизУ аъекс.  Пгзиз  агсіоз  тегЫіопаІіз  Мібб.? 


95 


Еііотуз  пііейиіа  рісіиз  Вьаке.  Ьериз  сугепзіз  8атіш. 

Сгісеіиіиз  рігаеиз  Раъь.  8из  зсго^а  Б. 

Ѵоп  Ѵо^еіп  каке  ісіі  Іііег  80  лѵепі^е  ЬеокаскГеГ,  казз  іск  <ііе 
ОгпШіоІо^ізске  Сііагакѣегізіік  сіег  Вскіискі  аизіаззеп  шизз.  Уоп 
ЕерШіеп  Гапк  ісіі  Іііег  Гоі^епке: 


Адата  гисіегаіа  Оыу. 

„  саисазіса  Еісшѵ. 
Ьасегіа  ѵігЫіз  зігідаіа  Еісн\ѵ. 
Оркіорз  еіедапз  Мёкётв. 
Егетіаз  ѵеіох  Рабъ. 


*МаЪиіа  зеріетіаепіаіа  1ІЕИ88. 
*АЫеркагиз  Ыѵіііаіиз  Мёкётв. 
Еитесез  зскпеісіегі  Баб  б. 

Егух  уасиіиз  Б. 

°*Сопііа  заіипіпі  ЭДік. 


(і.  Агаіуск-Вегігк. 

Уоп  сіеп  кеі  кіеіпегеп  ізк  (Лез  паШгІіск  сіег  іпіегеззапіезіе 
В.еяігк,  кеззеп  АЫгеппип^  ѵот  Кига-Агахез-Вегігк  зсіюп  ѵог  зо 
Іап^ег  2еіі  егГоі^іе,  сіазз  зісіі  іп  іііт  зскоп  ѵегзскіекепе  §ео§га- 
рііізсііеп  Каззеп  оііег  Ііпіегагіеп  ІіаЪеп  аизЬіІкеп  коппеп. 

Уоп  Ваи^еікегеп  Гапк  ісіі  Іііег: 


*РірізігеІІиз  кйкііі  Каттев. 
Еріезісиз  зегоііпиз  8снеев. 
Муоііз  туоііз  Веснзт. 

Риіогіиз  Ъоссатеіа  саисазісиз 

Баке  -Нам. 

* Нетіескіпиз  саііідопі  8атіш. 


Егіпасеиз  ігапзсаисазісиз  8атіш. 
*СгосЫига  агаіускепзіз  8ат. 

6г егЫІІиз  регзісиз  Вьаке. 
Сгісеіиіиз  ркаеиз  Раъь. 

*АІасіада  еіаіег  агаіускепзіз  8ат. 
Нуаепа  ѵиідагіз  Бкзм. 


N асіі  Еоебмаш  17)  ІеЪіеп  т  зеіпег  2еіГ  аиГ  (іег  ЕЪепе  ѵоп 
Егіѵап  поск  Сгагеііеп  (СгазеИа  зиЬдиІіигоза  Ѳшт.)  Тек!  ізі  кеіпе 
8риг  теііг  ѵоп  іітеп  211  кпкеп. 

Біе  ОгпШюГаипа  кіезез  Вегігкз,  лѵеіске  ЫэдеШ  поск  &апг 
ппЪекаппГ  тѵаг,  каке  ісіі  іт  Вот  тег  1911  окегйаскііск  егГогзскГ 
ипй  зіе  епѵіез  зісіі,  ше  тап  каз  зскоп  аиГ  Оггипк  сіег  Ваи&еііеге 
егтѵагіеп  коппіе,  екепГаІІз  ѵоп  аиз&езргоскепет  агаіоказрізскет 
Скагакіег.  Ніег  §еке  іск  каз  Уеггеіскпіз  кег  Гйг  кіезеп  Вегігк 
Гурізскзіеп  УО&еІ: 


Согѵиз  сотіх  Б. 

Ріса  ріса  Б. 

Зіигпиз  ригригазсепз  Ѳоілл). 
8і.  саисазісиз  Бое. 

Разіог  гозеиз  Б. 


Огіоіиз  даІЪиІа  Б, 

Сагсіиеііз  сагсіиеііз  Ъгеѵігозігіз  Ъ ае. 
Раззег  сіотезіісиз  Б. 

ЕтЬегіт  теіапосеркаіа  8сор. 
Саіегісіа  сгізіаіа  саисазіса  Тас2. 


17)  „8е  Ігоиѵе  капз  Іа  ріаіпе,  диі  зёраге  ГАгагаГ  кез  топГа^пез 
к’Аска1гік“.  Еовбмакія,  Еаипе  Ропілдие,  р.  61,  (1840). 


96 


Нігипсіо  гизігса  Ь. 

Вепйгосориз  та]ог  іепиігозігіз 

Витое. 

Аікепе  посіиа  саисазгса  2 ае.  еі 

Ьоио. 

Мегорз  регзгсиз  ОгМ.  (зіс!) 

Согасіаз  даггиіа  саисазісиз  Вит. 
Ріегосіез  агепагіиз  Раьь. 

Оіагеоіа  ргаііпсоіа  Ъ. 

НиЪага  тасдиеепі  СгЕАУ. 
Тіппипсиіиз  паитаппі  Ршзсн. 
Мііѵиз  когзскип  пфѵепіггз  Вотиеь. 
Магтагопеііа  апдизіігозігіз  МЁія. 

Разапе  ипк  Ргапкоііпе  Гекіеп,  акег  ІеШеге  кбшВеп  Ьіег 
аиск  §е1еМ  какеп  ипк  ѵегШ^і  зеіп,  ше-  (Ііе  Оагеііеп. 

Ѵоп  КерШіеп  ізѣ  іиг  кіе  8апке  ѵоп  Агаіуск  иікі  кіе  пасіі- 
зіеп  Зіерреп  ат  теізіеп  сііагаккегізѣізсіі  Ркгупосеркаіиз  кеііозсо- 
риз  Раьь.,  луеісііег  Ыег  паск  Бе-Ріыррі  еіпе  Ъезопкеге  Іокаіе  Рогт 
ЪПкеР  Ркгупосеркаіиз  регзісиз.  Ѵоп  апкегеп  КерШіеп  \ѵі11.  іск 
Еитесез  зскпеісіегі  епѵакпеп,  \ѵе1скег  іп  (іеп  8апкеп  гіезі§е  Бі- 
тепзіопеп  еггеіскк 

X.  Кгеіз  сіег  ѴѴаШег  ѵоп  Таіуз. 

Ипѣег  кет  Катеп  ТаІуЗ  ізі  ]епе  6е§епк  кекаппі,  тѵге1с1іе  іап^з 
кет  8йктсез1иГег  кез  Казрізскеп  Меегз  гшзскет  кет  Мееге  ипк 
кет  ТаІуЗ-Сгекіг^е,  еіпет  Аизійиіег  кез  ^гоззеп  Аікигз-Зузіетз, 
§е1е§еп  ізк  Біе  Когк^гепге  кіезез  Кгеізез  Ъекпкек  зіск  ип^еіакг 
ипгег  39°  п.  В.  Ъеіт  МеегЬизеп  ѵоп  Кігуі-а&ас,  кіе  Вйк^гепге 
ізк  іп  Регзіеп  т  зискеп,  жеіі  кіпіег  кеп  Огепгеп  кез  Киззізскеп 
Кеіскз.  Баз  Та1уз-6екіг§е  каК  кіе  ѵот  Мееге  аиз^екепке  Реиск- 
Іі^кеіі  аиі  ипк  Ъекіп^к  какигск  аиззегогкепШск  §тоззе  Шекег- 
зскій^е  іп  кіезет  Бапкзігіск,  ѵткигск  ег  ѵот  Мееге  ап  Ъіз 
1820—2130  М.  Нбке  тВ  йррі&ег  Ѵе^еШіоп  кекескі  ізі  БеШеге 
ізі  іп  кег  Шекегип^  ѵоп  ^егакеги  зикігорізскет  Скагакіег.  ЗеЫ 
зіпк  кіе  ѴШкег  ап  ѵіеіеп  Віеііеп  зіагк  ^еііскіеі  капк  кет  Еіп^геі- 
Іеп  кез  Мепзскеп. 

Біе  Раипа  ѵоп  ТаІуЗ  ізі  ІеісІВ  т  скагакіегізіегеп,  ка  зіе 
аиз&ергй^  зикііскег  НегкипВ  ізі. 

Іп  кеп  ДѴаІкегп  ѵоп  Та1у§  зіпк  Гоі&епке  Аікеп  ѵоп  8аи§е- 
Ііегеп  ^еГипкеп  тѵогкеп: 


Саіапйгеііа  Ъгаскусіасіуіа  Ьеізь. 
ВисШез  /Іаѵиз  Ъ. 

Вий.  теіапосеркаіиз  Ьюнт. 
МоіасШа  аІЪа  йиккипепзіз  8ук. 
Ветіяа  репсіиііпа  сазріа  Роеье. 
Вапгиз  тгпог  СгМ. 

*Вапіиз  зепаіог  пііоіісиз  Воыар. 
Еппеосіопиз  соІІигіо  коЪуІіпі  Вит. 
Мизсгсара  зігіаіа  Раьь. 
Асгосеркаіиз  агипйіпасеиз  Ь. 
*НуроІаіз  раІІЫа  Немре.  еі  Ене. 
*8уІѵіа  тузіасеа  -МЁкг. 

Ргаііпсоіа  гиЪеіга  позкае  Тзснизі. 


97 


Екіпоіоркмз  МррозЫегоз  Веснзт. 
Рірізігеііиз  рірізігеііиз  8снкев. 
Егіпасеиз  ігапзсаисазгсиз  8ат. 
СгосЫига  диЫепзіаесШ  Рабб. 
ІРаскуига  еігизса  8аѵі. 

Таіра  соеса  саисазіса  8ат. 

ТІ г 8118  сігсіоз  тегЫопаІіз  Мівв. 
Меіез  теіез  тіпог  8ат. 

Риіогіиз  Ъоссатеіа  саисазісиз  В.-Н. 
Ьиіга  Іиіга  В. 

Сапгз  Іириз  Ъ. 

!Ткоз  аигеиз  Ь. 


!*Тідгіз  зеріепігіопсіііз  8ат. 
ІЬеорагйиз  рагйиз  іиіігапиз  Ѵабб. 
ІСаіоІупх  скаиз  ВВбб. 

Ьупх  рагсііпа  огіепіаігз  8атіш. 
Муохиз  дііз  ссізрісиз  8атіш. 
Еігошуз  пііесіиіа  ргсіиз  Вба^. 
Миз  зуіѵаіісиз  агіапиз  Вбаке. 
°*Місгоіиз  зскеікоѵпікоѵі  8ат. 
РНузігіх  кігзиіігозігіз  Вкакбт. 
Сегѵиз  еіаркиз  тагаі  ОаіБВУ. 
Сегѵиіиз  саргеоіиз  Ь. 

8из  зсгора  Ь. 


Зеіпеггеіі  («Міііеіі.  (1.  Каиказ.  Мизешпз»  Всі.  И,  р§.  213.) 
ІіаЪе  ісіі  сііе  Раппа  ѵоп  Таіузск  аизГііІігІісІі  апаіузіегі,  тѵеззтѵе^еп 
аисіі  ісіі  тісіі  Іііег  аиі  (ііе  Ветегкип§  Ъезскгйпке,  сіазз  <ііе  тіі 
еіпет  8іегпскеп  (*)  Ъегеіскпеіеп  Агіеп  пиг  іп  сіеп  Огепгеп  сііезез 
Кгеізез  ^еіішсіеп  іѵегсіеп;  тіі  (Іет  АизгиГип^згеіскеп  ѵегзекепе  (!) 
зіпсі  ипглѵеі ГеІІіаГі  іпсіізсііег  Негкипіі  ипсі  тіѣ  (іеп  іеігі  іп  Іпсііеп 
Іекепсіеп  Агіеп  зеііг  пак  ѵепуапсіі.  Аіз  еіпгі^е  епсіетізске  Агі  сііе- 
зез  Кгеізез  ізі  пиг  Місгоіиз  зскеікоѵпікоѵі  8ат.  апгизеЪеп. 

Гйг  піскі  ишѵезепіііск  каііе  ісіі  ез  кіег  ги  Ъетегкеп  сіазз 
ісіі  каз  пип  Гоі^епсіе  Уеггеіскпіз  ѵоп  Уб^еіп  аиі  Сггипсі  теіпег 
еі&епеп  Рогзскип&еп  ипсі  кеп  8атт1ип&еп  сіез  ѵегзіогЪепеп  А.  М. 
Ковуьш,  \уе1ске  8.  А.  Вішшбш  кезііттіе,  гизаттеп^езіеііі  ІіаЪе. 
Ггеііісіі  каііе  зсіюп  1886  В.  I.  Каббе  еіп  \Ѵегк  кегаиз§е§екеп, 
лѵеіскез  зрегіеіі  сіег  Гаипа  ѵоп  Таіуз  18)  §е\ѵісІтеі  тсаг.  Акег  Іеі- 
сіег  тѵаг  )епег  Теіі  сіез  УУегкз,  ѵге1скег  ѵоп  кеп  8аи§еііегеп  ипсі 
ѴО^еІп  капкеііе  ипсі  ѵоп  Каббе  зеІЬзі  зіаттіе,  зскоп  сіатаіз  гескі 
ипѵо11зійпсІі§  ипсі  ізі  ]еШ  ѵегаКеі. 

Іск  пеппе  іп  сііезет  Уеггеіскпіз  пиг  сііе  Іурізскеп  \УаЫѵб- 
дсі,  Аѵеіі  сііе  ѴО&еІ  кег  ВеЬизске  ипсі  апсіегег  окепег  8іе11еп  сііе- 
зеікеп  зіпсі,  ііе  іт  ѵогкег^екепкеп  Кгеізе,  теіп  2е1  акег  ізі 
сііе  Кеппгеіскпип^  сіег  іурізскеп  Гасіез  сіез  Кгеізез  ѵоп  Таіуз — 
сіег  УУйІкег. 

Уоп  Раззегфгт ез  зіпсі  кіег  іоі^епке  \Ѵа1кѵ(3§е1  ^еГипкеп  ѵуогсіеп: 

Ветегкип^еп: 

Согѵиз  сотіх  Ь.  Шзіеі  гиѵ^еііеп  іт  ТѴаІк,  піскі  лѵеіі 

С.  і'гидгіедиз  Ь.  ѵоп  еіпег  Ілскіип^. 

Соіоеиз  топейиіа  соііагіз  Бкбмм. 

Ріса  ріса  Ь. 

18)  Каббе.  Біе  Гаппа  ипсі  Йога  сіез  8йкѵѵезі1іскеп  Сазрі-Ве- 
Ъіеіз.  1886. 

Изв  Кавк.  Муз.  VII. 


7. 


98 


*СгаггиІиз  даггиіиз  Іѵугсапиз  Въаке. 

*СтаггиІиз  сазріиз  8еев. 

Віитиз  саисазісиз  Ьок. 

Огіоіиз  даІЪиІа  В. 

*СагсІиеІІ8  сагсіиеііз  ІоисІопіТіШѴШ. 
Егіпдіііа  соеІЪз  В. 

Ьиіиіа  агЪогеа  В. 

АпОпиз  ігіѵіаііз  В. 

*СегіЫа  ЫІузсЬепзіз  Витокъ. 
*8Ша  еигораеа  гиЫдіпозаТіАПѴОК. 
*Рагиз  тадог  кагеііпі  2акивн. 
Регірагиз  аіег  рЪаепоіиз  Въаие. 
*Суапізіез  соегиіеиз  заіипіпі  2ак, 
*РоесіІе  ер.? 

АедШшЛоз  іерЬгопоіиз  СгОитн. 
8уІѵіа  пізогіа  Веснзт. 

„  сіігісарШа  В. 

Ркуііозсориз  соІІуЫіа  Ѵіеіъъ. 

„  ігізііз  Въутн. 
*НуроІаіз  ісіегіпа  Ѵіеіъъ. 


ІТЬег  (іеп  Ѳтасі  сіег  ВеГЬзГапсІі^- 
кеіГ  сііезег  Еогтеп  капп  ісіі  МсМ 
игГеііеп.  8іѳ  ІіаЬеп  ѵегзсіііесіепе 
ѵегГікаіе  ѴегЪгеіГип^. 

Ыипа  раііісіа  Немрк.  еГ  Енкенв. 
Киіісіііа  рЬоепісшиз  В. 

„  тезоіеиса  Немрк.  еі  Енк. 
Ьизсіпіа  тедагЬупсЬоз  сф'ісапа 

Еізсн.  еі  Вк. 

ЕгШшсиз  гиЪесиІиз  саисазісиз  Вит. 
Тигсіиз  тизісиз  В. 

Мегиіа  тегиіа  В. 

Ргипеііа  тоеіиіагіз  огіепіаііз 

Внакр. 

*ТгодІосІуІе8  Ігодіѳсіуіез  Ьугсапиз 

2ак.  еГ  Воив. 

Сіпсіиз  сіпсіиз  саисазісиз  Маб. 
8ір1ііа  рагѵа  Веснзт. 

Несіутеіа  зетііогдиаіа  Номеуек. 
Мизсісара  зігіаіа  Раъъ. 


I 


Аиззег  сіег  \ѴаЫГасіез  зіпсі  посіі  зеііг  сЬагакѣегізПзсІі  Гйг  (Не 
№есІегип&  уоп  Таіуй  сііе  Еасіез  сіег  ВіітрГе  шні  Ъезопсіегз  ]'епе  сіег 
КоіігсІіскісМе  ап  сіеп  Шегп  сіег  зо^епашПеп  «Могізу». 

АѴіг  Ггейеп  Мег  аиГ  сіеп  \Ѵіезеп  ѵегзсіііесіепе  Агіеп  уоп  8іеі- 
геп  (Висіііез)  шні  ВсМіерГепагГеп,  іт  КОМісМ  аЪег: 


Еетіш  репсіиііпа  сазріа  Роеъ2.  Асгосерішіиз  раіизігіз  Веснзт. 
Рапигиз  Ъіагтісиз  гиззісиз  Вкенм.  „  зсУьоепоЪаепиз  В. 

АсгосерЫІиз  агипсііпасеиз  Вкенм.  *СеШа  сеіііі  Макм. 

„  зігерегиз  Ѵіеіъъ.  *ЬизсіпіоІа  теіапородоп  Темм. 

МИ  еіпет  Віегпсііеп  (*)  зіпсі  ѵегзеііеп  сііе  пиг  іп  сііезет 
Кгеізе  ѵогкоттепсіеп  Агіеп,  тѵоЪеі  сііе  МеЬггаМ  Гйг  Таіуз  епсіе- 
тізсіі  ізѣ.  Аиззегсіет  ГгіГН  тап  Мег  поск  Гоіеіепсіе,  Гиг  сііезе  Вапсі- 
зскай  Гурізеке  ѴО^еі  ап: 

*І)еп(Ігосори8  тадог  роеізаті  Воав.  *НаІсуоп  зтутепзіз  В. 

*ХуІосориз  тіпог  диасігфазсіаіиз  *Рііазіапиз  соІсЫсиз  іаіузсііепзіз 

Вавве.  Вокеих. 

Аісейо  ізрЫа  раііазіі  Вснв. 

Мап  коппіе  посіі  аиз  апсіегеп  Огсіпип^еп  сііагакіегізіізсііе 
Агіеп  Гйг  Таіу§  апГіііігеп,  іесіоск  зіпсі  сііе  Мег  зскоп  аиГ^егаМіеп 
ѵоМ  ^апг  ^епй^епсі,  иш  сііе  Огі^іпаІіШ  Мезег  Еаипа  2и  кеппгеісЬ- 


99 


пеп  ипсі  Ъезопкегз  сіеп  §гоззеп  Бпіегзскіек  (іег  кіезі^еп  \Уа1кГаи- 
па  уоп  (іег  іііг  гаитііск  зо  пакеп  \Уаікіаипа  (іез  ОзШскеп  Тгапз- 
каиказіеп. 

Ісіі  §еке  Ыег  посіі  (іаз  Уеггеіскпіз  (іег  Керііііеп  ип(1 
АтрІііЬіеп,  ипіег  (іепеп  зісіі  аиск  поск  огі&іпеііе  ипк  пиг  (ііезег 
Ое&епк  еі&епШтІіске  Агіеп  ѣеіткеп: 


Сіеттуз  сазріса  ОгМЕЬ. 

Етуз  огЪісиІагіз  Б. 

Тезіийо  іЪега  Раьь. 

Ьасегіа  захгсоіа  ЯеЩррп  Сам. 
Ьасегіа  ѵггісігз  зігідаіа  Еісшу. 
ОрЫозаигиз  ариз  Раьь. 

Апдигз  / гадіііз  Ь. 

ТурЫорз  ѵегтісиіагіз  Меек. 
Сопііа  тосіезіа  Мает. 

СоіиЪеѵ  Іопдіззгшиз  Ьаіге. 


СоІиЪег  (Ііопе  Раьь. 

Тіатепіз  сіаЫг  Егг 2. 

ТгорЫопоіиз  паіггх  Ь. 

„  іеззеііаіиз  Ьаие. 
*Апсізігосіоп  Тьаіуз  Раьь. 

Лапа  езсиіепіа  гЫіЪипсІа  Раьь. 

„  адгііз  Тномаз. 

Ви^о  ѵігМіз  Бабе. 

НуЫ  агЪогеа  Б. 

Моіде  сгізіаіиз  ксігеііпі  8теаьсн. 


Біезе  Бізіе  ізѣ  каирізаскііск  аиГ  (ііе  Агѣеіі  ВОттоеез  ^е^гііп- 
кеі,  л^еісііе  іт  оЬеп§епаппіеп  Виске  Каббе’з  зіск  Ъейпкеі  ип(і  сііе 
зіск  Ъезопкегз  аиГ  (ііе  8аттеігезиІШе  Бебев’з  зШШ. 


XI.  Кгеіз  (Іег  Носіізіерреп  ѵоп  Таіуз. 

Біе  оЬеге  Огепге  (іег  \Уаікег  аи!  кеп  ОзіаЪкйп^еп  сіез  Та- 
Іуз-СеЪіг^ез  ізі  піскі  зекг  коек,  гитуеііеп  зскоп  гшзскеп  1520  ипй 
1820  М.  Бег  кагііЪег  Не^епке  Теіі  (іез  СеЪіг^з  ізі  уоп  Носкзіер- 
реп  еіп&епоттеп,  туеіеке  йЬег  кіе  лѵаікіозеп  \Уезікап§е  кегак 
иптіМеІЪаг  іп  зепе  Віерреп  йЪег^екеп,  м^еіеке  (іеп  туезіііскеп  Теіі 
кез  Ігапізскеп  Носкіапкз  Ъекескеп.  ѴУіг  тііззеп  аізо  аиГ  кеп  Ое- 
(іапкеп  ѵегіаііеп,  \ѵепп  шг  каги  (іеп  ого&гаркізскеп  Скагакіег  кіе- 
зез  Кгеізез  Ъегііскзіскіі^еп,  казз  шг  ез  кіег  пиг  тіі  еіпет  кіеі- 
пеп  Ъ іріеі  кез  гоо^ео^гаркізскеп  Кгеізез  кез  туезШскеп  Ігап  ги 
іип  какеп. 

Іп  уіеіеп  2й^еп  егіппегі  кіе  Еаипа  кез  кіег  Ъезргоскепеп 
Кгеізез  ап  кіе]епі§е  кез  Кгеізез  «Зіікііскез  Тгапзкаиказіеп»,  туаз 
аиск  ѵегзіапкііек  ізі,  туепп  шг  аиГ  кіе  Кагіе  зекеп.  Аііеіп  зіе  каі 
писк  ікге  Еі^епШтПсккеііеп. 

Уоп  Вйи&еііегеп  зіпк  кіег  деіипкеп  тѵогкеп: 

Сгосійига  дгіЫепзіаесШ  Раьь.  Меіез  шеіез  тіпог  8атіш. 

П гзиз  агсіоз  тегЫіопаІіз  Мш.  Мизіеіа  пеіыіпді  8атіш. 


100 


Ѵогтеіа  заппаііса  Рабб. 

Риіогіиз  Ъоссатеісі  саисазіса  В.-Н. 
Сапіз  Іириз  Ь. 

Ѵиірез  8р.? 

Нуаепа  ѵиідагіз  Безм. 

Ьеорагсіиз рагсіиз  іиШапизУ аббеес 
ОегЫІІиз  регзісиз  Вбаяе. 


Сгісеіиіиз  рііаеиз  Рабб. 

Мезосгісеіиз  Ъгапсііі  Кенв. 
*Місгоіиз  тузіасіпиз  Бе-Ріб. 
*Місгоіиз  диепікегі  Баев.  еі  Аб8Т« 
*ЕІІоЪіиз  Іиіезсепз  Тномаз. 
ААІасіада  гѵііііатзі  Тнома8. 

Ьериз  зр.? 


Ат  теізіеп  скагакіегізіізсіі  Гйг  (Иезеп  Кгеіз  зіпсі  <ііе  ЪеМев 
ѵогіеШеп  Агіеп,  лгеісііе  Ъеі(іе  аиз  (іег  ІІт&еЪип§  уоп  Ѵап  Ъе- 
зсЬгіеЬеп  ѵтгсіеп  зіпсі,  дѵаз  шесіегит  сііе  уоп  тіг  аиз^езргосЬепе 
Апзісііі  йЪег  сііе  2и§еіі0гі§кеіі  (іег  Раина  сіег  Носіізіерреп  ѵоп 
Таіуё  ги  сіег^епі^еп  сіез  езѣѣеііз  сіез  Ігапізскеп  НосЫапсІз  Ъе- 
зШі§1. 

Біе  ОгпШюГаипа  сііезез  Кгеізез  геі^і  еіп  Сгетізсіі  ѵоп 
8іерреп-ипсІ  Вег^Гогтеп,  ги  (іепеп  зісЬ  посіі  ап  сіег  \УаМ§тепге 
еіпі^е  \Ѵа1(1Ъе\ѵо1тег  (іаги  тізсііеп.  Беісіег  Іаззѣ  тісіі  аисіі  Ъеі 
(іег  Кеппгеісітип^  (ііезез  Кгеізез  Каббез  Ѵеггеісітіз  іт  8іісіі  ипсі 
ісіі  тизз  тісіі  ѵиесіег  аиГ  пеиеге  ВеоЬасіііип^еп,  еі&епе  ип(1  ігет- 
(іе,  зШігеп.  Ѵоп  Раззегфгтез  Йпсіеп  зісіі  аиі  сіеп  Носіізіерреп  ѵоп 
Таіуё: 


Согѵиз  согах  Ь. 

„  согпгх  Ь. 

Ріса  ріса  Ь. 

Руггкосогах  дгасиіиз  Ь. 

АсапіЫз  саппаЫпа  Ъеііа  Немрк. 

еі  Енкекв. 

Огаедіікиз  ризіііиз  Рабб. 
*ЕгуІкгозріга  гкосіоріега  Ілснт. 
Сагройасиз  егуікгіпиз  гозеаіиз 

НОБѲЗ. 

МопіфіпдШа  аірісоіа  Рабб. 
Реігопга реігопіа  ехідиа  Неббмаук. 
Раззег  сіошезіісиз  Б. 

,,  топіапиз  ігапзсаисазісиз 
Вбтбкб. 

Міііагіа  саіапсіга  саисазіса  Вбтбкб. 
ЕтЪегіга  сіа  раг  Нактект. 

„  теіапосеркаіа  8сор. 


ЕтЬегіха  когіиіапа  Ь. 
Меіапосогурка  Ытасиіаіа  МЁы. 
Оіосогіз  репісіііаіа  Ооббб. 

Апікиз  зріпоіеііа  Б. 

„  сатрезігіз  Б. 

ВисШез  теіапосеркаіиз  Біснт 
Моіасіііа  Ъоагиіа  теіапоре  Рабб. 

„  аІЪа  сіиккипепзіз  8уке8. 
Тіскойгота  шигагіа  Б. 

8Ша  зугіаса  рагѵа  Вбтбе. 
Еппеосіопиз  соііигіо  коЪуІіпі  Вілѵ 
Вахісоіа  оепапіке  Ъ. 

„  ІгпзсЫ  Неббб. 

Виіісіііа  оскгигоз  Ѳмеб. 

Мегиіа  іогдиаіа  огіепіаііз  8еев. 
Мопіісоіа  захаііііз  Б. 

Ассепіог  аіріпиз  Ѳмеб. 
8регтоІедиз  осиіагіз  Каббе. 


Ѵоп  апсіегеп  Ѵб^еіп  тйззеп  Теігаодаііиз  сазріиз  Омеб.  ипсі 
Регйіх  регсііх  ( игѵезсепз  Вотши,.  егѵтіті  тѵегсіеп. 

Баз  пип  Го1§епс1е  Ѵеггеісітіз  ѵоп  Керііііеп  Ъегиііі  аиі  Дег 


101 


океп^епаппіеп  Агкеіі  Воттоеез  ипсі  ізѣ  ѵегѵоіізіапкі^і  пасіі  кеп 
пеиезіеп  Еогзскип^еп. 


Адата  гисіегаіа  Оыу. 

„  саисазгса  Еісшу. 

Ркгупосеркаіиз  регзісиз  Бе-Еіь. 
Апдиіз  / гадіііз  Ъ. 

Ьасегіа  ѵігісііз  зіггдаіа  Еісшѵ. 

„  ргаіісоіа  Еѵеебм. 

„  захісоіа  сіе/ііірріі  Сам. 

*Ьасегіа  Ъгапсііі  Бе-Еіь. 
ОрЫорз  еіедапз  МЁы. 

Егетіаз  ѵеіох  регзісиз  Вьаее. 


Егетіаз  агдиіа  Раьь. 
АЫеркагиз  ЫѵШаіиз  МЁ^т. 
Еитесез  зскпеЫегі  Баіш. 

Егух  эасиіиз  Б. 

*Сопііа  зскеікоѵпікоѵі  Кік. 
ТгорЫопоіиз  іеззеііаіиз  Баье. 
Яатепіз  сіакііі  Еітг. 

Согопеііа  аизігіаса  Байе. 
Соеіореіііз  топзреззиіапа  Неем. 
* Апсізігосіоп  каіуз  Раьь. 


Б)іе  Еѵегіекгаіепіаипа  кеікег  Кгеізе  уоп  Таіуз  ізі  зо  геісіі 
ап  Уегігеіегп  аііег  ііігег  Кіаззеп,  казз  ез  зскдѵег  ги  за&еп  ізі, 
ѵтіске  ѵоп  іііпеп  Ыег  еіпе  ^гбззеге  ЕпРѵѵіскішщ  еггеісМ.  Вскоп 
1ап§81  каЖе  іа  сіег  Еип(1  сіез  КйГегз  Рагапсіга  сазріса  Мёы.,  кез- 
зеп  паскзіе  Ѵепѵапкіе  іп  (Іеп  Тгореп  Зйкатегіказ  іекеп,  сііе  ке- 
гесМі^Іе  АиГтегкзаткеЖ  (іег  2оо1о§еп  аи!  зісіі  ^еіепкк 


Цт  сііе  §е§епзеШ»еп  Вегіекип^еп  (Іег  Мег  кигг  атгіззепеп 
Кгеізе  ипсі  Вегігке  Каиказіепз  ипсі  іііге  УегкаВпіззе  т  (Іеп  Каск- 
кагійпкегп  іезігизіеііеп,  тйззіе  тап  ѵог  аііет  (Ие  безскіскіе  (іег 
НегкипБ  ікгег  Еаипеп  аиігикеііеп  зискеп.  кекоск  ізі  ез,  те  ипзге 
Кеппіпіззе  кеиіе  зіікі,  пісМ  тб&ііск  Мпгеіскепсі  ѵоіізіапкщипк  кеиі- 
Нск  ги  егкіагеп.  Біез  ууігсі  ѵезШпкііск,  ѵтпп  іск  за^е,  (іазз  раіаеоп- 
1о1о§ізске  Баіеп  ^гбззіепіеііз  §апг  іекіеп  ипсі  казз  (Не  Бапкег  іт 
Когкеп  ѵот  Каиказізскеп  Ізііітиз  зскѵтск,  іт  Вйкеп  акег  ^агпісМ 
егіогзсМ  зіпк.  АиГ  Сгипк  кег  Бпіегзискип^еп  ап  еіпі^еп  Ѵегіге- 
Іегп  кег  каиказізскеп  Еаипа  ипсі  кегеп  іеігі&еп  Ѵегкгеііип^  каке 
іск  зскоп  еіпі&е  аіі^етеіпе  Миітаззип^еп  йкег  кіе  НегкипН  (іег 
Еаипеп  уегзскіесіепег  Кгеізе  кез  Каиказиз  ^еаиззегі 19).  Враіег 
каке  іск  тіск  тіі  кег  §епаиегеп  АиГке11ип§’  кег  §ео§гаркізскеп 
Уегкгеііип^  каиказізскег  \УігкеШеге  кезскаШ^Б  Біе  ѵоп  тіг  ег- 
каііепеп  Кезиііаіе  кезШі^еп  Гйгз  егзіе  пиг  сііе  КісМі^кеіі  кег  уоп 
тіг  ігйкег  аиз^езргоскепеп  АпзісМеп.  Ба  кіезе  Агкеіі  кеі  ѵтііет 

19)  Ёкег  кіе  Ваи^еііеге  кег  Віерреп  Когкозікаиказіепз.  „МіМеіБ 
Каик.  Миз.  Вк.  Б“  Біе  Ваи&еііеге  кез  Таіузск^екіеіз  ипк  кег  Ми^ап- 
зіерре.  „Міккеіі.  Каик.  Миз.  Вк.  IIй.  Еіпі^е  Егтѵ'а^ип^еп  йкег  кіе  Жег- 
кипй  кег  Еаипа  Каиказіепз.  „2ар.  Каѵк.  Оік.  Ітр.  К.  Ок  Ок.  Т.  ХХ“. 


102 


пісМ  Ъееікіі^ѣ  ізі  ипсі  іск  сіаз  зскоп  Ггііііег  уоп  тіг  риЫігіегіе 
Ыег  уиекегги^еЪеп  піскі  Гиг  по1і§  каііе,  зо  ш11  ісіі  Іііег  йЪег  сііезв 
Рга$е  піскі  уѵеііег  тіск  аизіаззеп,  зопкегп  шіі  пиг  кішѵеізеп,  ги 
чѵеіскеп,  уоп  апсіегп  2оо§ео&гаркеп  аиГ^езіеІІіеп,  §тбззегеп  гоо§ео- 
^гаркізскеп  Еіпкеііеп  <ііе  уоп  тіг  ап^епоттепеп  Кгеізе  §екбгеп. 
ѴѴгаз  пип  сііе  «8іерреп  Сізкаиказ'іепз»  апкеігШі,  80  ізі  Іііег  <ііе 
8аск1а§е  еіпГасЬ,  патііск  Ъеісіе  Кгеізе  епѵеізеп  зісіі  піскі  аіз  іг- 
§епк  еБѵаз  8е1ЪзШпсІі§е8,  зопкегп  зіпсі  сііе  Рогізеігип^еп  сіег  8іер- 
реп  8йс1ги88Іап(1  еіпегзеііз,  зоше  сіег  ит  (іеп  Казрі  кегиткіе&еп- 
(Іеп  агаіоказрізскеп  апсігегзеііз. 

Бег  егзіе  Кгеіз  аізо  §е1іОг1,  пасіі  сіег  Тегтіпо1о§іе  РгоГ.  М.  А. 
Мемвіеез,  гиг  8с1пѵаггтеегргоѵіпг  зеіпез  Цпіег§еЬіеіз  сіег  8і'ер- 
репгопе,  сіег  г\ѵеііе  аЪег  гиг  агаіоказрізскеп  Ргоѵіпг  сіез  Бпіег- 
§екіеіз  (Іег  ЛѴйзіепгопе,  осіег  пасіі  8еѵеетзоѵ  гиг  сепігаіазіаіі- 
зскеп  Ргоѵіпг  (іег  \Ѵіізіепгопе. 

В еі сіе  Кгеізе  (іез  Каиказізсііеп  Наирі^еЪіг&з,  тѵеі- 
сііе  зеіпе  аіріпе  2опе  ипсі  сіеп  \ѴаЫ§йг іеі  (іег  Когкак- 
кап§е  итГаззеп,  зо\ѵіе  сіеп  ЛѴ а1<ікгеІ8  (Іез  Озіііскеп  Тг  апз- 
каиказіеп  зскіа^е  ісіі  ѵог  іп  еіпег  зеІкзіапсИ^еп  Каика¬ 
зізсііеп  Ргоѵіпг  ги  ѵегеіпеп. 

Біе  Раипа  (ііезег  Ргоѵіпг  капп  тап  ѵѵігкіісіі  каиказізсіі  іт 
еп^егеп  8іппе  пеппеп.  Бег  Кегп  (ііезег  Раипа  тіі  ѵіеіеп  аііег- 
Штіісііеп  ип(і  епсіетізсііеп  Рогтеп  Ъеііпсіеі  зісіі  іт  а]ріпеп  ип(і 
зиѣаіріпеп  бигіеі  (іез  Каиказізсііеп  Наирі§екігр;8  зеікзі.  8еіпе  Ъеі- 
кегзеііі&еп  ѵга1с1і§еп  Нйп&е  епікаііеп  іп  ііігеп  Раипеп  зскоп  піскі 
\ѵепі&  ЕіпсІгіп§1іпде,  іт  егзіегеп  Раііе  ѵот  Когкеп  Ііег,  іт  апке- 
геп  ѵот  8іісІеп. 

Іск  гтѵеійе  (іигсііаиз  піскі  ап  сіег  8е1кзШпсІі§кеіі  сііезег  пеиеп 
Ргоѵіпг  зоше  ап  сіег  Коітѵепсіі^кеіі  ікгег  Акзопкегип^.  Ое^ешѵаг- 
іщ  ЫеіЪі  Гйг  тісіі  пиг  сііе  Рга^е  ип^еібзі,  ги  лѵеісііег  (іег  апег- 
каппіеп  §тоззеп  Бпіегакіеі1ип§еп  (іез  раіаеагкіізскеп  ОеЪіеіз  зоі- 
Іеп  тѵіг  сііезе  пеие  Ргоѵіпг  гигаЫеп?  Касіі  8еѵеетзоѵ  (1.  с.)  &е1і(3- 
геп  сііе  8йкаккап§е  сіез  Каиказізсііеп  Наирі^еМг^з  ипсі  §апг  Тгапз- 
каиказіеп  ги  зеіпег  \Айзіепгопе;  катіі  капп  тап  зскоп  §агпіскі 
еіпѵегзіапкеп  зеіп.  ^Ѵаььасе  20)  Нез  каз  &апге  Наирі^екіг^е  ипк 
Тгапзкаиказіеп  іт  піекііеггапеп  Цпіег§'еЬіеіе  аиГ^екеп,  Рн.  ипк 
\Ѵ\  8сьатее  гакііеп  §апг  Каиказіеп  гит  «еигораеізск-азіаіізскеп 
ІІпіег^екіеі». 

20)  А.  К.  ЛѴаььасе.  Біе  ^ео^гаркізске  ѴегЪгеіііш^  кег  Ткіеге 
(кеиізск  ѵоп  А.  В.  Меѵее).  1876.  ѵоі.  I,  р.  216. 


103 


ІсЬ  лѵііі  Ыег  пісЫ  йагйЬег  игіеііеп,  \ѵіе  лѵеіі}  йЪегЬаирІ;  (ііе 
АиГзІеІІип^  сііезез  ип^еііеиегеп  БЫег§еЪіеіз  сіег  Кгйік  8іап(11іа11;, 
тбсЫе  аЪег  аіісЬ  пісЫ  шйегзргесЬеп,  ѵгепп  тап  теіпе  «Каика- 
зізсЬе  Ргоѵіпг»  йагигесЬпеК  ІсЬ.  Ьетегке  пиг,  йазз  Ъеі  Всьатек’з 
сііезез  БЫег&еЪіёІ  80  гіезі§  §гозз  ^етуогсіеп  ізр  сіазз  сііе  ЯигаЫип^ 
сіез  еіпеп  оёег  апсісгеп  Бапйез  т  іііт  іп  Шгкіісіікеіі  сііе  8асЫа- 
§е  аѣзоІЫ  пісЫ  кіагк  ІсЬ  теіпе  йаЬег,  йазз  ез  Ъеззег  ізі,  тсепп 
ІсЬ  ѵогіаий^  еіпе  кіеіпеге  ЕіпЬеіІ  Ъеѵогги^е  ипсі  йа  ІсЬ  теіпе 
Ргоѵіпя  чѵейег  іп  Веѵеетзоѵ’з,  посЬ  іп  \^аььасе  гоо^ео^гарЬізсЬеп 
БЫег^еЪіеІеп  иЫегЪгіп&еп  капп,  80  пеппе  ІсЬ  Гйг’з  егзіе  сіаз 
ІТпІег^еЪіеІ,  тсеісііез  (Ііе  КаиказізсЬеп  Ргоуіпе  іп  зісЬ  зсЫіеззк, 
еЪеЫаІІз  «КаиказізсЬез  Бп1ег§еЬіе1». 

Бег  Кгеіз  «\Ѵ езШсЬез  Тгапзкаиказіеп»  ізі  §ешззег- 
тааззеп  еіп  Кеіікі  сіег  Раипа  ипсі  Ріога,  туеісііе  сііе  Шег  йез  іег- 
Іійгеп  Меегз  ЬезіейеИеп.  Ѵоп  сіег  Ріога  сііезез  Бапсіез  ’суепі^зіепз 
зіпсі  пісЫ  Угепі§-е  ипгтсеКеШаЕе  КеІіЫеп  Ъекаппі.  ВсЫѵегег  ізі  сііе- 
зез  Ій  г  сііе  Раипа  ги  Ъе^ѵеізеп,  тсеісііе  йет  аіі^етеіпеп  Еіпйгиск 
пасЬ  зеЫ  аІіегШтІісЬ  ізк  ІсЬ  тйсЫе  Ьіег  пиг  сііе  АЫтегкзат- 
кей  йагаЫ  Іепкеп,  йазз  йогі  сііе  йііегеп,  піесіегегеп  Рогтеп  йег 
АгіЬгоройеп  (зо  я.  В.  йіе  Мугіоройеп)  ѵіеі  зіагкег  еЫшскеІІ  ипй 
ѵегігеіеп  зіпсі,  аіз  сііе  ЬйЬегеп  (г.  В.  йіе  Іпзекіеп).  \Ѵепп  тап 
пиг  сііе  Ьеи1і§е  Раипа  ЪегискзісЫіЫ  ипсі  &атісЫ  йегеп  ^еоІо^ізсЬе 
ѲезсЬісЫе  ЬегапгіеЫ,  кйппіе  тап  еіпі^егтааззеп  йіезеп  Кгеіз  іп 
Веѵектзоѵ’з  Міиеітеег-Ргоѵіпг  иЫегйгіп^еп. 

АІІеіп  зеіпе  іаипізіізсііеп  ипсі  Ьезошіегз  сііе  йогізІізсЬеп  ІІпіег- 
зсіііесіе  уот  чѵезШсЬеп  Теіі  йег  «МШеІтеег-Ргоуіпя»  зіші  зо  §гозз 
ипй  зеіпе  ѴегЪіпйип"  тіі  іЬт  ізі  зо  зсЫѵасЬ,  йазз  ез  гісЫі&ег  ізі 
сііезеп  Кгеіз  еіпег  Ъезопйегеп  «ОзіропІізсЬеп  Ргоѵіпг»  иЫегги- 
огсіпеп.  Тпсіет  ІсЬ  пип  сііезе  Ъезопйеге  Ргоуіпе  ѵогзсЬіа^е,  Ъеіаззе 
ІсЬ  зіе  геіілѵеііі^  іп  Веѵектзоу’з  «ШБег^еЫе!  сіег  Біегіапй- 
зсЬаЙеп»,  оЪтѵоЫ  ІсЬ  сіаЪеі  еіп^езіеЬеп  тизз,  йазз  ІсЬ  ез  пиг 
тіі  еіпі&ег  Апз1геп§ип§  Іие.  Біе  ѵоп  тіг  §е§ешуйгБ§;  іп  Ап§гШ 
^епоттепе  йеІаШіегіе  ВеагЪеі1ип§  сіег  ѴегіеЪгаіеп  сііезез  Кгеізез 
шгй  ипг^уеіГеІЬаО;  сііе  ЕЫзсЬеійип§  сііезег  Рга^е  ІОгйегп. 

Бег  Кгеіз  «ВййІісЬез  Тгапзкаиказіеп»  ізі,  тгіе  сііе  Віер- 
реп  Сізкаиказіепз  пісЫ  еілѵаз  еіпЬеіШсЬ  БезсЫоззепез,  зопйегп 
ізі  пиг  сіег  пОгйІісЬе  Теі)  сіез  КІеіпазіаІізсЬеп  НосЬрІаІеаи’з,  шзі- 
сЬез  іп  ипзге  Бгепгеп  еіпйгіпЫ. 

БаззеІЪе  капп  тап  ѵот  Кгеізе  йег  «ЬІосЬзІерреп  уоп  Та- 
Іуз»  за§’еп.  Веійе  Кгеізе  капп  тап  гтуеііеізоіте  іп  йег  \ѴезІ- 


104 


а8Іа4І8с1іеп  Ргоѵіпг  Тез  ІІп4ег^еЪіе1}8  (іег  М^іізіепгопе  паск 
Веѵеетзоѵ  шРегМп^еп. 

Бег  Кгеіз  (іег  «СіиеІШиззе  (Іег  Кига»  зсііеіпі  еіпе  ІІЬег- 
^ап^зГогт  гіѵізсііеп  бет  \Уа1Ткгеізе  без  ОзШсІіеп  Тгапзкаиказіеп 
ипб  бет  зііТНсІіеп  Тгапзкаиказіеп  ги  зеіп.  Еіп  еѣепзоісііез  Віп- 
Те&ПеТ  гшзсііеп  біезеп  ЪеіТеп  Кгеізеп  зсііеіпі  апТгегзеРз  зеіпет 
СЬагакіег  пасіі  бег  озШсІіе  Вегігк  без  ІеШегеп  Кгеізез  ги  зеіп. 

Бег  Кгеіз  бег  «Віерреп  сі е з  ОзШсІіеп  Тгапзкаика¬ 
зіеп»  §еБОгк  ^йпгіісіі  гиг  Агаіоказрізсііеп  Ргоѵіпг.  Оепеіізсіі 
зІеМ  ег  іп  ѴегЪіпТип^  тр  бет  епізргесІіепТеп  Кгеізе  Сізкаика- 
зіепз,  ізі  аЪег  аРег  аіз  ег. 

Ісіі  ІіаЪе  Ггііііег  беп  ОеТапкеп  аиз§езргос1іеп,  базз  біе  \Уе11е 
сіег  агаіоказрізсііеп  ЕітѵапТегег,  лѵеісію  Іап^з  Тет  Шег  без  Каз- 
різсііеп  Меегз  ѵопѵагІзТгап^,  біезе  Віерреп  \ѵй1ігепТ  еіпег  бег 
Іпіег^ІасіаІрегіоТеп  Ъезеігіе. 

ДѴаз  (іеп  «МШТкгеіз  бег  ШеТегип^  уоп  Таіуз»  апѣе- 
ІгіГР,  зо  ізі  ез  зеііг  зсіішегі^  ги  епізсІіеіТеп,  ѵт  тап  біезеп  кіеі- 
пеп,  ѵоп  зиЪігорізсІіег  Ѵе&еШіоп  Ъебескіеп  Кгеіз  ипіегЪгіп^еп 
зоП.  Веакеоеб  21)  зсІшГ  Гііг  баз  8йТиГег  Тез  Казрізскеп  Меегз  зеі- 
пе  «Сазріап  ргоѵіпсе» 22),  шісііе  аиззег  Таіуз  посіі  Бііап  ипТМа- 
гапбегап,  зоше  еіпеп  Теіі  уоп  АзігаЪаТ  итГаззі.  Біе  Еаипа  Тіе- 
зег  Ргоѵіпг  І84  ѵоп  бег  Еаипа  без  иЬгі^еп  Регзіепз  зсЕагГ  §езс1ііе- 
Теп.  МО^ІісІіепѵеізе  ізі  зіе  еЪепГаИз  еіп  Кеіікі  сіег  ШегІапТзсІіаР 
без  ГегОагеп  Меегз.  БЬег  біе  НегкипР  сііезег  Еаипа  зіеііе  теіпе 
АгЬеР:  «8аи§еііеге  без  Та1у§§еЫеі8  ипб  (іег  Ми^апзіерре». 

Ез  тѵйге  аиззегогТепШск  зскшегі^  (ііезе  Ргоѵіпг  тр  ііігеп 
зиЫгорізскеп  \Уа1бегп  ипб  Тіегеп  іпбізсііег  НегкипР  еіпепі  бег 
ап^тепгепбеп  Бпіег^еѣіеіе  гигигйіііеп.  Ба  еіпі^е  Веіікіепрйапгеп 
сіет  «\ѴезШс1іеп  Тгапзкаиказіеп»  ипТ  «Таіуз»  ^етеіпзат  зіпТ,  зо 
ІаисІВе  іп  тіг  Тег  Ѳебапке  аиі,  оЪ  тап  пісІВ  біезе  гші  Кгеізе 
іп  еіп  ^етеіпзатез  БпГег§еЪіеі  гизаттепГаззеп  кОппіе;  аііеіп  бег 
НеГ^екепТе  БпіегзсЫеТ  гшзсііеп  ііігеп  іеігі&еп  Еаипеп  ипб  Еіо- 
геп  Ііаі  тісй  ѵегапіаззі,  ѵоп  біезет  ОеТапкеп  аЪгизіеІіеп. 

Біезе  г\ѵеі  кіеіпеп  ЛѴіпкеІ  Каиказіепз  тіі  ііігеп  еі§епагіі§еп 
Еаипеп  зіпТ  ^ешззегтааззеп  еіп&езргещр  тіРеп  гшзсііеп  Теп 
ап^гепгепТеп  ^гоззеп  Бпіег^еЪіеГеп  ипТ  тіг  ѵегЫеіЫ  пиг,  ип&е- 
асіреі  ііігег  §егіп§еп  ОгОззе,  Гііг  зіе  ЪезопТеге  Ргоѵіпгеп  аиГги- 
■зіеііеп,  Гиг  Таіуз  зо&аг  еіп  ЪезопТегез  «8йТказрізс1іез  Бпіег- 

21)  Вьакбюео,  ЛѴ.  Т.  Еазіегп  Регзіа,  ѵок  II  (1876). 

22)  Біе  „Ргоѵіп2еп“  Вьахеоебз  епізргесЬеп  теіпеп  Кгеізеп. 


105 


^еМе1».  Біезез  итіаззі,  аиззег  Таіуз,  Оііап,  Магаікіегап,  іеііл^еі- 
зе  Азігаѣасі  иікі  тѵаЬгзсІіеіпІісІі  поск  еіпеп  Теіі  сіез  пОгсШсЬеп 
СЬогаззап.  ІІЪег  сііе  Ргоуіпг,  (іег  сіаз  туезШсІіе  Тгапзкаиказіеп 
гигигШеп  ізі,  зргасіі  ісіі  зскоп  тѵеііег  оЪеп.  Біе  ѵоп  тіг  іп  (Ие- 
зег  АгЬеіІ  Ъезргоскепеп  гоо^ео^гарЫзскеп  Кгеізе  Каиказіепз  §пір- 
ріегеп  зісіі  аізо  Іоі^епсіегтааззеп. 

Раіаеагкіізскез  ОеЫеі. 

і.  ІІп1;ег§еЬіеі  Дез  Зіерреп^йгіеіз. 

Ргоѵіпг  с!е$  ЗсЬѵѵаггеп  Меегз. 

I.  Кгеіз  сіег  Зсіічуаггегсіезіерреп  Сізкаиказіепз. 

г.  Каиказізсііез  ІІпІег^еЪіеІ. 

Каи казізсііе  Ргоѵіпг. 

III.  \Уез1кгеіз  сі е з  Каиказізсііеп  НаирІ§еЪіг§з. 

IV.  Озікгеіз  (іез  Каиказізсііеп  НаирІ^еЫг^з. 

VI.  \УаЫкгеіз  (Іез  ОзШсІіеп  Тгапзкаиказіеп. 

3.  ипІег^еЬіе!  Дег  ШегІапДзсЬаЙеп. 

ОзіропіізсІіе  Ргоѵіпг. 

У.  Кгеіз  (Іез  лѵезШсІіеп  Тгапзкаиказіеп. 

4.  ІІпіег^еЬіеі  (!е§  \Ѵй8Іеп^йгІе1§. 

АгаІоказрізсІіе  Ргоѵіпг. 

II.  Кгеіз  сІег  Угйз1епз1ерреп  (Іез  ОзШсІіеп  Сізкаи- 

казіеп. 

IX.  Кгеіз  сіег  Зіерреп  (іез  ОзШсІіеп  Тгапзкаиказіеп. 

МезіазіаіізсНе  Ргоѵіпг. 

VIII.  Кгеіз  сіез  зйсііісііеп  Тгапзкаиказіеп. 

VII.  Кгеіз  (Іег  К  иг  а-С^иеШТйззе.  ІІЪег§ап§  гит  ѵогііег- 

^еііешіеп  Кгеіз. 

XI.  Кгеіз  Де  г  Носіізіерреп  ѵоп  Таіуй. 


106 


5.  Зідйказрізсііез  ІІпіег^еЬіеі  (?) 

КазрізсЬе  Ргоѵіпг. 

X.  Кгеіз  сіег  \Ѵа1сІ2опе  ѵоп  Та1у§. 

Егкіагип^  сіег  Кагіе. 

Іп  (іег  гиззізсііеп  ТаГеІегкІагші^  сіег  Кагіе,  лѵеісііе  Іеісіег 
сіигск  зсЫесМе  КотсЫепг  сіег  Вег^зсЬитшепш^  шіі  сіеп  гоіеп 
Ілпіеп  пісМ  §е1ип&еп  ізі,  епізргесѣеп  сііе  гОтізскеп  2Шегв 
(іег  Кгеізе  сІепзеГЬеп  гбтізсііеп  2ііТегп  сіег  ѵогзіеііепсіеп  2изаттеп- 
Газзипрр 


О  КОЛЛЕКЦІИ  СТРЕКОЗЪ  КАВКАЗСКАГО  МУЗЕЯ. 

А.  Н.  Бартеневъ  (Варшава). 

ІІВЕВ  ЕШЕ  КОШМКШ  ѴИ  ИШТЕН  ВЕ8 
КАЦКАШСНЕЯ  МП8ЕЦМ8  Ш  ТІЕЫ8. 

А.  N.  Вагѣепеѵ. 


Зимой  1910—11  го  до  я  получилъ  отъ  директора  Кавказска¬ 
го  Музея  въ  Тифлисѣ,  А.  Н.  Казнакова,  предложеніе  обработать 
имѣющіяся  въ  Музеѣ  коллекціи  стрекозъ,  на  что  выразилъ  свое 
согласіе  съ  тѣмъ  большей  охотой,  что  какъ  разъ  въ  это  время  я 
занимался  опредѣленіемъ  кавказскихъ  стрекозъ  собственныхъ  сбо¬ 
ровъ  и  намѣревался  и  слѣдующимъ  лѣтомъ  опять  ѣхать  на  Кав¬ 
казъ  для  продолженія  своихъ  изслѣдованій  кавказской  одонато- 
фауны.  Въ  настоящее  время  коллекціи  стрекозъ,  присланныя  мнѣ 
изъ  Кавказскаго  Музея  опредѣлены,  и  въ  этой  статьѣ  я  привожу 
систематическое  перечисленіе  видовъ,  въ  нихъ  оказавшихся.  Си¬ 
нонимика  взята  мной  согласно  Якобсону  и  Біаніш  «Прямокрылыя  и 
ложносѣтчатокрылыя  Россійской  Имперіи  и  сопредѣльныхъ  странъ», 
С.-Петербургъ  1902,  и  только  въ  отдѣльныхъ,  особо  оговорен¬ 
ныхъ  случаяхъ  я  дѣлалъ  отъ  нея  отступленія. 

Считаю  своимъ  долгомъ  выразить  А.  Н.  Казнакову  свою 
благодарность  за  любезное  предоставленіе  мнѣ  для  опредѣленія 
кавказскихъ  стрекозъ,  а  также  выражаю  признательность  проф. 
Я.  П.  Щелкановцеву,  въ  лабораторіи  и  подъ  наблюденіемъ  кото¬ 
раго  была  сдѣлана  эта  работа. 

Въ  коллекціяхъ  стрекозъ  Кавказскаго  Музея  оказались  слѣ¬ 
дующіе  виды. 


108 


РАМ.  I.  РІВВРРІІЫРАВ. 

6ЕІМ.  1.  ЫВЕШЛА  Ьш. 

1.  ЪіЬѳИиІа  (іѳргезза  Ьш. 

Маіегіаі: 

4  сГ  1  ЯигпаЪай  ргоре  Еіізаѵеіроі.  20.  VI.  09.  8снеькоѵшкоу. 

1  сГ.  ТІЙІ8.  КА2КАК0Ѵ. 

1  $.  Теіаѵ,  КасЬеНа.  IV.  07.  Еішзоѵ. 

Послѣдній  экземпляръ  съ  этикеткой:  « ЫЬёІІиІа  сіергезза  Ь., 
9,  ОшаоктЕУ  йе!.». 

ОЕІМ.  2.  І-ЕРТЕТКІЛѴІ  Ивта. 

2.  Ьеріѳігит  диасігітаеиіаіит  аЪ.  ргаепиЪПа  Уелум. 
Маіег  іаі: 

3  $.  81еррае  ай  Й.  Кита,  Сізсаисазіа.  V.  1906.  Казыакоу  еі  8снеь- 

КОѴШКОѴ. 

1  9-  Бізіг.  Агез,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  1905.  8снеъкоѵшкоу. 

При  экземплярѣ  изъ  Арешскаго  уѣзда  этикетка:  « Ъеріеігит 
4-тасиІаігіт  уаг.  ргаепыЫІа  Уету.  9  Пкіооетеу  йеі.».  У  этой  сам¬ 
ки  за  птеростигмой  небольшое  дымчатое  пятнышко.  У  двухъ  са¬ 
мокъ  изъ  прикаспійскихъ  степей  это  пятно  большое,  у  одной  изъ 
нихъ  въ  видѣ  довольно  узкой  перевязи  и  почти  доходятъ  сзади 
до  задняго  края  крыла,  но  вершина  крыла  остается  свободной,  у 
второй  же  пятно  занимаетъ  всю  вершину  крыла,  начиная  отъ 
основанія  птеростигмы,  и  доходитъ  до  задняго  края  крыла.  У  тре¬ 
тьей  самки  пятно  за  птеростигмой  занимаетъ  также  всю  вершину 
крыла,  какъ  и  у  предыдущей,  но  кромѣ  того  имѣется  очень  боль¬ 
шое  темнокоричневое  пятно  въ  области  узелка,  которое  доходитъ 
дистально  до  половины  разстоянія  отъ  узелка  до  птеростигмы,  а 
сзади  до  средняго  или  даже  до  нижняго  сектора  треугольника. 

СЕІ\І.  3.  $Е1_У$10ТНЕМ1$  Кіз. 

3.  беіувіоЫіетіз  пі^га  Ьшб. 

Маіегіаі: 

8  сГ.  Сгеок-Іара,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  6.  VIII.  04.  К.  8снміит. 

1  сГ  1  $.  Безъ  этикетокъ. 


109 


6ЕІ\І.  4.  8ѴМРЕТКІЛѴІ  Яе\ѵм. 

4.  8утрѳігит  рейетопіапит  Аылош. 

Маіегіаі: 

1  9*  Ра§г  Саікепй,  ргоѵ.  еі  сіізіг.  Еіізаѵеіроі.  25.  VII.  08.  8снмтт  еі 

8снеькоѵшкоѵ. 

5.  Зутреігит  ГопзсоІотЪіз  8еьу8. 

Маіегіаі: 

3  с?  4  8іерра  ргоре  Ѳеок-іара,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  6.  VIII.  04. 

Е.  8снмібт. 

2  в1  3  $.  Безъ  этикетокъ. 

1  с?  4  $.  ІІгЬз  Тійіз  еі  ѵісіпа.  12.  VIII.  07.  К.  А.  8атішш. 

1  сГ  1  $.  КоЪиІеіу  ргоре  Ваіит.  12.  VIII.  06.  К.  А.  8атішш. 

Всѣ  экземпляры  изъ  Геок-тапы  стояли  въ  отмѣченномъ  ка¬ 
рандашомъ  четырехугольникѣ,  но  безъ  этикетокъ,  кромѣ  одной 
самки.  Относительно  этихъ  экземпляровъ  см.  примѣчаніе  при  8еІу- 
8ІоікетІ8  підга. 

6.  8утреігит  зігіоіаіит  Снакр. 

Маіегіаі: 

I  $.  8іеррае  ргоре  КігЦаг,  Сізсаисазіа.  V.  1906.  Каеыакоѵ  еі  8снеь- 

коѵшкоѵ. 

1  сГ.  ІІгЪз  Тійіз  еі  ѵісіпа.  24.  VI.  08.  К.  А.  8атішш. 

2  с?  1  $.  Мап^ііз  ргоѵ.  Тійіз.  VII.  09.  №коьалеѵ. 

2  $.  Ьа^ойесііі,  ргоѵ.  Тійіз.  5.  X.  10.  Мьоко8ЕѴіс. 

7.  8утреігит  тегісііопаіе  8еь. 

Маіегіаі:  . 

1  $.  8іеррае  ай  Й.  Кита,  Сізсаисазіа.  V.  1906.  Каекакоѵ  еі  8снеь- 

КОVNIКОV. 

1  $.  8іеррае  Хо^аісае,  агепагіа  Вагі^ап,  Сізсаисазіса.  VI.  1906.  КА2NА- 

коѵ  еі  8снеькоѵшкоѵ. 

4  $.  8іерра  ргоре  Ѳѳок-іара,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  6.  VIII.  04.  Е.  8снмп)Т. 

2  $.  Ьасиз  Ѳбк-^бі  (1400  т.),  ргоѵ.  еі  йізі.  Еіізаѵеіроі.  28.  VII.  08. 

8снмібт  еі  Зснеькоѵшкоѵ. 

1  $.  Тійіз.  Каеыакоѵ. 

1  Мап^ііз,  ргоѵ.  Тійіз.  VII.  09.  Шкоьалеѵ.  (и  одинъ  экземпляръ  безъ 

брюшка,  вѣроятно  принадлежитъ  этому  виду). 

2  Безъ  этикетокъ. 


110  — 


Одна  изъ  самокъ  безъ  этикетки  совсѣмъ  безъ  черныхъ  от¬ 
мѣтинъ  на  тѣлѣ,  слѣды  чернаго  цвѣта  есть  только  на  ногахъ.  Та¬ 
кимъ  образомъ  этотъ  экземпляръ  подходитъ  подъ  опредѣленіе  шог- 
рііа  сШиІит  Віаисні.  Относительно  этикетки  четырехъ  самокъ  изъ 
Геок-таиы  см.  примѣчаніе  при  видѣ  ЗеІузіоіТіешіз  підга. 

СЕМ.  5.  СКОСОТНЕМІЗ  Вкаиек. 

8.  СгоеоШетіз  егуШгаеа  Вкибьё. 

Маіегіаі: 

8  в'  6  $.  81ерра  асі  й.  Кита,  Сізеаисазіа.  V.  1906.  Кае^коѵ  еі  8снеь- 
коѵшкоѵ  (одинъ  самецъ  съ  этикеткой;  „  СгосоШеШіз  егу - 
ікгаеа  ВгшьъЁ,  сГ,  Ошсюклеѵ  йек“). 

1  экземпляръ  безъ  брюшка,  іЪійет,  съ  такой  же  этикеткой. 

1  Вапкоѵзкі  Рготузеі,  сіізіг.  Бгеѵаі.  13.  IV.  07.  8сымтт  еі  8снеь- 

КОУNIКОУ. 

1  Ѳеок-іара,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  А.  Зснеекоушкоу. 

1  с?.  Візіг.  Агез,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  А.  8снеькоушкоу. 

1  $.  81ерра  іп  йІ8Іг.  Агез,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  А.  Зснеькоѵшкоѵ. 

1  сГ.  ТІЙІ8.  VI.  07.  КА2ЫАК0Ѵ. 

8  с?  1  ?•  Безъ  этикетокъ. 

СЕМ.  6.  ОКТНЕТКІЛѴІ  Кето.  г). 

9.  ОгШеІгит  Ьгітпеит  Ъгиппѳит  (Есшзс.)  Віз. 
Маіегі  аі: 

1  в'  1  9*  Міпегаіпуза-Ѵобу,  Сізеаисазіа.  1906.  Веыаѵзкі. 

3  с?.  Мага-^игі,  Еиѵапі,  сНзЕ  Бепкогап.  18.  VII.  06.  Зснеькоѵшкоѵ. 

1  сГ  2  $.  81ерра  іп  йізіг.  Агез,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  А.  8снеькоушкоу. 

2  с?.  Вог-йа^ѣ,  йізіг.  Агез,  „  „  А.  8снеышѵшкоѵ. 

2  с?.  Сііапа^еі,  Кагаѣа^Ь,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  V.  08.  А.  А.  Ееокеызкі. 

1  <?.  Апі  еі  ѵісіпа,  ргоѵ.  Кагз.  16.  VII.  08.  В.  8снмібт. 

1  с?  1  $•  Безъ  этикетокъ. 

10.  ОгШеігит  а1ЪІ8Іу1ит  аіЪіаЪуІит  (8еь.)  Віз. 
Маіегіаі: 

2  ^  4  ?.  81ерра  асі  Й.  Кита,  Сізсаисазіа.  V.  1906.  Кае^коѵ  еі 

8снЕькоѵткоѵ. 

2  с?  1  $.  Бепкогап,  Тгапзсаисазіа.  VII.  1906.  8снеъкоушкоѵ- 
2  $  ^иѵ.  Мигай-скапа,  зіерра  8ігѵап,  Тгапзсаисазіа.  IV.  06.  8снмтт  ѳі 

8онеглсоушкоу. 

1  $.  Безъ  этикетки. 

г)  Синонимика  рода  Оѵікеігиш  принята  въ  статьѣ  согласно  Віз 
въ  „Соііесііопз  гооіо^щиез  (Іи  Вагоп  Ебм.  бе  ІджсюнАМР8и,  Іазс.  X, 
Вгихеііез.  1909. 


11.  ОгНіеігит  еапсепаіит  еапсѳііаіиш  (Ьш.)  Кі8. 
Маіѳгіаі: 

3  (?  5  ?.  8іерра  ай.  Й.  Кита,  Сізсаисазіа.  У.  1906.  Каеыакоѵ  еі 

8снЕькоѵткоѵ. 

12.  Ог1Ь.е1гит  заЪіпа  (Бейку)  Ві8. 

МаІегГаІ: 

3  $  2  9.  Ъепкогап,  Тгапзсаисазіа  огіепі.  VII.  1906.  8снеькоуиікоѵ 

2  сГ-  Мага-^игі,  Еиѵапі  (2200  т.)  „  „  14.  VII.  06.  8снеькоушкоѵ. 

1  с?.  Безъ  этикетки. 

ЕАМ.  11.  АЕЗСНЖЛАЕ. 

СЕМ.  7с  АМАХ  Ьеасн. 

13  Апах  рагШѳпоре  8еьу8. 

Маіегіаі: 

3  сГ  3  9.  81ерра  ай  й.  Кита,  Сізсаисазіа.  V.  1906.  Каеыакоу  еі  8снеькоѵі*. 

2  с?  2  9.  81еррае  Ко^аісае,  агепагіа  Вагі^ап.  VI.  1906.  „  „ 

4  сГ  9  9-  Вапкоѵзкі  Рготузеі,  йізіг.  Бгѳѵаі.  13.  У.  07.  „  „ 

2  9-  КиЪаІу-Ъазіг-Ъек,  ѵаіііз  Рігза^аі.  19.  V.  07.  „  „ 

1  9  Тійіз.  Каекакоѵ. 

1  9.  Тійіз  еі  ѵісіпа.  УІІ.  07.  „ 

Изъ  нихъ  1  с?  изъ  прикаспійскихъ  степей,  1  9  оттуда  же, 

1  с?  съ  Банковскаго  промысла,  4  9  оттуда  же  съ  этикетками: 
«Апах  рагікепоре  8еь.,  сГ  (или  9).  В.  Окіскшеу  йеі.». 

14.  Апах  ітрѳгаіог  Ьеасн. 

Маіегіаі: 

2  Тійіз.  1907.  Каеиакоу. 

Одинъ  изъ  нихъ  съ  этикеткой:  «Апах  ітрегаіог  Беасн  с?. 
В.  Овіжшеѵ  йеі.». 

СЕМ.  8.  АЕ8СНМА  Каве. 

15.  Аееіта  еоІиЪегсиіиз  Нак. 

Маіегіаі: 

1  с?.  Сгеок-Іара,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  УШ.  1909.  8снеііКОУШКОѴ. 

1  г.  Рг.  ЕІізаѵеЪроІ.  МАЫіігЕШШ. 

1  сГ.  ^иу.  2игпаЪай  ргорѳ  Еіізаѵеіроі.  20.  УІ.  09.  8снеькоѵшкоу. 


112  — 


2  сГ  4  $.  Ьа^ойескі,  ргоѵ.  Тійіз.  5.  X.  10.  Мьокозеѵіс. 

1  с?.  Теыаш  ргоре  Тѳіаѵ,  КасЬеІіа.  4.  VIII.  07.  N.  3.  Еішзоѵ. 

16.  Аезсіта  суапеа  МОьь. 

Маіегіаі: 

1  <^.  Сгбк-^бі  (1400  ш.),  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  8.  VII.  09.  Вснеькоѵшкоѵ^ 

Совершенно  разрушенный  экземпляръ,  отъ  котораго  остались 
лишь  голова,  грудь,  1—2  членики  брюшка  и  оторванныя  крылья.. 

17.  АевеЬпа  івосеіез  ІѴШьь. 

Маіегіаі: 

1  с?.  81ерра  ай  й.  Кита,  Сізсаисазіа.  V.  1906.  Ка2^акоѵ  еі  8снеь- 

коѵшкоѵ. 

4  сГ  5  $.  Езаксі,  йізіг.  Ьепкогап.  27—30.  IV.  07.  „  „ 

3  Агиз,  йізіг.  Ьепкогап.  1—8.  V.  07.  „  „ 

Изъ  нихъ  2  сГ  и  2  ?  изъ  Эшакчи  и  2  $  изъ  Арусъ  съ  эти¬ 
кеткой:  « Аезскпа  ізосеіез  Мдіьь.  с?  (или  $).  Ошоошеѵ  йеЬ». 

РАМ.  III.  ООМРНІПАР. 

6ЕІМ.  9.  ОМѴСНОаОМРКШЗ  8еьѵз. 

18.  Опус1іо§:отр1т8  Ьогсіраіив  ип^иісиіаіиз  Ьшб. 
МаіегіаЬ 

2  с?.  Иізіг.  Агез,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  1.  VI.  02.  А.  8снеькоѵшкоѵ. 

19.  Опуе1іо§:ошр1іи8  ііехиовиз  8снN.  (?) 

Маіегіаі: 

1  с?.  Иізіг.  Агез,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  А.  8снеькоѵшкоѵ. 

Экземпляръ  безъ  конца  брюшка,  и  поэтому  точное  опредѣле¬ 
ніе  невозможно. 

0ЕІ\І.  10.  С0МРНУ8  Ьеасн. 

20.  Сгошріііш  ѵиі^аііввітиз  ѵиі^аііззітиз  Ьш. 
Маізегіаі: 

1  с?.  Иівіг.  Агез,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  III— IV.  04.  А.  8снеькоѵшкоѵ.. 


6ЕІ\І.  11.  ШОЕІШ  8еьуй. 

21.  Ілпйепіа  ІеЬгарІіуІІа  Ьшб. 


Маіегі  аі: 

1  с?  1  $.  Асікиіак,  8Ъерряе  Ко^аісае,  Сізсаисазіа.  VI.  06.  КАгиАКОѴ 

еі  8снеькоѵшкоѵ. 

1  $>.  8іерра  Вог  іп  (Іізіг.  Агез,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  23.  VI.  03.  А.  8снеь- 

коѵшкоу. 

РАМ.  IV.  С  А  Ь  ОРТ  ЕЕ  УОША  Е. 

СЕМ.  12.  САЮРТЕКѴХ  Ьеасн. 

22.  Саіоріегух  Іаигіса  Іесііаійігіса  Вактекеѵ. 
Маіегіаі: 

2  -с?  1  $.  Апі  еі  ѵісіпа,  ргоѵ.  Кагз.  16.  VII.  08.  К.  8снмтт. 

23а  Саіоріегух  іпІегтвсИа  сесіііа  Ваетекеѵ. 
Маіегіаі: 

1  с?  1  $•  ТШІ5.  КАгИАКОѴ. 

24.  Саіоріегух  зріешіеіів  вріепсіепз  Нак. 

Маіег  і  а  1: 

1  с?  1  ?.  8Іерра  ргоре  Кіяіаг,  Сізсаисазіа.  V.  1906.  Ка2Ыакоѵ  еі 

Зснкькоѵшкоѵ. 

3  $  2  $.  81ерра  ай  й.  Кита,  Сізсаисазіа.  V.  06.  Ка2И.  ей  8снеьк. 

1  сГ.  Согпу-Вупок  асі  Маге  Сазріит,  Сізсаисазіа.  V.  06.  „  „ 

1  <$.  81еррае  Ко^аісае,  агепагіа  Ваіі^аи,  Сізсаисазіа.  VI.  С6.  „  „ 


СЕМ.  13.  ЕРАНАСЕ  Снаер. 

25.  Ераііа^е  Гаііте  атагіпа  8еьѵз. 

Маіегіаі: 

1  сГ.  Агиз -Сгіі^аѵаг,  сіізіг.  Ьепкогап.  7.  V.  07.  Ка2ЫАКоѵ  еі  8онеьк. 

Экземпляр!,  весь  черный;  желтыхъ  полосъ  на  брюшкѣ  не  ви¬ 
дно,  на  груди  же  замѣтны  лишь  одна  полная  п,  кпереди  отъ  нея, 
1  неполная  желтыя  полоски  на  боковой  сторонѣ.  Размѣры:  длина 
брюшка  и  задняго  крыла  35  пип.  Основаніе  крыльевъ  диффузно 
желтой  окраски,  которая  совершенно  постепенно  исчезаетъ  къ  ди¬ 
стальному  концу  четырехугольника,  а  вдоль  передняго  края  кры- 
Изв.  Кавк.  Муз.  VII.  8. 


114 


ла  замѣтна  почти  до  узелка.  Птеростигма  3,5  пип.,  темно-бурая, 
немного  темнѣе,  нежели  прилежащая  къ  ея  наружному  концу  бу¬ 
рая  окраска  вершины  крыла. 

Во  всякомъ  случаѣ  мнѣ  кажется  необходимымъ  сравнить  лен¬ 
коранскій  экземпляръ  съ  Ераііаде  / аііте  изъ  Амазіи,  чтобы  убѣ¬ 
диться  въ  ихъ  тождественности.  Повидимому,  родъ  Ераііаде  до¬ 
вольно  сильно  варьируетъ,  и  нельзя  исключить  возможность,  что 
нашъ  экземпляръ  окажется  въ  чемъ  нибудь  отличнымъ  отъ  ама- 
зійскихъ.  Для  сравненія,  къ  сожалѣнію,  матеріала  не  имѣю. 

При  экземплярѣ  этикетка:  «Ераііаде  / аііте  атазіпа  8еьуз. 
бвшоклЕУ  беі.>. 

ЕЛМ.  V.  ЕЕ8ТІЕЛЕ. 

6ЕІМ.  И.  $ѴМРѴСІ\ІА  Снакр. 

26.  Зутруспа  Гизса  Ьшб. 

Маіегіаі: 

1  сГ  1  $.  Сгеок-Іара,  (іізѣ.  Агѳз.  VII Г.  07.  А.  8снЕЬКОѴткоѵ. 

1  Бізіг.  Агез,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  III— IV.  04.  А.  8снеькоѵшкоѵ. 

2  с?  3$.  Скапа^еі,  КагаЪа^Ь,  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі.  V.  08.  А.  А.  Еьовекзкі. 

1  с?  1  $.  Ъа^осІесЬі,  ргоѵ.  ТШіз.  5.  X.  10.  Мьокозеѵіс. 

2  ^  5  ?.  Ра<*.  СаікеіШ,  ргоѵ.  еі  сіізіг.  Еіізаѵеіроі,  25.  VII.  08. 

8снмют  еі  8снеіжоѵшкоѵ. 

1  с?  1  $.  Тѳііаііі  ргоре  Теіаѵ,  КаскеИа,  24.  IX.  07.  N.  I.  Еішзоѵ. 

1  с?  1  $•  ТШіз  еі  ѵісіпа.  17.  VI.  08.  К.  А.  8АТЦЕШ. 

2  с?  3  $.  ІЬМет.  23.  VI.  08.  „ 

2  сГ  2  $.  ІЬібет.  1.  VII.  08.  „ 

4  $  3  $.  ІЪШет.  9.  VII.  08.  „ 

2  с?.  ТШіз. 

10  с?  5  $.  Мап^Нз,  ргоѵ.  ТШіз.  VII.  09.  Хікоьалеѵ. 

2  $.  Мап^ііз,  „  „  VI— VII.  07.  Яозтомвекоѵ. 

Г  с?.  Вакигіапі,  бізіг.  Оогі,  ргоѵ.  ТШіз.  15.  VI.  08.  К.  А.  8атшяіе. 

1  $>.  Безъ  этикетки. 

ѲЕМ.  15.  1_Е$ТЕ$  Ееасн. 

27.  Ьѳзіез  ЬагЬага  Еавк. 

Маіѳгіаі: 

1  с?  1  $.  Ѳеок-Іара,  бізіг.  Агез.  А.  8снеькоѵшкоѵ. 

1  с?.  Мап^ііз,  ргоѵ.  ТШіз.  VII.  09.  Хікоъалеѵ. 


1 


—  ІІ5  - 

28.  Ьѳзѣез  ѵігѳпв  Снаер. 

Маѣѳгіаі: 

с?.  2агйапез,  сіізѣг.  Оіѣу,  рг.  Кагз.  15.  VII.  08.  К.  А.  8атішш. 

РАМ.  VI.  АОВЮтВАЕ. 

СЕМ.  16.  І8СНІМУКА  Снаер* 

29.  Івсітига  еіе^апз  Бпш. 

Маѣ  ѳгіаі: 

4  с?*  Вапкоѵзкі-Рготузеі,  сіізѣг.  Шѳѵаѣ.  18.  V.  07.  Ка2ИАК.  еѣ  8сНеыс. 

2  <?.  Ми^ап  зерѣ.,  ргоре  ра^.  Шеѵаѣ.  IV.  07.  „  „ 

1  $.  8ѣерра  іп  сіізѣг.  Агез.  6.  VIII.  04.  К.  8снмтт. 

1  сГ-  Апі  еѣ  ѵісіпа,  ргоѵ.  Кагз.  16.  VII.  08.  „ 

1  с?.  КоЪиІеѣу  ргоре  Ваѣит.  23.  VIII.  06  К.  А.  8атішш. 

2?..  „  я  я  30.  VII.  06. 

1с?  я  я  я  VIII.  06. 

30.  Ізсітига  ритіііо  Снаер. 

Маѣегіаі: 

8  сГ.  Апі  еѣ  ѵісіпа,  ргоѵ.  Кагз.  16.  VIII.  08.  В.  Зстмпзт. 

31.  Ізеітига  еепе^аіепзіз  Еамв.  (?) 

Маѣ  ег  і  а  1: 

1  Мп^ап  тегій.,  сіізѣг.  Бгеѵаѣ.  23.  IV.  07.  (ѵаг.  сіигапііаса)  КА2ЫА- 

коѵ  еѣ  8снеькоѵшкоѵ. 

1  $.  Вапкоѵзкі-Рготузеі.  13.  V.  07.  Ка2ИАК0У  еѣ  8снЕЬКОѵткоѵ. 

Бронзовая  окраска  начинаетъ  отъ  передняго  края  2-го  сег¬ 
мента  брюшка. 

СЕМ.  17.  ЕМАНАСМА  Снаер. 

32.  Впа11а§:та  суаШі§:егшп  Снаер. 

Маѣегіаі: 

13  сГ  6  $.  Баспз  Сгбк-^бі  (1400  т.\  ргоѵ.  Еіізаѵеѣроі.  8.  VII.  09.  8снеь- 

КОѴШКОѴ. 

1  с?.  2игпаЪасі  ргоре  Еіізаѵеѣроі.  20.  VI.  09.  8снЕЬКОѵткоѵ. 

3  с?.  ТІйІЗ  1907.  КА2ЫАК0Ѵ. 

1  $.  Тійіз  еѣ  ѵісіпа.  15.  VI.  02.  8атішш. 

1  с?  1  ?.  „  23.  VI.  08. 

2  ?.  „  12.  VIII.  07.  „ 

1  с?  2  $.  „  21.  VII.  07.  „ 

4  с?  1  §.  Мап^Нз,  ргоѵ.  Тійіз.  VII.  ОЭ.  ШкоьатеУ. 

9  с?  5  $.  Басиз  Саійуг  (1947  т.),  ргоѵ.  Кагз  3.  VI.  05.  К.  8снмюТ. 


СЕМ.  18-  дотом  Равк. 

33.  А^гіоп  ѵегпаіе  Наѳ. 

Маѣѳгіаі: 

1  с?  1  $•  Ьасиз  СаЫуг  (1947  ш.)  ргоѵ.  Кагз,  28.  VI.  08.  Е.  8снмют 
5  (?.  Ьаспз  СЬапсаІу  (1928  ш.)  ргоу.  Тійіз,  24.  VI.  (8. 

1  <?  1  ?•  5)  55  5)  5)  55  21.  VI.  04.  „ 

2  с?.  КоЪііІеіу  ргоре  Ваіитп.  28.  VIII.  06.  К.  А.  Затибш. 

СО.  19.  РІАТѴСМ ЕІѴ1І5  Снакр. 

34.  РІаОуепетіз  реппірез  Раъ. 

Маіегіаі: 

1  с?  2  $.  КоЬпІеіу  ргоре  Ваіит.  80.  VII.  08.  К-  А.  8атішш. 

1с?.  „  „  „12.  VII.  08. 

1  $.  Ра§.  йиггипа,  сіізіг.  Агйа^ап,  рг.  Кагз.  25.  VI.  08.  „ 

1  $.  Апі  еі  ѵісіпа,  ргоѵ.  Кагз.  15.  VII.  08.  В.  8снмют. 

35.  Ріаіуспетіз  йеаІЬайа  8еьу8. 

М  а  4  е  г  і  а  1 : 

Апі  еі  ѵісіпа,  ргоѵ.  Кагз.  15.  VII.  08.  Е.  8снмшт. 

Варшава. 

Зоологическій  Кабинетъ  Университета. 

17  декабря  1911  года. 


117  — 


ЕШ  ВЕ1ТВЛ6  2118  КЕИТИІ8  ВЕЯ  ШРІОШ- 
ЕАСЙА  СЕК  КАККА8Н8ЬАМ8ЕВ. 

ѵоп 

А.  А.  Вігиіа. 

Сизіоз  ат  2оо1о^ізскеп  Мизеит  сіег  Каізег].  Акайетіе  <1ег  ^Уіззеп- 
зскайеп  211  8к-Ре1егзЪиг^. 


Іп  сііезег  АгЪеіГ  &еЬе  ісіі  пасіізр.еііепсі  еіпе  ПеЪегзісІіР  ііѣег 
Еипсіогіе  сіег  сііе  Каиказиз-Ьйпсіег  Ъе^оітепсіеп  8согріопепагіеп 
аіі8  ѵегзсіііесіепеп  8атт1ип§еп,  чѵеісііе  баз  Каиказізсііе  Мизеит 
іп  ТіЙіз  ѵогги^зтѵеізе  ігп  ЬаиГе  сіег  ІеШеп  2 — 3  Заііге  егіііеік. 
Іп  (Незет  Ѵеггеісітіззе  йпсіеп  тѵіг  еіпе  ^гоззе  АпгаЫ  ѵоп  пеиеп 
Рипсіогіеп,  тѵеісііе  сіаз  ѴегЪгеіІип^загеаІ  тапсііег  Зсогріопепагіеп 
ЬеІгасІіШск  етѵеііегп.  2ит  Веізріеі ,  Ъезіігі  сіаз  Мизеит  гиг  2еіі 
еіпе  зсіібпе  8егіе  ѵоп  Ехетріагеп  ѵоп  Виіігиз  саисазіиз  / гзскегі 
Вт.  аиз  ѵіеіеп  ЬокаПШіеп  Ба^ііезіап’з,  ѵоп  сіег  Кизіепзігеске  сіез 
Казрізсііеп  Меегез  Ъіз  гиг  Ноііе  ѵоп  еілѵа  5000’  іі.  Мзп.  іт  іп- 
пегеп  Ба^кезіап;  §1еіс1іГа11з  егіііеіі  сіаз  Мизеит  сіапк  сіеп  Неггп 
<1.  N.  Ѵокопоѵ,  А.  В.  Зснеькоѵшкоѵ,  Е.  Коешо  ипсі  апсіегеп  еіпе 
зсіюпе  8аттІип§  ѵоп  8согріопеп  аиз  \Ѵез1-Каиказіеп,  ѵѵеісііе  еіпе 
Кеіііе  пеиег  РипсІогРе  Гиг  Саісігаз  погсітаппі,  Еизеогріиз  ііаііеиз 
ипсі  Ъезопсіегз  Гйг  Еизеогріиз  тіпдгеіісиз  аиВѵеізі.  Ісіі  §1аиЪе,  сіазз 
сіапк  сіеп  ипегтисНіскеп  Гогзсііип&еп  гаііігеіеііег  ^ІигГгеипсІе  сііе 
8согріопеп-Гаипа  сіег  Каиказизіапсіег  ЪаМ  тіі  егзскорГепсІег  Ѵоіі- 
зіапсіі^кеіі  егГогзскі  зеіп  лѵігсі. 

РАМ .  ВѴТНІПАЕ. 

1.  ВиІАіиз  (Ргіопигиз)  сгаззіеаисіа  Оыѵіек. 

Огоиѵ.  Егіѵап. 

1.  2  8\  8іас1і  Егіѵап  (3229’),  IX.  1904,  6.  8снеькоѵшкоѵ  1е&. 

2.  1  с?,  Естіасігіп,  еЪепсіазеІЬзі,  (2836’),  Тіі.  Ь.  Зснозснш 


—  118  — 

1е§.:  ез  ізі  еіп  ІурізсЪ  §еіагЪіез  Ехетріаг,  еідуа  72  тш.  §гозз 
(Серкаіоііюгах  9  тт.  1ап§.),  тіі  31—32  Каттіатеііеп  ипй  14 
Огапиіагеіііеп  аиГ  йег  Всітеійе  сіез  Ъетуе&НсЪеп  Ра1репйп§егз. 

3.  1  $  а<і.  81аЙ|  Егіѵап,  А.  6г.  Вснеькоѵшкоѵ  1е§.: 

К0грег1ап§е  =  88  тт.,  Сер1іа1оі1іогах1йп§е=:10,5  тт.,  Катт¬ 
іатеііеп  =  26  —  24,  Сггапиіагеіііеп  аиГ  (Іет  Ъечуе&ИсЪеп  Раіреп- 
йп§ег  =  14. 

4.  1  сГ  асі.-}- 1  $  зпу.  Огепгрозіеп  №2піе-8іагзкЦ  іп  йег  К&Ъе 
4ег  8ѣа<іѣ  ОгйиЪай,  28.  VI.  (11  VII)  1911,  К.  8атшш  1е§.  Баз 
таппііоііе  Ехетріаг  Ъезіігѣ  35 — 34  Каттіатеііеп. 

2.  ВиШиз  (Виіітз)  ѳиреиз  (С.  Коен). 

Сгоиу.  ТіПіз. 

1.3  $  ай. +2  $  зай.+  І  В1  ай. +4  с?  засі.-[-1  іиѵ.  Цт§е- 
Ыт§  (Іег  8іайі  ТіПіз,  17  (30).  IV.  1907,  V.  8снейвее  1е§. 

2.  1  $  засі.  БогІзеІЪзі,  іп  (Іег  ІШіе  сіез  8еез  Сегеразіе  Огего, 
19.  IV.  (2  V.)  1908,  К.  8атішш  1е§. 

3.  2  $  іиѵ.4-1  с?  іпу.  ІІт§'еЪип§  (Іег  81.  ТіПіз,  III.  1906, 
К.  8атшш. 

4.  1  сГ  ай.  Кгеіз  богі,  Вог2от  (26361  и.  Мзп.),  1906, 
ййтнхЕВ  1е§.:  йіезез  Ехетріаг  Ъезіігі  аиззегзі  зсіпуасіі  уег&гііз- 
зегіе  2й1тс1іеп  іп  йеп  ипіегеп  Ьап^зкіеіеп  йез  II  ипй  III  Саи- 
йаізе^тепіз;  дІеісМаІІз  зіпй  йіе  тііііегеп  2а1те  сіег  ипіегеп  8еі- 
іепкіеіе  йез  V  Саийаізе&тепіз  піеііі  ІаррепГОгтід  епѵеііегі;  йезз- 
луе§еп  егіппегі  йіезез  егфегс$-Ехетр1аг  йег  безіаіі  йез  ВсІшапгез 
пасіі  зеііг  ап  еіпеп  Виікиз  сапсазіиз  (Різснее);  пиг  йіе  РагЪип§ 
ипй  йіе  СгізіепЪі1йип&  аиГ  (Іет  СерЪаІоіІюгах  зіпй  Гйг  йіе  Агі  іу- 
різсіі;  ез  Ііаі  24 — 25  Каттіатеііеп. 

5.  1  ?  ай.  ЕізепЪаІтзіаііоп  8апаіп,  Кгеіз  Вогсаіо,  (40001), 
б  (19).  IV.  1906,  К.  8атішш  1е§. 

6.  1  $  ай.+1  с?  ай.  81.  ТШіз,  VIII.  1911,  Ѳ.  ВштАЖ)ѵ  1е§. 

7с  4  $  ай.  зіег.+  б  с?  ай.-)- 5  $  ]иу.  Вег§Т)етіг-йа§1і,  Кгеіз 

ТіПіз,  16  (29).  VIII.  1911. 

В.  9  $  Гегі.-)-26  $  зіег.  еі  зай. +8  $  іиѵ.-(-32  В1  ай.  еі  зай. 
-(-37  риі.  Міз’сііеі,  Кгеіз  ТіПіз,  (1450’),  Епйе  VII.  1911,  Тзаоа- 
ееы  1е§.;  Ьеі  йеп  ЛѴеіЪсІіеп  зіпй  йіе  ЕтЪгуопеп  Газ!  геіГ. 

9.  1  $  Гег1.-|-3  $  зай. -(-4  В1  ай.  Вог2от,  Кгеіз  Ѳогі,  20.  VII. 
(2  VIII)  1911,  Р.  Ѵшопеабоу-Кікітш  1е§.;  йаз  ѴѴеіЬсІіеп  Ііаі  посЪ 
\ѵепі§  епіуѵіекеііе  ЕтЪгуопеп. 


119 


10.  8  с? +7  9  ай. +  6  }иѵ..  Кгеіз  2ака1а1у  (1783’),  17.  (20). 
VIII.  1906. 

11.  1  $  Іиѵ.  АсІіаІѣзусЬ  (3376'),  IX.  1911,  Вапшвтзкы  1е&. 

Огоиѵ.  Еіізаѵеіроі. 

12-  2  с?  )иѵ.-]-5  9  ай. 4-1  $  Іпѵ.+  З  риі.  Оеок-Іара;  Кгеіз 
Агез,  1  с?  ай.  йогІзеІШ,  VI.  1909;  1  $  ]иѵ.  йогізеІЪзі;  1.  111. 
1909;  А.  Вснеькоѵшкоѵ  1е§. 

13.  2  $  ай. 4-1  с?  ай. 4-1  зай.  Сііапа^еі,  Кгеіз  ШеѵапЗіг 

(КагаЪа&Ь),  15.  (28).  VI.  1908,  А.  Гьокекзкі  1е§. 

14.  1  с?  зай.,  81.  8иза  (4379'),  V.  1907,  Еішзоѵ  1е§. 

15.  2  $  Іиѵ.  8йй1іс1іег  Теіі  йез  Кгѳізез  І)2еЪгаі1  (=Кагіа- 
§іп),  2  (15).  IV.  1911,  Ѵоксшоѵ  еі  Ророѵ  1е§. 

15а.  4  $  Гег.4-1  $  зай.  ЕЪепйазеІЪзІ,  Огепгрозіеп  Маійап* 
айШ  ат  БЧ.  Агах,  24.  IV.  (7  V)  1911. 

Ооиѵ.  Баки. 

16-  4  С?  ай. 4—Ю  $  ай. 4-3  іиѵ.  Кгеіз  Ьепкогап,  2иѵапі,  Вег§ 
Магадігі  (еіда  80000,  15  (28).  VII.  1906;  3  іиѵ.  йогізеІЪзі,  14 
(27).  ѴІТІ.  1906;  А.  8сяеькоѵшкоѵ  1е§. 

17.  7  с?  ай.' +4  9  ай .4-1  іиѵ.  БогізеІЪзі,  Пескеп  КозтаЦйп 
'5495'),  21.  VII.  (3.  VIII)  1906,  А.  Зснеькоѵшкоѵ  1е#. 

18.  1  9  оѵі&.  БогізеІЪзі,  Бгепгрозіеп  Бутйп  (5250'),  1 1  (24). 
VII.  1906,  А.  Зснеъкоѵшкоѵ  1е§. 

19.  6  <3  ай. -|-7  9  ай. 4-2  іиѵ.  БогізеІЪзі,  БЧескеп  В2і  (2133'), 
8  (21)  VII.  1906,  А.  8снеькоѵшкоѵ  1е§\ 

20.  11  9  ай. 4-19  с?  ай. 4-3  9  іиѵ.4-2  &  іиѵ.  ВогізеІЪзі, 
Еіескеп  Агиз,  3  (16).  V.  1907,  Каяхакоѵ  ипй  8снеькоѵшкоѵ  1е§. 

21.  3  9  ай.  БогізеІЪзі,  Еіескеп  Езаксі,  28.  IV.  (10.  VI) 
1907,  Ка2ыакоу  ипй  8снеькоѵшкоѵ  1е§. 

22.  1  9  ай.4-1  $  Іиѵ.  БогізеІЪзі,  Богі  Шкоіаіеѵка,  VII.  1906, 
А.  8снЕькоѵткоѵ  1е§\  ЦеЪег  йіе  Іепкогап’-зсЬе  Еаззе  йіезег  8сог- 
ріопеп-Агі  ІіаЪе  ісіі  аизІйЬгіісІі  ап  еіпег  апйегеп  8іе11е  4  &езрго- 
сЬеп;  йіе  Ехетріаге  йег  8атт1ип§  ѵоп  Неггп  А.  8снеькоѵшкоѵ 
зіаттеп  гит  Теіі  ѵоп  йепзеГЬеп  Рипйогіеп  (КозтаЦап,  Бутап), 
ѵле  йіе  ѵоп  А.  Кікісешсо  гизаттеп^еЪгасЪіеп  8Шске  ипй  патепі- 
НсЬ.  йіе  аиз  йет  ЬосМіедепйеп  зіеррепйітіісііеп  Вегігк  2иѵапі  йез 

О  А.  Вишьа,  Миз.  2оо1.  Асай.  8с.  XVI,  1911,  р.  163. 


120 


Кгеізез;  (Іег  ЕшібогІ  аи(  сіет  Вег^е  Мага]  иг!  із!  іп  бег  Вегіе1іип§ 
ЪетегкепзѵѵегІ,  (іазз  Іііег  іііезе  Аг!  іііге  ^гбззіе  Ноііе  («е!\ѵа  8000’) 
йЪег  (Іет  Меегезпіѵеаи  еггеісііі.  Біе  аиз  сіег  Ое§епб  сіег  БбгГег 
Агиз,  Б2і  ипсі  Ейакбі  зіаттепбеп  Ехетріаге  Ъезіігеп  Гаг  сііезе 
Бпіегаг!  сііе  кіеіпзіе  Апгакі  ѵоп  Каттіатеііеп,  патепііісіі  Ьеі 
сіеа  АѴеіЪсІіеп:  ѵоп  16  Ьіз  20  (теіз!  17—18)  8Шск  шкі  Ъеі  сіеіі 
Мйппсііеп:  ѵоп  20  Ъіз  23  (теізі  21  —  22)  8Шск;  чѵакгепб  (Не  пог- 
таіе  Апгакі  бег  Каттіатеііеп  Ъеіт  ЛѴ еіѣсііеп  19  —  22  ипб  Ьеіт 
Маппскеп  25 — 29  Ъе!га§1. 

23.  1  9  асі.-)-  2  9  заб.-^І  в'  засі.+і  )иѵ.  Кгеіз  8е  таска, 
Таі  без  Еіиззез  Рігза^аѣ,  Вег^е  аиГ  бет  Ііпкеп  Шег  Ьеі  Рігска- 
па&а,  5  (18).  IV.  1907,  В.  8снмн)т  ипб  А.  8снеькоѵшкоѵ  1е&. 

24.  1  с?  заб.  8агаі-!ара,  Кгеіз  Б2еѵа,1,  іп  бег  КагаЪа^к 
(  =  Мі1)-8!ерре  (53'),  21.  IV.  (4  V)  1907,  Клгхлкоѵ  е!  8снеіжоѵхі- 
коѵ  1е§. 

25.  4  9  аб.-|-5  <$  аб.  ЕЪепбазеІЬзі,  Киіпе  Оигйп-каіа  іп  бег 
Мі1-8ѣерре,  20.  IV.  (5  V)  1907;  Каякакоѵ  с!  8снеіжоѵшкоѵ  Іе§ѵ 

26.  3  9  аб.-|-1  сГ  ]ііѵ.  ЕЬепбазеІЪзІ,  8апбчѵиз1е  Йігіп-кит 
іп  бег  Міі-зіерре,  18.  IV.  (1  V)  1907,  Ка2ылкоѵ  е!  8снеькоѵш- 
коѵ  1е&. 

27.  2  ]иѵ.  ЕЪепбазеІЬзі,  Бог!  Оіиг-ікі,  17.  (30)  IV.  1907, 
Кахыакоѵ  еі  8снЕькоѵткоѵ  1е&. 

28.  1  сГ  іиѵ.  ЕЪепсІазеІЪзі,  Текіе-бадіі,  3  (16).  IV.  1907, 
К.  8снмібт  ипб  А.  8снегкоѵкікоѵ  1е§, 

29.  4  9  Гег!.-|-2  9  з!ег.-|-2  9  заб. -(-4  в'  аб.~[- 1 1  іиѵ.+  2 
риі.  Кгеіз  КиЪа,  Вегігк  Біѵісі,  VII.  1911. 

Соиѵ.  Егіѵап. 

30.  2  с?  аб.+І  9  Гегі.-І-  7  9  )иѵ.  Кгеіз  Каскісеѵап,  Бт§е- 
&епб  ѵоп  ОгбиЪаб  (3119’)  ат  ЕІ.  Агах,  Епбе  VI.  1911,  К.  8аті> 
тм  1е^. 

31.  2  с?  аб.+  З  с?  іиѵ.  Бог!зе1Ъз!,  Огепгрозіеп  Бозіу  ат  ЕІ. 
Агах,  піск!  ѵѵеік  ѵоп  ОгбиЪаб,  20.  VI.  (2  VII)  1911,  К.  8атіь 
шй  1е&. 

32.  5  с?  аб.-|~6  9  зІег.4-5  іиѵ.  бгепгрозіеп  КІ2ПІе-8іагз1\Ц  іп 
бег  КаЪе  ѵоп  ОгбиЪаб,  28.  VI.  (11  VII)  1911,  К.  8атсшш  1е§. 

8атт11іске  Ехетріаге  бег  8атт1ипр;  аиз  беп  Ое&епбеп  ѵоп 
ОгбиЪаб  зіпб  гіетііск  кеіі  §еГагЪ1;  ез  із!  баги  ги  Ъетегкеп,  базз 
біе  Ііеііе  ЕагЪип§  бег  Кііскепзеііе  Гиг  біе  8Шске  біезег  Агі  аиз 
ег\ѵакп!ег  Оедепб  Газ!  біе  Ке^еі  ізі. 


121 


ОеЫе!  Кагз. 

33.  4  $  ай. +  2  с?  ай.-{-24  риШ.  Кгеіз  Оііу,  Бт$е§ешЗ  уоп 
ОІІу  (4325’),  20.  VIII.  (2  IX)  1905;  2  $  а<1.  зіег.,  (ЗогізеЗЪзі,  27. 
VIII.  (9  IX)  1905,  Е.  КоЕша  1е§. 

34.  2  $  ай.+З  ]иу.  ЕЪепйазеІЪзІ,  Огепгрозіеп  Егйк,  24.  VIII. 
(6  IX)  1905,  Е.  КоЕша  1е&. 

35.  2  $  іиѵ.+1  г  ]иу.,  ЕЪепйазеІЪзІ,  ОегШсЬкей  Е^пакі, 
7  (20).  VII.  1908,  К.  8атшш  1е§. 

36.  1  $  іиѵ.  ЕЪепйазеІЪзІ,  Ѳгепгрозіеп  2агйапез,  16  (29). 
VII.  1908,  К.  Ватшш  1е§\ 

37.  1  $  ]иѵ.  ЕЪепйазеІЪзІ,  бгепгрозіеп  01  ог,  19.  VII.  (1  VIII) 
1908,  К.  Ватшш  1е§. 

38.  1  $  а<3.+2  $  засІ.-|-7  асі.  ЕЪешіазеІ Ъзѣ ,  ЕЗескеп  Ваг- 
(Зиг,  VII.  1911,  К.  Рьотшкоѵ  1е&. 

39.  4  $  ай.4-2  $  ай.+І  $  іиѵ.  Кгеіз  Кагз,  В.иіпеп  (Зег  аі- 
Іеп  ВіасВ  Апі  (4968’),  16.  (29)  VII.  1908,  В.  Вснмгот  1е$. 

Біе  ѵоп  (Зет  НосЪрІаіеаи  Кагз  зіаттеікіеп  Ехетріаге  ѵоп  Ви¬ 
іігиз  еиреиз  Ъезіігеп  еіпеп  еітгаз  аЪчгеісЪепй  ѵопсІетіепі§;еп  (Зег  іурі- 
зсііеп  810 ске  аиз  (Зег  Ѳе^епсі  ѵоп  ТіЙіз  ^езіаИеІеп  ВсЬштя;  па- 
тепІІісЬ  зіші  (Зіе  ІпіегсагіпаІйасЪеп  (Зез  Всішапгез  Ърі  сЗіезеп  Ехет- 
ріагеп  еіп  тгепі§  сопсаѵ,  пісМ  сопѵех,  те  ез  Ъеі  (Зеп  Іурізсііеп 
Ехетріагеп  (Зег  Еаіі  ізѣ,  шкЗ  (Зайигсіі  ігеіеп  (Зіе  БйпдзкіеЗе  тѵеіі 
зШгкег  Ъегѵог. 

ОеЬіеІ  Ваіит. 

40.  1  $  іегі.+і  $  зай.+І  іиѵ.  Кгеіз  Агіѵіп,  Огепгрозіеп 
Оигййапі,  VII.  1911,  Й.  Ѵокоиоѵ  1е§. 

Ѵоп  аііеп  Ьіег  ап^еЮЬгІеп  ЕишЗогіеп  ѵоп  Виіігиз  еиреиз 
еиреиз  (С.  Коен)  зіпй  еіпі^е  аиз  (Зет  ВйсБгезІ-Каиказиз,  ип(3  Ъе- 
зопйегз  ѵот  погйОзШсЬеп  Огепг^еЪіеІе  (Зез  ѴегЪгеііип^загеаІз  йег 
Агі  пісМ  оЬпе  Іпіегеззе:  Негг  Ѵококоу  егЪеиіеіе  зіе  іт  Кгеізе 
Агіѵіп  (Зез  ВаШт-ОгеЪіеіз  (еіп  пеиег  ЕипйогІ:  Огепгрозіеп  Ѳигй2а- 
пі),  тѵаз  оНепЪаг  Ъечѵеізі,  (Зазз  (Ііезе  Всогріоп-Агі  йогі  кеіпе  Веі- 
ІепЗіеіІ  І8І.  Бег  Еипйогі  Ъеі  Біѵібі  (іт  Кгеізе  КиЪа  йез  Ѳоиѵ.  Ба¬ 
ки)  ізі  іп  (Зег  Вегіе1іип§  шсЫі§,  (Зазз  ег,  аЪ^езеІіеп  ѵоп  еіпет  гѵуеі- 
ГеШайеп  Рипйогіе  Ъеі  ОипіЪ  іт  Ба^ііезіап,  йаз  ѴегЪгеіІип&загеаІ 
(Зег  Агі,  Ъейеиіепй  паск  Когйеп  ег^еИегІ;  аЪег  тѵіе  ез  зсЬеіпІ,  йгіп^і 
Виіігиз  еиреиз  паск  ]Яогйеп  каит  лѵеікег  ѵог  аіз  Ъіз  гит  зййИсЬеп 


—  122  —  . 

Теііе  Ба^кезіапз,  (іа  еіпе  §гоззе  8согріопѳп-8атіп1ип&  аиз  Ба&Ье- 
зіап,  чѵеіске  іск  іт  Іакге  1911  егкіеіі;,  пиг  В.  саисазіиз  / гзсТгегі 
епіЬаІі. 

3.  ВиШиз  саисазіиз  (Різснек). 

8иЬ$р.  саисазіиз  (Різснек). 

1.  1  $  асі.  Ѳоиѵ.  Егіуап,  К1.  Ебтіайгіп,  Тн.  В.  8озш  1е§. 

2.  2  $  іиѵ.  ЕЪепсІазеІЪзі,  бтепгрозіеп  Возіу  ат  И.  Агах  Тзеі 
Огсіиѣасі,  20.  VI.  (3  VII)  1911,  К.  Ватішш  1е§. 

3.  1  $  ]иу.  Ооиу.  ЕНзауеіроі,  Кгеіз  Агез,  Беок-іара,  А. 
8снеькоѵше;оѵ  1е§. 

зиЬзр.  іізсііѳрі  Вишьа. 

Зйсі-Ба&ііезіап. 

4.  1  ?  асі.  8іег.-(-1  рпі.  Кіігіпег  Кгеіз,  Богі  Киііаг,  іп  сіеп 
\Ѵо1тип§еп,  25.  VIII.  (7.  IX)  1911. 

5.  8  $  асі.  8Іег.+2  сГ  асі. 4- 2  $  ]иѵ.  8іасІі  БегЬепі  ( — 15»  ип- 
іег  Мзп.),  іп  (іеп  АѴоітип^еп,  Апіаіщ  VII.  1911. 

6.  5  $  Іегі.4-2  )иѵ.  Кгеіз  8атиг,  БогІ  АсМу  (3969’),  2  (15). 
VII.  1911. 

7.  1  $  іиѵ.  Богізеіѣзі,  БогГ  Киіиі  (4914’),  ап  сіеп  зМИсЬеп 
Вег§аЫіап§еп,  25.  VI.  (8  VII).  1911,  Р.  Ророу  1е&. 

8.  1  $  Рег4.-)—  3  с?  асі.— 1-1  &  )иѵ.  Кгеіз  Каііа^о-ТаЪаззагап, 
Виіпеп  іп  (іег  Хаііе  4ег  Ббгіег  Магана  ип(і  Ми^аіуг,  25.  VII. 
(7  VIII)  1911. 

ХогІ-Ба^Ііезіап. 

9.  4  $  асі.  Гег1.-)-2  $  заі.+і  с?  асі.  Баг^іпег  Кгеіз,  Ріескеп 
8апа-тасЫ  ипсі  Теѣек-тасЫ,  7  (20).  VII.  1911,  Ба§імвекоу  1е§. 

10.  2  $  Іегі.+І  $  Іиѵ.  Кгеіз  Битѣ,  БогІ  БогиБгоззо,  1  (14). 
V.  1909,  Р.  Огаькш  іе&. 

11.  7  $  а4.-)-6  с?  асі. +8  )иѵ.+8  риі.  БогізеіЪзі,  аиз  сіеп 
БбгГеп  Бго(іа,  Боіоіі  шкі  БипіЬ  (4757'),  АпГап§  VIII.  1911. 

12.  14  $  і'егі.+І  $  зіег.-{-5  $  за4.+4  $  іиѵ.+П  &  ай. 
+  2  сГ  іиѵ.  Аѵагізскег  Кгеіз,  Богі  Скипзасіі  (5530'),  Епйе  VIII. 
1911,  В.  Вшзіьоѵ  1е§. 

13.  3  $  асі. 4-4  сГ  ай.,  Кгеіз  Тетіг-скап-йига,  VIII.  1911. 


І  23  — 


14.  5  $  ак.-|-1  сГ  а(і.  БогізеіЪзі,  Богі  Сігкеі,  VIII.  1911. 

15.  1  $  Іегі.+З  $  зак.-|-1  сГ  асі.  БогізеіЪзі,  ЕізепЪакпзіа- 
ііоп  Сіг-іигі  ат  Ииззе  Виіак,  VIII.  1911. 

16.  1  с?  ак.+І  &  ^иу.  БогізеіЪзі,  Богі  Копси^аі,  VIII.  1911. 

17.  18  &  аск+27  $  Гегі.4-2  9  ак.  зіег.+Ю  $  зак.  Апкі- 
зсііег  Кгеіз,  Цт§еЪип§еп  (іез  Вогіез  ВоШсІі  (2773’),  8 — 12  (21 — 
25).  VII.  1911,  Ритш  іе&. 

\Ѵіе  аиз  (Іеп  оЪеп  ап§е1іікгіеп  Еипкогіеп  ги  егзеііеп  ізі, 
епікаіі  (Ііе  Ваттіип^  еіпе  зскбпе  Вегіе  ѵоп  Ехетріагеп  (іег  Ва§ке- 
зіапізсііеп  Каззе:  В.  саисазіиз  /гзскегі;  зеіпег  2еіі  ІіаЪе  ісіі  еіпі^е 
Бпіег8скеікип§’зтегкта1е  кегзеіЪеп  ѵоп  (іег  іурізскеп  Каззе  аиз 
сіеп  Таіегп  (іег  Кига  ип(і  (іез  Агах  ег\уакпі,  )еігі  капп  іск  еіпі&е 
Ег§апгип§еп  гиг  Ггйкегеп  ВезскгеіЪищ*  пасккоіеп.  Віезе  Каззе 
ізі  іттег  аиГ  (іет  Кііскеп  кигсіпѵе&  иікі  аиГ  (іет  V.  Саикаізе§- 
тепіе  гіп§І0гті§  зскѵтггЪгаип  рі§тепііег1;  зіе  ізі  аисіі  кигск- 
зсішіШі'сЬ  еіп  лѵепі§  кіеіпег,  аіз  (ііе  іурізске  Каззе;  Ъеі  ікг  зіпсі 
(ііе  ІпіегсагіпаШаскеп  аиі  (іет  Серііаіоіііогах  иікі  Тгипсиз  зіагкег 
§гапиііегі;  (ііе  ІпіегсагіпаШаскеп  аиі  (іет  Всіпѵапге  аЪег  зіпсі  теі- 
зіепз  гіетіісіі  §1аіі,  зеііеп  теііг  осіег  луепі^ег  ^екОгпі;  (іаз  Ъезіе 
Бпіегзскеікип^зшегктаі  ізі  (ііе  Апгаііі  (іег  2а1тскеп  аиГ  (іеп  ипіе- 
геп  Веііепкіеіеп  (іез  V.  Саикаізе&тепіез;  патепііісіі  Ъезіігі  сііе  ка- 
^Ііезіапізсііе  Каззе  сіигсіізсітііііісіі  еіпе  ѵіеі  кіеіпеге  Апгаііі  зоі- 
скег  Ййкпскеп:  ѵоп  13  Ьіз  18,  §е^еп  17-^25  Ьеі  (іег  іурізскеп 
Каззе.  Виікиз  саисазіиз  (гзскегі  ізі  іп  Ва^кезіап  зекг  §етеіп  ип(1 
кошті  пісііі  пиг  іп  бет  КйзіепЬегігк  (іез  Ьапкез  ѵоп  БегЬепі 
Ьіз  паск  Реііоѵзк  ѵог,  ѵго  шап  ікп  кйий&  іп  (іеп  \Ѵокпип§еп 
йп(1еі,  зопсіегп  ег  еггеіскі  аиск  Ійп^з  кеп  Ріііззеп  Ватиг  ипк  Ви- 
іак  аиВѵйгіз  сііе  іппегеп  бе^епкеп  Ба^кезіапз;  кіег  ізі  ег  аиГ  еі- 
пег  гіетііск  Ьеігаскіііскеп  НОке  й.  к.  М.  §еГипкеп  шнкеп;  зо,  2.  В., 
котті  ег  іп  кет  Кгеізе  Ватиг  Ьеіт  ВогГе  Киіиі  (4914')  ѵог;  іп 
кет  Ваззіп  кез  Ріиззез  Виіак  ипк  зеіпег  КеЪепЙііззе,  кег  кгеі 
Коіззи,  ізі  ипзег  Всогріоп  Іазі  икегаіі,  Ьіз  гиг  Ноке  ѵоп  еі\уа 
5530'  и.  М.,  г.  В.,  Ьеі  Скипзаск  іт  Аѵагізскеп  Кгеізе,  ѵегЬгеі- 
іеі.  Ез  ізі  Ъетегкепзѵтгі,  казз  іп  Ба^кезіап  іпіі  Віскегкеіі  Ъізкег 
кеіпе  апкеге  Всогріопеп-Агі  §еіипкеп  ѵтгкеп  ізі;  еіп  іиг  Виікиз 
еиреиз  (С.  Коен.)  зеіпег  2еіі  ѵоп  тіг  ег\ѵйкпіег  Рипкогі  Ъеі  ОипіЪ 
ізі  зекг  2\ѵеі1е1каГі  ипк  зійігі  зіек  аиі  еіпе,  апзскеіпепк,  піекі 
^апг  §епаие  Ап&аЪе,  ѵтіеке  іск  ѵот  Ваттіег  егкіеіі.. 


ЕАМ.  СНАСТІВАЕ. 

4.  Саіеііаз  погйтаппі  Вік. 

ОеЪіеі  Ваіит. 

1.  $  аб.  зѣег.-)- 9  8аб.-|-$  іиѵ.  Кгеіз  Агіѵіп,  ОегіІісЪкеіІ 
Сііасііаис  аиГ  сіет  Кепіа-Кискеп,  VII.  1911,  .1.  N.  Ѵоксшоѵ  1е§. 

2.  с?  аб.  Кгеіз  Агіѵіп,  БогГ  Ьота^еп  пісЪі  лѵеіѣ  ѵоп  (Іег 
8іабі  Агіѵіп,  VII.  1911,  б.  N.  Ѵокошѵ  1е&. 

3.  3  $  іиѵ.-(-і  с?  іиѵ.-|-1  $  риіі.  БогізеіЪзі,  БогГ  8ѵеііЪаг, 
VII.  1911,  «Г.  N.  Ѵокоыоѵ  1е§. 

ОгеЪіеі  Кагз. 

4.  1  $  іиѵ.  Кгеіз  ОПу,  Ѳгепгрозіеп  Апгоѵ,  24.  VIII.  (6.  IX) 
1905,  Е.  Коешп  1е§. 

АПе  Ехетріаге  віпсі  Ііеіі  ЪгйипІісІі&еІЪ  §еГагЪі;  Ъеі  (Іеп  тйпп- 
Іісііеп  8іііскеп  зіпб  (ііе  Кйтте  іттег  тіі  7 — 7  Батеііеп  ѵегзеііеп, 
Ъеі  сіеп  ѵѵеіЫісІіеп  6—6;  баз  §г0ззіе  ѴѴеіЪсЪеп  Ъаі  еіпе  КОгрег- 
іаіще  ѵоп  52  тт.;  бег  Серііаіоііюгах  І8І  Ъеі  іііт  6  тт.  ипб  бег 
8с1шап2  25  тт.  1ап§.  Біе  пей  ап^еГиЪгіеп  Бипбогіе  ЪеГтбеп  зісіі 
зйштііісіі  еЪепГаІІв  іт  Ваззіп  без  Біиззез  СогосЪ. 

Еіпе  §епй§епб  аизійіігіісііе  ВезсЪгеіЪищ*  ѵоп  Саісказ  погсі- 
таппі  ЪаЪе  ісіі  Ъегеііз  2)  §е^еЪеп;  іеігі  егІаиЪе  ісіі  тіг  біе  Ѵег- 
\ѵапсІ8с1іаіІ8ѵегЪа11пі88е  бег  Оа11ип§  Саісказ  т  апбегеп  6аіііт§еп 
бег  8иЪГаті1іе  Скасііпае  Гезігизіеііеп: 

1. 

Бпіегзеііе  без  Тагзепепб^Небез  тіі  еіпег  МебіапгеіЪе 
ѵоп  БОгпсЪеп  обег  ВбгзісЪеп  Ъезеігі;  8іі§теп  гипб;  8іігпгапб 


теііг  обег  лѵепі&ег  аиз&егапбеі  . . . 2. 

Бпіегзеііе  без  Тагзепепб§1іебез  тіі  гтѵеі  Бап&згеіііеп  ѵоп 
ВОгзісЪеп  Ъезеігі;  8іі&теп  еІІіріізсЪ  обег  зсЫіігГОгті^;  8іігп- 
гапб  Газ!  §егабе . .  . .  .  .  3 


2. 

МебіапГпгсЪе  без  СерЪаІоіЪогах,  беп  Аи^епЪй^еІ  Ъеібег- 


зеііз  шпгіеЪепб,  еггеісЫ  беп  8іігпгапб . СНасіаз. 

МебіапГигсЪе  еггеісЪі  пиг  беп  Аи§епЪй§е1  .  е  ТеиіНгаизІез. 


2)  Апп.  Мизёе  2оо1.  Ас.  Ітр.  Ві.-РёіегзЪот*^,  V.  1900,  р.  252; 
X.  1905,  р.  130  шіб  XVI.  1911,  р.  175. 


125 


3. 

Напсі  оЬегзеііз  Ласк,  тіі  еіпет  зіагкеп  Міііеікіеіе;  ке- 
ут&ііскег  Еіп&ег  сіег  Машіікеі  ипіегзеііз  ^ег&кпі;  ТіЪіаІзро- 
геп  ѵогііаікіеп;  8іі§;теп  всІіІіІгГОгші^;  8с1шапг  ипіегзеііз  щіѣ 
зіагкеп  раагі§еп  Ьйп&зкіеіеп;  МахШагГогізйіге  (Іез  2\ѵеііеп 
Веіпраагез  2изаттеп  зсктйіег  аіз  (іаз  8іегпит;  V.  Саисіаі- 
зе^тепі  тіі  еіпет  зіагкеп  Ъап§зкіе1е  аиі  (Іеп  ЗеііепЙаскеп. 

. .  .........  СаІсЬаз. 

Напсі  оЬегзеііз  ^египсіеі,  кіеііоз;  Ъе\ѵе§1іскег  Ріп^ег  сіег 
МапсііЬеі  ипіегзеііз  окпе  2акпе;  Тіѣіаізрогеп  іекіеп . 4. 

4. 

8сішап2  ипіегзеііз  НеиіИсІі  §екіеіі;  8іі§теп  зскІіігШг- 
ті§;  Тагзепепс^Нес!  ипіегзеііз  іпіі  7луеі  Ьйпдзгеікеп  ѵоп  ВОгзі- 
скеп;  МахіПагіогізйіге  сіез  гдѵеііеп  Веіпраагез  гизаішпеп  Ъгеі- 
іег,  аіз  сіаз  8іегпит  . . .  Вгоіеаз. 

8с1шапг  ипіегзеііз  окпе  Кіеіе,  ^егишіеі;  8іі§теп  еііір- 
іізсЬ;  Тагзепепсі&ііесі  ипіегзеііз  тіі  Вбгзіскеп  ипге^еітаззі^ 
Ъезеігі;  МахіііагГогІзаіге  сіез  глѵеііеп  Веіпраагез  гизаттеп 
іазі  еѣепзо  Ъгеіі  чуіе  сіаз  8іегпит . .  ВгоіеосЬасіав, 

5.  Еивеогріив  ііаіісиз  алѵііазіеиз  Кокбмакы* 

ОеЪіеі  Ваіит. 

1.  1  $  ай.-|-1  сГ  заек  ОЪег-А(32агіеп,  Вогі  Викпагі,  VI.  1905. 
Боввйакзкы  1е§. 

2.  2  $  асі.  Богізеікзі,  8’скаііа-8скіискі  ап  сіет  Ииззе  АсИа- 
гіз-із’скаіі,  VI.  1905.  Бовк&шзкы  1е§. 

3.  1  <Г  +  1  $  засі.  Кгеіз  Ваіит,  Коѣиіеіі,  6.  VII.  1906;  2  с? 
засі.,  сіогізеіЪзі,  9.  VI.  1906;  1  $  Гегі.+  І  $  засі.+  і  іиѵ.+1  риіі., 
(ІогізеІЬзі,  6.  У II.  1906,  К.  8атішш  1е§. 

8ск\ѵ  аггтеег-Ноиуегпетепі. 

4.  2  $  Іегі.+  І  ?  засі.  Кгеіз  8искит,  РЧескеп  бийаиі  (ат 
Меегезиіег),  6.  I.  1907,  А.  Ка2Ыакоу  ипсі  А.  8снеькоѵшкоѵ  1е§.; 
ез  ізі  зекг  Ъетегкепзутгі,  сіазз  іт  \Уіпіег  кіег  ігйскіі^е  ѴѴеіЪскеп 
§еГипсіеп  утгсіеп;  сііе  ЕтЬгуопеп  зіпсі  Ъеі  Ъеісіеп  8ійскеп  іазі  геіі. 

5.  1  ]иу.  Богізеікзі,  8сЬ1ис1іі  сіез  Кіиззез  МасНага  іп  сіег 


126 


Каііе  (Іег  Вѣасіѣ  8ис1шт,  2.  I.  1907,  А.  Ка2макоѵ  ипсі  А.  8снее- 
коѵшкоѵ  1е§. 

Еизсогріиз  ііаіісиз  Ъеѵтіті  іш  АУезі-Каиказиз  ЪекаппШсіі 
пиг  еіпе  веііг  зсіітаіе  Кйзіепзігеске  ат  Меегезиіег  зеіЬзі,  ѵоп 
Шміеге  (еіп  \ѵепі§  пОгсИісіі  ѵоп  8обі)  Ъіз  гиг  Кіоп-МйпсІип§*; 
зйсі^агіз  ѵоп  (Везет  Ріпззе  епгаіегі  зісіі  е1\ѵаз  зеіп  \Уо1ш§еЫе1; 
іп  (Везет  Теііе  «іез  У'езШскеп  Каиказиз  ізі  (Иезе  Агі  аисіі  іт 
Ніпіегіапсіе  §еіипсІеп  ѵтгсіеп;  зіе  сігіп^і  патепШск  Мег  еіп  ѵт- 
пі&  іпз  Віппепіапсі  іап^з  сіет  Таіе  (Іез  Еіпззез  Кіоп  аиВѵагІз  ѵог, 
аѣег,  те  ез  зсііеіпі,  пісііі  ііѣег  200  Епзз  и.  Мзп.  Іт  зисііісііеп 
Теііе  Оез  ОеЪіеіз  Ваіит  еггеісііѣ  Еизсогріиз  ііаіісиз  аиі^йгіз  1ап§з 
сіет  Баиіе  (іез  Еіиззез  Асійагіз-із’сііаіі  зо^аг  0Ъег-Ас12агіеп,  \ѵо  ег 
ѵог  еіпідег  2еВ  ѵоп  Неггп  Вовк^зкы  егЪеиіеі  ѵтгсіе. 

6.  Еизсогріиз  тііщтеііеиз  (Кеззьек). 

Ооиѵ.  Кпіаіз. 

1.4$  а(1.-[-1  асі.  Кгеіз  Бепакі,  БогГ  Коѵо-8епакі,  УШ. 
1904,  МснЕшгЕ  1е§. 

2.  2  $  ас!.-|-1  3  за(1.4-1  $  ]иѵ.  Кгеіз  Йовараі*,  БогГ  Вогі 
іт  Вегігке  ѵоп  Веіо^огу,  7  (20).  VII.  1911,  Оысноѵзкп  1е§. 

3.  1  с?  асі.  Кгеіз  Бесхііит,  Богі  Тза^егі  іт  Вегігке  Аірапі, 
28.  УІ.  (11.  VII)  1911,  А.  ЗснЕіжоѵткоѵ  1е§. 

4.  2  $  зІег.+  З'  сГ  аД.  Кгеіз  8исішт,  Лицеѵзкоіе  іп  ТзеЪеІ- 
(1а  ат  Кіиззе  Малага,  IX.  1908,  <1.  N.  Ѵожшоѵ  іе&. 

5.  1  8"  іиѵ.  ЕЪепсІазеіЬзі,  ТзеЪеЫа,  Епсіе  VIII.  1911,  4.  N. 
Ѵокоыоѵ  1е§. 

6.  1  $  оѵі§.-{-3  $  зіег.-[-2  $  іиѵ.4-2  8*  асі.  ЕЪепсІазеіЪзІ, 
Ріескеп  бисіаиі,  6  (19)  1.  1907,  Ка2какоѵ  еі  8снеькоѵшкоѵ  1е&. 

8сііѵгаггтеег-Боиѵегпетепі. 

7.  1  $  асі.-}- 2  с?  асі.  Еіескеп  Сіюзіа,  10  (23).  VIII.  1906, 
К.  8снмтт  1е§. 

БеЪіеі  Ваіит. 

8.  4  9  асі.  Кгеіз  АгГѵіп,  ОегШсЬкеВ  Сііаскаиб  аиГ  сіет  Ке- 
піа-Вліскеп,  VII.  1911,  К  N.  Ѵококоѵ  1е§. 

9.  4  $  Гоеі.-}-1  іиѵ.  БогізеГЬзІ,  ОегШсккеВ  Таіаѵага  ат 


127 


Ріиззе  СогосЪ,  пісМ  лѵеіѣ  ѵот  Огепгрозіеп  8іп§о1  ІаІаиВѵагІз,  УІІ. 
1911.  Л.  N.  Ѵошжоѵ  1е&. 

2иг  2еі1  ізі  ез  §апг  зісііег,  Лазз  Еизсогріиз  тіпдгеіісиз  еіпе 
еіпгі^е  Ап  ізі,  ѵтіске  іт  АУезІ-Каиказиз  еіп  гіетіісіі  аиз^е- 
Леітіез  У^оЪпдеЪіеІ  еіпштті;  іт  Кгеізе  8исЪит  еггеісМ  ег,  гит 
Веізріеі,  1ап§8  сіет  Ииззе  КоЛог  ІаІаиГѵ&гІз  еіпе  ѵегііаііпіззтйз- 
8І0  ЪеМсМНсЪе  НбЪе  ѵоп  еі^а  2000  Еизз  и.  Мзп.,  чѵаіігепсі  Еи¬ 
зсогріиз  ііаіісиз  Мег  пиг  (Зіе  Кизіепзігеске  Ъеш)1т1;  іт  Кіоп-Таіе 
ізі  Еизсогріиз  тіпдгеіісиз,  ѵие  ез  аиз  Лет  оЪеп  ап&еійМіеп  Уег- 
геісМііззе  (Іег  пеиеп  ГипЛогІе  ги  егзеііеп  ізі,  Газѣ  йЪегаІІ  ѵоп  сіег 
Меегезкйзіе  Ъів  гит  8игат-Раззе  ѵегЪгеіІеІ:  ег  котті  аиззегЛет 
пісМ  пиг  іт  НаирМаІе  без  БЧиззез  ѵог,  зопЛегп  аисЪ  іп  Леп  Та- 
Іегп  (Іег  ^ЪепЙйззе;  г.  В.,  ізѣ  ег  ат  Ииззе  Тз’сЪепіз-Із’сЪаІі  Ъеіт 
Богіе  Тза^егі  (еілѵа  1800’),  ^еіипЛеп  ѵтгЛеп,  еЪепзо  аисЪ  ат  Пиз- 
зе  Кѵігііа  Ъеіт  Нескеп  Вогі  (еітѵа  1500')  іт  Вегігке  Веіодогу. 
Іт  ОеЪіеІе  Ваіит  ізі  Еизсогріиз  тіпдгеіісиз  еЪепіаІІз  ууеіѣ  ѵег- 
Ъгеііеі;  іап&з  (іет  Ииззе  богоск  ІаіаиБѵагІз  еггеісМ  ег  ЪеіпаЪе 
сііе  81аЛ1  Агіѵіп  Г2088’),  (іа  ег  Ъеі  ВогбсЪа  ипЛ  8іп§о1  ^еіипЛеп 
ѵтгЛеп  ізі;  Мег  ІгШ  (Зіезе  Агі  гит  егзіеп  Маі  тіі  Саісказ  погсі- 
татгі  гизаттеп;  посЪ  зи(ШсЬег  ІіеМ  (іег  ПтЛогІ  Ъеі  СЪасЪаис  аиі 
Лет  Кепіа-Кйскеп,  ѵт  ипзеге  Агі  гизаттеп  тИ  Саісказ  погсі- 
таппі  іт  ѵогі^еп  ЛаЪге  ѵоп  Неггп  Л.  N.  Уокопоѵ  ^еГипЛеп  ѵтг- 
Леп  ізі. 


3)  Нескеп  АЛгагу  (оЛег  Агагу)  ЪеЛпЛеІ  8ІсЪ  пісМ  ат  ипіегеп 
ЬаМ’е  Лѳз  Ии88е8  КоЛог,  упе  ісИ  (Агт.  Ми8.  2оо1:  Уоі.  ХУІ.  1911,  р.  178) 
і’еЫегЪай  егѵѵаЪМ  ЪаЬе,  зопЛегп  іт  ОЪегІаМе,  шгѵѵеіі  ѵоп  Лег  Мйп- 
Лип^  Лез  КѳЪепйиззез  Скеізкѵагі,  ІаІаиіѴагІз  еілѵа  82  \Уег8І  ѵоп  Лег 
81аЛ1  8ис1шт,  ат  8искитег  8аитр^аЛе. 


—  128 


МАТЕРІАЛЫ  КЪ  ПОЗНАНІЮ  СКОРПІОФАУНЫ 
КАВКАЗСКАГО  КРАЯ. 

А.  А.  Бируля. 

(Зоолог.  Муз.  И.  А.  Н.  Спб.). 

Извлеченіе. 

Авторъ  приводитъ  въ  этой  статьѣ  новыя  мѣстонахожденія  всѣхъ 
шести  видовъ  скорпіоновъ,  живущихъ  на  Кавказѣ,  по  обширнымъ 
матеріаламъ  Кавказскаго  Музея,  полученнымъ  въ  послѣднее  вре¬ 
мя  и  сопровождаетъ  ихъ  критическими  замѣчаніями. 

Что  касается  области  распространенія  каждаго  изъ  этихъ  ви¬ 
довъ,  то  новые  матеріалы  даютъ  вкратцѣ  слѣдующую  картину: 

1.  Виікиз  (Ргіопигиз)  сгаззісашіа  Оыѵ. — Всѣ  мѣстонахожде¬ 
нія  только  изъ  долины  р.  Аракса. 

2.  Виікиз  (Виікиз)  еиреиз  (С.  Коен.). — Важны  новыя  мѣсто¬ 
нахожденія  этого  вида  въ  нагорныхъ  степяхъ  Ленкоранскаго  уѣзда, 
гдѣ  онъ  достигаетъ  наибольшей  высоты  (ок.  8000')  на  горѣ  Мара- 
юртъ  въ  Зувантѣ.  Второе  интересное  мѣсто— это  ст.  Дивичи,  Бакин¬ 
ской  губерніи,  уже  на  сѣверномъ  склонѣ  Главнаго  хребта.  Пови- 
димому  это  самый  сѣверо-восточный  предѣлъ  распространенія  этого 
вида.  Третье  мѣстонахожденіе — въ  Гурджани,  Артвинскаго  округа. 

3 .  Виікиз  саисазіиз  (Різснек)  {гзскегі  Вишьа.—  Богатый  ма¬ 
теріалъ  изъ  Дагестана,  гдѣ  онъ,  повидимому,  является  единствен¬ 
нымъ  скорпіономъ.  Его  область  распространенія  начинается  съ 
берега  моря  (Дербентъ)  и  кончается  нагорнымъ  плато  внутрення¬ 
го  Дагестана  (Хунзахъ  5530!;  Гунибъ,  Ботлихъ).  Онъ  водится  так¬ 
же  и  въ  смежныхъ  степяхъ  къ  сѣверу  (Чир-юртъ). 

4.  Саісказ  погсішаппі  Вт.— Три  новыхъ  мѣстонахожденія  въ 
Артвинскомъ  округѣ,  одно  въ  Ольтинскомъ  округѣ  (Анзовъ). 

5.  Еизсогріиз  ііаіісиз  аіѵііазіеиз  Хошш. — Водится  не  только 
по  узкой  полосѣ  побережья,  но  и  проникаетъ  довольно  высоко  въ 
Верхнюю  Аджарію  (сел.  Букнари,  ущ.  р.  Схалта). 

6.  Еизсогріиз  тіпдгеіісиз  (Кеззьев.). — Распространенъ  до  Су- 
рама,  вверхъ  по  р.  Кодору  достигаетъ  2000*  высоты  (Ажары),  по 
р.  Цхенис-цхали  1800’  (Цагери).  но  р.  Чороху  около  2000'  (Син- 
готъ).  Въ  Артвинскомъ  округѣ  водятся,  такимъ  образомъ,  три  ви¬ 
да  скорпіоновъ:  Виікиз  еиреиз,  Соісказ  погсішаппі  и  Еизсогріиз 
тіпдгеіісиз ,  при  этомъ  почти  въ  одной  мѣстности  (Хахаучъ  на  хр. 
Кеніа,  Гурджани  не  далеко  отъ  этого  мѣста). 


СОДЕРЖАНІЕ 

РАНѢЕ  ИЗДАННЫХЪ  „ИЗВѢСТІЙ  КАВКАЗСКАГО  МУЗЕЯ". 

Томъ  і.  1897  —  1901.  (Цѣна  4  р.). 

Ѳ.  Ѳ.  Каврайскій,  Уклейки  Кавказа.  Н.  I.  Лебедевъ,  Обзоръ  геол. 
колл.  Кавк.  Музея.  Л.  С.  Бергъ,  Данныя  по  ихтіофаунѣ  Кавказа.  К.  А. 
Сатунинъ, ^0  млекопитающихъ  степей  сѣв. -восточнаго  Кавказа. 

Томъ  II.  1905—06.  (Цѣна  4  р.). 

А.  Кноблаухъ,  Кавказская  саламандра.  К.  А.  Сатунинъ,  Гіены 
Передней  Азіи;  Новыя  и  малоизвѣстныя  млекопитающія  Кавказа  и 
Закасп.  обл.;  Млекопитающія  Талыша  и  Мугани/ 

Томъ  III.  1907—08.  (Цѣна  4  р.). 

Отчеты  Кавк.  Муз.  за  1905  и  1906  гг.— С.  А.  Бутурлинъ,  Замѣт¬ 
ки  о  группахъ  бѣлоспинныхъ  дятловъ  и  т.  д.;  Кавказскій  и  закаспій¬ 
скій  жуланы.  А.  М.  Кобылинъ,  Интересныя  орнитол.  находки  на  Кав¬ 
казѣ;  Матеріалы  для  орнитофауны  Кавказа:  Кутаисск.  губ.  В.  Михаэль- 
сенъ,  Дождевые  черви  Кавк.  Муз.  К.  А.  Сатунинъ,  Барсукъ  и  куницы 
бронзов.  вѣка  на  Кавказѣ;  Млекопитающія  сѣверо-вост.  Предкавказья; 
Матеріалы  къ  познанію  млекопитающихъ  Кавказа  и  Закасп.  Обл.  I- — VII. 
А.  М.  Шугуровъ,  Мелкія  замѣтки  по  исторіи  Крымской  фауны.  Г.  Г. 
Якобсонъ,  Новыя  данныя  о  термитахъ  Кавказа.  А.  В.  Ѳомииъ,  Нѣкото¬ 
рые  новые  виды  растеній  изъ  Закавказья.  В.  А.  Скиндеръ,  Химико-фи¬ 
зическое  изслѣдованіе  древнихъ  бронзъ. 

Томъ  IV.  1 908—1 909.  (Цѣна  1  р.  50  к.). 

Отчетъ  Кавк.. Муз.  за  1907  г.  — Р.  Г.  Шмидтъ,  Весенняя  экскур¬ 
сія  въ  Сѣв.-Вост.  Закавказье  1906.— Ю.  Н.  Вагнеръ,  Прибавленіе  къ 
фаунѣ  кавк.  Зисіогіа.  Я.  Я.  Динникъ,  Нѣсколько  словъ  по  поводу  на¬ 
хожденія  на  Кавказѣ  краснобрюхой  жерлянки  и  чесночницы.  А.  Я. 
Кавнаковъ,  Нѣсколько  наблюденій  надъ  образомъ  жизни  слѣпца  и  Про¬ 
метеевой  мыши.  А.  Ф.  Ляйстѳръ,  Новыя  данныя  по  герпетологіи  Тер¬ 
ской  Обл.  А.  М.  Никольскій,  Новый  видъ  гадюки  изъ  Кавказа;  Новые 
для  Кавказа  виды  пресмыкающихся.  К.  А.  Сатунинъ,  О  кротахъ  Южн. 
Россіи  и  Кавказа;  Матеріалы  къ  познанію  и  т.  д.  УШ— X;  XI;  XII— 
ХУІ;  Къ  систематикѣ  семейства  Ееіібае.  Г.  Г.  Сумаковъ.  Замѣтка  и 
Вопасіа  дгасгіісогпіз. А.  М.  Шугуровъ,  Матеріалы  для  герпетогеогра¬ 
фіи  Кавказа;  Къ  фаунѣ  прѣсныхъ  водъ  Крыма.  Я.  А.  Бушъ.  О  новом, 
макѣ  съ  Кавказа.  Ю.  Я.  Вороновъ,  О  трехъ  новыхъ  для  флоры  Кавка¬ 
за  орхидеяхъ.  А.  Б.  Шѳлковниковъ,  ШІитЪо  писі/'ега  на  разливахъ 
Аракса.  Е.  Пахомовъ,  Неизданныя  грузинскія  монеты  XI  в. 

Томъ  V.  1910—11.  (Цѣна  1  р.  80  к.) 

Отчетъ  Кавк.  Муз.  за  1908  г.— А.  Б.  Шѳлковниковъ,  Поѣздка  въ 
Зувантъ  въ  УН.  1906  г.— В.  С.  Муралевичъ,  Очеркъ  фауны  Мугіороба 
Кавказа  I.  П.  В.  Нестеровъ,  Матеріалы  для  орнитофауны  Батумской 
обл.;  Заіатапсіга  саисазт  \Ѵадсі.  А.  М.  Никольской,  О  новомъ  видѣ 
гадюки  съ  Кавказа;  Кавказскіе  виды  степного  удава.  К.  А.  Сатунинъ, 
Къ  систематикѣ  сем.  МизіеШае ;  Къ  орнитологіи  Батумской  обл.  А.  С. 
Скориковъ,  Новый  видъ  рѣчного  рака  съ  Кавказа.  А.  Б.  Шѳлковниковъ, 
Замѣтки  о  гадахъ  Арешскаго  уѣзда.  А.  М.  Шугуровъ,  Найдена  ли  въ 
Кахетіи  Заіатапсіга  саисазіа?  А.  А.  Яхонтовъ,  Замѣтки  о  дневныхъ 
бабочкахъ  Кавказа. 

Томъ  VI  (печатается). 


Редакція  проситъ  авторовъ  желающихъ  помѣстить, 
свои  статьи  въ  „Извѣстіяхъ  Кавказскаго  Музея"  отправ¬ 
лять  письма  и  рукописи  по  адресу: 


Кавказскій  Музей. 


Біе  Кейасііоп  егзисЫ;  (]іе]епіе;еп  Аиіогеп,  \ѵе1сЬе 
іЬге  АгЪеііеп  іи  Леи  «Мійеііип^еп  сіез  КаиказізсЬеп 
Мизешпз»  риЫісіегеп  лѵоііеіі,  Вгіеіе  шкі  НаікізсЬгіі- 
іеп  §еШ%зі  ап  сііе  Гоі§епсіе  Асігеззе  211  зепсіеп: 

Тір8. 

Кайказізскез  Мизеит 


і"’  і;|  1 

\  ■ 


105 

5652Т56 

N11 


н 


. 

ЙЗВ'БСТІЯ 


■ 


АЗСКАГО  МУЗЕЯ. 


Томъ  VII,  вып.  2. 


■■  V.  ■  Ф 

, X  Съ  і  таблицею  и  В  рисунками  въ  текстѣ. 


И» 


;  . 


щи-: 


БЕЗ 


Щ8ЁІЙІ 
тжш 

і 

/  '  У  ;  '  '  1 

Ш  ) ;у Ш; |мж; ’ОЖгйм? ,  г 


л  '’Шй 

ФШИН  '■•Ш 


Ш&Ш 

,-і'Ѵ  • 

іш. 


' 

ИШШ 


Вапсі  VII,  Ьіеі.  2. 

шш!іж 


Щй 


і/  ■  '.  / 

Щі  1  Таіеі  шні  3  ТехЪ%игеп. 


Віііірі 
вгіш 

щш •  і  X  *  %  шЩЩ] 


І  . 

,  ;%ѵУ'У-Л-ѵ  :  ;іѴІ 

ш»;  да  "л'.м  г..<  ршшЩ'іІ&'іРИЯШ  жЯ 

тщ  щ  щш  ѵ-тт  В-  Щщ Щ  н-\ 

1  .  -  '  и.  ■  -■ 

Вшіе^свѣЛ:  ■  1913. 

Аііз§е§еЪеп  аш:  > 

ЯШ®? ІИ I Ж:  ■  Т  Й 


ттшш 

N  Л'Ѵ 


* 


Тифлисъ— 1913— ТіПів. 

Величества 


V 


на  Кавказѣ. 


ІІІІ 


Оглавленіе. 


Стр. 


Цанъ,  К.  Г.  —  Ніегасіа  съ 
Кавказа  изъ  Гербарія  Кавказ¬ 
скаго  Музея  .  . . 129 

Баньковскій,  В.  Б.— Къ  систе¬ 
матикѣ  русскихъ  представите¬ 
лей  рода  Зсорз  8аѵкжу  (1809)  142 

Ш 

Ланцъ  и  Циренъ.— О  новомъ 
варіететѣ  Ьасегіа  захісоіа  Еѵек. 
рагѵиіа  и  оу.  Съ  3-мя  рис!  въ 
текстѣ  .  .  .  .  ...  .  .  .  .  163 

Вигг,  Маісоіт.— Замѣтки  о 
кавказскихъ  прямокрылыхъ.  Съ 
1  таблицею . 169 

Энслинъ,  Э.— О  нѣкоторыхъ 
малоизвѣстныхъ  кавказскихъ 
пильщикахъ  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  185 

Плигинскій,  В.  Г.  —  Майки 
Кавказскаго  Музея.  . .. . 192 

Зайцевъ,  Ф.  А. — Новые  для 
Кавказа  водяные  жуки  I.  (по 
нѣм.)  .  . . 195 


Хорватъ,  Г.— Нолужесткокры- 
собранныя  М.  Вітк’омъ  въ 


лыя, 
Закавказья 


200 


Гаккель,  Э. — Новыя  О/аті- 
песіе  изъ  Гербарія  Кавказскаго 
Музея  ...  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  203 


2а1т,  Е.  Н.— Ніегасіа  ' 
зіса  сіе  ГНегЪіег  сіи  Мщ 

Саисазе  .  .  I  Ч' '.  -уі 

Вапзкоѵвкі,  V.  В.— 2иг  ) 
таИк  сіе  г.  гиззізсііеп  V  еіі 
бег  СтаНипо'  8сорз  8АѴіакіі|, 
Везите  .  .  .  .  V  .  .  ѵ 

Вапѣг,  В.  А.  иші  О.  Су 
Еіпе  пене  Ѵагіеѣаѣ  сіег  Е( 
еісіескзе  Ьасегіа  захісоіа  Е 
рахшіа,  по  у.  МИ  3  ТехіД 

Вигг,  Маісоіт.— Хоѣщ 
Саисазіап  ОгІЪоріега.  (іи  ] 
ап  Іап^иа^е).  ІѴіНі  1  ріаі 

Епзііп,  Е.— ІІЪег  еіпі§’е 
піо-  Ьекатііе  каиказІзсдс 
ІЬгсЛіпиІеп  '.  ’ .  ' ■  •  С . .  ; .  * .  ѵ. 

Ріі&іпвкі,  V.  Сг.  —Меі 
Мизеі  Саисазісі .  .  .  .  .  . 

2аіѣ2вѵ,  РЬ.  А.—Хёие 
казізсІіеЛѴаззегкаГег.  I.  . 


НогуаШ,  Сг.  —  ПетіріёЩз 
сиеііііз  раг  Мг.  Маісоіт 
еп  Тгапзкаиказіе  .  .  .  .  . 

Наскеі,  Е.  —  Огатіпеае 
сазісае  поѵае  ех  Нсгѣагіо 
зеі  Саисазісі.  ....... 


;л  Г 


НІЕВАСІА  САШ8ІСА 

:Ѵ  '  •••  А 

сіе  1’  НегЬіег  сіи  Мизёе  сіи  Саиеазе 

1  ;  ■  . 

Сііагіез  Негшапп  2а1т. 

(Кагізгиііе). 


Ьа  Бігесііоп  (Іи  Мизёе  сіи  Саиеазе  а  ТШіз  т’а  сопйё  Іа  гё- 
ѵізіоп  сіез  Шегасіит,  сопзегѵёз  аи  Мизёе,  аѵес  диеідиез  аиігез, 
гёсоііёз  еп  1911  роиг  1е  тёте  Мизёе  раг  Мг.  А.  В.  8снеькоѵш- 
коѵ  еп  8ѵапёііе.  Рагті  сез  (іегпіегз  іі  у  а  диеЦиез  поиѵеаиіёз  іпіё- 
геззапіез,  йопі  Іез  сіезсгірііопз  зе  ігоиѵепі  сі-сіеззоиз,  аіпзі  цие  Іез 
потз  еі  зіаііопз  (Іез  Гогтез  сДё^а  соппиез.  С^иапі  а  сеііез-сі,  іі  іаиі 
еопзиііег  Іез  оиѵга^ез  зиіуапіз; 

1.  А.  Ретее,  Веііга^е  гиг  Кеппіпіз  (іег  Ніегасіеп-й ога  Озіеиго» 
раз  шкі  йез  Огіепіз  (Касіігісіііеп  К.  Сгезеіізсіі.  ЛѴіззепзсІі.  ѲоШп^еп 
1898,  Неіі  1); 

2.  С.  Ы.  2анк,  Ніегасіа  Саисазіса  поѵа,  іп  Ревбе:  Керегіогіит 
III  (1907)  р.  179-194,  IV  (1907)  236-251,  257-266,  821-330; 

3.  С.  Н.  2ани,  Ніегасіа  Саисазіса  (іи  Йагсіт  Воі.  сіе  ТШіз, 
Ехігаіі  <!и  „Мопііеиг  (Іи  Загй.  Воі.  (1е  Тійіз,  Пѵг.  12  (1908)“;  21  (1912). 


А.  ШЕОЗЕЬЬ ОІВЕА « 

1.  Ніѳгаоіит  Норреапит  8сншл\ 

a.  8зр.  ѵігепііь^иатит  N.  Р.  1.  тіпогіеерв  2аіш. 

Іпѵоіисгіз  9  тт  іапіит  Іоп&із  сит  зсаро  ерііозіз  (іапіит 

^Іапсіиіозіз).— 8ѵапеііа:  Іп  іаисе  Й.  Іп^иг  іпіег  Ірагі  еі  Каі  іп 
зііѵа  тіхіа  5  —  6000’  еі  іпіег  Каі  еі  Шкиі  6—7000’,  28  —  29.  VII. 
(8снеькоѵщкоѵ). 

b.  8зр.  тиііівеіит  а.  депиіпит  N.  Р. 

Изв.  Кавк.  Муз.  ТИ.  9. 


136  — 


Бізіг.  Ьедкогад:  БіаЪаг  (КаббеХ 
с.  8зр.  доу.  регііеиси.ті  8снеьк.  еі  2анх. 

8сарі  1 — 2  рііозі  (2  тш,  іпГегпе  4  тт)  йедзе  Йоесозі  20  30 

ст  аііі  издие  асі  Ъазід  аиЪ — зирегпе  йедзіизсітіе  арісе  йедзе  ^Іадйи- 
І08І .  Гоііа  ѵігісііа  еііірііса  у.  оЫоп^а  оМиза  зиѣіиз  аІЪоіотедіоза 
зирга  йедзе  зеіоза.  8іо1одез  заі  Ъгеѵез  сгаззіизсиіі  аІЬоіодіедіозі 
Іод^е  (іепзе  аіѣорііозі.  Ідѵоіисгит  10  тт  Іод^ит  Іаіе  йергеззит 
аІЪоіотедіозит  йедзе  Ъгеуііег  аіѣорііозит  йізрегзе  тосіісеѵе  еі 
Ьгеѵііег  §1апйи1озит,  зриатіз  ехіегдіз  Іаіе  огаііз  2.5  тт  Іаііз 
ідіегдіз  ад^изііз  асиііз.  Ьі&иіае  ідіедзе  зігіаіае. — 8ѵаде1іа:  Ід 
аірідіз  ргоре  Оиі,  сотт.  Весо  7  —  8000’,  21.  ѴІТ.  (8снеькоѵшкоѵ). 

2.  Н.  Рііозѳііа  Ь. 

a.  8зр.  ігіЬайепіит  N.  Р.  ѵаг.  ЬогзЬотіепзе  2аіш. 

Ідуоіисгіз  (Іедзе  рііозіз,  здиатіз  таг&іде  ±  еШоссозіз,  §1ад- 

сіиііз  ±  рагѵіз.  -  Саисазиз:  Вигіидаі  (Кабве  еі  Коекю),  Вогйоді 
(Мізсе^о),  бокса:  СиЬисЫу  (Вавве). 

b.  8зр.  зиЬѵігезсепз  N.  Р.  1.  рііозит  еі  ерііозит  N.  Р. 

Бізіг.  Оогі:  Ід  ѵаііе  Й.  Тада  (Коешо). 

3.  Н  Ііурѳигуит  N.  Р.—Норреапит— Рііозѳііа. 

a.  8зр.  Ьуреигуит  а.  депиіпит  Г.  рііозіиз  N.  Р. 

8ѵадеііа:  Ід  аірідіз  зирга  Оиі  сотт.  Веёо  7 — - 8000’,  21. 
VII.  (8снеькоѵшкоѵ). 

b.  8зр.  ІазіоіЬгіх  N.  Р. 

Ргоу.  Еіізауеіроі:  8и§а  (Нонехаскек). 

4  Н .  Ьеѵіегі  Ретек™  1  о  п§т зеари т >  Норреапит  2. 
а.  8зр.  Іеѵіегі  Ретек. 

8ѵадеііа:  Ід  т.  Теіедаг  зирга  р.  Соіиг  асі.  Й.  Нірраз  (Тзсйе- 
діз-із’сйаіі)  22 — 2400  т.  (8омміее  еі  Веуіее.). 

6.  Н.  АЪакигае  8снеьк.  &  2аіш  зр.  п.  ІіуЪг.^ЬѳѵІегіХРіЮзеіІа. 

8сариз  12 — 30  ст  аііиз  йедзе  рііозиз,  ріііз  зиЪзеіозіз  Іюгі- 
годіаіііег  раіедііЬиз  2,5—5  тт  Іод&із  зиЪ  ідуоіисго  зиЬоЪзсигіогі- 
Ъиз,  издие  ай  Ъазід  йедзе  Йоссозиз,  ідіегде  зрагзіт  зигзит  та§із 


-  ІЗІ  — 

ша^Ь^ие  сіепзіиз  ^ІапсІиЬзиз,  топо — ѵ.  ргоГипйе  іигсаіо — 2  (-3) — 
серЬаІиз,  асіасііо  2Д — г/1  Іоііиз  саиііз  1оп§о.  Роііа  Ъазііагіа  ехіегі- 
ога  оЪ1оп§а  оМиза  заере  рагііт  оЪзсиге  ѵіоІасео-зиЪсоІогаІа,  іп- 
Іегіога  1апсеоЫо-оЫоп§'а  аспііизсиіа,  ошпіа  сіііиіе  ѵігісііа  зирга 
зиѣ^іаисезсепііа  еі  шосіісе  у.  сіепзіизсиіе  зеіоза  (3-5  тт)  зиМиз 
аИМо -ѵігісііа,  іипіога  зиМиз  аІЪоіотепіоза.  Зіоіопез  сгаззіизсиіі 
еіоп&аіі  сапоіотепіозі  сіепзе  Іоп&е  аІЪоріІозі,  Гоіііз  зиЪта^піз  ге- 
тоѣі8  сіесгезсепііішз  оЬзШ,  іпіегпі  іпіегсіит  азсепсіепіез  ЙогіГеігі. 
Іпуоііісга  10 — 11  тт  Іоп^а  іаіе  оѵаіа  оЪзсиге  ѵігісііа  сіепзе  рііоза 
ріііз  арісе  сіііиііз  Ъазі  аігіз,  сіізрегзе  ѵеі  тосіісе  ^Іапсіиіоза,  здиа- 
тіз  (иі  іп  Н.  Реіеіегіапо)  Іаіе  Іапсеоіаііз  аситіпаііз  асиііз  Іаіе 
ѵігісіі-таг^іпаііз  арісе  заере  Іеѵііег  ригригазсепііЪиз  іп  сіогзо  іап- 
іит  уіх  зрагзіт  Йоссозіз.  Ьі^иіае  Іиіеае  ±  гиЪгозігіаіае. 

Зѵапеііа:  іп  ]и§о  АЬакига  4 — 7000*  топііит  Ьаііа  іп  зііѵа 
тіхіа  а  зеріетігіопе,  18.  VII.  (Зснеькоѵшкоѵ). 

6.  н.  еоЫоШев  Ідлш. 

a.  8зр.  есЬіоійез  а.  депиіпит  1.  ас!рге$$іріІит  4.  тіпогісерз  N.  Р. 

Зѵапеііа:  Іпіег  Каі  еі  Шкиі  6 — 7000’,  29.  VII.  (Зснебко- 
ѵшкоу). — Шѵогоззіізк  (Каббе). 

b.  8зр.  тасгосутиш  N.  Р. 

Ргоу.  ТіПіз:  КосШгу  (Змпшоѵ). 

7*  Н.  ©аисавіешп  N.  Р. 

а.  8зр.  саисазісит  N.  Р. 

Ргоу.  Еіізаѵеіроі:  НеІепепйогГ  (Нонехаскее). 

8.  И»  ргоеегит  Рк. 

a.  Ззр.  тасросЬаеіит  N.  Р. 

ШѵогоззЦзк  (Каббе  еі  Коехіо). 

b.  8зр.  ргоеегит  Ре.  1.  погтаіе  N.  Р. — Ргоу.  Еіізаѵеіроі, 
йізіг.  Агеё,  іп  Гаисе  Магіі  топііит  Вог-сІа§1і  (Зснеькоѵхікоѵ  еі 
Ѵоеохоѵ). 

9.  Н.  іпеапит  М.  Віев. 

а.  Ззр.  іпеапит  М.  В. 

Ргоу.  ТіПіз:  КосІЗогу  (Зміехоѵ); 

Ргоу.  Еіізаѵеіроі:  Виза  (Нонехаскее), 


І32 


ІО.  Н.  ЪіРигсшп  М.  Віев.— ес1ііоі(ІѲ8-Рі1о8Ѳ11а. 

a.  8зр.  Іопдірез  К.  Коен. 

Асі  Іітііез  Аййагіае;  Вогйот;  йізіг.  Ьепкогап:  Куг-іигйі  (Баббе). 

b.  8зр.  поу.  Ргіскіі  2анк. 

Саиііз  10—20  от  аііиз  іепиіз  сіепзе  Йоссозиз  тосіісе  ѵ.  сіеп- 
зіизсиіе  зеіозо-рііозиз  (3  тт).  Роііа  зраіішіаіо-іапсеоіаіа  оЫиза 
у.  асиііизсиіа  §1аисезсеп1і-ѵігійіа  зирга  еЩоссоза  зиЪіиз  (Іепзе  Йос- 
соза  іп  рагіе  зирегіоге  йізрегзе  у.  тосіісе  зеіоза.  8іо1опез  еіоп&аіі 
іетіез  сапоіотепіозі  йепзіизсиіе  тоПИегцие  рііозі  3—5  Гоіііз  те- 
йіоегііег  та&піз  оЪзііі.  Роііит  саиііпит  ипит.  Асіайіит  10—15 
тт  Іоп^ит,  гаті  1 — 2,  огйіпез  ахіит  3,  сарііиіа  3 — 5.  Рейипси- 
1і  сапі  йепзе  рііозі  йізрегзе  ѵ.  тойісе  §1аийи1озі.  Іпуоіисгит  8—  9 
тт.  Іоп^ит  сапоѵігійе  йепзе  йііиіедие  рііозі  тосіісе  §1апйи1озі, 
здиатіз  Іаііизсиііз  йогзо  рііогит  Ьазі  аіга  оЬзсигіз  Іаіе  йііиіецие 
таг^іпаііз  тойісе  Йоссозіз  еі  ^Іапйиіозіз  таг&іпе  еШоссозіз.  Ріогез 
Іиіеі  ехзігіаіі. 

Тгапзсаисазіа  (зіаііо  ехасіа  уасаі)  Рніск. 

11.  н.  Раііах  ЛѴіььБ.^есМоійез— еутовит. 

а.  8зр.  Йигізеіит  N.  Р. 

8уапе1іа:  іп  ріпеііз  оссійепІаІіЬиз  Гаисіз  Й.  Боіга-саіа,  23. 
VII.  (8снеькоушкоѵ). 

12.  Н-  ВаиМпі  8онббт. 

а.  8зр.  тедаіотазііх  N.  Р. 

Ргоу.  ЕІізаѵеіроІ  (Нонехаскек). 

13.  Н.  саіосіоп  Тзсн.—ѲсЪіоісІез— ДогепЦпит. 

a.  8зр.  саЫоп  N.  Р. 

БізІг.  8ис1іат:  бийаиі  (Баббе  еі  Коехш);  ргоѵ.  ТІШз: 
Коййогу  (8мікхоѵ). 

b.  8зр,-  поу.  регазрегит  2анх. 

Шпдие  йепзе  Іоп^едие  зеіозит.  Саиііз  ай  65  ст  аііиз  Йос- 
созиз  е§1апйи1озиз.  Еоііа  ^Іаисоѵіпйіа  Іапееоіаіа  иігітдие  Іоп^е 
зеіоза  зирга  тойісе  зиЪіиз  йепзіиз  Йоссоза,  гайісаііа  Іоп&іззіта, 
саиііпа  6—9  зепзіт  тіпога.  ІпЙогезсепііа  аріее  итѣеііаіа  йеогзит 
раиісиіаіа,  асіайіо  ай  10  тт  1оп§о,  гатіз  6  —  10,  огйіпіЬиз  ахіит 
ай  5,  сарііиііз  (15-)  30—50,  Іпѵоіисга  6—^7  тт  Іоп&а  йепзе  рі- 


133 


Іова,  здиатіз  апдизіів  асиіі8  йепзе  Йоссозіз  ѵіх  ѵ.  зрагзіззіте 
§1апёиІ08І8.  Рейипсиіі  еі  гаті  йепзе  рііозі  сапі  е^іапйиіові.  Ьідиіае 
Іиіеае  рагѵае. — НаЪііи  отпіпо  Е.  ескіоШіз,  ап  ескіоШез  >  Ваикіпі, 
вей  віоіопез  пиШ. — Ргоу.  Ба^кезіап:  Сіг-іигѣ  (Баббе). 

14.  Н.  іеріорЬуІоп  N.  Р.— ВаиМпі>РіІ08ѲІ1а. 

а.  8зр.  ригригеіЬгасіеит  2анх. 

Вѵапеѣіа:  Іп  ^о  АЪакига  топііит  Ьаііа,  іп  зііѵа  тіхіа 
а  зеріетігіопе,  18.  VII.  (Вснеькоѵшкоѵ). 

15.  Н.  аигісиіоісіез  ЬАха.ігВаиМпі— есІііоі<Іе8, 

a.  8зр.  ІНгасісит  N.  Р.  1.  Иоссісерз  2анх. 

Сізсаисазіа:  Ве&іаи  (Нонехаскев,  заѣ,  пот.  « соіііщіт»). 

b.  88р.  Іопдізеіит  N.  Р. 

Вог2от  (Баббе  еѣ  8мівхоѵ,  8иЪ  пот.  «ргаеаііит»  •  еі  с ргаеаіі. 
ѵ.  кізргсііззітит*). 

c.  8зр.  агѵепзе  Тзсн. 

Коѵогоззцзк  (Баббе  еі  Коехіо). 

сі.  8зр.  есЬіодепез  N.  Р. 

Візіг.  Ьепкогап;  Тапд  (?  Тап^егий.  Беек)  Баббе. 

е.  8зр.  поу.  тасгогасііит  2анх. 

Саиііз  а(і  80  ст  аііиз  сгаззиз  тойісе  іпіегпе  йепвіив  _  веіовив 
(3—5  тт)  еШоссозиз  е§1апйиІ08ііз.  Гоііа  Іапсеоіаіа  &1аиса  йізрег- 
8е  таг^іпе  тойісе  зеіоза  (2—4  тт)  еШоссоза,  саиііпа  с.  5  ап§и- 
зіе  Іапсеоіаіа.  -'Віоіопез  §іасі1ез  у. сгаззіизсиН  йепзе  рііозі  еШос- 
созі,  Іоіііз  зііЫоп^ів  еіБоссозіз  оЪзііі.  ІпЙогезсепііа  сутоза,  асіайіо 
ай  25  тт  1оп§о,  •  гаті 8  ай  .8  егесііз  іоп^е.  8иргаГазіі§іаіі8-,  огйі- 
піѣиз  ахіит  5,  сарііиііз  ай  40.  Рейипсиіі  еі  гаті  тойісе,  ѵ.:  йрп- 
зіизсиіе  рііозі  (2 — 4  тт)  зиЪ  іпуоіисгіз  йепзіизсиіе  Йоссозі  едіап- 
йиіозі.  Іпѵоіисга  5—6  тт  Іоп&а.  оЪзсиге  ѵігепііа,  здиатіз  ап§и- 
зііз  аріее  зрагзіт  §1агійиІ08ів  тойісе  зиѣоЪзсиге,  іпіегпе  йізрегзе 
рііозіз,  Ъа8і  рагпт  йоссозіз. — 8иЪзр.  итЪеІІозо  N.  Р.  аІйпе.  • 

Ргоу.  В  аки:  Ьепкогап  (Баббе). 

I.  8зр.  атаигоЬазіз  Ьту.  еі  2анх. 

8уапеііа:  'Іпіег  Каі  еі  Шіші  6 — 7000'  (8снеькоухікоу). 

8зр.  раппопіеит  ос.  депиіпит  1.  Іопдізеіит  N.  Р. 

8уапеііа:  Іп  ріпеіо  ай  оссійепіет  Гапсіз  й.  Бока-Ыа  6— 
7000',  23.  VII.  (ВспЕЬКОѴШКоу), 


134  — 


16.  Н.  раппопісіГогте  Ілтлѵ.  еі  2Анк=аиг1еиіоі(іе8>іпса- 

пит. 

a.  8зр.  раппопісНогте  ілттг.  еі  2аіш. 

Ргоѵ.  Тііііз:  Вогйот  (Каббе). 

b.  8зр.  поѵ.  сутігатит  8снеьк.  еі  2аіш. 

Саиііз  ай  60  ст  аііиз  &гасі1із  у.  сгаззиз  зирга  тейіит  йепзе 
Йоссозиз  йепзіизсиіе  ѵеі  йізрегзе  зеіозиз  (1  —  3  тт)  еі  уіх  у. 
зрагзіззіте  тіпиіедие  §4апйи1озиз,  іпіга  тейіит  йепзіиз  іоп&іиз  Ъа- 
зі  йепзе  зеіозиз  Йоссозиздие.  Еоііа  гайісаііа  оЪ1оп§:о-]апсео1аіа  і 
оЫизіизсиІа  заере  етагсійа,  іпіегіога  ап^изііога  асиііога,  саиііпа 
5—8  ріигіта  іпіга  тесііит  саиіет  іпзегіа  сііо  йесгезсепііа,  от- 
піа  іиіезсепіі-ѵігійіа  иЫдие  йепзе  зеіоза  (3— -4  тт),  зирга  уіх 
ѵ.  зрагзіт,  зиЫиз  тойісе  ѵ.  (Іепзе  Йоссоза.  Іпйогезсепііа  шпЪѳІІа- 
іа  зиЪсоп^езіа  асіайіо  Ъгеѵі  (5 — 10  тт\  гатіз  5 — 8  ітіз  1—2 
заере  зиЪгетоііз,  огйіпіЪиз  ахіит  4 — 5,  сарііиііз  20—45.  Баті 
еі  рейипсиіі  аІЪійі  йепзіизсиіе  у.  шосіісе  рііозі  (1—3  тт)  уіх  ѵ. 
(іізрегзе  тіпиіедие  §1апйи1озі.  Іпуоіисга  сапоуігісііа  6  —  7,5  тт 
1оп§а  йепзе  рііоза  йепзіизсиіе  Йоссоза,  здиатіз  ап^изііз  асиііз 
ѵігійі-таг^іпаііз  (іізрегзе  уеі  зиЪтойісе  ^іапйиіозіз.  Еіогез  заіигаіе 
іиіеі.  8іо1опез  ѵиі&о  пиШ  ѵ.  азсепйепіез  арісе  Йогііегі  ѵеі  йа^еііа 
саиШогтіа  еѵоіиіа. 

1.  погтаіе,  саиіотаіа  зирегпе  йепзіиз  рііоза; 

1.  саіѵезсепз,  саиіотаіа  зирегпе  ±  зрагзіт  рііоза. — 8ѵапе- 
Ііа:  Іп  аіріпіз  зирга  ра§.  Оиі,  сотт.  Весо,  7 — 8000’,  21.  VII. 
(Зсяеькоѵшкоѵ). 

17.  Н.  ргосѳгі^ѳпит  Ьглѵ.  еі  2аіш.— ВаиМпі— ргосѳгшп 

8зр.  ргосегідепит  ілтуг.  еі  2. 

Ргоѵ.  Еіізаѵеіроі:  йізіг.  Аге§,  іп  ГаисГЬиз  Ріг-зеій  топіі- 
ит  Вог-йа^Ь,  іп  (іитеііз  (8снеекоѵшкоѵ  еі  Ѵовошѵ), 

1.  са!ѵе$сеп$  2., 

Іпѵоіисгіз  тіпогіЪиз,  саиіотаііѣиз  зирегпе  ѵаійе  тіпиз  рііозіз. 
■—Ргоѵ.  Еіізаѵеіроі:  Іп  Іаисе  Магіі  топііит  Во2-йа§ѣ  (8снеьк. 
еі  Ѵожж.). 


В.  ЕѴНІЕВАСтМ. 

18.  Н.  тигогтп  Ь. 
а.  8зр.  ехоіегісит  Локб. 

8ѵапеііа:  Іп  ріпеііз  ай  оссійепіет  Іаисіз  Боіга-баіа  6— 


135  — 


7000’,  23.  VII.  (йснеькоѵшкоѵ);  іп  АЬакига  топііит  Ьаііа 
іп  8і1ѵа  тіхіа  а  зсріетігіопе  4—7000,  18.  VII.  (і(І.) 

Ъ.  8зр.  поѵ.  геігоѵегзіІоЬаіит  Бснеьк.  еі  2анх  (е  &ге§е  Огапсіі - 
(Іепз  Бзт.).  Саиііз  30—40  сга  аііиз  іепиіз  ѵ.  ^гасіііз  ѵігійіз  Ъазі 
іапіит  рагсерііозиз,  зигзит  зиЪе&ІапсіиІозиз  арісе  зиЪЙоссозиз  еі 
тосіісе  ^іапсіиіозиз,  §1аіиЗи1із  рагѵіз  іепеіііз.  Гоііа  оѵаііа  оЫиза  ѵ. 
іаіе  оѵаіа  асиііизсиіа  Ъазі  ехітіе  согсіаіа  ѵ.  ігипсаіа,  Іаііззіте 
ігіап§и1агі|ег  заере  оЫизе  еі  §гоззе  3— 4-сІепіаіа,  Ъазі  ІоЪіз  ге- 
ігоѵегзіз  типііа,  тесііосгііег  реііоіаіа,  зирга  §татіпео-ѵігісііа  ра- 
гит  $1аисезсепііа  &ІаЪга  таг&іиет  ѵегзиз  еі  іп  таг&іпе  Ъгеѵііег 
сіііаіа,  зиЪіиз  раііісііога  Ъгеѵііег  іп  пегѵо  сіогзаіі  сіепзіиз,  іп  реііо- 
ііз  сіепзе  Ъгеѵііег  аІЪоріІоза;  саиііпа  1  ( — 2)  Іаіе  оѵаіо-іапсеоіа- 
іит  асиіит  реііоіаіит  Ъазі  оѵаіит  у.  аЪгиріе  сопігасіит  зиЪсіеп- 
іаіит,  зиттшп  Ііпеаге  у.  Ъгасіеііогте  рагсе  Йоссозит.  ІпЙогезсеп- 
ііа  Іахе  рапісиіаіа,  асіасііо  20—30  шт  Іоп^о,  гатіз  3 — 4  гетоііз 
іепиіЪиз  (іепзе  Йоссозіз  арііозіз  (Іепзіизсиіе  тіпиіе  ^Іапсіиіозіз 
1— З'СерІіаІіз.  Сарііиіа  3 — 12,  іпѵоіисга  оѵаіа  8—9,5  тт  Іоп^а 
йепзе  тіпиіе  ^Іапсіиіоза  ерііоза,  8^иаті8  зиЪап^изііз  аігоѵігісИЪііз 
асиііз  арісе  сотозіз  таг&іпе  сіепзе  Йоссозіз,  тіегаіз  таг§іпе  ѵігі- 
(ІіЪиз.  Ьі§:и1ае  аигеае.  Біуіиз  Іиіеиз  Ъптпезсепз.  Н.  ЬфЯо  сотра- 
гапсіит,  зей  ігапзііиз  тигоѵит  — >  егуікѵосагрит,  іоіііз  иі  іп  Н. 
дгапсІШепіі  Бзт. 

8ѵапеііа:  асі  зеріетігіопеш  ^и^і  АЬакига  топііит  Ьаііа  іп 
зііѵа  тіхіа  4 — 7000',  18.  VII.  (8снеькоѵшкоу.). 

19.  Не  (Ііѵібит  4окп.~тигогит~ѵи1§га1ит. 

8зр.  зиЬроІІісНіае  Ьшѵ.  еі  2анх. 

Ьогта  §1ап(іи1із  ЪгеѵіЪиз,  іпѵоіпсгіз  (Іепзіизсиіе  Йоссозіз,  Го- 
Шз  ѵіх  ѵ.  ішіізііпсіе  тасиіаііз. — Вогйот  (8міішоѵ). 

20.  Н.  ѵиі^аіит  Ьк. 

8зр.  егиЬезсепз  <Іош). 

Міп^геііа:  Іп  аіріпіз  саісагеіз  т.  Аз’сЪі  7000',  29.  VI. 
(Бснеькоушкоу). 

21.  Н.  іаеѵі^аіит  \Ѵіььв. 

8зр.  гідісіит  Нактм.. 

Ьогта:  іпѵоіисгіз  (Іізрегзе  іпіегпе  тосіісе  Йоссозіз  §1ашіи1і8 


136  — 


зоіііагііз  оЪзіііз,  рейипсиііз  йепзе  йоссозіз  е&іапйиіозіз,  іпйогез- 
сепііа  итЪеІІаіа;  іоіііз  иі  іп  итЪеІІаіо  гі^ійіз  Ъгеѵііег  еі  ігіаіщіііа- 
гііег  зеггаіо  3—  5-йепіаііз  шаганіе  гі§ійе  сіііаііз  иігітдие  Йоссо- 
8І8  зиЪеріІозіз;  зіуііз  зиЪаігіз. — Ргоѵ.  ТіПіз:  Мап^ііз  (Каббе). 

22.  Н.  итЪеііаІит  Ь. 

a.  8зр.  зиЬѵігдаіит  2аіш  (ѵігдаіит  Ретек.). 

ІЪегіа  (\Ѵіьнеьмз). 

b.  8зр.  итЬеІІаІит  Ь.  а.  депиіпит  Окізев.  1.  погтаіе  Ъ . 

Воггот,  8иза,  Караиі  еі  Казікорагап  (8мікж)ѵ  еі  Каббе); 
КагаЪа'§Ь-  (Нонехаскек). 

Г.  апдивіИоІіит  2. 

8ѵапеііа:  Мезііа  іп  Гаисе  Й.  Мезііа-йаіа  5  —  7000',  25.  VII. 
(8снеьк.). 

ѵаг.  дІаЬеггітит  8снеьк.  еі  2.,  отпіпо  ерііозит  §1аѢеггітит. 
Бѵапеііа:  іпіег  Каі  еі  Шкиі  6—7500'  29.  VII.  (8снеьк.);  ай  Гоп- 
іез  Й.  Іп§иг  ай  §1асіез  8сКага  7—7500'  1.  VIII.  (ій.);  іп  Гаисе 
Боіга-саіа  6—7000’  23.  VII.  (ій.). 

23.  Н.  КасМеапит  2аны  8р.  поѵ  “ѵігозит  ргепапіііоісіев. 

А  ѵігозо  йіііегі  іпѵоіисгіз  рейипсиИздие  Ъгеѵііег  тойісе  ѵ. 
зиѣйепзіизсиіе  діапйиіозіз,  рейипсиііз  сапойоссозіз  йізрегзе  гі§і- 
йіпзсиіе  еі-  Ъгеѵііег  рііозіз,  саиіе  еі  саиІотаііЪиз  Ъгеѵііег  Ііізрійіз, 
Гоіііз  (согіасеіз)  Ъазі  атрІехісаиІіЪиз  ѵ.  Іаіе  зеззіКЪиз  (Іаіе  оѵа- 
ііз  Ъігзиііз  зирга  §іаЪгезсепііЪиз).  8диатае  ітЪгісаіае  оЪіизае  зраг- 
зіт  йоссозае  зиЪеріІозае,  зіуіі  Гизсі,  Ъгасіеоіае  зиЪпитегозае  раг- 
ѵае.  Ріапіе  ѵаійе  гоЪцзіа  гатозіззіта. — Мап^ііз  (Каббе). 

24.  Н.  зрагвіііогит  (Ршѵ.)  Ркіез. 

a.  8зр.  тасгоіерів  Воізз.  (3.  рііовіиз  2. 

Зѵапеііа:  іп  аіріпіз  зирга  Оиі,  сотт.  Весо,  7 — 8000’,  21. 
VIII.  (8снеькоѵшкоѵ). 

b.  8зр.  вітріісісаиіе  8омм.  еі  Ьеѵіек. 

8ѵапеііа:  Іп  ГаисіЪиз  Й.  Боіга-баіа  іп  йесІіѵііаііЪиз  оссі- 
йепіаІіЪиз  іп  ріпеііз  6  —  7000',  25.  VII.  (Зснеіжоѵшкоѵ);  ай  #1асіет 
8сЪага  ай  Гопіез  й.  Іп^иг  7—7500'  1.  VIII,  (ій.). 

c.  8зр.  поѵ.  Іаііапит  8снеьк.  еі  2аіш. 


137 


РЪуІІоройит.  Саиііз  40 — 55  ст  аііиз  ^гасіііз  ѵігійіз  йепзі- 
изсиіе  рііозиз  (1,5 — 2,5  тт),  Ъазі  (іепзіиз  зиЪІоп&іиз  рііозиз  еі  ± 
ѵіоіасеиз,  арісе  ѵіх  у.  йізрегзе  Йоссозиз  ріегитдие  е^іапйиіозиз, 
арісе  у.  издие  ай  Ъазіп  гатозиз.  ГоНа  гайісаііа  1—3  (Йогепйі 
Іетроге  ѵігійіа),  ехіегпа  оѵаіа  оЪІііза  заере  уіоіасеа;  іпіегіога  еіоп- 
§аіа  оѵаіо-уеі  оЪ1оп§о-1апсео1а1а  оЪіизіизсиІа  ѵ.  асиііизсиіа,  іп  ре- 
Ііоіит  ±  ѵіоіасепт  йепзе  рііозит  ап^изіе  аіаіит  зепзіт  аііепиаіа 
Ъгеѵііег  зіпиаіо — еі  =Ь  гетоіе  ріигійепіаіа  у.  Іапіит  йепіісиіаіа, 
зирга  зиЪріІоза  у.  §1аЪга,  зиЪіиз  зиѣрііоза,  таг^іпе  пегѵодие  йог- 
заіі  йепзіизсиіа  рііоза;  саиііпа  3—6  гетоіа,  іпіегіога  2—3  Іапсео- 
Іаіа  Іоп^е  аситіпаіа  Ъгеѵііег  аіаіо-реііоіаіа  ѵ.  Ъазі  ап§'и8Іа1а  зеззі- 
На  іпіегйит  зиЪ^гоззіиз  йепіаіа,  геіідиа  сііо  гпіпога  ап^изіе  Іапсе- 
оіаіа  у.  Ііпеагіа  іп  Ъгасіеаз  ѵігійез  зиЫоп^аз  асиііззітаз  іпйогез- 
сепііае  ігапзеипііа  еіііоссоза.  Іпйогезсепііа  Іахе  рапісиіаіа  ±  здиаг- 
гоза  іпйеіегтіпаіа,  асіайіо  ай  20—25  тт  Іоп^о,  гатіз  ргітагі- 
із  4 — 8  заере  ех  отпі  аіа  огііз  оЪІідие  раІепііЪиз  іепиіЪиз  арісе 
1 — 5-серЪаІіз  (огйіпез  ахіпт  .З— 4)  йізрегзе  йоссозіз  зиЪріІозіз  то- 
йісе  тіпиіедие  ^Іапйиіозіз,  рейипсиііз  аІгоѵігійіЪиз  тойісе  ѵ.  йеп- 
зіпзсиіе  йоссозіз  зиѣрііозіз  тойісе  ^Іапйиіозіз.  Іпѵоіисга  оѵаіо- 
суііпйгіса  Ъазі  зиЪІигЪіпаІа  12 — 14  тт  Іоп^а  аігоѵігійіа  тойісе 
рііоза  еі  рйапйиіоза,  §1апйи1із  ІепиіЪиз  рагііт  зиЪІоп&із,  здиатіз 
Іапсеоіаііз  оЪІизіизсиІіз  ігге&иіагііег  ітЪгісаІіз  ѵіх  сотозіз,  ехіег- 
піз  оЪзсигіогіЪиз  тагріпе  йізрегзе  йоссозіз,  іпіегпіз  Іаіе  ѵігійі-таг- 
діпаііз  ѵ.  =Ь  ѵігійіЪпз  еШоссозіз.  Ьі^иіае  Іиіеае,  зіуіі  іизсі.  Тгап- 
зііиз  зітр1ісісаи1е>  егуііггосагрит ,  зей  іпйогезсепііа  еі  іпѵоіисгіз 
отпіпо  иі  іп  зітріісісаиіі. 

8ѵапе1іа:  ай  зеріетігіопет  ^и&і  АЪакига  топііит  Ьаііа, 
4—7000’  іп  зііѵа  тіхіа,  18.  VII.  (8снеькоѵшкоѵ). 

26.  Н.  рзеийозѵаіхеізісит  РЕТЕЕ.=п8раг8іПогшп>  ішдрогит. 

а.  8зр.  поу.  ѵіііозеііірез  (е  §ге§е  Рзеасіозѵапеіісо  2.). 

Саиііз  ай  55  ст  аііиз  ^гасіііз  іпіегпе  зиЪѵіІІозиІпз  (3-  4  тт) 
Ъуро — у.  арЪуІІоройиз,  пойіо  зиЪріІозиз  зрагзіт  Йоссозиз,  зирегпе 
зрагзіт  рііозиз  зиЪЙоссозиз.  ГоПа  саиііпа  с.  6  — 7  гетоіа.,  іпіегіога 
2  заере  Іоп^іззіта  (ай  18  :  1,5 — 2  ст)  Ъгеѵііег  ѵ.  іпіегпе  Іоп^іиз 
асиіедие  ріигійепіаіа  Іаіе  Іапсеоіаіа  Ъгеѵііег  аситіпаіа  Іоп^іззіте 
зепзіт  іп  реііоіит  Іоп^іззітит  ѵ.  Іоп^ит  ±  Іаіе  аіаіит  ѵіііози- 
іит  аііепиаіа,  иігітдие  тойісе  таг^іпе  пегѵодие  йогзаіі  йепзіизсиіе 
рііоза,  зедиепііа  Ъазі  Ъгеѵіиз  аііепиаіа  Іеге  Іаііз.зіте  аІаІо-зиЪреІіо- 


138 


Ыа,  реііоііз  Ъазі  зетіатрІехісаиІіЪиз,  зирегіога  оЫопдо-у.  оѵаіо- 
ІапсеоЫа  Ъазі  сипеаіа  ѵ.  зиЪгоІипйаіа  зеввШа  зетіатріехісаиііа 
8 ирга  §1аЪга  зиЪіиз  ±  Йоссоза  Ъазі  заѳре  та^із  йепіаіа.  Асіайіит 
8 — 10  шпі  Іоп&ит,  гаті  асі  6,  огйіпез  ахіиш  3  (—4),  сарііиіа  5  —  12 
(-  18).  Іпѵоіисга  рагѵа  10  тт  1оп§а  оѵаіа  тойісе  рііоза  еі  ^Іапйи- 
Іоза  зиЪеШоссоза,  здиашіз  зиЪап^изІіз  Ііпеагі-Іапсеоіаііз  ігге  ^иіагі- 
Іег  ІгпЪгісаІіз  оЪіизіз  ріигішіз  таг^іпе  раііійіз,  іпіегпіз  рагііш  аси- 
Ііизсиііз.  Рейипсиіі  йепзе  Йоссозі  тойісе  діапйиіозі  йізрегзе  рііо- 
зі  Іепиез  1  — 2-ЪгасіеоЫі.  Ьі^иіае  ІиЪиІозае,  зіуіі  аігі.  АсЬаепіа 
Ъгиппеа.  —  Ргоу.  Киіаіз:  Мсіііз-йгуагі  (Каббе,  зиѣ  пот.  ѵиідаіит). 

Ъ.  8зр.  поѵ.  пірНосІасІит  Вснеьк.  еі  2анх  (е  §ге§е  Рзеасіо- 
зтпеіісо  Ъ.).  Саиііз  60 — 70  ст  аііиз  рйуііоройііз  сгаззіизсиііз, 
іпГегпе  йепзіизсиіе  рііозиз  (2—3  тт)  зиЪЙоссозиз  Ъазі  уіоіасеиз, 
зпрегпе  зиЪріІозиз  йепзіизсиіе  Йоссозиз  еі  ѵіх  зрагзіт  §1апйи1о- 
зиз.  Гоііа  гі^ійіизсиіа  §1аисо-е1  Іиіезсепіі-уігійіа  зііЪіиз  раііі- 
йіога  еі  зиѣрііоза  таг&іпе  пегѵодие  сіогзаіі  еі  іп  реііоіо  зиЪйепзе 
рііоза;  гайісаііа  Іаіе  оѵаіо-у.  оЪІопдо-ІапсеоІаІа  зиЪта^па  заере 
еіопраіа  (ай  16  :  4—2,5  ст)  асиііизсиіа  =Ь  ріісаіа,  іп  реііоіит  зиЪ- 
1оп§ит  Іаіе  аіаіит  Ъазі  Іаііззіте  уа^іпапіет  зиЪсіІо  у.  Іопре  зеп- 
зіт  аМепиаіа  асиіе  йепіісиіаіа  ѵ.  йепіаіа  зирга  заере  зиЪріІо- 
за  саиііпа  8—  12зепзіт  тіпога,  іпіегіога  гайісаІіЪиз  зітіііа  зирга 
&1аЪга  зей  Ъазі  1оп§е  аЙепиаіа  зеззіііа  зиЪатрІехісаиІіа,  тейіа 
гетоііога  Ъазі  Іоп^е  аііепнаіа  зиЪзетіатрІехісаійіа  заере  зиЪ&гоз- 
зіиз  йепіаіа  зиЪіиз  рагсейоссоза,  зитта  зепзіт  тіпога  іп  Ъгасіеаз 
рагѵаз  Іапсеоіаіаз  ѵігійез  іпйогезсепііае  (еііат  гатогит)  ігапзе- 
ипііа  зиЪіиз  йепзіиз  Йоссоза.  Асіайіит  10—15  тт  Іоп^ит,  іпйо- 
гезсепііа  рапісиіаіа,  гатіз  ай  8  уаійе  гетоііз  егесііз  УІгійіЪгасіе- 
аііз  зигзит  іотепіозіз  зрагзітщие  рііозіз  еі  ^Іапйиіозіз,  огйіпіЪиз 
ахіит  3—4,  сарііиііз  ай  30.  Рейипсиіі  аІЪійі  йепзіизсиіе  §1апйи- 
Іозі  уіх  уеі  (асіайіит)  йізрегзе  рііозі,  Ъгасіеоііз  ѵігепііЪиз.  Іпѵо- 
Іпсгит  ай  10  тт  Іоп^ит  ѵігійі-аігит  йепзе  зиЪІоп^е  §1апйи1о- 
зит  ерііозит,  здиатіз  ап§изіе  Іапсеоіаііз  оЪіизіизсиІіз  уеі  асиііиз- 
сиііз,  ехіегпіз  оЪзсигіз  таг@іпе  ап^пзіе  Йоссозо-ІітЪаііз,  іпіегпіз± 
Іаіе  ѵігійі-таг^іпаііз.  Погез  заіигаіе  Іиіеі,  зіуііз  Ъгиппеіз  йеп^ие 
ГизсезсепііЪиз.  НаЪііи  Н.  ѵаідаіі,  зей  Гоіііз  §1аисо-еі  Іиіезсепіі- 
уігійіЪиз  Ъазі  ±  атрІесіепііЪиз,  Ъгасіеіз  еі  Ъгасіеоііз  ѵігійіЪиз, 
здиатіз  таг^іпе  ѵігійіЪиз  еіс — йШегі  еі  Гогтиіат  зітріісісаиіе — 
егуікгосагрит  ЪаЪеі. 

Вѵапеііа:  Ай  §1асіет  ВсЪага,  8—8500'  ай  і'опіез  й.  Іп§иг, 

I.  VIII.  (ВСНЕБКОѴШКОѴ). 


139 


26.  Н.  егуШгосагрит  Ретек. := зрагвійогит— тигогит. 

а.  8зр.  егуіНгосагрит  Ретее  а.  депиіпит  1.  погтаіе  а.  ѵегит  2анк. 

Оззеііа:  іп  зиЪаІріпів  (8мишоѵ);  Міпдгеііа:  іп  аіріпіз  т. 
Аз’сЫ  7000',  29.  VI.  (8снеекоѵшкоѵ);  8ѵапе1іа:  а(1  Гопіез  Й.  Іп- 
&иг  ай  §1асіет  Йсііага  7—7500’,  1.  VIII.  (ій.);  асі  зеріетігіопеп 
]и§і  АЬакига  топііит  Ьаііа  іп  зііѵа  тіхіа,  4  -  7000',  18.  VII.  (ій.), 
іп  Гаисе  Боіга-саіа,  23.  VII.  (ій.) 

2.  рііозісерз  2анк. 

Ргоу.  Киіаіз:  Тзісіііз-сі^уагі  (Кабпе);  Міп^геііа:  іп  аіріпіз 
ш.  Аз’сЫ  7000'  (8снеъкоѵшкоѵ);  іп  рі&о  АЬакига  (Ы.). 

(3.  сііѵізііогте  Ьтѵ.  еі  2аіш  1.  погтаіе  2. 

8ѵапе1іа:  ай  ^Іасіет  8сЪага  7 — 7500'  (8спеі,коѵшкоуѴ 

2.  зиЬедІапйиІозит  2. 

8ѵапе1іа  іп  ріпеііз  Гаи  с  іи  т  Боіга-саіа  (8снеькоѵшкоѵ);  іп 
Іи§о  АЬакига  (Ы.). 

Ь.  8зр.  поу.  аІЬеІІірез  8снеьк.  еі  2анм  (е  &ѵе%е  Вгапсйзіапо). 

Саиііз  35 — 60  ст  аііиз  Іепиіз  ѵ.  сгаззтзсиіиз  зпЬріІозиз 
зиѣ— ,  зирегпе  (ІепзіпзсиІе  Йоссозиз  ^Іапйиііз  издие  ай  тейіит 
йезсепйепШшз  оЪзіІиз.  ГоНа  Ьазаііа  тейіосгіа  оѵаіа  гоіипйаіа  ѵ. 
Іаіе  оуаГа  асиііизсиіа  у.  іпіегпа  Іаіе  оѵаіо-іапсеоіаіа  зиЪаситіпа- 
Іа  §гоззе  раисійепіаіа  Ъазі  Ьгеѵііег  Іоп^іиз  еі  засре  іпаедиаіііег 
іп  реііоіит  заі  Ьгеѵет  зиЪаІаІит  аііепиаіа  Ігіап^иіагііег  еі  заере 
§гоззе  раисійепіаіа  иігітдие  йепзіизсиіе  Ьгеѵііег  рііоза;  саиііпа 
1  —  3  оѵаіо-ѵ.  ±  ап^изіе  Іапсеоіаіа  Ъазі  заере  Іоп^е  1 — 2-йеп1а1а 
иігітдие  аііепиаіа  1оп§е  аситіпаіа  зиЫиз  зиЬ — зитта  йепзіиз- 
сиіе  Йоссоза.  Іпйогезсепііа  Іахе  рапісиіаіа,  асіайіо  1 5—25  гат  Іоп- 
§о,  гатіз  1 — 3 — б  егесііз  сит  рейипсиііз  аІЬоЙоссозіз  йепзіззіте 
Іоп^ецие  ^^пйиіозіз  ерііозіз  арісе  гатиіозіз,  огйіпіЪиз  ахіит  4, 
сарііиііз  3 — 25.  Іпѵоіисгит  10  тт  Іоп^ит  ѵігійіаігит  йепзіззіте 
Іоп&едие  ^Іапйиіозит  ерііозит,  здиатіз  Ііпеагі-Іапсеоіаііз  зиЬ- 
ап^изііз  ±  асиііз,  ехіегпіз  таг^іпе  зиЪЙоссозіз,  іпіегпіз  таг&іпе 
раііійе  ѵігійіЪиз  Ъаий  сотозіз.  Ьі§и1ае  заіигаіе  Іиіеае,  зіуіі  оЬзсигі. 

Зѵапеііа:  Іп  аіріпіз  зирга  ра§.  Оиі,  сотт.  Весо,  7—8000’, 
21.  VII.  (8снЕькоѵткоѵ). 

27.  Н.  Рзскаткоглепзе  2лнк~8раг8іПогит -ѵпі^аішп. 

8зр.  сПарИапоісіісерз  2анк  Г.  рііозіиз, 

Саиіе  зиЬріІозо,  Гоіііз  таг^іпе  тойісе,  іп  реііоііз  Ьазіп  ѵег~ 
зиз  йепзіизсиіе  рііозіз. 


І40  — 


8ѵапеііа:  іи  іи§о  АЪакига  а  зеріетігіопе  іп  зііѵа  тіхіа, 
(8снеькоѵшкоѵ).  Нос  Іосо  іпіег  Н.  ІаІІапит  еі  ѵиідаіит  диазі 
іпіегтесііит, 

28.  Н.  Ыілѵіпоууіапит  2аіш. 

8зр.  поѵ.  доШсіігопз  2лны. 

Сгеріз  дІаЪга,  Ваббе  еі  Ковша  іп  зсііейа,  пес  Воі88. 

НаЪііи  Н.  доікісі  Ге.  Саиііз  а(і  30  ст  аііиз  дгасіЦз  ѵ.  іе- 
пиі8,  іпіегпе  зиЪѵіоІасеиз  еі  ±  Ъігзиіиз  зигзит  ерііоаиз  8еН  та- 
§І8  та^іздие  Йоссозиз,  арЪуПоройиз.  Еоііа  саиііпа  10—12  зепзіт 
Йесгезсепііа  уіх  тейіосгіа  у.  зиЪрагѵа  согіасеа  оЪзсиге  еі  зиЪ- 
^Іаисезсепіі-ѵігісііа  Ъгеуііег  еі  аедиаіііег  зиЪзіпиаіо — (гаго  рапіо 
^гоззіиз)  ріигійепіаіа,  іта  ріегитцие  етагсійо,  іпГегіога  заере 
6—8  ст  зирга  іеггат  арргоріпциаіа  Іаіе  Іапсеоіаіа  Ъазі  ±  аііе- 
пиаіа  зеззіИа  таг^іпе  зиЪіиздие  гі^ісііизсиіе  еі  заі  Ъгеѵііег  зиЪ- 
рііоза  зиЪіиз  зрагзіт  зирга  ѵіх  Йоссоза,  геііциа  зиЪгетоіа  е  Ъазі 
оуаіа  заере  Іеѵііег  атріехісаиііа  Іаіе  Іапсеоіаіа  зепзіт  аситіпаіа 
иігітдие  тойісе  Йоссоза,  зирегіога  е  Ъазі  Іаіе  оѵаіа  Ъгеуііег  а.си- 
іа  тіпиз  рііоза  иігітдие  йепзе  Йоссоза.  Дсіасііит  30 — тт  Іоп- 
дит,  гаті  1-2  (ѵ.  сотріигез  іп  іоііогит  ахііііз  заере  ^еттііог- 
тез;  Ъаес  йе  саиза  ахШа  заере  ГоІіоІіГега)  егесіі  зігісіі  1  (— 2)- 
серЪаІі  зигзит  та§із  та^іздие  сапойоссозі  арісе  уіх  уеі  йізрегзе 
Ъгеуііег  рііозі  ѵіх  ѵ.  зрагзіззіте  §1апйи1озі  еі  с.  3  Ъгасіеоііз  оЪіи- 
зіизсиііз  оЪзсигіз  оЪзііі.  Іпѵоіисгит  10 — 11  тт  Іопдит  оѵаіит 
Ъазі  йепідие  ігипсаіит,  здиатіз  ап^изіе  Іапсеоіаііз  зиЪітЪгісаііз. 
ехіегпіз  оЪзсигіз  ЪгеѵіЪиз  оЪіизіз  зепзіт  іп  тейіаз  оЪіизаз  таг^і- 
пе  раііійе  ѵігійез  еі  іп  іпіегпаз  оЪіизіизсиІаз  у.  іпіітаз  зиЪасиіаз 
раІМе  ѵігійез  ігапзеипііЪиз,  отпіЪиз  ріііз  йепзіизсиііз  арісе  Йііи- 
ііз  зиЪЪгеѵіЪиз  еі  Йоссіз  йепзіизсиііз  іп  здиатіз  ехіегпіз  зиЪйепзіз 
ѵезііііз,  йізрегзе  тісго^іапйиіозіз  зрагзіззіте  тасго§1апйи1озіз.  Ио- 
гез  зиІрЪигеі,  зіуіі  аігі,  асііаепіа  аігоЪгиппеа. 

Ргоѵ.  Тегек:  8ага-Аг§шу  (Ваббе.) 

29.  Н.  бугеізізсЫкоѵіі  2аны.  вр.  п.=ѵіго8ит>  врагзіііогит. 

НаЪііи  отпіпо  Я.  еіопдаіі  Аіріит.  АрЪуІІоройит.  Саиііз 
5 — 7  (1т  аііиз  йепзе  Іоп^едие  Ііігзиіиз  еШоссозиз,  ріііз  йііиііз  Ъазі 
ЪиІЪіІегіз.  Гоііа  саиііпа  12 — 13  зиЪта§па  сіпегазсепііѵігійіа  иігіт- 
ддіе  йепзіизсиіе  зиЫоп§е  рііоза  таг§іпе  пегѵодие  йогзаіі  Ъазіп 


141 


ѵегзив  йепвіив  рііова  еШоссова,  іта  ±  етагсійа,  іпіегіога  оѵаіо- 
ІапсеоЫа  Ъаві  виЪап^ивШа  веввіііа  виѣатріехісаиііа,  геіідиа  веп- 
вііп  тіпога  виѣарргоріпдиаіа  оѵаІю-оЫоп^а  Ъаві  гоіипйаіа  ѵ.  ви- 
регіога  оуаіа  Ъаві  виѣсогйаіа  виѣатріехісаиііа,  витта  аѣгиріе  іп 
Ъгасіеав  Ігапвеипііа,  отпіа  Ъгеѵііег  аситіпаіа  ііПе^еггіта  ѵ.  оѣво- 
Іеіе  йепіісиіаіа.  Іпйогевсепііа  еі  сарііиіа  иі  іи  Н.  ѵігозо  вей  ра- 
гит  питегова;  асіайіит  ай  25  тт  1оп§ит,  гапіі  ріегитдие  раи- 
сі,  сарііиіа  ѵи1§'0  раиса.  Рейипсиіі  арісе  іпсгавваіі  еі  виЪЙоссові 
(Ііврегве  рііові.  Іпѵоіисга  10 — 11  тт  Іоп^а  виѣуігійіа,  вдиатів 
ітѣгісаіів  виЫаііивсиІів  оЫивів  йогво  рііів  тойісе  питеговів  Ъаві 
±'  оѣвсигів  еі  тісго^іапйиіів  йіврегвів  оѣвШв  ейіоссовів.  Ьі^иіае 
Іиіеае  еі  віуіі.  Ріапіа  ехітіа! 

Ргоу.  Еііваѵеіроі:  8и§а  (Нонехаскев). 

Наес  вресіев  йепотіпаіа  еві  іп  Іюпогет  сі.  йотіпі  Зувеівтвсні- 
коѵі  Мовсоуіепвіз. 


—  142 


КЪ  СИСТЕМАТИКЪ 

РУССКИХЪ  ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ  РОДА 


5сОр8  Заѵі^пу  (1809  1 ) . 

В.  Б.  Баньковскій. 


(Изъ  лабораторіи  Зоологическаго  Музея  Императорскаго  Московскаго 

Университета). 


Первоначальнымъ  поводомъ  къ  выпуску  настоящей  работы 
послужило  желаніе  точно  опредѣлить  къ  какой  формѣ  надо  отнес¬ 
ти  21  экземпляръ  Бсорз  моей  коллекціи  изъ  окрестностей  селенія 
Мцхетъ  Тифлисской  губерніи  (Закавказье).  Во  время  обработки  сво¬ 
ей  кавказской  орнитологической  коллекціи  (которая  появится  скоро 
тутъ  же  въ  «Извѣстіяхъ  Кавказскаго  Музея»  т.  VII)  я  еще  помѣ¬ 
стилъ  ихъ  со  знакомъ  вопроса,  такъ  какъ  въ  то  время  я  распола¬ 
галъ  ничтожнымъ  матеріаломъ  для  сравненія.  Теперь,  благодаря 
любезности  академика  Н.  В.  Насонова  и  В.  Л.  Біанки,  я  просмо¬ 
трѣлъ  обширный  матеріалъ  но  палеарктическимъ  Бсорз,  хранящійся 
въ  Зоологическомъ  Музеѣ  Императорской  Академіи  Наукъ;  кромѣ 
того  В.  М.  Артоболевскій,  Г.  Э.  іоганзенъ  (черезъ  С.  И.  Огнева) 
и  В.  Г.  Дуровъ  предоставили  въ  мое  распоряженіе  имѣвшихся  у 
нихъ  совокъ.  Здѣсь  я  пользуюсь  случаемъ  выразить  всѣмъ  выше¬ 
означеннымъ  лицамъ  свою  искреннюю  признательность. 

Въ  настоящей  работѣ  я  касаюсь  только  русскихъ  предста¬ 
вителей  сопзресіев  Бсорз  зсорз  (Б.),  оставляя  въ  сторонѣ  Бсорз 
зіісіопоіиз  Внакре  и  Бсорз  Ъгисеі  Ним.,  также  представленныхъ  въ 
русской  фаунѣ. 

За  послѣднее  время  возстановлено  и  описано  нѣсколько  но¬ 
выхъ  расъ  Бсорз  зсорз  изъ  предѣловъ  Россіи;  насколько  это  было 
для  меня  возможно,  я  постарался  разобраться  въ  ихъ  системати¬ 
ческомъ  положеніи.  Результаты  этого  разбора  предлагаются  ниже 

В  Правильнымъ  родовымъ  названіемъ  для  разбираемой  группы 
совъ  во  праву  пріоритета  надо  считать  Зсорз ,  которое  установлено 
впервые  Ваѵісшу  въ  1809  году  („Безсг.  йе  ГЕ^ур1е“,  р.  291). 


ш  — 


вниманію  читателя.  Въ  настоящую  статью  вошли  также  и  біоло¬ 
гическія  наблюденія  надъ  этой  птичкой,  произведенныя  мною  въ 
окрестностяхъ  селенія  Мцхетъ. 

Промѣры  всюду  въ  настоящей  статьѣ  даны  въ  миллимет¬ 
рахъ.  Производились  они  слѣдующимъ  образомъ:  крыло  измѣря¬ 
лось  отъ  кистевого  сгиба  до  конца  самого  длиннаго  махового 
штангенциркулемъ  съ  точностью  до  одного  ішп.;  здѣсь  слѣдуетъ 
замѣтить,  что  колебанія  въ  длинѣ  крыла  кромѣ  индивидуальныхъ 
различій  обусловливаются  еще  степенью  изношенности  перьевъ, 
поэтому  въ  случаѣ,  если  существуетъ  разница  въ  длинѣ  крыла, 
надо  обращать  вниманіе  на  время,  когда  добыта  птица.  Хвостъ 
— отъ  основанія  до  конца  самаго  длиннаго  рулевого;  этотъ  про¬ 
мѣръ  менѣе  надеженъ,  ибо  здѣсь  всегда  можетъ  вкрасться  ошиб¬ 
ка,  такъ  какъ  одну  ножку  штангенциркуля  приходится  ставить 
наощупь.  Клювъ  измѣрялся  три  раза:  первый  по  сгибу  верхней 
челюсти  отъ  черепа  до  конца  верхняго  клюва  стальной  рулеточ¬ 
кой  съ  точностью  до  0,5  шш.,  этотъ  способъ  не  совсѣмъ  точенъ, 
вслѣдствіе  того  что  промѣру  мѣшаютъ  перья  у  основанія  клюва; 
второе  измѣреніе  производилось  слѣдующимъ  образомъ— одна  нож¬ 
ка  штангециркуля  ставилась  у  черепа  при  основаніи  верхняго 
клюва,  а  другая  у  его  конца;  и,  наконецъ,  третій  промѣръ — отъ 
внѣшняго  края  ноздри  до  конца  верхней  челюсти  штангенцирку¬ 
лемъ;  два  послѣднихъ  измѣренія .  допускаютъ  точность  до  0,1  шш. 
и  являются  вмѣстѣ  съ  промѣрами  крыла  наиболѣе  безошибочны¬ 
ми.  Я  предложилъ  бы  во  всѣхъ  орнитологическихъ  работахъ,  гдѣ 
есть  таблицы  промѣровъ  ири водить  эти  три  измѣренія,  такъ  какъ 
они  наиболѣе  надежны,  точны  и  исключаютъ  возможность  произ¬ 
вольнаго  толкованія,  напримѣръ,  слова  «клювъ»,  которому  раз¬ 
личные  авторы  придаютъ  разное  значеніе  (напримѣръ: — отъ  опе¬ 
ренія, — отъ  лба, —открытый  хребетъ  и  т.  п.).  Плюсна  измѣря¬ 
лась  отъ  середины  пяточнаго  сочлененія  до  основанія  задняго 
пальца. 

Даты  всюду,  за  исключеніемъ  западно-европейскихъ  экземпля¬ 
ровъ,  даны  по  старому  стилю. 

1.  8еор8  8С0р8  8С0Р8  (Іі). 
йігіх  зсорз  ЬпшЁ,  8узіета  паіигае,  1776,  р.  182. 

Эта  форма  сплюшки,  хотя  и  не  принадлежитъ  къ  птицамъ 
встрѣчающимся  въ  предѣлахъ  Россіи,  но  о  ней  приходится  ска- 


—  144  — 


Зать  нѣсколько  словъ,  такъ  какъ  это  первый  по  времени  описа¬ 
нія  представитель  разбираемой  группы  совъ,  съ  которымъ  долгое 
время  отожествляли  птицъ  населяющихъ  Россію. 

О  географическомъ  распространеніи  сплюшки  у  Линнея  (8у- 
зіеліа  ПаШгае,  1766,  р.  132)  только  сказано:  <НаЪПа1  іп  Еиго- 
ра»;  поэтому  въ  настоящее  время  для  насъ  затруднительно  уста¬ 
новить  Іегга  Іуріса  для  #.  5.  зеорз  (Ь.).  Въ  Зоологическомъ  Му¬ 
зеѣ  Имп.  Академіи  Наукъ  имѣется  семь  экзепляровъ  этой  птички 
изъ  предѣловъ  Западной  Европы:  три  изъ  Франціи,  одинъ  изъ 
Цюриха  и  три  изъ  сѣверной  Албаніи.  Принимая  четыре  первыхъ 
экземпляра  за  типичную  форму,  описанную  Линнеемъ,  я  принуж¬ 
денъ  албанскихъ  птицъ  отнести  къ  слѣдующей  расѣ,  отличія  ко¬ 
торой  я  привожу  ниже.  Мнѣ  не  представляется  возможнымъ,  за 
отсутствіемъ  матеріала  провести  восточную  границу  распростра¬ 
ненія  5.  5.  зеорз  (Ь.);  выясненіе  этого  вопроса  возможно  только 
при  наличности  экземпляровъ  зорьки  изъ  бблыного  числа  мѣстъ 
Западной  Европы,  чѣмъ  матеріалъ  которымъ  пользовался  я. 

Привожу  перечень  и  промѣры  четырехъ  типичныхъ  экземп¬ 
ляровъ  изъ  коллекціи  Зоолог.  Музея  Имп.  Академіи  Наукъ. 


Измѣренія  8сорз  зеорз 
(Ь.)  изъ  Зап.  Европы. 

Мааззе  ѵоп  Зеорз  зеорз 
(Ъ.)  аиз  АѴѳзІ-Еигора 

СоІІ.  Миз.  2оо1.  Ас. 
Саез.  Реѣгор. 

6 

О.Л 

Формула  крыла. 
Еогшиіа  аіае. 

Хвостъ. 

Саийа. 

Клювъ  отъ  черепа  по 
сгибу  рулеточкой. 
Козѣгшп  I. 

Клювъ  отъ  черепа  до 
конца  штангенцирку¬ 
лемъ. 

Козѣгпт  II. 

Клювъ  отъ  внѣшняго 
края  ноздри  до  конца 
,  штангенциркулемъ. 

Козѣгшп  III. 

св  . 

в  2 
о  В 

Ч  ев 
ЙН 

(?  $)  Ййгісѣ,  Зсііеіпг.  . 

160 

со 

А 

г-Н 

А 

ю 

72 

21 

18,7 

10,0 

23 

„Ееізѳ  пасѣ  Егапкгеісѣ“ 

Ое.  ѵ.  Кеузееьпш  . . 

157 

4>1>5 

69 

18,5 

17,1 

8,7 

21,5 

Ыѳш . . 

149 

5>1>6 

65 

19 

17,6 

8,9 

22 

сГ  ^иѵ.  2)  X.  ЗйсИгапк- 

геіеѣ,  8снЫ)тее, 

№  16856.  ...... 

1544>1=5 

67 

19 

17,7 

9,5 

21 

2)  На  оригинальной  этикеткѣ  помѣчено:  „сГ  ай.“,  но  на  самомъ 
дѣлѣ  это  молодая  птица  этого  года,  на  что  указываютъ  остатки  гнѣз¬ 
дового  наряда.  • 


145 


Около  восьми  лѣтъ  тому  назадъ  Уют.  ѵ.  Тзснцві  описалъ  три 
новыхъ  формы  Зсорз  изъ  Греціи  и  острововъ  Средиземного  моря 
(см.:  «ОгпіІѣоІо^ізсЬез  Таѣгѣисіі»,  XV  (1904),  р.  101  —  105);  но  я 
ихъ  не  буду  касаться,  такъ  какъ  моей  задачей  является  разборъ 
только  русскихъ  формъ,  какъ  наиболѣе  мнѣ  доступныхъ. 


2.  8сорз  8Сор8  рпісііеііа  (Раьь.). 

8ігіх  риісігеііа  Раьъа8,  Ееізе  Вдізз.  Веісѣез.  (1771),  р.  456.  №  8. 

8ігіх  риісігеііа  Раъъаз,  Путешествіе  по  Россійской  Имперіи,  С.-Пб., 

1809,  т.  I,  прибавленіе  стр.  7. 

РізогЫпа  зсорз  риісігеііа  (Раьъ.)  пот  гезШ.,  Ѵіст.  у.  Тзсыіізі,  ІІЪег 

раіаеагкіізсѣе  Гогтеп.  „ОгпіДюІо^ізсЬез 
9аЬгЪисЬ“,  XIV  (1908),  р.  187. 

Въ  1771  году  Далласъ  въ  описаніи  своего  путешествія  по 
Россіи  называетъ  сплюшекъ,  найденныхъ  по  нижней  Волгѣ  и  Яику, 
8ігіх  риісігеііа  и  даетъ  слѣдующее  описаніе  этой  птички  (я  цити¬ 
рую  по  русскому  изданію  1809  года,  прибавленіе  стр.  7):  «...ушки 
въ  разсужденіи  птицы  нарочито  велики.  Окологлазные  кружки  не¬ 
большіе  сѣрые,  и  надъ  глазами  прерываются;  отъ  верхняго  конца 
кружковъ  до  ноздрей  протянута  бѣлая  черта  .  .  .  Спина  сѣрая  3) 
съ  малыми  искорками  и  струйками,  .  .  .  каждаго  пера  стебль 
черный.  Брюхо  бѣлесоватыми  покрывается  перьями,  у  которыхъ 
стебель  такъ  же  черный,  и  поперекъ  каждаго  пера  рѣдкія  видны 
струи.  .  .  .  Водится  изобильно  въ  полуденныхъ  мѣстахъ  при  Вол¬ 
гѣ,  Самарѣ,  Яикѣ  около  жилъ  и  въ  лѣсахъ».  Но  очевидно  Дал¬ 
ласъ  не  отличалъ  русскихъ  птицъ  отъ  западно-европейскихъ,  по¬ 
тому  что  въ  «2оо§гарѣіа  Воззо-Азіаііса,  т.  I,  стр.  311»  мы  нахо¬ 
димъ  $.  риісігеііа  въ  синонимикѣ.  Въ  работахъ  послѣдующихъ 
орнитологовъ  данное  Далласомъ  названіе  фигурируетъ  также  въ 
синонимикѣ;  и  только  въ  1903  году  Ѵісток  ѵом  Тзснизі 4)  возста¬ 
навливаетъ  его  по  одному  экземпляру  изъ  окрестностей  Оренбурга 
и,  попутно,  тоже  по  одному  экземпляру,  описываетъ  новую  форму 
изъ  Сарепты;  болѣе  подробно  объ  этой  работѣ  я  поговорю  ниже. 

Я  просмотрѣлъ  болѣе  сотни  Зсорз  изъ  различныхъ  мѣстъ 
Европейской  и  Азіатской  Россіи.  Изъ  нѣкоторыхъ  районовъ  у  ме¬ 
ня  были  недурныя  серіи,  а  именно:  21  экземпляръ  изъ  окрестно¬ 
стей  селенія  Мцхетъ  Тифлисской  губерніи  въ  моей  личной  кол- 

°)  Разрядка  моя. 

4)  Огпііѣоіо^ізсѣез  ЗаіігЪисЬГ,  XIV  (1903),  р.  137—139. 

И зв.  КавЕ.  Муз.  VII. 


10. 


146  — 


лекціи;  семь  экземпляровъ  сборовъ  Н.  Н.  Сомова  изъ  Харьковской 
губ.  и  болѣе  десятка  изъ  Туркестана  и  Семирѣчья  сборовъ  Рус- 
сова  и  Сѣверцова  въ  Музеѣ  Академіи  Наукъ.  Изъ  остальныхъ 
мѣстъ  были  небольшія  серіи  штуки  по  четыре,  либо  одиночные 
экземпляры.  Такимъ  образомъ  въ  моемъ  распоряженіи  былъ  мате¬ 
ріалъ  почти  изъ  всѣхъ  районовъ  Россіи,  гдѣ  только  живетъ  эта 
птичка,  безъ  сколько  нибудь  значительныхъ  перерывовъ. 

На  основаніи  изученія  этого,  во  всякомъ  случаѣ,  довольно 
значительнаго  матеріала,  я  пришелъ  къ  убѣжденію,  что  всю  Рос¬ 
сію,  за  исключеніемъ  южныхъ  частей  Закаспійской  области,  Бу¬ 
хары  и,  примыкающаго  къ  ней,  самаго  юга  Туркестана  (быть  мо¬ 
жетъ  и  Талы ш а),  населяетъ  одна  форма,  которой  надо  дать,  исправ¬ 
ленное  согласно  требованіямъ  современной  номенклатуры,  старое 
палласовское  названіе — 8сорз  зсорз  риіскеііа  (Раьь.). 

Что  же  касается  отличій  русскихъ  птицъ  отъ  типичной  фор¬ 
мы,  то  прежде,  чѣмъ  перейти  къ  ихъ  описанію,  мнѣ  придется  сдѣ¬ 
лать  нѣсколько  предварительныхъ  замѣчаній. 

Всякому  занимающемуся  орнитологіей  извѣстно  конечно,  что 
наша  обыкновенная  неясыть — Зугпіит  аіисо  (Б.)  представляетъ  по 
окраскѣ  два  типа:  рыжій  и  сѣрый,  съ  существованіемъ  полныхъ 
переходовъ  между  ними.  Попытки  различать  ихъ,  какъ  двѣ  гео¬ 
графическія  расы,  потерпѣли  неудачу,  ибо  всюду  обѣ  разновид¬ 
ности  живутъ  вмѣстѣ.  Профессоръ  М.  А.  Мензбиръ  5)  приписы¬ 
ваетъ  это  явленіе  личной  измѣнчивости,  съ  чѣмъ  нельзя  не  со¬ 
гласиться,  потому  что  если  считать,  что  существуетъ  два  подвида, 
то  мы  не  имѣемъ  перваго  необходимаго  условія — разграниченнаго 
ареала  обитанія;  принимать  два  вида  намъ  не  позволяетъ  суще¬ 
ствованіе  полныхъ  переходовъ  и  совершенное  отсутствіе  какихъ 
либо  иныхъ  признаковъ  для  раздѣленія  этихъ  формъ,  кромѣ  ко¬ 
лебаній  въ  окраскѣ.  Въ  подобномъ  случаѣ,  какъ  я  полагаю,  наи¬ 
болѣе  удобнымъ  будетъ,  терминъ  аЪеггаІіо  6);  а  такъ  какъ  Лин¬ 
нею  7)  типомъ  описанія  служила  сѣрая  форма,  то  она  и  должна 
считаться  за  основную,  а  рыжее  видоизмѣненіе  будетъ  только  ея 
аберраціей.  Подобныя  же  различія  въ  окраскѣ  наблюдаются  и  у 
пустынной  8сорз  Ъгисеі  Ним.  Что  же  касается  8сорз  зсорз,  то  я  не 

5)  Птицы  Россіи,  II,  стр.  Н04. 

6)  Разборъ  этого  термина  см.:  А.  ГІ.  Семеновъ-Тянь-Щаньскі  й. 
Таксономическія  границы  вида  и  его  подраздѣленій,  „Записки  Ими. 
Акад.  Наукъ",  т.  ХХУ  (1910),  Л»  1,  стр.  24, 

7)  Зузіеіна  ХаЫігае,  1776,  р.  162. 


147 


встрѣчалъ  въ  литературѣ  указаній  на  существованіе  различныхъ 
типовъ  окраски  у  этого  вида;  и  только  М.  А.  Мензбиръ  въ  част¬ 
номъ  разговорѣ  указалъ  на  возможность  подобнаго  случая.  Теперь, 
послѣ  изученія  бывшаго  у  меня  на  рукахъ  матеріала,  у  меня  не 
остается  никакихъ  сомнѣній,  что  и  Бсорз  зсорь  риісігеііа  Раьь.  8), 
подобно  предыдущимъ  формамъ,  даетъ  въ  крайнихъ  своихъ  коле¬ 
баніяхъ  два  тина  окраски.  Наиболѣе  часто  встрѣчаются  экземпля¬ 
ры  съ  преобладаніемъ  сѣрыхъ  оттѣнковъ  и  только  съ  небольшой 
примѣсью  рыжаго  цвѣта,  главнымъ  образомъ,  на  плечахъ  и  крою¬ 
щихъ  крыла;  второе  видоизмѣненіе  отличается  сильнымъ  развиті¬ 
емъ  рыжихъ  оттѣнковъ.  Второй  типъ  окраски  въ  чистомъ  своемъ 
видѣ  довольно  рѣдокъ;  такъ  изъ  всего  просмотрѣннаго  матеріала 
только  два  экземпляра  отличаются  очень  сильнымъ  развитіемъ  ры¬ 
жаго  цвѣта:  одинъ  изъ  нихъ  сГ  ай.  отъ  10.  VI.  1908  изъ  Дон¬ 
ской  области,  а  другой,  тоже  сГ,  отъ  21.  IV.  1903  изъ  Пензен¬ 
ской  губерніи  въ  коллекціи  В.  М.  Артоболевскаго.  Въ  большин¬ 
ствѣ  случаевъ  встрѣчаются  переходные  экземпляры,  у  которыхъ 
рыжій  цвѣтъ  появляется  на  какой  либо  одной  группѣ  перьевъ, 
тогда  какъ  окраска  остальныхъ  частей  тѣла  не  мѣняется.  По 
большей  части  усиленіе  рыжаго  цвѣта  происходитъ  на  верхней 
сторонѣ,  захватывая  перья  темени,  затылка,  кроющія  крыла  и 
плечевыя;  при  болѣе  сильномъ  окрашиваніи  мѣняютъ  цвѣтъ  и 
перья  спины  и  надхвостья.  На  нижней  сторонѣ  рыжій  цвѣтъ  раз¬ 
вивается  рѣже  и  не  въ  такой  сильной  степени,  какъ  сверху.  От¬ 
тѣнки  этого  цвѣта  варіируютъ  весьма  сильно:  отъ  яркаго  свѣтло- 
рыжаго  до  рыжеватаго  буро-коричневаго.  Вообще  долженъ  замѣ¬ 
тить,  что  почти  невозможно  найти  двухъ  взрослыхъ  птицъ  тожде¬ 
ственныхъ  по  рисунку  и  но  тонамъ  окраски;  и,  чтобы  разбирать¬ 
ся  въ  подвидахъ,  нужны  не  единичные  экземпляры,  а  серіи  и 
притомъ  довольно  значительныя. 

Такимъ  образомъ  еще  у  одного  вида  изъ  группы  Бігіді/огтез 
мы  находимъ  наклонность  къ  измѣненію  окраски  въ  сторону  раз¬ 
витія  рыжихъ  оттѣнковъ.  Очевидно  тутъ  мы  имѣемъ  дѣло  съ  такъ 
называемымъ  «морфологическимъ  параллелизмомъ».  Поэтому  я  пред¬ 
лагаю  называть  подобныя  уклоненія  (быть  можетъ  въ  будущемъ 


ь)  Я  говорю  пока  только  объ  этой  расѣ,  такъ  какъ  по  ней  у  ме¬ 
ня  былъ  вполнѣ  достаточный  матеріалъ;  но,  вѣроятно,  на  большемъ 
матеріалѣ  подобную  измѣнчивость  возможно  будетъ  установитъ  и  у 
остальныхъ  расъ  этого  вида. 


148 


они  будутъ  найдены  и  еще  у  какого  либо  вида  совъ)  аѣеггаііо 
ги{а,  или  сокращенно  —  аѣ.  ги/а . 

Формулируя  все  вышесказанное  мы  полу  наемъ  слѣдующій 
діагнозъ  для  сѣрой  типичной  Зсорз  зсорз  риіскеііа  (Раы.):  верхняя 
сторона  сѣрая  съ  волнистымъ  рисункомъ  и  черными  наствольны- 
ми  пятнами,  рисунокъ  и  пятна  выражены  рѣзко;  рыжій  цвѣтъ 
развитъ  слабо,  онъ  находится  главнымъ  образомъ  на  плечевыхъ 
и  кроющихъ  крыла,  отдѣльныя  пятна  его  могутъ  быть  разброса¬ 
ны  и  по  другимъ  участкамъ  перьевъ,  но  не  нарушая  основного- 
сѣраго  цвѣта;  низъ  свѣтлый  съ  легкимъ  желтовато-бурымъ  нале¬ 
томъ,  волнистость  выражена  слабо,  наствольныя  темныя  пятна  вы¬ 
ражены  хорошо;  свѣтлыя  пятна  на  плечевыхъ  съ  небольшой  при¬ 
мѣсью  рыжеватыхъ  оттѣнковъ,  да  и  то  ближе  къ  внутреннему 
ихъ  краю. 

Для  Зсорз  зсорз  риісііеііа  (Раьь.)  аѣ.  гм/а  діагнозъ  будетъ 
слѣдующій:  общій  тонъ  верхней  стороны  рыжій  или  буро-рыжій; 
рисунокъ  тотъ  же,  что  и  въ  предыдущемъ  случаѣ,  но  кажется 
менѣе  рѣзкимъ  вслѣдствіе  болѣе  темной  общей  окраски;  низъ  бо¬ 
лѣе  или  менѣе  рѣзко  выраженнымъ  буровато-рыжимъ  оттѣнкомъ, 
пятна  на  плечевыхъ  съ  очень  большой  примѣсью  рыжаго. 

Экземпляры  стоящіе  посрединѣ  между  этими  крайними  коле¬ 
баніями  въ  окраскѣ  будутъ  переходными;  при  чемъ  цвѣтораспо¬ 
ложеніе  у  нихъ  можетъ  весьма  сильно  варіировать. 

Второе  замѣчаніе,  которое  я  хотѣлъ  бы  сдѣлать,  это  относи¬ 
тельно  окраски  молодыхъ.  Въ  моемъ  распоряженіи  было  9  молодыхъ 
птицъ;  четыре  изъ  окрестностей  селенія  Мцхетъ  Тифлисской  губ.,  а 
остальныя  изъ  различныхъ  мѣстъ  Россіи.  Здѣсь,  какъ  и  въ  предыду¬ 
щемъ  случаѣ  у  взрослыхъ  экземпляровъ,  я  нахожу  два  типа  окрас¬ 
ки.  Опишу  сначала  первый  наиболѣе  распространенный:  порхаю¬ 
щіе  птенцы  съ  достаточно  выросшими  маховыми  (крыло  около- 
135  пип.;  болѣе  молодыхъ  не  было  въ  моемъ  распоряженіи)  окра¬ 
шены  весьма  равномѣрно  въ  однообразный  землисто-сѣрый  цвѣтъ, 
съ  чуть  замѣтнымъ  рыжеватымъ  налетомъ  на  плечахъ;  рисунокъ 
у  нихъ  мельче  и  не  столь  интенсивно  выраженъ,  какъ  у  старыхъ 
птицъ,  такъ  что  они  кажутся  не  столь  испещренными,  какъ  ста¬ 
рыя  птицы  и,  если  можно  такъ  выразиться,  грязнѣе;  буровато¬ 
рыжіе  оттѣнки  старыхъ  птицъ  отсутствуютъ.  Съ  возрастомъ  ха¬ 
рактеръ  рисунка  становится  очень  похожимъ  на  рисунокъ  ста¬ 
рыхъ  птицъ  и  рыжій  цвѣтъ  на  плечахъ  и  кроющихъ  крыла  дѣ¬ 
лается  интенсивнѣе;  но  все  таки  осеннихъ  совокъ  вывода  этого 


149 


тода  всегда  можно  отличить  отъ  перезимовавшихъ  стариковъ;  онѣ 
сѣрѣе  старыхъ  птицъ  и  кромѣ  того  у  молодыхъ,  даже  вполнѣ  вы¬ 
правившихся,  всегда  есть  остатки  гнѣздового  наряда  на  зобѣ  и 
шеѣ  9);  при  извѣстномъ  навыкѣ  совершенно  нельзя  ошибиться  въ 
опредѣленіи  возраста  птички,  что  случается  къ  сожалѣнію  доволь¬ 
но  часто,  даже  съ  опытными  собирателями,  ибо  среди  просмо¬ 
трѣннаго  мною  матеріала  оказались  экземпляры  помѣченные  «аб.>, 
когда  на  самомъ  дѣлѣ  это  молодыя  птицы  вывода  этого  года.  Вто¬ 
рой  типъ  окраски  молодыхъ  грязный  буровато-рыжій;  онъ  встрѣ¬ 
чается  гораздо  рѣже  предыдущаго;  у  меня  было  только  два  экземп¬ 
ляра  этого  измѣненія:  одинъ  №  3561  отъ  26.  VI.  1856  изъ  Тама¬ 
ни  въ  коллекціи  Зоологическаго  Музея  Московскаго  Университета, 
а  другой  за  №  51  отъ  30.  ѴШ.  1905  со  станціи  Крюково  Нико¬ 
лаевской  ж.  д.  въ  коллекціи  В.  Г.  Дурова,  при  чемъ  интенсив¬ 
ность  буро-рыжаго  цвѣта  у  этихъ  экземпляровъ  не  одинакова. 
Прослѣдить  дальнѣйшія  измѣненія  этого  наряда  за  отсутствіемъ 
матеріала  я  не  могъ.  Очевидно  еще  въ  гнѣздовомъ  нарядѣ  намѣ¬ 
чается  принадлежитъ  ли  совка  къ  сѣрой  формѣ,  либо  это  аЬ.  ги/а. 
На  это  заключеніе  наводятъ  меня  слѣдующія  два  факта:  первый, 
что  рыжеватые  молодые  встрѣчаются  рѣже,  подобно  тому  какъ 
аЪ.  ги{а  болѣе  рѣдка  сравнительно  съ  типичной  сѣрой  формой;  а 
второй — въ  моей  закавказской  коллекціи  (17  взрослыхъ  и  4  мо¬ 
лодыхъ)  нѣтъ  ни  одного  экземпляра  рыжаго  видоизмѣненія,  тогда 
какъ  изъ  Таманскаго  полуострова,  откуда  происходитъ  вышеупо¬ 
мянутый  молодой,  я  имѣлъ  и  аЪ.  ги/'а.  Интересно  было  бы  уста¬ 
новить,  передаются  ли  цвѣтовыя  отличія  у  совокъ  исключительно 
по  наслѣдству  или  возможно  и  произвольное  появленіе  того  или 
другого  видоизмѣненія.  Имѣющіеся  въ  моемъ  распоряженіи  факты 
говорятъ  пока  за  первое  предположеніе;  такъ  въ  окрестностяхъ 
Мцхета  пришлось  мнѣ  два  раза  встрѣтить  выводки  совокъ,  и  въ 
обоихъ  случаяхъ  и  самки,  и  молодыя  оказались  принадлежащими 
къ  сѣрой  формѣ,  при  чемъ  различія  въ  окраскѣ  материи  дѣтей 
были  лишь  тѣ,  о  которыхъ  я  говорилъ  выше,  то  есть  обусловли¬ 
вались  различнымъ  возрастомъ  птицъ. 

Здѣсь  приходится  исправить  неточность  въ  книгѣ  проф.  М. 
А.  Мензбира  «Птицы  Россіи  т.  II  стр.  283»,  гдѣ  сказано,  что 

.9)  Въ  тѣхъ  случаяхъ,  когда  это  возможно,  безошибочнымъ  при¬ 
знакомъ  молодости  птицы  служитъ  неполное  окостененіе  черепа.  Къ 
сожалѣнію  этотъ  способъ  опредѣленія  возраста  доступенъ,  главнымъ 
образомъ,  только  полевымъ  наблюдателямъ  (при  сниманіи  шкурки). 


150 


«въ  молодости  совка  отличается  большимъ  развитіемъ  рыжаго* 
цвѣта,  отчего  въ  общемъ  выглядитъ  и  грязнѣе,  и  темнѣе  ста¬ 
рыхъ  птицъ»;  на  самомъ  дѣлѣ  подобные  экземпляры  встрѣчаются, 
какъ  исключеніе,  а  нормальнымъ  надо  считать,  что  молодые  и 
свѣтлѣе  и  сѣрѣе  стариковъ. 

И  наконецъ  третье  замѣчаніе,  которое  я  хотѣлъ  сдѣлать,  это 
относительно  полового  диморфизма.  Изъ  17-ти  взрослыхъ  птицъ 
окрестностей  селенія  Мцхетъ  у  меня  одиннадцать  самцовъ  и  шесть 
самокъ;  въ  этой  серіи  обращаетъ  на  себя  вниманіе  то  обстоятель¬ 
ство,  что  самки  чуть  рыжѣе  самцовъ;  подобное  же  указаніе  я  на¬ 
хожу  и  въ  работѣ  Н.  Н.  Сомова  о  харьковскихъ  птицахъ.  При 
этомъ  надо  замѣтить,  что  этотъ  фактъ  хорошо  видѣнъ  только  на 
серіяхъ  (при  навыкѣ  его  можно  наблюдать  и  на  отдѣльныхъ, 
экземплярахъ)  и  притомъ  однотипныхъ,  ибо,  если  взять,  напри¬ 
мѣръ,  самца  аЪ.  гг^а  и  сѣрую  самку,  то  у  насъ  кромѣ  путаницы, 
разумѣется,  ничего  не  получится. 

Перехожу  теперь  къ  описанію  отличій  Зсорз  зсорз  риіскеііа 
(Раьь.)  отъ  типичной  Зсорз  зсорз  зсорз  (И).  Окраска  верхней  сто¬ 
роны  у  типичной  нашей  совки  съ  большимъ  количествомъ  сѣраго 
цвѣта,  чего  я  не  вижу  на  западно-европейскихъ  (французскихъ), 
экземплярахъ,  гдѣ  сѣрые  тона  замѣнены  глинисто-буроватыми;  да¬ 
же  у  темныхъ  рыжихъ  нашихъ  птицъ  можно  отыскать  участки 
перьевъ,  хотя  бы  отчасти  имѣющихъ  чистый  сѣрый  оттѣнокъ;  на- 
ствольныя  темныя  пятна  и  рисунокъ  выражены  рѣзче,  у  фран¬ 
цузскихъ  птицъ  они  болѣе  блѣдны  и  расплывчаты;  свѣтлыя  пят¬ 
на  на  плечевыхъ  у  русскихъ  экземпляровъ  въ  большинствѣ  слу¬ 
чаевъ  съ  сильнымъ  развитіемъ  бѣлаго  цвѣта;  и  общій  тонъ  окрас¬ 
ки  у  $.  5.  риісігеііа  ярче  и  темнѣе. 

Сводка  о  географическомъ  распространеніи  совки  въ  Евро¬ 
пейской  Россіи  дана  М.  А.  Мензбиромъ  10 ).  Здѣсь  мнѣ  придется 
сдѣлать  нѣкоторыя  дополненія  и  разсмотрѣть  данныя,  касающіяся 
внѣевропейскихъ  частей  Имперіи.  Западная  граница  совпадаетъ 
съ  политичеккой  границей  Россіи,  ибо,  какъ  я  уже  указывалъ  вы¬ 
ше,  три  албанскіе  экземпляра  относятся  къ  описываемой  формѣ; 
предѣловъ  распростраденія  нашей  расы  въ  Западной  Европѣ,  за 
отсутствіемъ  матеріала,  я  установить  не  могъ.  Южная  граница 
идетъ  по  сѣверному  побережью  Чернаго  моря  и  черезъ  южное  За¬ 
кавказье  къ  Каспійскому  морю.  Па  Кавказѣ  совка  распростране¬ 


но  Птицы  Россіи,  т.  И,  стр.  280. 


151 


на  повсюду,  гдѣ  есть  для  нея  подходящія  условія;  въ  горы  под¬ 
нимается  до  3000'  (по  Радде  въ  лѣсахъ  Боржома  п) — 3500'  на¬ 
блюденія  II.  В.  Нестерова  въ  западномъ  Закавказьѣ  12)‘  Затѣмъ 
граница  поднимается  выше  и  огибаетъ  съ  сѣвера  пустыни  Закас¬ 
пійской  области  (здѣсь  по  оазисамъ  живетъ,  повидимому,  слѣдую¬ 
щая  форма,).  Въ  Туркестанѣ  она  снова  спускается  къ  югу  до 
Чиназа,  откуда  въ  Зоол.  Музеѣ  Академіи  Наукъ  есть  экземпляръ 
Руссова.  Дальше  черезъ  Семирѣчье  (сборы  Н.  А.  Сѣверцова  въ 
Академіи  Наукъ  и  экземпляръ,  добытый  экспедиціей  проф.  В.  В. 
Сапожникова,  въ  Томскомъ  Университетѣ)  къ  сѣверу  отъ  пустынь 
Восточнаго  Туркестана  тянется  до  Забайкалья;  отсюда  изъ  Троицко- 
савска  есть  экземпляръ  Ѳ.  К.  Лоренца,  хранящійся  въ  Зоол. 
Музеѣ  И.  Академіи  Наукъ;  это  самое  восточное  нахожденіе  нашей 
зорьки  въ  Сибири.  Самыми  сѣверными  пунктами,  гдѣ  найдена  эта 
птичка  въ  Сибири,  являются  окрестности  Красноярска 13)  около 
56°  с.  ш.  и  Томска14)  около  57°  с.  ш.  Въ  Европейской  Россіи 
этотъ  предѣлъ  поднимается  еще  выше,  доходя  почти  до  60  с.  ш.; 
такъ  С.  Н.  Алферакп  15)  нашелъ  совку  на  гнѣздовьѣ  въ  Шлиссель¬ 
бургскомъ  уѣздѣ  Петербургской  губерніи.  Кромѣ  того,  какъ  на  до¬ 
полненія  къ  сводкѣ  М.  А.  Мензбира,  надо  указать  на  находки  этой 
птички  въ  Покровскомъ  уѣздѣ  Владимірской  губерніи,  гдѣ  но  сви¬ 
дѣтельству  Ѳ.  К.  Лоренца  она  нерѣдка  16),  и  близъ  станціи  Крю¬ 
ково  Николаевской  ж.  д..  откуда  имѣется  молодой  экземпляръ  у 
В.  Г.  Дурова. 

Перехожу  теперь  къ  разбору  трехъ  географическихъ  расъ. 
Зсорз  зсорз  описанныхъ  за  послѣднее  время  изъ  предѣловъ  Россіи. 

Первой  но  времени  описана  въ  1903  году  Ѵіст.  у.  Тзсни- 
8і 17)  Зсорз  (Різоткіпа)  зсорз  запкіпуі  изъ  окрестностей  Сарепты; 
при  чемъ  авторъ  различаетъ  двѣ  формы:  болѣе  темную  /5.  5.  риі- 
сіьеііа  (Раьь.)  изъ  окрестностей  Оренбурга  и  болѣе  свѣтлую  и  сѣ~ 


и)  О  г  і  8  Саисазіса,  стр.  91. 

12)  „Ежегодникъ  Зоол.  Муз.  Ими.  Акад.  Наукъ“,  т.  XVI  (191 1)г 
стр.  377. 

13)  „Орнитологическій  Вѣстникъ“,  1910,  стр.  260. 

14)  Г.  Э.  іоганзенъ,  Птицы  Семирѣчья  и  Туркестана  по  сборамъ 
проф.  В  В.  Сапожникова  въ  1902  году,  Томскъ  1908,  стр.  25. 

15)  „Ежегодникъ  Зоол.  Муз.  Импер.  Акад.  Нау къ “  т.  XI  (1906), 

стр.  VIII. 

16)  „Орнитологическій  Вѣстникъ^,  1911,  стр.  281. 

17)  „ОгпіПіоІо^ізсІіез  ІаѣгЪисѣ",  XIV  (1908),  р.  137. 


152  — 


ру ю  свою  /5.  5.  загисіпуі.  Прежде  всего  я  долженъ  отмѣтить,  что 
обѣ  формы  у  Ѵтст.  ѵ.  Тзсніт  имѣлись  лишь  въ  единственномъ 
экземплярѣ.  Во  вторыхъ  сравненіе  самиа  съ  самкой  для  установ¬ 
ленія  новой  формы  вешь  недопустимая.  И,  наконецъ,  возстанав¬ 
ливать  старое  налласовское  названіе  приходится  не  для  оренбург¬ 
скаго  экземпляра,  а  для  сѣраго  сарептскаго,  такъ  какъ  Далласъ 
въ  своемъ  описаніи  ясно  говоритъ  о  сѣрой  окраскѣ  спины  своихъ 
экземпляровъ,  которая  въ  данномъ  случаѣ  и  принимается  въ  раз- 
счетъ.  Такимъ  образомъ  описанная  V.  ѵ.  Тзснизі  форма  будетъ 
типичной  /5.  §.  ргйскеііа  (Раьь.),  а  его  оренбургская  птица  являет¬ 
ся  переходной  къ  аЬ.  ги^а;  къ  сожалѣнію,  не  имѣя  въ  рукахъ  это¬ 
го  экземпляра,  трудно  сказать,  насколько  сильно  онъ  приближается 
къ  этому  видоизмѣненію.  Другіе,  приводимые  авторомъ  описанія 
признаки,  какъ  разница  въ  строеніи  наствольныхъ  пятенъ  и  въ 
характерѣ  волнистости  надо  отнести  къ  факторамъ  личной  измѣн¬ 
чивости,  весьма  сильной,  какъ  я  упоминалъ  выше  у  этихъ  птицъ. 
Такимъ  образомъ  еще  лишній  разъ  приходится  убѣдиться,  какъ 
опасно  описывать  географическія  расы,  не  имѣя  достаточнаго  ма¬ 
теріала.  Чтобы  не  быть  голословнымъ  я  укажу  въ  подтвержденіи 
всего  вышесказаннаго,  на  прекрасную  серію  сплюшекъ  изъ  пода» 
Оренбурга  и  Гурьева  въ  коллекціи  М.  А.  МЕНзвира,  среди  кото¬ 
рыхъ,  если  слѣдовать  V.  у.  Тзсніш,  надо  различать,  по  крайней 
мѣрѣ,  двѣ  формы,  хотя  экземпляры  добыты  въ  данной  мѣстности 
(разстояніе  въ  нѣсколько  десятковъ  верстъ,  при  отсутствіи  какихъ 
либо  естественныхъ  преградъ,  совершенно  не  можетъ  быть  приня¬ 
то  въ  разсчетъ).  Подобную  же  разницу  я  нахожу  и  среди  четы¬ 
рехъ  экземпляровъ  коллекціи  В.  М.  Артоболевскаго  изъ  Пензен¬ 
ской  губерніи. 

Вторымъ  появилось  описаніе  Г.  Э.  іоганзена  18)  въ  1908  го¬ 
ду.  Авторъ,  какъ  и  въ  предыдущемъ  случаѣ,  по  одному  экземпля¬ 
ру,  описываетъ  изъ  окрестностей  сел.  Басканъ  Семирѣченской 
области  новую  расу  совки — 8сорз  (РізогЫпа)  зсорз  Ъазсапіса. 
Экземпляръ  этотъ  «с?  ай.  20.  IV.  1902.  с.  Басканъ»  былъ  у  ме¬ 
ня  въ  рукахъ,  такъ  что  я  имѣлъ  возможность  сравнить  его  съ 
остальнымъ  матеріаломъ.  По  размѣрамъ  и  по  строенію  крыла  онъ 
ничѣмъ  не  отличается  отъ  остальныхъ  птицъ.  Что  же  касается 
цвѣтовыхъ  признаковъ,  на  которыхъ  основывается  авторомъ  опи- 


18)  Птицы  Семирѣчья  и  Туркестана,  собранныя  экспедиціей  про¬ 
фессора  В.  В.  Сапожникова  въ  1902  году,  Томскъ  1908,  стр.  25. 


153 


<санія  самостоятельность  этой  формы,  то  на  большомъ  матеріалѣ 
они  не  выдерживаютъ  критики.  Но  прежде,  чѣмъ  перейти  къ  раз¬ 
бору  описанія,  я  считаю  нужнымъ  сдѣлать  одно  маленькое  замѣ¬ 
чаніе;  Г.  Э.  іоганзенъ  беретъ  для  сравненія  западно-европейскихъ 
птицъ,  хотя  въ  то  же  время  признаетъ  существованіе  трехъ  рус¬ 
скихъ  расъ,  которыя  несомнѣнно  ближе  стоятъ  къ  описываемой 
формѣ,  чѣмъ  западно-европейскіе  экземпляры;  и,  не  имѣя  мате¬ 
ріала  по  русскимъ  птицамъ,  онъ  всетаки  рискуетъ  описывать  но¬ 
вую  форму,  даже  не  указывая  отличій  семирѣченской  совки  отъ 
экземпляра  изъ  окрестностей  Томска,  который  былъ  у  него  на  ру¬ 
кахъ.  Перехожу  теперь  къ  разбору  описанія  19):  «нижняя  сторона 
почти  совершенно  лишена  рыжаго  цвѣта»,  этотъ  признакъ  не  со¬ 
всѣмъ  вѣренъ,  ибо  экземпляръ  служившій  для  описанія  въ  совер¬ 
шенно  свѣжемъ  перѣ  и,  чуть  раздвигая  перья  на  груди,  я  сейчасъ 
же  нахожу  вполнѣ  достаточно  рыжаго,  чтобы  не  отличать  его  отъ 
совокъ  изъ  другихъ  мѣстъ,  но  въ  болѣе  поношенномъ  нарядѣ. 
Окраска  головы  и  спины  съ  преобладаніемъ  сѣраго  цвѣта  также 
не  представляетъ  изъ  себя  признака,  годнаго  для  выдѣленія  расы, 
ибо  сѣрый  цвѣтъ  на  верхней  сторонѣ  одна  изъ  характерныхъ  осо¬ 
бенностей  типичныхъ  русскихъ  птицъ;  тоже  самое  болѣе  рѣзкій 
рисунокъ  и  болѣе  чистый  бѣлый  цвѣтъ,  гдѣ  онъ  есть,  сравни¬ 
тельно  съ  западно-европейскими  экземплярами.  И  только  темно¬ 
каштановая  окраска  плечевыхъ  20)  могла  бы  представлять  изъ  се¬ 
бя  нѣкоторое  отличіе,  если  бы  въ  моей  коллекціи  не  отыскался 
экземпляръ  «с?  аб.  VII.  1911.  Мцхетъ.  №  859»  почти  до  тожде¬ 
ства,  не  исключая  и  окраски  плечевыхъ,  сходный  съ  семирѣчен¬ 
ской  совкой;  очевидно  въ  данномъ  случаѣ  мы  имѣемъ  дѣло  съ 
явленіемъ,  когда  рыжій  цвѣтъ  развился  сильнѣе  на  одной  группѣ 
перьевъ,  не  затронувъ  остальныхъ  частей  тѣла 21).  Въ  Зоологи¬ 
ческомъ  Музеѣ  Императ.  Академіи  Наукъ  хранятся  сборы  Н.  А. 
Сѣверцова  изъ  Семирѣченской  области;  экземпляры  эти  ничѣмъ  не 
выдѣляются  изъ  массы  остальныхъ  русскихъ  птицъ,  а  экземпляръ 
№  792  (7850)  отъ  21.  V.  изъ  Борохуджира  почти  неотличимъ  отъ 
экземпляра  «сГ.  7.  V.  1900.  Сѣверная  Албанія  №  207».  Такимъ 
образомъ  и  эта  раса  должна  быть  сведена  въ  синонимику. 

19)  ІЪібет,  стр.  26. 

20)  Терминъ  „плечевыя^,  который  употребляетъ  Г.  Э.  іоганзенъ, 
не  совсѣмъ  точенъ;  правильнѣе  называть  ту  группу  перьевъ,  гдѣ  наи¬ 
болѣе  развитъ  каштановый  цвѣтъ,  малыми  верхними  кроющими  крыла. 

21)  См.  выше  описаніе  аЪ.  ги{а. 


154 


Въ  той  же  работѣ  Г.  Э.  іоганзенъ  затрудняется,  куда  отне¬ 
сти  томскихъ  совокъ.  Изъ  окрестностей  Томска  у  меня  было  два 
экземпляра  сборовъ  П.  А.  Шастовскаго,  одинъ  «с?.  7.  ѴІН.  1911». 
еще  съ  остатками  гнѣздового  наряда  на  шеѣ,  зобѣ  и  головѣ,  а 
другой  «9  аб.  6.  V.  1911».  Оба  эти  экземпляра  неотличимы  отъ 
московскихъ  и  кавказскихъ  птицъ. 

И  наконецъ  послѣдней  была  описана  С.  А.  Бутурлинымъ  22) 
центрально-сибирская  совка — 8сорз  зсорз  згЫгіса.  Типовъ  описа¬ 
нія  къ  сожалѣнію  мнѣ  достать  не  удалось.  Но  несомнѣнно  и  эту 
расу,  подобно  двумъ  предыдущимъ,  приходится  уничтожить.  Пово¬ 
домъ  къ  этому  я  считаю  слѣдующее.  С.  А.  Бутурлинъ  хотя  и  опи¬ 
сываетъ  свою  расу  по  двумъ  экземплярамъ,  но  одинъ  изъ  нихъ 
не  можетъ  быть  принятъ  въ  разсчетъ  какъ  молодой,  такъ  какъ 
молодыя  птицы  и  отличаются  той  свѣтлой  и  сѣрой  окраской  23), 
которой  авторъ  описанія  придаетъ  значеніе,  достаточное  для  уста¬ 
новленія  новой  формы;  при  томъ  экземпляръ  этотъ  сильно  попор¬ 
ченъ  24).  Остается  слѣдовательно  одна  птица  безъ  опредѣленія  по¬ 
ла,  выуженная  мертвой  изъ  Енисея  15.  ѴШ.  19  ІО;  объ  этомъ 
экземплярѣ  въ  описаніи  сказано:  «вполнѣ  взрослый  экземпляръ», 
но  изъ  этой  фразы  совершенно  не  видно  перезимовавшая  ли  это 
птица,  или  вполнѣ  выправившаяся  молодая  вывода  этого  года.  Су¬ 
дя  по  приведенной  фразѣ,  я  думаю  что  второе  предположеніе 
болѣе  вѣрно,  ибо  если  бы  птица  была  старая,  то  врядъ  ли  нужно 
было  добавлять  «вполнѣ»,  да  и  то,  что  не  опредѣлёнъ  полъ,  го¬ 
воритъ  повидимому  за  второе  предположеніе.  Бо  вторыхъ  на  ту 
же  мысль  наводитъ  меня  и  само  описаніе,  привожу  изъ  него  вы¬ 
держку:  «опереніе  бросается  въ  глаза  своимъ  чистымъ  сѣрымъ 
тономъ  снизу,  на  головѣ  и  на  хвостѣ  безъ  слѣдовъ  охристаго  цвѣ¬ 
та  и  съ  ничтожной  примѣсыо  его  на  передней  спинѣ,  на  кра¬ 
яхъ  плечевыхъ  и  внутреннихъ  кроющихъ  крыла25)».  Этотъ 
діагнозъ  безъ  всякихъ  перемѣнъ  можетъ  быть  приложенъ  къ  лю¬ 
бой  молодой  птицѣ  сѣрой  расновидности  $.  $.  риіскеііа  (Раьь.)  изъ 
добытыхъ  въ  августѣ,  которыя  были  у  меня  на  рукахъ.  Для  при¬ 
мѣра  укажу  на  слѣдующія  три  экземпляра:  первый  «9  ]иѵ.  15. 
УШ.  ОЗ-  с.  Дурасовка  Пензенской  губ.»,  колл.  В.  М.  Артоболев¬ 
скаго,  №  4;  второй  іиѵ.  7.  ѴІП.  19П.>  колл.  И.  А.  Ніастов- 

22)  „Орнитологическій  Вѣстникъ“,  1910,  стр.  260—261. 

23)  См.  выше  объ  окраскѣ  молодыхъ. 

м)  Записываю  со  словъ  И.  В.  Нестерова,  добывшаго  эту  птицу 

25)  Разрядка  моя. 


155 


скаго  изъ  Томска,  и  третій  фу.  4.  ѴІН.  1908.  с.  Мцхетъ»  моей 
коллекціи;  всѣ  эти  три  птицы  смѣло  могутъ  быть  названы  8.  з.  зг- 
Ыгіса  Вот.  Повидимому  автору  неизвѣстно,  что  молодыя  совки  до¬ 
бытыя  осенью  и  уже  вполнѣ  выросшія  отличаются  сильнымъ  раз¬ 
витіемъ  сѣраго  цвѣта,  съ  небольшой  лишь  примѣсью  рыжаго  на 
плечахъ  и  кроющихъ  крыла,  какъ  разъ  тамъ  гдѣ  на  это  указы¬ 
ваетъ  С.  А.  Бутурлинъ.  Рѣзко  выдѣляющіяся  наствольныя  пятна 
у  красноярскаго  экземпляра  зависятъ  отъ  болѣе  свѣтлаго  общаго 
тона  окраски  и  кромѣ  того,  при  сравненіи  съ  западно-европейски¬ 
ми  экземплярами,  отъ  болѣе  яснаго  рисунка  русскихъ  совокъ.  Кро¬ 
мѣ  всего  вышесказаннаго  вторымъ  поводомъ  къ  уничтоженію  цент¬ 
рально-сибирской  совки,  мнѣ  послужилъ  .слѣдующій  фактъ:  въ  Зо¬ 
ологическомъ  Музеѣ  И мп.  Академіи  Наукъ  хранится  экземпляръ 
Ѳ.  К.  Лоренца  изъ  Троицкосавска  Забайкальской  области,  птица 
эта,  несомнѣнно  старый  самецъ,  отъ  1.  VI.  1884  года  почти  до 
тождества  близка  къ  совкамъ  сборовъ  П.  Н.  Сомова  въ  Харьков- 
ской  губ.  (академическій  матеріалъ).  Если  бы  дѣйствительно  су¬ 
ществовала  центрально- сибирская  раса  совки,  то  этотъ  экземпляр!,, 
добытый  еще  дальше  на  востокъ,  либо  принадлежалъ  бы  къ  этой 
формѣ,  либо  являлся  представителемъ  еще  неописанной  расы.  На 
самомъ  дѣлѣ  ни  того,  ни  другого  мы  не  видимъ,  а  наоборотъ  онъ 
ничѣмъ  не  отличается  отъ  своихъ  центрально-русскихъ  родичей. 
Предположить,  что  окрестности  Красноярска  населены  отдѣльной 
расой,  вкрапленной  въ  область  распространенія  типичной  >8.  5. 
риіскеііа ,  мы  не  можемъ,  вслѣдствіе  полнаго  отсутствія  физико-гео¬ 
графическихъ  условій,  которыя  способствовали  бы  изоляціи  этой 
центрально-сибирской  расы. 

Покончивъ  съ  систематической  частью  описанія  $.  $.  риі¬ 
скеііа  я  постараюсь  дать  сводку  біологическихъ  наблюденій 
надъ  этой  птичкой,  произведенныхъ  мною  въ  окрестностяхъ  сел. 
Мцхетъ  Тифлисской  губерніи.  Совка  является  здѣсь  наиболѣе  обы¬ 
кновенной  изъ  всѣхъ  совъ;  живетъ  она  повсюду,  гдѣ  есть  для  это¬ 
го  подходящія  условія,  то  есть  достаточно  высокія  древесныя  за¬ 
росли;  хотя  наиболѣе  многочисленна  по  нагорнымъ  грабовымъ  ро¬ 
щамъ  и  садамъ,  въ  уремахъ  поселяется  рѣже.  Первый  крикъ  этой 
птички  я  слыхалъ  31.  III.  1910;  въ  началѣ  апрѣля  уже  слышалъ 
перекличку  нѣсколькихъ  птицъ;  повидимому  у  насъ  она  прилета¬ 
етъ  въ  самыхъ  послѣднихъ  числахъ  марта  и  первыхъ  апрѣля. 
Вскорѣ  послѣ  прилета  не  рѣдкость  услыхать  крикъ  зорьки  и  днемъ. 
Къ  сожалѣнію,  не  смотря  на  поиски,  мнѣ  не  удалось  найти  гнѣз- 


—  156 


да  этой  птички.  Но  повидимому  она  гнѣздится  довольно  поздно  и 
притомъ  одинъ  разъ,  такъ  какъ  самый  ранній  выводокъ  съ  пор¬ 
хающими  птенцами  я  встрѣтилъ  2.  VII.  1911;  обычно  они  попа¬ 
дались  мнѣ  въ  срединѣ  этого  мѣсяца.  Ранѣе  вышеуказаннаго  сро¬ 
ка  я  ни  разу  не  встрѣчалъ  молодыхъ  птицъ.  Во  встрѣчаемыхъ 
семьяхъ  я  насчитывалъ  4 — 5  молодыхъ.  Выводки  въ  это  время 
обычно  попадаются  въ  оврагахъ  и  вообще  глухихъ  мѣстахъ,  гдѣ 
днемъ  очень  искусно  прячутся  на  покрытыхъ  лишаями  и  мхомъ 
вѣткахъ,  и  взлетаютъ  только  тогда,  когда  почти  наступишь  на 
нихъ;  зато  разъ  вспугнутые  разсыпаются  во  всѣ  стороны  и  при  при¬ 
ближеніи  опасности  снимаются  гораздо  раньше,  чѣмъ  въ  предыду¬ 
щемъ  случаѣ.  Послѣ  захода  солнца,  но  еще  задолго  до  наступле¬ 
нія  полной  темноты,  семьи  выбираются  на  открытыя  мѣста,  какъ 
болѣе  удобныя  для  охоты.  При  этомъ  молодыя  птицы  все  время 
перекликаются  между  собой;  крикъ  ихъ  совершенно  не  похожъ  на 
обычное  «сплю»;  онъ  болѣе  всего  напоминаетъ  лязгъ  косы,  если 
по  ней  слегка  производить  брускомъ;  звукоподражательно  его  мож¬ 
но  передать,  какъ:  «чуффъ,  чуффъ». 

Въ  концѣ  іюля  и  началѣ  августа  молодые  начинаютъ  коче¬ 
вать  самостоятельно.  При  выводкахъ  мнѣ  всегда  попадался  толь¬ 
ко  одинъ  изъ  родителей;  добытый  экземпляръ  оказался  самкой. 
Повидимому  съ  семьей  кочуетъ  только  самка,  потому  что  начиная 
съ  начала  іюля  самцы  попадаются  въ  очень  значительномъ  числѣ 
и  притомъ  поодиночкѣ.  Линька  у  совокъ  но  моимъ  наблюденіямъ 
начинается  въ  началѣ  іюля  и  длится  въ  теченіе  всего  мѣсяца; 
наиболѣе  интенсивно  она  наблюдалась  мною  между  15 — 22  іюля. 
Конецъ  линьки  и  время  отлета  мнѣ  неизвѣстны. 

Привожу  перечень  и  промѣры  обработаннаго  матеріала 26). 
Для  обозначеніе  мѣстонахожденія  экземпляра  я  употребляю  слѣ¬ 
дующія  буквы  поставленныя  вслѣдъ  за  датой:  М.  К. — моя  кол¬ 
лекція;  А.  К. — коллекція  Зоологическаго  Музея  Ими.  Академіи 
Наукъ;  3.  М. — коллекція  Зоологич.  Музея  Московскаго  Универ¬ 
ситета;  К.  А. — коллекція  В.  М.  Артоболевскаго. 


2,і)  За  недостаткомъ  времени  весь  академическій  матеріалъ  не 
могъ  быть  промѣренъ;  измѣрены  только  наиболѣе  интересные  экзем¬ 
пляры. 


157 


Измѣренія  8сорз  зсорз  риіскеііа 
изъ  Россіи. 

Мааззе  ѵоп  8сорз  зсорз  риІсЪеІІа 
аиз  3.  Кизз.  Веісіі. 

о 

N 

о  5 
і  Рн— н 

Формула  крыла. 

Еогтиіа  аіае. 

Хвостъ.  і 

Сап  За. 

Клювъ  отъ  черепа  по 

сгибу  рулѳточкой. 

Козігшп  I. 

Клювъ  отъ  черепа  до 

конпа  штангенцирку¬ 

лемъ.—  Возігит  II. 

Клювъ  отъ  внѣшняго  края  ноз¬ 

дри  до  конца  штангенциркул. 
Козѣгшп  III. 

Плюсна. 

1  Тагзиз.  1 

С?.  18.  VI.  1910.  Мцхетъ.  №  727.  М.  К.  (Міз’сііеі) 

149 

4>1=5 

69 

19 

17,3 

8,8 

21 

<?.  19.  VI.  1910.  „  №  726.  М.  К.  „ 

150 

5>1>6 

71 

19 

18,0 

9,0 

21 

с?.  25.  VII.  1908.  №  731.  М.  К.  „ 

148 

5>1>6 

68 

20 

17,6 

9,3 

21 

<?.  14.  VII.  1908.  ,  №  728.  М.  К.  „ 

146,5 

5>1>6 

64 

19 

18,0 

9,1 

20,5 

<?.  8.  VII.  1911.  „  №  860.  М.  К. 

143 

5>1>6 

65 

21 

18,6 

9,4 

22 

&•  17.  УИ.  1911.  „  №  866.  М.  К.  „ 

149 

ЗеК 

70 

20,5 

18,0 

9,0 

20,5 

<?.  21.  УИ.  1911.  Мцхетъ  №  868.  М.  К.  (Міз’сііеі) 

145 

5>1>6 

70 

21 

18,8 

9,5 

19,5 

7.  УИ.  191].  „  №  859.  М.  К. 

154 

5>1>6 

71 

20,5 

18,4 

9,4 

21 

■  8.ѴИ.1911.  „  №[861.  М.  К. 

148 

5>1>6 

70 

Зеі' 

Зеі. 

8,4 

20,5 

сК  16.  УИ.  1011.  „  №1864.  М.  К. 

151 

5>1>6 

70 

19 

17,8 

9,2 

20 

с?.  24.  УН.  1909.  „  №  782.  М.  К. 

151 

5>1>6 

70 

20 

18,3 

9,0 

21,5 

с?  •  12.  У.  1895.  Симфер.  (8іт4егоро1)№ 4423. 3.  М. 

148 

5>1>6 

67 

21 

18,2 

9,3 

21 

сГ.  15.  VI.  1908.  Донская  обл.  (Иоп-ОгеЪіеІ)  . 

160 

5>1>6 

74 

21 

19,1 

9,5 

22 

с?.  Ю.  VI.  1908. 

156 

5>1>6 

ЗеК 

19,5 

17,9 

9,2 

20 

с?.  20.  ІУ.  1902.  Семирѣчье  №|3999  (Зепигес^е27) 

155 

4>1>5 

72 

20 

18,0 

9,6 

22,5 

в' .  7.  ѴШ.  1911.  Томскъ.  Шдстовскій  (Тошзк28) 

157 

5>1>6 

70 

20 

17,7 

9,0 

21 

с?.  У.  1856.  Крымъ.  №  3560.  3.  М.  (Кгут)  .. 

156 

5>1>6 

71 

19 

17,7 

9,3 

20 

сГ .  17.  VII.  1902.  Пензенскій  уѣздъ  К.  А.  .  .  . 

148 

5=1  >6 

66 

21 

18,3 

9,4 

22 

с?.  21.  IV.  1903.  „  „  (Кгеіз  Репга)  К.  А. 

150 

5=1>6 

65 

21 

18,0 

9,4 

21 

<?.1.  VI.  84.Троицкосавскъ(ТгоіІ8ко8аузк)  А.К. 

157 

4>1>5 

70 

20 

17,8 

9,0 

22,5 

сГ.б.  V.  1890.  Валкскій  у.  №  973.  (Кг.  ѴѴаІк)  А.К. 

149 

ю 

II 

0 

65 

18 

16,8 

8,9 

21 

27)  По  этому  экземпляру  описана  8сорз  зсорз  Ъазсапгса. 
^  Экземпляръ  молодой,  вывода  этого  года. 


158 


Измѣренія  Зсорз  зсорз  риіскеііа 
изъ  Россіи. 

Мааззе  ѵоп  Зсорз  зсорз  риісігеііа 
анз  (1.  Кдізз.  Ееісіі. 

!  о 

1  ^ 
і  сб 

Ри  1 

:К<! 

Формула  крыла. 

Рогтиіа  аіае. 

Хвостъ. 

Саи  (Іа. 

Клювъ  отъ  черепа  по 

сгибу  рулеточкой. 

Козігит  I. 

Клювъ  отъ  черепа  до 

конца  штангенцирку¬ 

лемъ.— Еозігит  II. 

Клювъ  отъ  внѣшняго  края  ноз¬ 

дри  до  конца  штангенцирк. 
Козігиш  ПІ. 

сб  . 
И  2 
О  & 

2  и 
Р  сб 

КН 

.26.  V.  1888.  Харьков,  у.  №  125  (Кг.Скагко  ѵ)  А.К. 

154 

5>1>6 

69 

20,5 

18,3 

9,6 

20 

сГ .  12.У  II.  1890.Вадкс.у.  №  1222.(Кгѳіз  ІУаІк)  А.К. 

160 

5>1>6 

|  72 

20 

18,0 

9,4 

21 

сГ  ЛО.Ѵ.  1891.  Харьков,  у. №286.  (Кг.  Скагкоѵ)А.К. 

148 

5>  1  >6 

69 

18,5 

17,2 

8,7 

19 

,7.Ѵ.1900.Сѣв.  Албанія  №207.(Х.А1Ъапісн)  А.К. 

153 

4>  >5 

69 

20 

18,8 

9,5 

22 

Міпішит  I  .  .  . 

143 

— 

64 

18 

17,2 

8,4 

19 

Махітит  )  .......... 

160 

— 

74 

21 

19,1 

9,6 

22,5 

$.  22.  VII.  1909.  Мцхетъ.  №  733.  М.  К.  (Мѣз’сііеѣ) 

153 

!  71 

19,5 

17,5 

8.8 

22 

$.  16.  ѴШ.  1908.  „  №  729.  М.  К. 

150 

5>1>6;  68 

!  21 

18,6 

9,6 

22,5 

$.10.  VII.  1908.  „  №  730.  М.  К. 

147 

5>1>6 

71 

20 

17,7 

9,8 

20 

$.21.  VII.  1911.  „  №867.  М.  К.  „ 

153 

5>1>6 

линя¬ 

етъ. 

21 

19,2 

9,7 

22 

$.17.  ѴІГ.  1911.  „  №  865.  М.  К. 

154 

5>1>6 

74 

21 

19,4 

10,3 

22 

$.  8.  VII.  1911.  „  №862.  М.  К. 

149 

ю 

А 

А 

72 

21 

18,4 

8,9 

19,5 

$.  12.  V.  95.  Симфероп.  №  4424.  (Зітіегор.)  3.  М. 

151 

4>1>5 

70 

(1еі‘. 

йеі’. 

йеѣ. 

20 

$.  6.  V.  1911 .  Томскъ.  П.А.  Шастовскій  (Тотзк) 

160 

5>1>6 

70 

19,5 

18,0 

9.4 

22 

$.  24.  V.  1911.  Москва.  В.  Г.  Дуровъ.  (Мозкѵа) 

159 

йеК 

72 

19,5 

18,0 

9,0 

— 

$.4. IX Л 901.  Пензен.  у.№  /*  К. А.  (Кгеіз  Репга29) 

159 

5=1>6 

70 

20,5 

18,0 

8,9 

22 

$.15.  ѴШ.1903.  „  „  №/4  „  „  К.  А.29) 

156 

4>1>5 

70 

20,5 

17,9 

9,0 

22 

$.  17.ІѴ.  1889.  Харьк.  у.  №  508.(Кг.Скагк.)  А.К. 

158 

5>1>6 

70 

20 

18,3 

9,8 

22 

$.26.  V Л 888.  „  „  №126.  „  „  А.К. 

162 

5>1>6 

72 

20 

18,3 

9,8 

21 

$.  15. V.  1888.  „  „  №41.  „  „  А.К. 

147 

4>1>5 

64 

19.5 

17,3 

8,8 

22 

Міпітит  |  . 

\  оо . 

147 

— 

64 

19,5 

17,3 

8,8 

19,5 

і  ^11 

Махітит  )  . 

Іі 

162  І 

— 

74 

21 

1 

19,4 

10,0 

22,5 

29)  Оба  эти  экземпляра  молодыя  птицы  вывода  этого  года, 


159 


Такимъ  образомъ  на  большой  серіи  самки  оказываются  чуть 
крупнѣе  самцовъ,  но  это  обстоятельство  въ  сущности  не  имѣетъ 
значенія,  ибо  разница  слишкомъ  ничтожна. 

Нормальной  крыловой  формулой  у  &  5.  риіскеііа  является, 
когда  5>1>6;  на  промѣренномъ  матеріалѣ  она  оказалась  у  67%; 
случаи  же,  когда  первое  маховое  равно  или  меньше  пятаго  бу¬ 
дутъ  лишь  исключеніями. 


3  Веорз  зсорз  іигапіса  Ьоіюом. 

РізогЫпа  зсорз  іигапіса  Ьошюіц  Еіпо  пене  #сор$-Рогщ  аиз  Тигке- 

зіап,  „ОгпШюІоодзске  МопаіяЪегісІіІе44,  XIII 
(1905),  р.  129. 

Въ  1905  году  Накаьб  Вагон  Ботоом  описалъ  со  станціи  Ре- 
петекъ  Закаспійской  области  новую  расу  совки  которую  онъ  на¬ 
звалъ  8сорз  (Різогкіпа)  зсорз  іигапіса;  впослѣдствіи  онъ  нашелъ 
ее  и  но  рѣкѣ  Мургабу.  Отличія  этой  совы  отъ  нашей  расы  за¬ 
ключаются  въ  свѣтломъ  серебристо- сѣромъ  цвѣтѣ  спины  съ  очень 
тонкимъ  волнистымъ  рисункомъ. 

При  просмотрѣ  матеріала,  хранящагося  въ  Зоологическомъ 
Музеѣ  Императорской  Академіи  Наукъ,  я  натолкнулся  на  рядъ 
экземпляровъ  сборовъ  г-на  Глазунова  съ  южнаго  склона  горы  Де¬ 
мавендъ  (Альбурскій  хребетъ,  С.  Персія)  и  изъ  Зарявшана.  При 
сравненіи  этихъ  птицъ  съ  типичными  сѣрыми  экземплярами  &  5. 
риіскеііа,  онѣ  отличались  отъ  послѣднихъ  своимъ  болѣе  свѣтлымъ 
и  чистымъ  сѣрымъ  цвѣтомъ  съ  самой  незначительной  примѣсью 
рыжаго  цвѣта  на  плечахъ;  рисунокъ  у  нихъ  болѣе  тонкій  и  яркій 
(въ  зависимости  отъ  болѣе  свѣтлаго  общаго  тона  окраски);  пятна 
на  плечевыхъ  почти  чистаго  бѣлаго  цвѣта.  Къ  сожалѣнію  мнѣ  не 
удалось  сравнить  ихъ  съ  типохмъ,  по  которому  была  описана  &  §. 
іигапіса  Бошъ,  но,  судя  по  описанію,  ихъ  несомнѣнно  надо  отнес¬ 
ти  къ  послѣдней  формѣ;  за  это  обстоятельство  говоритъ  также  и 
районъ,  гдѣ  были  добыты  эти  экземпляры,  близко  соприкасающій¬ 
ся  съ  мѣстами,  гдѣ  живетъ  5.  з.  іигапіса .  Такимъ  образомъ  рас¬ 
пространеніе  8.  з.  іигапіса  представляется  мнѣ  въ  слѣдующемъ 
видѣ:  самое  западное  ея  мѣстонахожденіе  будутъ  горы  Альбур- 
ской  цѣпи;  отсюда  область  обитанія  этой  расы  тянется  по  Копет. 
дагу  и  его  отрогамъ  до  южной  границы  пустыни  Кара-кумъ;  далѣе 
на  востокъ  она  распространена  по  Мургабу  въ  Бухарѣ  и  по  от¬ 
рогамъ  Зарявшанскихъ  горъ.  Какъ  высоко  поднимается  туранская 


160 


совка  въ  горахъ  опредѣлить  точно  является  для  насъ  затрудни¬ 
тельнымъ.  но,  по  аналогіи  съ  распространеніемъ  предыдущей  расы 
на  Кавказѣ,  врядъ  ли  она  поднимается  выше  3000 — 3500’.  На  югѣ 
Самаркандской  области  и  быть  можетъ  въ  Талышѣ —лежитъ  рай¬ 
онъ,  гдѣ  описываемая  форма  соприкасается  съ  &  8.  риісігеііа ; 
этимъ  я  объясняю  тотъ  фактъ,  что  нѣкоторыя  кавказскія  и  турке¬ 
станскія  птицы  отличаются  довольно  свѣтлой  сѣрой  окраской,  явля¬ 
ясь  какъ  бы  переходными  между  этими  двумя  расами;  но  всета- 
ки,  бывшіе  у  меня  на  рукахъ,  подобные  экземпляры  изъ  указан¬ 
ныхъ  мѣстъ  стоятъ  ближе  къ  /5.  8.  риісігеііа,  чѣмъ  къ  туранской 
совкѣ.  Два  молодыхъ  экземпляра,  добытыхъ  г-мъ  Глазуновымъ 
6.  VII.  1894  на  склонахъ  горы  Демавендъ,  ничѣмъ  не  отличают¬ 
ся  отъ  молодыхъ  типичныхъ  (сѣрыхъ)  <5.  8.  риісігеііа. 

Привожу  перечень  и  промѣры  экземпляровъ  туранской  сов¬ 
ки,  хранящихся  въ  Зоологическомъ  Музеѣ  И.  Академіи  Наукъ. 


Измѣренія  8сорз  зсорз  іигапіса 

Ьоіт. 

Мааззе  ѵоп  8сорз  зсорз  іигапіса 

Ьоіш. 

Крыло 

Аіа. 

Формула  крыла. 
Гоппиіа  аіае. 

Хвостъ. 

Саиба. 

Клювъ  отъ  черепа  по 
сгибу  рулеточкоп. 
КозЪгшп  I. 

Клювъ  отъ  черепа  до 
конца  штангенцирку¬ 
лемъ.— Ко  зігит  II. 

Клювъ  отъ  внѣшняго  края  ноз¬ 

дри  до  конпа  штангенцирк. 

Козіігшп  III. 

0$  • 
33 

РЕ- 

с?.7.ѴІІ.  1894.  Южн.  скл.  Демавендъ.  №  404.  А.К. 

158 

4>1>5 

71 

19,5 

17.8 

8,9 

22 

(8йбаЪЬ.  без  Ветаѵепб) 

9,0 

22 

с?.  7.  VII.  1894  „  „  „  №405.  А.К. 

160 

5>1>6 

71 

20 

18,8 

<?.  3.  VI.  1894.  „  „  „  №  182.  А.К. 

153 

4>1=5 

68 

19,5 

17,5 

8,9 

23 

1.  VI.  1892.  Марту знар-куль  №  248.  А.  К. 

158 

5>1>6 

67 

19 

17,6 

8,9 

22 

(М  аг^ияп  аг-киі). 

9,5 

22,5 

10.  VI.  1892.  Артучъ  (Агіис)  №  308.  А.  К. 

162 

5>1>6 

70 

20 

17,9 

На  этомъ  я  и  закончу  свою  работу.  Такимъ  образомъ  по 
моему  убѣжденію  въ  предѣлахъ  Россіи  встрѣчаются  лишь  двѣ  расы 
8сорз  зсорз,  а  не  пять,  какъ  это  принималось  нѣкоторыми  авто¬ 
рами.  При  чемъ  одна  распространена  весьма  широко,  тогда  какъ 
другая  обитаетъ  сравнительно  незначительный  районъ,  такъ  какъ 
главная  область  ея  распространенія  лежитъ  внѣ  предѣловъ  Имперіи. 

Здѣсь  еще  разъ  я  считаю  нужнымъ  подчеркнуть,  что  во  из- 


161  — 


бѣжаніе  ошибокъ  надо  обратить  самое  серьезное  вниманіе  на  лич¬ 
ныя  и  возрастныя  колебанія  въ  окраскѣ  птицы,  прежде  чѣмъ  рѣ¬ 
шаться  на  выдѣленіе  новой  формы.  Тѣмъ  болѣе  что  подобныя 
скороспѣлыя  формы  помимо  труда  затрачен  пато  на  ихъ  описаніе 
требуютъ  еще  новой  работы  на  ихъ  уничтоженіе. 

Москва,  20.  V.  1912. 


іт  ЗУЗТЕМАТІК 


ВЕЙ  ЙШ8СШ  ѴЕВТВЕТЕВ  ВЕВ  ВАТТ» 


УОП 


V.  В.  Ващкоѵзкі. 
Везите. 


Іп  ѵогііе^епбег  АгЪеіѣ  геѵібіегі  бег  Аиіог  біе  Агіеп  без  Ѳе- 
пи8  8сорз  Заѵіопу,  тѵеІсЬе  Ъіз  аиз  бет  КиззізсЪеп  КеісЪе  Ъе- 
зсЪгіеЪеп  лѵогбеп  зіпб.  Ег  котті  т  бет  ЗсЫиззе,  базз  іппегііаІЬ 
бег  бгепгеп  без  КиззізсЪеп  КеісЪз  пиг  гтга  Роггпеп  ѵогкоттеп. 
\Ѵа-з  біе  уоп  Ьіхкк  ЪезсЪгіеЪепе  ІурізсЪе  Агі  Зсорз  зсорз  зсорз  (Б.) 
апЪеІгіШ  зо  ізѣ  біе  Озі^гепге  біезег  тѵезкеигораеізсЪеп  Рогт  посЪ 
пісМ  аи^еЪеШ  ипб  баЪег  ізѣ  іЪг  Ѵогкоттеп  іп  Киззіапб  ип§’е- 
лѵізз.  \Ѵа1ігзс1іеіп1ісЬ  коттк  зіе  Іііег  §агпісЪі  ѵог. 

1.  Зсорз  зсорз  риісігеііа  (Раъъаз) — Біе  ѵегЪгеікеізІе  Агѣ,  бе- 
геп  АѴоЪпрщЪіеІ;  гесЪі  Ъебеиіепб  ізѣ.  Біе  Ѵ^езіртепге  іЬгез  Ѵог- 
коттепз  ШИ  тП  бег  тсезШсЪеп  Кеіс1із§тепге  гизапнпеп.  Рйг 
^Ѵезіеигора  капп  Аиіог  туе&еп  Мапдеіз  ап  Маісгіаі  зіе  пісЬѢ  Тезк- 
зіеііеп,  іп  АІЪапіеп  аЪег  котті  зіе  ѵог.  Біе  Зііб^гепге  гі еЪЪ  ііЪег 
баз  КогбиГег  без  Ропіиз  ипб  бигсЪ  Зйб-Тгапзкаиказіеп  гит  Каз- 
рі.  Іт  Каиказиз  §е!іі  зіе  Ъіз  3000’  ипб  ІеЪѢ  ап  аііеп  раззепбеп 
ОгШсЪкеИеп.  Біе  уѵеікеге  Бгепге  итцеЪі  біе  ТгапзказрізсЪеп  \Ѵй- 
зіеп  іт  Когбеп,  бапп  зепкі  зіе  зісіі  Ъіз  Сіпаг.  \Ѵеііег  §еЪ1  зіе 
бигсЪ  Зетігесіе  ипб  пбгбІісЪ  ит  біе  ^Ѵйзіеп  Озі-Тигкезіапз  Ъегит 
Ъіз  ТгапзЪаікаІіеп.  Бег  ОзШсЪзІе  Рипбогі  ізѣ  Тгоіізкозаѵзк.  Іп 
Киззіапб  ^еіік  іЪг  ЧѴоЪп^еЪіеІ;  гесМ  \ѵеИ  пбгбНсЪ,  зо  г.  В.,  зіатті 
еіп  Ехетріаг  аиз  ЗсЪІііззеІЪиг^. 

Аиіог  ипІегзсЪеібе!  гмті  Рогтеп  біезег  Агі:  еіпе  ІурізсЪе 
В'гаие  ипб  еіпе  ГисЪзі^е,  ѵтІсЪе  ег  8сорз  зсорз  риіскеііа  аЪ.  ги{а 
Ъепеппк  Ег  ЪезсЪгеГМ  біезе  Гоі^епбегтааззеп:  аіі^етеіпѳг  РагЪ- 
Іоп  бег  ОЪегзеііе  іис1ізі§  обег  ЪгаипГисЪзі^,  2еісЪпип&  еЪепзо  ше 

Изв.  Кавк,  Муз.  VII.  11 


—  162  — 

Ъеі  (Іег  іурізсЬеп,  аЪег  зіе  ізі  ^епі^ег  сІеиіІісЪ  тѵе^еп  (іег  йипкіе- 
геп  ОгипсІГагЪе;  Ппіегзеііе  тіі  теЪг  о  (Іег  тѵепі^ег  зсЬагГ  аиз^е- 
зргосііепег  ТОпипя,  Ріескеп  аиі  (Іеп  ВсЬиІіегп  ши  зеііг  зіагкег  Гіь 
сіізідег  Веітепяипя. 

ИаіініісЬ  яіЬі  ез  аиск  БЪегяапя&Гогтеп  гтзскеп  (Ііезеп  Ъеі- 
(Іеп  РйгЪипяеп. 

Г)іе  уог  киггет  ЪезсЬгіеЪепеп  сігеі  ^ео^гарЫзскеп  Каззеп 
ѵоп  8сорз  всорв  аиз  Киззіапсі  зіікі  пасЪ  (іег  Метину  (іез  Аиіогз 
8упопуте  ѵоп  8с.  вс.  риіскеііа. 

Біе  егзіе  (ііезег  Каззеп  8сорв  (Рівогкіпа)  всорв  вагийпуі  тіг- 
(іе  1903  ѵоп  Ѵіст.  у.  Тзснизі  аиз  Вагеріа  ЪезсЬгіеЪеп.  Віе  зійігі 
зісіі  пиг  аиГ  еіп  Ехетріаг  дѵеісііез  (іаз  §гаие  Рейегкіеісі  (іег  іу- 
різскеп  Роли  ігйяк  еіп  апЬегез  Ехетріаг  аиз  ОгепЪигя  §еіібгі  гиг 
аЪ.  ги{а. 

Біе  г\ѵеііе  Каззе  ЪезсЬгіеЪ  Н.  Лшахзек  1908  аіз  8сорв  всорв 
Ьавсапіса  аиз  ВетігеЦе.  Баз  ЪеігеЕепйе  Ехетріаг  Ьаііе  Аиіог  іп 
Нйпйеп,  ез  ѵгаг  (ІигсЬаиз  сЬагакіегізіізсЬ  іиг  8с.  вс.  риіскеііа. 

Біе  сігіие  Каззе  епеІІісЪ  ЪезсЬгіеЪ  8.  А.  Витіжьш  1910  аіз 
8с.  вс.  віЫгіса  аиз  СепігаІ-ВіЪігіеп.  Ез  Іаяеп  Ьіег  2  Ехетріаге  уог. 
уоп  сіепеп  (іаз  еіпе  зіагк  ЪезсЬайі^і  ізі  ипй  еіп  Бтяез  (іагзкеІИ, 
сіаз  ап(іеге  ізі  оЬпе  ОезсЫесЬізапяаЪе.  БеппосЬ  ізі;  аисЬ  Ьіег  аиз 
Вітлтшз  Біа^позе  кіаг  егзісЬШсЬ,  сіазз  ез  зісіі  пиг  ит  сііе  іурі- 
зсЬе  Рогт  ѵоп  риіскеііа  Ьапсіеіп  капп. 

2.  8сорв  всорв  ітапіса  Бостон  сѵигсіе  1905  аиз  Кереіек 
(Тгапзказріеп)  ЪезсЬгіеЪеп.  Віе  чѵигсіе  аисЬ  іт  Мпг^аЪ  ^еіипйеп, 
сѵеііег  ап  сіеп  ВййЪЯпяеп  (Іез  Бетаѵепсі  ипД  ат  2агаѵ§ап.  РіасЬ 
зогяГаІііяег  Ѵегя'ІеісЬипя  сііезег  Каззе  тіі  8с.  вс.  риіскеііа,  тизз 
Аиіог  (ііезе  пеие  ^ео^гарЬізсЬе  Каззе  ЬигсЬаиз  аиІгесЪіегЪаІіеп. 
ІЬг  ЛѴоЬпіЕгеЪіеЪ  сѵйге  еітѵа,  Гоіяепеіез.  АУезіІісЬ  (іаз  АІЪигз-ОеЪігяе, 
(Іапп  І&п^з  (іет  Кореі-сІаяЪ  ипсі  ап  зеіпеп  Аизіаиіегп  Ъіз  гиг  ВйЬ- 
Ягепге  Ьег  Кагакит-ѴРйзіе,  Іегпег  ат  Миг&аЪ  іп  ВисЪага  ипсі  (іеп 
Аизі&иіегп  (Іег  Вегяе  ѵоп  2агаѵ§ап.  ѴРіе  ЬосЬ  зіе  §еЫ,  ізі  зсЬтсег 
ги  за^еп,  лѵаЬгзсЬеіпІісЬ  лѵіе  (ііе  ѵогіяе  Ъіз  3000'— 3500’.  2и  (іеп 
МааззіаЪеІІеп  (іез  Аиіогз  зеі  ^еза^і,  (іазз  ег  Ьіе  Меззип^еп  Козі- 
гит  I,  II,  III  Іоі^епйегтааззеп  ѵогпітті:  Б  ВсЬпаЪеІ  ѵот  ВсЬй- 
сіеі  Ійпяз  (іег  Віеяипя  Ъіз  гиг  Врііге  тіі  Ваші;  II.  ВсЬпаЪеІ  ѵот 
ВсЪаеІеІ  Ъіз  гиг  Врііге  тіі  Ьет  ВіапяепгігкеІ;  III.  ВсЬпаЪеІ  ѵот 
йиззегп  Капсі  (іез  КазепІосЬз  Ъіз  гиг  Врііге  тіі  ВіапяепгігкеІ. 
Біезе  сігеі  Меззипяеп  зсЫй§'і  Аиіог  уог  гиг  Ѵегтекіипя  ѵоп  Мізз- 
ѵегзійпсіпіззеп  еіпгиІйЬгеп. 


163  — 


ЕШЕ  ЖЕТІЕ  ѴАЕІЕТАТ 

ОЕК  РЕЬ&ШЕШЕСНЕЕ 
Ёасегііа  захісоіа  Кѵккзмлхх  рагѵиіа  поѵ.  ѵаг. 

ѵоп 

Ъ.  А.  Ъапіг  ипсі  О.  Сугёп. 

МИ  В  Техій&игеп. 


Ъаеегіа  захісоіа  ёѵее&м.  ѵаг.  рагѵиіа  поѵа. 
8упопутіѳ: 

Ьасегісі  тигаііз  ѵаг.  сіергезза  Юеелшш,  Апп.  Миз.  2оо1.  Асай.  81.-Рё- 
іегзЪоиг^  1901  (рагііт). 

Ьсісегіа  захісоіа  1*.  іуріса  Шкоьзкі,  Апп.  Ми 8.  2оо1.  Асасі.  8,-РёІегз- 
Ъоиг§'  1910  (рапіт). 

Ьасегіа  захісоіа  1.  іуріса  Кебтееоѵ,  Апп.  Миз.  2оо1.  Асай.  8і.-Рёіегз- 
Ъоиг^  1911. 

Маіѳгіаі: 

1.  10  81йске  (7  сГ,  2  1  діѵ.)  аиз  Вогсска  (Согосіі-Таі  Ьеі  Ва- 

иип),  ^езаішпеН  ѵоп  Ъ.  А.  Ьаыт2  ипй  О.  Суеёы  1910. 

2.  7  8іііске  (3  с?,  8  1  ріѵ.)  аиз  йег  пакегеп  Бт^еЪип^  ѵоп 

Агіѵіп  (Согосіі-Таі),  ^езаіпшеН  ѵоп  Ё.  А.  ЁА^тг  ипй  О.  ьуеёк  1910. 

3.  9  8Шске  (4  сГ,  2  8  ^иѵ.)  еЬепйакег,  1е^.  У.  Б.  Аебеоыакі. 

4.  2  $  еЪепйакег,  1е^.  ЛУ.  Ёвшноъм. 

5.  1  ріѵ.  аиз  КдаШьсЬап,  глѵізсііеп  ВогссЬа  ипй  Агізѵіп,  1е^. 
\У.  А.  ЁІЕБНОЬМ. 

6.  1  $  аиз  Аг йапис— АіЧѵіп,  22.  УП.  1908,  1е@;.  К.  А.  8атішш. 

Іпз^езапН  80  Ехешріаге. 

КОгрегѵегІіШпізве. 

Еіпе  зіагк  аЪ^ерІаШІе,  зеііг  зскіапке  Гогш,  йіе  Ъе- 
йеиіепй  кіеіпег  ЫеіЫ  лѵіе  Ьасегіа  захісоіа  1.  іургса1).  Баз  §г(3з- 
8Іе  ііпбегег  Віііске  шізбі  пиг  57  тт  КорГгитрЙап^е. 

КорГ  кіеіп,  зіагк  аЪ&'еПасІіЁ  іп  йег  Васкепр'ерепй  та8- 

г)  2іт  ѵег^’іеіске  йіепісп  Ехешріаге  ѵоп  Е.  захісоіа  1.  іургса 
аиз  Лаііа  (Кгут),  ва»гу  ипй  Висітт  (погйлѵезіі.  Тгапзкаиказіеп). 


164  — 


8і§  аиІ^еІгіеЪеп.  Зскгіаиге  ѵегЬа11пі88тй88Щ  кигг,  уоп  (іеп  Аи- 
§еп  аЪ  зісіі  а  1  ]  т а  1  і ^  гизріігепсі.  Аи&еп  гіетііск  ѵогбргіп&епсі. 
КитрГ  зеііг  аЪ^ерІаИеУ  бгііесітаззеп  1ап§’  шкі  зсЫапк.  ѴегІійИпіз 
(Зег  Ьйпде  Лез  НіпІегЪеіпз  гиг  КорігитрЙап^е  Ъеіт  $  0,56  Ъіз 
0,64,  Ъеіт  9  0,52  Ъіз  0,61.  ЗсЪтавг  1ап§,  зсіітасіііі^  зеііг 
аіітаіі^  йіитег  \ѵег(іеп(і,  ап  йег  8рі4ге  аив-зегогйепШсЪ  ййпп, 
Ъеі  Ъеісіеп  безсЫесЫюгп  <1іе  йорреВе  КорГгитрЙап§’е  іазі  іттег 
йЪег1гей:епй,  ипй  гтаг  Ьеіт  $  2и\ѵеііеп  §апг  егЬеЫісЬ. 


• 

Мааззе  (іп  тт)  2)  ѵоп: 

-4-Э 

гЯ 

О 

© 

3 

О 

со 

© 

ф  1 

_ 1 

© 

Ьд 

я 

:сЗ 

гоз 

чн 

О 

Еч 

© 

ью 

я 

:оЗ 

4=1 

04 

В 

ей 

& 

о 

м 

© 

ьп 

я 

:оЗ 

'кі 

Я 

Я 

* 

гЯ 

о 

СО 

© 

ью 

я 

:Я 

43 

о. 

о 

м 

© 

4-Э 

’© 

Я 

-О 

е+ч 

Рн 

О 

& 

о 

> 

-3  я 

Я  ОР 

а* 

і 

я 

І« 

і  со  . 

1  ©  со 

^  .й 

О)  © 

Я® 

•  © 

й-Й  ью 

ф  ни  Я 
^  Щ  Я  :оЗ 

.2  $ 

Я  и©  СО  В 

Щ! 

Ьасегіа  захіеоіа  і.  іуріса. 

ЙаИа  (Кгут).  Соіі.  Ь.  А. 
Ьаят2,  №  1В  В . 

сГ 

195 

64 

131 

16 

10 

24 

38 

0,59 

Ьасегіа  захіеоіа  і.  іу¬ 
ріса.  ЙаВа  (Кгуш).  Соіі.  Ь. 
А.  Ьаят2,  №  18  Е . 

$ 

(178) 

62 

(116) 

13 

8 

19 

30,5 

0,49 

Ьасегіа  захіеоіа  уаг. 
рагѵиіа,  Вогссііа.  Соіі.  К 
А.  Ьамтя,  №  81  К . 

сГ 

162 

50 

112 

1 

13 ; 

! 

8,5 

20 

32 

0,64 

Ьасегіа  захіеоіа  ѵ ъх.  раг¬ 
ѵиіа.  Агіѵіп.  Соіі.  А.  Ь. 
І.АМТ2,  №  87  Е . 

с? 

174 

5В 

121 

13  і 

8 

20 

32 

0,60 

Ьасегіа  захіеоіа  ѵ раг¬ 
ѵиіа.  ВогссЬа.  Соіі.  Ь.  А. 
Ьакт2,  №  85  Е . .  . 

$ 

156 

52 

104 

12 

8 

17 

27 

0.52 

Ьасегіа  захіеоіа  ѵаг.  раг¬ 
ѵиіа.  Агіѵіп.  Соіі.  0.  Су- 
вйе,  №  1717 . 

$ 

163 

49 

114 

11 

7 

17 

29 

0,59 

Везсііиррип^. 

Козігаіе  зіоззі  тВ  йет  ІіВегпазаІе  теку  ойег  пиг  іп  еіпет 
Рипкіе  гизаттет  Іпіегпазаіе  еЪеіі80  Ьгеіі  ойег  еРѵѵаз  Ъгеііег  аіз 


2)  КорігішрЙап^е:  ЗсЪпапяепзрВге  Ъіз  АВегзраН.  КорЙап§’е: 
Зскпаигепзрііяе  Ъіз  ОссірНаІе.  КоріЪгеіІе:  глѵізсііеп  Маззеіегісшп  ипй 
ѵогйегеп  Тетрогаізскіійегп  ^етеззеп.  Еіг^екіаттегіе  2ак1еп  ЪейгейЪп 
Ехетріаге  тВ  ипѵоІЫапйі&ет  ойег  ге^епегіегіет  Зсішапяе. 


1ап§.  О  Лег  8  еіп  кгШез  РгаеГгопЫе  ѵогкапкеп.  Ггопіаіе  еіітуаз 
кііггег  аіз  зеіп  Аѣзіапк  уоп  сіег  Всішаигепзрііге.  окег  кетзеГЬеп 
§1еісЫап§’  (ашпаіітзчѵеізе  іап&ег)-  КОгпсІіепгеіке  гшзскеп  Вирга- 
окиіаг-ипк  ВиргасіІіагзсЫІкегп  ѵоП,  сііе  еіпгеіпеп  КОгпсІіеп  кіѳіп, 
аЪег  тгоЫаиз^еЪИкек  Рагіеѣаіе  кигск  сіаз  егзіе  Виргаіетрогаіе 
8 1  а  г  к  аиз^езскѵѵеШ. 

Уог  кет  Виѣосиіаге  4  Ъіз  5  ВиргаІаЪіаІіа  (аизпактзчѵеізе 
еіп  6-іез  ипк  7-Іез,  ипѵоІІзШпкі^  аиз^екіікеіез).  Маззеіегісит  ипк 
Тутрапаіе  ап  ОгОззе  зекг  ѵагіаЪеІ.  Егзіез  Виргаіетрогаіе  ^гозз, 
кеШОгтід,  пасіі  кіпіеп  гидезріШ.  Біе  апкегп  Виргаіетро- 
гаНа  ипкііТегепгіегі,  піскі  §гбззег  окег  кіеіпег  аіз  кіе  апзіоз- 
зепкеп  Тетрогаізскіікег. 


1.  Корі'  ѵоп  Ь.  зсіхісоіа  1  іуріса  $  аиз  ІаЛа  Соіі.  Ь.  А.  ЬАіятг,  №  13  К. 

2.  Кор?  ѵоп  Ь.  зсіхісоіа  ѵаг.  рагѵиіа  аиз  Вогсска.  Соіі.  Ь.  А.  Ъактй,  №  81  К. 

3.  Корі:  уоп  Ь.  зсіхісоіа  ѵаг.  рагѵиіа  аиз  Агіѵіп.  Соіі  Ь.  А.  Ьаят2,  №  86  К. 


166 


ЕііскепзсЪирреп  кіеіп,  оуак  ітшег  §1аи,  §е^еп  (ііе  баисЪ- 
всІііМег  2іі  пісііі  ѵег&гбззегі.  Пт  сІіе  ЕитрГтШе  54  Ъіз  68  8сЪир- 
реп  іп  еіпег  С)иеггеіііе.  Аи1  (Ие  Ьйп^е  еіпег  ВаискріаВе  ^еііеп  3 
Ъіз  4  Ееіііеп  уоп  Б  ігзаізсііирреп.  Зсішрреп  аиГ  (іег  ОЪегзеііе  (іег 
ТШа  к I е  1  п ,  пиг  зригеп^ѵеізе  §’екіеіі,  §1еісіі  §гозз  осіег  кіеіпег 
аіз  (ііе  Богзаізсііирреп.  ОЬеге  8с1пѵапгзс1шрреп  §егасіе  аЪр'езіиігВ 
зсІпѵасІі^екіеВ,  тіі  уоп  (іег  Зсішапгасіізе  \ѵепі§'  сііѵег&іегепсіеп 
Кіеіеп. 

Іп  (іег  Міііеіііпіе  24  Ъіз  32  (аизпаЪіпзутізе  21)  Сиіагзсііир- 
реп.  Кеііііаііе  сіеиШсіі.  НаізЪапсІ  §апгга.псІі§.  ВаискріаВеп  іп 
6  Ьап§згеі1іеп  ипсі  24  Ъіз  29  (аизпаѣтзлѵеізе  23)  С}иеггеіііеп.  Апаі- 
ріаііе  уоп  2  (аизпаѣтзчѵеізе  і)  Во^епгеіііеп  уоп  ВсІііІсІсЪеп  ит- 
§еЪеп.  1  осіег  2  §гоззе  Ргаеапаііа  зіеіз  уоіѣапйеп.  Іт  оЪегеп 
Бгіііеі  Пег  Ипіегзеііе  сіез  ЗсЪепкеІз  гшзсЪеп  (іег  ^гоззіеп  8еііі1~ 
Пеггеіііе  ипсі  сіеп  Ретогаірогеп  4  Ъіз  6  (7)  ЗсЫЫеггеШеп.  Ре- 
тогаірогеп  15  Ъіз  26. 


РагЪепкІеісІ. 

ОгипЪІагЪе  Ъег  ОЪегзеііе  еіп  іісіііез  Вгаип,  тапсЪтаІ  тіѣ 
еіпет  8ПсЪ  іпз  Оііѵе,  оПег  еіп  оГі  зеііг  Ііеііез  6е1Ъ§гаи  осіег 
Азсіі^гаи.  Рііеиз  тіігтеЪг  осіег  тіпсіег  гаЫгеісііеп  сІипкеіЪгаи- 
пеп  Ъіз  зсішаггеп  Рипкіеп  ѵегзеііеп.  Ьап§з  (іег  ЕискептШе  гіе- 
Ііеп  зісЪ,  іт  N аскеп  Ъе^іппепсі  ипсі  аиГ  (іег  Зсішапгутггеі  аиі- 
ІіОгепсІ,  2  ЕеіЪеп  уоп  Ъгаипеп  Ъіз  геіп  зсіпѵаггеп  Ріескеп,  (ііе  ап 
Ѳгбззе  зеііг  уагіігеп,  тапсіітаі  Ъеіпаііе  ѵегзсіішпсіеп,  іп  апсіегеп 
Рйііеп  зеЪг  §гозз  ипсі  зсііагі  зіпП  ипсі  ги  ()иегЪапсІегп  зісЪ  ѵегеі- 
пі^еп.  АиГ  с!ег  2опе  сіез  РагіеіаіЪапсІез  теізі  еіпе  іеісіііе  Иеіг- 
геісітип^  ЪетегкЪаг.  ЗиргасіііагзігеіГеп  тапсіітаі  аіз  зоісЪег  аиГ 
сіег  уогсіегеп  КогреіТійШе  ѵогЪашіеп,  гитеізі  іеПосіі  іп  утіззе 
Рипкіе  аи%е1бзі,  (ііе,  теііг  осіег  тіпсіег  сіеиШсіі  Ъегѵогігеіепсі, 
Паз  ТетрогаіЪапсі  еіпкегЪеп  ипсі  теізі  Ъіз  гиг  Зсіпѵапгущггеі, 
Ъеі  еіпгеіпеп  8Шскеп  во§ат  Ъіз  гит  ІеШеп  8с1шапг(1гШе1  ѵегГоі^Ъ 
утгсіеп  кбппеп.  ТетрогаіЪапсі  аиззегог (іепііісЪ  зсііагі  аиз§е- 
рга§4,  сІипкеіЪгаип  Ъіз  геіп  зсіпѵагг,  ат  ТТазепіосіі  зсіітаі  Ъеріп- 
пеп(і,  Ъіз  гит  Аи&е  зісіі  ѵегЪгеііегші,  іііпіег  сіет  Аи§е  Ъгеіі  еіп- 
зеігепсі,  теізіепз  аиск  Ъеіт  ^  Ъіз  гиг  ЗсЪ^апгтѵигге] 
ипипіегЪгосЪеп,  пиг  аизпаіітзутізе  іп  Ъег  Ъіпіегеп  КОгрегііаШе 
сіигсіі  ііеііе  ТгоріепЙеске  гегіеііі.  ЗиЪосиіагзігеіГеп  ууеізз^  уот  Ж-а-' 
зепіосЪ  Ъіз  гиг  АсіізеІЪОІііе  аіз  зоісііег  сіеиШсіі  уогііапсіеп,  пасіі 


167 


Ъшіеп  хи  іп  Тгоріеп  Песке  зісЪ  аиПбзепй,  <ііе  йаз  ТетрогаІЪапй  ѵоп 
ипіѳгі  ІеісЫ  еіпкегЪеп,  ат  Капйе  йез  ОЪегзсЪепкеІз  теШ  ѵйейег 
аіз  ѵтіззег  Вігеііеп  зісМЪаг,  аиі  йет  БсЪтсапге  Йаререп  сіигск  еі- 
пе  зісіі  оГі  гіетііск  тсеіЬ  Ъпшеііепйе  іѵеіззе  ТгорГепЙескепгеіЪе  ѵег- 
ігеіеп.  МахШагЪапй  ап  йеп  КіеГеггапйегп  оГі  іп  Еогт  зсЪѵтггег 
Еіескеп,  ѵот  Мипйшпкеі  аЪ  аіз  текг  ойег  ѵтпірег  ѵегіозсііепег 
ргаиег  8ігеііеп  ѵогііапйеп,  йег  зісіі  йеп  КіЗгрег  епііапр  Ъіз  аиі  йеп 
8сЪепке1  Ъіпзігескі.,  тапскшаі  аЪег  рапгііск  ГеЪИ.  ІМегзеііе  геіп 
чѵеізз  Ъіз  Ъіаиіісіі  ѵтізз  ойег  гОШсЪ  Ъіз  ІеЪЪаіЧ  2іере1гоі.  Аиі* 
йет  аиззегеп  Капйе  йег  ІеШеп  ВаисІізсЪіІйеггеіЪе  ЫтшеШаие 
Еіескеп. 

Кигг  гизаттепреіаззі  ипІегзсЪеійеІ  зісіі  аізо  іп  тогрЪоІорі- 
зсЪег  НіпзісЪі  йіе  ѵаг.  рагѵиіа  уоп  йег  к  іуріса  ІіаирізасЫісІі 
йигсЪ  ікге  КІеіпЪеіІ,  йіе  зсЪіапке,  зіагк  аЪрерІаМеіе  ѲезіаН;  йигсЪ 
йіе  ЕеіпЪеіІ  ікгег  ВезсЪиррипр  ипй  іт  Везопйегеп  йигсЪ  йіе  еіреп- 
агііре  Везсішррипр  йег  Тетрогаіререпй;  йигсЪ  йаз  копзіапіе  ЕеЪ- 
Іеп  ѵоп  ОгйпІагЪипр  йез  Вліскепз,  йаз  Аийгеіеп  ѵоп  КоШгЪипр 
йег  ІМегзеііе  ипй  йаз  зсЪагГ  аизрергаріе  ТешрогаІЪапй. 

Біе  іпйіѵійиеііеп  8с1пѵапкипреп  іп  йен  КОгрегѵегЪаІіпіззеп, 
йег  Везсішррипр  ипй  йег  ЕагЪппр  зіпй  ѵле  Ъеі  йег  1*.  іуріса  гіет- 
ІісЪ  егЪеЪНсЪ.  АисЪ  ѵоп  еіпет  Еипйогі  гит  апйегеп  кбппеп  йіе 
Тіеге  еіп  еіѵтз  ѵегзсЪіейепез  Вергаре  геіреп.  8о  зіпй  йіе  Ехеіп- 
ріаге  аиз  ВогссЪа  іт  БигсЪзсЪпіІ  ѵтпірег  зсЫапк  ипй  аЪдерІаВеі, 
ЪаЪеп  еіпе  ѵтпірег  Геіпе  Везсішрипр .  ипй  еіпе  йшікіеге  текг  іпз 
Вгаипе  гіеЪепйе  ЕагЪипр  аіз  йіеіепіреп  аиз  йет  кашп  50  кт. 
лѵеіі  іп  йетзеІЪеп  Таіе  Нерепйеп  Агіѵіп. 

ВіоІорізсЪез. 

АѴіз  Гапйеп  йіезе  ЕійесЪзе  іт  СогосЪ-ТаІе  ѵоп  ВогссЪа  ап  аиГ- 
дѵагіз  Ъіз  Агіѵіп  ипй  іп  йег  паііегеп  ІІтреЪипр  йіезез  Огіез  ап 
гесііі  ігоскепеп,  Ъезоппіеп  Ееіз^ѵапйеп  ипй  ВегоШіаІйеп. 
Ніегіп  ипіегзсііеійеі  зіе  зісіі  аізо  ѵтзепШсЪ  ѵоп  йег  Г.  іуріса,  йіе 
іазі  апззсЪІіеззІісЪ  ап  ГеисЪідѵагтеп  Віапйогіеп  ги  йпйеп  ізі. 

Ь.  захісоіа  ѵаг.  рагѵиіа  ізі  аирепзсЪеіпІісЪ  тіі  йег  Г.  іурі¬ 
са,  ойег  ѵіеііеісііѣ  екег  тіі  йег  ѵаг.  ($е/Шрріі  паке  ѵегѵтпйі  ипй 
ЪаЪ  зісіі  іпіоіре  хегоркііег  Апраззипр  йШегепгіегі 3).  НіегйигсЪ 

3)  Еіпе  аітііске  ЕгзсЪеіпітр  ЪіеіеЪ  Йіе  еЪепШІз  хегорііііе 
Ь.  захісоіа  ѵаг .  рогізсігіпзкгі  Кезвь.  (=:ѵаг.  сІгаІуЪсІаеа  МЁн.)  аиз  Йег 
ІІтрѳЪипр  ѵоп  Тійіз. 


168  — 


егкіаіі  8ісЬ  аисіі  сііе  ѴегзсЫейепііеіІ;  (іег  Каззеп  ѵоп  ВогбсЬа 
ип(і  Агіѵіп,  (іа  (іаз  Кііта  уоп  ВогссЬа  пісііі  зо  ігоскеп  ізі  лѵіе 
(іаз  ѵоп  Агіѵіп,  ипсі  сііе  Каззе  ѵоп  Вогссііа  сііігГіе  аіз  ОЪег$ап§з- 
іогт  т  Ъеігасіііеп  зеіп. 


—  169 


I 

Маіеоіш  ВШТ  (Дувръ,  Англія  *). 

ЗАМѢТКИ 

О  КАВКАЗСКИХЪ  ПРЯМОКРЫЛЫХЪ. 


Съ  1  таблицею. 


Въ  сентябрѣ  1912  года  я  осуществилъ  свое  давнишнее  же¬ 
ланіе  посѣтить  Кавказъ.  Къ  сожалѣнію,  обстоятельства  помѣшали 
отправиться  изъ  Англіи  раньше  конца  августа  мѣсяца  (и.  с.);  та¬ 
кимъ  образомъ  моя  поѣздка  продолжалась  ровно  пять  недѣль, 
включая  время,  проведенное  въ  пути. 

Вслѣдствіе  поздняго  времени  года  много  видовъ  уже  исчезло, 
но  все  таки  мнѣ  можно  было  бросить  общій  взглядъ  на  фауну  та¬ 
кой  интересной  страны  и  привезти  домой  90  видовъ,  изъ  кото¬ 
рыхъ  я  лично  поймалъ  около  70. 

Описать  удовольствіе,  доставленное  мнѣ  такимъ  путешестві¬ 
емъ,  въ  которомъ  я  могъ  поймать  довольно  ‘  много  видовъ,  до  тѣхъ 
поръ  мнѣ  извѣстныхъ  только  но  сухимъ  экземплярамъ  въ  коллек¬ 
ціяхъ,  и  пріобрѣсти  общее  понятіе  о  Кавказѣ, — здѣсь  нельзя,  и  я 
позволяю  себѣ  выразить  искреннюю  благодарность  своимъ  рус¬ 
скимъ  пріятелямъ,  которые  такъ  любезно  приняли  меня  и  далее 
помогали  западному  путешественнику  въ  чужомъ  краю,  именно 
Ф.  А.  Зайцеву,  Е.  Г.  Кенигу.  Р.  Г.  Шмидту,  въ  Тифлисѣ 
(коллеги  всѣ),  и  г.  Пассеку  въ  Батумѣ;  особенно  же  я  благода¬ 
ренъ  своему  хорошему  кавказскому  «кунаку»,  А.  Б.  Шелковни- 
кову,  который  такъ  по-дружески  пригласилъ  меня  въ  свое  краси¬ 
вое  имѣніе,  Геок-тапа,  подъ  чьимъ  гостепріимнымъ  кровомъ  я  про¬ 
велъ  двѣ  очаровательныхъ  недѣли.  Какъ  прелестно  было  бродить 
но  степи  въ  веселомъ  обществѣ  такого  милаго  естествоиспытате¬ 
ля,  умѣвшаго  указать  мнѣ  не  только  главныхъ  мѣстныхъ  насѣко¬ 
мыхъ,  но  также  птицъ,  гадовъ,  растенія  и  всю  вообще  природу. 

*)  Настоящая  статья,  присланная  авторомъ  на  русскомъ  языкѣ, 
со  стороны  редакціи  подверглась  весьма  незначительнымъ  исправле¬ 
ніямъ  съ  внѣшней  ея  стороны.— Прим.  ред. 


—  170  — 


Могу  только  сказать,  что  ожидаю  съ  нетерпѣніемъ  случая  при¬ 
нять  ихъ  всѣхъ  у  себя  въ  Англіи,  гдѣ,  увѣряю,  ихъ  ждетъ  по¬ 
стоянно  сердечный  пріемъ. 

Благополучно  пріѣхавъ  въ  Владикавказъ  на  седьмой  день 
послѣ  отъѣзда  изъ  Дувра,  я  сѣлъ  тотчасъ  на  фаэтонъ  и  сдѣлалъ 
экскурсію  на  станцію  Балта.  Было  уже  темно  и  едва  можно  было 
собирать;  я  поймалъ  въ  Балтѣ  только  2 — 3  вида.  На  слѣдующій 
день  я  сѣлъ  на  автомобиль,  такъ  какъ  торопился  ѣхать  въ  Тиф¬ 
лисъ  по  военно-грузинской  дорогѣ.  Во  время  короткой  остановки 
на  станціяхъ  Казбекъ  и  Душетъ  я  поймалъ  2—3  обыкновенныхъ 
вида,  а  близъ  станціи  Гудауръ  къ  счастью  что-то  сломалось  въ 
автомобилѣ,  и  это  мнѣ  дало  случай  собирать  тамъ  въ  теченіе  ча¬ 
са.  Затѣмъ  сутки  въ  Тифлисѣ;  Ф.  А.  Зайцевъ  и  Е.  Г.  Кенигъ  со¬ 
провождали  меня  по  Ботаническому  саду,  гдѣ  я  собралъ  нѣсколько 
интересныхъ  вещей.  На  завтрашній,  день  я  уѣхалъ  въ  Геок-тапа, 
(Арешскаго  уѣзда)  въ  имѣніе  А.  Б.  Шелковніікова,  гдѣ  въ  тече¬ 
ніе  двухъ  недѣль  поймалъ  57  видовъ  прямокрылыхъ,  изъ  кото¬ 
рыхъ  одинъ  новый  видъ  р.  Ноіоіатрга,  и  нѣсколько  новыхъ  для 
Кавказа.  На  обратномъ  пути  я  провелъ  сутки  въ  Боржомѣ,  гдѣ 
осень  уже  началась,  и  сборовъ  сдѣлалъ  мало.  Еще  сутки  въ  Ба- 
тумѣ,  гдѣ  сильный  дождь  помѣшалъ  собирать,  но  г.  Пассекъ  любез¬ 
но  пригласилъ  меня  въ  свое  имѣніе  на  Зеленый  мысъ,  недалеко 
отъ  Батума,  и  здѣсь  я  могъ  собрать  еще  нѣсколько  видовъ. 

Кромѣ  сборовъ,  сдѣланныхъ  лично  мною,  я  привезъ  домой 
нѣсколько  экземпляровъ,  пойманныхъ  Е.  Г.  Кенигомъ  въ  Бота¬ 
ническомъ  саду,  во  Мцхетѣ,  въ  Ольты  и  въ  Бакуріани  и  четыре 
вида  съ  Главнаго  хребта,  пойманныхъ  и  любезно  мнѣ  данныхъ 
А.  А.  Василининымъ.  Здѣсь  данъ  списокъ  всѣхъ  этихъ  видовъ. 

Изъ  Батума  отплылъ  въ  Одессу,  а  оттуда  уѣхалъ  въ  Варша¬ 
ву,  гдѣ  я  имѣлъ  удовольствіе  познакомиться  съ  проф.  Я.  П. 
Щелкановцевымъ  и  посмотрѣть  богатый  матеріалъ  по  кавказ¬ 
скимъ  прямокрылымъ,  который  онъ  нынѣ  опредѣляетъ.  На  слѣ¬ 
дующій  вечеръ  прибылъ  домой,  непремѣнно  рѣшивъ  вернуться  на 
Кавказъ  при  первомъ  случаѣ. 

Въ  теченіе  этого  путешествія  я  собиралъ  прямокрылыхъ 
только  17г/2  дней:  это  очень  мало,  а  все  таки  я  привезъ  съ  со¬ 
бою  больше  двухъ  тысячъ  экземпляровъ,  считая  полученные  отъ 
Е.  Г.  Кенига  и  А.  А.  Василинина — 90  видовъ. 


171 


Два  вида  новы  для  науки: 

Ноіоіатрга  зсЬеІкоѵпгкоѵг,  зр.  и.  Росіізта  коепіді,  зр.  п. 

Слѣдующіе  виды,  насколько  мвѣ  извѣстно,  новы  для  Кавказа: 


Ноіоіатрга  зсУгае^'егі  В. 

РагаіеШх  тегШіопаІіз  8ееѵ. 
Віашойетз  згтріех  Еѵеквм. 
Зіаигосіегиз  ѵадапз  Еіев. 
Сігогіірриз  аІЪотагдіпаіиз  Оеоеек. 
Асгоіуіиз  раігиеііз  8тием. 
Оесіаіеиз  тіокозіешсгі  Воь. 
ТгорЫороІа  суііпсігіса  Мае8Н. 
Ізоркуа  атрігреппіз  Вк. 

и  новый  для  Россіи: 


Ьеріорігуез  рипсіаііззіта  Возе. 
Ьеріорігуез  Іаіісаисіа  Ееіѵ. 
Ьеріорігуез  аІЪоѵШаіа  Коььае. 
Месопета  ѵаггит  Еаве. 
Оесапіігиз  реііисепз  8сор.  зиѣзр. 

іигапгсиз  ііѵакоѵ. 
НетоЫиз  заиззигеі  Вике. 
(хгуііосіез  Іаіегаііз  Еіев. 
МугтесорЫІа  зр.? 


Оіупііюзсеііз  іпсіізііпсіа  Воь. 

Такимъ  образомъ,  какъ  плоды  семнадцати  съ  половиною  дней 
съ  сачкомъ,  можно  показать  девятнадцать  видовъ  и  одинъ  подвидъ 
новые  для  Кавказа,  изъ  нихъ  одинъ  новый  для  Россіи  и  два  но¬ 
вые  для  науки.  _ 


I.  ОВВО  ВЕВМАТОВТЕВА. 

1.  ЬаЫйига  гірагіа  Раьь. 


Двухъ  самокъ  этого  вида,  прилетѣвшихъ  на  свѣтъ  я  поймалъ 
вечеромъ  въ  саду,  въ  Геок-тапѣ. 

2.  Апееішга  Ьірипеіаіа  Еаве.  ѵаг.  огіепіаіів  Кк. 

А.  А.  Василининъ  далъ  мнѣ  двѣ  пары  экземпляровъ  этого 
вида,  которыхъ  онъ  поймалъ  въ  Аджикентѣ. 

3.  Гогйеиіа  аигіеиіагіа  Ь. 

Ворочая  камни  на  травѣ  въ  Гудаурѣ,  я  нашелъ  въ  массѣ  эту 
обыкновенную  уховертку;  ѵаг.  / огсіраіа  8терн.  была  тоже  доволь¬ 
но  обыкновенна  въ  саду  въ  Геок-тапѣ. 


II.  ОВВО  ОВТЕОВТЕВА. 

8ЕСТІО  I.  ВЬАТТОБЕА. 

81Ш0К00  I.  ОІСТУОРТЕВ А. 

4.  Ноіоіатрга  зеІіаеіГегі  Ь. 

Одна  самка  и  много  молодыхъ  подъ  камнями  въ  Боржомѣ. 


172 


5.  Ноіоіатрга  зрес. 

Одна  самка,  Чайкендъ  (Василининъ). 

6.  Ноіоіатрга  зсііеікоѵпікоѵі,  зр.  и. 

(СГ  Іаѣ.,  1,  2,  3). 

№Ша,  1егги§1пеа;  ѵегіех  іегги^іиеиз,  осиііз  аѣгіз.  Ргопоіит 
Гегги^іиеит,  таг&іиіітз  реПисісІіз:  еіуіга  $  аМотеп  зирегапііа, 
согпеа,  уепиііз  оЬзоІезсепШшз,  Іапсеоіаіа,  Гегпі§іпеа,  тасиіа,  біз- 
соійаіі  тадпа  Іоп^ішйіпаіі  пі&га,  гагіиз  оѣзоіеіа;  9,  аЬЪгеѵіаІа, 
(іітісііит  аѣсіотіпіз  аЩп&епБа,  раІІійо-Мѵа,  реІІисМа,  уеииііз 
виЪпиІІіз,  Іаіа,  гоШпбаІо-Ігітсаіа.  Рейез  $  $  йаѵі.  АМотен  $ 
Гегги^іиеит,  9  Мѵит,  8е§'тепІІ8  зіи^иііз  ѵіШз  Ігапзуегзіз  іікіі- 
8Ііпс1І8  иі&гезсепШшз,  іиіегйшп  иігіпцие  тасиіа  пі&га,  оуаШш. 
Сегсі  $  9  ігезсі,  сотргеззі,  еіои^аіі,  (ПЫаІі,  арісе  аситігіаіл. 
Ооіііеса  та§'па,  зіпиаію-зігіаіа. 

$  с? 

Ъоп^.  согрогіз  7—8  тт.  6.5— 7.5  тт. 

„  еіуігогит  5—5.5  2.5 

Тгапзсаисазіа:  ргоѵ.  Еіізаѵеіроі,  сіізі.  Агез,  Оеок-Тара. 

IX.  1912.  (М.  В.). 

Іп  Ьоііо  зиЪ  Гоіііз  зіссіз  ігециепз.  Бот.  А.  В.  Вснеькоѵшкоѵ 
йесіісаіа  зресіез. 

7.  ВЬуіору^а  огіѳпіаііз  Ь. 

Два  молодыхъ  экземпляра  въ  домѣ  въ  Геок-тапѣ. 

8.  Роіурка^а  ае^урВіаса  В. 

Въ  Геок-тапѣ  самцы  довольно  обыкновенны  въ  кухнѣ:  са¬ 
мокъ  я  не  нашелъ.  Ф.  А.  Зайцевъ  и  Е.  Г.  Кенигъ  мнѣ  дали  нѣ¬ 
сколько  экземпляровъ  обоего  пола,  пойманныхъ  въ  Ботаническомъ 
саду  въ  Тифлисѣ. 

8ЕСТІ0  И.  МАМТООЕА. 

9.  брЬххіготапЫз  ЪіосиІаЪа  Вшш. 

Въ  окрестностяхъ  Геок-тапы  этотъ  богомолъ  обыкновененъ 
вездѣ,  гдѣ  есть  кустарниковая  растительность;  также  обыкнове¬ 
ненъ  онъ  и  въ  Ботаническомъ  саду. 

ІО.  Мапііз  геіі§Т08а  В- 

Обыкновенна  въ  Геок-тапѣ,  и  въ  Ботаническомъ  саду  въ  Тиф¬ 
лисѣ.  Поймалъ  одного  самца  на  Зеленомъ  мысѣ,  близъ  Батуми. 


173 


11.  Ігів  огаіогіа  Б. 

Обыкновенна  въ  Ботаническомъ  саду  и  въ  Арешскомъ  уѣздѣ, 
гдѣ4[  находилъ  ее  обыкновенно  на  Аікаді  сатеіопіт  въ  степи 
и  б^іизъ  дороги  между  Халданомъ  и  Намет-абадомъ. 

12.  Воііѵагіа  ЪгаеКурІега  Раьь. 

Довольно  обыкновенна  въ  Ботаническомъ  саду,  въ  Ареш¬ 
скомъ  уѣздѣ  на  степи  Бозъ  и  въ  ущельи  Боз-дага;  Мцхетъ  (Ке¬ 
нигъ). 

13  Етриза  зр.  (?  реппісогпів  Раьь.). 

Поймалъ  двухъ  молодыхъ  на  Аікаді  сатеіопіт  въ  Геок-тапѣ 

8ѴВ0ВВ0  Е  Т]  О  В  ТН  ОРТ  ЕВ  А . 

8ЕСТІО  I.  АСКИЖШЕА. 

Раш.  ТеИі&ійае. 

14.  РагаІеШх  шегШіопаІіз  8екѵ. 

Въ  Геок-тапѣ  обыкновенна  вездѣ,  гдѣ  есть  вода,  въ  боло¬ 
тахъ,  у  оросительныхъ  каналовъ  и  по  берегамъ  рѣчекъ;  поймалъ 
самца  тоже  въ  Боржомѣ.  Средиземноморскій  видъ. 

15.  ТеШх  Ьірипсіаіиз  Б. 

Въ  сентябрѣ  встрѣтилъ  только  молодыхъ  въ  Геок-тапѣ,  въ 
Боржомѣ  и  на  Зеленомъ  мысѣ. 

16.  ТеШх  зиЪиІаІиз  Б. 

Е.  К.  Кенигъ  поймалъ  одного  самца  въ  Бакуріани. 

17.  ТеШх  (іергевзий  Вкіз. 

Геок-тапа,  Боржомъ  и  Тифлисъ  (Ботаническій  садъ). 


—  174 


Раш.  ТгихаІМае. 

18.  АсгМа  ІиггіЪа  Ь. 

Этотъ  видъ — одинъ  изъ  самыхъ  обыкновенныхъ  прямокры¬ 
лыхъ  въ  окрестностяхъ  Геок-тапы;  Зеленый  мысъ,  Мцхетъ  и  Тиф¬ 
лисъ. 

19.  СЬгузосКгаоп  (Іізраг  Неуее. 

Бакуріани  (Кенигъ). 

20.  Зіаигосіегиз  тогіо  Бабе. 

Бакуріани,  много  экземпляровъ  (Кенигъ).  Они  блѣднѣе  швей¬ 
царскихъ  и  испанскихъ  экземпляровъ  моей  коллекціи;  у  нѣсколь¬ 
кихъ  самокъ  надкрылья  не  достигаютъ  заднихъ  голеней. 

21.  Зіаигосіегиз  аргісагіиз  І> 

Станція  Балта,  Казбекъ,  Гудауръ  (очень  обыкновененъ  въ 
травѣ). 

22.  біаигойегиз  зітріех  Еѵеезм. 

Этотъ  маленькій  сѣрый  кузнечикъ  водится  вездѣ,  гдѣ  я  со¬ 
биралъ  на  степи  въ  Арешскомъ  уѣздѣ.  Находится  вмѣстѣ  съ 
Ругдотогріга  Ъгаскуріега  Сое.,  на  глинѣ  и  на  Заізоіа.  Новый  видъ 
для  Кавказа,  но  онъ  обыкновененъ  въ  степяхъ  южной  Россіи. 

23.  Зіаигосіегиз  ео§гпа1пз  Ріев. 

Обыкновененъ  въ  Геок-тапѣ  тамъ,  гдѣ  есть  трава.  Насколь¬ 
ко  мнѣ  извѣстно,  этотъ  видъ  былъ  до  сихъ  поръ  указанъ  для 
Кавказа  только  изъ  Абхазіи,  а  такъ  какъ  я  поймалъ  парочку  въ 
Ботаническомъ  саду  въ  Тифлисѣ  и  въ  Балтѣ,  то  я  думаю,  что  онъ 
довольно  широко  распространенъ  на  Кавказѣ. 

24.  Зіапгосіегаз  Ъісоіог  Снаер. 

Боржомъ,  Балта,  Кутаисъ,  Зеленый  мысъ,  Тифлисъ,  Геок- 
тапа,  Боз-дагъ;  очень  обыкновененъ. 

25.  81апгскіегп8  ѵа^апз  Ріев. 

Ботаническій  садъ,  Тифлисъ.  Этотъ  видъ  указанъ  здѣсь  въ 


175 


7 


первый  разъ  для  Кавказа;  насколько  мнѣ  извѣстно,  онъ  широко 
распространенъ  въ  Европѣ,  но  кажется,  нигдѣ  не  обыкновененъ. 

26.  СЬогШірриз  рагаііѳіиз  2етт. 

Балта,  Бакуріани  (Кенигъ),  Геок-тапа. 

27.  СІтгЪІиррпз  аІЪошаг^іпаІпз  Бескеек- 

Бакуріани  (Кенигъ);  Тифлисъ,  Геок-тапа,  широко  распро¬ 
страненъ.  У  этихъ  кавказскихъ  экземпляровъ,  боковые  кили  пе- 
реднеспинки  болѣе  согнуты,  чѣмъ  у  западныхъ  экземпляровъ  мо¬ 
ей  коллекціи. 

28.  81аіігопо1ті8  Ъгеѵіеоііів  Еѵекзм. 

Ботаническій  садъ,  Тифлисъ  (Зайцевъ),  Геок-тапа. 

29.  ЗЪапгопоЪтіБ  (?  аІЪісогпіз  Еѵекзм  ). 

Ботаническій  садъ,  Тифлисъ,  одна  самка  (Зайцевъ). 

Этотъ  экземпляръ  похожъ  на  8.  аІЫсогпіз,  по  крайней  мѣрѣ, 
но  описаніямъ  послѣдняго,  то  есть,  заднія  голени  голубыя,  заты¬ 
локъ  съ  продольнымъ  килемъ;  задняя  поперечная  борозда  передне- 
спинки  расположена  за  серединой;  передняя  ульнарная  жилка 
расположена  на  равномъ  разстояніи  отъ  задней  ульнарной  и  отъ 
радіальной.  Но  по  размѣрамъ  онъ  отличается  такъ: 

•  длина  тѣла .  22  тш. 

„  переднеспинки .  5  „ 

„  надкрыльевъ .  18  „ 

„  заднихъ  бедеръ  .  .  .  16  „ 

и  надкрылья  не  укорочены,  а  по  крайней  мѣрѣ  такъ  же  длины, 
какъ  заднія  бедра,  которыя  темны  и  безъ  свѣтлыхъ  расплывча¬ 
тыхъ  пятенъ. 

Можетъ  быть  это  новый  видъ  или  варіація  /$.  аІЫсогпіз . 

30.  8Ъапгопо1и8  апаіоііетіз  Кк. 

Водится  на  степи  Бозъ,  близъ  Геок-тапы,  рѣдокъ,  варіиру- 
етъ  сильно  по  рисунку:  часто  голова  безъ  пятенъ  и  безъ  поло¬ 
сокъ:  надкрылья  немножко  длиннѣе  брюшка,  иногда  безъ  рисунка. 

Какъ  и  Я.  П.  Щелкановцевъ,  я  склоняюсь  къ  мнѣнію,  что 
$.  апаіоіісиз  и  іагіагпз  Заизв.  должно  соединить,  такъ  какъ  раз- 


176 


ница  между  ними,  судя  по  описаніямъ  и  замѣткамъ  авторовъ, 
очень  ничтожна.  &  іатіатиз  собранъ  въ  Кисловодскѣ  и  въ  Геок- 
чаѣ;  5.  апаіоіісиз  указанъ  въ  Западномъ  Кавказѣ  и  обыкновененъ 
въ  Малой  Азіи. 

31.  Ераеготіа  зігерепз  Каве. 

Между  многочисленными  экземплярами  рода  Ераеготіа  я  на¬ 
шелъ  при  изученіи  ихъ  двѣ-три  парочки  этого  вида,  только  не¬ 
давно  указаннаго  Уваровымъ  для  Кавказа. 

32.  Ераеготіа  Шаіаззіпа  Ко88і. 

Этотъ  видъ  самое  обыкновенное  прямокрылое  въ  окрестно- 
ностяхъ  Геок-тапы  и  Халдана,  и  въ  самой  низкой  травѣ,  и  на 
солончакахъ  по  дорогѣ  отъ  Халдана  въ  Намет-абадъ.  Вечеромъ 
летитъ  на  свѣтъ,  и  часто  можно  было  видѣть  5 — 6  экземпляровъ 
въ  одно  и  то  же  время  на  стѣнахъ  дома. 

Варіируетъ  сильно:  у  многихъ  экземпляровъ  сѣрая  окраска, 
совершенно  безъ  пятенъ,  а  отсутствіе  краснаго  или  пурпуроваго 
цвѣта  даетъ  сходство  съ  Е.  іегдезііпа  С  и  акр. 

Е.  ікаіаззіпа  тоже  обыкновененъ  въ  Боржомѣ  и  на  Зеле¬ 
номъ  мысѣ. 

ОЕВІРОВШАЕ. 

33.  Оесііросіа  саегиіезсепз  Ь. 

Обыкновенна:  Боржомъ,  Дугаетъ,  Тифлисъ,  Зеленый  мысъ, 
Мцхетъ  (Кенигъ),  Геок-тапа,  степь  Бозъ. 

34.  Оесііросіа  заііпа  Раъь. 

Очень  обыкновенна  на  степи  Бозъ,  и  въ  окрестностяхъ  Ге¬ 
ок-тапы. 

35.  Оесііросіа  зсіюеіііі  8аи88. 

Одинъ  экземпляръ  въ  Ботаническомъ  саду,  Тифлисъ;  двѣ 
самки  на  степи  Бозъ,  близъ  Геок-тапы. 

35  а.  Оесііросіа  бсіюсіііі  саисавіса  8аіі88. 

Одинъ  экземпляръ,  самка  со  .степи  Бозъ,  который  по  его  ма¬ 
лымъ  размѣрамъ  и  черной  окраскѣ  можно  отнести  къ  этому  под¬ 
виду. 


177 


36.  МІ08СІГІДІ8  \ѵа§гпегі  ЕѴЕЕ8М. 

Этотъ  красивый  видъ,  принадлежащій,  но  словамъ  ІЦелка- 
новцева,  къ  сравнительно  немногочисленнымъ  въ  фаунѣ  Кавказа 
прикаспійскимъ  видамъ,  я  нашелъ  на  пескѣ  по  дорогѣ  между  Хал- 
даномъ  и  Иамет-абадомъ. 

37.  Асгоіуіиз  раігиеііз  8тітм. 

Очень  обыкновененъ  въ  Геок-тапѣ.  Кажется  что  А.  раігиеііз 
до  сихъ  норъ  не  былъ  указанъ  для  Кавказа,  а  только  А.  іпзи- 
Ьгісгіз  8сор.,  котораго  я  не  поймалъ. 

Я  нашелъ  А.  раігиеііз  также  на  Зеленомъ  мысѣ  и  въ  Бота¬ 
ническомъ  саду  въ  Тифлисѣ. 

38.  Оесіаіеиз  пі^гоГазсіаІиз  Беоеее. 

Геок-тапа,  Мцхетъ  (Кенигъ),  и  Тифлисъ  (Зайцевъ). 

39.  Оесіаіеаз  тіокобіемѵТегі  Воь. 

Въ  Геок-тапѣ  обыкновеннѣе  предыдущаго.  Стройный  самецъ 
имѣетъ  сходство  съ  Ерасготіа  іЬаІаззіпа .  Малоазіатскій  видъ. 

49.  РасКуІуІиз  сіапіеиз  Ъ. 

Зеленый  мысъ  и  Геок-тапа:  однажды,  на  степи  Бозъ,  я  услы¬ 
шалъ  впервые  его  стрекотаніе,  негромкое,  какъ  шипѣніе  ужа;  стре¬ 
котавшій  самецъ  былъ  іп  сори  Іа  подъ  ВаІзоѴа. 

41.  РаеЬуІуІхіз  ті§:гаТогіи8  Б. 

Ботаническій  садъ  въ  Тифлисѣ  (Кенигъ). 

42.  Тііаіротепа  іесіегегі  йаизз. 

Мцхетъ  (Кенигъ);  Тифлисъ  (Зайцевъ). 

43.  ЗрМп^опоГиз  еаегиіапз.  Б. 

На  степи  Бозъ  и  въ  ущельи  Боз-дагъ. 

44.  8рЫп§отіоШ8  агтігезсепз  Камв. 

Нѣсколько  экземпляровъ  въ  огородѣ  въ  Геок-тапѣ,  на  степи 
Бозъ  и  на  солончакахъ  близъ  Халдана. 

45.  Р8ор1ш8  8Иі(іи1іі8  Б. 

Бакуріани  (Кенигъ). 

Изв.  Каіш.  Мув.  VII. 


12. 


178 


46.  ТтеШіз  ЪіЮЪцз  8таь. 

Тифлисъ,  Ботаническій  садъ,  одинъ  экземпляръ  (Зайцевъ). 

Раш.  Асгійіійае. 

47.  Тгорісіороіа  суііпсігіса  Мак8Н. 

Одинъ  молодой  экземпляръ  этого  совершенно  южнаго  вида 
я  поймалъ  случайно  въ  Геок-тапѣ. 

48.  Аегі<ііит  ае^урііит  I». 

Ботаническій  садъ  въ  Тифлисѣ  и  Геок-тапа,  часто. 

49.  Бегосогуз  гозеіреппіз  Еебт. 

Довольно  обыкновененъ  на  Ясйзоіа  на  степи  Бозъ. 

50.  СаПірІатиз  ііаііеиз  Б. 

Самое  обыкновенное  насѣкомое  на  степи  Бозъ  и  близъ  Ге- 
ок-таиы.  Пустыня  изобилуетъ  ими  какъ  на  голой  глинѣ,  такъ  и 
на  растительности;  пищу  составляютъ  жидкіе  кустарники  Ясйзоіа . 
Мцхетъ  (Кенигъ)  и  Ботаническій  садъ. 

51.  ТЫзоіееЪгиз  сіогзаіиз  Б.  йе 

Въ  окрестностяхъ  Геок-тапа  очень  обыкновененъ  вездѣ,  гдѣ 
есть  растительность.  Я  поймалъ  нѣсколько  желтоватыхъ  экземпля¬ 
ровъ  на  Ясйзоіа  на  степи  Бозъ.  Согласенъ  съ  Уваровымъ,  что  этотъ 
видъ  и  Тк.  ріегозііскиз  Б.  йе  \У.  должно  соединить  воедино. 

52.  ТЫ ;оіееігиз  айзрегзиз  Екбт. 

Попадается  не  часто  на  Яаізоіа  зойа  и  на  #.  каіі  въ  раз¬ 
ныхъ  мѣстахъ  на  степи  Бозъ  и  въ  Геок-таиѣ. 

53.  Еиргероепешіе  ріогапв  Снавр. 

Очень  обыкновененъ  въ  окрестностяхъ  Геок-тапы  вездѣ,  гдѣ 
есть  растительность. 

54.  Ройівта  ковпі§1,  зр.  п. 

(СС  ІаК.,  й§.  4,  5,  6). 

Еивсо-оііѵасеит.  АпДеппае  сариі  еѣ  ргопоіит  Іоп&Кийіпе 
радіо  зирегапіев  (<$)  ѵеі  зиЪаефіаІез  (9).  Созіа  Ггопіаіів  Іаеѵів^ 


зиѣ  осеііо  зиЬсопзІгісРіз.  Ргопоіит  ■  $  суііікігісит,  зиісів  ігапз- 
уегзіз  сіізРпсРз,  заі  рго ІИПСІІ8,  2  розРсе,  раиіо  (Шаіаіит,  зиісів 
.8иЪоЪзо1еѣіз,  сіізео  ірзо  зиЫаеѵі,  Іаіегіѣиз  гициіозіз;  ѵШа  тебіапа 
оііѵасеа,  Іаіегаіі  аіга,  таг^іпе  іпГегіогі  оііѵасео.  Еіуіга  пиііа;  со- 
пиз  ргозіегпаііз  заі;  іоп^из,  оМизиз.  Ресіиз  оііѵасеит.  Ресіез  Шѵо- 
гиГезсепіез,  §-епиЬііз  розРсіз  пі&гіз,  РЫае  розіісае  зогсИсіе  оііуасеае 
зріпиііз  аГЬіз,  арісе  аігіз.  АМотеп  пі§тит,  зирга  ѵіііа  оііѵасеа,  а 
Оюгасе  ртіисіа,  огпаіит:  зе^тепіит  ргітит  $  2  иігіпцие  ѣѵт- 
рапо  оЫопцо,  гиіезсепР,  іпзігисіит.  Ве^тепіит  апаіе  $  іпйаіит, 
підгат,  аіго-ШепіаРт,  ІоЬаІіз  гетоРз,  Ъгеѵіѣаз,  арісе  гоВтбаРз; 
Іавдіпа  зпргаапаПз  $  аіга,  Іаіа,  тесііо  зиісаіа  еѣ  Ъісагіпаіа,  роз¬ 
Рсе  оМазо-аситіпаіа;  2  Іапсеоіаіа.  Сегсі  $  Іоп&і,  сотргеззі,  пі- 
^гі,  арісе  оѣіизі;  2  Ьтеѵез,  сотргеззі,  Іаіегаіез,  асіітіпаП:  Іатіпа 
зиЪ§епі1;а1із  $  іпйаіа,  Іаіа,  арісе  оЫизо-аситіпаіа.  Уаіѵиіае  оѵі- 
розііогіз  зіпиаіае,  еіоп^аіае. 

с?  $ 

Ьош*.  согрогіз  14 — 16  тт.  20—28  тт. 

„  і'ет.  розі.  8  11—12 

Тгапзсаисазіа:  Вакигіапі,  IX.  1912.  5  12  29-  0®.  О. 

Кобшо). 

Р.  зсііатапсігае  Еізсн.  еі  Р.  ЬаЫепзі  Кк.  ѵісіпшп  сШРегІ: 
аЪ  Іюс  (іепІіЪиз  зе^тепР  иІРті  аМотіпіз  гетоРз,  ЬгеуіЬиз,  аѣ 
іііо  Іатіпа  зиргаапаііз  зиісиіаіа  еі  Ьісагіпиіаіа,  аЪ  атѣоЬиз:  рго- 
110 іо  ги&озіоге,  зиісіз  ргоіітсііз,  ^епісиііз  розРсіз  пі§гіз„ 

Бот.  Е.  В.  Кбжо  бебісаіит,  <ціі  Ііапс  зресіет  еі  тиііаз  аіі- 
аз  огіііоріегогит  іп  Саисазо  саріигаѵіі. 

55.  Мосагойев  суатрев  ЗГ.  бе  ТУ. 

Ольты  (Кенигъ). 

56.  РугёготоррКа  ^гуііоісіев  Бате. 

Только  одинъ  самецъ  на  степи  Бозъ. 

57.  Рур^оторрРа  Ърасііуріера  Воь. 

Очень  обыкновенна  на  глинѣ  на  степи  Бозъ. 

Замѣч}г  здѣсь,  что  моя  такъ  называемая  варіація  Р.  дгрі- 
Іогсіез  уаг.  диепікегі  Вони  изъ  сѣверо-западной  Персіи  (Урмія) 
въ  дѣйствительности  есть  лишь  Р.  Ъгаекуріега. 


180  — 


5ЕСТІО  И.  ЬОСИВТОБЕА. 

Раш.  РЬапегоріегісІае. 

58.  Огрііапіа  §р. 

Видѣлъ  въ  Гудаурѣ  одну  большую  самку  этого  вида,  кото¬ 
рую,  къ  большому  сожалѣнію,  поймать  не  могъ, 

59.  РоесШтоп  бітіііз  Кето\ѵбкі. 

Бакуріани,  одна  парочка  (Кенигъ),  Мцхетъ  (Кенигъ),  Бота¬ 
ническій  садъ  (Зайцевъ). 

60.  ІзорЬуа  аеитіпаѣа  Вв> 

Ботаническій  садъ  (Зайцевъ). 

61.  ізорКуа  ашрііреппіз  Вв. 

Бакуріани,  много  экземпляровъ  (Кенигъ).  Я  думаю,  что  эти 
экземпляры  принадлежатъ  къ  этому  виду,  хотя  окраска  варіируетъ 
сильно. 

62.  ЬерЮрКуез  рипеіаііззіта  Возе. 

Этотъ  средне-европейскій  видъ  я  поймалъ  на  станціи  Балта. 

63.  Беріорііуез  ІаЬіеаисіа  Екіѵ. 

Аджикентъ  (Василининъ). 

64.  Ьеріорруез  аІЬоѵіІІаІа  Коъьав. 

Ботаническій  садъ  (Зайцевъ). 

65.  Туіорзіз  ІЬугпіГоііа  Ретасша. 

Обыкновенна  на  зеленой  растительности  въ  Геок-тапѣ. 

Раш.  СопосерЬаІісІае. 

66.  СопосѳрКаІиз  пШйиІиз  пШсІиІиз  8сор. 

Только  одинъ  экземпляръ  въ  Геок-тапѣ;  также  на  Зеленомъ  мысѣ 

67.  ХірЬісііит  Гизсит  Гавк. 

Зеленый  мысъ  и  Геок-тапа,  обыкновенна. 


Раш.  МесопетаНсІае. 

68.  Месопета  ѵагіит  Гавв. 

Аджикентъ  (Василининъ).  Средне-европейскій  видъ. 

Раш.  ЬосивІШае. 

69.  Ьоеизіа  ѵігійізвіта  Ь. 

Мцхетъ  (Кенигъ),  Ботаническій  садъ  (Зайцевъ).  Р.  еаиЛаіа 
я  не  нашелъ. 

Раш.  ИесНсШае. 

70.  Рагасігутасіиза  зогсШа  Невм. 

Мцхетъ  (Кенигъ)  и  Ботаническій  садъ,  гдѣ,  кажется,  обы¬ 
кновенна  на  Альпійской  горкѣ.  Р.  Іопдіреъ  Вв.  я  не  нашелъ. 

71.  Ріаіусіеіз  ^гізеа  Гавк. 

Нѣсколько  экземпляровъ  этого  широко  распространеннаго 
вида  я  поймалъ  въ  Геок-тапѣ  и  въ  Боз-дагѣ.  Также  въ  Ботаниче* 
скомъ  саду. 

72.  РіаТусіеіз  аіГіпіб  Еіевее 

Геок-тапа. 

73.  Ріаіусіеів  ѵіііаіа  Снавр. 

Обыкновенна  въ  Геок-тапѣ  на  травѣ  близъ  виноградника. 
Тоже  въ  Ботаническомъ  саду. 

74.  Ріаіуеіеі.8  гоезеШ  Нао-еив. 

Бакуріани  (Кенигъ). 

75.  ОіупШозеѳііз  §ті8Ѳаріега  Юецеек. 

Станція  Балта. 

76.  ОіупШовееііз  іпсіівъіпеіа  Воь. 

(СГ.  ІаЪ.,  7,  8,  9). 

Мцхетъ,  самецъ  (Кенигъ);  Тифлисъ,  самка  (Зайцевъ).  Этотъ 
видъ  здѣсь  указанъ  въ  первый  разъ  не  только  для  Кавказа,  а 
даже  для  русской  фауны;  до  сихъ  поръ  онъ  извѣстенъ  былъ  только 
изъ  Маратъ,,  въ  Малой  Азіи. 


—  182 


77.  РзогосІопоТиб  вресиіагіз  Г.  <іе  \Ѵ. 

Бакуріани  (Кенигъ)  и  Гудауръ.  Когда  по  дорогѣ  въ  Тиф-' 
лисъ  на  Военно-Грузинской  дорогѣ  что-то  сломалось  въ  автомо¬ 
билѣ  на  станціи  Гудауръ,  я  услышалъ  стрекотаніе  этого  вида  и 
успѣлъ  поймать  трехъ  самцовъ.  Эти  экземпляры  отличаются  отъ 
найденныхъ  Е.  Г.  Кенигомъ  въ  Бакуріани  меньшими  размѣрами 
и  невооруженными  задними  бедрами,  п  сперва  я  думалъ,  что  это 
~-Р.  Іп/Іаіт  Бѵ.,  но  но  строенію  анальнаго  сегмента,  церковъ  и 
переднесшшки  не  отличаются  отъ  типическаго  Р.  зрсспіагіз ,  не¬ 
значительную  варіацію  котораго  они  и  представляютъ. 

78.  Веейеиз  аіЪіГгопв  Гаве. 

Ботаническій  садъ;  Геок-тапа,  довольно  обыкновененъ. 

79.  ВееЪісиз  ѵѳггиоіѵогиз  Ь. 

Мцхетъ;  самецъ  (Кенигъ).  Очень  замѣчательно  что  Р.  ѵегги- 
сіѵопіз— сѣверно-европейскій  видъ,  водится  близъ  Мцхета  вмѣстѣ 
со  слѣдующимъ  видомъ,  который  находится  только  въ  Персіи  и 
Закавказьѣ. 

80.  МесІееЦеив  аввішіііб  Гіев. 

Мцхетъ,  самецъ  (Кенигъ). 

Раш.  За^ійае. 

81.  8а§га  ерЫрр1§:ега  Г.  сіе 

Ботаническій  садъ  (Кенигъ). 

БЕСТ! О  III.  СКУББОВЕА. 

Раш.  ОесапНшіае. 

82.  ОѳсапШив  рѳііиеепз  8сор. 

Ботаническій  садъ,  Зеленый  мысъ,  и  Геок-тапа,  обыкнове¬ 
ненъ. 

82  а.  Оееапѣішз  реііиеегіз  Іигапіецз  ІТѵ. 

Замѣтивъ,  что  довольно  много,  хотя  и  не  всѣ  экземпляры, 
пойманные  въ  Геок-тапа  болѣе  зелены  и  длиннѣе  тѣхъ,  которыхъ 


ш 


л  находилъ  въ  Румыніи,  Черногоріи,  Испаніи  и  Тенерифѣ,  я  ихъ 
опредѣлилъ  безъ  колебанія  какъ  подвидъ  Ыгапіст,  недавно  опи¬ 
санный  Уваровымъ  изъ  Туркестана. 

Рагп.  СгуІІМае. 

83.  КетоЬзиз  Ізѳуйепі  Різсн. 

Зеленый  мысъ. 

84.  N63110 Ьіи 8  заиззигез  Винк. 

Геок-тапа. 

Я  поймалъ  нѣсколько  экземпляровъ  маленькаго  ^тоЫиз’в, 
съ  вполнѣ  развитыми  крыльями,  прилетѣвшихъ  на  электрическій 
фонарь.  Только  одна  самка  такъ  блѣдна,  какъ  мой  типъ,  а  дру¬ 
гіе  черновато-коричневаго  цвѣта,  какъ  и  остальные  виды  этого 
рода.  Къ  сожалѣнію,  мои  экземпляры  испорчены  плѣсенью  во 
время  моего  обратнаго  путешествія;  хотя  я  чистилъ  ихъ  раство¬ 
ромъ  карболовой  камфоры,  тѣмъ  не  менѣе  ясно  разобрать  ихъ 
признаки  очень  трудно;  все  же  я  увѣренъ,  что  мое  опредѣленіе 
правильно.  А.  Б.  Шелковниковъ  мнѣ  говорилъ,  что  ему  хорошо 
знакомъ  этотъ  маленькій  сверчокъ,  который  лѣтомъ  часто  приле¬ 
таетъ  на  свѣтъ;  надѣюсь,  что  въ  будущемъ  году  будетъ  въ  на¬ 
шемъ  распоряженіи  больше  матеріала,  и  тогда  возможно  будетъ 
рѣшить,  надо  ли  соединить  Этотъ  видъ  съ  Ж.  іагіаѵиз  Ваизз.,  что 
я  считаю  довольно  вѣроятнымъ. 

N.  затзигеі  до  сихъ  поръ  указанъ  только  для  Румыніи:  онъ 
похожъ  на  N.  кеусіепі.  и  отличается  вполнѣ  развитыми  крыльями 
и  замѣтно  расширенною  къ  заду  лереднеспинкой. 

У.  аМипді  17 ѵ. ,  кажется,  тоже  близокъ  къ  этимъ  видамъ. 

85.  Іло^туііиз  Ъітасиіаіив  Беоеек. 

Геок-тапа,  двѣ  самки. 

86.  Ѳтуііиз  (Іотезіісиз  Б. 

Геок-тапа,  одна  самка  въ  саду  на  фонарь  довольно  далеко 
отъ  дома. 

87.  Сггуііиз  Ьигйіёгаіеавіз  Бате. 


Геок-тапа,  двѣ  самки. 


—  184  — 


88.  Огуііосіез  Іаіегаііз  Ріевек. 

Какъ  скоро  я  услышалъ  характерное  для  этого  вида  стреко¬ 
таніе,  я  замѣтилъ,  что  ОгуІШез  начинаетъ  стрекотать  около  4  ча¬ 
совъ  вечера  вездѣ,  въ  саду  и  въ  поляхъ  въ  окрестностяхъ  Геок- 
тапы.  Его  совершенно  своеобразное  стрекотаніе  состоитъ  изъ  двухъ 
тоновъ:  одинъ  высокій  и  громкій,  другой -низкій,  тихій  и  жужжа¬ 
щій;  этотъ  послѣдній  тонъ  слышенъ  только  вблизи. 

Поймать  этого  сверчка  очень  трудно,  а  въ  одномъ  полѣ  близъ 
виноградника,  гдѣ  въ  сентябрѣ  трава  низка,  и  кустарниковой  ра¬ 
стительности  нѣтъ,  и  потому,  ему  труднѣе  спрятаться,  я  успѣлъ 
поймать  руками  нѣсколько  самцовъ  и  трехъ  самокъ. 

Такимъ  образомъ  сомнѣваться  нельзя,  какова  самка  у  этого 
вида.  Уваровь  тоже  собиралъ  оба  пола  вмѣстѣ  въ  Уральскѣ,  и  я 
совсѣмъ  соглашаюсь  съ  его  взглядомъ  (Труды  Русск.  Энт.  Общ., 
ХЬ,  1912  г.,  стр.  43.),  что  у  самки  этого  вида  надкрылья  чешуе¬ 
образны,  и  что  въ  этомті  вопросѣ  нравъ  Зливвіше,  а  не  Воьіѵак. 

Раш.  ТгЫасіуМае. 

89.  Тгісіаеіуіиз  ѵагіе^аіиз  Батв. 

Боржомъ,  по  берегу  Куры,  Мцхетъ  (Кенигъ);  Геок-тапа,  по 
берегамъ  рѣчекъ.  Сильно  варіируетъ. 

Раш.  МугтесорЬПМае. 

90.  Мугтееорііііа  зр.  (?  асегѵогит  Ралз.) 

Въ  Боржомѣ  подъ  камнемъ  я  увидѣлъ  1  экз.  Мугтееорііііа , 
быстро  поймалъ  его  руками  и  бросилъ  въ  сачокъ,  но  къ  большому 
сожалѣнію,  онъ  ускользнулъ  черезъ  дырочку,  прорванную  въ  немъ 
многочисленными  на  Арешской  степи  шипами  колючки.  Не  могу  ска¬ 
зать,  былъ  ли  это  М.  асегѵогит  Рахе.  или  М.  оекгаееа. 

Раш.  Сгуііоіаірійае. 

91.  СгуПоіаІра  §ту11оІа1ра  Ь. 

Г-нъ  Пассекъ  любезно  мнѣ  далъ  самку  съ  яйцами  и  молодью 
изъ  своего  сада  на  Зеленомъ  мысѣ,  близъ  Батума,  гдѣ  этотъ  видъ 
сильно  вредитъ  растеніямъ. 


18.  И.  1913. 


М.  Вшт.  Прямокрылыя  Кавказа. 


Изв.  Кавк.  Музея  Т.  VII. 


1 — 3.  Ноіоіатрга  зскеікоѵпікоѵі  зр.  п.  4 — 6.  Росіізта  кбпі§і  зр.  п.  7—9.  ОІупіЬюзсеІіз  іпсіізііпсіа  Вок 


Ь»  Р.  ГСЛИНЬ  иА.ВИЛЬБОРГЬ.  СЛЬ. 


185 


юг.  в.  Ёпаііп  (Гіігіь  і.  в.). 

ЦЕВЕВ  ЕІИІБЕ  ѴЕ1Ш  ВЕК АNNТЕ 

КАІЖАЗІЗСНЕ  ТЕЫТНКЕВШШЕЫ 
(НУМЕМОРТЕКА). 

Ісіі  егЫеІі  іп  (іѳг  ІеЫеп  2еіі  теіігеге  ВіаШѵезрепзешІші- 
§оп  а  из  сіет  Каиказиз,  іпзЬезопсіеге  еіпе  §гбззеге  Коііекііоп  аиз 
(іет.  Каиказізсііеп  Мизеит  іп  ТіЙіз.  Ез  §ІЫ  шіг  <ііез  Ѵегапіаз- 
зип§,  Ыег  еіиі§е,  сіигск  сіаз  8іи(1шт  сііезез  Маіегіаіз  §е\ѵоппепе 
Ег§е1)піззе  т  Ъегісіііеп. 

1.  Тепііігесіеііа  аІЪорісЪа  Рйьз. 

«Г.  Риьз  ЪезсіігіеЪ  іп  (іеп  Апп.  8ос.  Епі.  Ве1§.  Т.  13,  1869— 
70  оіпе  ТепШгеёеИа  ипіег  оЬі§еш  Даніей  пик  сіег  Біа§позе:  Кі- 
§еітіта,  ѵіоіасеа,  пііЫа,  ташШшІіз  аІЬіз,  аіагит  созіа  зіі§та- 
Іецие  рісеіз,  ресіит  ЬГЬііз  іагзізцие  Ьгиппеіз,  тасиіа  аІЬа  а<і  Ьа- 
зіт  аМотіпіз;  апзсЫіеззешІ  ап  сііезе  Біа§позе  §іЫ  Риьз  (Запп  посіі 
еіпе  еітаз  йеШИіегіеге  ВезсЬгеіЪипд,  іп  сіег  іпзѣезошіеге  посіі  ег- 
таіті  лѵігсі,  сіазз  (ііе  2 х/2  ІеМеп  ЕйЫег§1іесІег  лѵеізз  зіпск 

Біезе  Агі  таг  зеШіег  ѵегзсіюііеп;  Кокотѵ  (Аши  Миз.  2ооі. 
Ас.  Іт.  8с.  81.  Р6іегзЪоиг§,  I.  VIII,  1903)  за§і  ѵоп  іііг:  «Веі  (Іег 
ВезсіігеіЬип§  сіег  аІЬорісіа  Риьз  ізі  оЕепЪаг  сіег  таіззе  Меіаріеи- 
гаШеск  иѣегзеііеп  тагсіеп;  шісі  (Ііе  Агі  сІйгГіе  іп  \Уігк1іс1ікеіі 
епітасіег  ги  Ііѵіёа  Б.  ѵаг.  сІиЪіа  8тпом  осіег  т  Ырипсіиіа  Кь. 
§е1іогеп,  такгзсііеіпіісіі  т  Іеігіегег».  Іп  (Іеп  «Оепега  Іпзесіогшт 
1905  Гіііігі  Кошж  (Ііе  Агі  аіз  зупопут  т  ІіѵЫа  ѵаг.  сІиЫа  8тком  ап. 

Коыота  8сЫизз  таг  ипгісЬіі§  ип(1  (Ііе  Ѵогаиззеігив#,  сіазз 
Риьз  ШзсЫісІі  пи  г  еіпеп  Рипкі  ап  (іег  НіпіегІеіЪзЪазіз  зіаіі  сіе- 
геп  глѵеі  ап§еѣе,  таг  ипЪегес1ііі§і;  Іѵокоіѵ  капціе  пиг  сііе  ѵоп 
Рііьз  ЪезскгіеЪепе  Агі  піскі  ипсі  таг  іп  зоісііеп  Еаііеп  ігатег  §е- 
пеіш  ашіегеп  Аиіогеп  оііпе  шзііегез  аііе  тО§1іс1іеп  Іггійтег  ип- 
іетаізсІііеЪеп.  Міг  1іе§еп  еЬепГаІІз  аиз  Тгапзкаиказіеп,  ууоііѳг  аисіі 


—  186 


<1іе  ѵоп  Рітз  ЪезсІігіеЪепе  Агі  зіаттіе,  текгеге  ВШске  ѵог,  лѵеі- 
сііе  сіег  Везе1ігеіЪиіі§  ѵоп  Рігьз  §епаи  епізргескеп;  Рітз  капище, 
пасіі  зеіпег  ВезсІігеіЪип^  т  зсЫіеззеп,  ппг  сіаз  9,  (іаз  аисіі  ѵіеі 
ЪаиЪ&ег  ізі;  ісіі  Ъезііге  аисіі  (іаз  $  ипй  §еЪе  іт  Гоі^епйеп  еіпе 
ВезсІігеіЪип^  йег  Ъізкег  ѵегкаппіеп  Агі. 

КорГ  зсіілѵагг,  (Ііе  ОЪегІірре  Ьеіт  $  §апг  лѵеізз,  Ъеіт  9 
лѵеізз  §ейескі,  сііе  МапйіЪеІЪазіз  лѵеізз;  ЕііЫег  зсіііапк,  1ап§-ег  лѵіе 
КорГ  ипсі  ТЪогах  гизаттеп,  гит  Епйе  ѵегййппі,  Ъеіт  9  сііе  2г/а 
ІеШёп  бііейег,  Ъеіт  $  сііе  3  ІеШеп  ОІіейег  ипсі  еіп  ВріігепИеск 
(іез  6.  ОІіейез  лѵеізз;  КорГ  Іііпіег  (іеп  Аи§еп  екѵѵаз  ѵегеп§і,  сіег 
ОЪегкорГ  зсіілѵасіі  рипкііегі,  ^Іапгепй;  Всііеііеі  11/2  таі  зо  Ъгеіі 
аіз  1ап§.  ТЪогах  зсЪлѵагг,  (іаз  Мезопоішп  зеЪг  Геіп,  сііе  Мезоріеи- 
геп  еілѵаз  дгОЪег  гипгеіі^  рипкііегі,  Ъеійе  каши  ^Іапгепй;  (ііе  Веі- 
пе  зіп(і  Ъеіт  $  Ъгаип,  пиг  (ііе  НиГіеп  ипй  іеіілѵеізе  аиск  (ііе  Тго- 
сііапіегеп  зсіпѵагг,  сііе  Іііпіегзіеп  Тагзеп  сІипкеІЪгаип,  Ъеіт  9  зіпсі 
аиззег(іет  аисіі  сііе  Вскепкеі  ртбззіепіеііз,  ап  (іеп  Іііпіегзіеп  Веі- 
пеп  теізі  §ап2  зсіпѵагг,  (ііе  ТіЪіеп  сіег  НіпіегЪеіпе  зіпсі  йипкеі- 
Ъгаип  ипсі  сііе  Ніпіегіагзеп  зсіпѵагг;  РИі^еІ  §е1Ъ1іс1і,  беайег  ипсі 
Віірта  зсіпѵагг;  НіпіегІеіЪ  зсЪлѵагг,  сііе  Веііеп  (іез  егзіеп  Кііскеп- 
зе^тепіез  тіі  лѵеіззет  зеіііісііет  Еіеск.  к.  11 — 12  тт. 

2.  ТепЙігесіеІІа  ѵезШа  Еб.  А^кё. 

Еб.  Ахбеё  ЪезсІігіеЪ  іи  зеіиеп  Врес.  Нут.  Еиг.,  ѵоі.  I,  1881, 
р.  596  еіпе  Т.  ѵезіііа,  ѵоп  сіег  ег  пісііі  ап§1Ъ1,  ит  лѵеісііез  Ое- 
зсіііесііі  ез  зісіі  Ъапйеіі;  <іег  Кипйі^е  зіеііі  іейосіі  зоГогі,  сіазз  ез 
еіп  $  ізі.  Мосзакѵ  ѵегОіГепіІісЫе  еіпе  9  каиказізсііе  Тепікгесіеііа 
іп  Егіек.  Тегт.  КОг.,  ѵоі.  13,  1883,  р.  7,  ипіег  йет  Катеп  Т.  са- 
зргса;  іп  Коколѵ,  Оепега  Іпзесіогит  ізі  йіезе  Агі  тѵоііі  іпГоІ^е 
еіпез  БгискГеЫегз  ипіег  йет  Катеп  Т.  саисазгса  Мосз.  аиГ&е- 
Гйіігі;  сііезе  Мосзаку’зсію  Т.  еазріса  ізі  йаз  9  сіег  Т.  ѵезігіа  Ей. 
Ахбеё,  лѵезЪаІЬ  йег  МосзАКѵ’зсЬе  Кате  еіпгигіеііеп  ізі.  Коколѵ 
Ьаі  ЪекаппШсЪ  зраіег  Ъеісіе  ѲезсЫесІііег  посіі  еіптаі  ипіег  йет 
Катеп  Т.  Іаеісі  ЪезсЪгіеЪеп  (\Ѵіеп.  Епі.  2еік,  ѵоі.  5,  р.  41,  1886). 
Віе  Агі  зсііеіпі  іп  Каиказіеп  зеііг  Ъаи1і§  ги  зеіп;  зіе  ізі  йіе  пасіі- 
зіе  Ѵепѵапйіе  сіег  Т.  жасиіаіа  Ѳеоеек.  ипй  зетзеуі  Мосз.,  ѵоп 
йепеп  зіе  йпгсіі  аиз&ейеітіеге  &еІЪе  ЕагЪип§  ѵегзсіііейеп  ізі. 

3.  Тепйіге<іе11а  йізсорііога  Кіялѵ. 

Веі  йег  іурізсііеп  Еогт  йег  Т.  сіізсоркога  Кхлѵ.  зіпсі  ат 
НіпіегІеіЪ  сііе  егзіеп  глѵеі  Вершеніе  зсіпѵагг,  йег  йЪгі^е  НідіегІеіЪ 


—  187 


гог;  іп  (Іеп  Епіотоі.  ХасЪг.  XXIV,  1898,  р.  330  ЪезсЪгіеЪ  Ко- 
хо\ѵ  ипіег  (Іеш  Хатеп  уаг.  риііаіа  еіпе  ѴагіеШІ  тй  §апг  зсіпѵаг- 
гет  НіійеііеіЪ;  (ііе  §1еісЪе  ѴагіеШ  ЪезсЪгіеЪ  ег  посішіаіз.  пші 
7лѵ аг  (Ііезтаі  аіз  АгІ  Ъідеттіз  іт  Аіт.  Міі8.  2 ооі.  Асасі.  Ішр.  8с. 
8і.  РёіегзЪоиг^,  1.  VIII,  1903,  р.  128.  ЬеШегег  Хате  І8І  паіііг- 
ІісЪ  еіпгигіеііеп,  аисіі  ізі  уоп  еіпег  §и!еп  АгІ  пісій  (Ііе  Весіе,  уіеі- 
шеііг  зІеШ  риііаіа  аісііег  еіпе  ѴагіеШІ  сіег  Т.  сНзсоркога  сіаг,  у*аз 
8с1іоп  (1агаи8  Ъегѵог&еій,  сіазз  2\ѵізс1іеп  сіег  іурізсііеп  Рогт  ипсі 
сіег  §ап2  8с1і\ѵаггеп  ѴагіеШІ  аііе  ІІеЬег§ап§е  ѵогкоттеп;  еіпе  зоі- 
сііе  ѴагіеШІ,  Ъеі  (іег  (Ііе  егзіеп  ипсі  (Ііе  ІеМеп  сігеі  НіпІегІеіЪз- 
зе^тепіе  зсіпѵагг,  (ііе  тіШегеп  сігеі  аЬег  гоі  зіпсі,  пеппе  ісіі  ѵа,г. 
го$еа,  поѵа;  ез  коттеп  уе<іос1і  аисіі  апсіеге  РагЪепѵегІеіІип^еп  ѵог, 
сііе  Ъезопсіегз  2и  Ъепеппеп  пісій  пОІі$  зеіп  сІигГіе. 

Коыо\у  егкіагіе  (Ііе  Т.  сНзсоркога  аіз  (Ііе  пасіізіе  ѴепѵапсЙе 
сіег  Т.  Ырипсіиіа  Кь.;  ісіі  тбсіііе  сіет  пісій  Ъеізііттеп,  зопсіегп 
сііе  Т.  сНзсоркога  аіз  сіег  Т.  ѵеіох  Г.  ат  ШісЪзІеп  ѵепѵапсЙ  егкій- 
геп;  ЪеМе  Агіеп  §1еіс1іеп  еіпашіег  іп  Огоззе,  РагЪип§  ипсі  НаЪі- 
іиз  аиззегогсІепШсІі,  пиг  ізі  (Іег  еіпгеіпе  Ріеск  йЪег  (Іеп  ІІіпіег- 
ЪііГіеп  Ъеі  ѵеіох  аиГ  (Іеп  Меіаріеигеп,  Ъеі  сНзсоркога  сіа^е^еп  аиГ 
(Іеп  8еііеп  сіез  егзіеп  НіпіеііеіЪззе^тепіез  ^еіе^еп,  Гегпег  Ъаі  ѵе¬ 
іох  зсіпѵаггез,  сНзсоркога  аЪег  гоі^еІЬез  Р1и§е1зіі§та;  (Ііе  паке 
ѴепѵапсіізсЪаГі  ЪеЫег  Агіеп  дѵігсі  аисіі  сіигсіі  сііе  АиШпсІип&  сіез 
Ъізііег  ипѣекаипіеп  <$  ЪезШіі^і,  (Іаз  тіг  іп  теіігегеп  8Шскеп  ѵог- 
Ііе^І  ипсі  (іаз  (Іет  ѵеіох  9  зеЪг  йЪпІісЪ  ізі;  іп  8ки1ріиг  ипсі  Раг- 
Ъип§  ап  КорГ  ипсі  ТЪогах  §1еісЪі  сіаз  сНзсоркога  $  сіет  9,  пиг 
зіпсі  ап  Ъеп  РйЪІегп  (Ііе  ІеШеп  бііссіег  теізѣ  пиг,  лѵіе  аисіі  сііе 
ѵогііег^еііепсіеп,  ап  (іег  ІТпіегзеііе  ллеізз,  зеііепег  дгеіГі  сііе  У'еіззе 
РйгЪип^  аисіі  аиГ  сііе  ОЪегзеііе  йЪег;  (Ііе  Веіпе  зіпсі  гоі.  сііе  НйГ- 
іеп  ипсі  ТгосЪапіегеп,  оЙ  аисіі  (ііе  йиззегзіе  Вазіз  (іег  Всііепкеі 
зсішагг,  аиззегсіет  (Ііе  8с1іепке1  ап  (Іег  Ніпіегзеііе  зсіітѵагг  ^е- 
зігеіЙ,  (Ііе  Ніпіегіагзеп  скткеІЪгаип  Ъіз  зсЪтсагг;  Р1и§е1  ипсі  8іі§- 
та  зіпсі  лѵіе  Ъеіт  95  сіег  НіпіегІеіЪ  ізі  гор  пиг  сіаз  егзіе  осіеі* 
аисіі  Ъаз  2\ѵеііе  Кйскепзе^тепі  зсішагг,  (Іаз  егзіе  Кискепзе&тепі 
зеіИісЪ  ті!  \ѵеіззет  Ріеск,  ууіе  Ъеіт  9-  Ь-  10 — П  тга. 

4.  ТепіЬгесІеІІа  ригригеа  Рііьз. 

Кожпѵ  Ъаі  ез  Гиг  Гга^НсЪ  ^еЪаЙеп,  оЪ  сііе  Т.  ригригеа  Рітз 
ипсі  (Ііе  г1\  коепіді  Кк'у.  і(ІепІізс1і  зеіеп;  ісіі  Ііаііе  сііез  Гиг  зісііег; 
2\ѵаг.  коппіе  тап  зісіі  ап  сіег  ѵоп  Рстз  аіз  ригригеа  Ъе2еіс1те1еп 
РеіЪезГагЪип"  зіоззеп;  аЪег  Рт^з  Ъаі  (Іатіі  ой'епЪаг  (Іеп  ІеісЫеп 


188 


теІаШзскеп  61ап2  Ъегеіскпеп  лѵоііеп,  Дег  вісіі  Ъеі  Дег  Гга^Нскеп 
Агі  (Іеиііісіі  2еі§’1  шкі  сіег  ап  §иІеп  8ійскеп,  лѵіе  сііев  апск  Ко- 
ко\ѵ  за$1,  а11ег<ііп§8  текг  Ъіаиііск  егзскеіпі;  ез  тар;  зет,  сіазз 
Риьз  еіп  81йск  каііе,  сіаз  Дигск  Ьарегп  іп  Аікоіюі  зеіпе  ГагЪе 
еітаз  ѵегапДег!  каііе,  ез  тар  аисіі  зеіп,  сіазз  ег  зісіі  іп  сіег  Гаг- 
ЪепЪегеіскпипр  ипрезокіскі  аизреДгііскІ  Ііаі,  лѵіе  Діез  апсіі  зопзі 
Ъеі  ікт  2іі  копзіаііегеп  ізі;  зеДепіаІІз  зіітті  Діе  ранге  ііЪгіре  Ве- 
зскгеіЪипр  зеіпег  ригригеа  зо  2и  Дег  Т.  коепіді ,  Дазз  ЪеіДе  Агіеп 
так!  зісііег  зупопут  зіпД;  Депп  ез  ізі  Доек  піскі  апгипектеп,  Дазз 
аиззег  Дег  Дигсіі  ікге  Дипкіе  НиреІЪіпДе  зо  аийаДепДеп  Врегіез 
коек  еіпе  рап2  ріеіеке  іп  Каиказіеп  ѵогкоттеп  зоЦіе,  тіі  Дет 
еіпгіреп  НпіегзскіеД,  Дазз  сііе  ЬеіЪезіагЪипр  еіпе  еітаз  апДеге  ізі; 
аиск  ізі  ]еШ  Діе  каиказізске  Гаипа  чѵепірзіепз  іп  Вегир  аи!  Діе 
ргоззеп  ВІаШѵезрепагіеп  зо  ртйпДІіск  егіогзскі,  Дазз  ез  зекг  тегк- 
лл  ЦгДі§  лѵйге,  тапп  Діе  Рітз’зске  Агі  зеіікег  піетапД  текг  Ъере- 
рпеі  таге;  кигг  ипД  риі,  лѵіг  тагДеп  гіекіір  Іип,  тапп  ѵѵіг  Діе 
К  око  и7’ зеке  Т.  коепіді  зупопут  ги  Т.  ригригеа  Рііьз  зеігеп. 

5.  ТепГЬгеДеІІа  Іиіеіреппіз  Еѵекзм. 

Іп  Тегт.  Гиг.,  ѵоі.  IV,  1880,  р.  274  Ъезскгіек  Мосзакт  еі¬ 
пе  Т.  {аііах  9;  Діезе  ізі  Дег  Т.  Іиіеіреппіз  Еѵеез.  ѵОІІір  ріеіек 
ипД  ѵоп  ікг  пи  г  Дигск  еіпе  еітаз  ргОззеге  АизДекпипр  Дег  гоі- 
реІЪеп  ГагЪипр  аш  АЬДотеп  ѵегзскіеДеп;  Ъеі  Дег  8іатт1огт  уоп 
Т.  Іиіеіреппіз  Еѵекзм.  9  кі  патііек  Дег  НіпіегІеіЪ  зсктагг  ипД 
гоіреІЪ  ипД  Даз  2 — 4.  Зертепі  ранг,  Даз  5.  Ваискзертепі  еЪеп- 
іаііз  ранг  ипД  Даз  5,  Кііскепзертепі  ап  Деп  8еііеп;  Ъеі  Дег 
МосзАКУ’зскеп  Гогт  ізі  Даз  5.  Кискепзертепі  еітаз  аизреДекпіег 
гоіреІЪ  ипД  аиск  Даз  6.  ипД  7.  Кискепзертепі  ігареп  кіеіпе  гоі- 
реІЪе  Песке;  ез  ізі  пип  Ъекаппі,  Дазз  Ъеі  аііеп  ТепОгтеМІа- Агіеп 
тіі  гоі  ипД  зск\уаг2ет  НіпіегІеіЪ  Даз  ререпзеіііре  Ѵегкаііпіз  Діе- 
зег  Ъеі  Деп  ГагЪеп  зекг  таекзеіі  ипД  ез  ізі  паійгііек  ѵоііір  ишпор- 
Пск  аиГ  зо  тіпітаіе  ГагЪепДШегепгеп,  ит  Діе  ез  зіек  кіег  кап- 
Деіі,  еіпе  Агі  ги  ЪергйпДеп,  ^еДоск  капп  Діезе  ГйгЪипр  аіз  Ѵа- 
гіеШ  реіикгі  тагДеп;  Да  Ъегеііз  еіпе  Т.  / аііах  ѵоп  8мітн  іт 
Дакге  1878  ЪезскгіеЪеп  лѵигДе,  зо  тизз,  таз  Ъегеііз  Ею.  Аибей 
Іаі,  Дег  МосзАЕѵ’зске  Пате  еіпрегореп  ипД  Діе  Гогт  аіз  Т.  Іиіеі¬ 
реппіз  ѵаг,  пюсзагуі  Еб.  Акбее  Ъегеіскпеі  тагДеп. 

Ваз  $  Дег  Т.  Іиіеіреппіз  ізі  Ъізкег  поск  піекі  ЪезскгіеЪеп 
тагДеп;  ез  ріеіекі  іт  аііретеіпеп  рапх  Дет  9>  Доек  ^  Ьіег  Діе 
гоіреІЪе  ГагЪипр  ат  АЪДотеп  аизреДекпіег,  іпДет.  Даз  2—5.  8е- 


189 


ргепі  зіекз  §ап2  гоі^еІЪ  ізі,  оГі  ізі  ацск  посіі  сіаз  6.  8е$тепі 

0(3ег  ГеіБѵеізе  уоп  сПезег  ЕагЪип§-;  сісг  КорГ.  сіег  Ъеіт  9  кіш 
іег  сіеп  Аидеп  епѵеііегі  ізі,  ізі  Ъеіт  $  §1еіскЪгеік  (Не  ЕиЪІег,  ап 
Непеп  Ьеіт  9  теізі  (Не  2Ѵ2  Іеігіеп  Сііесіег  дѵеізз  зіпсі,  ІтЪеп 
Ъеіт  $  теізі  пиг  сіаз  ІеШе  6Не(1  ѵѵеізз;  ез  кот  теп  иЪгщепз  Ъсі 
Ъеісіеп  безскіескіегп  посіі  угсііег§екепсІе  УепЗипкеІшщеп  сіег 
Ейкіег  ѵог  шкі  Ъеі  сіег  ѵаг.  оЬзсигагіа  поу.  зіші  сііе  РііЫег  рап2 
зсіиѵагг;  (Не  Т.  Іиіеіреппіз  ізі  сііе  пасіізіе  Ѵепѵапсііе  сіег  Т.  аІЫ- 
согпів  У.  шіі  сіег  зіе,  аЪ^езекеп  уоп  сіег  БеіЪезГагЪппр-,  уіеі  Аекп- 
Іісіікеіѣ  как 

6.  ТепіЪгесІо  іиіеосіпсіа  Еѵеезм. 

Еуеездшш  ЪезскгіеЪ  еіпе  іп  сіег  РголНпг  Азігаскап  §еГітс1е- 
пе  Тепікѵесіо  Іиіеосіпсіа  іп  Виік  8ос.  Как  Мозсои,  уоі,  20,  1847, 
р.  35  шіі  Гоірепсіег  Біа^позе:  «СарНе  ікогасеаие  пі§тіз,  іп  таге 
Паѵотасиіаііз;  аксіотіпе  ііаѵо,  іпсізигіз,  зе&шепіорие  зесипсіо  пі- 
ргіз;  ресІіЪиз  Гиіуойаѵіз,  іп  Гетпіпа  сохіз  пі§тіз;  аііз  ІиіезсепііЪиз 
арісе  пі&гісапііЪиз».  Еѵеезмахк  §іЫ  іш  Апзскіизз  Наган  посіі  еі¬ 
пе  гіетііск  аизГйкгІіске  ВезскгеіЪипр-  ЪеіНег  Ѳезскіескіег  шні  ег- 
лѵйкпк  Назз  ег  сіаз  уоп  ікт  ЪезскгіеЪепе  Рйгскеп  іп  сориіа  ^еГап- 
§еп  ІіаЪе. 

Біезе  Агі  ізі  зеіікег  пісіік  текг  .аеГипНеп  лѵогНеп;  іп  шеіпег 
ВеагЪеііип&  Нез  Бепиз  Тепікѵесіо  (АІІапіиз)  іп  Нег  Кеѵие  Киззе 
сГЕпіотоІо^іе  X,  1910,  №  4  коппіе  іск  Пакег  сііе  Агі  пиг  паск 
сіеп  уоп  Еуеезмаых  ап^е^еЪепеп  ЕйгЪип^зтегктаІеп  еіпгеікеп; 
пип  Пе(аеп  тіг  аиз  Каиказіеп  гакігеіске  8іііске  іп  Ъеісіеп  Безск- 
Іескіегп  уог,  зо  Назз  іск  Еуеезмашз  БезскгеіЪип^  ег§ап2еп  капп. 

Бег  ОЪегкорі  ізі  Пеціііск  ипсі  еі\ѵаз  гип2е1і§’  рипкііегі,  Наз 
Мезопоіит  ізі  сііскк  ипН  сіеиіі іск  рипкііегі;  сііе  Агі  §екогі  аізо  іп 
сііе  УепѵапНізскаГі  Нег  Т.  агсиаіа  Еоезт.,  Носк  ізі  Ъеі  агсиаіа 
(Не  Рипкііегипд.  Ъезошіегз  ат  ОЪегкорГ  зкігкег,  аіз  Ъеі  Іиіеосіпсіа. 
Ніпіег  Неп  Аи&еп  ізі  сіег  КорГ  Ъеіт  9  иіскі,  Ъеіт  $  зсішаск 
уегеп^і;  сііе  Гіікіег  зіпсі  еілѵаз  Іап&ег  аіз  Нег  Ткогах,  (Не  тііііе- 
геп  БПеНег  еічѵаз  ѵегсИскі,  Паз  Епсіе  ѵегПйппі;  ап  Пеп  §е1Ъеп 
Еіиреіп,  Иегеп  8іі§та  гбШск§еіЪ  ізі,  Шіі  ЪезопНегз  (Не  зіагке 
зс1пѵаг2Ііске  ТгиЪип§’  Пег  Еій&еізрііге  аиГ,  лѵіе  зіе  зіск  зопзі  еілѵа 
Ъеі  Г,  гоззіі  Рах2.  ЙпПеі;  Ъеі  Пег  іурізскеп  ЕагЪипр-  ізі  Ъеіт  9  Нег 
КорГ  зск\ѵаг2,  Нег  Сіуреиз,  сііе  ОЪегІірре  ппН  МапНіЪеІЪазіз,  зотсіе 
сііе  2  егзіеп  ЕиЫег§’1іесІег  §е1Ъ,  Ъеіт  $  аЪег  аиззегсіет  (Не  8ск1а- 
Геп  кіпіег  Неп  Аи§еп,  гдѵеі  кіеіие  Песке  ап  Нег  Вазіз  Нег  Еіікіег 


—  190 


ііпсі  ^лѵоі  Ріеске  сіез  ОЪегкорГев  пеЬеп  (Іет  8скеіІе1  §еІЬ;  сПеве 
Песке  епѵакпі;  Еѵеевмахк  піскі  аивсігискііск,  сіоск  івѣ  веіпе  Ве- 
вскгеіЪиіі§  еЪеп  сіег  ОгелуокпкеВ  (1ег  с1ата1і§еп  2еВ  епівргескеші 
иісііі  векг  аивГикгПск  §екаНеп;‘  (іег  Тіюгах  іві  Ъеіт  9  §ап2  всіпѵагг, 
Ъеіт  $  віікі  §е1Ъ:  сііе  Те^иіае,  сіег  В,ап(1  сіез  Ргопоіитв,  сіав  Всіііісі- 
сііеп,  сіег  ЗсІііМсІіепапІіап^  шкі  сіав  ШіНегвскіІсІскеп,  Гёгпег  сііе 
Ргоріеигеп,  ёіе  Меворіеигеп  ип(і  (іав  Мевовіепшт  тіі  Аивпакте 
ііігев  уогсіегеп  Вапсіев,  сііе  Ерітегеп  сіег  Меворіеигеп  віпсі  всіпѵагг, 
оЪеп  §е1Ъ  ^егеісііпеі,  ап  сіеп  Меіаріеигеп  віпсі  (Не  Ерівіегпеп  §ап2 
§е1Ъ,  сііе  Ерітегеп  всіпѵагг  осіег  §е1Ъ  §егап(іе1;;  сііе  РагЪипд  сіег 
Веіпе  иші  сіев  АМотепв  іві  ѵоп  Еуеевмаш  всіюп  гісМі§  Ъе- 
вскгіеЪеп  жігсіеп,  пиг  іві  2и  Ъетегкеп,  сіавв  сііе  НіпГегкйЯеп  сіев 
(У  1ІІСІ1І  §ап2  §’е1Ъ  віпсі,  вопсіегп  у  от  иші  кіпіеп  еіпеп  всіпѵаггеп 
Ріеск  іга&еп,  лѵйкгепсі  сііе  4  уогсіегеп  Веіпе  ваті  ііігеп  НйПеп 
Ьеіт  $  §-ап2  §е1Ъ  віпсі. 

Іп  сіег  РагЪип^  сіев  $  вскеіпеп  кеіпе  лѵевепШскеп  Ппіег- 
всіііесіе  ѵотаікоттеп;  сіа^е^еп  ііаі  Еѵеевмахх  еіпе  веііг  сіипкіе 
РагЪііп§'  сіев  9  уог  вісіі  §екаЫ;  ісіі  Ъевііге  воісіі  сіипкіе  Ехет- 
ріаге  еЪепіаПв;  ев  капп  вісіі  аЪег  Ъеіт  9  сііе  Р8.гЪип§  ап  КорГ  ипсі 
Тіюгах  ѵіеі  теііг  сіег,  Ъев  $  пакет;  Ьеі  сіет  ат  гегсквГеп  §е1Ъ 
§е2еіскпеГеп  9>  сіав  іск  каке,  віпсі  ат  КорГ,  тгіе  Ъеіт  §е1Ъ: 
еіп  Ъгеііег  8ігеіі  сіег  8сЫаГеп,  2\ѵеі  кіеіпе  Рипкіе  ап  сіег  Ріікіег- 
Ъавів  ипсі  2\ѵеі  Ріескеп  сіев  ОЪегкорГев,  аиввегсіет  паШгІіск  сііе 
Мипсііеііе;  ат  Тіюгах  віпсі  Ъеі  сііевег  ѴагіеШГ  §е1Ъ:  сііе  оЪегеп  ипсі 
ипіегеп  Ескеп  сіев  Ргопоіитв,  сііе  Те^иіае,  (Не  8сЫЫскеп,  еіп 
81геіГ  сіег  Меворіеигеп  ипсі  §егіп§е  2еіскпип§еп  ап  Ъегі  Меіаріеи- 
геп;  іск  пеппе  сііеве  ѴагіеШГ  ѵаг.  ѵігадо  п.,  2\ѵівскеп  сііевег  кеііві- 
§-еГагМеп  иші  (іег  сіипкеівіеп  Рогт  коштеп  аііе  РеЪег§ап§е  ѵог. 

7.  ТепШгеНо  саисавіса  Еѵеевм.  ипсі  сіпсіагіа  Еквьш. 

Біе  Т.  сіпсіагіа  Ехвьш  (ипі/азсіаіа  Мосв.  пес  Оеоеге.)  §аН 
Ъівкег  аіі&етеіп  а] в  еіпе  ѴагіеШ  Ъег  Т.  саисазіса  Еѵеев.  Каск- 
сіет  іск  ѵіеіе  Тіеге  Ъеісіег  Роппеп  ^евекеп  каЬе.  §1аиЪе  іск,  Ъавв 
ев  віск  ит  гіѵеі  8е1Ъ8Ійшіі§’е  Агіеп  кашіеИ.  2ипаскві  іві  тегк- 
угипіі§,  Ъавв  іп  сіег  ЬеіЪевГагЪип^  гшвскеп  Ъеісіеп  Агіеп  кеіпегіеі 
ІІеЪег§йп§е  уогкоттеп,  вопсіегп  епОѵесІег  іві  сіег  НіпіегІеіЬ  §апг 
вскіѵагг  осіег  ег  іга^і  (Не  Ъгеііе  §е1Ъе  Вішіе  тѵіе  Ъеі  сіпсіагіа. 
8Шске  аЪег,  (Не  еілѵа  пиг  §е1Ъе  Ріеске  осіег  еіпе  ипіегЪгоскепе 
Віпсіе  іги§еп  ипсі  во  еіпе  ѴегЪіш1ип&  кегвіеііеп  тігсіеп,  вскеіпі  ев 
піскі  2іі  §еЪеп;  уог  аііет  аЪег  Ъевіекі  іп  сіег  РагЪип§’  сіег  Р1й§'е1 


191 


еіп  копзіапіег  СГпіегзскіеб;  Ьеі  Т.  саисазіса  зіпб  ше  Ъеі  Т.  Ъі/аз- 
сіаіа  (Ііе  Еій&еі  §1еіскта83іс>’  зсіпѵагг  ^еігііЪі  тіѣ  Ыаиет  Оіапге, 
баз  Ий§е1зіі§;та  ізѣ  зскіѵагг,  сііе  Ріи^еізріѣге  ізі  еііег  кеііег,  Ъеі 
сіпсіагіа  ба§е&еп  пакет  зіск  (ііе  Г1и§е1  текг  (іепсп  сіег  Т.  гоззіі 
Раы2.  ипсі  зіесіа  Кот.,  іпсіет  (ііе  Г1й§е1  §е1Ыіск  тіі  &гаиег  8ріі- 
ге  8іп(і  ипсі  (іаз  Р1й&еІ8іі§та  ізі  §еГЬ;  паск  (ііезеп  дѵеіі^екепбеп 
шкі  Ъезіапбі&еп  Шііегзскіебеп  §1аиЪе  іск,  (іаз  ез  иптО^Ііск  зеіп 
(ііігІіе,  Ъеі(іе  Агіеп  пиг  аіз  Рогтеп  еіпег  еіпгі&еп  Врегіез  аиігиіаз- 
зеп;  уоп  ашіегеп  йкпііск  §еійгЪіеп  Агіеп  ипіегзскеібеі  зіск  Т.  сіпс- 
іагіа  сіигск  сііе  §апг  зсішаггеп  Веіпе. 

8.  8сіаріегух  зетепоууі  6акоѵь. 

ІІпіег  (ііезет  Хатеп  ЪезскгіеЪ  Такоуьеу  іп  Ногае  8ос.  Епі. 
Козз.  ѵоі.  XX,  1886,  р.  240  еіп  Тіег,  уоп  бет  ег  аііегбіп&з  піскі 
ап&іЪі  пт  лѵеіскез  безскіескі  ез  зіск  капбеіі;  баз  ЪеігеіТепбе  8іііск 
зіаттіе  уоп  бег  Кгіт;  Кошту  зіеіііе  біезе  Агі  окпе  тѵеііегез  аіз 
зупопут  ги  /8.  сопзоЪгіпа  Къ.  Кип  котті  &  сопзоЪгіпа  іп  Каика- 
зіеп  уог,  ез  тѵйге  аізо  аиск  тО§1іск,  -  базз  зіе  аиі  бег  НаІЪіпзеІ 
Кгіт  ги  йпбеп  ізі;  іск  Ъезііге  аЪег  аиззегбет  аиз  Каиказіеп  аиск 
еіп  9  Тіег,  баз  бег  ВезскгеіЪип§;  6акоѵьеуз  ѵоіікоттеп  епі- 
зргіскі  ипб  баз  Ъетѵеізі,  базз  біе  ^коѵьЕѵ’зске  Агі  іаізаскііск  еі- 
пе  §иіе  Агі  ізі  ипсі  тіі  &  сопзоЪгіпа  піскіз  ги  іип  каі,  тѵепп  зіе 
ікг  аиск  ат  паскзіеп  ѵепѵапбі  ізі.  Біе  Наиріипіегзскіебе  Ъеібег 
Агіеп  Ьезіекеп  іп  бег  РйгЪип§  без  Р1и§е1§е&бегз  ипб  бег  Веіпе; 
Ъеі  сопзоЪгіпа  зіпб  Созіа,  ВиЪсозіа  ипб  8іі§та  зсіпѵагг,  Ъеі  зете¬ 
поѵі  ба§’е$еп  ізі  баз  8іі&та  бипкоіЪгаип,  біе  Созіа  зсіпѵагг  тіі 
В’еІЪег  Вазіз  ипб  біе  ВиЪсозіа  рапг  &е1Ъ,  тѵаз  де^епйЪег  бег  іазі 
дапг  зсіпѵаггеп  Созіа  еіпеп  аиШ1і§еп  Еіпбгиск  кегѵоггиГі;  Ъеі 
сопзоЫпа  зіпб  біе  ѵогбегеп  Веіпе  ап  ікгег  Уогбегзеііе  аиздебекпі 
тѵеізз,  Ъеі  зетепоѵі  зіпб  аііе  Веіпе  р;ап2  зсіпѵагг,  пиг  біе  ѵогбе¬ 
геп  ТіЪіеп  аиі  бег  Уогбегзеііе  ѵіеііеіскі  еі\ѵаз  кеііег,  іебоск  кеіпез- 
Гаііез  ѵѵеізз.  ДУакгепб  Ъеі  сопзоЪгіпа  бег  КорГ  ипб  Тіюгах  біскі 
гипгеіі^  рипкііегі  ипб  таіі  зіпб,  Ъейпбеп  зіск  Ъеі  зетепоѵі  Ъе- 
зопбегз  ат  Вскеіісі  ипб  ат  Міііеііарреп  без  Мезоіюіитз  гѵѵізскеп 
беи  Рипкіеп  уіапгепбе  8іе11еп,  аиск  каі  бег  Вскеііеі  Ъеі  зетепоѵі 
еіпе  каске  Ьап^зГигске  тѵаз  Ъеі  сопзоЪгіпа  піскі  бег  РаП  ізі;  ез 
тѵаг  аізо  ипгескі  ѵоіі  Кошту,  біе  Агі,  біе  ег  піе  ^езекеп  каі, 
еіпгигіекеп. 


192 


В.  Г.  Плигинскій  (Севастополь). 

МАЙКИ  КАВКАЗСКАГО  МУЗЕЯ 

(СОЬЕОРТЕКА,  МЕЬОІВД. 

Энтомологическимъ  отдѣленіемъ  Кавказскаго  Музея  мнѣ  былъ 
присланъ  на  обработку  матеріалъ  Музея  по  р.  Меіоё  к.,  и  какъ 
результатъ  опредѣленія  ниже  помѣщается  списокъ  всѣхъ  бывшихъ 
у  меня  видовъ  въ  систематическомъ  порядкѣ.  Этотъ  списокъ  дале¬ 
ко  не  исчерпываетъ,  конечно,  фауны  Кавказа  въ  отношеніи  маекъ 
—  сборы  ихъ  производились  случайно,  принимая  же  во  вниманіе 
ихъ  рѣдкость,  непривлекательный  видъ,  слѣдуетъ  признать  и  имѣ¬ 
ющійся  матеріалъ  (63  экземпляра  въ  11  видахъ)  все-же  болѣе  или 
менѣе  значительнымъ.  Такъ  какъ  до  сихъ  поръ  почти  ничего  не 
извѣстно  относительно  распространенія  маекъ  въ  предѣлахъ  Кав¬ 
каза,  то  я  считаю  полезнымъ  дать  этотъ  списокъ — въ  будущемъ 
онъ  можетъ  послужить  матеріаломъ  для  болѣе  детальныхъ  работъ 


1.  РгозсагаЪаеиз  ргозсагаЬаеиз  Ь.  1). 

3  ех. — Теліани  бл.  Телава  (Кахетія),  10.  VII.  07  и  IV.  08  (Н.  И.  Фур¬ 
совъ) — Теііапі,  Касііеііа. 

3  ех.— Телавъ  (Кахетія),  IV.  1907.  (Н.  И.  Фурсовъ) — ІЬШеш. 

2  ех.  -  Тифлисъ,  18.  II.  1879. — ТШіз. 

1  ех,—  »  18.  IV.  1908  (Сатунинъ) — ІЬісІеш. 

1  ех. — Шуша,  Карабагъ,  X.  1907.  -8пза,  КагаЪа"1і. 

1  ех. — Эшакчи,  Ленкоранск.  у.  27-30.  IV.  1907.  (Казпаковъ  и 
Шелковниковъ)— Езаксі,  сіізіг.  Тепкогаи. 

Э  Мотивировку  возведенія  под  рода  РгозсагаЪаеиз  8терн.  на  сто- 
нонь  рода  я  приведу  въ  другомъ  мѣстѣ. 


193 


3  ех. — р.  Машаверъ,  Борчалинскій  у.,  VII.  1907— VI.  Мазаѵег, 

(ІІ8ІГ.  Вогсаіо. 

1  ех.  Г.  / Іаѵоіагзаііз — р.  Машаверъ,  Борчалинск.  у.,  VII.  1907.— 

ІЬійет. 

2.  РгозсагаЪаѳиз  ѵіоіаееиз  Макзн. 

1  ех.— Шемаха,  V.  1908  (Шелковнпковъ) — Йетаеііа,  ргоѵ.  Баки. 
1  ех. — Бакуріани,  31.  V.  1911  (Л.  Млокосѣвичъ)— Бакигіапі,  ргоѵ. 

Т-Щіз. 

3.  РгозсагаЪаѳиз  аиіитпаііз  Оыѵ.  аЪ.  сгІЪгірегтіз  Ваіші. 

1  ех. — Тифлисъ,  4.  XII.  1912  (Ф.  Зайцевъ)— Тійіз. 

1  ех. — м.  Абульмулькъ,  Борчалинскій  у.,  16.  X.  1905.  (Р.  Шмидтъ) 

— Аѣиітііік,  (ІІ8ІГ.  Вогсаіо. 

4.  Мѳіоё  Бипё’ага  Зснеакк. 

1  ех.— Тифлисъ — ТІЙІ8. 

I  ех.  Тифлисъ,  16.  IV.  1911  (В.  Козловскій)—' Тііііз. 

5.  Мѳіоё  игаіепзіз  Раьъ. 

7  ех. — Тифлисъ— Тійіз. 

6.  Мѳіоё  егуиігоспета  Раьъ. 

6  ех. — Тифлисъ— Тійіз. 

1  ех.— Тифлисъ,  IV.  1880— Тійіз. 

1  ех.— Окрести.  Тифлиса,  19.  IV.  1908  (К.  Сатунинъ).— Тійіз. 

7.  Мѳіоё  Іисеіа  Воззі. 

3  ех.— Окрести.  Тифлиса,  19.  IV.  1908  (К.  Сатунинъ)—  Тійіз. 

1  ех.— Р.  Машаверъ,  Ворчал,  у.  VII.  1907.— Г1.  Мазаѵег,  Вогсаіо. 
1  ех.— Ах-су,  Шемахинскій  у.  IV.  1907  (Шелковниковъ).— Асіі-зи, 

(Іізіг.  Йешасііа. 

1  ех.  аЬ.  тдиіозгсз  Беош. — Тифлисъ,  19.  IV.  08  (Сатунинъ)— Тійіз. 

8.  Мѳіоё  ѵагіѳ^аЬа  Всшоѵ. 

1  ех.— Тифлисъ,  19.  IV.  08  (Сатунинъ)— Тійіз. 

2  ех. — Тифлисъ — Тійіз. 

3  ех. — Окрести.  Тифлиса,  19.  IV.  1908  (Сатунинъ)— Тійіз. 

9.  Мѳіоё  Ъгеѵісоіііз  Ра^. 

1  ех. — Аралыхъ,  Эриванск.  губ.,  14.  V.  1911  (Сатунинъ) — Ага- 

Іусіі,  ргоѵ.  Егіѵап. 

13. 


Изв.  Кавк.  Муз.  VII, 


194  — 


ІО.  Меіоё  всаЪгіивсиІа  Вебт. 

I  ех.— Р.  Машаверъ,  Ворчал,  у.,  VII.  1907. — И.  Маёаѵег,  Вогйаіо. 
1  ех.— Иира-меша,  Шемахинск.  у.,  4.  V.  1908  (Шелковниковъ) 

Ріга-теза,  сіізіг.  Йешасііа. 

1  ех.— Окр.  Тифлиса,  19.  IV.  1908  (Сатунинъ).— Тійіз. 

2  ех.  — Тифлисъ  (Кенигъ) — Тійіз. 

1  ех.  Ах-су,  ИІемах.  у.,  IV,  1906  (Шелковн.). — Асіі-зи,  (1.  Йетасііа. 

11.  Меіоё  ^Іагипоѵі  Рьш.  (гидозиз  Макен  іп:  Каббе,  Миз.  Саие. 

I,  р.  882). 

1  ех. — Окр.  Тифлиса,  19.  IV.  1908  (Сатунинъ) — Тійіз. 

1  ех. — Тифлисъ— Тійі  8. 

1  ех. — Теліани,  Кахетія,  24.  IX.  1906  (Фурсовъ)— Теііапі,  Касііеііа. 
1  ех. — Эшакчи,  Ленкор.  у.  27 — 30.  IV.  1907  \Казн.  и  Шелк.) — 

Езакеі,  сіізіг.  Веикогап. 

1  ех.-  - Ах-су,  ИІемах.  у.,  IV.  1906  (Шелк.) — Асіі-зи,  6.  Йѳіпасііа. 
I  ех.— Окр.  Шемахи,  V.  1908  (Шелк.) — Ветасѣа,  ргоѵ.  Баки. 

1  ех.— Ленкорань  (Ледеръ)  —  Вепкогап. 

1  ех. — Кавказъ  (Ледеръ) — Саисазиз. 


Прим.  ред.  Кромѣ  приведенныхъ  выше  11  видовъ,  въ  кол¬ 
лекціяхъ  Музея  пока  не  представлены  еще  слѣдующіе  уже  извѣст¬ 
ные  съ  Кавказа  виды: 

12.  РгозсагаЪаеиз  зітріісісогпіз  Езснек. 

13.  Меіоё  сісаігісоза  Веасн. 

14.  Меіоё  гидоза  Мавзн.  у.  9  аЪйотіпаІіз  Езснев. 

15.  Меіоё  зсиіеііаіаз  Кеітт. 

16.  Меіоё  езскегіскі  Кеітт. 


195 


РЬ.  гаійаеѵ  (Тійіз). 

ШЕ  КАШШІ8СНЕ  Ш8ШКАРЕВ.  I. 


1.  АёгаЪиз  (Оаигосіуіез)  Ъег§1,  яр.  п. 

Оѵаііз,  еіоп&аіиз,  рагит  сопѵехиз,  иіШиз,  8іірга  иі&ег. 
зиіштезеепз;  ІаЪпіш,  сариі  апіісе,  шасиіае  сіиае  оссірііаіез,  рго- 
поѣі  таг^тез  аидизЩзітае  еіуігадие  сазіапеі;  зиЫиз.  пі&ег,  ері- 
ріеигіз,  апіешііз,  раіріз  ресШшздие  гийз.  Сариі;  заіз  та&пшп,  іеѵі- 
іёг  геіісиіаіит,  Гоѵеоііз  сІиаЪиз  ігопіаііішз  ігапзѵегзаІіЬиз  Ііаисі  рго- 
Гіпиііз,  Гоззиііз  сіиаѣиз  ^іихіа  ап&иіит  іиіегао-аиіегіогет  осиіогит 
Ъепе  ітргеззіз. 

РгоиоРит  ѵаЫе  Ігапзѵегзит,  Ъазі  диат  еіуігіз  ѵіх  ап§;и- 
8Іііі8,  апігогзит  еѵісіепіег  ап^изШит,  ЫегіЬиз  заі  іепиііег  таг- 
§іпа1із,  апдиііз  розілсіз  зиѣгесііз,  оМизаііз,  Ъазі  Ъгеѵііег  Ъізіпиа- 
Іит,  сіізсо  тіішз  сіізііпсіе  сріат  іп  сарііе  геіісиіаіит,  зегіе  рипсіо- 
гит  асі  таг^іпет  апіісит  сіиріісі  сопііпиа,  зегіе  Ьазаіі  Іаіе  іпіег- 
гиріа. 

Е  Гу  ѣ  г  а  оЪІоіща,  розігогзит  ѵіх  сШаѣаІа,  асі  тесііит  согро- 
гіз  зитшаш  Іаіііисііпет  аіііи^епііа,  тісгозсорісе  рипсіиіаіа  еі  ге- 
іісиіаіа,  зегіеЬиз  ігіЪиз  рипсіогит  тадогит  рагит  ітргеззіз,  ро- 
зіісе  сопіизіз;  еріріеига  аійіасеа,  Ііаисі  рипсіиіаіа,  Іоп^ііисііпаіііег 
ішргезза. 

Ргозіегпит  еіеѵаіит,  ргосеззи  розіісо  Іапсеоіаіо,  зиѣсіеріа- 
паіо,  Іаѣегі-Ъиз  таг§іпаіі8.  Меіазіегпі  Іасіпіае  аи^изіиіае.  Тагзі 
апіегіогез  тіпіте  сШаіаѣі,  сотргеззі,  зиЫиз  риіѵіііаіі,  ип^иісиііз 
зітрІісіЬиз,  зепзіГогтіЪиз.  АЪсіотіпіз  зе^тепіит  апаіе  зиЪсогіасео- 
рипсіиіаіит. 

9  зсиіріига  еіуігогит  ѵіх  Гогііоге. 

Рои, а'.  7—7,5  тт.,  Іаі.  3,4 — 3,5  тт. 

Тгапзсаисазіа:  ргоѵ.  ТіШз,  Іаеиз  Реѵап-^ОІ,  8.500’  (1  2  99 


—  196  — 


іп  соП.  Миз.  Санс.  еі  Миз.  2оо1о§\  Асасі.  Саез.  Реігор.,  1е§’.  Ь. 
Веко  еі  К.  Всимібт,  25.  VI.  1909). 

Біезе  пене  Агі  ^еіібгі  т  (Іег  Сгирре  А.  сопдепег  Тшжв.  ипсі 
зІеЫ  паііе  т  зиѣзр.  Іарропгеиз  Тпомз.,  ипіегзскеісіеі  еісіі  аѣег  ѵоп 
(Ііезег  ІеШеп  зоіогі  сіигсіі  <ііе  Іхеііег  §еГйгЪ1еп  Пи&еЫескеп,  сіигсіі 
сііе  шеЬг  уегійп^егіе  КОгрегіогт  пікі  Ъезопсіегз  (Іигсіі  сіеп  Ъгеііе- 
геп,  лл^епі^  &еутОІЫеп,  Ъеіпаііе  аЪ^ерІаМеІеп  Рогізаіг  Лез  Ргозіег- 
тііп8.  Ез  ізі  лѵа1іг8сІі,еіп1іс1і  еіпе  аіріпе  Агі.  сііе  пиг  Іюсіі  іп  6е- 
1)іг§зееп  ѵогкотті. 

Ргеипсііісіізі  Неггп  І)г.  Еео  Веко,  (Іеш  Ъекаппіеп  гиззізсіюп 
ІсМІіуоІо&еп,  ^ешсітеі. 

2.  А^аЪиз  (Оаигосіуіев)  ваіипіпі,  зр.  п. 

9.  Оѵаіиз,  рагит  сопѵехиз,  заі  пііісіиз,  знрга  пі§ег,  уіх  аепео- 
шісапз;  ІаЪгит,  тасніае  сіно  осеірііаіез,  апіеппае  (агіісиііз  асі  арі- 
сет  іпіизсаііз),  іагзі  ресіит  диаМиог  апіегіогит,  саісагез  Шгіагит, 
ргосеззиз  теіазіегпі  арісе  аЦие  таг&іпез  розіісі  зе^тепіогшп 
111° — Ѵ1°  аЬсІотіпаІіит  Гегги^іпеі.  Вирегйсіез  еуісіепіег  геіісиіаіа, 
асі  арісет  еіуігогит  зиЪаІиІасеа. 

Рг опоки т  апігогзит  ап&изіаіит,  ІаІегіЪиз  сіізкіпсіе,  Ііаіісі 
сгаззе  таг&іпаііз,  зегіе  рипсіогит  іихіа  таг^іпет  апіегіогет  зі- 
Іа  (Іиріісі  сопііпиа,  зегіе  Ъазаіі  Іаііззіте  іпіетіріа.  Рипсіогит  за! 
Гогііит  зегіез  Ігез  іп  еіуігіз  розіісе  сопіизае. 

Ргозіегпит  еіеѵаіит,  Іапсеоіаіит,  ргосеззи  сагіпиіаіо,  иіго- 
фіе  Іаіеге  тагдіпаіо,  сіізрегзе  рнпсШо.  Сохае  розіісае  таг&іпе 
апіегіоге  Іеѵііег  сигѵаіо;  Іатіпае  теіазіегпі  заі  ап^изіае. 

Ьоп§.  8,25  -  9  тт. 

$  Іаіеі. 

ТгШксаисазіа:  ргоу.  Кагз,  сіізіг.  АгЙа^Ьап,  ра&.  Мегсіепек 
(12.  VI.  1907,  2  99,  Зё«с.  К.  А.  ВатбКш,  соіі.  Миз.  Саисаз.). 

ОЪтѵоЫ  ісіі  кеіп  ^-Ехетріаг  сііезег  Аіі  уог  Ан^еп  ІіаЬе, 
зіеііе  ісіі  зіе  іп  сІіе  VI.  Сгирре  ёез  ВиЪ&епиз  О аигойуЩ  іп  сііе 
Мйііе  топ  А.  (О.)  педіесіпз  Ек.  Ѵоп  сііезет  Іеігіегеп  ипіегзсііеісіеі 
зісіі  ипзеге  Агі  (Іигсіі  (Ііе  еі\ѵаз  §тбЪеге  Бсиіріиг  сіег  ОЬегЯасІіе  ипсі 
сіигсіі  (іеп  теііг  епіАѵіскеІІеп  Гогізаія  (іез  Ргозіегпитз.  Біе  Ніпіег- 
ІіЬіеп  зіпсі  киггег  ипсі  Ъгеііег  ипсі  1га §еп  аш  Іппепгапсіе  сііе  тйсіі- 
іі^егеп  Віасііеіп. 

2и  Еіігеп  ипзегез  іаіепіуоііеп  ЕгГогзскегз  сіег  Раина  Тгапз- 
каиказіепз  Мегги  К.  А.  ВАтдаіх  Ьепаппі. 


—  197  — 


3.  АёгаЪиз  (АПопуекив)  всЬтісИі,  зр.  и. 

^9*  Оѵаііз,  сопуехиз,  зиЬпШбпз.  Сариі  пі^гісапз,  сіурео  аЦие 
іп  ѵегіісе  таспііз  биакиз  Іезіасеіз,  геИсиЫит,  Гоуеоііз  биакиз 
ГгопІаПЪиз  ас  биакиз  аіііз  іихіа  осиіоз  зіНіз  ргоГипбіогіЬиз,  рипсіа- 
Ііз,  ітргеззіз. 

РгопоЪпп  іезіасеит,  ріада  тебіа  Ігапзѵегзаіі  (заеріиз  іпіег- 
гиріа)  кщгісапіе,  аііігогзит  ГогШег  аП&изШит,  Іепиііег  таг&іпа- 
Іит,  зиЪШіиз  фат  іп  сарііе  гсйсиіаіит. 

Еіуіга  іп  тебіа  (Зізііпсіе  біІаШа,  розіегіиз  зак  ап&изіаіа. 
Іпгібо-іезіасеа,  зикііііззіте  ас  бепзіззіте  ^гапиЫо-аІиІасёа,  зегіе- 
Ъиз  Ігікиз  рипсіогипі  зикокзоіеііз. 

ВпЫиз  пі^го-ѵагіедаіиз,  раіріз,  апіеппіз  ребікиздие  іезіасеіз; 
Іііз  біІаШіз,  гіЪііз  ГогШег  зріпиіозіз.  Ргозіегпит  сагіпиіаиіт, 
ргосеззп  Іапсеоіаіо,  ІаІегіЬпз  заі  бізііпсбе  шаг^іпаііз,  ікгілЧег 
рипсіаііз. 

Тагзі  апіісе  тагіз .  ѵаібе  бііаіаіі,  аіЧісиІо  иШто  еіоп^аіо, 
зиЫиз  ііепзе  зеіиіозі,  ип&иісиііз  тахіте  іпаедиаіікиз,  Ъазі  іпсиг- 
ѵаііз,  іпіегпо  Іаіо,  Ьгеѵе,  ехіегпо  іепиі,  іеге  Іег  1оп§іоге,  аткоЬиз 
арісо  аситіпаііз.  8е§теіПит  апаіе  іоп^ііікііпаіііег  зігі&озит. 

Ьоп^.  9—9,2,  ІаР  5,2— 5,4  тт. 

Тгапзсаисазіа:  ргоѵ.  ТіЙі.з,  Іасиз  ТаЪіІз’сІшгі,  6.524’ 

299,  ІеВ-  Вг.  К.  Бснміют,  VI.  1909;  соіі.  Миз.  Саис.). 

АИе  зескз  Ехешріаге  зіп<і  2 и  теіпеш  Вебаиегп  ипгеіГ  ипб 
гит  Теіі  уегбогкеп.  Ісіі  ІіаЪе  беззепип^еасІіМ.  кеіпеп  2лѵеііе1,  базз 
А.  зсЬѵпШі  еіпе  §шіе  пепе  АіЧ  багзІеШ.  Біе  еіпгі&е  кізкег  кекапп- 
іе  ипсі  іп  Чеп  Зіерреп  8ікігіепз  лѵеіІѵегкгеіШе  АіЧ  сіег  ІІпіег^аі- 
Піп^  А.  сохаііз  8накр  Ііаі  еіпеп  еЪѵаз  §т0ззегеп  Когрег,  ізі  іп  сіег 
МШе  гпеііг  уегкгеііеіб,  біе  йиззегеп  Кіапеп  сіег  ѴогбеіЧагзеп  зіті  ѵіеі 
киггег  ипсі  бег  АпаЫегпЧ  (ІеззеІЬеп  ^епі^ег  §ток  іап^згипгеіід. 

Біезе  зскОпе  Агі  сѵібте  ісіі  теіпеш  ѵегеіпбеп  Ггеишіе,  І)г. 
Кіснакб  8снмшт,  Ѵісебігесіог  без  Каиказізсііеп  Мизешпз. 

4.  Ну4а1іси8  всііеікоѵпікоѵз,  зр.  п. 

<?9.  ЕПірІісиз,  Іаііизсиіиз,  сопѵехиз,  заі  пііібиз,  пі§ег,  сарііе 
еі  ргоікогасе  гийз,  іііо  іп  ѵегіісе  пі^го,  гиіо-кітасиіаіо,  кос  Ъазі 
іп  тебіо  ехіепзіиз  а^ие  бііиііиз  пі^гісапіе  (иі  іп  зетіпідго );  еіу¬ 
іга  тагсппе  Іаіегаіі  розіісе  заеріззіте  біѵізо,  іазсіа  зикѣазаіі  іп 
тасиііз  Іасегаіа  (ѵеі  безіпепіе)  аЦие  тасиіа  апіеарісаіі  Йаѵіз; 
зикіиз  рісеопі&ег,  апіеппіз,  раіріз,  ргозіегпо  рес1іЬи8^ие  дпаРпог 


198  — 


апІегіогіЪив  гийв,  ребіЪив  ровІегіогіЪив  рісеів.  Сариі  виЪсогіасео- 
рипсіиіаіит,  ргопоіит  іп  (Іівсо  рипсіиіаіо-геіісиіаіит,  асі  Іаіега  іп  1е- 
тіпаш  риат  іп  таге  поп  тиііо  пкііив  рипсіаіит,  Ііаисі  асісиіаіит. 

Еіуіга  аіиіасео-рипсіиіаіа,  ргаеіегеа  біврегве  аЦие  Ііаші  рго- 
Гйпсіе  рипсіаіа,  вегіев  сІиаЪив  (ІівсоісІаІіЬив  рипсіогит  ваі  ргоГип- 
(Іопіт  Іеѵііег  ітргеввів.  Бприісиіі  тагів  апіегіогев  Ъгеѵев,  Ъаві  ѵаі- 
сіе  сигѵаіі,  ресіев  ровіісі  иприісиіо  іпіегпо  сгавво,  риат  ехіегіоге 
сіпріо  Іопріоге,  арісе  асиііввіто,  тахіте  іпсигѵаіо. 

Бопр.  12,5 — 14  тт.,  Іаі.  6,5— 7,5  тт. 

Тгапзсаисазіа:  ргоѵ.  Еііваѵеіроі,  бівіг.  Агев,  беок-іара  (вре- 
сітіпа  Ііаисі  раиса,  Іер.  А.  В.  8снеькоѵшкоѵ,  соіі.  Ми  в.  Саис.;  25 — 
28.  VI.  1901,  2  <^,  1  9,  К.  8снмібт,  соіі.  Мив.  2оо1.  Асасі.  Гаев. 
Реігор.);  ргоѵ.  Егіѵап,  Багасісар  (2  V.  Бовкоѵьахвкі). 

Ѵегѵѵапбі  тіі  Н.  ігапзѵегзаігз  ВкиШк.  Бег  Когрег  іві  ргО?- 
вег,  Ъгеііег,  шеііг  речѵЪІЪІ  ипсі  теііг  оѵа.1.  Біе  реІЪе  ВаваІЪіпбе  аи.Г 
(Іеп  Ріііреібескеп  іві  іаві  іттег  Ьів  аиГ  1 — 3  Еіескеп  гебішегі  обег 
(пісіік  зеііеп)  ГеЫк  рап 2.  Веіт  ѴѴеіЪсІіеп  віпсі  сііе  8еі1еп  сіев  ІІаІз- 
веііікіев  шпі  (ііе  8с1іи11егп  бег  Ріііреібескеп  пісііі  ревігісііеіі.  Біе 
Рипкііегипр  бег  Ріііреібескеп  іві  гегвігеиіег  ипб  всіпѵасііег  аіз 
Ъеі  Н.  ігапзѵегзаігз . 

Біеве  лѵаіігвсііеіпіісіі  іт  вйбіісііеп  Тгапвкаикавіеп  зеііг  ѵег- 
Ъгеііеіе  ипб  ретеіпе  Агі  іві  бет  еіГгіреп  ипб  ипегтибііскеп  Рог- 
вскег  бег  Раппа  ипб  Ріога  бев  Кгеізев  Агев.  Неггп  Авехакгжп 
8онепкоукікоѵ  ГгеипбвсІіаШісІіві  ре\ѵібтеі. 

5.  Нуйаіісив  Іііогаііе,  вр.  п. 

Оѵаіів,  еіопраіив,  ваі  сопѵехив,  пірег.  Сариі  піргит,  ап  Все 
Іаіе;  іп  ѵегіісе  тасиіів  биаЬив  Ігапвѵегвів  гиіоіевіасеит. 

Ргопоіит  іивсит,  іавсіа  Ьаваіі  тіпив  Іаііоге  риат  іп  зеті- 
підго ,  аб  бітібіит  аііііибіпів  Іиуи  в  аіііпрепіе,  пірга. 

Еіуіга  пірга,  Іаіеге  Гивсо-іевіасеа  ровігогвит  біѵагісаіо,  Ъаві 
Іавсіа  Ігапвѵегва  Яаѵа  іп  поптиШз  тасиіів  гебисіа  ѵеі  пиііа,  аіи- 
Іасеа,  рипсіиіаіа  еі  ргаеіегеа  біврегве  ас  тіпив  еѵібепіег  рипсіа- 
1а.  8иЪіив  піргорісеив,  раірів,  апіеппів,  рговіегпо  іп  рагіе  та.]оге, 
ребіЪив  риаііиог  апіісів  гийв,  ребіЪив  ровіісів  еі  аЪботіпе  гиГо- 
рісеів,  ѵагіераіів.  Ребит  апіісогит  иприісиіі  еіопраіі,  ваі  ргасПев, 
аб  Ъавіп  іогіііег  іпсигѵаіі,  ребшп  ровіісогшп  иприісиіиз  ехіетив 
ѵіх  бітібіо  Ъгеѵіог  риат  іпіегпив;  ІіЪіае  ровіісае  саісагіа  Іопрі- 
Іибіпе  тіпив  іпаедиаііа. 


199  — 


9  Іаіеі. 

Ьоп&.  14 — 15  тт. 

Тліиз  Магіз  Шдгі:  Зисішт  (іи  Іасииа  уісіиіЬаІе  тагіз  2  зрес. 
14.  XI.  1912,  ірзе  іпѵепі,  соіі.  т.). 

Бет  И.  зешіпідет  Бе  Беек  зекг  аІтНсІі,  іп  йег  ГагЬшц»'  ш\- 
зсііеп  Н.  зепйпідег  иікі  і гапзѵегзаііз  Вкёмы.  іп  сіег  МШе  зіеііеті, 
ѵоп  йет  егзіеп  сіигсіі  теііг  еШрВзске  КОгрегГогт  иші  йигсіі  еіпеп 
И&гкегеп  Біапг  сіег  ОЬегййсІіе  ѵегзсіііейеп.  Біе  звШісІі  ѵегкііггіе 
(іиегЪіпсІе  ап  йег  Вазіз  йез  Наіззскіійез  ізі  піейгі^ег,  пиг  Ъіз  гиг 
МіБе  йеззеІЪеп  геіскепй,  йіе  туеііійий^еге  Рипкііегип^  йег  ГШ^еІ- 
йескеп  чѵеш^ег  \ѵаіігпе1ітЪаг,  Ѵогйегкіаиеп  Геіпег,  йеиШск  зсіііап- 
кег,  йіе  йиззеге  Кіаие  йег  Ніпіегіагзеп  кіеіпег,  еБѵа  ІіаІЪ  зо  1ап& 
а  1  з  йіе  іппеге,  йег  аиззеге  Епййогп  йег  НіпІегІіЪіеп  іаіщег,  тіг 
нт  Ѵ5  кііггег  аіз  йег  іппеге.  Ѵоп  Я.  ігапзѵегзаііз  ітіегзсііеійеі  зісіі 
ітзеге  Агі  йіігсіі  іііге  БгОззе,  йіе  оЫоп&еге  КОгрегГогт  и.  а. 


—  200  — 


Ог.  О-.  НогѵаШ  (Віпіарезі). 

НЕМГРТЁВЕ8  НЕСИ ЕІЫІ8 
раг  М.  Маіеоіт  Виіг  еп  Тгапзеаиеазіе- 


Мои  Іюпогё  сопГгёге  еі  аті.  М.  Маьсоьм  Віше  а  Ъіеп  ѵоиіи 
еопзасгег  циеЦиез  тотепіз  аиззі  а  Іа  сііаззе  (іез  Штіріёгез  Іогз 
сіе  за  (іегпіёге  ѵізііе  аи  Саисазе  еп  ёіе  1912.  Аѵапі  сіе  Ігаѵегзег 
Іа  сііаіпе  ргіпсіраіе,  іі  а  ргіз  1е  31  аойі  а  Ваііа  ргёз  сіе  Ѵіасіі- 
каѵкаг  3  езрёсез  соттітез:  Раіотепа  ргазіпа  Ь.,  РесЩюІиз  Іа- 
ііѵепігіз  Вон.  еі  Аркгоркога  зритагіа  В.  (аіпі  Раье.). 

8ез  гёсоііез  Іаііез  (іапз  Іа  ргоѵіпсе  сГЕІізаѵеІроІ  (сіізіг.  сГАгеЗ) 
(Іопі  И  т’а  сопйё  Гех.атеп,  опі  ёіё  ріиз  гісііез.  П  у  а  гесиеіШ  сіи 
3  аи  15  зеріетѣге  А  Веок-Іара  еі  сіапз  іез  зіеррез  епѵігоппапіез 
Іез  езрёсез  зиіѵапіез: 

Нёіёгоріёгез. 

1.  Осіопіоіагзиз  гоЪиЯз  Так. 

2.  (Згаркозота  зетірапсШит  Ване. 

3.  »  ііаіісит  Мшла 

4.  Аросіірііиз  атудсіаіі  Веем. 

5.  Аеііа  асишіпаіа  Ь. 

0.  »  теіапоіа  Ріев. 

7.  Ссігросогіз  рисіісиз  Роба  (ригригеіреппіз  Ье  Веке.), 

8.  ІЯезага  заЫЬегді  Влшт.  (заіипіпі  4ак.). 

9.  Сгопосегиз  асиіеапдиіаіиз  Вое2е. 

10.  Сепігосогіз  ѵагіедаіиз  Кое. 

11.  »  ѵоіхеті  Рігг. 

12.  Сатріориз  Іаіегаііз  Веем. 

13.  Зрііозіеікиз  едиезігіз  В. 

14.  Сгеосогіз  тедасеркаіиз  Коззі  ѵаг.  зіспіиз  Ріев. 


201 


15.  Вкурагоскготиз  ргсіеіехіаіиз  Н.-8сн. 

16.  Веозиз  диШгірипсіаЫз  Мёьь. 

17.  ЕтЫеіІгіз  ѵегЪазсі  Раве. 

18.  Саііізіосіета  щ>сіаіит  Коь. 

19.  Согапиз  іиЬегсыІі/ег  Влшт. 

20.  Асіеірііосогіз  ѵапсіаіісиз  Коззі. 

21.  Агсіосогіза  Ііппеі  Ріев. 

Ноторіёгез. 

22.  Сісасіаіга  Ьщгіапа  Ноеѵ. 

23.  ТеШдопіеІІа  ѵігісііз  Ь. 

24.  Масгорзіз  тісгосеркаіа  Н.-8сн. 

25.  Вісіуоркога  тгіШгеіісиІаіа  М.  К. 

26.  >  еигораеа  Ь. 

27.  Сіхіиз  пегѵозиз  В. 

СеНе  іізіе  а  Ъіеп  Іе  сагасіёге  і>ёпёга1  бе  Іа  Іаипе  Ііётіріё- 
го1о§і<ре  бе  Іа  Тгапзсаисазіе;  еііе  сотргепб  зигіоиі  сіез  езрёсез 
(іе  ГЕигоре  тёгісііопаіе  аихдиеііез  ѵіеппепі  зе  тёіап^ег  цие^иез 
гергезепіапіз  без  гё^іопз  Ігапзсазріеппез.  Аіпзі  Аеііа  теіапоіа 
Ріев.,  Еезага  закІЬегді  Кейт.,  Сепігосогіз  ѵоіхеті  Рігг.  еѣ  СаШзіо- 
сіета  /і азсіаіит  Коь.  зе  Ігоиѵепі  аиззі  еп  Тигсотапіе  еі  аи  Тигке- 
зіап,  таіз  тапдиепі  бапз  Іа  гё§іоп  тебііеггапёеппе. 

Ьа  ріиз  іпіёгеззапіе  езрёсе  бе  Гепѵоі  бе  М.  Віше  езі  іпсоп- 
ІезІаЫетепІ  ипе  поиѵеІІе  Сідаіе  би  §епге  Сісасіаіга  сріе  ]’аі  бё- 
сгііе  зоиз  Іе  пот  бе  Сісасіаіга  Ъиггіапа  (Апп.  Миз.  Нпп§\,  X.  1912. 
р.  606,  й§ѵ  7)  еі  бопі  М.  Виее  а  гаррогіё  ип  соиріе.  Еііе  соп- 
зШие  ип  зоиз-§епге  поиѵеаи  цие  з’аі  поттё  Вгізіаѵеііа,  бёбіё  а  Іа 
тётоіге  бе  Снота  Кизтау^ы,  сёІёЪге  роёіе  §'ёог§іеп  би  12-е  зіесіе 
еі  бопі  зе  Ігоиѵе  иіііе  бе  гергобиіге  ісі  Іа  безсгірііоп. 

8иЪ§еп.  Кизізаѵеііа  Ноеѵ. 

А  §еп.  Сісасіаіга  бШегі: 

Агеа  арісаіі  ргіта  еіуігогит  гибітепіагіа,  тіпиііззіта  еі 
сріапі  агеа  розісозіаіі  Ъаиб  уеі  уіх  Іаііоге;  ІоЪіз  іоііасеіз  Іутрапа 
тагіит  Іе§епШшз  рагуіз,  апіе  Ъазіп  рагііз  тебіае  зе§теп1і  бог- 
заііз  ргіті  аЬботіпіз  Ііаиб  ргобисііз 

СісаНаіга  (Клізіаѵеііа)  Ъиггіапа  Ноеѵ. 

ОЪ1оп§а,  раШбе  ѵігезсепз,  рагсе  аг^етеозепсеа,  зирегпе  пі- 
§го-рісіа;  сарііе  апіісе  Іаіе  гоіипбаіо,  ѵегіісе  Ъазіп  ѵегзиз  ѵеі  беге 


202 


Іоіо  пі&то,  агеа  арісаіі  іпзегіа  1оп§1Ш(ііпе  зиа  сіиріо  Іаііоге,  іпшз- 
ѵегзіт  пі§то-1іпеа1а,  Ггопіе  Іитісіа,  Ііпеіз  ігатѵегзіз  ітргеззіз  пі- 
§тіз  поіаіа,  §епіз,  Іогіз  еі  сіурео  пі^гіз  ѵеі  раІІіШз;  ргопоіо  Ъазі 
1оп§і1ис1іпе  зиа  шесііа  іеге  Ігіріо  Іаііоге,  ріиз  тіішзѵе  пі§то-рісіо, 
зе(і  Ііпеа  теШапа  ПтЪодие  розіісо  зетрег  раІМіз;  тезопоіо  пі§то, 
Ііпеіз  (іиаѣиз  Іоп^ііисітаІіЪиз,  іпігогзит  диас!гап§и1агііег  сіііаіаііз 
таг^іпіЪиздие  Іаіегаііѣиз  сит  еіеуаііопе  арісаіі  раШсіе  ѵігезсеп- 
ііѣиз;  еіуігіз  Іаіііисііпе  раиіо  ріиз  диат  (іиріо  1оп§іогіЪиз,  ѵепіз 
ѵігезсепШэиз,  іп  ѣгіепіе  арісаіі  Іизсіз,  ІітЪо  ахіііагі  сіаѵі  гиіо-іез- 
іасео;  (іогзо  аМотіпіз  пі§то,  т^г^іпе  розіісо  зе^тпепіогит  (8е§'теп- 
іо  ргііпо  ехсеріо)  ап§’и8іе  іегги&іпео-іезіасео:  ресШшз  раШсіе  ѵі- 
гезсепііѣиз,  іётогіЪиз  апіісіз  зирегие  еѣ  ехіиз  пі^тоѵіііаііз,  зиѣіиз 
підгоѵіііаііз,  зиЫиз  пі^то-зртозіз,  ііѣііз  аиіісіз  арісе  аріседие  іаг- 
зогит  отпіит  Іеѵііег  іпГизсаііз. 

Орегсиііз  раШсіе  уігезсепііЪиз,  тесІіосгШиз,  таг^іпе  ех- 
іегпо  зиѣгесііз,  оЫідиіз,  арісе  гоіипсіаііз,  іпіиз  ШзіапііЬиз;  арреп- 
(Іісіітз  розісохаІіЪиз  теіазіеііііі  апдизіе  ѣгіап^иІагіЪиз,  асиііз  еі 
диат  сохіз  розіісіз  зиЪЪгеѵіогіЪиз;  зе^тёпіо  репиіііто  ріиз  диат 
ігіріо  Іоп^іоге,  арісе  гоіипсіаіо-ігипсаіо;  ѵаіѵиіа  §епііа1і  зе&тепіо 
уепігаіі  иіііто  раиіо  Іоидіоге;  Ііурору^'іо  а  Іаіеге  уізо  зирегпе  зиЬ- 
гесіо,  рагит  ргосіисіо,  розіісе  іеге  гесіо,  іпегті;  аррепсІісГЬиз  тет- 
Ъгі  уігіііз  ііізсо  сазіапеіз,  сигѵаііз.  Ьоид.  согр.  15  16,  сит  еіу¬ 

ігіз  19—21  тт. 

Тгапзсаисазіа:  Веок-іара  іп  ргоу.  Еіізаѵеіроі,  зресітіпа 
сіио  тепзе  Беріетѣгі  1912  1е§іі  М.  Віже. 


Е.  Наскеі  (АПегзее). 


6-К.АМІЖЕАЕ  САЖСА8ІСАЕ  ЖОѴАЕ 

ех  НегЬагіо  Мизеі  Саиеазіеі. 

1.  Соіросііит  ІеіапШиш  Наск.  поѵ.  $рес. 

Регеппі8,  отпіЪиз  рагііЪиз  ^ІаЪеггітит.  Сиіті  егесіі  сігса 
20  ст  аііі.  ѣегеіев,  Іеге  а(і  арісет  издие  Іоііаіі,  2— З-посІез.  Ѵа- 
§іпае-  Іегеіез,  агсіае,  іпѣегпосіііз  Іоп&іогез,  ітае  сопГегіае,  зесі  поп 
іпсгаззаие,  ѵеіизіае  ІизсезсеШез,  тіпиіаііш.  сІіІаЬепіез.  .Рщиіа  оуа- 
іа,  оЪіиза,  2 — 3  шга  1оп§а.  Ьатіпае  Ппеагез,  оЫизае,  ріапае,  аД 
6  ст  іощае,  3  тт  Іаіае,  ѵігісіез.  Рапісиіа  оуаіа,  егесіа,  ІахіизсиГа, 
раіепз,  сігс.  9  ст  1оп§а  4 — 5  ст  1аіаег  гатіз  зиѣсаріІІагіЪиз,  Ъіпіз, 
иііга  тесііит  іпсііуізіз,  зрісиііз  іп  */3 — 1/4  зирегіоге  гатогит  еоп- 
Іегііз  зиЬітѣгісаІпз  ЪгеѵіЯг  ѵ.  Ьгеѵіззіте  ресіісеііаііз,  зиЪІегттаИ- 
Ъиз  зиЬзеззіШшз.  Зрісиіае  оѣоуаіае  4  тт  Іоп&ае  ЪіЙогае,  е  уігісіі, 
уіоіасео  еѣ  Ргштезсепіе  уагіе&аіае. 

біитае  зіегііез  ГегШіѣиз  зирегрозШз  х/3 — Ѵ2  Ьгеѵіогез,  іпае- 
^иа]е8  (2  еі  3  тт  Іопдае),  Іапсеоіаіае,  асиііизсиіае,  1.  1-пегѵіз,  II. 
З-пегуіз,  пегѵіз  іаіегаііѣиз  ЪгеѵіЪиз.  Сгіитае  ІегШез  оуаП-оРІоп^ае, 
арісе  гоіітсіаіо  у.  гоіипсіаіо-ігітсаіо,  заере  егозиіае,  йогзо  сопѵе- 
хае  Іеітіззіте  5-пегуіз,  пегѵіз  ІаіегаІіРиз  ѵіх  иііга  тейіит  рго- 
(Іисііз  Ъгеѵіогезѵе,  еііат  іп  пегуіз  саііодие  §1аРеггітае.  Раіеа 
§1итат  аесріапз,  еііірііса,  оРіиза,  Ріпегуіз,  Іаеуіз.  АпШегае  2  тт 
Іоп^ае. 

Саисазиз:  асі  ресіет  §1асіеі  биі  (топз  ШРа)  2800  т.,  8уа- 
пеііа  зирегіог,  21.  VII.  1911.  Ье&.  А.  8снеекоѵхікоѵ. 

Туриз  іп  НегЪагііз  Е.  Наскеь  еі  Мизеі  Саиеазіеі. 

Ѵепѵапсіі  тіі  С.  Ваіапзае  Наск.  (іпесі. )—  СаіаЬгоза  Ваіапзае 
Воізз.,  аЪег  сіигсіі  Ніе  дапг  каЫеп  Бескзрекеп  (§4.  ІегШ.)  уегзсіііе- 
сіеп,  тѵеіеііе  Ъеі  С.  Ваіапзае  піеііі  пиг  аиі  (Іеп  Негѵеп,  зопсіегп 
апсіі  гтѵізсРеп  сііезеп  ап&есігііскі  РеРаагі  зіпсі. 


204 


2.  Роа  1оп§1Го1іа  Теш.  ѵаг.  іахіог  Наскеь  поѵа. 

ШІегІ  а  Іуро  рапісиіа  Іахіоге,  врісиіів  раиііо  шіпог' 
УаМе  айіпів  Р.  куЪгЫае  Наиб.,  а  сріа  ѵіх  піві  §1шпі8  Гег 
отпіпо  ^ІаЪгів  (Шегі. 

Зѵапеііа  вирегіог:  іп  ргаіів  аіріпів  іи§і  2а^аг  <с 
сотт.  Шкиі,  31.  VII  (13.  VIII).  1911.  Ъе§.  А.  8стт 

3.  РезШса  оѵіпа  Ь.  ѵаг.  ѵаіезіаса  Коен.  зиЪѵ.  саисавіеа 

Наскеь  поѵа. 

БійегІ  а  ѵаг.  ѵаіезіаса  Коен  ргаевегііт  Іоііів  ІаеѵіЪив. 

Зѵапеііа  вирегіог,  асі  ресіет  §1асіеі  Оиі  (топв  ШЪа) 
2743  т.,  21.  VII  (3.  VIII).  1911.  Ье&.  А.  8снеькоѵшкоѵ. 

4  Ревіиса  оѵіпа  ѵаг.  Ііитііів  Наскеь  поѵа. 

БійегІ  а  ѵаг.  гщісаргіпа  Наск.  Іатіпів  асі  Іаіега  поп  вика- 
Ив,  зесі  виЬсуІіпсІгісів,  зиЪ  еріекгтіеіе  вігаіів  всіегепсііутаіісів 
сопііпиіз  іпвІгисНв. 

Зѵапеііае  еі  Міпдгеііае  еопііпев  а4  Іаіега  зи§і  ЖіасЬ- 
Іав  (2438  т.),  12  (25).  VII.  1911.  Ье§.  А.  Зснеькоѵшкоѵ. 


КзІктія  ЗСаѵ  ѵка^ѵ 

издаваемыя  Кавь азскимъ  Му. 
выводятъ  въ  Тифлиг.ѣ  4  раза  въ  годъ  выпуски.,. 

печатнымъ  листа  по  слѣдующей  программѣ. 

і)  небольшія  оригинальныя  научныя  статьи  (до 
листовъ);  2)  разныя  извѣстія,  какъ  то:  мелкія  научны 
мѣтки,  новыя  интересныя  находки,  касающіяся  природѣ, 
народовъ  Кавказа,  краткія  свѣдѣнія  объ  экскурсіяхъ  по  К 
казу  и  сопредѣльнымъ  съ  нимъ  странамъ,  маршрзпы. 
ети  по  изученію  края  и -пр.;  3)  хроника  Кавказскаго  ь 
сообщенія  о  важнѣйшихъ  фактахъ  и  событіяхъ  въ  жи-зн 
зея,  свѣдѣнія  касательно  экскурсій  персонала  и  сотру 
ковъ  Музея,  прироста  и  научной  обработки  коллекцій 
т.  д.;  4)  критико-библіографическій  отдѣлъ,  гю священны 
учной  библіографіи,  главнымъ  образомъ Кавказа  и  со  пре; 
ныхъ  странъ  и  критикѣ  и  рефератамъ  такого  рода  ет 
Къ  „Извѣстіямъ"  прилагаются  годичные  отчеты  М; 

Записка  Щкамкаго  }ірт, 

издаваемыя  Кавказскимъ  Музеемъ, 
появляются  не  періодически,  отдѣльными  номерами,,  въ  /шухъ  серія 
Серія  А — іп  8° — преимущественно  статьи  по  ботам, 
геологіи  и  зоологіи;  .  у, 

Серія  В — іп  4°— -лр еиму ществен н о  статьи  по  а 
логіи  и  этнографіи,  (Каждая  серія  имѣетъ  свою  ос 
нумерацію).  ■  -  Т 

Въ  «Запискахъ»  печатаются  оригинальныя  научныя  о 
боты,  не  подходящія  по  содержанію,  объему  й  иллюстрь 
ціямъ.  къ  изданію  «Извѣстій»,  какъ  напр.:  монографіи,  к  ' 
Санія  въ  естественно-историческомъ  отношеніи  различи 
мѣстностей  Кавказа,  отчеты  и,  научныя  обработки  рея 
татовъ  экскурсій  и  экспедицій  по  Кавказу  и  сопредѣльбѣ 
странамъ,  болѣе'  объемистыя  статьи  и  пр. 


Предварительная  подписка  на  означенныя  изданія  Музея  *  н 
принимается.  Въ  продажу  поступаютъ  отдѣльные  томы  „Извѣс  н>і“ 
отдѣльные  номера  „Записокъ44.  ' .  ■  ;■ 

Рукописи,  присылаемыя  для  напечатанія  въ  изданіяхъ  Му. 
адресуются  на  имя  Директора  Музея,  должны  быть  написаны  чеі 
на  одной  сторонѣ  листа  съ  полной  подписью  и  точнымъ  адресе 
автора.  Статьи  доставляются  въ  совершенно  готовомъ  для  леча 
видѣ;  крупныя  измѣненія  и  большія  вставки  въ  корректурѣ  не  дог 
СК лютея.  Иногороднимъ  авторамъ  корректура  ихъ  статей,  помѣіщ 
мыхъ  въ  „Извѣстіяхъ",  въ  виду  срочности  выхода  и  затрудните 
ности  почтовой  пересылки  высылается  лишь  въ  видѣ  исключенія,  і 
особому  соглашенію.  Авторамъ  предоставляется  50  оттисковъ  бе 
платно;  за  большее  число  (до  юо)  взыскивается  заготовительная  их 
стоимость.  |  Щ  Ц*  1